Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
з виробничої організаційно-управлінської практики студента на підприємстві
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства і природокористування
Факультет економіки
Кафедра економіки підприємства
Письмовий звіт
з виробничої
організаційно-управлінської практики
студента на підприємстві
_______________________________________
(назва підприємства, установи)
_______________________________________
Оцінки:
Керівника від підприємства _____________ ___________ ___________________
(прописом) (підпис) (призвіще, ініціали)
Викладача ведучого курс _____________ ___________ ____________________
(прописом) (підпис) (призвіще, ініціали)
Керівника від кафедри _____________ ___________ ____________________
(прописом) (підпис) (призвіще, ініціали)
Склав
Студент III курсу, 4 гр, ФЕ
Фалінський С.В.
“____ ” ________________2007р.
Залікова оцінка з практики _________________________
( прописом)
Підпис керівника практики
від кафедри _____________________________
( підпис, прізвище, ініціали)
“____ ” ________________2007р.
Рівне – 2007 р.
Зміст.
1.
Загальна характеристика об’єкта практики.
4 ст.
2.
Виробнича структура підприємства
5 ст.
2.1. основні виробничі підрозділи підприємства і їх функції
розміщення підрозділів в просторі, взаємозв’язок між ними
2.3. спеціалізація підприємства
5 ст.
5 ст.
5 ст.
3.
Виробнича потужність підприємства, її характеристика.
7 ст.
4.
Склад матеріально-технічної бази підприємства.
8 ст.
5.
Баланс часу роботи обладнання.
10 ст.
6.
Використання виробничої потужності підприємства.
11 ст.
7.
Формування виробничої програми підприємства:
12 ст.
7.1. основні показники виробничої програми підприємства
7.2. складання виробничої програми основних підрозділів
12 ст.
13 ст.
8.
Склад та структура персоналу підприємства по професіях і форми залучення(постійні роботи, сумісництво тощо). Організація роботи трудових колективів.
15 ст.
9.
Використання робочої сили на підприємстві та баланс часу роботи обладнання.
18 ст.
10.
Характеристика виробничого процесу, методи його організації.
21 ст.
11.
Оперативне регулювання виробничого процесу.
24 ст.
12.
Виробнича інфраструктура
27 ст.
12.1.організація інструментального господарства
12.2. організація ремонтного господарства
12.3. організація енергетичного господарства
12.4. організація транспортного господарства
12.5. організація складського господарства
27 ст.
27 ст.
28 ст.
28 ст.
28 ст.
13.
Організація технічного нормування ресурсів: трудових, матеріальних, технічних, грошових.
29 ст.
14.
Організація заробітної плати. Формування фонду оплати праці працівників.
31 ст.
15.
План організаційно-технічних заходів на підприємстві.
33 ст.
16.
Організація управління якістю продукції
34 ст.
17.
Система управління трудових ресурсів фірми:
37 ст.
17.1. організаційна схема управління
17.2. склад підрозділів та їх функції
17.3. організація, координація і взаємодія служб
37 ст.
38 ст.
39 ст.
18.
Робочі кадри не зв’язані з управлінням:
41 ст.
18.1. потреба в кадрах за професіями
18.2. форми залучення: постійна робота, сумісництво тощо.
наявність робочих кадрів у місці розташування організації
18.4. заробітна плата
18.5. матеріальні пільги
18.6. реальні роботи і змінність робочих кадрів у організації
41 ст.
41 ст.
41 ст.
42 ст.
43 ст.
44 ст.
19.
Управлінський персонал:
19.1. склад, середній вік, освіта, кваліфікація, досвід роботи
19.2. система стимулювання праці управлінських робітників
45 ст.
45 ст.
45 ст.
20.
Кадрова політика фірми (організації):
20.1. принципи відбирання та наймання працівників
20.2. система планування професійної підготовки, підвищення кваліфікації кадрів
20.3. система переміщення працівників по службі
46 ст.
46 ст.
47 ст.
47 ст.
21.
Організація і культура управлінської праці.
49 ст.
22.
Шляхи підвищення ефективності управлінської праці.
52 ст.
23.
Технічні засоби управління: електронні цифрові обчислювальні машини, телефони, телеграфи і радіозв’язок, факси.
53 ст.
24.
Апаратура збирання, формування і передачі інформації.
53 ст.
25.
Підготовка і прийняття рішень.
54 ст.
26.
Облік і контроль виконання рішень.
56 ст.
Додатки.
1. Загальна характеристика об’єкта практики.
Славутське монтажне управління є філією Акціонерного товариства відкритого типу “Теплоенергомонтаж” – найбільшим в Україні підприємством зі спорудження електростанцій, що розпочало свою виробничу діяльність як Акціонерне товариство “Тепло і Сила” в 1925 р.
Славутське монтажне управління ВАТ “Теплоенергомонтаж” виконує комплекс робіт з монтажу, виготовлення, ремонту, налагодження, введення в експлуатацію та сервісне обслуговування теплоенергетичного устаткування на теплових та атомних електростанціях, а також на підприємствах металургії, нафтопереробної, хімічної промисловості та ін.
Інформація про організаційно-правовий і техніко-економічний стан підприємства
1) Організаційно правові характеристики
Славутське монтажне управління є структурною одиницею Акціонерного товариства відкритого типу “Теплоенергомонтаж”.
2) Виробничі потужності
Об’єм виконаних робіт – від 10 до 20 млн. грн. в рік
3) Матеріальні ресурси
Матеріальні ресурси купуються від постачальників і при отримання від них вимагається сертифікат на кожний вид продукції. Є такі складські приміщення:
- відкрита площадка ( на ній розміщений козловий кран)
- закритий склад.
Умови зберігання відповідають необхідним технічним умовам.
4) Трудові ресурси
Чисельність працівників на підприємстві складає 343 чоловік
Склад персоналу підприємства:
а) виробничий персонал ( безпосередньо зайнятий процесом виробництва – машиністи, механіки та ін.)
б) допоміжний персонал ( займається допоміжними функціями – охорона, водії ).
Джерела поповнення персоналу: вільний найом, фонд зайнятості.
5) Організаційно-технологічні можливості
Є зборочка площадка, цех підготовки виробництва, цех перед монтажних робіт, служба технічного контролю, грузовантажні механізми.
6) Економічні характеристики
Рентабельність виробництва – 4,4 %. Прибуток від виконаних за 2006 рік складає 511 тис. грн.
7) Екологічні характеристики
Підприємство знаходиться в екологічно безпечній зоні, рівень забрудненості навколишнього середовища не перевищує норм.
8) Інші види інформації
Підприємство знаходиться в географічному положенні, яке є економічно вигідним ( близько біля АЕС і свердловин водопостачання ( водозабор, свердловини питної води). Клімат помірний.
.
Підприємство має перспективи подальшого розвитку і вдосконалення, адже тут створюється потрібна суспільству продукція, надаються необхідні послуги, зосереджені найбільш кваліфіковані кадри, застосовується високопродуктивна техніка і прогресивні технології
2. Виробнича структура підприємства.
2.1. Основні виробничі підрозділи підприємства і їх функції
1) Цех виїзних об’єктів
- виконання монтажних і ремонтних робіт на об’єктах розміщених за територією області
2) Цех зварки
- виконання зварних робіт
- атестація зварників
- оформлення зварної документації
3) Цех предмонтажних робіт (ЦПР)
- виготовлення вузлів трубопробоводів, металоконструкцій і елементів обладнання
4) Цех підготовки виробництва (ЦПВ)
- отримання і складування обладнання і матеріалів
- підготовка до монтажу і видача їх в монтаж
5) Служба технічного контролю
- контроль зварних з’єднань
- оформлення спеціальної документації
6) Відділ головного механіка
- обслуговування і експлуатація машин, механізмів і систем комунікацій
7) Нетішинська площадка: турбінний цех, трубопровідний
- виконання монтажних, ремонтних робіт на території ХАЕС, м.Нетішина і Хмельницької області;
8)Гараж
- перевозка персоналу і матеріалів
- технічне обслуговування і ремонт автомобілів
2.2. Розміщення підрозділів в просторі, взаємозв’язок між ними
Підприємство розташоване на піонерній базі, строй базі, строй дворі Хмельницької атомної електростанції. На строй базі знаходяться: цех підготовки виробництва, адміністративний корпус, матеріальний склад; на піонерській базі знаходиться гараж; на строй дворі: цех підготовки виробництва, площадка з козловими краном, майстерні, цех зварки, інженерно-лабораторний корпус. Ці бази є власністю ВАТ “Теплоенергомонтаж” і знаходяться в 30 кілометровій зоні ХАЕС.
Територія підприємства використовується для виробництва продукції, складування матеріалів необхідних для виробництва продукції, складування готової продукції, стоянки технологічного транспорту, розміщення складських і підсобних приміщень.
Взаємозв’язок між підрозділами дивися в Додатку №1 в кінці звіту.
2.3. Спеціалізація підприємства
Нині управління має устаткування та досвідчених фахівців для виконання таких робіт :
- Монтаж теплоенергетичного устаткування, трубопроводів і металоконструкції, реконструкція та ремонт тепломеханічного устаткування, трубопроводів і металоконструкції; виготовлення та постачання фасонних деталей зварних вузлів, блоків, металоконструкцій і НСО. Виготовлення, монтаж, ремонт і реконструкція устаткування, трубопроводів і металоконструкції. (Рішення технічної ради ОП “ХАЕС” №101-44РС від 11.04.2005 р.)
- Монтаж, ремонт, виготовлення й реконструкція трубопроводів пари й гарячої води робочим риском до 140 кгс / см2 із застосуванням електрозварювання (Державна ліцензія № 109.03.68 - 2 9.11.4 від 26.09.03 р.)
- Виконання робіт з візуального вимірювання, контролю, ультразвуковий ( у тому числі ультразвукова товщинометрія), радіографічний контроль, контроль герметичності, капілярний контроль, стилоскопування.(Атестаційне свідоцтво № 112 від 14.05.2004 р)
- Газополуменева обробка металів з використанням зріджених вуглеводних газів і перевезення балонів з цими газами.(Державна ліцензія № 106.03.68-45.33.3 від 26.09.2003 р.)
- Проведення будівельної діяльності.(Ліцензія Серія АБ №20 6 193)
- Проведення різних видів неруйнівного контролю металів, зварних з’єднань (Атестаційне свідоцтво №112 від 14.05.2004 р.)
- Проведення діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання (Ліцензія Серія ЯРЕ-20 № 000063)
- Дозволяється робота із джерелами іонізуючого випромінювання. (Санітарний паспорт № 203)
- Дозволяється ведення робіт з експлуатації машин, механізмів, пристосувань підвищеної небезпеки. (Державна ліцензія № 068.05.68-45.21.5 від 06.04.2005 р.)
- Державна ліцензія на право проведення випробувань № 1569.03.30-31.62.3 від 06.11.2003р.
3. Виробнича потужність підприємства, її характеристика.
Виробнича потужність підприємства - максимально можливий річний (місячний, тижневий) випуск продукції у відповідності з номенклатурою та асортиментом продукції з урахуванням повного використання обладнання, робочого часу працівників.
Розрізняють планову та наявну виробничі потужності.
Планова виробнича потужність розраховується виходячи з номенклатури та асортименту встановлених у плані.
Наявна виробнича потужність за звітний термін відповідає фактичному випуску продукції.
Номенклатура продукції – перелік найменувань виробів, завдання з випуску яких передбачається планом виробництва.
Асортимент – сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками (типорозмірами, потужністю, продуктивністю, дизайном тощо).
Виробнича програма (план виробництва) – конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості, на певний календарний період (місяць, квартал, рік, кілька років).
Товарна продукція - загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для продажу (реалізації) різним споживачам.
Валова продукція – показник її обсягу, який крім елементів, що входять до складу товарної продукції, включає також зміну залишків незавершеного виробництва, вартість сировини та матеріалів замовника (давальницької сировини) і деякі інші елементи залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства.
Реалізована продукція – обсяг запланованого продажу або фактично реалізованих на ринку виробів. Вона визначається на основі товарної продукції з урахуванням зміни залишків нереалізованих виробів у розрахунковому періоді.
Чиста продукція – заново створена на підприємстві вартість. Кількісно вона визначається вилученням з товарної продукції вартості уречевленої праці (матеріальних витрат та амортизаційних відрахувань).
Об’єм виконаних робіт – від 10 до 12 млн. грн. в рік
4. Склад матеріально-технічної бази підприємства.
№ пп
Назва обладнання, тип
Срок експлуатації, років
Стан, к-сть одиниць шт
Власне, орендне
1
2
3
4
5
1
Кран козловий КС - 5042В
17
справний 1
власний
2
Кран гусиничний РДК - 25
17
справний 1
власний
3
Кран автомобільний КС - 3575А
13
справний 1
власний
4
Кран козловий ККТ - 5
15,21
справний 3
власний
5
Станок вертекально-фрезерний 6Н-11
13
справний 1
власний
6
Станок горизонтально-фрезерний 61181Г
13,14
справний 3
власний
7
Станок токарний 1М63Д Ф-101
14
справний 1
власний
8
Станок токарний 16 Б25 ПСп
15
справний 1
власний
9
Станок токарний ФТ-11
14
справний 1
власний
10
Станок сверлильний
14
справний 1
власний
11
Станок заточний
12
справний 1
власний
12
Станок радіально-сверлильний 2М-55
14
справний 1
власний
13
Станок токарний
14
справний 2
власний
14
Прес-ножиці комбіновані НБ -5200
12
справний1
власний
15
Кривошипні ножиці ІІК-3818
12
справний 1
власний
16
Трубогиб
11
справний 1
власний
17
Станок трубогибочний Ду76:108 ТГМ-2
14
справний 1
власний
18
Станок трубогибочний Ду32:57 ТГМ-1
14
справний 1
власний
19
Ножиці гільйотинні ГН-132-1
12
справний 1
власний
20
Кромкогиб
12
справний 1
власний
21
Перетворювач частоти ПЧ-10
13
справний 5
власний
22
Пристрої для центровки на Ду 32,57,76,108,159,377,530,820
15
справний 54
власний
23
Станок труборіз переносний на Ду 32,57,76,108,377,530,820 ПТВ
14
справний 26
власний
24
Лебедка РС-1
13
справний 25
власний
25
Цепна таль ТСК-32М
13
справний 7
власний
26
Домкрат реечний ДР-5М
3
справний 10
власний
27
Шліфмашинка ГІШМ - 125
3
справний 37
власний
28
Шліфмашинка ИЗ 2004
2
справний 42
власний
29
Балони для кисню, аргона, пропан-бутан
4
справний 110
власний
30
Випрямлювач сварочний ВДМ
10
справний 15
власний
31
Пічь для прокладки електронів
13
справний 6
власний
32
Сушильні шкафи для електродів ЗСШ - 6.5
14
справний 4
власний
33
Психрометри
14
справний 2
власний
34
Вольтметри й амперметри
справний 6
власний
35
Баластний реостат РБ - 302У2 МБР-2
1
справний 42
власний
36
Аргонова гор. АРЮ-2М
1
справний 25
власний
37
Уздефектоскоп УД2-12
13
справний 2
власний
38
Комплект зразків для Уздефектоскопії КОУ-2
14
справний 3
власний
39
Зразки УЗК з угловим відображником
13
справний 13
власний
40
Зразки для цв.дефектоскопії
14
справний 1
власний
41
Узтовщиномір УТ-93П
13
справний 1
власний
42
Робочий стандартний зразок для магнітопорошкового НК
2
справний 1
власний
43
Дефектометр канавочний №1.2
13
справний 2
власний
44
Імітатори утяжки й провисань №1.2.3
13
справний 3
власний
45
Прозора вимірювальна лінійка
4
справний 1
власний
46
Набір зразків плотності знімків 7-96,7-7
8
справний 2
власний
47
Дозиметр ДРГ-0,5м
3
справний 1
власний
48
Універсальний шаблон зварника УШЗ - 3
9
справний 4
власний
49
Рулетка вим.металічна ЗГІД 3-2
6
справний 20
власний
50
Штангенциркуль ШЦ-11
2
справний 8
власний
51
Штангельглубомір
8
справний 7
власний
52
Набор для контролю форми кромок, швов зварок С-27
8
справний 6
власний
53
Індикатор часового типу ІЧ-2
10
справний 12
власний
54
Метр металічний складний
2
справний 30
власний
Марка, модель
Тип транспорту
ГАЗ 3110
легковий
Шкода-супер Б
легковий
ВАЗ 21091
легковий
Хундай Соната
легковий
ГАЗ 32213
мікро-авт.
ИЖ 2715
грузовий
ГАЗ 53
грузовий
ЗИЛ 130
грузовий
Мазда 323
легковий
КАМАЗ 353202
грузовий
КАМАЗ 35511
грузовий
МАЗ 54329
грузовий
ЗИЛ 133ГЯ КС 375
автокран
ГАЗ 2705
грузовий
Шевролет-Лачетті
легковий
ГАЗ 33027
груз-пасажир.
МАЗ 5432
грузовий
5. Баланс часу роботи обладнання.
Середні значення коефіцієнтів внутрішньо змінного використання будівельних машин
Найменування машин
Середньо-річний наробіток, маш.-год.
Значення коефіцієнтів
Середньо-річний нпробіток, мото.-год.
Екскаватори одноковшові
2700
0,45 - 0,55
1215 - 1485
Екскаватори багатоковшові
2150
0,40 - 0,50
860 - 1075
Навантажувачі одноковшові
2300
0,25 - 0,45
575 - 1035
Трубоукладальники
2000
0,40 - 0,55
800 - 1100
Бульдозери
2600
0,40 - 0,55
1040 - 1430
Скрепери самохідні
2500
0,60 - 0,75
1500 - 1875
Автогрейдери
1500
0,40 - 0,50
600 - 750
Котки самохідні
1500
0,40 - 0,50
600 - 750
Бурові машини
1000
0,30 - 0,40
300 - 400
Трактори вільні
1700
0,55 - 0,70
935 - 1190
Крани баштові
3000
0,25 - 0,70
750 - 2100
на промбудівництві
2100
0,25 - 0,40
525 - 945
на житлобудівництві
3400
0,50 - 0,70
1700 - 2380
га будівництві соцкультпобуту
2000
0,25 - 0,40
500 - 800
Крани автомобільні
2600
0,25 - 0,35
650 - 910
Крани пневмоколісні
3000
0,35 - 0,45
1050 - 1350
Крани гусенечні
3000
0,30 - 0,45
900 - 1350
Крани на спецшасі
3000
0,35 - 0,55
1050 - 1650
Компресори пересувні
1800
0,45 - 0,50
720 - 900
Електростанції пересувні
3600
0,60 - 0,75
1760 - 2030
Наробіток будівельних машин в мото-годинах визначається за даними лічильника роботи двигуна або за коефіцієнтом використання змінного часу пл. фотографіях робочого дня. Власники машин можуть за допомогою цих коефіцієнтів коригувати періодичність виконання технічних обслуговувань і ремонтів або наробіток машин в машино-годинах.
6. Використання виробничої потужності підприємства.
Виконання підпрядних робіт по об’єктам
№ п/п
Об'єкти
Вид робіт
Виконано за 2006 рік,тис.грн
1
Котельня РК "Позняки" м. Київ
Монтаж обладнання і трубопроводів
2116
2
СТ -1 м.Київ
Реконструкція і технічне переоснащення
389
3
Металургійний комбінат Азовсталь
Заміна паропроводів середнього тиску, капремонт котла №1
1747
4
Камянець-Подільська ТЕЦ
Капремонт котла №50/3 ст.№3
151
5
ВП Хмельницька АЕС
Модернізація енергоблоків №1,2, капремонт енергоблока №1
713
6
Новоярівська ТЕЦ
Монтажні роботи по турбіні, генераторі, тепломеханічному обладнанню, реконструкція котельні
409
7
Славутський солодовий завод
Виготовлення, монтаж трубопроводів і арматури
775
8
Подільський цемент
Виготовлення та монтаж металоконструкцій
3952
9
Скляний завод –Зоря м.Клевань
Капремонт котла
1453
10
МСЗ – 3 м.Москва
Капремонт котла
1720
11
Інші замовники
Монтажні роботи по тепломеханічному обладнанню та трубопроводам
75
ВСЬОГО з ПДВ
13500
Без ПДВ
11250
По участках планується об’єм робіт в грошових вираженнях, фонд зарплати, основні показники робіт, об’єм робіт в натуральному вираженні.
Також необхідно зазначити, що СМУ має можливість роботи на декількох невеликих об’єктах в сладі бригад, тобто виробництво є мобільним.
7. Формування виробничої програми підприємства.
7.1. Основні показники виробничої програми основних підрозділів
Основні показники виробничо-господарської діяльності
Славутського МУ ОАО “Теплоенергомонтаж” за 2006 рік
N п/п
Найменування показників
Од. вим.
Виконано за 2006 р.
1
Об'єм підрядних робіт в договірних цінах
тис.грн.
11250
у т.ч власними силами
тис.грн.
10909
2
Відпускна вартість 1-єї людини в місяць
грн.
2627
3
Середньомісячний дохід 1-го робітника
грн.
1052
4
Фонд оплати праці
тис.грн.
4365
в тому числі:
фонд заробітної плати
тис.грн.
4229
грошові виплати і заохочення
тис.грн.
136
5
Середньооблікова кількість усіх працівників
люд.
343
6
Середньооблікова кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості
люд.
346
у т.ч. робочих
люд.
290
7
Рух робочої сили (плинність кадрів)
%
9,3
Прибуло
люд.
21
вибуло по власному бажанню
люд.
33
8
Виробничий травматизм
Кількість нешасних випадків
од.
1
9
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування
тис.грн.
527
Прибуток від виконаних робіт
тис.грн.
511
Інші прибутки
тис.грн.
16
10
Рентабельність
%
4,8
7.2. Складання виробничої програми основних підпрозділів
Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.
Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.
Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту.
Номенклатура — це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент — це різновидність виробів в межах даної номенклатури. Звичайно, натуральні показники представляються у фізичних одиницях виміру (штуки, тонни, метри тощо).
Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою. Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів (фінансуються за рахунок держбюджету України) і державних замовлень. Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів із споживачами шляхом укладання договорів поставок.
Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:
ОВ = ОП — Зп + Зк, натур, один,
де ОВ — обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;
ОП — обсяг поставок в натуральних одиницях;
Зп, Зк — запаси продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового року, натуральних одиниць.
При аналізі виконання підприємством плану по номенклатурі і асортименту дається кількісна оцінка виконання плану шляхом обчислення фактичного випуску продукції в межах встановленого плану і порівняння його з плановими показниками.
Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, поскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів в певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.
Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.
В обсяг товарної продукції включають готову продукцію, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи, пов'язані з освоєнням нової техніки, тару, що не входить в гуртову ціну виробу.
У валову продукцію (ВП) включають всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності і визначають за формулою:
ВП=ТП- (НЗВп - НЗВк) - (In-Ік), грн.,
де НЗВп, НЗВк — вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;
Іп, Ік — вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.
Валовий оборот підприємства (ВО) — це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.
Внутрізаводський оборот (ВЗО) — це та кількість продукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки. Валову продукцію можна також обчислити:
ВП = ВО — ВЗО, грн.
Реалізована продукція (PП) — це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства — постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції обчислюється за формулою:
РП=ТП + (Гп ~ Гк) + (Вш - Внк), грн.,
де Гп, Гк — залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.;
Вш, Внк— залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав, і продукції на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і на кінець планового року, грн.
Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства і прибутку.
Показник умовно-чистої продукції (УЧИ) обчислюється: УЧП =ЧП + А, грн.
В матеріаломістких галузях використовується показник нормативної вартості обробітку (ИБО), який одержується як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу г-го виду (НВОі) і кількості виготовлених виробів і-то виду (Ni).
Виробнича програма будь-якого підприємства повинна бути обґрунтована наявними виробничими ресурсами (виробничими фондами, трудовими і матеріальними ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.
Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках (N) може бути обчислений, виходячи із величини матеріальних ресурсів, поставлених підприємству в плановому році (Мзаг) і норми витрат цього виду ресурсу на одиницю продукції q.
Від рівня використання виробничої потужності підприємства (тобто максимально можливого обсягу випуску продукції - при встановленій величині виробничих фондів та організації виробничого процесу) залежить обсяг випуску продукції:
ВП = Впот х Квик, грн.,
де Впот— виробнича потужність підприємства, грн.;
Квик — коефіцієнт використання виробничої потужності.
Якісну сторону виробничої програми характеризує показник, який відображає питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, в загальному обсязі випуску продукції підприємством. Він може бути обчислений відношенням кількості сертифікованої продукції до загального її обсягу.
8. Склад і структура персоналу підприємства по професіях і форми залучення (постійні роботи, сумісництво тощо). Організація роботи трудових колективів.
Персонал (трудові ресурси) підприємства – це сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку і досвід практичної роботи (діяльності).
Персонал підприємства поділяється на виробничий та невиробничий.
Персонал неосновної діяльності (невиробничий персонал) – працівники організаційних утворень, безпосередньо не пов’язаних з виробництвом, працівники житлово-комунального господарства, дитячих дошкільних і медичних закладів, палаців і будинків культури, навчальних центрів та інших закладів соціального спрямування, які входять до складу підприємства.
Всі працівники підприємства, які пов’язані з виробництвом продукції, називаються виробничим персоналом. В його складі виділяються наступні групи працівників:
· робітники;
· службовці.
Робітники – це основна категорія персоналу підприємства, вони становлять на промислових підприємствах України до 80% чисельності всіх працівників.
Робітників фахівці рекомендують поділяти на:
1) технологічних (основних), які зайняті безпосередньо виготовленням продукції;
2) обслуговуючих (допоміжних), які створюють умови для праці технологічних.
Раніше ці групи робітників називались основними та допоміжними. В практиці підприємств часто зберігається така термінологія, але вона не відповідає ролі цих груп персоналу у сучасному виробництві, коли обслуговуюча функція стає головною.
До технологічної групи відносяться робітники, які безпосередньо діють на предмети праці, тобто виконують технологічний процес. Наприклад, токарі, фрезерувальники, складальники, швачки, штампувальники, штукатури, каменярі, шахтарі та ін.
Технологічні робітники поділяються на:
· робітників, зайнятих ручним процесом праці, коли мета досягається зусиллями виконавця без участі механізмів (з ручними інструментами);
· робітників, зайнятих машино-ручними процесами праці, коли мета досягається робочою частиною машини, але за трудовою участю виконавця (верстати з ручною подачею);
· робітників, зайнятих машинними процесами праці, коли мета праці досягається робочою частиною машини без участі виконавця, а за робітником залишаються лише функції контролю та управління механізмами;
· робітників, зайнятих автоматизованими процесами праці, коли мета технологічного процесу досягається без участі робітника, включаючи управління механізмами.
Обслуговуючі робітники поділяються на функціональні групи:
· транспортно-складська;
· ремонтно-обслуговуюча;
Транспортно-складські робітники – це робітники, які зайняті переміщенням предметів і засобів праці, готової продукції та їх збереженням (кранівники, вантажники, комірники, електрокарники, приймальники тощо).
Ремонтно-обслуговуючіробітники займаються:
· регулюванням і налагоджуванням (налагоджувальники);
· ремонтом устаткування та інструмента (ремонтники);
· контролем якості механізмів і продукції (контролери);
· прибиранням приміщень (прибиральники).
Службовці поділяються на три групи:
· керівники;
· спеціалісти;
· інші службовці (технічні виконавці).
Керівники – ті працівники, які управляють людьми (директор, головний інженер, начальники цехів, дільниць, відділів, майстри).
Спеціалісти – працівники, зайняті підготовкою виробництва, плануванням і аналізом економічної діяльності (конструктори, технологи, економісти, бухгалтери, фінансисти, соціологи, спеціалісти з маркетингу та ін.).
Технічні виконавці – працівники, які не мають вищої освіти та під керівництвом спеціалістів виконують технічні, розрахункові роботи, оформлюють документи (друкарки, секретарі, касири, лаборанти, діловоди тощо.).
Чисельність працівників Славутського монтажного управління складає 343 чоловік.
Основні професії:
Інженерно-технічні працівники
№ п/п
Посада і вид діяльності
Кількість
В тому числі мають освіту
Атестовані по правилам безпеки АЕС
всього
в тому числі
вища
середню, спціальну
монтаж-ники
звар-ники
контроле-ри
1
Нач.управління
1
1
1
2
Гл.інженер
1
1
1
3
Зам.гл.інженера
1
1
4
Інженери,виконав-ці мотажних робіт
38
27
5
6
30
23
35
5
Техніки, виконавці монтажних робіт
3
1
2
1
3
Робітники
№ п/п
Професії
Кількість
6р
5р
4р
3р
2р
стаж
1
Слюсар-монтажник
200
13
29
58
92
2
8
2
Зварник
51
12
10
16
10
3
5
3
Контролер, дефектоскопіст, лаборант
5
1
2
2
8
Службові обов’язки і інструкції персоналу розроблені на основі довідника кваліфікаційних характеристик професій: працівників, робітники, керівники, професіонали, фахівці.
Основною метою управління трудовими ресурсами є забезпечення мінімізації витрат підприємства на формування та утримання трудових ресурсів та максимізація результатів від їх використання.
Досягнення основної мети управління потребує розв'язання таких завдань:
1. Формування кількості та складу працівників підприємства, які відповідають специфіці його діяльності та здатні забезпечити реалізацію завдань його розвитку.
2. Вибір найбільш ефективних форм залучення трудових ресурсів підприємством.
3. Створення необхідних організаційних та економічних умов для поєднання економічних інтересів працівників з інтересами підприємства та його власників.
4. Забезпечення високих та сталих темпів зростання продуктивності та ефективності праці.
5. Пошук та застосування ефективних форм мотивації та матеріального застосування персоналу підприємства.
Трудовий колектив – це суб’єкт економічних відносин, який забезпечує раціональне використання наявних матеріально-речових ресурсів з метою створення і привласнення доходу.
Розвиток трудового колектива значною мірою залежить від техніко-технологічних факторів. Застосування нового обладнання, автоматизація виробничих процесів, використання прогресивних технологій зумовлює зміни не лише в умовах і у змісті праці, а й у структурі трудового колективу, впливає на його кількісний склад. Залежно від форми власності на засоби виробництва формуються функції трудових колективі.
Основною функцією трудового колектива є виробничо-трудова: виробляти товари і послуги, щоб повніше задовільнити попит на них і одержати від їх реалізації відповідний дохід та прибуток.
Також важливою функцією трудового колективу є соціально виховна. Вона спрямована на підготовку висококваліфікованого, ініціативного працівника, формування стабільного трудового колективу, створення на підприємстві сприятливих умов для високопродуктивної праці кожного працівника.
Трудові колективи на підприємствах організовують первинні ланки професійних спілок. Вони приділяють багато уваги зміцненню дисципліни робітників на підприємстві, підвищенню їх кваліфікації, ініціативи. Профспілки домагаються підвищення зарплати, збільшення тривалості відпустки, надання додаткової страхової допомоги. В Україні членами профспілок є практично все працююче населення.
Вадливу роль у вдосконаленні трудових відносин і зниженні конфронтації між роботодавцями і робітниками відіграє укладання колективного договору.
Організація роботи трудових колективів на різних рівнях різна:
в бригаді роботу організовує бригадир
в цеху – начальник цеху, а за конкретні роботи відповідають мастера і прораби.
в цілому за технічну організацію виробництва відповідає головний інженер.
9. Використання робочої сили на підприємстві та баланс робочого часу.
На підприємстві встановлений п’ятиденний робочий тиждень з нормальною тривалістю робочого часу працівників в 40 годин на тиждень та з двома вихідними днями – субота, неділя.
На підприємстві встановлений такий режим роботи:
початок роботи – 8.00
закінчення роботи – 17.00
перерва для відпочинку і харчування – 1 година
субота і неділя – вихідні
На передодні святкових днів тривалість роботи скорочується на одну годину.
Зміна режиму роботи на підприємстві в окремих підрозділах, для категорії чи окремих працівників, запроваджується лише після погодження цих питань з профкомом.
Максимальна тривалість робочої зміни не повинна перевищувати:
12 годин в нормальних умовах праці;
8 годин у шкідливих, важких, небезпечних умовах праці;
7 годин у нічний час.
Скорочений робочий час (день, тиждень, місяць) з ініціативи адміністрації запроваджується, як виняток, лише у період тимчасових економічних труднощів, скорочення або відсутність робіт.
Запроваджуються неоплачувані відпустки:
а) з ініціативи адміністрації, як виняток, лише у період, тимчасових економічних труднощів, скорочення або відсутність робіт;
б) в особливих випадках по ініціативі робітника адміністрація може надати неоплачувану відпустку не більшу як 2 місяця на рік.
Як передбачено статтею 50 Кодексу законів про працю України 9 (далі – КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.
Згідно із статтею 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці – не більш як 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.
Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
Згідно із статтею 69 Господарського кодексу підприємство встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.
При розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно із статтею 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, скорочується на одну годину при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Відповідно до статті 73 КЗпП робота у 2007 році не проводиться на підприємствах, в установах, організаціях у такі святкові і неробочі дні:
1 січня – Новий рік
7 січня – Різдво Христове
8 березня – Міжнародний жіночий день
8 квітня – Пасха (Великдень)
1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих
9 травня – День Перемоги
27 травня – Трійця
28 червня – День Конституції України
24 серпня – День незалежності України
Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня із вихідними днями у суботу та неділю у 2007 році вихідний день у неділю 7 січня має бути перенесений на понеділок 8 січня, вихідний день у неділю 8 квітня – на понеділок 9 квітня.
Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування , а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, переносити робочі дні.
У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем, що призводить до зміни графіка роботи підприємства. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу та оплати лікарняних мають відбуватись на підставі прийнятого на підприємстві рішення щодо перенесення робочих днів, тобто по зміненому у зв’язку з перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства. При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який є попереднім святковому на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік трив...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора