МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА
Курсова робота
з дисципліни „Статистика”
на тему „Статистика продукції промисловості”
Рівне-2006
Зміст
Вступ
Теоретична частина
Основні поняття статистики продукції промисловості...4
Методи вимірювання продукції промислового підприємства.....................................................................9
Вартісні показники обсягу промислової продукції і способи їх обчислення.....................................................10
Типові приклади задач.................................................12
Розрахункова частина
Завдання 1...................................................................19
Завдання 2...................................................................22
Завдання 3...................................................................24
Завдання 4...................................................................25
Завдання 5...................................................................29
Завдання 6...................................................................31
Завдання 7...................................................................33
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Статистика продукції промисловості завжди буде актуальною темою, оскільки у промисловості створюється найбільша частина суспільного продукту і національного доходу.
Взагалі, промислова продукція — це частина сукупного суспільного продукту, яка виготовлена в промисловості.
Перед статистикою поставлено завдання визначити обсяг і склад промислової продукції по окремих підприємствах і промисловості в цілому, рівень виконання завдань щодо випуску продукції, показати її динаміку, вивчити виконання плану по асортименту, оцінити рівень ритмічності роботи промислових підприємств, визначити якість їх роботи та виготовленої продукції. Деякі з цих показників я представив у цій курсовій роботі.
Інформацію, яку я використовував при написанні даної курсової роботи, є вдосталь, хоча промисловість як галузь народного господарства динамічно розвивається, а отже змінюються статистичні показники продукції промисловості.
Я спробую в цій роботі охарактеризувати методи вимірювання продукції промислового підприємства.
Статистика продукції промисловості є найважливішим розділом статистики промисловості, яка вирішує ряд різних задач, для безперервного та економічно вигідного виробництва товарів та послуг.
Розділ I. Теоретична частина
1.1. Основні поняття статистики продукції промисловості
Промисловість – це передова і найбільша галузь матеріального виробництва, в яку входять підприємства і об’єднання, зайняті добуванням природних сировинних ресурсів, а також переробкою продуктів сільського господарства. У ній створюються засоби праці, основна маса предметів праці і предметів споживання. В промисловості створюється найбільша частина суспільного продукту і національного доходу.
У завдання статистики виробництва промислової продукції входить:
визначення обсягу промислової продукції в натуральному, умовно-натуральному та вартісному вираженні;
характеристика обсягу відвантаженої продукції;
статистичне вивчення якості та асортименту промислової продукції;
статистичне вивчення ритмічності виробництва і поставок промислової продукції;
розрахунок індексів фізичного обсягу та цін на вироблену промислову продукцію.
Розглянемо деякі основні поняття і терміни статистики продукції промисловості.
Продукцією промислового підприємства вважається вартість усіх вироблених підприємством готових виробів і реалізованих “на сторону” напівфабрикатів, а також вартість виконаних робіт промислового характеру за замовленнями “зі сторони” або непромислових господарств і організацій свого підприємства.
З точки зору обліку та економічного призначення промислова продукція являє собою прямий корисний результат виробничої діяльності промислових підприємств, виражений або у формі продукту, або у формі виробничої послуги (робіт промислового характеру). З цього визначення випливає:
1) продукція є результатом діяльності підприємства, тому сировина та матеріали, що ще не вступили у виробництво, не можуть бути зараховані як продукція цього підприємства, хоч у випадку її реалізації будуть одержані відповідні суми. Аналогічно, якщо підприємство, яке виробляє верстати, реалізує устаткування, виготовлене на іншому заводі, що стало для нього зайве, то це також не буде враховано як реалізована продукція;
2) продукція є результатом виробничої діяльності промислового підприємства. Тому результат діяльності непромислових цехів підприємства не є промисловою продукцією і обліковується окремо. Так, результати роботи відділу капітального будівництва підприємства по ремонту будинків і споруд, будівництву нових об'єктів потрапляють у статистичні звіти щодо будівництва;
у продукцію включають тільки корисний результат діяльності підприємства. Тому брак не є продукцією. Суми від реалізації виробів, що являють собою брак, не можуть бути зараховані як продукція;
продукція — прямий результат діяльності підприємств. Побічний результат — відходи та покидьки — не є продукцією. Так, стружки та обрізки деревини, які є на меблевій фабриці і реалізовані підприємству, що виготовляє з них будівельні матеріали, не будуть продукцією, а на одержану суму слід зменшити вартість сировини меблевого підприємства. Разом з тим побічні продукти, передбачені планом виробництва підприємства і які мають самостійне значення (макуха при виробництві рослинного масла, патока, одержана при виробництві цукру та ін.), вважаються продукцією. Продукція може мати форму або продукту, або виробничої послуги (робіт виробничого характеру).
Продуктом є такий результат виробничої діяльності підприємства, який має речовий, предметний характер.
Роботи промислового характеру є результатом виробничої діяльності підприємства, який не носить форми продукту, а виражається або у відновленні втраченої споживної вартості (наприклад, продукція авторемонтного підприємства), або в збільшенні раніше створеної вартості (наприклад, хромування або фарбування виробів на спеціалізованих підприємствах).
У момент обліку на підприємстві продукція може мати різний ступінь готовності.
Готовий виріб — це продукт, що на певному підприємстві пройшов всі стадії обробітку, дістав документальне підтвердження про свою готовність і може бути відвантажений за межі підприємства. На практиці готовність виробу визначається моментом передачі його на склад готової продукції та оформленням відповідних документів. Підтвердженням готовності виробу є передача його замовнику. У всіх випадках готовність продукту визначають на основі даних документованого обліку.
Напівфабрикат — це продукт, який закінчили обробляти в межах будь-якого основного цеху підприємства, крім того, що випускає готову продукцію. Разом з тим готові вироби одного підприємства можуть бути використані як напівфабрикати на другому, якщо вони будуть оброблятись.
Незавершене виробництво (продукт у виробництві) — сировина та матеріали, що почали оброблятись, але виробництво готової продукції чи напівфабрикатів з них ще не закінчилось, або вже закінчилось, але вироби ще не прийняті ВТК.
Такий розподіл результатів діяльності підприємства на три стадії по мірі готовності продукту потрібний для визначення показників, що характеризують обсяг промислової продукції.
Рентабельність окремих видів продукції визначена як відношення прибутку (або збитку (—)) до собівартості їх виробництва. У дані про обсяг виробництва товарів народного споживання (у фактичних цінах) включено показники виробництва продовольчих та непродовольчих товарів народного споживання, а також алкогольних напоїв. До складу непродовольчих товарів входять вироби легкої промисловості, товари культурно-побутового і господарського призначення та інша непродовольча продукція, що використовується населенням в особистому і сімейному споживанні та домашньому господарстві.
Роботи промислового характеру — ремонт, операції часткової обробки матеріалів і деталей (наприклад, різка металу на стандартні розміри, термообробка, розкрій тканин і т. ін.)
Валовий оборот — це вартість всього обігу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого призначення.
Складові елементи валового обороту продукції промисловості
Готова продукція, яка вироблена зі свого матеріалу
Готова продукція, яка вироблена з сировини замовника
Напівфабрикати власного виробництва, відвантажені на сторону
Продукція допоміжних цехів, відвантажена на сторону
Капітальний ремонт власного устаткування і транспортних засобів
Роботи промислового характеру, виконані на замовлення зі сторони
Зміна залишків напівфабрикатів власного виробництва
Зміна залишків незавершеного виробництва
Зміна залишків продукції допоміжних цехів
Вартість сировини замовника
Напівфабрикати власного виробництва, що пішли в подальшу переробку
Продукти допоміжних цехів, що спожиті в межах основної діяльності
Роботи промислового характеру, виконані на замовлення власного виробництва
Товарна
продукція Валова
продукція
Нетоварна
частина ВП
Внутрішній заводський
оборот
Валова продукція — це вартість кінцевого результату промислово-виробничої діяльності підприємства за звітний період.
Товарна продукція — вартість продукції та послуг, які підготовлені у звітному році для випуску за межі основної діяльності.
Відвантажена продукція — це вартість продукції, на яку в даному періоді складено відповідні розрахункові документи на відвантаження.
Реалізована продукція — це вартість продукції, що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти.
Внутрішньозаводський оборот — це вартість продукції, виробленої одними цехами підприємства і спожитої в інших цехах цього підприємства в цьому ж періоді.
Чиста продукція промисловості — це валова продукція за мінусом суми матеріальних затрат на її виробництво.
Однією з умов успішної роботи підприємства є ритмічний випуск продукції. Аритмія призводить до простою робітників та устаткування, наднормованих робіт, штурмівщини, що, в свою чергу, приводить до додаткових витрат, підвищеного зносу основних фондів, інших негативних явищ. У зв'язку з цим зростає собівартість, збільшується кількість бракованих виробів.
При вивченні ритмічності роботи пропонуються різні показники, в тому числі коефіцієнт варіації, середнє лінійне відхилення та ін. Наочне уявлення про ритмічність роботи дає графічний метод.
При вивченні цього питання слід розглянути два поняття — ритмічність та рівномірність. Ритмічність — випуск продукції відповідно до встановленого завдання на кожний окремий відрізок часу звітного періоду. Рівномірність — однаковий випуск продукції за рівні відрізки часу.
Встановлений підприємству ритм роботи може бути і не рівномірним. З погляду виробництва оптимальними вважають умови, коли підприємству встановлено рівномірний ритм виробництва та реалізації продукції.
Показники рівномірності та ритмічності виробництва за звітний період можна визначити на основі даних про випуск продукції за кожну добу, п’ять днів, декаду тощо.
Коефіцієнт ритмічності визначають методом заліку. В залік ритмічності роботи підприємства включають фактичний випуск продукції на рівні не вищому від планового. Показник визначають як відношення прийнятого в залік ритмічної роботи випуску продукції до планового за звітний період. Для визначення показника по одному виду продукції можна використати дані в натуральному, для кількох видів — вартісному вираженнях.
При розрахунках коефіцієнта рівномірності визначають частку випуску продукції за кожний з відрізків звітного періоду в загальному обсязі виробництва. При цьому також використовують метод заліку, причому в залік приймають фактичну частку випуску продукції за кожний відрізок часу, але не більш від частки, яку він міг би мати, якби випуск продукції проходив рівномірно весь звітний період.
1.2. Методи вимірювання продукції промислового підприємства
Основним методом обліку продукції є її облік у натуральному вираженні. При цьому обсяг продукції характеризують у фізичних одиницях міри (тоннах, штуках, метрах); вона виступає як певна кількість конкретної споживної вартості.
Облік продукції в натуральному вираженні потрібний для управління пропорційним розвитком окремих галузей народного господарства. На основі даних такого обліку складають баланси основних видів промислової продукції. Результати обліку продукції в натуральному вираженні використовують для розрахунку всіх показників обсягу продукції та виробництва.
Виходячи з контрольних цифр, державних замовлень, а також замовлень споживачів та органів матеріально-технічного забезпечення на продукцію (роботи, послуги), підприємства самостійно розробляють та затверджують плани обсягу виробництва і випуску продукції в натуральному і вартісному вираженні.
При вивченні динаміки обсягу продукції в натуральному вираженні за тривалий період виникає проблема порівнянності, тому що за цей період могли відбутися й якісні зміни самих виробів, і тому одна і та сама кількість їх може являти собою різний обсяг споживної вартості (верстати з програмним устаткуванням та без нього).
Доповненням обліку продукції в натуральному вираженні є її облік в умовних одиницях, якими можуть бути показники обсягу, маси, затрати часу на випуск одиниці продукції та ін. Наприклад, обсяг консервної продукції може бути показаний в умовних банках. Такий метод обліку в окремих випадках дозволяє дістати підсумки про випуск продукції різної за назвою та складом по окремих підприємствах та галузях промисловості.
Однорідну за своїми споживчими якостями різнойменну, а тим більше однойменну продукцію можна перерахувати в один з її видів, виходячи з головної споживчої якості продукту, тобто здійснити облік продукції в умовно-натуральному вираженні. Коефіцієнт для перерахунків в продукт, що прийнято за еталон, визначають співвідношенням споживної вартості цього продукту й прийнятого за умовну одиницю. Підсумок таких розрахунків дасть загальну кількість одиниць продукції, прийнятої за умовну. Так, різні види палива, які є на підприємстві (вугілля, торф, мазут), для розрахунків показників, що характеризують рівень його використання, можуть бути перераховані в паливо теплотворної здатності, що дасть уяву про загальний обсяг його споживної вартості. Облік продукції в умовно-натуральному вираженні є окремий випадок обліку в умовних одиницях.
Основним методом обліку різних видів продукції є вартісний метод, який є практично єдиним, що дозволяє привести різні види продукції до грошового виміру і тим самим підсумувати усіляку продукцію. Вартісний метод обліку продукції охоплює роботи промислового характеру, готові вироби, напівфабрикати.
1.3. Вартісні показники обсягу промислової продукції і способи їх обчислення
Вартісними показниками обсягу промислової продукції промислового підприємства є:
валовий оборот (ВО) – це вартість всього обсягу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого призначення;
валова продукція (ВП) – це вартість кінцевого результату промислово-виробничої діяльності за звітний період; внутрішньозаводський оборот (ВЗО) – це вартість продукції, виробленої одними цехами підприємства і спожитої в інших цехах цього підприємства в цьому ж періоді:
товарна продукція (ТП) – вартість продукції та послуг, які підготовлені у звітному році для випуску за межі основної діяльності:
, де
НТЧ – нетоварна частина валової продукції.
Товарна продукція може бути визначена в діючих та фіксованих цінах. У першому випадку показник характеризує результати роботи в звітному періоді, у другому – для визначення динаміки обсягу продукції.
відвантажена продукція (ОП) – це вартість продукції, на яку в даному періоді складено відповідні розрахункові документи на відвантаження і яка розраховується за формулою:
, де
ЗП і ЗК – залишки продукції на складі відповідно на початок і кінець періоду.
реалізована продукція (РП) – це вартість продукції, що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти:
де
і - залишки відвантаженої, але несплаченої продукції відповідно на кінець і початок періоду.
Реалізована продукція може бути представлена такою залежністю:
, де
де Кв – коефіцієнт, що характеризує співвідношення валової продукції і валового обороту, який показує, скільки гривень валової продукції припадає на 1 грн. валового обороту; – коефіцієнт товарності, що відображає, скільки грн. товарної продукції припадає на 1 грн. виробленої валової продукції; – коефіцієнт відвантаження, який показує, скільки грн. відвантаженої продукції припадає на 1 грн. виробленої товарної продукції (чим більший цей показник, тим швидше відбувається відправлення готової продукції споживачам); – коефіцієнт реалізації, який виражає, скільки грн. реалізованої продукції припадає в даному періоді на 1 грн. відвантаженої продукції.
чиста продукція (ЧП) являє собою знов створену вартість вкладеної у виробництво живої праці та розраховується за формулою:
, де
- вартість матеріальних витрат (зношуваність знарядь виробництва, витрат сировини, палива, матеріалів).
1.4. Типові приклади задач
Методика розрахунку вартісних показників продукції промисловості
Приклад
Підприємство випустило за місяць готових виробів на 300 тис. грн., з яких відвантажено покупцям і оплачено ними на суму 276 тис. грн. Виготовлено напівфабрикатів на 144 тис. грн., з них пішло в подальшу переробку на підприємстві на 100 тис. грн. і відвантажено на сторону на 25 тис. грн.
Виконано послуг промислового характеру за замовленнями інших підприємств на 20 тис. грн.
Залишки незавершеного виробництва на початок місяця – 7 тис. грн., а на кінець – 8 тис. грн.
Усю продукцію, яку відвантажено, та послуги промислового характеру оплачено в даному місяці.
Крім того, надійшли кошти за продукцією на 19 тис. грн., яку було відвантажено в попередньому місяці.
Визначити:
валову продукцію;
товарну продукцію;
реалізовану продукцію.
Розв’язок
Валова продукція може бути визначена двома методами:
А. Через валовий оборот (ВО):
ВП = ВО – ВЗО,
де ВЗО – це вартість продукції та послуг, які було здійснено в одних цехах підприємства і спожито іншими цехами цього ж підприємства.
ВЗО = 100 тис. грн.
ВП = 465 – 100 = 365 тис. грн.
Б. За елементами:
ВП = Готові вироби + Напівфабрикати власного виробництва, відвантажені на сторону + Зміна залишків напівфабрикатів власного виробництва + Продукція допоміжних цехів, відвантажена на сторону + Зміна залишків продукції допоміжних цехів + Капітальний ремонт власного устаткування і транспортних засобів + Роботи промислового характеру, виконані на замовлення зі сторони + Зміна залишків незавершеного виробництва.
ВП = 300 + 25 + (144 – 100 – 25) + 20 + (8 – 1) = 365 тис. грн.
Товарна продукція має два методи розрахунку:
А. Через валову продукцію:
ТП = ВП – НТЧ,
де НТЧ = Зміна залишків напівфабрикатів власного виробництва + Зміна залишків продукції допоміжних цехів + Зміна залишків незавершеного виробництва + вартість сировини замовника.
НТЧ = (144 – 100 – 25) + (8 – 1) = 20 тис. грн.
ТП = 365 – 20 = 345 тис. грн.
Б. За елементами:
ТП = Готові вироби + Напівфабрикати власного виробництва, відвантажені на сторону + продукція допоміжних цехів, відвантажена на сторону + Роботи промислового характеру, виконані на замовлення зі сторони + Капітальний ремонт власного устаткування і транспортних засобів.
ТП = 300 + 25 + 20 = 345 тис. грн.
Реалізована продукція – це вартість продукції та послуг, які було відвантажено споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти.
РП = 276 + 25 + 20 + 19 = 340 тис. грн.
Висновок. За звітний місяць валова продукція становила 365 тис. грн., товарна – 345 тис. грн., реалізована – 340 тис. грн.
Для характеристики в динаміці виконання плану випуску продукції за обсягом, асортиментом, сортністю використовується індексний метод. Розглянемо ці показники в таблиці 1.
Методика розрахунку виконання плану продукції промисловості за обсягом і асортиментом
Таблиця 1. Показники виконання плану продукції промисловості
За обсягом
де і – кількість продукції відповідно за планом і фактично в натуральних одиницях;
– ціна за одиницю продукції за планом.
За асортиментом
де - кількість фактичного випуску продукції в натуральних одиницях вимірювання в межах планового завдання.
За сортністю
де - кількість фактичного випуску продукції в натуральних одиницях вимірювання, перерахованого на планове співвідношення сортів.
За наведеним нижче даними визначити відсоток виконання плану продукції в цілому:
Види продукції
Випуск продукції, тис грн.
план
фактично
Костюми чоловічі
Костюми жіночі
Пальта чоловічі
Пальта жіночі
Роботи промислового
характеру
200
120
100
80
-
210
100
100
76
34
а) за обсягом;
б) за асортиментом.
Розв’язок
Відсоток виконанні плану продукції за обсягом:
де і - вартість продукції відповідно фактично і за планом.
Відсоток виконання плану продукції за асортиментом:
де - вартість фактичного випуску продукції в межах планового завдання.
Розрахункова таблиця
№
Види продукції
1
Костюми чоловічі
200
210
200
2
Костюми жіночі
120
100
100
3
Пальта чоловічі
100
100
100
4
Пальта жіночі
80
76
76
5
Роботи промислового характеру
-
34
-
Всього
500
520
476
Висновок. Підприємство план продукції за обсягом перевиконало на 4 %, але за асортиментом у цілому недовиконало на 4,8 %.
Методика пофакторного аналізу реалізованої продукції підприємства
Приклад
За даними табл. 2 визначити, на скільки тис. грн. і на скільки відсотків змінився обсяг реалізованої продукції у звітному році порівняно з базовим у цілому, у тому числі під впливом змін:
а) валового обороту, тис. грн.;
б) коефіцієнта співвідношення валового обороту і валової продукції;
в) коефіцієнта товарності;
г) коефіцієнта відвантаження;
д) коефіцієнта реалізації.
Таблиця 2.
№
Показники
Базовий рік
Звітний рік
1
2
3
4
5
Валовий оборот у порівняних цінах, тис. грн.
Валова продукція в порівняних цінах, тис. грн.
Товарна продукція в діючих цінах, тис. грн.
Відвантажена продукція, тис. грн.
Реалізована продукція в діючих цінах, тис. грн..
27860
26120
25640
25800
26052
29180
28650
27840
28000
27515
Розв’язок
де валовий оборот;
коефіцієнт співвідношення ВП і ВО;
де ВП – валова продукція;
коефіцієнт товарності;
де ТП – товарна продукція;
коефіцієнт відвантаження;
де ОП – відвантажена продукція;
коефіцієнт реалізації;
де РП – реалізована продукція.
Використовуючи надану вище модель і прийом ланцюгових підстановок, розрахуємо такі дані.
На скільки грн. і на скільки відсотків змінився обсяг реалізованої продукції у звітному році порівняно з базовим у цілому:
тис. грн.
(+5,6 %).
На скільки гривень і на скільки відсотків змінився обсяг реалізованої продукції у звітному році порівняно з базовим за рахунок змін:
а) валового обороту (а):
тис. грн.
(+4,6 %);
б) коефіцієнт співвідношення ВП та ВО (b):
тис. грн.
(+4,7 %);
в) коефіцієнт товарності (с):
тис. грн.
(-2,1 %);
г) коефіцієнт відвантаження (d):
тис. грн.;
(+1,1 %);
д) коефіцієнт реалізації (е):
тис. грн.;
(2,7 %).
Перевірка:
тис. грн.;
(+5,6 %).
Висновок. Реалізована продукція у звітному році порівняно з базовим зросла на 1 млн 463 тис. грн., або на 5,6 %, у тому числі: внаслідок зміни валового обороту вона зросла на 1 млн 235 тис. грн., або на 4,6 %; коефіцієнта співвідношення ВП та ВО – на 1 млн 280 тис. грн., або на 1,1 %; а за рахунок зміни коефіцієнта товарності зменшилась на 604 тис. грн. або на 2,1 %, і коефіцієнта реалізації – на 757 тис. грн., або, 2,7 %.
Розділ II. Розрахункова частина
2.1. Завдання 1
Номер п-ства
Вироблено деталей, тис шт.
Затрати праці на виробництво 1 деталі, люд.-год.
Чисельність робітників, чол.
Фонд оплати праці, тис. грн.
1
2
3
4
5
1
200
1,65
346
409
2
212
1,80
367
323
3
218
1,34
261
149
4
250
1,92
284
273
5
230
1,00
364
395
6
58
4,20
299
183
7
117
2,22
277
187
8
256
1,12
357
350
9
84
3,62
253
191
10
69
3,84
228
166
11
145
2,62
160
191
12
285
1,36
398
471
13
179
2,50
369
372
14
95
3,12
287
311
15
155
2,36
145
159
16
210
1,95
162
186
17
360
0,56
265
238
18
110
2,20
202
157
19
170
2,40
137
82
20
227
1,60
241
231
Разом
3630
43,38
5402
5024
Відомі такі дані (табл.1) про роботу 20 верстатобудівних заводів у звітному році:
Таблиця 1.
Завдання:
1) побудувати ряд роз0поділу за затратами праці, виділивши 4 групи з рівними інтервалами. По кожній групі підрахувати:
а) кількість і питому вагу підприємств;
б) чисельність робітників;
в) виробництво деталей (всього і на 1 робітника);
г) фонд оплати праці (всього і на 1 робітника). Розрахунки представити в табличній формі (табл. 2). Написати назву таблиці. Зробити короткі висновки.
2) відобразити ряд за допомогою графіка;
3) виконати групування заводів за двома ознаками (табл. 3). Розрахувати для кожної групи техніко-економічні показники. Написати назву таблиці. Зробити короткі висновки.
Розв’язання:
1. Необхідно визначити висоту інтервалу:
, де
, - найбільше та найменше значення ознаки у сукупності;
- кількість груп.
Отримаємо:
(люд.-год.)
Побудуємо таблицю 2, в якій відобразимо групування верстатобудівних заводів за затратами праці.
Таблиця 2.
Розподіл верстатобудівних заводів за затратами праці
Групування заводів за затратами праці на виробництво 1 деталі, люд.-год.
Кількість заводів
Чисельність робітників, чол.
Виробництво деталей
Фонд оплати праці
Всього
в % до підсумку
Всього, тис. шт.
На 1 робітника, шт.
Всього, тис. грн.
На 1 робітника, грн.
2
3
4
5
6
7
8
0,56 – 1,47
5
25
1645
1349
820
1603
974,5
1,47 – 2,38
8
40
2024
1481
731
1925
951,1
2,38 – 3,29
4
20
953
589
618
956
1003,1
3,29 – 4,2
3
15
780
211
270
540
692,3
Разом
20
100
5402
3630
672
5024
930,0
Висновки: в результаті групування встановлюємо, що в галузі переважають заводи, в яких затрати праці на виробництво 1 деталі знаходяться в межах від 1,47 до 2,38 люд.-год. Ця група сягає 40 % усіх заводів галузі. Найбільша чисельність робітників 3669 чол. (1645+2024) спостерігається на тих верстатобудівних заводах, де затрати праці коливаються від 0,56 люд.-год. до 2,38 люд.-год. В середньому виробництво деталей на 1 робітника припадає 672 шт., фонд оплати праці складає 930,0 грн. на 1 робітника.
2. Зобразимо графік, де по осі нанесемо групи заводів за затратами праці на виробництво 1 деталі, а по осі - кількість заводів відповідної групи:
3. Здійснимо групування заводів за двома ознаками: за чисельністю робітників та за затратами праці на виготовлення 1 деталі (табл. 3).
Розрахуємо дві групи заводів за чисельністю робітників та по чотири підгрупи для кожної групи за затратами праці на виробництво 1 деталі:
(чол.); (люд.-год.)
Таблиця 3.
Розподіл заводів за чисельністю робітників та затратами на виробництво 1 деталі
№
Групи заводів за чисельністю робітників, чол.
Підгрупи заводів за затратами
праці на виробництво 1 деталі, люд.-год.
Кількість заводів
Чисельність робітників, чол.
Вироблено деталей
Фонд оплати праці
Всього, тис. шт.
На 1 робітника, шт.
Всього, тис. грн.
На 1 робітника, грн.
1
137 – 267
0,56 – 1,47
2
526
578
1099
387
735,7
1,47 – 2,38
4
750
702
936
733
977,3
2,38 – 3,29
2
297
315
1061
273
919,2
3,29 – 4,2
2
481
153
318
357
742,2
Разом по групі
10
2054
1748
851
1750
852,0
2
268 - 398
0,56 – 1,47
3
1119
771
689
1216
1086,7
1,47 – 2,38
4
1274
779
611
1192
935,6
2,38 – 3,29
2
656
274
418
683
1041,2
3,29 – 4,2
1
299
58
194
183
612,0
Разом по групі
10
3348
1882
562
3274
977,9
Разом
20
5402
3630
672
5024
930,0
Висновки: в результаті групування можна зробити висновки, що кількість заводів за чисельністю робітників рівномірно розподілена: 10 заводів із чисельністю робітників від 137 до 267 чол., і 10 заводів із чисельністю робітників від 268 до 398 чол. Незважаючи на кількість працівників, виробництво деталей на 1 робітника у першій групі в середньому більша на 289 шт. (851-569). Фонд оплати праці переважає там, де чисельність робітників є більшою і затрати праці на виробництво 1 деталі є меншими.
2.2. Завдання 2
Завдання:
Використовуючи ряд розподілу за затратами праці (табл. 2) обчислити:
а) розмах варіації;
б) моду даного ряду;
в) медіану;
г) середнє лінійне відхилення.
Розв’язання:
Використовуючи дані таблиці 2, знайдемо моду, медіану, середнє лінійне відхилення та середні затрати праці на виготовлення 1 деталі.
Таблиця 4.
Затрати праці на виготовлення 1 деталі, люд-год.(x)
X
Кількість заводів, шт. (f)
Комулятивна частота (S)
0,56 – 1,47
1,02
5
5
1,14
5,7
1,47 – 2,38
1,93
8
13
0,23
1,84
2,38 – 3,29
2,84
4
17
0,68
2,72
3,29 – 4, 2
3,75
3
20
1,59
4,77
Разом
20
-
-
15,03
Середні затрати праці на виготовлення 1 деталі знаходимо за формулою середньої арифметичної зваженої:
де
x – це затрати праці на виготовлення 1 деталі (люд.-год.);
f – чисельність робітників (чол.).
Одержимо:
(люд-год.)
Визначимо моду даного ряду за формулою:
де
- мода;
- мінімальна межа модального інтервалу;
- величина модального інтервалу;
- частота модального інтервалу;
- частота інтервалу, що передує модальному;
- частота інтервалу наступного за модальним.
Одержимо:
(люд.-год.)
Визначимо медіану даного ряду за формулою:
де
- медіана;
- сума частот інтервалів, що передують медіанному.
Одержимо:
(люд.-год.)
Знайдемо середнє лінійне відхилення за формулою:
де
- середнє лінійне відхилення.
Одержимо:
(люд-год.)
2.3. Завдання 3
Завдання:
На основі даних про затрати праці (завдання 1) визначте:
а) розмах варіації;
б) дисперсію;
в) середнє квадратичне відхилення;
г) коефіцієнт варіації.
Пояснити зміст розрахованих показників.
Розв’язання:
На основі попередніх даних розрахуємо розмах варіації, дисперсію, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. Побудуємо нову таблицю:
Таблиця 5.
№
Затрати праці на виготовлення 1 деталі, люд-год.(x)
Кількість заводів, шт. (f)
1
1,02
5
5,10
1,14
1,30
6,5
2
1,93
8
15,44
0,23
0,05
0,4
3
2,84
4
11,36
0,68
0,46
1,84
4
3,75
3
11,25
1,59
2,53
7,59
Разом
20
43,15
-
-
16,33
1. Розмах варіації знайдемо за формулою:
де
- розмах варіації;
- останній інтервал ряду розподілу;
- перший інтервал ряду розподілу.
Одержимо:
(люд-год.).
Середні затрати на виготовлення 1 деталі становлять:
(люд-год.)
Дисперсію знайдемо за формулою:
.
Одержимо значення дисперсії:
.
Обчислимо середнє квадратичне відхилення:
Отримаємо:
(люд-год.).
На основі даних попередніх розрахунків обчислимо коефіцієнт варіації:
; %
Висновки: з наведених вище розрахунків можна сказати, що затрати праці на виготовлення 1 деталі коливаються в межах 2,73 люд.-год. Стандартне відхилення затрат праці на виготовлення 1 деталі по групам коливається в середньому в межах 0,9 люд.-год. від середніх затрат праці на виготовлення 1 деталі (2,16 люд.-год.). Досліджувана сукупність (затрати праці на виготовлення 1 деталі) є неоднорідною, оскільки вона менша 33 %.
2.4. Завдання 4
Завдання:
1. Використовуючи вихідні дані (завдання 1) побудуйте кореляційну таблицю для дослідження зв’язку між кількістю вироблених деталей та затратами праці.
2. Знайдіть рівняння регресії.
3. Зобразіть емпіричні та теоретичні дані на графіку.
4. Обчисліть лінійний коефіцієнт кореляції і кореляційне співвідношення.
5. Перевірити істотність зв’язку за допомогою F критерію з рівнем істотності = 0,05.
Пояснити економічну сутність обчислених показників.
Розв’язання:
Таблиця 6.
№
п/п
Затрати праці на виробництво 1 деталі, люд.-год. (X)
Вироблено деталей, тис шт. (Y)
1
1,65
200
2,72
330
18,5
342,25
220,0
38,5
1484,9
0,27
2
1,80
212
3,24
381,6
30,5
930,25
208,9
27,4
751,9
0,14
3
1,34
218
1,80
292,12
36,5
1332,25
243,0
61,5
3783,0
0,69
4
1,92
250
3,69
480
68,5
4692,25
200,0
18,5
343,3
0,06
5
1,00
230
1,00
230
48,5
2352,25
268,2
86,7
7516,9
1,37
6
4,20
58
17,64
243,6
123,5
15252,25
31,1
150,4
22626,2
4,12
7
2,22
117
4,93
259,74
64,5
4160,25
177,8
3,7
13,7
0,00
8
1,12
256
1,25
286,72
74,5
5550,25
259,3
77,8
6054,1
1,10
9
3,62
84
13,10
304,08
97,5
9506,25
74,1
107,4
11543,8
2,10
10
3,84
69
14,75
264,96
112,5
12656,25
57,8
123,7
15312,6
2,79
11
2,62
145
6,86
379,9
36,5
1332,25
148,2
33,3
1111,7
0,20
12
1,36
285
1,85
387,6
103,5
10712,25
241,5
60,0
3602,9
0,66
13
2,50
179
6,25
447,5
2,5
6,25
157,1
24,5
597,8
0,11
14
3,12
95
9,73
296,4
86,5
7482,25
111,1
70,4
4955,0
0,90
15
2,36
155
5,57
365,8
26,5
702,25
167,4
14,1
198,1
0,04
16
1,95
210
3,80
409,5
28,5
812,25
197,8
16,3
265,9
0,05
17
0,56
360
0,31
201,6
178,5
31862,25
300,8
119,3
14233,4
2,59
18
2,20
110
4,84
242
71,5
5112,25
179,3
2,2
4,9
0,00
19
2,40
170
5,76
408
11,5
132,25
164,5
17,0
290,4
0,05
20
1,60
227
2,56
363,2
45,5
2070,25
223,7
42,2
1784,2
0,32
Сума
43,38
3630
111,66
6574,32
116999
3631,5
96474,6
17,57
2. Знайдемо лінійне рівняння регресії.
;
;
; ;
.
Тоді: .
Рівняння регресії буде мати вигляд:
, де
342,3342 (шт.) – це виробництво деталей при нульовому рівні затрат праці;
-74,1-74 () – це середнє зменшення виробництва деталей при зменшенні затрат праці на 1 люд.-год.
Зобразимо емпіричні та теоретичні дані на графіку:
З графіка видно залежність, що зі збільшенням затрат праці на виготовлення 1 деталі виробництво деталей зменшується.
Обчислимо кореляційне співвідношення за формулою:
де
Відповідні розрахунки представлені в т. .. 6. Одержимо:
(тис. т..); ;
Кореляційне співвідношення буде:
; .
Оскільки (), то це означає, що зв’язок між ознаками тісний.
Визначимо лінійний коефіцієнт кореляції за допомогою формули:
Визначимо: (люд.-год.);
;
Лінійний коефіцієнт кореляції буде:
.
Можна твердити що зв’язок між ознаками не лінійний, оскільки відрізняється від (індексу кореляції), який дорівнює кореляційному співвідношенню.
Перевіримо істотність зв’язку за допомогою F критерію з рівнем істотності = 0,05.
Істотність зв’язку можна визначити за формулою:
де
m – кількість ступенів вільностей;
n – число ознак;
- кореляційне відношення.
Припустимо, що . Тоді одержимо:
.
F критичне при буде:
.
Оскільки , то зв’язок можна вважати істотним.
2.5. Завдання 5
Завдання:
Відомо, що реалізація виробу А в торгівельній мережі міста по кварталам 1998 року склала, шт.:
I – 2340; II – 1820; III – 1380; IV – 2024.
Приведіть рівні ряду динаміки до спів ставного вигляду. Визначте вид ряду динаміки і зобразіть динаміку реалізації виробу за допомогою діаграми.
Обчисліть:
а) темпи росту;
б) абсолютні та відносні прирости;
в) абсолютні значення одного проценту приросту;
г) середній абсолютний приріст;
д) середній темп росту та приросту.
Розв’язання:
Для зручності побудуємо нову таблицю, в якій відобразимо вихідні дані та шукані дані:
Таблиця 7.
Показники
I кв. 1998 р.
II кв. 1998 р.
III кв. 1998 р.
IV кв. 1998 р.
Реалізація виробу А, шт.
2340
1820
1380
2024
Абсолютний приріст, шт.:
- ланцюговий;
-
-520
-440
644
- базовий.
-
-520
-960
-316
Темп росту, %:
- ланцюговий;
-
77,8
75,8
146,7
- базовий.
-
77,8
60,0
86,5
Темп приросту, %:
- ланцюговий;
-
-22,2
-24,2
46,7
- базовий.
-
-22,2
-40,0
-13,5
∕1%∕
-
23,4
18,2
13,8
Абсолютний приріст визначимо, як різницю між двома порівнюваними рівнями, за такими формулами:
- ланцюговий; - базовий.
Темп росту визначаємо, як відношення рівней наступного року до рівня попереднього (або базисного), за такими формулами:
- ланцюговий; - базовий.
Темп приросту є відношенням абсолютного приросту до попереднього року (або базисного), і визначають його так.
- ланцюговий; - базовий.
Або:
.
Абсолютне значення одного проценту приросту знайдемо за такою формулою:
∕1%∕=
Отримаємо:
∕1%∕2= ∕1%∕3= ∕1%∕4=
Знайдемо середній абсолютний приріст за формулою:
Отримаємо:
(шт.)
Середній темп росту обчислимо за формулою:
;
Отримаємо:
або 95 %.
Тоді, середній темп приросту буде:
Даний ряд динаміки є моментним, бо рівні ряда виражаються на відповідний момент часу, в даному випадку – на квартали. Також цей ряд динаміки є нестаціонарним.
Динаміка реалізації виробу А в торгівельній мережі міста по кварталам 1998 року
2.6. Завдання 6
Завдання:
Виконайте аналітичне вирівнювання ряду по прямій. Побудуйте тренд. Розрахунки представити графічно.
Розв’язання:
За даними попереднього завдання здійснимо аналітичне вирівнювання по прямій. Розрахунки представимо у формі таблиці:
Таблиця 8.
Квартал
Реалізація
виробу А, шт. ()
I
2340
-2
4
-4680
2105
II
1820
-1
1
-1820
1998
III
1380
+1
1
1380
1784
IV
2024
+2
4
4048
1677
Разом
7564
0
10
-1072
Рівняння прямої має вигляд:
, де
- параметр, показує середнє значення ознаки;
- параметр, що показує абсолютну швидкість росту;
- показник часу.
За допомогою способу найменших квадратів знайдемо параметри рівняння прямої:
;
(шт.); (шт.)
Отже, рівняння буде мати вигляд:
Побудуємо лінію тренда:
2.7. Завдання 7
Завдання:
Відомий випуск продукції на верстатобудівному заводі (табл. 9). Визначити:
1. Валовий виробничий оборот (ВВО), внутрішній оборот (ВО), товарну продукцію в фіксованих цінах (ТПФ), товарну продукцію в діючих цінах (ТПД). Зробіть висновки.
2. Ступінь виконання плану виробництва продукції, якщо планом передбачалось збільшення на 5 %, а фактичне збільшення склало 7,1 %.
Розв’язання:
1.
Таблиця 9.
Випуск продукції верстатобудівного заводу по елементах
Показник
Виготовлено
ВВО
ВО
ТПФ
ТПД
1. Готова продукція
2000
2000
-
2000
2000
2. Виготовлено напівфабрикатів з них:
200
200
-
-140
-
перероблено
180
-
180
-
реалізовано
160
-
-
160
160
3. Промислові послуги за межі підприємства
100
100
-
100
100
4. Капітальний ремонт будівель і споруд власними силами
120
-
-
-
-
виробничого устаткування
90
-
-
-
-
5. Залишки незавершеного виробництва:
на початок періоду
на кінець періоду
60
50
-10
-
-10
-
6. Вартість сировини замовника
40
-
-
-
-40
Разом
-
2290
180
2110
2220
Я обчислив валовий виробничий оборот (ВВО) як суму, що включає вартість готових виробів, а також усіх виготовлених на підприємстві напівфабрикатів, усіх послуг промислового характеру, вартість різниці в залишках незавершеного виробництва за звітний період. ВВО буде:
(тис. грн.)
Виробничий оборот (ВО) включає вартість вироблених на підприємстві і на ньому перероблених напівфабрикатів. Отже:
(тис. грн.)
Товарна продукція в фіксованих цінах (ТПФ) – прямий корисний результат діяльності підприємства, що включає вартість:
готової продукції, виробленої в звітному періоді;
реалізованих напівфабрикатів власного виробництва;
зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва на складах підприємства;
послуг промислового характеру, що виконувались на замовлення інших підприємств;
різниці в з...