Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
на тему:
„Зниження витрат виробництва та вплив його на результати господарської діяльності підприємства”
Розділ І. Теоретична частина
1. Класифікація адміністративних витрат лісогосподарських підприємств
В умовах реформування економіки України та здійснення комплексної реформи вітчизняного бухгалтерського обліку важливого значення набуває організація на підприємствах ефективного обліку витрат на основі розробки власної облікової політики, здатної задовольнити потреби всіх ланок управління у релевантній інформації про фінансовий стан та перспективи розвитку підприємства. Розробка такої облікової політики можлива за умови застосування у практичній діяльності підприємств сучасних методів обліку і контролю адміністративних витрат. Актуальності у цьому сенсі набувають дослідницькі роботи, що враховують специфіку кожної окремої галузі національної економіки, мають спрямованість на її технологічні та економічні відмінності.
Дослідження показали, що за 2000-2003 роки мінімальна питома вага адміністративних витрат у сумі операційних витрат лісогосподарських підприємств Рівненської області зросла з 2,8% до 5,67%, з одночасним зростанням максимального значення від 14,86% у 2001 році до 29,01% у 2003 році. За цей же період майже удвічі зросла річна сума адміністративних витрат досліджених лісогосподарських підприємств (з 6730,5 тис. грн. у 2000 р. до 12334,3 тис. грн. у 2003 р.). Постійне зростання суми та питомої ваги адміністративних витрат у загальній сумі витрат лісогосподарських підприємств обумовлює необхідність пошуку оптимальних методик їх обліку та контролю, адаптованих до потреб керівництва та інших користувачів економічної інформації. Вдосконалення бухгалтерського обліку і аудиту адміністративних витрат лісогосподарських підприємств є складовою подальшого вдосконалення процесу управління господарською діяльніс
Кожна з вищенаведених статей адміністративних витрат підприємства складається з певних підстатей. Використовуючи розгорнуту номенклатуру статей адміністративних витрат, складено кодифікований довідник адміністративних витрат.
З метою формування управлінських рішень у складі адміністративних витрат необхідно виділити змінні, постійні та змішані витрати в залежності від того, як вони реагують на зміни рівня ділової активності підприємства або відповідають йому.
Виходячи з економічного змісту адміністративних витрат, всю їх сукупність відносять до постійних витрат. Використовуючи метод найменших квадратів були проведені дослідження зв’язку статей адміністративних витрат з обсягами виробництва (заготівлі деревини від рубок головного користування та рубок догляду) за даними лісогосподарських підприємств Рівненської області за 2002 та 2003 роки. Дослідження з використанням методів регресивного та статистичного аналізу виявило комплексність адміністративних витрат та їх постійний характер. Виняток склали статті “Витрати на утримання основних засобів і нематеріальних активів” та “Інші витрати загальногосподарського призначення”, у яких виявлена частка змінних витрат, що має виключне значення у процесі їх планування та прогнозування. Комплексність та змішаний характер адміністративних витрат у лісогосподарському виробництві необхідно враховувати в процесі їх планування та прогнозування, особливо щодо статей “Витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів загальногосподарського призначення” і “Інші загальногосподарські витрати”.
На даний час облік адміністративних витрат на підприємствах лісового господарства організований без деталізації місць виникнення витрат та відповідальних осіб, що зменшує ефективність виявлення резервів їх зниження.
Для отримання конкретнішої й точнішої інформації, що дозволить ефективно управляти господарською діяльністю підприємства за його структурними елементами, доцільно усі виробничо-господарські підрозділи підприємства групувати за центрами виникнення витрат і центрами відповідальності за здійснені витрати. За таких умов на кожній ланці і на кожному рівні управління з’являється можливість забезпечити конкретну відповідальність працівників за понесені витрати і їх раціоналізацію. Такий підхід прийнятний і щодо обліку та контролю адміністративних витрат.
2. Групування адміністративних витрат лісогосподарського підприємства за центрами відповідальності
На даний час в Україні не існує нормативно-правових документів, які б визначали процес складання кошторисів витрат за центрами відповідальності. З метою покращення аналітичності обліку і контролю адміністративних витрат у дисертаційній роботі розроблені форми кошторисів адміністративних витрат за кожним центром відповідальності. Формуючи кошториси адміністративних витрат за центрами відповідальності у зведеному кошторисі отримуємо інформацію про загальні адміністративні витрати в розрізі місць їх виникнення, що дозволяє здійснювати планування суми майбутніх адміністративних витрат кожного структурного підрозділу апарату управління підприємством та контролювати дотримання планових сум.
У роботі запропоновано методику планування адміністративних витрат за кожним центром відповідальності з урахуванням їх постійної і змінної складових частин.
Звіти центрів відповідальності та зведений кошторис адміністративних витрат за певний період часу служать вихідною інформацією для підсистеми матеріального заохочення працівників підрозділів за економію і раціональне використання адміністративних витрат та забезпечують інформацією керівництво щодо застосування санкцій до винуватців у перевищенні планових сум адміністративних витрат.
Однією з невирішених на даний момент проблем є розподіл адміністративних витрат для потреб управлінського обліку відповідно до сучасних умов та баз розподілу.
Оптимальна база розподілу повинна відповідати наступним критеріям:
Математичним, де зв’язок величини, що розподіляється, і бази розподілу повинен бути максимально тісним.
Економічним, які забезпечують точність калькулювання, економічну однорідність витрат, що розподіляються, і баз розподілу; визначають тісноту зв’язку витрат, що підлягають розподілу, з обсягами продукції.
3. Тіснота зв’язку основних статей адміністративних витрат лісогосподарських підприємств з можливими базами розподілу
Дослідження дозволяють зробити висновок, що в сучасних умовах найбільш доцільною базою розподілу адміністративних витрат лісогосподарських підприємств є основна заробітна плата виробничих робітників, що водночас не виключає можливість застосування і інших баз розподілу в разі їх відповідності вищенаведеним критеріям на конкретному підприємстві.
У третьому розділі “Контроль адміністративних витрат лісогосподарських підприємств в контексті запровадження системи внутрішнього аудиту” обґрунтована необхідність запровадження системи внутрішнього аудиту на лісогосподарських підприємствах, а також запропонована організаційна модель і методика внутрішнього аудиту адміністративних витрат лісогосподарських підприємств.
У сучасних економічних умовах зовнішній фінансовий контроль не задовольняє потреби власників чи керівників підприємств в отриманні інформації про реальний стан справ на підприємстві і напрями його поліпшення, виникає необхідність налагодити інші, дієвіші види контролю, основним з яких є внутрішній аудит.
Основне завдання внутрішнього аудиту полягає у контролі за системою бухгалтерського обліку та фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання і виявленні резервів ефективного і раціонального використання ресурсів. Внутрішній аудит виступає засобом допомоги працівникам певного підприємства у максимально ефективному виконанні своїх обов’язків.
Практика функціонування внутрішнього аудиту свідчить, що особливого значення він набуває на підприємствах зі складною і розгалуженою структурою та наявністю територіальних відділень чи філій, які повністю чи частково незалежні від головного підприємства. Саме така організаційна структура має місце на підприємствах лісового господарства України.
В основу організації системи внутрішнього аудиту на підприємствах лісового господарства необхідно покласти існуючі підрозділи внутрішнього фінансового контролю контрольно-ревізійної служби Державного комітету лісового господарства, які організовані за ієрархічною ознакою на рівні державного комітету лісового господарства та обласних державних лісогосподарських об’єднань.
Дослідженням встановлено, що до основних завдань внутрішнього аудиту адміністративних витрат лісогосподарських підприємств можна віднести:
формування ефективних інформаційних потоків, що задовольняють потреби керівництва підприємства та його структурних підрозділів у достатній інформації для прийняття необхідних стратегічних та оперативних рішень з питань управління адміністративними витратами;
отримання необхідних для внутрішньогосподарських потреб управління і складання фінансової та управлінської звітності даних про адміністративні витрати за елементами витрат і за номенклатурними статтями в цілому по підприємству, а також у розрізі місць виникнення та центрів відповідальності за здійснені адміністративні витрати;
забезпечення адекватного розподілу адміністративних витрат між конкретними видами лісопродукції для потреб управлінського обліку;
забезпечення достовірного відображення в оперативному, управлінському та фінансовому обліку, а також у внутрішньогосподарській звітності фактичної величини адміністративних витрат як в цілому по підприємству, так і за місцями виникнення та центрами відповідальності;
формування інформації для вдосконалення процесу планування адміністративних витрат;
контроль за непродуктивними і нераціональними адміністративними витратами з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів їх зниження.
Для отримання конкретної та точної інформації, що дасть змогу ефективно здійснювати контроль за адміністративними витратами структурних підрозділів підприємства, аудитору доцільно усі виробничо-господарські підрозділи підприємства групувати за центрами виникнення адміністративних витрат і центрами відповідальності за здійснені адміністративні витрати, як це було запропоновано вище. За таких умов на кожній ланці і на кожному рівні управління можливо забезпечити чітку відповідальність працівників за здійснені витрати і їх раціоналізацію.
Ефективність внутрішнього аудиту належить оцінювати не за кількістю проведених перевірок і сумах виявлених збитків, а за тим, наскільки поради цієї служби сприяють стійкості фінансового стану певного підприємства.
У сучасних умовах господарювання внутрішній аудит адміністративних витрат є економічно обґрунтованим та повинен розвиватися, оскільки перевірені на практиці методи його роботи дають змогу удосконалити систему управління адміністративними витратами, та приймати адекватні заходи по впорядкуванню документообігу в цілому та значно покращити фінансову дисципліну на підприємстві.
Розділ ІІ. Обґрунтування рівня витрат виробництва і заходів щодо їх зниження
Вихідні дані табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
№
Показники
Одиниці виміру
Сума
1
Обсяг реалізованої продукції базового періоду
млн.грн
10,3
2
Фондовіддача
грн./грн.
2,1
3
Продуктивність праці
тис.грн./прац
20,5
4
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції
грн.
0,78
4.1.
В тому числі матеріальні витрати
грн.
0,53
4.2.
із них транспортні витрати
грн.
0,05
5
Коефіцієнт використання робочого часу
0,48
6
Коефіцієнт змінності роботи ОВФ
1,5
7
Збільшення прибутку, всього
%
20
7.1.
В т.ч. за рахунок заходів по зниженню собівартості
%
52
8
Доля умовно-постійних витрат в собівартості
0,13
9
Питома вага ОЗП в собівартості продукції
%
19
10
Річний знос ОВФ
%
8,2
11
Ріст продуктивності праці
%
2,8
12
Ріст середньої ЗП
2
2.1.1. Визначається величина прибутку підприємства у базовому році:
Пб = Об – Сб;
Сб = Об * Сгрн.;
Пб = 10300 – 10300* 0,78 = 2266 тис. грн.
2.1.2. Визначається приріст прибутку підприємства у плановому році:
∆Ппл = Пб * ∆П%;
∆Ппл = 2266 * 0,3 = 679,8 тис. грн.;
В тому числі:
а) за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції:
∆Ппл 0 = ∆Ппл * ∆П0;
∆Ппл 0 = 679,8 * 0,55 = 373,89 тис. грн.
б) за рахунок зниження витрат (собівартості продукції) виробництва:
∆Ппл с = ∆Ппл – ∆Ппл 0;
∆Ппл с = 679,8 – 373,89 = 305,91 тис. грн.
2.1.3. Визначається величина прибутку підприємства у плановому році:
Ппл = 2266 + 679,8 = 2945,8 тис. грн.
2.1.4. Визначається збільшення обсягу реалізації продукції для одержання запланованого приросту прибутку підприємства:
;
2.1.5. Визначаємо обсяг реалізації продукції у плановому році:
Опл = Об + ∆Опл;
Опл = 103000 + 1699,5 = 11999,5 тис. грн.
2.1.6. Визначаємо рівень витрат виробництва у плановому році:
а) загальні витрати підприємства:
Спл = Опл – Ппл;
Спл = 11999,5 – 2945,8 = 9053,7 тис. грн.;
б) на 1 гривню реалізованої продукції:
;
Сгрн. пл. = 9053,7 / 11999,5 = 0,75 грн.
2.2.1. Економічне обґрунтування заходів щодо збільшення обсягу реалізації продукції
2.2.1.1. збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок підвищення коефіцієнтів використання календарного часу основних виробничих фондів підприємства.
Визначається приріст робочого часу використання ОВФ в зв’язку з підвищенням коефіцієнта використання календарного часу:
∆Рч пл. = Рч * Ккч б * ∆Ккч пл.;
∆Рч пл. = 365 * 0,48* 0,04 = 7 днів;
Визначається збільшення обсягів виробництва продукції в плановому році в зв’язку із збільшенням робочого часу використання ОВФ:
2.2.1.2. Збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок підвищення змінності використання ОВФ підприємства.
Визначається збільшення величини змін використання ОВФ у плановому році:
∆Зм пл. = Рч. пл. * Кзм. б * ∆Кзм. пл.;
∆Зм пл. = (175 + 7) * 0,1 = 18 змін.
Визначається збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення змінності використання ОВФ:
;
;
Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок покращення використання ОВФ:
∆Опл оф = ∆Опл кч + ∆Опл зм;
∆Опл оф = 412 + 714,13 = 1226,13 тис. грн.;
Визначаємо збільшення робочих місць в зв’язку із збільшенням змінності використання ОВФ:
∆Чп зм = Чп б * ∆Кзм пл.;
∆Чп зм = 502 * 0,1 = 50 чол.;
2.2.2. Обґрунтування збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок рості продуктивності праці.
Визначаємо обсяг приросту виробництва продукції за рахунок росту продуктивності праці:
∆Опл в = ∆Опл – ∆Опл оф;
∆Опл в = 1699,5 – 1126,13 = 573,37 тис. грн.;
Визначаємо рівень продуктивності праці, який необхідно досягти, щоб досягти приріст обсягу виробництва продукції за рахунок росту продуктивності праці:
;
;
Визначаємо ріст продуктивності праці у плановому році в порівнянні з базовим роком:
2.3. Обґрунтування зниження собівартості продукції (витрат виробництва).
2.3.1. Обґрунтування зниження собівартості продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції.
а) визначається величина умовно-постійних витрат у собівартості продукції базового року:
Супв = Сб * Дупв;
Супв = 8034 * 0,13 = 1044,42 тис. грн.;
б) визначається величина умовно-постійних витрат у собівартості продукції планового року:
в) визначається величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат у собівартості продукції:
∆Супв = (С1 упв б – С1 упв пл.) * Спл;
∆Супв = (0,13 – 0,12) 9053,7 = 132,56 тис. грн.;
2.3.2. Обґрунтування зниження собівартості продукції за рахунок покращення використання ОВФ.
а) визначається величина річних амортизаційних відрахувань у собівартості продукції:
– базового року
– планового року
б) визначається зниження амортизаційних відрахувань у собівартості продукції планового року:
∆А/впл = (А/вб – А/впл) * Спл;
∆А/впл = (0,0598 – 0,0531) *9053,7 =61,01 тис. грн.;
в) визначаються додаткові витрати, пов’язані з покращенням використання ОВФ:
∆Сзм = ∆Зм пл. * ∆сзм;
∆Сзм = (12*0.75 + 18) * 800 = 21.6 тис. грн.
г) визначається зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції:
∆Соф = ∆А/впл – ∆Сзм;
∆Соф = 61,01 – 21,6 = 39,41 тис. грн.
2.3.3. Обґрунтування зниження собівартості продукції за рахунок зменшення матеріальних витрат виробництва.
а) визначається зниження собівартості продукції за рахунок економії матеріалів, сировини:
∆Смв = Мгрн. * ∆М * Опл;
∆Смв = 0,53 * 11999,5 * 0,01 = 69,80 тис. грн.
б) визначається зменшення собівартості продукції за рахунок економії транспортних витрат:
∆Ст = Опл * Вт * ∆Вт;
∆Ст = 11999,5* 0,05 * 0,005 = 3,00 тис. грн.;
в) визначається зниження собівартості продукції за рахунок використання дешевих матеріалів та сировини:
∆Смс = Опл * См * ∆Цм;
∆Смс = 11999,5 * 0,053 * 0,0052 = 33,07 тис. грн.;
г) визначається загальна величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення матеріальних витрат:
∆Смв = ∆Смс * ∆Ст * ∆Смв;
∆Смв = 31,80 + 3,00 + 33,07 = 67,87 тис. грн.
2.3.4. Обґрунтування зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці.
Визначається економія основної заробітної плати:
;
= 0,1%
В абсолютних величинах ця економія складатиме:
Созп = Спл * ∆Созп = 9053,7 * 0,002 = 18,11 тис. грн.;
Визначається економія додаткової зарплати, величина якої залежить від економії основної зарплати:
∆Сдзп = ∆Созп * Ддзп;
∆Сдзп = 18,11 * 0,1 = 1,81тис. грн.;
Визначається загальна економія зарплати за рахунок підвищення продуктивності праці:
∆Сзп = Созп + ∆Сдзп;
∆Сзп = 18,11 + 1,81 = 19,92 тис. грн.;
Визначається економія відрахувань на соціальні заходи:
∆Ссз = ∆Сзп * СЗ;
∆Ссз = 19,92 * 0,375 = 7,47 тис. грн.;
Визначається загальна величина зниження собівартості продукції за рахунок випереджаючого росту продуктивності праці в порівнянні з ростом середньої зарплати:
∆Сп = ∆Сзп * ∆Ссз;
∆Сп = 19,92+ 7,47 = 27,39 тис. грн.;
Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2.
Заходи
Одиниці виміру
Величина
Ріст
Додаткові витрати
Результат
Базовий рік
Плановий рік
Збільшення обсягу продукції, тис. грн.
Зниження собівартості продукції, тис. грн.
1
2
3
4
5
6
7
8
1. Збільшення обсягу виробництва продукції (зменшення умовно-постійних витрат)
Тис. грн.
132,56
2. Покращення використання ОВФ
2.1. Підвищення коефіцієнта використання календарного часу
0,48
0,50
0,02
412
2.2. Збільшення змінності роботи
1,5
1,52
0,02
714,13
Разом по 2:
21,6
1126,13
39,41
3. Підвищення продуктивності праці
Тис. грн./%
573,37
27,39
4. Зниження матеріальних витрат
4.1. Економія матеріалів
%
0,01
0,01
69,80
4.2. Зниження транспортних витрат
%
0,005
0,005
3,00
4.3. Здешевлення матеріалів, сировини
%
0,0052
0,0052
105,87
Всього по 4:
–
–
–
67,87
Всього
–
–
24,56
1699.5
305,23
За планом
1699.5
305,91
Показники
Одиниці виміру
Базовий рік
Приріст
Плановий рік
Абсолютний
Відносний
Обсяг реалізації продукції
Тис. грн.
10300
1699,9
16,9
11999,5
Фондовіддача
Грн./грн.
2,1
0,3
14,2
2,4
Чисельність працівників
Чол..
502
69
29,4
567
Продуктивність праці
Тис. грн./чол.
20,50
0,66
3,2
21,16
Середня ЗП
Грн.
275
30,3
9,17
294,5
Собівартість продукції
Тис. Грн.
9912
-858,3
-8,66
9053,7
Витрати на 1 грн. реалізовано продукції
Грн./грн.
0,78
-0,03
-3,85
0,75
Прибуток всього
Тис. грн.
2266
679,8
30
2945,8
В т.ч. від заходів щодо зниження собівартості
305,91
Рентабельність
%
22,9
4,8
18,05
31,4
Таблиця 2.3.
Висновок: Провівши низку розрахунків, наведених вище, я прийшов висновку, що зниження витрат виробництва (собівартості продукції) впливає на результат господарської діяльності підприємства, забезпечуючи при цьому підвищення ефективності виробництва на даному підприємстві. Вплив зниження витрат на результат господарської діяльності підприємства я подав в таблиці 2.3.
Виходячи з отриманих результатів ми бачимо, що обсяг реалізації у плановому році зріс на 16,9%. Фондовіддача зросла на 14,2%. Чисельність працівників зросла на 29,4%. Продуктивність праці зросла на 3,2%. Середня зарплата зросла на 9,17%. Собівартість продукції зменшилась на 8,66%. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції зменшились на 3,85%. Прибуток зріс на 30%, а рентабельність зросла на 18,05%.
Використана література:
Цил – Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. Посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 656 с.
Грещак М.Г., Коцюба О.С. Управління витратами: Навч. – метод. посібник для самостійного вивч. диск. – К.: КНЕУ, 2002. – 131 с.
«Економіка підприємства» за загальною редакцією доктора економічних наук, профессора Й.М. Петровича – Львів – 2004.