Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
Самостійна робота №2
на тему:
„ Розробка організаційної структури управління підприємством”
Варіант №14
Вихідні дані
Студент вибирає вихідні дані, беручи за основу свій порядковий номер у списку групи.
Трудомісткість одиниці продукції на 14-ій групі устаткування.
Таблиця 2.1
Трудомісткість виготовлення продукції за видами обробки
№ з/п
Вид обробки
Трудомісткість одиниці продукції, верстато-год./шт., tід
Товар А
Товар В
Товар С
1.
Токарна
6,6
10
6
2.
Фрезерна
11
0
3,8
3.
Свердлильна
8
6,7
6,4
Планова програма випуску товарів А, В, С за рік (шт.):
Na = 6800;
Nb = 9200;
Nc = 11100.
Плановий ефективний фонд часу робітника за рік (год.):
Фр = 1500.
Коефіцієнт виконання норм виробітку робітника за видами робіт:
токарів – = 1,2;
фрезерувальників – = 1,1;
свердлильників – = 1,05.
Кількість верстатів ремонтної бази – qр = 7 верстатів.
Плановий ефективний фонд часу одиниці обладнання за рік – Феф = 2000 год.
Кількість змін роботи – S = 1 зміна.
Коефіцієнт завантаження устаткування: ремонтної бази – Кзрб = 0,6; заточного відділення – Кзт = 0,6.
Коефіцієнт виконання норм: верстатниками ремонтної бази Квнр = 1,1; заточниками – Квнз = 1,1.
Перелік основних функцій підрозділів машинобудівного підприємства.
Таблиця 2.2
Перелік основних функцій для формування майбутніх підрозділів апарату управління
№ з/п
Основні функції підрозділів
Відповідальний підрозділ
1
2
3
1.
Процес економічного планування
Планово-економічний
2.
Фінансово-кредитна діяльність
Бухгалтерія
3.
Організація, оплата і стимулювання праці
Бухгалтерія
4.
Розробка економічної стратегії розвитку
Планово-економічний
5.
Впровадження прогресивних економічних ідей
Планово-економічний
6.
Бухгалтерський облік
Бухгалтерія
7.
Технічна підготовка виробничо-господарської діяльності
Заступник з в-цтва
8.
Науково-дослідна діяльність
Науково-дослідний відділ
9.
Допоміжне виробництво (забезпечення матеріалами, комплектуючими тощо)
Ремонтно-експлуатаційний
10.
Керівництво основним виробництвом
Директор
11.
Надання послуг
Сервісний
12.
Діяльність з обслуговування клієнтів
Сервісний
13.
Керівництво маркетинговими дослідженнями
Заступник з маркетингових питань
14.
Оцінка конкурентоспроможності продукції
Відділ маркетингових досліджень
15.
Оцінка конкурентів
Відділ маркетингових досліджень
16.
Рекламна діяльність
Відділ маркетингових досліджень
17.
Постачання
Відділ постачання
18.
Збут
Відділ збуту
19.
Процес найму і звільнення працівників
Відділ кадрів
20.
Підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів
Відділ кадрів
21.
Робота зі статистичною звітністю
Бухгалтерія
22.
Економічний аналіз стану діяльності підприємства
Планово-економічний
23.
Проведення внутрішнього аудиту
Бухгалтерія
24.
Управління ремонтним господарством
Ремонтно-експлуатаційний
25.
Забезпечення допоміжним і різальним інструментом
Ремонтно-експлуатаційний
Ступінь уніфікації виробів (однотипність операцій при виготовленні товарів)
Таблиця 2.3
№ варіанту
Процент уніфікованих операцій при виготовленні виробів
Оригінальні вироби
25.
15% (А, В, С)
--
Порядок виконання роботи
Визначення складу основних робітників:
, (2.1)
де Nj – планова програма випуску j-го виробу за рік, шт.; Квні – коефіцієнт виконання норм виробітку на і-ій групі устаткування; п – номенклатура продукції.
З метою визначення чисельності робітників і-ої професії, які займатимуться виготовленням лише j-им видом продукції, формулу для визначення складу основних робітників слід переписати у такому вигляді (кількість заокруглюється до більшого цілого числа):
(2.2)
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
Крім того, слід передбачити, скільки з цих робітників будуть виконувати уніфіковані операції, а які робітники займуться оригінальними:
; (2.3)
, (2.4)
де () – чисельність робітників і-ої професії, які займатимуться уніфікованими (оригінальними) операціями при виготовленні j-го виду продукції, чол.; – процент уніфікованих операцій при виготовленні виробів, виражений у частках від одиниці.
ЧАот уніф = 26 * 0,15 = 4 (чол.) ЧАот ориг = 26 – 4 = 22 (чол.)
ЧВот уніф = 51* 0,15 = 8 (чол.) ЧВот ориг = 51 – 8 = 43 (чол.)
ЧСот уніф = 37 * 0,15= 6 (чол.) ЧСот ориг = 37 – 6 = 31 (чол.)
ЧАоф уніф = 42 * 0,15 = 7 (чол.) ЧАоф ориг = 42 – 7 = 35 (чол.)
ЧВоф уніф = 0 * 0,15 = 0 (чол.) ЧВоф ориг = 0 (чол.)
ЧСоф уніф = 24* 0,15= 4(чол.) ЧСоф ориг = 24 – 4 = 20 (чол.)
ЧАос уніф = 30* 0,15 = 5 (чол.) ЧАос ориг = 30 – 5 = 25 (чол.)
ЧВос уніф = 34* 0,15 = 5 (чол.) ЧВос ориг = 34 – 5 = 29 (чол.)
ЧСос уніф = 40 * 0,15= 6 (чол.) ЧСос ориг = 40 – 6 = 34 (чол.)
Таблиця 2.4
Розподіл працівників при виготовленні оригінальних і уніфікованих виробів
№ з/п
Професії
Чисельність працівників, чол.
Товар А
Товар В
Товар С
Всього
уніф.
ориг.
уніф.
ориг.
уніф.
ориг.
уніф.
ориг.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1
Токарі
4
22
7
35
5
25
16
82
2
Фрезеру-вальники
8
43
0
0
5
29
13
72
3
Сверд-лильники
6
31
4
20
6
34
16
85
Всього
45
239
Визначення чисельності допоміжних робітників:
Верстатники з ремонту обладнання:
.
чол.
2. Кількість слюсарів з ремонту обладнання:
Чслюс = 0,9*6=5 чол.
3. Кількість заточників (розраховується аналогічно, як і чисельність верстатників з ремонту обладнання):
чол.
4. Кількість наладників:
Чнал = 12 чол.
5. Кількість чергових слюсарів-ремонтників:
Ччер = 2 чол.
6. Кількість електромонтерів:
Чел = 2 чол.
7. Кількість слюсарів-трубопровідників:
Чст = 1 чол.
8. Кількість змащувальників:
Чзм = 1 чол.
9. Кількість прибиральників:
Чпр = 1 чол.
10. Кількість робітників-контролерів:
де Чосн - кількість основних робітників;
Чдоп - кількість допоміжних робітників (розрахованих вище).
чол.
11.Кількість робітників з доставки інструменту і пристосувань:
чол.
3) Визначення складу ІТП
Кількість ІТП визначається з розрахунку 10-15 % від загальної суми всіх основних і допоміжних робітників цеху з урахуванням робітниківа-крнтролерів і робітників з доставки інструменту і пристосувань.-
Кількість ІТП = чол.
4) Визначення ступеня централізації (децентралізації) підрозділів.
Предметна спеціалізація визначає децентралізований тип управління ( в цеху виготовляється три види продукції). В свою чергу, технологічна спеціалізація визначає централізований тип управління ( цех токарної обробки, дільниця фрезерної і дільниця свердлильної обробки тощо). Уніфікація виробів не відбуваєься. Чим вищий ступінь оригінальності виробів, тим більше організаційна структура управління тяжіє до децентралізованої.
Слід враховувати також ступінь складності виготовлення товарів. Якщо використовується нескладний процес, то цехи можуть мати предметну спеціалізацію навіть за великої номенклатури виготовлюваних робіт.
Відповідно до даних мого варіанту спеціалізація є технологічною, а структура є децентралізована.
5) Побудова органіграми управління.