Креативний облік – загроза професії та суспільству. Теорія з Облік і аудит. Робота № 485485

Перехід до торгівельного партнера Binance

Креативний облік – загроза професії та суспільству

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Теорія

Предмет:

Облік і аудит

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра обліку і аудиту Стаття на науково - практичну конференцію на тему: «Креативний облік – загроза професії та суспільству» Зміст Вступ Сутність креативного обліку……………………………………………5 Причини та мета застосування креативного обліку…………………...8 Методи креативного обліку…………………………………………....10 Вибір і застосування методів креативного обліку…………..………..10 Запобігання креативному обліку……………………………...……….11 Висновки Список використаної літератури Вступ Численні скандали, зумовлені маніпулюванням показниками фінансової звітності, підривають довіру суспільства до професії бухгалтерів і аудиторів. Про поширення практики перекручення фінансової звітності в корпораціях США, Великої Британії, Австралії та інших країн свідчать дані табл. 1. Таке перекручення значною мірою є наслідком застосування так званого креативного обліку і змушує уряди багатьох країн вживати жорстких заходів для протидії негативним тенденціям у цій сфері. Проте посилення контролю з боку уряду поки що не дало очікуваних результатів. Зокрема, у США вже після прийняття Закону Сарбейнса - Окслі спостерігається зростання кількості випадків перерахунку фінансової звітності. На думку вітчизняних учених [3; 8], в Україні створені всі передумови для застосування креативного обліку. Так, 80% опитуваних фінансових керівників провідних вітчизняних підприємств засвідчили, що їм доводилося маніпулювати фінансовими даними, а в професійній практиці 19% опитуваних це відбувається часто [12]. Тому невипадково ця тема все частіше стає предметом дослідження. Вітчизняні автори по-різному тлумачать креативний облік. Більшість із них [3; 4; 8; 13], спираючись на працю М. Метьюса і М. Перери [6] вважають, що креативний облік може бути як негативним, так і позитивним явищем. Таблиця 1 НАЙБІЛЬШІ СКАНДАЛИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ПЕРЕКРУЧЕННЯМ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ (1980 - 2009 рр.) Компанія РІК Країна Nugan hand Bank 1980 Австралія ZZZZ Best 1986 США Barlow Clowes 1988 Велика Британія MiniScribe 1989 США Polly Peck 1990 Велика Британія Bank of and Commerce International 1991 Велика Британія Phar-Mor 1992 США Informix 1996 США Cendant 1998 США Waste Management,Inc. 1999 США Microstrategy 2000 США Unify Corporation 2000 США Computer Associates 2000 США Xerox 2000 США One. Tel 2001 США Enron 2001 США Adelphia 2002 США AOL 2002 США Bristol-Myers Squibb 2002 США CMS Energy 2002 США Duke Energy 2002 США Dynegy 2002 США El Paso Corporation 2002 США Freddie Mac 2002 США Global Crossing 2002 Бермуди Halliburton 2002 США Homestore.com 2002 США ImClone Systems 2002 США Kmart 2002 США Merck & Co 2002 США Merrill Lynch 2002 США Mirant 2002 США Nicor 2002 США Peregrine Systems 2002 США Qwest Communications 2002 США Reliant Energy 2002 США Sunbeam 2002 США Tyco International 2002 Бермуди WorldCom 2002 США Royal Ahold 2003 Нідерланди Parmalat 2003 Італія HealthSouth Corporation 2003 США Chiquita Brands International 2004 США AIG 2004 США Bernard L. Madoff Investment Securities LLC 2008 США Anglo Irish Bank 2008 Ірландія Satyam Computer Services 2009 Індія При цьому Н. Малюга [4] вважає креативний облік окремим видом обліку, а М. Пушкар під креативним обліком розуміє творчий облік, який потребує від облікових працівників організації фактів і правил їх групування виходячи з інтересів менеджменту з метою отримання знань про нові об'єкти спостереження [9, c. 90]. І. Чалий розглядає креативний облік як негативне явище та докладно описує його технологію в умовах застосування вітчизняних стандартів обліку. Поряд із тим рівень загрози, пов'язаний із поширенням креативного обліку, погребує більш детального дослідження цього явища. Мета статті - з'ясування сутності, причин і методів креативного обліку та надання пропозицій щодо протидії його поширенню. Сутність креативного обліку Вважають, що термін «креативний облік» вперше було використано в 1968 р. у комедійному фільмі Мела Брукса «Продюсери». Цей фільм розповідає історію театрального продюсера і бухгалтера, які намагаються обдурити своїх інвесторів через навмисний провал шоу на Бродвеї. До речі, це був перший фільм М. Брукса, який отримав Оскар за сценарій. Проте витоки цього явища можна знайти ще на початку XVIII ст.. коли збанкрутувала компанія «South Sea Bubble». Водночас на сьогодні не існує чіткого визначення креативного обліку. Словники з бухгалтерського обліку містять різні визначення креативного обліку, а саме: «Спроби менеджменту «валяти дурня» з бухгалтерським обліком з метою завищення чистого прибутку». «Використання бухгалтерського обліку для введення в оману користувачів, замість належної допомоги ним». «Форма обліку, яка хоча й узгоджується зі всіма правилами і практикою, проте надає упереджене враження про фінансовий стан і результати діяльності підприємства». «Облік, спрямований на податкову оптимізацію» [5, c.444]. Креативний облік – термін, який часто перекладають як творчий облік. Раніше подібна “творчість” зводилася до вуалювання і викривлення облікових даних. Тепер креативний облік розглядається як результат облікової політики і втрачає свій негативний відтінок. Креативний облік – це будь-який науковий метод. який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам та принципам. Креативний облік є позитивним тоді, коли використовується без прямого порушення законодавства для відображення основних тенденцій у зміні вартості бізнесу і достовірної картини стану справ фірми, особливо, якщо не існує інших методів відображення в обліку нової операції. Різні тлумачення креативного обліку наведені також у фундаментальних працях західних авторів. Р. О'Ріган визначає креативний облік як використання та зловживання методами й принципами бухгалтерського обліку для досягнення фінансових результатів, які навмисно не забезпечують чесний і справедливий погляд. Ч. Мулфорд і Е. Коміскі розглядають практику обліку як заходи, що використовують для гри з фінансовими показниками, зокрема агресивний вибір і застосування принципів бухгалтерського обліку, шахрайську фінансову звітність та будь-які інші кроки для управління прибутком і вирівнювання прибутку. М. Метьюс та М. Перера вважають, що креативний облік має подвійну природу, тому можна дати подвійне визначення цього терміна: 1. у позитивному прояві - це будь-який метод обліку, що не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам чи принципам, але забезпечує достовірне подання стану справ у компанії; 2. у негативному прояві - це процес підгонки звітів підприємства, щоб вони подавали його діяльність у більш прийнятному і вигідному світлі в очах акціонерів, інвесторів та інших зацікавлених осіб [6, c.457-458]. Усі наведені визначення не розкривають повністю сутність креативного обліку. По-перше, недоцільно акцентувати увагу на терміні «креативний», який походить від англійського слова «сгеаtive» - творчий. Як уже зазначалося, цей термін з'явився набагато пізніше, ніж само явище. Взагалі творчість притаманна людині, тому в процесі будь-якої діяльності з'являється щось якісно нове, зокрема методи, прийоми, процедури тощо. Проте явище, яке отримало назву «креативний облік», призводить винятково до того, що фінансова звітність не відображує реального стану справ і вводить в оману користувачів. Креативний облік, з одного боку, можна вважати прогресивним явищем в бухгалтерській справі, якщо за відсутності інших методів для віддзеркалення в обліку нової господарської операції він дає можливість достовірно оцінити ситуацію в бізнесі. З іншого боку, креативний облік може бути націлений на представлення результатів діяльності організації у вигідному для неї світлі. Серед моделей негативного креативного обліку — згладжування прибули (заниження звітних прибутків в успішні періоди діяльності і перенесення їх на збиткові роки), використання в цих цілях зміни, наприклад, методів нарахування амортизації і ін. До основних проявів креативного обліку відносяться: а) маніпулювання прибутком; б) маніпулювання оцінками активів; в) створення прихованих резервів; г) створення забалансових джерел фінансування. При цьому метою застосування креативного обліку може бути не тільки завищення прибутку або податкова оптимізація. Тому більш вдалим є термін «управління звітністю», який застосовують Д. Александер, А. Бріттон і А. Йориссен. Ці автори зазначають, що в спеціальній літературі розглядають два види технологій управління звітністю: управління звітом про прибутки та збитки (управління прибутком) і управління структурою балансу. Крім того, існує дві моделі управління прибутком: впливати - збільшувати або зменшувати його величину за певний період; вирівнювання прибутку через зменшення ступеня коливання його звітного показника [1, c.647]. До цього слід додати, що управляти в такий спосіб можна не тільки балансом і звітом про прибутки та збитки, а й звітом про рух грошових коштів. Як свідчить практика, методи креативного обліку вже «мігрували» до звіту про рух коштів, передусім через завищення чистих надходжень від операційної діяльності. Це дає змогу показати високу здатність компанії генерувати кошти. Визначаючи креативний облік, автори зазвичай підкреслюють його легальний характер. Так, Е. Столові та Ж. Бретон розрізняють маніпулювання в рамках обмежень законів і стандартів, до якого відносять, зокрема, креативний облік та маніпулювання за межами законів і стандартів, що визначають як шахрайство. Відповідно до стандартів аудиту «шахрайство означає навмисні дії однієї особи або кількох осіб серед управлінського та найвищого управлінського персоналу, найманих працівників або третьої сторони, при яких застосовується омана для отримання нечесної та незаконної переваги». Саме навмисність відрізняє шахрайство від помилки, яка також може призвести до перекручення показників фінансової звітності. Проте на практиці не завжди можна провести чітку межу між «творчістю» і шахрайством. Тому креативний облік своєрідним буфером (рис. 1) між зоною помилок і відвертим шахрайством. Шахрайство Креативний облік Помилки Маніпулювання Рис. 1. Перекручення фінансової звітності. Отже, креативний облік, безумовно, містить елементи творчості, однак по суті є шахрайством, яке не завжди можна класифікувати як таке у законодавчому полі. При цьому є два шляхи «легалізації» креативного обліку: формальне дотримання встановлених норм або «творче узгодження» з цими нормами. Перший шлях найчастіше використовують в умовах стандартів, що ґрунтуються на правилах, а другий - в умовах стандартів, що грунтуються на принципах. Оскільки на практиці стандарти бухгалтерського обліку зазвичай поєднують принципи та правила, то саме ці шляхи застосовують у тісному поєднанні. Виходячи з наведеного креативний облік можна визначити як формальне застосування або цілеспрямований вибір методів і принципів бухгалтерського обліку для забезпечення показників фінансової звітності, які відповідають цілям окремих осіб, але вводять в оману широке коло користувачів. Тому слід погодитися з В. Моссаковським, що креативний облік не можна розглядати як окремий вид обліку [8, c.29]. Причини та мета застосування креативного обліку Різні автори висловлюють різні точки зору щодо причин і цілей креативного обліку. Одні вважають, що бухгалтери маніпулюють фінансовою звітністю з різних причин, зокрема з метою збільшити показники прибутку, поліпшити вигляд балансу, видаватися успішними в політичному та соціальному кліматі, уникнути банкрутства, показати стійку тенденцію щорічного зростання прибутку, задовольнити очікування інвесторів. У свою чергу, дослідження, проведене Фондом інтенсивних технологій [12], дало змогу визначити такі основні напрями сучасного українського «творчого» обліку: завищення прибутковості для можливості нарахування як найбільших дивідендів; заниження реальної прибутковості з метою позбавлення власників корпоративних прав належних їм виплат; завищення прибутковості та заниження обсягів зобов'язань, з метою отримання вищої категорії позичальника при залученні кредитних ресурсів; заниження прибутковості державними підприємствами заради зниження обов'язкових платежів до бюджету; коригування показників дохідності для отримання бажаного податкового статусу підприємства; маніпулювання з показниками власного капіталу для досягнення необхідних вимог щодо формування статутних фондів; маніпулювання зі структурою та вартістю активів для задоволення офіційних обмежень, запроваджених чинним законодавством ; штучне поліпшення показників дохідності, прибутковості та ліквідності для заохочення потенційних стратегічних інвесторів; прискорення відображення валових витрат у податковому обліку з метою оптимізації бюджетних платежів з податку на прибуток; викривлення унормованої структури калькулювання витрат для досягнення бажаного рівня рентабельності. Ч. Мулфорд і Е. Коміскі всі вигоди від маніпулювання звітними даними поділяють на чотири групи (табл. 2). Таблиця 2 Вигоди від маніпулювання звітністю Категорія Вигоди Вплив на ціну акцій Зростання цін акцій Скорочення волатільності Зростання корпоративної вартості Зменшення вартості власного капіталу Зростання вартості опціонів на акції Вплив на вартість позик Поліпшення якості кредиту Підвищення кредитного рейтингу Зменшення витрат на позики Вплив на бонусні програми Зростання бонусів, що ґрунтуються на прибутку Вплив на політичні витрати Зменшення регулювання Уникнення високих податків М. Метьюс і М. Перера пояснюють застосування креативного обліку за допомогою агентської теорії та розглядають такі чинники його розвитку: прагнення до самозбереження, неконкретність облікових правил, розвиток технологій і методів ведення бізнесу, конфлікт між підзвітністю управління і завданням розподілу ресурсів [6, c.459]. Втім основною причиною виникнення й розвитку креативного обліку є обмеженість ресурсів, передусім фінансових. При цьому конфлікт інтересів охоплює широке коло учасників: менеджерів, аудиторів, фінансових аналітиків та інших зацікавлених осіб. Такі конфлікти загострюються в умовах лобіювання з боку впливових осіб і політичних партій. З цього приводу гірофейор Колумбійського університету, лауреат Нобелівської премії з економіки Дж. Стігліц зазначає, що: «Голова Комісії з цінних паперів і бірж США визнав існування проблем, викликаних конфліктом інтересів при складанні фінансових звітів. Однак його зусилля, спрямовані на встановлення правил для вирішення цієї проблеми, були зустрінуті дуже сильним опором з боку окремих зацікавлених осіб, поки скандали, що спалахнули, не зробили зміни невідворотними» [11, c.1]. Протягом 2000-2008 рр. питанням креативного обліку в періодичних виданнях присвячували праці Г.М. Азаренкова, Я.В. Бахарєва, О.М. Головащенко, І.Н.Дмитренко, А.В. Рабошук, Т.Ф. Середа, Л.Я. Тринька, А.В. Хмелевська, Ю.Д. Чацкіс, К.С. Шапошніков та ін. В монографічних виданнях питанням креативного обліку присвятили власні дослідження лише проф. М.С. Пушкар та проф. Ф.Ф. Бутинець. Ф. Бутинець вважає, що фальсифікація обліку та звітності є законом капіталістичної економіки. На його думку, «...майстерні способи маніпулювання обліковими даними дають можливість відповідно до правил, прийнятих представниками великого капіталу, грубо й відверто викривлювати звітність у випадках, коли потрібно за будь-яку ціну зберегти видимість нормальної діяльності підприємства, ошукати громадян» [3, c.51]. Такий класовий підхід до креативного обліку не є виправданим. Конфлікт інтересів, який призводить до маніпулювання показниками звітності, був притаманним також соціалістичному суспільству. В умовах централізованої планової економіки СРСР нерідко виникали конфлікти інтересів між державою та окремим підприємством. Варто зазначити, що в епоху «розвиненого соціалізму» приписки та перекручення звітності мали вже масовий характер. Методи креативного обліку У літературі розглядають різні методи та прийоми креативного обліку. Свого часу методи вуалювання балансу були описані І. ІІІером, Н. Блатовим та іншими відомими вченими. До сучасних методів креативного обліку зазвичай відносять: списання активів до придбання компанії; відстрочення компенсації за придбання компанії; виключення з консолідації компаній в очікуванні продажу; надзвичайні та незвичні статті; позабалансове фінансування; непередбачені зобов'язання; капіталізація витрат, зокрема відсотків і витрат на дослідження та розробки; капіталізація брендів; зміни в амортизаційній політиці тощо. О. Амат, Дж. Блейк і Дж. Доудс виокремлюють чотири сфери можливостей для креативного обліку: -вибір методів бухгалтерського обліку; -упереджені оцінки та передбачення; -здійснення штучних операцій; -вибір часу справжніх операцій. Поряд із тим вони не враховують можливість застосування різних стандартів бухгалтерського обліку. Крім того, штучні та справжні операції є реальними господарськими операціями, тому їх доцільно об'єднати в одну групу. Отже, методи креативного обліку можна узагальнити в такі групи: вибір облікових оцінок; вибір і застосування методів бухгалтерського обліку; формальне відображення реальних господарських операцій; вибір стандартів бухгалтерського обліку. Вибір і застосування методів креативного обліку Методи бухгалтерського обліку охоплюють визнання, оцінку та розкриття інформації у фінансовій звітності. При застосуванні цих методів звичайно застосовують професійні судження, діапазон яких може бути досить широким. Найпоширенішими є «творчий вибір» моменту визнання доходу: авансом відразу після відвантаження продукції, в процесі або після завершення надання послуг. В. Елліот і Дж. Елліот, спираючись на аналіз звітності публічних компаній СІ1ІА, вважають, що у більшості випадків креативний облік пов'язаний з обліком запасів. Серед методів, що застосовувалися з цією метою, вони вказують на такі фіктивні операції щодо запасів: включення до активів застарілих запасів, що підлягають списанню; відображення запасів у складі збитків; заниження собівартості реалізованої продукції коригуючими записами; суб'єктивізм при визначенні чистої вартості реалізації запасів і перерозподіл виробничих накладних витрат. Слід зазначити, що до сфери креативного обліку можна віднести лише два останні методи. Інші методи є прямим порушенням відповідних правових норм. В окремих сферах діяльності перерозподіл накладних витрат є головною фішкою креативного обліку. Останнім часом можливості креативного обліку зростають за рахунок методів обліку похідних фінансових інструментів і розширення сфери застосування справедливої вартості. Зокрема, при визначенні справедливої вартості і на основі очікуваних чистих грошових потоків багато залежить від методу їх прогнозування та обраної ставки дисконту. На практиці поширені такі типи «креативних» господарських операцій: операції через підприємства спеціального призначення; внутрішньо групові операції; взаємокомпенсуючі операції. Існує думка, що вибір методів обліку є не дуже популярним методом управління фінансовою звітністю, він занадто очевидний і прозорий, оскільки потребує розкриття впливу такої зміни на результати діяльності та капітал компанії [1, c.650]. Запобігання креативному обліку Поширення креативного обліку обумовило пошук шляхів для запобігання цьому явищу. На думку І.Чалого, «...на шляху всього цього бухгалтерського неподобства має повстати пильний, об'єктивний і розсудливий аудитор». З такою думкою важко погодитися, оскільки спотворені фінансові звіти компаній, наведених у табл.1, звичайно мали позитивний аудиторський висновок. Прагнучи максимізувати свій прибуток, аудиторські фірми нерідко порушують як етичні, так і законодавчі норми. Про це свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід. Наприклад, Р. Мювісен, С. Мейджоор і X. Хассінк дослідили виникнення шахрайства в Нідерландах у 1995-2002 рр. і реакцію аудитора після його виявлення. Зокрема, в процесі цього дослідження було розглянуто, чи діяли аудитори відповідно до законодавства, коли реагували на випадки шахрайства, та які чинники обумовили їх реакцію. Результати дослідження, яке охоплювало 326 партнерів з тридцяти найбільших голландських аудиторських фірм, свідчать, що відповідність законодавству щодо шахрайства є змішаною. Письмові звіти наглядовому органу вимагаються в усіх випадках шахрайства з боку керівництва або суттєвого шахрайства, але насправді такі звіти були надані в 41% випадків шахрайства з боку керівництва і в 40% випадків суттєвого шахрайства. Більше того, в менш як 20% випадків, коли аудитор мав звітувати про шахрайство до центрального регуляторного агентства, такі звіти фактично були надані. Це пов'язано з досвідом аудитора і важливістю клієнта. Зокрема, узгодженість із законодавством є більш високою для більш досвідчених аудиторів і менш важливих клієнтів. Ф. Бутинець [3] наводить факти, коли в аудиторських звітах і висновках, що надавалися зовнішніми аудиторами банків, була підтверджена недостовірна фінансова звітність та інша інформація банків, яка суттєво перекручувала дійсний фінансовий стан банків і результати їх діяльності, що було виявлено та підтверджено Національним банком України. Французький досвід показує, що такі випадки рідко виникають в умовах ефективного саморегулювання аудиторської діяльності та належного контролю якості аудиторських послуг. Проте 55% опитуваних вітчизняних аудиторів не перебувають у професійних організаціях аудиторів, а 37% вважають, що аудитору не потрібно щороку обов'язково підвищувати кваліфікацію [10, c.52-53]. О. Амат, Дж. Блейк і Дж. Доудс вважають, що для обмеження можливостей креативного обліку регулюючий орган має скоротити вибір методів обліку та сферу облікових оцінок, застосовувати превалювання сутності над формою для штучних операцій, вимагати переоцінки для справжніх операцій, час здійснення яких відстрочено керівництвом. Слід зазначити, що саме таким шляхом йде Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку щодо методів обліку, передбачених МСФЗ. Так, з 1 січня 2005 р. були скасовані такі альтернативи: оцінка запасів за формулою ЛІФО; відображення змін облікової політики; відображення помилок минулих періодів у складі фінансових результатів поточного періоду; оцінка частки меншості в чистих активах придбаного бізнесу виходячи з балансової вартості; відображення об'єднання бізнесу із застосуванням методу об'єднання інтересів; застосування валютного курсу на дату операції для відображення гудвілу та коригувань справедливої вартості активів і зобов'язань після придбання зарубіжного підприємства. Проте хоча це й дає змогу звузити сферу застосування методів креативного обліку, але не вирішує проблему. С. Альбрехт, Г. Вернц і Т. Уільям зазначають, що повсюдне зниження рівня чесності населення є загрозою збільшення випадків шахрайства в найближчому майбутньому. При цьому до обставин, які змушують людей піти на шахрайство, вони відносять фінансовий тиск, тиск пороку, тиск, пов'язаний із роботою, тиск зовнішніх обставин [2, c.45]. Такий тиск, підкріплений можливостями та готовністю людини до самовиправдовування, створює трикутник шахрайства (рис.2), в якому креативний облік звичайно є традиційним інструментом. Тиск Можливість Самовиправдо- вування Рис.2. Трикутник шахрайства Тому «антикреативні» заходи мають бути спрямовані передусім на зниження тиску, обмеження можливостей і підтримання моралі. У 2003 р. Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ) оприлюднила своє дослідження «Відновлення довіри суспільства до фінансової звітності: міжнародна перспектива», в якому надано рекомендації щодо скорочення можливості креативного обліку. В цьому документі зазначено, що всі учасники процесів обліку та звітності несуть відповідальність, і лише позитивне ставлення до етики у бізнесі дасть змогу подолати креативний облік. МФБ рекомендує такі 10 кроків для скорочення «креативного обліку»: Застосування та активний моніторинг ефективного корпоративного кодексу етики. Керівництво корпорації має приділяти більше уваги ефективності фінансового менеджменту й контролю. Необхідно зменшити спонукання надавати неправдиву фінансову інформацію. Раді директорів потрібно вдосконалювати свій нагляд за менеджментом. Загрозам для незалежності аудитора слід приділяти більше уваги в процесі корпоративного управління та з боку самих аудиторів. Ефективність аудиту потрібно підвищувати переважно через більшу увагу до процесів контролю якості аудиту. Кодекс поведінки слід встановити для всіх учасників процесу фінансової звітності та здійснювати моніторинг відповідності. Необхідно посилити стандарти та регулювання аудиту. Треба посилити практику бухгалтерського обліку та звітності. Слід підвищити стандарти регулювання емітентів. Ці рекомендації мають дещо загальний характер та сконцентровані на ставленні до етики. На думку М. Метьюса і М. Перери, єдиним засобом стримування креативного обліку є розробка довгострокової професійної позиції, а бухгалтери мають увібрати в себе професіоналізм та етику [6, c.474]. Поряд із тим ті самі автори вказують далі на конфлікт між професіоналізмом і меркантилізмом, внаслідок чого цілі бухгалтерів і цілі суспільства не збігаються [6, c.524-525]. Значною мірою етичні цінності залежать від самого суспільства. В Україні 40% опитуваних аудиторів зазначили, що у вітчизняній аудиторській практиці неможливо ефективно застосовувати норми Кодексу професійної етики [10, c.53]. Отже, готовність бухгалтерів діяти етично для запобігання креативному обліку залишається відкритим питанням. Тому покладатися лише на етику не можна. Слід розробити і реалізувати комплекс заходів, спрямованих на послаблення конфліктів, які обумовлюють креативний облік. По-перше, необхідні кардинальні зміни в аудиторській практиці та її регулюванні. Обов'язковий аудит має грунтуватись не на угоді між аудитором і клієнтом, а на угоді між аудитором і регулятором. Саме регуляторний орган повинен контролювати якість фінансової інформації, що оприлюднюється. Потребують також перегляду стандарти аудиту, передусім щодо змісту аудиторського висновку. В такому висновку необхідно не тільки відображувати відповідність фінансовій звітності встановленим стандартам, а й оцінювати перспективи діяльності підприємства. По-друге, це тісно пов'язано з удосконаленням самої фінансової звітності: застосування єдиних стандартів фінансової звітності, які постійно вдосконалюватимуться, та посилення контролю за їх дотриманням також сприятимуть обмеженню креативного обліку. По-третє, важливим є освітній напрям. Міжнародний стандарт освіти 4 «Професійні цінності, етика та ставлення» передбачає, що «викладачі та професійні організації мають відрізняти викладання студентам професійних цінностей, етики та ставлення від розвитку і виховання етичної поведінки. Розвитку професійних цінностей, етики та ставлення необхідно приділяти увагу з самого початку процесу освіти професійного бухгалтера та повертатися до них протягом усієї професійної кар'єри. Професійний бухгалтер повинен вивчати ці аспекти протягом усього життя» [7, c.49]. Із цього випливає, зокрема, необхідність всебічного етичного виховання майбутніх професійних бухгалтерів. Оскільки норми етичної поведінки є дуже важливими для професійних бухгалтерів, викладання етики доцільно виділити в окремий предмет. Поряд із тим у міру того, як студенти навчаються та набувають знань з інших дисциплін, доречно аналізувати реальні ситуації у бізнесі, пов'язані етичними дилемами методичного характеру (зокрема, подання і тлумачення звітної інформації, прийняття рішень тощо). Студентів треба заохочувати до: вивчення положень Кодексу етики та критичної їх оцінки; вивчення матеріалів з етики в інших професіях; вивчення й обговорення альтернативних підходів до етичних питань та їх застосування в практичній діяльності бухгалтера. Цікавим є досвід західних університетів, які започаткували спеціальний курс «Захист від креативного обліку», в якому розглядають методи виявлення випадків маніпулювання показниками звітності та запобігання ним. Не слід також забувати про необхідність навчання користувачів фінансової звітності, які мають розуміти методи подання інформації у фінансовій звітності та сутність її показників. Висновки Креативний облік можна визначити як формальне застосування або цілеспрямований вибір методів і принципів бухгалтерського обліку для забезпечення показників фінансової звітності, які відповідають цілям окремих осіб, але вводять в оману широке коло користувачів. Метою креативного обліку є мінімізація політичних витрат і вартості капіталу та максимізація суми винагород керівництву компаній. Основною причиною виникнення і розвитку креативного обліку є конфлікт інтересів в умовах обмежених ресурсів. Методи креативного обліку можна узагальнити у чотири групи: - вибір облікових оцінок; - вибір і застосування методів бухгалтерського обліку; - формальне відображення реальних господарських операцій; - вибір стандартів бухгалтерського обліку. 5. Різні тлумачення креативного обліку наведені також у фундаментальних працях західних авторів. Р. О'Ріган визначає креативний облік як використання та зловживання методами й принципами бухгалтерського обліку для досягнення фінансових результатів, які навмисно не забезпечують чесний і справедливий погляд. Ч. Мулфорд і Е. Коміскі розглядають практику обліку як заходи, що використовують для гри з фінансовими показниками, зокрема агресивний вибір і застосування принципів бухгалтерського обліку, шахрайську фінансову звітність та будь-які інші кроки для управління прибутком і вирівнювання прибутку. 6. Запобігання подальшому поширенню креативного обліку потребує здійснення комплексу заходів, які охоплюють, зокрема, зміни в регулюванні аудиторської діяльності й застосування та вдосконалення єдиних стандартів фінансової звітності, запровадження курсів «Професійна етика» і «Захист від креативного обліку», навчання користувачів основам фінансової звітності; розробки і запровадження нової парадигми бухгалтерського обліку. Список використаної літератури Александер Д. Международные стандарты финансовой отчетности: от теории к практике / Александер Д., Бриттон А., Йориссен А.; пер. с англ. В.И. Бабкина, Т. В. Седовой. – М., 2005. – 748 с.; Альбрехт С. Мошинничество / С.Альбрехт, Г. Вернц, Т. Уильям. – СПб., 1996. – 416 с.; Бутинець Ф.Ф. Альфа і омега бухгалтерського обліку або моя болісна несповідь / Ф.Ф.Бутинеуь. – Житомир, 2007. – 328 с.; Малюга Н. М. Проблеми викладання теорії бухгалтерського обліку / Н. М. Малюга // Регіональні перспективи. – 2003. - №2-3. – С. 215-218; Медведев М. Ю. Бухгалтерский словар / М.Ю. Медведев. – М., 2007. – 488 с.; Мэтьюс М. Р. Теория бухгалтерского учета / М.Р. Мэтьюс, М.Х.Б. Перера; пер. с англ. Э.И.Гогия, Я.В.Молоток, И.А. Смирновой; под. ред. Я.В.Соколова, И.Я.Смирновой. – М., 1999. – 663 с.; Міжнародні стандарти освіти для професійних бухгалтерів; перекл. з англ.; за ред. Н. Непийводи. – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2004. – 78 с.; Моссаковський В. Види обліку в сучасних умовах та їх обґрунтування / В. Моссаковський // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. - №6. – С.22-29.; Пушкар М.С. Креативний облік (створення інформації для менеджерів) / М.С.Пушкар. – Тернопіль: Картбланш, 2006. – 334 с.; 10.Редько О. Соціологія аудиту / О.Редько //Бух.облік і аудит . – 2010.- №4.- С.51-56.; 11.Стиглиц Дж. Корпоративный капитализм: кризи общественного доверия / Дж.Стиглиц // День. – 2002. – 11 грудня. – С.1,4; 12.Творчі аспекти фінансової звітності // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. – 2003. - №23-24. – С.2; 13.Хмелевська А.В. Дослідження креативного обліку як напряму творчого розвитку бухгалтерського обліку / А.В.Хмелевська // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2003. - №5. –Ч.2. – Т.1. –С.23-28.

Теорія Облік і аудит

19.11.2011 01:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись