Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
п/п Дудка Олена Анатоліївна
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства і природокористування
Бізнес- план
п/п Дудка Олена Анатоліївна
Зміст
Резюме 3
1. Статус, реквізити та загальна характеристика діяльності ТзОВ “Крок” 5
2. Характеристика продукції підприємства та ринків збуту ТзОВ “ Крок ” 6
2.1. Опис технічних і експлуатаційних характеристик продукції 6
2.2.Характеристика ринків збуту 7
3. Характеристика конкурентного середовища ТзОВ “ Крок ” 7
3.1. Аналіз конкурентноздатності продукції 8
4. Формування плану маркетингової діяльності ТзОВ “ Крок ” 8
4.1. Канали збуту 9
5. Формування плану виробничої діяльності ТзОВ “ Крок ” 10
5.1. Обгрунтування виробничої програми 10
5.2. Розрахунок необхідної кількості устаткування для реалізації виробничої програми 11
5.3. Планування виробничих площ, допоміжні вимоги до приміщення 11
5.4. Виробничий процес 11
5.5. Розрахунок беззбитковості підприємства 12
6. Формування організаційного плану ТзОВ “ Крок ” 13
6.1. Консультанти і радники 13
6.2. Розрахунок чисельності працюючих за категоріями 13
6.3. Штатний розклад спеціалістів 16
6.4. Функціональні обов’язки працівників 16
6.5. Розрахунок фонду оплати праці робітників 17
7. Формування фінансового плану та програми інвестицій ТзОВ “ Крок ” 18
7.1. Розрахунок собівартості одиниці продукції 18
7.2. Розрахунок очікуваного річного кошторису витрат на виробництво 23
7.3. Аналіз показників господарської діяльності 26
7.4. Прогноз прибутків і збитків 27
7.5. Потреба у фінансуванні 27
7.6. Умова одержання і повернення кредиту 28
8.Оцінка ризику та страхування 29
8.1. Перелік можливих ризиків і проблем 29
8.2. Шляхи мінімізації ризиків 30
Список використаної літератури 31
Резюме
Даний бізнес-план містить достовірну інформацію про стан галузі та ринку, місце на ньому ,стратегічні і тактичні плани діяльності компанії, обґрунтування шляхів їх реалізації.
Для реалізації нашої стратегії нам необхідно отримати інвестиції у вигляді банківської позики на суму 155 000 EUR. Кредит буде використаний на поповнення обігових коштів в зв’язку з придбанням нової лінії для забезпечення ритмічної безперервної роботи як нової лінії, так і виробництва взагалі, на купівлю В Угорщині, в Україні та Польщі сировини, комплектуючих та матеріалів.
Реалізація стратегії оптимальних витрат забезпечуватиме наявність конкурентних переваг щодо якості та ціни нашої продукції. Розрахункові фінансові прогнози підтверджують наявність потенційних можливостей п/п Дудка О.А.для обслуговування та погашення (вчасно та у повному обсязі) отриманих банківських позик.
Головна мета п/п Дудка О.А.:
підвищення конкурентноздатності товарів та послуг;
розширення географії збуту, зокрема вихід підприємства на ринки країн СНД та Євросоюзу;
задоволення потреб вітчизняних та зарубіжних партнерів продукцією високої якості за ціною нижче, ніж у конкурентів.
Наше підприємство прагне до подальшого розширення спектра послуг, що надаються та доведення їх до найвищого рівня якості , для чого вивчаються і впроваджуються у виробництво найновітніші технології, готуються висококваліфіковані фахівці. Всі співробітники ТОВ «Крок» усвідомлюють, що довіра до продукції складаються з довіри до кожного і до роботи всього колективу.
Тому на нашому підприємстві впроваджуються наступні принципи:
Орієнтація на замовника: розуміння сучасних та майбутніх потреб замовників, задоволення вимог замовників, а також намагання перевищити очікування замовника, об’єктивне, доброзичливе і рівноцінне відношення до всіх клієнтів;
Лідерство, системний підхід до управління: дотримання керівництвом взятих на себе зобов’язань щодо обсягів та термінів виробництва, підтримання сфери високої
Відповідальності персоналу за якість роботи; чіткого виконання вимог технічних завдань, стандартів підприємства та інших нормативних документів;
Залучення персоналу: постійне навчання та підвищення рівня кваліфікації і задоволення очікувань співробітників підприємства; намагання повного розвитку здібностей співробітників та використання цих здібностей з максимальною користю;
Процесний підхід: управління ресурсами підприємства як процесом з вхідними та вихідними даними;
Постійне покращення: постійне удосконалення процесів підприємства шляхом застосування новітніх технологій, відображення розроблених процесів та процедур в документації з системи менеджменту якості;
Ухвалення рішень на підставі фактів;
Взаємовигідні відносини з постачальниками: аналізу і врахування потреб замовників та постачальників підприємства.
Статус, реквізити та загальна характеристика діяльності п/п Дудка О.А.
1.1.Повна та скорочена назва підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю .
1.2.Юридична адреса: 33023 Україна, місто Рівне, вул. Відінська, 12. Р/р 237619 у Рівненській філії АКБ “Аваль”. телефон: (0362)28-29-29, факс: (0362)28-29-29.
1.3.Код за ЗКПО 67430271.
1.4.Номер та дата державної реєстрації: №67549 від 24 лютого2003 року.
1.5. Форма власності: товариство з обмеженою відповідальністю, засноване на приватній власності, у якому засновники мають право розпоряджатися рухомим та нерухомим майном підприємства в межах частки, затвердженої в установчому договорі підприємства. У разі невдачі засновник несе повну відповідальність за стан підприємства.
1.6. Засновники: Возюк А. Л., Мокрик І.В., Звінчук О.В.
1.7.Статутний фонд: 72300 грн.
1.7. Структура управління:
Вищим органом управління є збори засновників, які складаються з засновників або їх представників. Засновники володіють кількістю голосів пропорційно до розміру їх частки в статутному фонді. Вищим виконавчим органом, який забезпечує поточне управління діяльністю підприємства є директор, який призначається зборами засновників. Директор самостійно вирішує всі питання поточної діяльності, крім питань, які належать до виключної компетенції зборів засновників. Установчі збори здійснюють нагляд і контроль за діяльністю підприємства.
1.9. Спеціалізація діяльності:
Основним видом діяльності фірми є виготовлення шкарпетно-панчішної та трикотажної продукції. Вона виготовляється як із натуральних і синтетичних матеріалів.
Для забезпечення диверсифікації діяльності і збільшення прибутків фірма проводить навчання з в’язання.
Предметом діяльності є:
реалізація зробленої продукції на Україні, в інших державах;
фінансово-кредитна діяльність.
Всі види діяльності підприємство здійснює як в Україні, так і за кордоном. Загальна характеристика діяльності підприємства дається в таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Основні техніко-економічні показники діяльності п/п Дудка О.А.
ПОКАЗНИКИ
ОДИНИЦЯ ВИМІРУ
ПРОГНОЗ НА НАСТУПНІ РОКИ
2005
2006
2007
Реалізація продукції
грн.
67340
86310
148500
Основні засоби
грн.
29050
36200
6535,7
Оборотні засоби
грн.
7645
6534
8940
Статутний фонд
грн.
72300
72300
72300
Рентабельність
%
59
69,4
72,5
Чисельність працівників
чол..
100
110
104
2. Характеристика продукції підприємства та ринків збуту
2.1. Опис технічних і експлуатаційних характеристик продукції
Підприємство спеціалізується на виготовленні шкарпеток, колготок та трикотажу. Дана продукція має високі характеристики якості такі, як висока якість сировини, з якої виготовляють продукцію, високі гігроскопічні властивості та основною перевагою є те, що шкарпетки з натуральної вовни добре зберігають тепло. Таких показники наша фірма досягла завдяки тому, що було взято в оренду нове обладнання, і був підібраний штат з висококваліфікованих працівників.
Товар, що випускається нашим підприємством, є товаром широкого вжитку, та розрахований на довгий час використання. В зв’язку з цим необхідно забезпечити високі показники якості товару. В даний час підприємство випускає декілька видів товарів.
Характеристика виробництва та реалізації виробів наведена в таблиці 2.1
Таблиця 2.1.
Показники виробництва основних видів продукції.
Назва продукції
Обсяг продажу, пар
Частка в загальному обсязі, %
Ціна продажу за 1 пару, грн.
Витрати, грн.
Шкарпетки:
вовняні
8647
40,6
5,2
61250
лляні
4568
21,5
4,6
50961
бавовняні
2470
11,6
3
23890
Колготки нейлонові
3905
18,3
12,5
80210
Трикотаж
1703
8,0
23
13580
Всього:
21293
100
—
229891
2.2.Характеристика ринків збуту
Виготовлення шкарпетно-панчішної продукції. Виробництво тяжіє як до місцезнаходження сировини так і до споживачів.
Потенційними споживачами нашої продукції будуть:
Організації та установи, що придбають наш товар для своїх працівників;
Сільське населення;
Люди, що холодний час року працюють на відкритому повітрі;
Населення північної частини Росії, та інші закордоні заказники.
Проаналізувавши вище викладені міркування ми робимо висновок, що ринок споживачів нашої продукції з першого погляду обмежений, але у зв(язку з тим, що в останні роки ми бачимо зростання попиту, то наша продукція буде мати свого споживача.
Таблиця 2.2.
Прогноз збуту
№
Найменування
Од. вим.
2006
2007
1
Кількість потенційних споживачів
Од
4
6
2
Кількість продукту на 1 споживача в рік
Грн.
16 000
12 000
3
Сумарний потенціал ринку
Грн.
71 000
74 000
4
Кількість конкурентів
Од
10
12
5
Середня частка ринку конкурента
%
64%
65%
6
Зайнятий відсоток середньої частки
%
97 %
98 %
7
Обсяг очікуваного річного збуту*
тис. грн.
62
70,5
* Розрахунок обсягу очікуваного річного збуту
Виходячи з даних розрахунків підприємству потрібна більш досконала маркетингова політика і проведення рекламних компаній.
3. Характеристика конкурентного середовища
Завоювати свою частину ринку для ТзОВ “Крок” буде досить непросто, оскільки на ринку вже існує фірма, яка виготовляє подібну продукцію і для цього наймає висококваліфікованих спеціалістів зі значним стажем роботи.
Основними недоліками виробленого товару, у порівнянні з товарами конкурентів є:
Фірма недостатньо відома на ринку.
Продукція орієнтована на вітчизняного споживача.
Не великий асортимент.
Ускладнений вихід на ринки інших країн.
Ускладнює ситуацію те, що створення виробництва шкарпеток і трикотажу вимагає значних початкових затрат на придбання високоякісного обладнання і сировини. Тому на етапі освоєння ринку планується здійснення ще трьох видів діяльності: проведення маркетингових досліджень, індивідуальних курсів вивчення виробництва для персоналу, надання послуг з в’язання по індивідуальному замовленню.
Основні методи боротьби за ринок:
зниження собівартості продукції;
сертифікати якості;
реклама;
постійне розширення асортименту.
Це все дає можливість підприємству одержувати конкурентні переваги, зменшувати фінансовий ризик і небезпеку.
3.1. Аналіз конкурентноздатності продукції
Основними конкурентними перевагами виробництва шкарпетно-панчішної продукції є:
використання нового високопродуктивного обладнання;
основною стратегією конкурентноздатності проектованої фірми буде комплексна стратегія по зниженню цін, підвищенню якості продукції з метою проникнення на ринок і розширення обсягу продажів;
зниження витрат за рахунок високої продуктивності устаткування, підвищення якості обслуговування, зниження цін, більш повного задоволення споживачів за рахунок розширення спектра виробництва різних видів продукції;
постійне розширення асортименту .
4.Формування плану маркетингової діяльності .
Головною метою проектованого підприємства є проникнення на ринок і наступне розширення ринкової частки. Головною стратегією підприємства повинна стати комплексна стратегія по виготовленню продукції більш високої якості і за більш низьким цінам, а також розширення асортименту виробів. Виходячи з цього, стратегією маркетингу обирається стратегія розширення попиту за рахунок стимулювання обсягу продажів, цінової політики і нецінових факторів конкурентної боротьби, створення позитивного іміджу фірми. Головними конкурентними перевагами даного проекту є: використання нового високопродуктивного обладнання, що дозволить підвищити якість і знизити вартість вироблених товарів.
4.1. Канали збуту
Збут продукції здійснюється через оптову торгівлю. Оптова торгівля займається закупівлею, і продажем великих партій товарів.
Для підприємства є два варіанта здійснення виходу на ринок:
Взяти функцію збуту на себе (прямий канал збуту).
Скористатися послугами посередника (непрямий канал збуту).
Враховуючи, що ринок горизонтальний (на ньому велика кількість споживачів) і потрібно створити розгорнутий канал збуту, а наша фірма на даному етапі не має для цього можливостей, то прямі контакти нерентабельні через географічно широкий сегмент ринку. Тому можна зекономити на транспортних витратах, поставляючи великі партії товару обмеженому колу оптовиків. В якості оптовиків виступають обласні бази райспоживспілки.
Виходячи з цілей і стратегії маркетингу, а також з урахуванням сезонного характеру попиту і його високої еластичності в зимовий період часу і більш низької еластичності в літній період часу, установлення цін буде здійснюватися методом "витрати плюс прибуток", з урахуванням величини очікуваного попиту і поводження конкурентів. З метою розширення ринку збуту і стимулювання попиту на товари планується встановлення мінімальних надбавок у ціні на трикотаж (у межах 5% до повної собівартості). Ціни на продукцію будуть розраховуватися виходячи з рівня попиту і витрат та цільового прибутку. Головним елементом цінової політики фірми має стати введення комп'ютерного обліку всіх клієнтів фірми з метою надання накопичувальних знижок з ціни. Це дозволить залучати і зберігати постійних клієнтів та стабілізувати обсяг попиту.
Попередні маркетингові дослідження показали, що із зменшеням ціни на товар попит на продукцію буде зростати, тобто попит є еластичним.
ціна
попит
Рис.1. Графік залежності попиту від ціни.
Рекламна кампанія включає здійснення таких заходів:
► презентація фірми, на яку запрошуються керівники і працівники маркетингових підрозділів споживачів. До їх уваги будуть представлені зразки продукції;
► друкування оголошень у місцевій пресі, розміщення рекламних щитів на вулицях міст і райцентрів області, випуск і поширення рекламних буклетів;
► формування нових каналів збуту продукції.
Джерела постачання сировини і матеріалів
Основною продукцією для виготовлення шкарпеток є різні види шерсті. Основними постачальниами підприємства є:
Харківська фабрика первинної обробки шерсті постачає шерсть миту українську, осіню, грубу;
Золочівська фабрика – шерсть коров’я-зольна;
Фабрика первинної обробки шерсті. Місто Бєльци. Шерсть овеча, світло-сіра;
Київське шкіряне об’єднання постачає українську, гребіну, світло-сіру.
5. Формування плану виробничої діяльності
Технологічний процес виробництва шкарпетно-панчішної продукції буде здійснюватися на фірмових верстатах “Umax Derik” , виробництва німецької фірми “Shveber”.
5.1. Обгрунтування виробничої програми
У процесі вивчення ринку була визначена ємність ринку на вироблений нашим підприємством товар - шкарпетки. Ця ємність склала 500000 пар.
Враховуючи те, що на ринку у нашого підприємства не має конкурентів, на даному етапі розвитку мета нашого підприємства - завоювати місце на ринку, продемонструвавши високу якість продукції. Свій цільовий ринок ми маємо намір забезпечити нашою продукцією протягом найближчих 3 роки. аме тому ми приймаємо виробничу програму на перший рік N = 100000 виробів. Реалізувати таку кількість продукції в рік буде нескладно, оскільки у підприємства є заказники за кордонами держави.
Надалі, завдяки маркетинговим дослідженням ми зможемо зробити висновки, наскільки є можливим збільшення виробничої програми, які необхідно ввести корективи для забезпечення збуту випущеної продукції.
5.2. Розрахунок необхідної кількості устаткування для реалізації виробничої програми
Технологічний процес виготовлення шкарпеток складний. Для реалізації виробничої програми необхідно мати відповідне устаткування:
Чесальна машина;
Звойлочувальна машина;
Роліковий станок;
Механічні колодки;
Молотова машина МВ-3;
Сушильна камера;
5.3. Планування виробничих площ, допоміжні вимоги до приміщення
В зв’язку з складним технологічним процесом виготовлення шкарпеток нам необхідне велике приміщення. Технологічні операції кожною бригадою будуть здійснюватися в окремій кімнаті. Для зберігання матеріалів, комплектуючих і готової продукції необхідно 2 складських приміщення, які будуть розташовані окремо від виробничого приміщення відповідно до техніки безпеки. Необхідне приміщення для керуючого складу підприємства, в якому будуть знаходитися кабінети: генерального директора, заступника директора, головного бухгалтера, інженера з ОП та БЖД. Також необхідна кімната для сторожа.
В цеху кожне робоче місце технологічної операції знаходиться в окремих кімнатах, габаритні розміри яких 7м. В кожній кімнаті знаходиться відповідне обладнання. Крім того в них є шафа для спеціальних та допоміжних інструментів та корзини для відходів.
Відповідно до техніки безпеки біля спеціального обладнання повинна бути дерев’яна підставка, або резиновий килимок.
В кімнаті для зняття ворсу необхідна загальна вентиляція. Оскільки при виконанні цих операцій в повітря попадає велика кількість пилу.
В кімнаті, де проводять окислювання і фарбування необхідна місцева вентиляція.
Кімнату, де проводять сортування, зшивку та упаковку необхідно обладнати великою кількістю стелажів.
Під склади вибираємо приміщення розміром 1063м.
5.4. Виробничий процес
Виробничий процес поділяється на операції:
Отримання шерсті зі складу;
Приготування суміші;
Чесання і намотування шерсті на барабан;
Ручна формовка;
Виготовлення і ущільнення пластів;
Зарощування основи;
Окислювання, фарбування і розтягування на роликовому станку;
Насадка шкарпеток на механічні колодки;
Завантаження шкарпеток на вагонетку і транспортування їх до місця сушіння;
Завантаження шкарпеток в сушильну камеру і їх розвантаження;
Чищення валянок щітками;
Сортування шкарпеток попарно і маркування;
Зшивання шкарпеток попарно;
Складання по розмірам і пакування.
5.5. Розрахунок беззбитковості підприємства
Для знаходження точки беззбитковості необхідно мати значення наступних величин:
1. Умовно-постійні затрати - затрати по утриманню і експлуатації приміщення, обладнання, організації виробництва, управління на одиницю продукції:
Упо = ЗВ + НевирВ,
Упо = 1,113+1,382= 2,495
ЗВ – цехові і заводські витрати;
Невир В - позавиробничі витрати.
2. Умовно-змінні затрати - це затрати, загальна сума яких за певний час залежить від об’єму виготовленої продукції, віднесені до виробничої програми:
Узм= М + К + Тр.вит. + Ос.зп + Дод.зп + Відр.,
Узм = 11,9969+2,55+1,1524+0,31792+0,031792+0,3497=16,398
М - вартість матеріалів;
К – вартість комплектуючих;
Тр.вит. - транспортні витрати;
Ос.зп - основна зарплата;
Доп.зп – додаткова зарплата;
Відр. – відрахування.
Розрахуємо точку беззбитковості виробництва:
Упо * N + Мар
ТБ = ;
Ц- Узм
ТБ =(2,495*100000+2000)/(24,388 – 16,398)=31476(шт)
N - кількість товару у виробничій програмі;
Мар – витрати на маркетинг;
Ц - ціна одиниці товару без врахування ПДВ.
Критичним об’ємом виробництва продукції, вище якого виробництво стає рентабельним, являється 31476 штук.
6. Формування організаційного плану
Так як технологічний процес виготовлення шкарпеток і трикотажу включає велику кількість операцій, то виникає необхідність розподілити задачі управління між окремими виконавцями. Склад, взаємозв’язки, підпорядкованість організаційних одиниць утворюють організаційну структуру управління.
Так як наше підприємство відноситься до малих, його штат не великий, то схема управління фірмою буде доволі проста.
Зобразимо схему управління фірмою:
Генеральний директор
Замісник директора
сник директора Секретар-референт
Шшшшшшшшшшш
Рис. 6.1. Схема управління фірмою
В подальшому з розвитком і розширенням виробництва підприємства можливе ускладнення струк тури управління.
6.1. Консультанти і радники
На певному етапі функціонування у підприємства можуть виникнути певні складнощі у вирішенні економічних чи юридичних питань. Тому для надання консультацій і рекомендацій з різних питань, таких як: стягнення податків, бухгалтерський облік, зміна економічної нормативно-правової бази, робота з документами та юридичне обслуговування здійснює аудиторська компанія “Престиж”. Її офіс знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна 41, кімната 12.
Радниками фірми є споживачі. Саме вони вносять пропозиції щодо розширення асортименту, а також пред’являють інші вимоги.
6.2. Розрахунок чисельності працюючих за категоріями
У відповідності із характером робіт усі робітники нашого підприємства поділяються на керівників, спеціалістів і робітників.
Оскільки на деяких операціях технологічного процесу норми часу, розряд та тарифні ставки однакові то можна сформувати відповідні бригади робітників.
Визначимо ефективний фонд часу
(2.1 )
де - кількість календарних днів в році;
- кількість святкових і вихідних днів в році;
- тривалість однієї зміни, в годинах;
- кількість змін (у нас на підприємстві – 1 зміна).
Підставивши всі необхідні дані у формулу (2.1) одержуємо ефективний фонд часу:
=(365 - 110)*1*8*(1 - 0,02)=1999,2 (рік)
Далі ми можемо розрахувати кількість робочих місць на кожній ділянці виробництва скориставшись формулою:
, (2.2)
де N - кількість виробленої продукції прийняте у виробничій програмі, шт.;
- трудомісткість на i-ої операції, час.
- коефіцієнт виконання норми.
Розрахувавши кількість робочих місць по формулі (2.2), ми можемо прийняти значення для кожної ділянки:
; =5; ; =4;
; =6; ; =1;
; =4; ; =2;
; =2; ; =6;
; =5; ; =3.
; =6;
За даними і ми можемо визначити коефіцієнт завантаження устаткування:
, (2.3)
; ;
; ;
; ;
; ;
; .
;
Щоб розрахувати кількість робітників по професіям і кваліфікаціях необхідно розрахувати дійсний фонд часу:
, (2.4)
де
- коефіцієнт добових утрат, дорівнює .
Підставивши конкретні значення у формулу (2.4) ми одержимо:
(год.).
Тепер у нас є можливість розрахувати кількість робітників по професіях і кваліфікаціям:
, (2.5)
, ; , ;.
, ; , ;.
, ; , ;.
, ;. , ;.
, ;. , ;.
, ;.
Всі дані розраховані по формулах (2.2)-(2.5) зведені в таблицю 2.1.[6]
6.3. Штатний розклад спеціалістів
Розглянемо питання про кількість і склад спеціалістів, що будуть здійснювати контроль і управління підприємством.
Генеральний директор набирає штат і складає штатний розклад спеціалістів, основних та допоміжних робітників.
У таблиці 6.2. приведений список спеціалістів, а в таблиці 6.3. – список допоміжних робітників:
Таблиця 6.2.
Список спеціалістів
Спеціальність
К-сть люд.
Оклад, грн
Сума, грн
Директор
1
300
300
Заступник директора
1
280
280
Інженер з ОП та БЖД
1
250
250
Бухгалтер-економіст
1
250
250
Секретар-референт
1
180
180
Усього:
5
-
1260
Таблиця 6.3
Список допоміжних робітників
Спеціальність
К-сть люд.
Оклад, грн
Сума, грн
Сторож
1
250
250
Вантажник
1
150
150
Робітник складу
1
150
150
Водій
1
180
180
Прибиральниця
1
120
120
Усього:
5
-
850
6.4. Функціональні обов’язки працівників
До обов’язків генерального директора входять: контроль фінансово-господарської діяльності, упорядкування штатного розкладу і добір кадрів; контроль за веденням бухобліку і усіх форм звітності; підготовка і проведення зборів, нарад, семінарів учасників і других заходів. Генеральний директор без доручення здійснює дії від імені товариства, представляючи його інтереси перед усіма органами й організаціями. Як менеджер по маркетингу він визначає залежність виробництва від сформованої кон'юнктури ринку, вивчає потреби ринку і пропонує, відповідно до отриманих результатів, внести корективи у виробничу програму, асортимент товарів. У його функції входить забезпечення рекламної кампанії, створення іміджу фірми. Генеральний директор звітує перед зборами товариства не менше 2-х разів у рік. Крім того, керівник зобов'язаний забезпечити: виконання умов колективного договору.
Замісник директора забезпечує організацію виробництва, дотримання технології координує дії трудового колективу, відповідає за якість що випускається продукції за виконання добових, квартальних і річних норм випуску продукції.
Інженер з охорони праці та безпеки житєдіяльності відповідає за працездатність устаткування, його своєчасне технічне обслуговування, ремонт сторонніми організаціями, а також за своєчасне ознайомлення працівників з правилами безпеки при роботі на дільницях.
Бухгалтер-економіст забезпечує повне урахування грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних цінностей, а також своєчасний відбиток у бухобліку операцій, пов'язаних із їхнім рухом відповідно до встановлених правил. Відповідає за достовірне урахування витрат обігу і виробництва, достовірний розрахунок показників ефективності виробничої діяльності. Відповідає за своєчасні перерахування засобів у держбюджет грошей на погашення позички банкам, відрахування у усілякі фонди і резерви. . Підпорядковується директору підприємства.
Обов'язки працівників основного виробництва полягають у виконанні закріплених за ними операцій технологічного процесу з дотриманням техніки безпеки і технології.
Допоміжні робітники виконують функції забезпечення виробництва в обсязі, покладеному на них замісником директора.
До допоміжних робітників відносять:
- сторож охороняє територію підприємства у нічний час;
вантажник перевозить упаковану продукцію на склад або вантажить на транспорт;
комірник приймає упаковану продукцію і розміщає на складі, веде облік складської продукції;
водій управляє транспортним засобом під час перевезень продукції, комплектуючих і ін.;
прибиральниця здійснює прибирання закріпленої за нею території підприємства.
6.5. Розрахунок фонду оплати праці робітників
Для розрахунків нам знадобиться значення фонду оплати праці вцілому і по категоріях, тому зробимо відповідні розрахунки даних величин.
Фонд заробітної плати спеціалістів розраховується по формулі:
, (2.6)
,
де - посадовий оклад -го спеціаліста;
- кількість спеціалістів;
12 - кількість місяців.
Фонд заробітної плати допоміжних робітників розраховується по формулі:
, (2.7)
,
де - посадовий оклад -го допоміжного робітника;
- кількість допоміжних робітників;
12 - кількість місяців.
Фонд заробітної плати основних робітників розраховується по формулі:
, (2.8)
де - трудомісткість роботи;
- кількість виробленої продукції;
- тарифна ставка робочого розряду.
Тарифна ставка робітників подана у таблиці:
Необхідно розрахувати додаткову заробітну плату, що складає 10% від основної заробітної плати, і величину відрахувань, що розраховуються по формулі:
, (2.9)
Розрахунки зроблені по формулах (2.6)-(2.9) зведені в таблицю 6.5.
Таблиця 6.5.
Річний фонд заробітної плати
Категорія робітників
К-ть, люд.
Осн. ЗП, грн
Доп. ЗП, грн
Відрахування,
грн
Основні
48
31792
3179,2
13114,2
Допоміжні
5
9486
948,6
3912,975
Спеціалісти
5
13456,8
1345,68
5550,93
Разом:
58
54782,8
5478,28
22578,105
7. Формування фінансового плану та програми інвестицій
7.1. Розрахунок собівартості одиниці продукції
Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції
Собівартість продукції - показник, що характеризує результати виробничо-господарської діяльності підприємства, використання матеріальних і трудових ресурсів.
Є декілька методів розрахунку собівартості:
Перший метод заснований на питомій вартості одиниці маси нової техніки:
S=Sa*Mн*kн;
S – питома собівартість одиниці маси, аналогічної техніки;
Mн – маса нової техніки;
kн – коефіцієнт, який враховує конструктивні та технологічні особливості нової техніки. Приймаємо: 1 – 2.
Другий метод – зведення до базового вузла, застосовується коли є можливість розрахувати собівартість одного з провідних вузлів конструкції:
S = ;
Sв – собівартість провідного вузла виробу;
П – питома вага провідного вузла в собівартості.
- Третій метод – питомої ваги, застосовують коли є можливість розрахувати статті витрат і встановити питому вагу цієї статті в собівартості;
- Четвертий метод –параметричний, застосовують тоді, коли можна виявити залежність між собівартістю виробу та значенням одного або декількох її основних параметрів, або описати цю залежність відповідною формулою:
S = f(x1,x2,x3…xn);
xn – технічні параметри нової техніки;
f – функція залежності собівартості від технічних параметрів.
- П’ятий метод – бальний, графоаналітичний.
Так як відомі дані по всіх статтях калькуляції, то розрахунок будемо робити методом калькулювання статей витрат. До статей відносяться:
- витрати на сировину і матеріали;
- витрати на комплектуючі;
- транспортні витрати;
- основна заробітна плата;
- додаткова заробітна плата;
- відрахування;
- цехові і заводські витрати витрати;
- невиробничі витрати.
Розцінки матеріалів (м), що використовується для виготовлення одиниці продукції подані у таблиці 7.1.
Таблиця 7.1.
Розрахунок вартості основних матеріалів шкарпеток
Назва сировини, матеріалів
Одиниці виміру
Ціна грн.
Процентне відношення
32
31
30
29
28
Вага
Вартість
Вага
Вартість
Вага
Вартість
Вага
Вартість
Вага
Вартість
Шерсть українська с/с, нормальна
кг
7.8
30
0.89
6.94
0.83
6.54
0.78
6.16
0.73
5.74
0.684
5.335
Шерсть укр. гребінна, 2-га грубість
кг
7.8
17
0.50
3.93
0.47
3.71
0.44
3.47
0.41
3.25
0.388
3.026
Шерсть овеча, груба,
ГОСТ 7737-79
кг
4.0
11
0.32
1.30
0.30
1.22
0.28
1.15
0.27
1.08
0.251
1.004
Шерсть корови, 2-й сорт
ОСТ 17.103.80
кг
0.9
17
0.505
0.455
0.476
0.428
0.446
0.401
0.417
0.375
0.388
0.349
Відходи свого виробництва
ОСТ 17.103.80
кг
-
12
0.356
-
0.336
-
0.315
-
0.294
-
0.273
-
Шерсть відновлена
кг
2.0
13
0.386
0.772
0.363
0.726
0.341
0.682
0.319
0.638
0.297
0.594
Всього
100
2.969
13.41
2.797
12.63
2.625
11.86
2.453
11.08
2.281
10.30
Розцінки допоміжних матеріалів та комплектуючих (к), що застосовуються для виготовлення одиниці продукції подані у таблиці 7.2.
Таблиця 7.2.
Розрахунок допоміжних матеріалів для виготовлення шкарпеток
Назва сировини, матеріалів
Одиниця виміру
Діюча ціна за одиницю
Чоловічі
Кількість
Ціна
Барвник кислотний, чорний
кг
5.25
0.194
1.02
Мило господарське
кг
1.25
0.007
0.01
Масло солярне
кг
0.68
0.143
0.09
Полотно лляне
м
7.5
0.037
0.28
Мішковина
м
3.13
0.122
0.38
Діагональ тканина
м
9
0.011
0.1
Веліло цинкове
кг
4.25
0.001
0.01
Сикатив
кг
0.46
0.001
0.01
Нитки лляні
котушка
25
0.001
0.03
Полотно транспортне
м
9.5
0.019
0.18
Наждачний папір
м2
6.75
0.023
0.16
Сірчана кислота
кг
1
0.268
0.27
Сода кальцинована
кг
0.25
0.006
0.01
Всього
2.55
Розрахуємо транспортні витрати відповідно для кожного розміру шкарпетки:
. (10.1)
(грн);
(грн);
(грн);
(грн);
(грн).
Основна заробітна плата:
. (10.2)
Додаткова заробітна плата:
. (10.3)
(грн)
Різноманітні відрахування:
. (10.4)
Цехові і заводські витрати:
. (10.5)
Виробнича собівартість кожної пари шкарпеток:
. (10.6)
(грн);
(грн);
(грн);
(грн);
(грн).
Невиробничі витрати:
. (10.7)
(грн);
(грн);
(грн);
(грн);
(грн).
Повна собівартість:
. (10.8)
(грн);
(грн);
(грн);
(грн);
(грн).
Обчислення зроблені по формулах (10.1)-(10.8) зведені в таблицю 7.3.
Таблиця 7.3.
Калькуляція собівартості
№п/п
Найменування
Ціна за одиницю, грн.
32
31
30
29
28
1
Матеріали
13,416
12,639
11,864
11,087
10,308
2
Комплектуючі
2.55
3
Транспортні витрати
1,276
1,215
1,153
1,09
1,028
4
Основна зарплата
0,31792
5
Додаткова зарплата
0,031792
6
Відрахування
0,3497
7
Цехові і заводські витрати
1,113
8
Виробнича собівартість
19,05
18,22
17,38
16,54
15,7
9
Невиробничі витрати
1,52
1,42
1,39
1,32
1,26
10
Повна собівартість
20,57
19,64
18,77
17,86
16,96
Собівартість визначає мінімальну ціну, по якій виробник може реалізувати свою продукцію лише відшкодувавши при цьому свої витрати. Необхідно встановити таку ціну, щоб продавши визначену кількість товару, окупити витрати. Так як поставлена ціль ( одержання прибутку, то в ціну включається визначений відсоток прибутку, котрий виробник хоче одержати.
У даному випадку приймемо рентабельність нашого виробництва () рівну 40%, ціна товару () буде розраховуватись по формулі:
, (10.9)
;
;
;
;
.
Ціна продажу () товару з урахуванням податку з додаткової вартості (ПДВ = 20 %) складе:
, (10.10)
;
;
;
;
.
Приймаємо ціну для реалізації рівну: Цреаліз=40(грн). [6]
7.2. Розрахунок очікуваного річного кошторису витрат на виробництво
Бізнес-план включає оцінку ефективності підприємницької діяльності шляхом співставлення розміру затрат на виробництво продукції з результатами її реалізації.
Результативним показником ефективності є валовий прибуток, що визначається для кожного товару окремо. Валовий прибуток розраховується як різниця між ціною продажу і сумою змінних витрат. Таким чином визначається стабільність надходження прибутку та тенденції його зміни. Для обусловлювання цієї тенденції потрібно розрахувати змінні і постійні затрати, а також питому вагу статей калькуляції в собівартості продукції. Для цього необхідно встановити критеріальні значення статей, надати їм на визначений період часу еталонний характер і шляхом співставлення з ними реальних затрат зробити висновки про рентабельність підприємства. Величина цих затрат знаходиться в прямій залежності від об’єму продаж. Виходячи з цього необхідно розрахувати оптимальну величину об’єму продаж, нижче і вище якої підприємству буде не вигідно випускати продукцію. Такий розрахунок дозволить зробити висновок про зону беззбиткової діяльності підприємства і про гарантію ефективної роботи, захищеної від банкрутства підприємства.
Банкрутство означає фінансову неспроможність підприємства через порушення відповідності між розміром затрат на виробництво продукції і сумою виручки від її реалізації. Багаторазове повторення перевищення затрат над виручкою приводить до збиткової роботи і, до необхідності ліквідації підприємства.
Щоб уникнути банкрутства, потрібно знати, що буде вигідним, а що не вигідним для підприємства.
Не вигідно:
Виробляти продукцію в умовах жорсткої конкуренції, не знаючи можливостей конкурентів;
Імпортувати товари, так як мито та податки “з’їдять” весь прибуток;
Експортувати продукцію, так як курс долара часто робить експорт збитковим;
Інвестувати, якщо дуже великий ризик повернення і не аналізувалися позитивні результати;
Приватизовувати – зростання цін на сировину, матеріали і обладнання може призвести до банкрутства;
Зберігати гроші в банку, так як інфляція обезцінює вклади;
Створювати спільні підприємства в країнах з нестабільною політичною структурою, де не має майнових гарантій для нормальної роботи і т. д.
При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, що включаються до неї. Як відомо, витрати підприємства повертаються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, що включаються в собівартість, є питанням їхнього поділу між визначеними джерелами повернення. Загальний принцип цього поділу полягає в тому, що через собівартість повинні повернуться витрати підприємства, що забезпечують просте відображення всіх чинників виробництва: предметів, знарядь праці, робочої сили і природних ресурсів.[1]
Відповідно до вище сказаного необхідно розрахувати кошторис витрат на виробництво, що включає наступні витрати.
Матеріальні:
Зм = (М+К+Тр.вит) * Nрiч + Q
матеріали () - дорівнюють ціні матеріалів, що використовуються для виготовлення одиниці продукції;
-комплектуючі () - дорівнюють ціні комплектуючих, що застосовуються для виготовлення одиниці продукції.
транспортні витрати:
, (10.11)
паливо й енергія () рівні загальним витратам палива й енергії, що використовуються при створенні і реалізації продукції.
Витрати на оплату праці () - грошова маса призначена для виплати заробітної плати робочим і додатковою заробітною платою.
Відрахування () - відрахування в пенсійний фонд, фонд постраждалим від ЧАЕС, фонд зайнятості, на страхування і т.д. :
, (10.12)
Амортизація:
приміщення - грошові витрати по поверненню собівартості або оренди робітників і складських помешкань;
, (10.13)
обладнання - витрати на купівлю промислового устаткування, необхідного в процесі виробництві;
, (10.14)
а) приміщення (при нормі амортизацii 5 %):
Апр = 200000 * 0.05 = 10000 (грн)
б) станки та устаткування (норма амортизацii 30 %):
Аоб. = 20000 * 0.3 = 6000 (грн)
в) iнструмент :
Аiнс = 5000 * 0.4 = 2000 (грн)
г) транспорт :
Атр = 35000*0.2= 7000 (грн)
Загальна сума по амортизацii : А = 25000 (грн.)
Інші витрати - витрати, що породжуються явищами нерозривно пов'язаними з виробничою або невиробничою сферою виробництва, але в однаковій мірі впливають на собівартість продукції. Даний кошторис приведений у таблиці 7.2.[6]
Таблиця 7.2.
Кошторис витрат на виробництво
№п/п
Найменування
Ціна, грн.
1
Матеріальні
а) матеріали
б) комплектуючі
в) транспортні витрати
г) паливо і энеpгия
Разом:
11,88
2,55
1,1524
0,529
1700000
2
Витрати на оплату праці
54782,8
3
Відрахування
22578,105
4
Амортизація
25000
5
Інші витрати
10000
6
Разом:
1711236
7.3. Аналіз показників господарської діяльності
Для того, щоб зробити висновки про діяльність підприємства необхідно ввести показник, який би прямолінійно відображав результати цієї діяльності. Таким показником у господарській діяльності є рентабельність.
Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі він обчислюється як відношення прибутку до витрат.
При обчисленні рентабельності необхідно враховувати наступні пункти:
1. Ємність ринку () - кількість даної продукції, що може бути реалізована на ринку;
2. Відсоток охоплення ринку - частка нашої продукції на ринку;
3. Виробнича програма - кількість продукції, що ми збираємося виробляти;
4. Відпускна ціна () - ціна одиниці товару з урахуванням ПДВ;
5. Собівартість () - собівартість одиниці продукції;
6. Виторг від реалізації:
, (10.15)
(грн);
7. Витрати на виробництво:
, (10.16)
(грн);
8. Витрати на маркетинг () - витрати, що необхідно зробити для рекламування, просування товару на ринок для забезпечення надалі більшої кількості реалізації.
Мар = 2000(грн);
9. Загальні витрати - витрати на маркетинг і виробництво:
, (10.17)
(грн);
10. Податок із додаткової вартості (ПДВ):
, (10.18)
(грн);
11. Прибуток підприємства обчислюється по формулі:
, (10.19)
(грн);
12. Податок із прибутку - податок держави на отриману підприємством прибуток:
, (10.20)
(грн);
13. Прибуток у розпорядженні - "чистий" прибуток підприємства:
, (10.21)
(грн);
14. Рентабельність:
, (10.22)
Обчислення, зроблені по фор...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора