Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра філософії
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Соціологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Фармацевтичний факультет
кафедра філософії та економіки
дисципліна „Соціологія та медична соціологія”
кафедра опорна
м. Львів, вул. Пекарська, 69
„СОЦІОЛОГІЯ ТА МЕДИЧНА СОЦІОЛОГІЯ”
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА,
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ТА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
( для 1 курсу медичного факультету )
Львів – 2008
РОЗГЛЯНУТО:
на засіданні кафедри
філософії та економіки ЛНМУ
імені Данила Галицького
Протокол № 6
від 22 січня 2008 р.
ЗАТВЕРДЖЕНО:
цикловою методичною
комісією з гуманітарних дисциплін
Протокол № 1
від 29 січня 2008 р.
Голова методичної комісії
проф. Магльований А.В.
УКЛАЛА:
доцент Тімченко Т.В.
РЕЦЕНЗЕНТИ:
доц. Сандрачук С.К.
кафедри філософії та економіки ЛНМУ імені Данила Галицького
доц. Снігур А.А.
кафедри українознавства ЛНМУ імені Данила Галицького
Вступ
У наш час глибоких системних трансформацій від кожної людини життя вимагає здатності усвідомленої, розумної орієнтації в соціумі, суспільному житті. Але така здатність не є природженою – людина повинна цього навчатися, і кращою школою для такого навчання є засвоєння досягнень соціологічної науки. Саме соціологія дозволяє здійснити аналіз суспільства як єдиної цілісної соціальної системи, як продукт взаємодії людей. Згідно Болонської декларації студенти вищих медичних навчальних закладів крім загальної соціології вивчають і таку її галузь як соціологія медицини. Важливість соціологічної освіти для медиків визнана в усьому світі. Сьогодні неможливо уявити лікарів, медичних працівників, які в межах своєї спеціальності не займалися б оцінкою здоров’я своїх пацієнтів, питаннями організації та експертизою якості медичної допомоги, що свідчить про необхідність і своєчасність вивчення курсу «Соціологія та медична соціологія».
В процесі вивчення даного курсу студенти повинні набути сукупність знань з питань:
- загальної соціології;
- соціології медичного страхування;
- охорони здоров’я людей з врахуванням умов їх праці і побуту;
- дії різноманітних умов і факторів, що впливають на здоров’я різних соціально-демографічних груп населення;
- методології медико-соціологічних досліджень в охороні здоров’я.
Випускники вищих медичних закладів не тільки повинні оволодіти потрібними їм медико-соціологічними знаннями, але й навчитися застосовувати їх в своїй практичній діяльності. Для досягнення цієї мети викладачам слід застосувати сучасні активні форми навчання, здійснювати тестовий контроль знань, пропонувати студентам вирішення ситуативних задач та виконання завдань з аналізу і оцінки отриманих теоретичних знань.
Дані методичні вказівки покликані допомогти студентам оволодіти знаннями з курсу «соціологія та медична соціологія», вони включають робочу програму курсу, плани семінарських занять з методичними рекомендаціями і пропонованою навчально-методичною літературою, теми рефератів та ключові слова до кожної теми, перелік питань до заліку.
1. Робоча програма курсу «Соціологія та медична соціологія».
Мета викладання дисципліни – ознайомити студентів з надбанням світової і вітчизняної соціології, з основами соціології медицини.
Завдання вивчення дисципліни – формування у студентської молоді соціологічної культури та мислення, здатності правильно оцінювати і сприймати соціальні явища і процеси, що відбуваються в суспільстві, оцінювати взаємовідносини між системою охорони здоров’я і соціальними факторами, що впливають на здоров’я соціально-демографічних і професійних груп населення; забезпечення оволодіння методологією медико-соціологічних досліджень в охороні здоров’я.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульно-рейтинговою системою відповідно до вимог Болонської декларації.
Навчальна програма дисципліни «Соціологія та медична соціологія» структурована на 1 модуль, що містить 2 змістових модулі.
Кількість кредитів – 2.
Соціологія та медична соціологія як навчальна дисципліна:
а) базується на засадах позитивістського підходу до вивчення суспільства, деяких напрямків психологічних досліджень (Ж. Піаже, Дж. Мід, Ч. Кулі), певних аспектах історичних та економічних знань;
б) закладає основи для пізнання суспільства, та його аналізу, усвідомлення соціальних можливостей людини та її діяльності в різних видах суспільств;
в) розглядає сутнісний зв’язок суспільства в цілому та систем охорони здоров’я, захисту материнства і дитинства, врахування потреб різних верств населення.
Кінцеві цілі дисципліни
Визначати місце медиків як соціальної групи у соціальній структурі суспільства
Враховувати у професійній діяльності соціальний статус пацієнта, його соціальні ролі як засіб впливу на хворого для його ефективного лікування.
Визначати роль соціальних та соціально-психологічних чинників в розповсюдженні хвороб
Використовувати знання щодо ресоціалізації та соціалізації протягом життя при роботі з важкохворими та травмованими пацієнтами.
Трактувати основи натуралістично-соціологічних теорій і їх негативні наслідки
Застосовувати отримані знання з соціології медицини та соціології охорони здоров’я для встановлення належних стосунків з пацієнтами та колегами.
Кінцеві цілі навчальної дисципліни сформульовано відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ).
2. З м і с т р о б о ч о ї п р о г р а м и.
2.1.Теми та зміст лекційних занять.
Змістовий модуль І. Основні поняття і категорії соціології
Конкретні цілі.
Визначити місце соціології в комплексі гуманітарних та соціальних наук про суспільство в різноманітних формах його прояву: від загальних законів функціонування та розвитку до поведінки малих груп і окремих осіб.
Проаналізувати зміст та структуру поняття соціологія, здійснити диференціацію біологічних. антропологічних, психологічних, демографічних, інституціональних витоків соціології.
Дослідити та пояснити такі соціальні функції соціології:
теоретична;
описова;
інформаційна;
прогностична;
ідеологічна.
Класифікувати та дати визначення історичним напрямкам соціології, проаналізувати зв’язок між соціологією та медициною.
Тема 1. Соціологія як наука про суспільство.
Пізнання основ суспільного життя на підставі досягнень соціальної екології, етології, соціальної біології. Спадкові особливості людського організму. Вплив географічних, кліматичних, геофізичних факторів на плин формування етнотипів, демографічні процеси, суспільний устрій. Культура як вагомий чинник соціалізації особи, творення інститутів і соціальних систем.
Соціологія як наука про людське суспільство у всіх його проявах – соціальному просторі ( середовище, територія, комунікація), соціальному часі (історичне минуле, сучасне, майбутнє). Тлумачення соціології як науки про взірці людської поведінки. Погляди на соціологію як на нефілософську дисципліну, що передбачає обов’язкову емпіричну перевірку отриманих результатів та їх раціональне потрактування . Предметні „зони” соціології: мікросоціологічна та макросоціологічна. Методологічні та не методологічні дослідження. Основні підходи до спостереження та пояснення різних груп фактів (демографічний, психологічний, спільнісний, відносницький, культурологічний).
Теоретична та прикладна соціологія. Конкретні напрями соціологічних досліджень: соціальних інститутів – сім’ї, виховання, політики, права, пізнання, ідеології, науки, релігії, мистецтва, армії та війни, промисловості та праці; типів соціальних спільностей (місто, село), класів і соціальних шарів, каст, професіональних категорій, соціальних процесів – явища соціальної дезорганізації: злочинність, девіяція, аномія, алкоголізм, проституція; явища і процеси соціальної комунікації, міграції та мобільності; соціальних умов виникнення хвороб та їх успішного лікування, дослідження етнічних та расових відносин, соціальних аспектів демографічних процесів, тощо.
Функції соціології: ( теоретична, прогностична, інформаційна, описова).
Системи гуманітарних та соціальних наук, відмінності між ними. Соціологія та інші соціальні науки (психологія, соціальна психологія, економічні науки, політологія, етнографія та ін.), їх практична, прикладне значення. Використання соціальних наук для вирішення проблем які виникають у суспільстві.
Галузева соціологія. Соціологія сім’ї та шлюбу особливості шлюбних стосунків у різних культурах. Гендерна соціологія.
Соціологія політичного життя політичні інститути та їх роль у суспільстві можливість впливу на суспільну думку. Участь у політичному процесі. Мілітаризм.
Соціологія освіти. Система освіти як різновид соціальної системи. Структури і функції вищої освіти.
Соціології релігії. Вивчення релігійних спільнот за допомогою соціологічних методів. Релігійні вірування та релігійні об’єднання.
Соціологічне вивчення системи законодавчої та судової влади. Соціальний контроль та соціальний примус. Злочинність у суспільстві ( вуличні злочини, жіноча та підліткова злочинність). Поліція як елемент соціальної системи.
Соціологія медицини. Соціологія охорони здоров’я. Соціальні уявлення про хворобу та здоров’я. Можливості медичного обслуговування населення. Інституціоналізм в соціології медицини.
Тема 2. Історія соціологічних вчень. Розвиток соціології медицини.
„Соціальна фізика” О.Конта. Соціальна статика і соціальна динаміка. Закон трьох стадій – основний закон соціології Конта. Класифікація типів суспільного прогресу. Основні ідеї Г.Спенсера. Тотожність і відмінність суспільства і біологічного організму. Всезагальний закон еволюції.
Соціальний дарвінізм. Натуралізація соціального, визнання природного відбору та боротьби за існування як головних соціальних детермінант і аналіз у їхньому контексті соціальних конфліктів і суперечностей. Етноцентризм Л.Гумпловича. Редукціонізм соціального дарвінізму. Інстинктивізм У.Мак-Дугала.
Расово-антропологічна школа (Ж.А. Гобіно, О.Амон, Ж.В.Ляпуж, Х.С.Чемберлен. Визнання расового фактора як визначального в історичному процесі, боротьба за збереження „чистоти” „вищої” раси та проти змішування рас.
Географічна школа Г.Т. Бокль, Л.І.Мечніков, Геополітична соціологія. Географічний детермінізм. Психологічний напрям у соціології. Концепції „психології народів” та „натовпу”.
Теорія наслідування Г.Тарда. Три основні процеси в суспільстві: повторення відкриттів (завдяки наслідуванню), протистояння їм (опозиція) та пристосування (адаптація). Два типи наслідування – звичаї і мода.
Емпіричні соціальні дослідження Х1Х початку ХХ ст. Поняття „середньої людини”. Статистичний метод дослідження соціальних явищ. „Моральна статистика” і „соціальна гігієна”. Типологізація та класифікація злочинності. Зародження урбаністичної соціології, медичної статистичної гігієни.
З.Тьонніс про „спільноту” і „суспільство”. Формальна соціологія Г.Зіммеля. Соціологічний метод Е.Дюркгейма. Теорія „Ідеальних типів” і теорія соціальної дії М.Вебера. „Розуміюча” соціологія. Основні ідеї соціологічних теорій П.Сорокіна: соціокультурної динаміки інтегрального типу суспільства та ін. Теорія соціальної дії та структурно-функціонального аналізу Т.Парсонса.
Загальнотеоретична концепція постмодерного розвитку Е.Гіденса.
Витоки соціологічної думки в Україні. Генетична соціологія І.Франка, М.Драгоманова, З.Гнатюка, М.Грушевського. Український соціологічний інститут (м. Відень). Антропогеографічний напрям. Доробки С.Рудницького, В.Кубійовича. Дослідження женевського гуртка українських вчених у 80-і роки . Соціологія економіки та права.
Творчі досягнення членів ВУАН. Здобутки співробітників Українського демографічного інституту. Праці антропологічного, географічного і етнографічного товариств. Ліквідація Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів в 1930 р.
Реорганізація інституту філософії АН УРСР в 1958 р. Активізація теоретичних і конкретних соціологічних досліджень. Розвиток галузевої соціології. Тиск на вчених з боку партійного та державного апарату в 70-і роки.
Український соціологічний інститут в Празі. Роль М.Шаповала в залучені до співпраці у журналі „Суспільство” С.Чапіна, Л.Бізе, П.Сорокіна, Р.Мікельса та інші. Видання Української господарської академії в м.Подебради та Українського вільного університету.
Основні періоди у розвитку соціології медицини. Ранній період (ХІХ ст.) Перші дослідження зв’язків здоров’я населення, його фізичного та психічного стану, його захворюваності із соціальними чинниками, з діяльністю соціальних інститутів ( Мак – Інтайр, Р. Вірхов).
Період формування ( від початку ХХ ст. до І світової війни). Робота Е. Блеквела (Blackwell). „Начерки з медичної соціології”. Книга „Медична соціологія” (1910).
Період становлення (20-40-і рр. ХХ ст.). Запровадження соціологічного аналізу для дослідження медичної сфери. Б. Дж. Стерн (Stern) та його праця „Соціальні фактори медичного прогресу”.
Період розвитку як самостійної дисципліни. Після другої світової війни медична соціологія виділилася в самостійну галузь науки; до неї долучилися соціологи-нелікарі. Соціологічне осмислення ролі і місця медицини, системи охорони здоров’я, самого пацієнта в сучасних соціально-економічних умовах і потребою соціологічної освіти для медичного персоналу. На ІУ Всесвітньому: соціологічному конгресі „Суспільство і соціологія” в Мілані в 1959 р. була вперше організована секція соціології медицини.
Сучасний період стану науки ( за 90-х рр. до теперішнього часу). Вивчення впливу науково-технічного прогресу на зміни способу життя людей, їх стереотипів поведінки, уявлень про хворобу і здоров’я. Медицина як соціальний інститут. Зміна демографічних процесів і структури захворюваності ( постаріння населення, природний спад народжуваності, хронізація захворювань). Потреба у використанні соціологічних підходів до вивчення і лікування захворювань, до вивчення діяльності системи охорони здоров’я.
Тема 3. Соціальна структура суспільства та соціальні інститути.
Просторовий контакт. Психічний контакт. Соціальний контакт. Взаємодія. Соціальні дії. Соціальні відносини. Соціальні залежності. Соціальні інститути, успіх реалізації їх функції. Соціальний контроль.
Соціальна множина (соматичні ознаки, професійні категорії, вік., стать). Соціальні групи ( малі, великі, замкнуті, обмежені, вільні). Медичний персонал як цільова група. Принцип уособлення ( мета, територія, ідеологія, релігія, мова, соціальне становище і т.п.). Центри об’єднання (цінності, символи, лідери). Сім’я. Національність. Нація.
Поняття соціальної системи, її функції. Держава як визначальний елемент політичної системи суспільства. Громадянське суспільство як система соціальних зв’язків, в якій формуються і реалізуються економічні, професіональні, культурні, релігійні та інші інтереси людей. Інститути громадянського суспільства (сім’я, церква, система освіти, об’єднання, асоціації, організації). Суспільство як спілка особистостей. Роль приватної власності, реалізацій принципу вільного ринку, розмежування між економічною і політичною владою в утворенні і зміцненні громадянського суспільства. Соціальні функції громадянського суспільства.
Поняття соціального статусу. Вроджені, приписані і набуті статуси.
Соціальні норми, що визначають параметри рольової поведінки. Моральні норми, релігійні норми, юридичні норми, традиційні норми. Соціальний контроль за виконанням соціальних норм, основні види соціального контролю.
Норми суспільної поведінки у контексті норм психічного здоров’я. Нормальні та ненормальні члени суспільства. Ставлення до психічно хворих у різних видах суспільства.
Соціальні цінності (групові, суспільні, загальнолюдські). Здоров’я та життя людини як цінність у різних історичних типах суспільства.
Медицина в системі координат держави та громадянського суспільства. Соціальні взаємовідносини в системі охорони здоров’я.
Порівняльний аналіз систем охорони здоров’я. Державна, приватна та страхова медицина.
Змістовий модуль 2. Методологічні основи медичної соціології
Конкретні цілі
Визначити особу як інтегровану соціальну якість, що формується у індивіда в процесі включення його в систему суспільних відносин, оволодіння ним матеріальних та духовних продуктів людської культури.
Інтерпретувати поведінку людини в термінах діяльності, спілкування, винагороди, цінності і потреби.
Дослідити соціальні загрози, що впливають на моделі здоров’я та хвороби, соціальні технології їх профілактики та локалізації.
Проаналізувати загальні положення академічної соціології при вивченні конкретних соціологічних явищ в галузі медицини.
Тема 4. Соціологічна концепція особи.
Біологічні та психогенні елементи особи. Натуралістична концепція щодо сталості людської природи. Роль груп у формуванні особи, Е.Дюркгейм, К.Маркс, А.Фром про взаємозалежність особи і суспільства.Особа як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин. Репрезентативна особа. Нормальна особа. Причини, що дезорганізують особу.
Особа як система соціальних статусів і ролей. Статуси здорової та хворої особи, залежність цього статусу від типу культури. Визначення соціальної ролі. Мережа ролей (психосоматичні, психодраматичні, соціальні). Рольовий набір.
Класифікація ролей (емоційність, спосіб отримання, масштаб, формалізація, мотивація). Вибір ролі. Рольовий конфлікт.
Статуси та ролі лікаря і медсестри. Статус та роль пацієнта.
Порівняльний аналіз статусів та ролей лікарів у різних країнах. Особливості статусу та ролі жінки-лікаря та феміністичний рух у країнах заходу. Роль хворого за Парсонсом.
Природа соціальної нерівності. Вияви соціальної нерівності в примітивних, садівничих, аграрних, промислових суспільствах. Природні та соціальні причини нерівності. Природа соціальної нерівності в медичному середовищі.
Поняття стратифікації. Основні системи стратифікації (рабство, касти, шари, класи). Основні теорії стратифікації ( марксистська, „залізний закон олігархій” Р.Мікельса, концепція Р.Дарендорфа, погляди М.Вебера, „місто Янки” та інші). Працівники системи охорони здоров’я як соціальна група. Стратифікація в межах цієї групи ( лікарі, медсестри, технічний персонал).
Соціальна мобільність ( горизонтальна і вертикальна, висхідна і низхідна, індивідуальна та колективна). Шляхи, інтенсивність і все загальність мобільності. Загальні принципи вертикальної мобільності. Механізми тестування та канали соціальної мобільності. Горизонтальна і вертикальна мобільність в системі охорони здоров’я.
Тема 5. Соціальна поведінка. Соціальний конфлікт.
Біхевіоризм як наука про поведінку. Основний постулат біхевіоризму „Схеми поведінки” і „репертуар поведінки”.
Необіхевіоризм. Теорія соціального обміну. Роль „виплат” і „винагород” у визначені поведінки людей.
Тлумачення сутності соціальної поведінки представниками психологічного напряму в соціології. Типологія поведінки осіб у дослідженнях К.Юнга, І.Павлова, Хейманса і Ле Сена, в працях з соціальної та політичної психології.
Особова, міжособова, групова, міжгрупова поведінка. Вплив на соціальну поведінку статусу, віку, статі, етнічного походження. Цілеспрямована, нераціональна, комбінована з декількох типів поведінка. Відмінність між соціальною і одноманітною поведінкою. Динаміка поведінки трьох типів соціального характеру за Д.Рисманом: зорієнтованого-на-традицію, зорієнтованого-на-себе, зорієнтованого-на-іншого.
Визначеність моделі здорової поведінки. Модель поведінки, пов’язаної з вірою у можливість бути здоровим. Соціологія засобів підтримки здоров’я та способу життя. Впливи соціальної структури на здоров’я та здорову поведінку. Соціальні рухи, спрямовані на турботу про власне здоров’я.
Теоретичні пояснення поведінки хворого. („стадії досвіду хворого”, теорія „очікування допомоги”.)
Визначення мотиву як цільового стану відносин „індивід-середовище”, що сам по собі (хоча б у даний момент часу) бажаніший або комфортніший існуючого стану. Класифікація потреб А.Маслоу. Мотивація як спонукання до дії певним мотивом, вибору між різними можливими діями. Мотив як гіпотетичний конструкт що займає проміжне місце між вихідними умовами ситуації, індивідуальними особливостями суб’єкту, з одного боку, і очікуваною дією, з іншого.
Розуміння конфлікту як боротьби за цінності і претензії на певний статус, владу і ресурси, боротьби, в якій метою суперників є нейтралізація, завдання шкоди або знищення один одного. (Л.Козер)
Два підходи у сучасній конфліктології до розгляду людської природи. Погляди прихильників еволюційно-генетичного кута зору на агресивність людини. Інстинкти і спонукання. „Внутрішньовидова” агресія в еволюційній перспективі.
Теорія архетипів. Поділ світу на „своїх” і „чужих” як біологічно сформована потреба у вченні К.Юнга. Архетипові структури.
Взаємозв’язок соціальної напруженості і рівня задоволення базових потреб людей. П.Сорокін про пригнічення базових потреб соціальних груп як причину повстань і революцій. „Почуття і емоції” як джерело конфліктів.
Конфлікт як передумова розвитку суспільства, форма соціалізації. Роль конфлікту у згуртуванні або поновленні єдності соціальних груп. Функції конфлікту у структуруванні суспільства, творенні спілок та асоціацій.
Типологія конфліктів (міжнародні, міжетнічні, виробничі, сімейні тощо). Класифікація М.Дойча (справжній конфлікт, умовний конфлікт, зміщений конфлікт, невірно приписаний конфлікт, прихований конфлікт, хибний конфлікт). Інституалізований та абсолютний конфлікти. Врегулювання і вирішення конфлікту. Конструктивний і деструктивний шляхи конфлікту. Ознаки нарощування конфлікту. Методи ліквідації конфлікту. Проблема виграшу-програшу. Концепції щодо досягнення домовленості між конфліктуючими сторонами. Чотири способи вирішення соціальних конфліктів. Послідовність у вирішенні „глибоко вкорінених” конфліктів.
Особливості виникнення та розв’язання конфліктів у системі охорони здоров’я.
Тема 6. Соціальні причини захворювань та умови їх успішного лікування.
Оточуюче середовище та його детермінованість соціальними чинниками та технологічним розвитком. Зв’язок між захворюваннями і соціально-економічною нерівностю. Професійні захворювання, вплив екологічних чинників на моделі здоров’я та хвороби. Соціальна технологія як своєрідне регулярне втручання у функціонування людського тіла, що призводить до його специфічних змін. Анорексія як соціальне явище. Глобалізація виробництва їжі.
Вплив соціалізації природи на процес старіння. Ейджизм – дискримінація людей похилого віку. Геронтологія.
Біологічне та культурне підґрунтя соціалізації. Трьохелементна концепція Кулі „дзеркального Я”. Стадії соціалізації у теорії Дж.Міда ( імітація, ролевих ігор, колективних ігор). Виокремлення елементів в інтрапсихічній структурі особи: Ід (воно), Его (Я) і Суперего (понад Я) у теорії соціалізації Фрейда. Етапи сексуального розвитку: оральний, анальний. фалічний, генитальний.
Теорії когнітивного розвитку особи Ж.Піаже. Основні фази еволюції: сенсорно-моторна, передопераційна, конкретних та формальних.
О.Г.Брім-молодший про відмінності у соціалізації дітей та дорослих. Адаптивний підхід при вивчені соціалізації дорослих. Критичні етапи в житті дорослої людини. Криза „сорокарічних”.
Еволюційний підхід до розуміння проблеми. Вісім стадій життєвого циклу людини в концепції Е.Еріксона. Теорія успішної соціалізації дорослих Р.Гоулда. Ресоціалізація, десоціалізація.
Агенти соціалізації ( батьки, засоби масової інформації, школа, соціальне оточення).
Процес соціалізації лікаря; реальні обставини, що супроводжують цей процес. Процес соціалізації медсестер; роль мед сестринської справи в охороні здоров’я соціальних низів. Підвищення соціального статусу та розповсюдження медсестринства у ХХ ст.
Депривація. Госпіталізм. Випадки, коли соціалізація може не мати успіху.
Демографічні процеси і соціальна структура захворюваності. Вплив сучасних тенденцій розвитку народонаселення на систему охорони здоров’я. Зв’язок демографії та світових запасів їжі, енергії, корисних копалин. Теорія демографічного переходу. Міграція. Теорія Мальтуса. Залежність фертильності від економічних та соціальних факторів.
Тема 7. Методика і техніка соціологічних досліджень та їх застосування
у соціології медицини.
Зміст і призначення конкретних соціологічних досліджень(КСД). Поняття „методологія”, „метод”, „методика”, „техніка КСД „. Етапи КСД: 1) підготовка і організація КСД. Поняття мети і замислу дослідження, організація процесу дослідження, розробка аналітичних процедур. Сутність програми соціологічного дослідження. Головні вимоги до робочого плану соціологічного дослідження. 2)емпіричне дослідження в КСД. А) Вибірковий метод. Вимоги до соціологічної вибірки (репрезентативність, надійність). Класифікація вибірок в соціології (монографічна вибірка, випадкова вибірка, „принцип лотереї”). Б) Аналіз документів. Поняття документа в соціології. Документи офіційні і неофіційні, статистичні і вербальні. Основні етапи аналізу документів. В) Опитування як метод соціології. Характерні риси методу опитування – універсальність, дешевизна. Класифікація опитувань по різних підставах: по характеру вазмозв’язку соціолога та респондента – інтерв’ю або анкетування, по рівню нормалізування – стандартизоване або нестандартизоване (вільне), по терміну проведення – одно-, або багаторазове, Елементи опитування: 1)опитувач (інтерв’ю); 2)людина, яку опитують (респондент), 3) комюніке соціологічного опитування; 4)поле опитування.
Анкетування. Вимоги до соціологічної анкети. Структура соціологічної анкети. Типи анкетувань (анкетування роздаточне, поштове, пресове). Класифікація запитань в соціологічних анкетах (запитання закриті, відкриті, напівзакриті).
Інтерв’ю. Класифікація інтерв’ю: 1) за технікою проведення – інтерв’ю вільне або стандартизоване, 2) за засобом спілкування між соціологом і респондентом – інтерв’ю відкрите або замасковане. Особливості інтерв’ю як методу соціологічного дослідження. Вимоги до інтерв’юєра.
Соціологічне спостереження, його види.
Форми оприлюднення результатів соціологічного дослідження (статті газетні, статті наукові, діаграми, графіки).
Етичні проблеми, пов’язані з соціологічними дослідженнями.
Сітка годи
№
Структура навчальної дисципліни «Соціологія та медична соціологія»
лекції
Семін. заняття
СРС
Змістовий модуль 1. Основні поняття і категорії соціології
1
Соціологія як наука про суспільство.
2
2
4
2
Історія соціологічних вчень, розвиток соціології медицини
2
2
4
3
Соціальна структура суспільства та соціальні інститути
2
2
4
Змістовий модуль 2. Методологічні основи медичної соціології
4
Соціологічна концепція особи
2
2
4
5
Соціальна поведінка. Соціологія конфлікту
2
4
4
6
Соціальні причини захворювань та умови їх успішного лікування
2
2
4
7
Методика і техніка соціологічних досліджень та їх застосування у соціології медицини
2
2
6
Усього годин - 60
14
16
30
Тематичний план лекцій
№
Теми
Години
1
Соціологія як наука про суспільство
2
2
Історія соціологічних вчень, розвиток соціології медицини
2
3
Соціальна структура суспільства та соціальні інститути
2
4
Соціологічна концепція особи
2
5
Соціальна поведінка. Соціологія конфлікту
2
6
Соціальні причини захворювань та умови їх успішного лікування
2
7
Методика і техніка соціологічних досліджень та їх застосування у соціології медицини
2
Разом
14
Тематичний план семінарських занять
№
Теми
Семінари
1
Предмет, структура та функції соціології як відображення суспільного життя
2
2
Історія розвитку соціології та соціології медицини
2
3
Соціальні зв’язки та спільності. Соціальні взаємовідносини в системі охорони здоров’я
2
4
Соціальна особа у системі стратифікації
2
5
Соціальна поведінка, конфлікт та методи його вирішення
4
6
Соціалізація. Соціальні умови виникнення захворювань
2
7
Методи збору соціологічної інформації
2
Усього
16
Тематичний план самостійної роботи
№
Теми
СРС
1.
Соціологічні закони і категорії
4
2.
Вітчизняна соціологія
4
3.
Громадянське суспільство як система соціальних зв’язків. Функції громадянського суспільства;держава і громадянське суспільство
4
4.
Соціальний статус лікаря і медсестри
4
5.
Девіантна поведінка.
Методи запобігання і вирішення конфлікту в колективі медпрацівників
4
6.
Соціальна нерівність як причина депресивного стану та психічного захворювання
4
7.
Підготувати анкету для соціологічного опитування
6
Разом
30
Список пропонованої літератури
1. Аналіз стану приватної медицини та правомірність її існування в системі охорони здоров’я. – Вашингтон, Львів, 1996. – 23 с.
2. Браун Аллан, Боурн. Айєн. Супервізор у соціологічній роботі: Супервізія догляду в громаді, денних та стаціонарних установах \ Пер. з англ. Т. Семигіної. – Київ: Пульсари, 2003. – 239 с.
3. Буру’є П. Практичний глузд (Про людину та суспільство). Київ, 2003 р.
4. Вакуленко О.В. Взаємозв’язок здорового способу життя та процесу соціалізації особистості \\ Укр., 2003. - №1(2) 2003. – с. 123-129.
5. Вопросы здравоохранения и социологии. (Сборник статей). Под. ред. проф. И.Г. Кочерчина. М., 1970., 160 с.
6. Гелппі Е. Освіта та еволюція держави. Нові знання, нові колізії \\ Соціологія:...2002. - №3. с. 145-159.
7. Городяненко В.Г. Социологический практикум: Учебно-методическое пособие. – К.: Академия, 1999. – 158 с.: табл. – (Альмаматер).
8. Громадянське суспільство як здійснення свободи: Центрально-східноєвропейський досвід: Збірник наукових праць. \ Львів. нац. ун-т І. Франка, Філософський факультет та ін. – Львів, 1993. – 383 с.: рис.
9. Громадянське суспільство і держава в Україні: проблеми взаємодії: Матеріали методологічного семінару ( м. Київ, 27 січня 2004 р.) Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2004. – 83 с.
10. Донцов А.В. Методологія та методика соціально-педагогічних досліджень: Метод. рекомендації і програма курсу. – Х.: Ксилон, 2001. – 32 с.
11. Изуткин А.М. и др. Социология медицины \ А.М. Изуткин., В.П. Петленко, Г.И. Царегородцев. – Київ.: Здоров”я, 1981. – 184 с.
12. Кін. Джон. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення ( Пер. з англ. О. Гриценко. – К.: K.S.C., АНОД, 2000. – 191 с.
13. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посібник \ Міжрегіонал. акад. управління персоналом.-К., 1999.- 344 с.: схеми.
14. Тендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства: Аналітична доповідь \ Г.А. Алексєєва, та ін.; Канадське агентство міжнародного розвитку, та ін. – 2-е вид., доповн., уточн. – Київ, 2003. – 129 с.: Табл., рис.
15. Інформаційна підтримка охорони здоров’я, біомедичних досліджень та освіти. Збірник наукових праць учасників науково-практичного семінару, 6-7 вересня 2002 р., м. Тернопіль \ Тернопільський держ. техн. ун-т ім.. І. Пулюя та ін. – Львів: Ліга-Прес, 2002. – 177 с.
16. Екологічне громадське здоров’я: від теорії до практики \ Пер. з англ. О.В. Кунгурцева та ін.: За заг. ред. Кордії Чу, Рода Сімпсона. – Камянець-Подільський: „Абетка-НОВА”, 2002. – 289 с.
17. Кодекс професійної етики соціолога (затверджений У з’їздом Соціологічної асоціації України 20 травня 2004 р.) \\ Соціологія:... 2004. - №3.-с. 9-22.
18. Майстренко З. становлення і розвиток генетичної соціології \\ Соціологія... 2002. – №2. – с. 135-147.
19. Медицинское образование в классических университетах: история и современность: Материалы Международной научно-прктической конференции 16-17 мая 2002 г., Г. Сумы \ Под общ. ред. К.К. Дасильева. Сумский госуд. ун-т и др.- Сумы, 2002.- 147 с.
20. Методика оцінки якості життя Всесвітньої охорони здоров’я: Українська версія: Рекомендації по використанню \ За ред. С.В. Пхіденко; Всесв. орг. охорони здоров’я, Дніпропетровська асоціація якості життя людини. - Дніпропетровськ: Пороги, 2001.- 60 с.
21. Методологічні, теоретичні та практичні проблеми розвитку соціальних технологій у навчально виховному процесі \ Відп. за вип. Скідін О.Л. – Київ; Запоріжжя: Прес, 1998. – 215 с.
22. Социологические исследования вопросов демографии, семьи и здравоохранения: Материалы к !У Науч. конф. социологов Сов. Прибалтики «Социал. проблема активизации человеч. рактоля», Паланга, окт. 1987. – Вильнюс: Ин-т философии, социологии и права, 1987. – 343 с.
23. Права людини в системі взаємовідносин „Лікар-пацієнт” в відкритому суспільстві \ Укр.. військово-мед. академія та ін.; Авт. – укл. Т.К. Набухотний та ін. – К.: Медицина України, 2000. – 267 с.
24. Шевчук Л.Т. Основи медичної географії: Тексти лекцій \ Львів. у-т ім. І.Франка. – Львів, 1997. – 167 с.
25. Степаненко В. Соціальний капітал у соціологічній перспективі: теоретико-методологічні аспекти дослідження \\ Соціологія: теорія, методи маркетинг. – 2004. - №2. – с. 24-42.
26. Яковенко М. Формування інноваційної активності студентства (прикладний аспект) \\ Соціологія.:... – 2002. - №1. с. 153-165.
27. Тихонов О. програма курсу „Методологія і методи соціологічних досліджень” \\ Соціологія.:... 2003. - №3. – с. 157-169.
28. Сокурянська Л.Г. Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурі переходу \\ Український соціум:.. 2004. – 1 (3). с. 48-56.
29. Кравченко Т.В. Особливості виховання та соціалізації дитини в сучасній українській сім’ї \\ Укр. соц. – 2004. №2 (4). – с. 98-103.
30. Нагорна А.М. Соціально-економічні детермінанти здоров’я населення України (огляд літератури і власних досліджень) \\ Журнал Академії медичних наук України. – 2003. - №2, Т.9., с. 325-346.
31. Кобаченко Н., Бондаренко Н. соціальне виключення та проблеми психічного здоров’я \\ Соціальна політика і соціальна робота. – 2004. - №3 (27). – с. 101-115.
32. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. соціологія: Навч. посібник для студентів не соціолог. спеціальностей. – К.: Лібра. – 255 с.: табл..
33. Шюц А., Лукман Т. структури життєсвіту / Пер. з нім. та післямова В. Кебулядзе: Укр. Центр духовної культури. – К., 2004. – 558 с.
34. Тоффлер Е. Третя хвиля. Міжнародний футурологічний бестселер \ Пер. з англ. А. Євса. – К.: Вид. дім „Всесвіт”, 2000. – 480 с.
35. Леш, Скот. Соціологія постмодернізму \ Пер. з англ. Юрія Олійника. – Львів.: Каловерія, 2003. – 343 с.
36. Паніотто В., та ін. статистичний аналіз соціологічних даних \ В. Паніотто, В. Максименко, Н. Харченко; Київ. Міжнарод. ін-т соціології. – Київ.: Видавництво. Дім „КМ Акамедія”, 2004. – 269 с. рис., табл..
37. Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Збірник наукових праць \ Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2002. – 107с.
Плани семінарських занять та методичні поради з курсу
«Соціологія та медична соціологія»
Змістовий модуль 1. Основні поняття і категорії соціології.
Тема 1. Предмет, структура та функції соціології як відображення суспільного життя.
(2 години)
План заняття.
1. Предмет соціології.
2. Структура соціології. Теоретична і прикладна соціологія.
3. Функції соціології.
4. Предмет медичної соціології.
Ключові поняття і терміни: соціологія, теоретична соціологія. прикладна соціологія, об'єкт соціального пізнання, предмет соціології, соціальні явища і процеси, мікросоціологія, макросоціологія, структура соціології, функції соціології, місце соціології в системі наук, соціологія медицини, соціологія охорони здоров’я, хвороба і здоров’я.
Теми рефератів:
1. Соціологічні закони і категорії
2. Значення вивчення соціології для соціально-фахової підготовки медичних кадрів.
Література:
1. Смелзер Н. Дж. Соціологія - М , 1994.
2 Ядов В.А. Размьішление о предмете социологии //социологические исследования. - 1990. - №2
3. Вороньев А.С., Ельмеев В Я., Орлов В Н О предмете социологии как общей науки обществе //социологические исследования - 1991
- №5.
4 Тощенко Ж.Т. Возможна ли парадигма социологического знаний //социологические исследования - 1991. - №7
5 Портянкин И. Размьішление о микро и макросоциологии //социологические исследования - 1992 - №1
6 Руткевич М.Н. О предмете социологической науки: три методических вопроса //социологические исследования - 1991. -№7.
7 Кравченко А.И. Введение в социологию М Новая школа, 1995
8. Соціологія: Курс лекцій /за ред. В.М Пічі/ - К . 1997.
9. Черниш Н. Соціологія, курс лекцій. Випуск 1., Львів. 1996.
Методичні поради.
При вивченні першого питання необхідно розглянути:
- причини виникнення соціології як науки, що вивчає суспільство;
- точки зору соціологів щодо предмету соціологічної науки (Харіс, Херд, Гіденс, Смелзер),
- мікро і макросоціологію та предмет їхньої уваги:
- основні підходи до розгляду соціологічних проблем (демографічний, психологічний, спільнісний, відносницький, культурологічний)
У другому питанні слід розглянути
- структурні елементи соціології
- теоретичну соціологію:
- спеціальні (часткові) соціологічні теорії (теорії середнього рівня);
- прикладну соціологію.
У третьому питанні необхідно розглянути
специфіку функцій, що виконує соціологія в суспільстві
характеристику основних функцій соціологи: теоретичної, описової, інформаційної, прогностичної.
При вивченні четвертого питання необхідно з’ясувати:
- предмет вивчення медичної соціології, соціології медицини та соціології в медицині.
- зв’язок між соціологією та медициною.
Тема 2. Історія розвитку соціології та соціології медицини. (2 години)
План заняття
1 Становлення і розвиток соціологи в ХІХ-поч. XX ст
2 Соціологія XX століття
3 Розвиток соціології медицини.
Ключові поняття і терміни: позитивна філософія, соціальна статика і динаміка, стадії суспільного прогресу, соціальна еволюція, географічний детермінізм, органістична школа, расово-антропологічний напрям, соціальний дарвінізм психологічна соціологія, соціальний факт, теорія конфлікту, інтеракціонізм.
Теми рефератів
1 Становлення соціологи як самостійної науки (XIX) ст. О. Конт як один з засновників соціології
2 Особливості розвитку соціології в Україні.
3 Основні сучасні соціологічні напрямки та школи.
Література:
1 Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. - Одесса, 1900.
2 Буржуазная социология на исходе XX века. - М,, 1987.
3 Захарченко М Погрелий О. Історія соціології. - К, 1993.
4 Современная западная социология. Словарь - М., 1990.
5. Сорокин П Человек. Цивилизация. Общество. - М., - 1992, С 176-190.
6 Соціологічна думка України. Навчальний посібник /М.В. Захарченко, В.Ф Бурлачук, М.О. Молчанов та ін. К., 1996.
7 Піча В.М., Черниш Н.И., Кондратик Л.И. З історії української соціологічної думки. Львів, 1995.
8. Чижевський Д Нариси з історії філософії на Україні. - К., 1992.
9 Шаповал М Українська соціологія. Прага, 1927.
10 Шаповал М Загальна соціологія. К, 1996.
Методичні поради.
При вивченні першого питання необхідно розглянути:
- О Конт - основоположник соціології. "Соціальна фізика" О. Конта; соціальна статика і соціальна динаміка; закон трьох стадій;
- основні напрями в розвитку соціології:
- натуралістичний, що вивчає такі течії: органістичну (Г. Спенсер), соціального дарвінізму (Л. Гумплович), расово-антропологічну (А. Гобіно, X С Чемберлен), географічну (Т. Бокль);
- психологічний напрям: психологія натовпу (Г. Лєбон), теорія наслідування (Г Тард), інстинктивізм ( У. Мак-Дугал);
- соціальний напрям: соціологізм Е. Дюркгейма, формальна соціологія (Г Зіммель, Ф Тьоніс), розуміюча соціологія (М. Вебер).
- Емпіричні соціальні дослідження ХІХ-поч XX ст. Л.А. Кетле, А. Геррі.
У другому питанні звертаємо увагу на:
- характерні риси сучасної соціології;
- індустріальну соціологію Елтона Мейо;
- основні ідеї соціологічних теорій П. Сорокіна;
- теорію соціальної дії та структурно-функцюнально...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора