Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
З в і т
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2003
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Облік і аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Український державний університет водного господарства і природокористування
Кафедра обліку і аудиту
З в і т
з виробничої практики
з бухгалтерського обліку
по
Березнівському фінансовому управлінню
З М І С Т стор.
Вступ……………………………………………….3
Організація бухгалтерського обліку в установі та структура бухгалтерії……………………………..5
Порядок фінансування. Документальне оформлення отримання фінансування………………………….8
Облік розрахунків…………………………………11
Облік необоротних активів………………………14
Облік запасів та МШП……………………………17
Облік видатків загального фонду………………...19
Бухгалтерська звітність бюджетної установи..….20
Висновки……………………………………………23
Список використаної літератури………………….24
Додатки
ВСТУП
Основною метою виробничої практики з бухгалтерського обліку є закріплення теоретичних знань, отриманих під час вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” в університеті.
Під час проходження практики перед нами поставлені такі завдання:
ознайомитись з органвзацією роботи установи вцілому, а також з принципами організації та функціями бухгалтерської служби;
дізнатись про функціональні обов’язки, права та відповідальність бухгалтерів;
вивчити поставку первинного, аналітичного та синтетичного обліку установи кожного виду діяльності, порядок і послідовність складання первинних документів, облікових реєстрів аналітичного та синтетичного обліку в умовах застосування засобів обчислювальної техніки;
ознайомитись з організацією та формами бухгалтерської звітності.
Бюджет країни, порядок його формування, розподілення, виконання є одним з головних аспектів функціонування будь-якої держави. Саме тому базою проходження виробничої практики я обрала бюджетну установу, а саме: Березнівське районне фінансове управління.
Відповідно до Положення про фінансове управління районної державної адміністрації, фінансове управління райдержадміністрації є структурним підрозділом райдержадміністрації, що утворюється головою райдержадміністрації і підпорядковується голові райдержадміністрації та Головному фінансовому управлінню облдержадміністрації.
Юридична адреса управління: вул.Київська,5, м. Березне Рівненської області, 34600.
Форма власності: державна.
Районне фінансове управління складає проект бюджету району і несе відповідальність за виконання бюджету району як по доходах, так і по видатках, за забезпечення відповідними грошовими коштами заходів, що передбачаються у плані економічного і соціального розвитку району та інших заходів, що фінансуються з бюджету району, а також забезпечує мобілізацію на території району фінансових ресурсів на загальнодержавні потреби..
Основними завданнями фінансового управління є:
- мобілізація грошових коштів та спрямування їх у відповідності із затвердженими планами на фінансування заходів по розвитку місцевого господарства в дальшому поліпшенню соціально –культурного і побутового обслуговування населення;
- економічно обґрунтоване планування доходів і видатків бюджету району, проведення заходів по забезпеченню своєчасного і повного надходження всіх доходів, передбачених у бюджеті району, та економічного витрачання бюджетних коштів суворо за цільовим призначенням і в міру виконання виробничих і фінансових планів;
- контроль за дотриманням державної фінансової дисципліни, за виконанням підприємствами, установами, організаціями, розташованими на території району, фінансових зобов’язань перед державою.
Структура управління
Структура фінансового управління затверджена штатним розписом апарату фінансового управління Березнівської районної державної адміністрації станом на 2003 рік.
Фінансове управління очолює начальник управління, який призначається на посаду і звільняється з посади головою райдержадміністрації за погодженням з Головним фінансовим управлінням облдержадміністрації.
Начальник фінансового управління районної державної адміністрації:
керує діяльністю відділу і забезпечує виконання поставлених перед відділом завдань;
видає у межах компетенції відділу накази на підставі і на виконання рішень районної державної адміністрації, організує і перевіряє їх виконання;
вирішує у встановленому порядку питання про перенесення в необхідних випадках асигнувань з бюджету управлінням (відділам) і безпосередньо підпорядкованим райдержадміністрації установам з одного кварталу в інший без зміни річних призначень і при вільних бюджетних ресурсах в тому кварталі, в якому збільшуються видатки;
приймає на роботу і звільняє в установленому порядку працівників фінансового управління.
До складу фінансового управління входять три відділи:
I Бюджетний відділ:
Заступник начальника управління – начальник відділу
Провідний економіст
Економісти 1-шої категорії
II Відділ доходів та ФГВС
Начальник відділу
Головний економіст
Економіст 1-шої категорії
III Відділ бухгалтерського обліку і контролю
Начальник відділу – головний бухгалтер
Заступник начальника відділу – заступник головного бухгалтера
Головний економіст
Фінансове управління райдержадміністрації утримується за рахунок коштів державного бюджету. Фінансове управління користується правами юридичної особи, має печатку із зображенням Державного герба України із своїм найменуванням.
1. Організація бухгалтерського обліку.
Структура бухгалтерії
Очолює відділ бухгалтерського обліку і контролю в районному фінансовому управлінні головний бухгалтер.
Відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера, головний бухгалтер підпорядковується начальнику фінансового управління, очолює керівництво роботою бухгалтерії і несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської звітності про виконання місцевого бюджету, кошторису витрат на утримання апарату райфінуправління, звітності по Пенсійному фонду, фонду зайнятості і статистичної звітності.
В своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, іншим фінансово-бюджетним законодавством, постановами Уряду, інструктивними матеріалами по веденню бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської звітності сільських і селищних рад ( інструкція № 118 ), бюджетних установ ( інструкція № 61 ), фінансових органів ( інструкція № 49 та положення № 250 “Про бухгалтерський облік і звітність в Україні”,
Наказу Міністерства фінансів України від 03.12.1997 р. № 265 “Про нову бюджетну класифікацію” та наказу Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 р. №114 “Про порядок застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ”, методичними вказівками по проведенню перевірок в бюджетних установах, основами економіки, організації праці, фінансів та управління, правилами ділового етикету.
Головний бухгалтер разом з апаратом зобов’язаний:
Забезпечити правильну організацію бухгалтерського обліку і звітності про виконання бюджету в райфінуправлінні, радах народних депутатів, а також про виконання кошторисів видатків в районному, в сільських, селищній та міській радах.
Надає методологічну допомогу відділам виконкомів, працівникам по веденню бухгалтерського обліку і звітності, здійснює контроль по питаннях, що відносяться до бухгалтерського обліку і звітності.
За погодженням з адміністрацією керівниками установ проводити наради і семінари з головними, старшими бухгалтерами відділів адміністрацій, централізованих бухгалтерій.
Давати відповіді на запитання відділів виконкому, централізованих бухгалтерій бюджетних установ по бухгалтерському обліку і звітності про виконання бюджетів і кошторисів видатків.
Разом з апаратом бухгалтерії складає і своєчасно подає головфінуправлінню місячні, квартальні і річні звіти про виконання місцевих бюджетів і звіти про виконання кошторису видатків на утримання апарату райфінуправління.
Слідкує за своєчасним проведенням взаєморозрахунків з обласним, сільським, селищним і міським бюджетом.
Слідкує за правильним і своєчасним фінансуванням відділів адміністрації, установ і організацій, що знаходяться на районному бюджеті.
Складає місячні і квартальні плани роботи відділу бухгалтерського обліку і звітності і забезпечує їх своєчасне виконання.
Складає бухгалтерські проводки по кошторису райфінуправління.
Веде облік виконання кошторису видатків на утримання апарату райфінуправління
Проводить перевірки стану бухгалтерського обліку і звітності в централізованих бухгалтеріях, бюджетних установах, сільських, селищних і міських рад народних депутатів, приймає заходи по усуненню встановлених недоліків, узагальнює матеріали перевірок і висилає оглядові листи всім установам.
Веде журнал обліку бюджетних установ, бухгалтерій сільських, селищної та міської рад в районі.
Складає графіки місячної, річної і квартальної звітності по виконанню бюджету установами, централізованими бухгалтеріями, сільськими і селищними радами.
Готує висновки по квартальних і річних звітах про виконання місцевих бюджетів і кошторисів видатків і передає бюджетному відділу.
Здійснює постійний контроль за правильністю розмежування установами банків за встановленими нормативами загальнодержавних доходів між державним і місцевими бюджетами.
Головному бухгалтеру підпорядковується заступник головного бухгалтера, завдання, обов’язки і права якого також визначаються посадовою інструкцією.
Заступник головного бухгалтера:
Забезпечує правильну організацію роботи по веденню бухгалтерського обліку і звітності в райфінуправлінні по виконанню доходної та видаткової частини районного бюджету.
Проводить звірки з ДПІ і Держказначейством по доходах, що надійшли на кожну звітну дату.
Забезпечує правильну організацію бухгалтерського обліку і звітності, надає методологічну допомогу сільським, селищній та міській радам.
Приймає активну участь в проведенні семінарів, нарад з головними, старшими бухгалтерами відділів виконкомів, централізованих бухгалтерій.
Складає зведення звітності і своєчасно готує матеріали для подання головфінупралінню місячної, квартальної і річної звітності про виконання місцевих бюджетів і кошторисів видатків.
Готовить документи в банк по фінансуванню бюджетних установ і перерахування по взаємних розрахунках з сільськими, селищною та міською радами.
Веде облік та нарахування по виплатах допомог, пов’язаних з аварією на ЧАЕС.
Здійснює контроль за роботою відділень банків по касовому виконанню бюджету.
Готовить висновки по квартальних і річних звітах про виконаннях сільських, селищного та місцевого бюджетів і передає бюджетному відділу ( по питаннях, що стосуються звітності ).
Форма обліку: меморіально-ордерна.
2. Порядок фінансування. Облік грошових коштів. Порядок отримання фінансування.
Для аналітичного обліку отриманих асигнувань використовується картка аналітичного обліку отриманих асигнувань.
Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом функціональної класифікації видатків.
При отриманні від вищестоячої установи доходів із спеціального фонду бюджету, картки ведуться окремо за загальним і спеціальним фондами.
Картка відкривається на рік. За рядком “Затверджено кошторисом на рік” заповнюються кошторисні призначення. Протягом року вони можуть корегуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Записи щодо отриманих асигнуванеь та доходів спеціального фонду, що надійшли від вищестоячої установи, здійснюються на підставі виписок органу Державного казначейства ( установи банку ) з реєстраційних, особових ( поточних ) рахунків, відкритих в органах державного казначейства ( установах банків ). Суми відізваних асигнувань записуються зі знаком “мінус” або чорнилом червоного кольору.
Щомісячно в картці підраховується підсумок “Усього асигнувань за місяць”, “Усього асигнувань за рік” та “Залишок річних бюджетних призначень”.
Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань підписується виконавцем та особою, що перевірила картку.
Характеристика рахунків 68, 70 та 32 і їх субрахунків.
Рахунок 68 “Внутрішні розрахунки”
На даному рахунку обліковуються внутрішні розрахунки, що виникають у процесі виконання кошторисів між вищестоячими розпорядниками коштів і підвідомчими їм установами. Цей рахунок має два субрахунки:
681 “Внутрішні розрахунки за загальним фондом”
682 “Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом”
На субрахунку 681 нижчестоячі розпорядники коштів обліковують суми загального фонду, одержані від вищестоячих розпорядників коштів. Вищестоячі розпорядники коштів на цьому рахунку обліковують суми проведеного відрахування із загального фонду підвідомчим установам.
На субрахунку 682 нижчестоячі розпорядники коштів обліковують суми спеціального фонду, одержані від вищестоячих розпорядників коштів, Вищестоячі розпорядники коштів на цьому рахунку обліковують суми проведеного перерахування із спеціального фонду підвідомчим установам.
Субрахунки рахунку 68 використовуються як нижчестоячими, так і головними розпорядниками коштів.
Нижчестоячі розпорядники коштів у кредит цих рахунків записують суми, одержані від вищестоячих розпорядників коштів.
У дебет зазначених субрахунків зааписуються суми видатків, проведених за рік, зменшення загального та спеціального фондів кошторису доходів та видатків згідно з чинним законодавством, суми виявлених нестач та списання, прийняті за рахунок установи.
Головні розпорядники коштів у дебет відповідного субрахунку рахунку 68 записують суми асигнувань підвідомчих установ та видатки, проведені для підвідомчих установ за рахунок загального та спеціального фонду за кошторисом на централізовані заходи, а в кредит – зменшення асигнувань підвідомчих установ і суми видатків, проведені нижчестоячими розпорядниками зав рік.
При складанні зведеного балансу залишки за субрахунками рахунку 68 в активі балансу вищестоячої організації і за цими субрахунками в пасиві балансу підвідомчих установ взаємно виключаються.
Рахунок 70 “Доходи загального фонду”.
На даному рахунку ведеться головним розпорядником облік доходів, що у кошторисі установ відносяться до загального фонду. Рахунок має два субрахунки:
701 “Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи”
702 “Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи”
У кредит субрахунків 701 – 702 записуються:
- суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки, передбачені кошторисом, згідно із затвердженим бюджетом;
суми виявлених лишків матеріалів і грошей у касі, а також безоплатно одержані матеріали.
У дебет субрахунків 701 – 702 записуються:
суми відкликаних коштів;
суми фактичних видатків, що списуються в кінці року на підставі річних звітів;
суми списаних нестач матеріалів і безнадійних до одержання боргів.
Рахунок 32 “Рахунки в казначействі”
На даному рахунку ведеться облік руху коштів установи на реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства України.
Субрахунки
321 “Реєстраційні рахунки” - обліковуються кошти, виділені розпоряднику коштів для утримання установи та на централізовані заходи.
322 “Особові рахунки” - обліковуються кошти, виділені з бюджету головному розпоряднику для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки.
323 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів” - обліковуються кошти спеціального фонду.
324 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку сум за дорученнями” - обліковуються кошти, одержані установами згідно нормативних актів Президента України та Кабінету міністрів України та від юридичних та фізичних осіб з метою виконання певних доручень.
325 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум” - обліковується рух депозитних коштів установ
326 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших позабюджетних коштів” - обліковуються кошти спеціального фонду в частині інших позабюджетних коштів установ.
327 “Реєстраційні рахунки сільських, та міських бюджетів” - обліковуються кошти сільських, селищних, міських бюджетів, що перебувають на казначейському обслуговуванні.
Зарахування коштів на реєстраційні рахунки відображається за дебетом субрахунків рахунку 32, а перерахування – за кредитом.
Аналітичний облік ведеться в розрізі реєстраційних рахунків, відкритих за кодами функціональної класифікації видатків
В МЕМОРІАЛЬНОМУ ОРДЕРІ №2 (ф. № 381 (бюджет ) ) ведеться облік операцій по руху коштів на бюджетних рахунках установ. В тому випадку, коли установі відкрито декілька бюджетних рахунків, меморіальні ордери ведуться по кожному рахунку окремо з присвоєнням меморіальним ордерам порядкових номерів 2-а, 2-б, 2-в, 2-г.
Підставою для складання меморіальних ордерів є виписки банку з бюджетних рахунків та платіжні доручення.
По даній темі в бухгалтерії райфінуправління складають такі бухгалтерські проведення:
Д321 К701 – поступило фінансування
Д641 К321 – перераховано прибутковий податок
Д651/1 К321 – перераховано утримання до Пенсійного фонду
Д651/2 К321 – перераховано нарахування до Пенсійного фонду
Д652/ К321 – перераховано утримання до Фонду соціального страхування
Д652/2 К321 – перераховано нарахування до Фонду соціального страхування
Д653/1 К321 – перераховано утримання до Фонду зайнятості
Д653/2 К321 – перераховано нарахування до Фонду зайнятості
Д664 К321 – перераховано на вклади в банк
Д666 К321 – перераховано проф. внески
3. Облік розрахунків
Розрахунки з підзвітними особами.
Для обліку розрахунків з підзвітними особами призначений субрахунок 362 “Облік розрахунків з підзвітними особами”. На цьому рахунку обліковуються розрахунки з працівниками установи за виданий аванс на господарські видатки або видатки на відрядження. Сума виданого авансу записується за дебетом, а за кредитом відображаються невикористані підзвітні суми.
Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в МЕМОРІАЛЬНОМУ ОРДЕРІ № 8 ( ф. 386 ( бюджет) ). Облік в цьому ордері ведеться по позиціях. В кожному рядку записується прізвище підзвітної особи, сума виданого авансу і суми фактичних видатків, а також повернута сума невикористаного авансу. В кінці місяця підсумки по графах записуються в книгу Журнал-головна.
Розрахунки з оплати праці
Розрахунок заробітної плати проводять на основі Штатного розпису, затвердженого облфінуправлінням, у якому, у відповідності до займаних посад, вказані оклади працівників. До штатного розпису додається розрахунок надбавок до заробітної плати ( за інтенсивність роботи, ранг, вислуга років ). Документом, який відображає фактичну кількість відпрацьованих днів є Табель обліку робочого часу, у відповідності з яким і здійснюється остаточний розрахунок розміру заробітної плати для кожного працівника.
Розрахунок заробітної плати безпосередньо проводять в розрахунково-платіжній відомості, в якій навпроти кожного прізвища працівника записується суми нарахованої заробітної плати ( оклад, надбавки, відпускні, лікарняні ), суми утримань із заробітної плати (прибутковий податок, в Пенсійний фонд, у Фонд зайнятості, у Фонд соціального страхування, проф. внески, аванс ) і сума “до видачі”.
Розрахунки з працівниками із заробітної плати, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю обліковуються на рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”. В фінансовому управлінні фактично застосовуються лише три субрахунки даного рахунку, а саме:
661 “Розрахунки із заробітної плати” – обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають у штаті установи за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет субрахунку 801.
Виплачена заробітна плата записується у дебет субрахунку 661 і кредит рахунку 664.
664 “Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуванням на рахунки з вкладів у банках” – обліковуються суми перерахованої заробітної плати на поточний рахунок в установі банку.
666 “Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків” – обліковуються утримані із заробітної плати за заявами працівників членські профспілкові внески при безготівковій системі розрахунків з профспілковими організаціями.
На субрахунках рахунку 65 “Розрахунки із страхування” обліковуються розрахунки із страхування з розподілом на субрахунки:
651 “Розрахунки з пенсійного забезпечення” – обліковуються розрахунки збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з Пенсійним фондом – 32% від фонду заробітної плати.
652 “Розрахунки із соціального страхування” - обліковуються розрахунки збору на обов’язкове соціальне страхування з органами соціального страхування – 2,1%.
За дебетом субрахунку 652 записуються суми нарахованої допомоги працівникам у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інші виплати за рахунок коштів збору на обов язкове соціальне страхування, а також суми перерахованих зборів.
За кредитом субрахунку 652 записуються суми нарахованих зборів на обов’язкове соціальне страхування та суми, що надійшли в рахунок погашення заборгованості.
653 “Розрахунки із страхування на випадок безробіття” – обліковуються розрахунки збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття – 1,9%.
За дебетом субрахунку 653 обліковуються суми перерахованого збору, а за кредитом відображаються суми нарахованого збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
654 “Розрахунки з інших видів страхування” – обліковуються розрахунки зі страхування від нещасних випадків – 0,2%.
Крім цих субрахунків в установі також використовується субрахунок 641 “Розрахунки за податками і платежами” – для обліку сум прибуткового податку і субрахунок 671 “Розрахунки з депонентами” – для обліку депонованих сум, тобто сум заробітної плати, які не одержані працівниками в установлений термін.
На основі розрахунково-платіжних відомостей складається МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР №5 ( ф.405 ( бюджет ) ), в якому відображаються зведені суми нарахованої заробітної плати, нарахувань на заробітну плату і утримань із заробітної плати.
До меморіального ордеру №5 додається накопичувальна відомість.
Розрахунки з іншими кредиторами
Для обліку розрахунків з іншими кредиторами призначений субрахунок 675 “Розрахунки з іншими кредиторами”.
За кредитом даного субрахунку записуються суми отриманих матеріальних цінностей, а перераховані кошти за відповідні матеріальні цінності та надані послуги записуються за дебетом субрахунку 675.
На основі виписаних кредиторами рахунків і накладних за місяць в бухгалтерії складають МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР №6 ( ф. №409 (бюджет) ).
По обліку розрахунків в бухгалтерії складають такі бухгалтерські проведення:
Д801 К362 – видано гроші під звіт
Д362 К664 – представлено підзвітною особою авансовий звіт
Д801 К661 – нараховано заробітну плату, матеріальну допомогу
Д801 К652/2 – нараховано внески на обов’язкове соціальне страхування
Д801 К651/2 – нараховано внески на пенсійне страхування
Д801 К653/2 – нараховано внески на страхування на випадок безробіття
Д661 К641 – утримано прибутковий податок
Д661 К664 – утримано на вклади в банку
Д661 К651 – утримано на пенсійне страхування
Д661 К653 – утримано на страхування на випадок безробіття
Д661 К666 – утримано профспілкові внески
Д652 К661 – нараховано допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю
Д801 К675 – надійшли рахунки за послуги
Д113,221,234,238 К675 – отримано матеріальні цінності
Д675 К321 – перераховано кредиторам за надані послуги
4. Облік необоротних активів
Згідно плану рахунків, необоротні активи установи відображаються на таких субрахунках бухгалтерського обліку:
10 “Основні засоби”
104 “Машини та обладнання” – сюди віднесені калькулятори, ПЕОЕМ, принтери, модем, модемний зв’язок
105 “Транспортні засоби” – на цьому рахунку обліковуються автомобіль ЗАЗ – 1102 і мотоцикл “Дніпро – 16”
106 “Інструменти, прилади та інвентар – тут обліковують предмети конторського та господарського облаштування, а саме: меблі, килими, друкарські машинки.
11 “Інші необоротні матеріальні активи”
112 “Бібліотечні фонди” – обліковується наукова і навчальна література.
113 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” – обліковуються малоцінні та необоротні предмети, термін експлуатації яких не перевищує один рік.
За дебетом субрахунків рахунку 10 відображається вартість придбаних основних засобів, а за кредитом – здійснюється запис сум вибуття основних засобів.
За дебетом субрахунків рахунку 11 відображається вартість придбаних інших необоротних матеріальних активів, а за кредитом – запис сум вибуття інших необоротних матеріальних активів.
За дебетом субрахунків рахунку 12 відображається вартість придбаних нематеріальних активів, а за кредитом – запис сум вибуття нематеріальних активів.
На субрахунку 401 “Фонд необоротних активів за їх видами” обліковуються вкладення у фонд основних засобів, інших необоротних матеріальних активів ( з урахуванням зносу ), що перебувають у безпосередньому розпорядженні установи.
При придбанні необоротних активів робиться запис за кредитом субрахунку 401 та дебетом відповідного субрахунку класу 8 “Витрати”.
При безоплатному отриманні необоротних активів проводиться запис у кредит субрахунку 401 і відповідного субрахунку рахунку 13 і в дебет відповідних субрахунків класу 1 “Необоротні активи”.
При вибутті, ліквідації і безоплатній передачі необоротних активів дебетується субрахунок 401 і відповідний субрахунок рахунку 13 ( на суму зносу ) і кредитуються відповідні субрахунки класу 1 “Необоротні активи”.
Критерії активів, що відносяться до необоротних
До основних засобів належать необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить більше 500 гривень за одиницю ( комплект ).
До інших необоротних матеріальних активів належать усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму і не ввійшли до переліку основних засобів.
До нематеріальних активів належать необоротні активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми ( права на користування природними ресурсами, права користування майном, права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл та інші нематеріальні активи).
Облік необоротних активів в бюджетних установах ведеться відповідно до Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів бюджетних установ за №459/4710 від 31 липня 2000 р.
Надходження необоротних активів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку – 03-6 ( бюджет ) “Інвентарна картка з обліку основних засобів в бюджетних установах”. У картці зазначаються дата й номер акта введення необоротних активів в експлуатацію та характерні ознаки об’єкта: креслення, модель, тип, марка, заводський номер, дата випуску (виготовлення ). Крім того, записується коротка індивідуальна характеристика об’єкта. На зворотньому боці картки робиться запис про переміщення необоротних активів в установі.
Кожному необоротному активу присвоюється інвентарний номер, який проставляється на об’єкті.
Інвентарні номери заносяться у форму ОЗ-10 ( бюджет ) “Опис інвентарних карток з обліку основних засобів”, яка відкривається для реєстрації відкритих інвентарних карток з обліку необоротних активів. Опис складається в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток.
Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного та аналітичного обліку складають оборотні відомості за кожною групою субрахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги “Журнал – головна”.
Облік списання необоротних активів здійснюється відповідно до Типової інструкції про порядок списання матеріальних ціннолстей з балансу бюджетних установ за № 787/5978 від 05 вересня 2001 року.
При списанні основних засобів наказом керівника установи створена спеціальна комісія. За результатами обстеження комісією складаються акти про списання необоротних активів: ОЗ-3 ( бюджет ) “Акт про списання основних засобів”, ОЗ-4 ( бюджет ) “ Акт про списання автотранспортних засобів”.
Знос необоротних активів.
На необоротні активи установ, організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів амортизаційні відрахування не проводяться, а здійснюється нарахування зносу.
Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, для яких встановлені норми зносу ( у відсотках до первісної вартості кожної групи необоротних активів ):
група 1 – 5%;
група 2 – 25%;
група 3 – 15%.
В райфінуправлінні всі необоротні активи віднесені до 2-гої групи необоротних активів, а отже знос нараховується за нормою 25% від первісної вартості.
В інвентарні картки обліку необоротних активів обов’язково вноситься річна норма зносу у відсотках і гривнях.
Для нарахування щорічного зносу застосовується Відомість нарахування зносу на необоротні активи.
Сума зносу необоротних активів обраховується за повний календарний рік відповідно до норм зносу, встановлених у відсотках до первісної вартості кожної з груп необоротних активів. Загальна сума нарахованого зносу відображається в меморіальному ордері №16, дані якого заносяться в книгу “Журнал-головна”.
Облік зносу необоротних активів ведеться на рахунку 13 “Знос необоротних активів” з розподілом на субрахунки:
131 “Знос основних засобів” – обліковується знос будівель і споруд, передавальних пристроїв, машин та обладнання, робочої худоби, транспортних засобів, виробничого та господарського інвентарю, багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку.
132 “Знос інших необоротних матеріальних активів” – обліковується знос інших необоротних матеріальних активів.
133 “Знос нематеріальних активів” – обліковується знос нематеріальних активів.
За кредитом субрахунків рахунку 13 і дебетом субрахунку 401 нараховується знос на необоротні активи, а за дебетом – списується знос при списанні необоротних активів.
По необоротних активах в бухгалтерії установи складається МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР №16 ( ф. №274 ( бюджет ).
Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться тимчасовою комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника. Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.
Для відображення результатів переоцінок застосовується рахунок 44 “Результати переоцінок”, який має два субрахунки:
441 “Переоцінка матеріальних активів”
442 “Інша переоцінка”
Оскільки на даний час вартість необоротних активів, яка відображена в документах бухгалтерського обліку, і їх справедлива ( ринкова ) вартість суттєво не відрізняється, переоцінку необоротних активів проводити недоцільно.
5. Облік запасів та МШП.
Аналітичний облік запасів в бухгалтерії ведеться в Книзі кількісно-сумового обліку матеріальних цінностей, в якій вказують дату, номер проводки, залишок товарно - матеріальних цінностей на початок періоду, кількість і суму оприбуткованих матеріалів , кількість і суму списаних матеріалів і залишок на кінець періоду.
Списання пального на потреби легкового автомобіля проводиться на підставі Подорожнього листа службового легкового автомобіля, порядок застосування якого затверджений Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля.
Подорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки на один робочий день і видається тільки за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. Видача подорожнього листа реєструється у Журналі руху подорожніх листів за такими реквізитами: дата видачі, номер подорожнього листа, прізвище та ініціали водія, його підпис при одержанні подорожнього листа, дата повернення подорожнього листа.
На основі даних подорожніх листів складається МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР №13 ( ф. №396 ( бюджет ) ) – Накопичувальна відомість витрачання матеріалів, в якому вказують номер, дату складання, назву документа, на підставі якого здійснюється списання матеріалів ( бензину ), а також у дебет і кредит відповідних субрахунків записується сума списаних ТМЦ.
Для обліку матеріалів в установі за їх предметною характеристикою незалежно від коду економічної класифікації видатків призначений рахунок 23 “Матеріали і продукти харчування”, який поділяється на субрахунки:
231 “Матеріали для учбових наукових та інших цілей”
232 “Продукти харчування”
233 “Медикаменти і перев’язувальні засоби”
234 “Господарські матеріали і канцелярське приладдя”
235 “Паливо, горючі і мастильні матеріали”
236 “Тара”
237 “Матеріали в дорозі”
238 “Запасні частини до машин і обладнання”
239 “Інші матеріали”
Фактично в бухгалтерії райфінуправління використовуються лише три субрахунки:
234 “Господарські матеріали і канцелярське приладдя” – обліковуються господарські матеріали, що використовуються для поточних потреб установи ( електричні лампи, мило, папір, бланки документів тощо ).
235 “Паливо, горючі та мастильні матеріали” – обліковується бензин, масло, призначені для роботи легкового автомобіля.
238 “Запасні частини до машин і обладнання” – обліковуються запасні частини, призначені для ремонту і заміни спрацьованих частин легкового автомобіля ( мотори, шини, включаючи покришки, камери і обідні стрічки ), що не обліковуються на субрахунку 105 “Транспортні засоби”.
За дебетом субрахунків рахунку 23 обліковуються матеріали, що придбані установою. При цьому кредитується відповідний субрахунок рахунку класів 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”, 6 “Поточні зобов’язання”.
За кредитом субрахунків рахунку 23 здійснюється списання матеріалів. При цьому кредитується відповідний субрахунок класу 8 “Витрати”.
Аналітичний облік МШП ведеться в Оборотній відомості матеріальних цінностей, в якій вказують назву МШП, залишок МШП на початок місяця, відображають надходження і вибуття, а також виводять залишок на кінець місяця по кожному окремому виду МШП
Списання запасів та МШП здійснюється на основі Акта на списання матеріальних цінностей, який складається спеціально призначеною комісією. В цьому акті по субрахунках вказується, які матеріальні цінності списуються, їх кількість, ціна і загальна сума по кожному із субрахунків.
Суми списаних матеріальних цінностей з акту заносяться в МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР №16.
Наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, термін експлуатації яких не перевищує один рік, відображається на субрахунку 221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі та в експлуатації”.
Придбання МШП відображається за дебетом субрахунку 221 і кредитом відповідного субрахунку класів 3 “Кошти, розрахунки та інші активи” та 6 “Поточні зобов’язання”. Одночасно робиться другий запис за дебетом відповідного субрахунку класу 8 “Витрати” і кредитом субрахунку 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”.
Вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається за кредитом субрахунку 221 і дебетом субрахунку 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”.
На субрахунку 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами” обліковується вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що перебувають у безпосередньому розпорядженні установи і термін експлуатації яких не перевищує один рік.
В бухгалтерії складають такі бухгалтерські проведення:
Д23 К675 – надійшли від постачальників матеріали
Д801 К23 – списано матеріали на потреби установи
Д221 К675 – від постачальників надійшли МШП
Д411 К221 – списано МШП на потреби установи
6. Облік фактичних видатків загального фонду.
Для аналітичного обліку фактичних видатків бюджетними установами використовується Картка аналітичного обліку фактичних видатків.
Картка ведеться щомісячно в розрізі кодів економічної класифікації видатків. За кожним кодом функціональної класифікації видатків складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.
Записи про суми фактичних видатків устан6ови здійснюються на підставі даних меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків записуються на зворотньому боці картки.
Картка аналітичного обліку фактичних видатків підписується виконавцем та особою, що перевірила картку.
Для обліку видатків з бюджету призначений рахунок 80 “Видатки із загального фонду” з розподілом на субрахунки:
801 “Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи” – обліковуються фактичні видатки за рахунок коштів державного бюджету на утримання установ та інші заходи.
Видатки бюджетних коштів проводяться у відповідності з затвердженим кошторисом.
У кінці року фактичні видатки списуються з кредиту субрахунку 801 у дебет субрахунку 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом”.
802 “ Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи” – обліковуються фактичні видатки, проведені установами за рахунок коштів, одержаних з місцевого бюджету на виконання заходів, передбачених кошторисом даної установи.
Після закінчення року видатки із субрахунку 802 списуються у головних розпорядників коштів у дебет субрахунку 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом”.
В кінці року в бухгалтерії складаються такі проводки:
Д 431 К 801
Д701 К431
Якщо результат дебетовий, то виникає дефіцит фінансування, тобто фактичні видатки перевищують асигнування, якщо ж кредитовий – це свідчить про достатність фінансування.
Тема 8. Бухгалтерська звітність бюджетної установи.
За періодичністю складання розрізняють місячну і квартальну бухгалтерську звітність.
Відповідно до Змін до Інструкції про порядок складання у 2003 році місячної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів, в бухгалтерії райфінуправління складають такі форми місячної фінансової звітності:
Форма №2мд “Звіт про виконання загального фонду кошторису установи” (додаток 1) складається установами, що отримують кошти загального фонду Державного бюджету України. Звіт складається за кожною програмою у розрізі кодів економічної класифікації видатків.
Форма №7мд “Звіт про фінансові зобов’язання бюджетних установ” – складається установами, що отримують кошти державного бюджету на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську і кредиторську заборгованість, яка виникла у зв’язку з виконанням кошторису за поточний та минулий роки. Звіт складається в розрізі кодів економічної та програмної класифікації видатків і містить інформацію про заборгованість бюджетних установ як за видатками, так і за нарахованими доходами.
Форма №8мд “Звіт про фінансові зобов’язання бюджетних установ” (додаток 14) складається всіма установами, що отримують кошти загального та спеціального фондів (крім власних надходжень) Державного бюджету України. Звіт складається за кожною програмою у розрізі кодів економічної класифікації видатків.
Відповідно до Інструкції про порядок складання у 2003 році квартальної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів, райфіфнуправління складає такі форми квартальної фінансової звітності:
№1 “Баланс”;
№2кд “Звіт про виконання загального фонду кошторису установи”;
№7кд “Звіт про заборгованість бюджетних установ”;
№7кд.1 “Звіт про заборгованість бюджетних установ за довгостроковими розрахунками”;
№8кд “Звіт про фінансові зобов’язання бюджетних установ”;
пояснювальна записка до квартального звіту.
Форма №1 “Баланс” складається на підставі звірених даних аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку за станом на кінець кварталу. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Дані статей Балансу на початок року повинні бути тотожні даним графи 5 “На кінець року (у гривнях)” Балансу за попередній рік.
Установи складають єдиний Баланс (форма №1) за всіма рахунками, про всі господарські операції за всіма коштами загального і спеціального фондів, за всіма видами бюджетів.
Кожна установа заповнює в Балансі тільки ті рядки, які стосуються її діяльності.
Форма №2кд “Звіт про виконання з...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора