Економіка підприємства" за напрямом підготовки 6.030504 "Економіка підприємства. Інші з Економіка підприємства. Робота № 485709

Перехід до торгівельного партнера Binance

Економіка підприємства" за напрямом підготовки 6.030504 "Економіка підприємства

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2008

Тип роботи:

Інші

Предмет:

Економіка підприємства

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ виконання навчально-дослідної роботи студента з навчальної дисципліни „Економіка підприємства” за напрямом підготовки 6.030504 „Економіка підприємства” Рекомендовано методичною комісією за напрямом підготовки 6.030504 „Економіка підприємства” для використання у навчальному процесі Протокол № ___ від „___” ________ 2008 р. Рівне – 2008 УДК ББК Методичне забезпечення виконання навчально-дослідної роботи студента з навчальної дисципліни „Економіка підприємства” за напрямом підготовки 6.030504 „Економіка підприємства”: Навчальний посібник // Гордійчук А.С., Шебуня В.Д., Адамчук Т.Л., Ковальова Т.С. – Рівне: 2008, - с. Відповідальний за випуск завідувач кафедри економіки підприємства Кушнір Н.Б. Рецензенти: Кузнєцова Т.В., доцент кафедри економіки підприємства, к.е.н., Гуменюк В.Я., професор кафедри трудових ресурсів, д.е.н. © Гордійчук А.С., Шебуня В.Д., Адамчук Т.Л., Ковальова Т.С. © НУВГП ЗМІСТ Вступ ........................................................................................ 1. Загальні положення ................................................................ 2. Вимоги до оформлення навчально-дослідної роботи студента …………………………………..........………….… 3. Рекомендована література …………………….................… 4. Структура (зміст) навчально-дослідної роботи студента.... 5. Методичні поради щодо виконання навчально-дослідної роботи студента …………………………….......................... 5.1. Вибір теми навчально-дослідної роботи студента ....... 5.2. Методи дослідження ....................................................... 5.3. Інформаційний пошук ………………………...........….. 5.4. Збір вихідної інформації ……………………..........…... 5.5. Методи опрацювання результатів статистичного спостереження………………………………………............. 5.6. Технологія опрацювання вихідної інформації ….......... 5.7. Підготовка тексту навчально-дослідної роботи студента .................................................................................... Додатки Додаток А. . Зміст навчально-дослідної роботи студента… Додаток Б Календарний графік виконання навчально-дослідної роботи студента ……………………………......... Додаток В. Результати статистичного спостереження ....... Додаток Г. Таблиця випадкових чисел ................................ Додаток Д. Стандартне значення критерію Стьюдента ...... Додаток Е. Взірець титульної сторінки навчально-дослідної роботи студента ……………………………......... ВСТУП У вирішенні завдань, поставлених перед національною економікою України, важливе місце займає підприємство як її первинна ланка, товаровиробник. Успішне вирішення нагальної проблеми щодо підвищення ефективності виробництва в сучасних умовах вимагає суттєвого посилення ролі і значення економічної науки, підвищення рівня знань з питань конкретної економіки підприємства. У зв’язку з цим зростають вимоги до економічної освіти, зокрема до підготовки майбутніх економістів підприємства. Для цього слід навчити студентів творчо на основі економічного мислення підходити до вирішення різноманітних господарських завдань, розвивати у них вміння оволодівати професійними знаннями на основі глибокого вивчення ними економіки підприємства, що є обов’язковою умовою їх успішної діяльності в умовах ринкових відносин. Досягненню поставлених завдань значною мірою сприяє виконання навчально-дослідної (курсової) роботи студентів з навчальної дисципліни „Економіка підприємства”. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Її автор має виявити здібності до дослідної роботи, осмислення зібраного матеріалу, вміння його систематизувати, робити правильні висновки. Виконання навчально-дослідної (курсової) роботи вирішує одночасно навчальне (автор виявляє рівень засвоєння поточного навчального матеріалу, ознайомлення з відповідною літературою) і дослідницьке (засвідчує вміння автора аналізувати, узагальнювати, робити висновки) завдання. Виконанням навчально-дослідної роботи студентів забезпечується закріплення теоретичних знань студентів, формування у них умінь застосовувати свої знання при вирішенні прикладних завдань, підготовка до магістерської роботи та до самостійної роботи у майбутній роботі за обраною спеціальністю, поглиблення вивчення теми чи розділу навчальної дисципліни, оволодіння методами наукових досліджень. Все це в комплексі сприяє розвитку творчих здібностей і формування у них особистості. Навчально-дослідна (курсова) робота допомагає студентові систематизувати теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань, оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Уже на цій першій творчій спробі можна виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити, вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела, здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань, формулювати висновки, пропозиції та рекомендації з предмета дослідження. Виникає слушна можливість проконтролювати вміння студента правильно організовувати свою дослідницьку роботу та оформляти її результати. Навчально-дослідна робота студента носить дослідний характер і є складовою навчального процесу у вищому навчальному закладі. Слід зазначити, що у цій роботі не вирішуються питання кардинально нових шляхів дослідження у будь-якій галузі знань, а ставляться завдання, критичного огляду уже відомого узагальнення на рівні експерименту, як результату, що часто підтверджує відомий факт. Тому в навчально-дослідній роботі студент використовує науковий пошук, готує огляд літератури, опрацьовує зібрану вихідну інформацію, на основі чого розробляє пропозиції, що мають елементи новизни з теми роботи із застосуванням економічних критеріїв, спрямованих на підвищення ефективності на підприємстві. З іншого боку виконання роботи буде сприяти підвищенню рівня економічної підготовки студентів, що буде використовуватися в майбутній їх практичній діяльності. На високу оцінку заслуговують навчально-дослідні роботи, які характеризуються науковою достовірністю, насиченістю, конкретним змістом, аргументованими висновками, бездоганними орфографією, пунктуацією та стилістикою, чіткістю композиції і правильним оформленням. 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ В процесі виконання навчально-дослідної роботи на основі вивчення теоретичних основ економіки підприємства за напрямом підготовки „Економіка і підприємництво” студент повинен показати вміння аналізувати та узагальнювати економічні явища і процеси, що відбуваються в економіці підприємств, головній ланці національної економіки, виявляти резерви та обґрунтовувати пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Підвищення рівня економічної підготовки майбутніх економістів підприємства забезпечується і за рахунок виконання навчально-дослідної роботи з проблеми поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства і вплив його на господарську діяльність суб’єктів господарювання, від чого залежать результати їх господарювання та розвиток національної економіки України. Адже в умовах ринкових відносин підприємства як господарюючий суб’єкт функціонує на засадах самоокупності і самофінансування і тому воно насамперед зацікавлене у підвищенні ефективності виробництва, використовуючи для цього наявні резерви. У вирішенні цієї нагальної проблеми важливим резервом є підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства, які визначають рівень матеріально-технічної бази підприємства, яка значною мірою визначає обсяги виробництва продукції. Проте ефективність виробництва на підприємстві залежить не тільки від обсягу основних виробничих фондів, тобто від забезпечення підприємства цими фондами, але і від рівня їх використання, що знаходить свій вираз у збільшенні виробництва продукції, підвищенні продуктивності праці та зниженні собівартості продукції, оскільки зменшується частка витрат з експлуатації основних виробничих фондів у собівартості продукції. Слід зазначити, що ця частка у собівартості продукції підприємства коливається від 21 до 30 відсотків. Поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства призводить до збільшення обсягу виробництва продукції, а відповідно, до зменшення частки витрат з експлуатації основних виробничих фондів, а саме річних амортизаційних відрахувань, величина яких є умовно-постійною по відношенню до річного обсягу продукції. Поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства також зменшує потреби підприємства у капітальних вкладеннях для збільшення обсягу виробництва продукції і таким чином забезпечується економія капітальних вкладень. Крім того, підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства зменшує втрати підприємства від морального зносу цих фондів. Таким чином, поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства є важливим чинником підвищення ефективності виробництва, що не потребує додаткових капітальних вкладень для розширення матеріально-технічної бази підприємства. 2. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО – ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Навчально-дослідна (курсова) робота студента є закінченою роботою і по формі будується як звіт про науково-дослідну роботу відповідно з ДСТУ 3008 – 95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки”. Навчально-дослідна (курсова) робота студента виконується за темою, що відповідає завданням навчальної дисципліни ”Економіка підприємства”, тісно пов’язується з потребами економіста підприємства, має виявити здібності до дослідної роботи, осмислення зібраного матеріалу, вміння його систематизувати, робити правильні висновки. Навчально-дослідна (курсова) робота студента має дослідницький характер, який вимагає від студента спостерігати факти, самостійно досліджувати актуальність питання, аналізувати і, відповідно, тлумачити їх, робити висновки і узагальнення. Тому автор має виявити здібності до дослідної роботи, осмислення зібраного матеріалу, тобто навчально-дослідна робота студента повинна наближатися до реальних умов наукового дослідження. Слід зазначити, що головним для навчально-дослідної роботи студента є глибина та повнота розкриття теми, творчий підхід, обґрунтованість висновків й рекомендацій. Вона має завершуватися композиційною завершеністю, логічністю викладу інформації, виразністю літературної мови. Виходячи із цього завдання навчально – дослідної роботи студента формулюються відповідні вимоги до неї, основними вимогами з яких є: Навчально-дослідна робота студента з „Економіки підприємства” виконується на вихідній інформації про господарську діяльність підприємств. Навчально-дослідна робота студента складається зі вступу, основної частини і висновків. Основна частина навчально-дослідної роботи студента поділяється на розділи і підрозділи. Розділи і підрозділи основної частини роботи нумеруються арабськими цифрами, наприклад: Розділ 1. Теоретичні основи формування фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства. Нумерація підрозділу здійснюється в межах розділу, наприклад, підрозділ 2.1. Характеристика об’єкта досліджень, який слід розуміти як підрозділ один другого розділу. Таблиці слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше або на наступній сторінці. Слово таблиця вказують зліва над таблицею, після чого ставить номер. Таблиці та інші ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу, наприклад, Таблиця 2.3. – третя таблиця другого розділу, або рис. 2.1. – перший рисунок другого розділу. Формули та рівняння розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Наприклад, формула 1.3 – третя формула першого розділу. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку (1.3). Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у такій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом „де” без двокрапки. Сторінки роботи повинні мати поля (береги): ліве – 30 мм, верхнє – 20 мм, праве – 10 мм, нижнє – 25 мм. Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків, першою сторінкою вважається титульний аркуш (сторінка), на якій цифра не ставиться, другою вважається сторінка, що містить зміст, на якій цифра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 3 і далі згідно з порядком. Порядковий номер ставлять посередині верхнього поля. Обсяг навчально-дослідної (курсової) роботи містить 25 – 30 сторінок машинописного тексту, шрифт 14 кегель через 1,5 інтервалу на стандартних аркушах паперу А4. Кожен розділ роботи розпочинається з нового аркушу. Після висновків, якими завершується робота, виконавець роботи ставить особистий підпис і дату. На аркушах, на яких розпочинаються розділи, зміст, вступ, і список літератури, розмір верхнього поля слід збільшити до 40 мм. Розмір абзацного інтервалу – 15 мм. Кожний розділ тексту починається з нового аркушу. Заголовки розділу розміщують симетрично тексту великими літерами. Заголовки підрозділів і пунктів пишуться малими літерами (крім першої), відступивши від краю тексту 15 – 17 мм. Перенос слів у заголовку не допускається. Крапку в заголовку не ставлять. Усі заголовки розміщують на одному аркуші з наступним текстом. Між ними залишається незаповнений рядок. 3. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Благодаров И.М., Дьяков Н.М. Управление эффективностью использования производственных фондов. – М.: Экономика, 1983 Вашків П.Г. та ін. Статистика підприємництва: Нав. посібник/ П.Г.Вашків, П.І. Пастер, В.П.Сторожук, Є.І.Ткач; за ред. П.Г.Вашківа, В.П.Сторожука. – К.: «Слобожанщина», 1999 Волков Ф.М., Кашкин И.Т. Повышение эффективности основных производственных фондов в процессе интенсификации. – Москва: изд-во МГУ, 1989 Гордійчук А.С., Стахів О.А. Економіка підприємства: Навч. посіб. – Рівне: РДТУ, 1999 Економіка підприємства: Підручник/ за заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 3-є, без змін. – К.: КНЕУ, 2006 Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А.Болюх, В.З.Бурчевський, М.І.Горбатюк та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003 Клочко В.С. Воспроизводство основных фондов промышленности – Харьков: Вища школа, 1976 Ковбасюк М.Р. Анализ эффективности использования производственных ресурсов – М.: Финансы и статистика, 1985 Немчинский А.Б. Резервы использования основных фондов строительства – М.: Стройиздат, 1989 Самуельсон П. Економіка. – Львів: Світ, 2003 Управление использованием основных фондов в промышленности/М.И.Ример, Г.П.Овчинников, Е.А.Иванов и др. Под ред. М.И.Римера, Б.В.Воскресенского. – Москва: Экономика, 1985 Шегда А.В. Економіка підприємства: навчальний посібник. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2003 4. СТРУКТУРА (ЗМІСТ) НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Зміст (структура) навчально-дослідної роботи зумовлюється передусім її темою. Існують, крім того, і загальні вимоги, які стосуються усіх видів робіт. Тому студент самостійно визначає зміст роботи або може скористатися змістом навчально-дослідної роботи, який наведений в додатку А. Організацію роботи над виконанням навчально-дослідної роботи студента необхідно здійснювати на основі алгоритму, який наводиться на рис. 4.1, на основі якого розробляється календарний графік виконання навчально-дослідної роботи студента (див. Додаток Б). Рис. 4.1 Етапи виконання навально-дослідної роботи студента Навчально-дослідна робота студента має свою специфіку, деталі якої завжди необхідно узгоджувати з науковим керівником роботи, який визначається кафедрою. Незалежно від обраної теми структура навчально-дослідної роботи студента має бути такою: титульний аркуш, зміст, перелік умовних позначень (при необхідності), вступ, основна частина (розділи, що розкривають теорію теми та опрацювання вихідної інформації), висновки, посилання. Правильна та логічна структура навчально-дослідної роботи (курсової) – запорука розкриття теми. Слід зазначити, що процес уточнення структури науково-дослідної (курсової) роботи складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній план (структуру) роботи необхідно обов’язково показати науковому керівникові роботи. 5. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Навчально-дослідна робота студента присвячена дослідженню важливого чинника економіки підприємства – поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства, яка передбачає дослідження різних складових елементів основних виробничих фондів та їх вплив на господарську діяльність підприємства. На основі одержаних результатів дослідження студент має визначитися з пропозиціями щодо підвищення ефективності виробництва підприємства за рахунок досліджуваної теми. Навчально-дослідна робота студента носить дослідницький характер, тому її виконання повинно бути наближено до проведення наукових досліджень в реальних умовах. 5.1. Вибір теми навчально-дослідної роботи студента Перший етап роботи над виконанням навчально-дослідної роботи починається з вибору теми. Об’єктом дослідження є підприємство або група підприємств, які слугують джерелом необхідної для дослідження інформації. Предметом дослідження є суттєві зв’язки, відносини та явища, які підлягають вивченню в процесі дослідження, і є головними, визначальними для конкретного дослідження. Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження у навчально-дослідній роботі студента передбачає виділення проблемної ситуації і відображає очікуваний від дослідження позитивний ефект. Тематика навчально-дослідних робіт студентів з „Економіки підприємства” повинна відповідати завданням цієї навчальної дисципліни і бути тісно пов’язана з практичними проблемами відповідного фаху підготовки економіста підприємства. Кафедрою економіки підприємства рекомендується відповідна тематика навчально-дослідних робіт, яка охоплює численні аспекти вирішення проблеми підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства. Тематика навчально-дослідних робіт з дисципліни „Економіка підприємства” для студентів за напрямом підготовки 0305 „Економіка і підприємництво” Обґрунтування терміну корисного використання основних виробничих фондів підприємства. Технологічна структура основних виробничих фондів і ефективність виробництва підприємства. Основні виробничі фонди підприємства та їх вплив на господарську діяльність. Вибуття основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства. Зношеність основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність підприємства. Придатність основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність підприємства. Обґрунтування тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність підприємств. Резерви збільшення тривалості використання основних виробничих і їх вплив на господарську діяльність підприємств. Обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів та їх вплив на господарську діяльність підприємств. Рівень фондовіддачі основних виробничих фондів і ефективність виробництва підприємства. Фондоозброєність праці робітників підприємства і ефективність виробництва. Резерви підвищення фондозйому з основних виробничих фондів і ефективність виробництва. Відтворення основних виробничих фондів підприємства та його ефективність. Тривалість обороту основних виробничих фондів підприємства і ефективність виробництва. Обґрунтування ефективності збільшення змінності використання основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність підприємства. Обґрунтування тривалості використання основних виробничих фондів підприємства у календарному році. Обґрунтування ефективності інтенсивного шляху використання основних виробничих фондів підприємства. Фондозабезпеченість підприємства і ефективність виробництва. Фондоємність продукції і ефективність виробництва. Оновлення основних виробничих фондів і ефективність виробництва. Поліпшення використання основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства. Обґрунтування рівня використання корисного фонду часу використання основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства. Економія капітальних вкладень в основні виробничі фонди і ефективність виробництва. Економічне обґрунтування прискореної амортизації основних виробничих фондів і ефективність виробництва. Поліпшення використання основних виробничих фондів і його соціальне значення. Втрати від морального зносу основних виробничих фондів і ефективність виробництва. Кругооборот основних виробничих фондів і ефективність виробництва. Рівень використання робочого часу основних виробничих фондів і ефективність виробництва. Інтегральний коефіцієнт використання основних виробничих фондів і ефективність виробництва. Формування витрат, пов’язаних з використанням основних виробничих фондів і ефективність виробництва. Студенту надається право вибирати за жеребом тему навчально-дослідної роботи або запропонувати свою тему роботи з обґрунтуванням необхідності її розробки та погодити з науковим керівником роботи, який призначається кафедрою. Слід зазначити, що навчально-дослідна робота студента має свою специфіку, деталі якої завжди необхідно погоджувати з науковим керівником роботи. З науковим керівником слід погодити перелік об’єктів дослідження та мету розкриття теми роботи. При цьому можна використати пропонований кафедрою зміст навчально-дослідних робіт (Додаток Б) або запропонувати свою структуру навчально-дослідної роботи. Вибравши тему навчально-дослідної роботи студент визначає мету і завдання дослідження, які необхідно буде вивчити та розробляє методику виконання роботи. 5.2. Методика дослідження Навчально-дослідна робота студентів насамперед характеризується як науковий пошук, який передбачає використання певних прийомів та способів з метою досягнення поставленої мети дослідження. Тому виконання навчально-дослідної роботи студента з економіки потребує підготовки відповідної методики дослідження. Методика дослідження за темою роботи – це конкретизація прийомів та способів виконання роботи відповідно до теми роботи й плану. В методиці визначається мета і об’єкти дослідження, джерела вихідної інформації, методи збору та опрацювання вихідної інформації та створення нової продукції. Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. В наукових дослідженнях з економіки основу становлять статистико-економічні методи дослідження, які представляють собою сукупність прийомів (методів), що використовуються для всебічної характеристики розвитку економічних явищ і процесів на підприємстві за допомогою масових цифрових даних (фактів). Ці методи поділяються на: методи збору вихідної інформації про об’єкт дослідження; методи опрацювання зібраної інформації. Об’єктом дослідження є вихідна інформація про господарську діяльність підприємств. Виходячи з вимог одержання достовірних результатів дослідження, необхідно досліджувати значний масив даних про об’єкт дослідження. Збір вихідної інформації про господарську діяльність підприємств здійснюється за допомогою статистичного спостереження. Тому студент повинен визначитися з об’єктом дослідження та обсягом вихідної інформації (генеральною сукупністю). Навчально-дослідну роботу студента доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми – з’ясування об’єкта і предмета дослідження – визначення мети і завдань дослідження – опрацювання літератури з теми роботи, її вивчення – виклад теорії і методики дослідження – збір вихідної інформації – опрацювання вихідної інформації – створення наукової продукції (висновки і пропозиції) – оформлення посилань і додатків. 5.3. Інформаційний пошук Після вибору теми навчально-дослідної роботи, визначення її мети та її завдань, методики дослідження студент проводить інформаційний пошук, який представляє собою сукупність операцій, спрямованих на відшукання літературних джерел за досліджуваною темою. Мета пошуку – всебічний аналіз інформації за темою навчально-дослідної роботи, при цьому необхідно приділяти увагу вивченню різних літературних джерел як в оригіналі, так і в перекладених виданнях. Без особистого ознайомлення з оригіналом або кваліфікованим перекладом посилатися на літературні аналізи іноземної інформації інших авторів не рекомендується, оскільки кожен автор переробляє літературу стосовно до своєї теми дослідження. Для інформаційного пошуку використовуються різні джерела пошуку: каталоги і картотеки бібліотек, прикнижні та пристатейні списки літератури, висновки і посилання в підручниках, монографіях тощо. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивчення обраної теми дослідження сучасного наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше, точніше визначити напрям та основні розділи свого дослідження. Бібліографічні виписки джерел слід робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка на відміну від записів у зошиті, краща тим, що ці записи завжди можна поповнити новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з теми навчально-дослідної роботи студента, знаходити необхідні записи. Картки можна групувати в будь-якому порядку залежно від мети та періоду роботи над дослідженням. Складену з теми дослідження робочу картотеку необхідно дати на перевірку науковому керівникові, який порекомендує праці, що слід вивчити в першу чергу, а також ті, які треба виключити з картотеки або включити до неї. Після узгодження з первинним наповненням картотеки встановлюється наявність необхідних видань у бібліотеці (університету чи міста). Лише після цього студент розпочинає їх вивчення, переходячи до другого стану роботи над дослідженням. Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми навчально-дослідної роботи. Вивчення літератури треба починати з праць, у яких проблеми відображаються в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Починати ознайомлення з виданням треба з титульного аркуша, з’ясування, де, ким, коли воно було видано. Треба переглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкрито призначення видання, завдання, поставлені в ньому автором. Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізнити головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Конспектуючи матеріал слід постійно пам’ятати тему навчально-дослідної роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. 5.4. Збір вихідної інформації Будь-яке дослідження розпочинається з одержання вихідної інформації (фактів). Процес збору первинного матеріалу (фактів) відбувається за допомогою статистичного спостереження, яке необхідно організувати так, щоб, спираючись на одержаний первинний матеріал (факти), можна було б зробити правильні узагальнюючі висновки. Враховуючи дослідницький характер навчально-дослідної роботи, студент повинен здійснити збір вихідної інформації та визначитися з об’єктом дослідження, щоб одержати достовірні результати про досліджувану тему роботи. Насамперед студент повинен визначитися з обсягом цієї інформації. Адже дослідити відповідну тему роботи та зробити правильні, достовірні висновки можна лише на основі вивчення масиву даних (вихідної інформації) про те чи інше економічне явище чи процес. Слід зазначити, що добір не просто фактів, а наукових фактів є далеко не простою, не механічною, а творчою, аналітичною роботою, яка здійснюється на основі глибокого знання та узагальнення головної мети навчально-дослідної роботи студента. Збирати слід наукові факти, а не будь-яку інформацію. Адже поняття „науковий факт” значно ширше, багатогранніше, ніж поняття „факт”. Наукові факти характеризуються такими ознаками, як новизна, влучність, об’єктивність, достовірність. Новизна наукового факту визначає принципово нове, раніше не відоме явище, предмет або процес. Вона засвідчує наявність нового знання про певні процеси, події, явища, об’єкти. Нові наукові факти мають велике пізнавальне значення, що вимагає їх збору та критичної оцінки. Зібрана інформація повинна носити масовий характер. Виходячи із завдання, яке вирішує навчально-дослідна робота студента, у навчальних цілях рекомендується проводити дослідження вихідної інформації (Додаток В) в обсязі 100 одиниць (підприємств). Такий масив даних буде становити генеральну сукупність одиниць. Відповідно до закону великих чисел, чим більшим є масив зібраної інформації, тим більш достовірні результати дослідження можна отримати про те або інше економічне явище. Проте дослідження такого масиву даних (інформації) потребує значних витрат часу та коштів. Тому використовують вибіркове спостереження, за допомогою якого характеристика всієї сукупності фактів дається за деякою їх частиною, яка відбирається у випадковому порядку. В основі вибіркового спостереження лежить випадковий вибір одиниць, що підлягають дослідженню. Слід зазначити, що закон великих чисел обґрунтовує можливість застосування випадкової вибірки, оскільки при достатньо великому числі спостережень вплив випадковості на результат вибірки зводиться до мінімуму. Цим гарантується незалежність результатів вибірки від волі дослідника, що дозволяє звільнитися від тенденційних помилок. Помилки, які виникають при такому відборі – випадкові помилки вибірки, їх можна визначити за допомогою теорем закону великих чисел і при ретельному спостереженні їх можна звести до мінімуму, і таким чином максимально наблизити показники вибіркової сукупності до показників генеральної сукупності. Завдання вибіркового спостереження – отримати достовірні представлення про показники усієї генеральної сукупності одиниць на основі вивчення вибіркової сукупності одиниць. Таке вивчення потребує значно менше витрат праці і коштів, дозволяє швидше підводити підсумки. Оскільки при вибірковому спостереженні вивчається не вся сукупність одиниць, а тільки частина з них, то можна заздалегідь сказати, що зведені показники з цих ознак з частини одиниць сукупності майже ніколи не будуть збігатися із зведеними показниками усіх одиниць сукупності. Виходячи з цього, мова йде про те, щоб максимально наблизити показники вибіркової сукупності до показників генеральної сукупності. Оцінюючи їх похибкою вибірки (похибки репрезентативності), оскільки чим більша величина цієї похибки, тим більшою мірою зведені показники вибірки відрізняються від зведених показників усієї сукупності. Із зменшенням похибки вибірки вибіркове спостереження точніше представляє всю сукупність. У дослідженнях використовують повторну і безповторну вибірку. Слід зазначити, що повторну вибірку застосовують дуже рідко. Переважно вибірку організовують за схемою так званої безповторної вибірки. Оскільки вибіркова сукупність не точно відтворює склад генеральної сукупності, то й вибіркові оцінки не збігаються з відповідними характеристиками генеральної сукупності. Розбіжності між ними називають похибками репрезентативності. Залежність величини похибки вибірки від її абсолютної чисельності і від ступеню варіювання ознаки знаходять своє визначення у формулі середньої (стандартної) похибки вибірки. При дотриманні випадкового вибору похибка вибірки, насамперед, визначається чисельністю вибірки: чим більша чисельність вибірки при інших рівних умовах, тим менша величина похибки вибірки. Для безповторної вибірки стандартна (середня) похибка вибірки становить: , де - стандартна похибка безповторної вибірки; – квадратичне відхилення варіюючої ознаки; – дисперсія варіюючої ознаки; n – чисельність одиниць вибіркової сукупності; N – чисельність генеральної сукупності. Слід зазначити, що відхилення вибіркових характеристик від генеральних не перевищує деякої величини, яка називається граничною похибкою вибірки, які пов’язані із середньою похибкою таким рівнянням: , де - гранична похибка вибірки; – коефіцієнт довіри (або кратності), який залежить від вірогідності, з якою можна гарантувати, що гранична похибка не перевищує t – кратну середню похибку (при вірогідності 0,683 = 1; при 0,955 = 2; при 0,977 = 3). Наведена формула для визначення граничної похибки вибірки дає можливість не тільки визначити похибку вибірку, а й розрахувати чисельність вибірки, щоб похибка не перевищувала певні задані розміри. Тоді чисельність безпоторотної вибірки буде становити: . Як правило, при визначенні чисельності вибірки використовують значення , яке отримане в аналогічних дослідженнях. При відсутності первинних даних про розподіл сукупності використовують максимальне значення дисперсії = 0,25. Найчастіше використовуються такі способи вибору одиниць вибірки: простий випадковий, механічний та ін. Проте слід зазначити, що який би спосіб відбору не застосовували, необхідно дотримуватись загального правила, яке полягає в тому, що в окремих одиниць генеральної сукупності повинна бути однакова можливість потрапити в число одиниць, які підлягають обстеженню, тому вибір повинен проводитися у випадковому порядку. Це гарантує незалежність результатів вибірки від волі виконавця. Класичним способом формування вибірковості сукупності є жеребкування або використання таблиць випадкових чисел. Якщо вибір вибіркової сукупності (окремих підприємств) буде здійснюватися випадковим способом за таблицею випадкових чисел (Додаток Г), то цей вибір, тобто вибір окремого підприємства при генеральній сукупності 100 одиниць, слід проводити за двома останніми цифрами випадкового числа. Наприклад, у першій групі таблиці випадкових чисел першим числом є 5354. У цьому випадку останніми двома цифрами є 54, тобто першим вибраним підприємством у вихідних даних для виконання навчально-дослідної роботи студента буде підприємство 54. Другим числом у цій таблиці є число 0905, тобто відповідно наступним буде підприємство 05. Такий підхід до вибору підприємств необхідно продовжувати до тих пір, поки не буде одержана (відібрана) необхідна кількість одиниць, яка визначена безповторною вибіркою. Якщо в процесі вибірки в таблиці випадкових чисел буде повторюватися останні дві цифри, то ці повторювальні дві останні цифри не враховуються, а відбір проводиться за наступними цифрами. Якщо вибір випадкової сукупності буде проводитися методом жеребу, то необхідно заготовити 100 фішок, які відповідають чисельності генеральної сукупності. Потім за допомогою жеребу визначають окремі одиниці цієї сукупності, яка буде досліджуватися. Відібрані одиниці сукупності (окремі підприємства) необхідно звести у відповідну таблицю(табл. 5.1), які в подальшому будуть використовуватися у дослідженнях. Таблиця 5.1. Характеристика вибіркової сукупності одиниць Порядковий номер підприємства Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість основних виробничих фондів, тис.грн. Середньооблікова чисельність працівників, осіб Витрати виробництва, тис.грн. Вибуло основних виробничих фондів, тис.грн. Технологічна структура основних виробничих фондів Оновлення основних виробничих фондів, тис.грн. первісна залишкова 01 54 02 05 03 і т.д. 29 30 На основі відібраних одиниць сукупності (вибірки) студент формує їх як об’єкт дослідження, характеристику якого наводить у таблиці 5.2. Таблиця 5.2. Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість основних виробничих фондів, тис. грн. Придатність основних виробничих фондів Фондовіддача основних виробничих фондів, грн./грн. Витрати виробництва Коефіцієнт оновлення Продуктивність праці, тис.грн./особу Рентабельність виробництва Первісна Залишкова всього, тис.грн на 1 грн. проданої продукції, грн. 03 72 43 і т.д. 92 02 В середньому На основі даних таблиці 5.2 студент має зробити короткий аналіз та характеристику об’єкта дослідження. 5.5. Методи опрацювання (обробки) результатів статистичного спостереження Основними методами опрацювання результатів статистичного спостереження є: економічне групування середні і відносні величини; графічні прийоми; кореляційний аналіз взаємозв’язків; індексний метод; дисперсний аналіз. Вибрана чисельність одиниць (вибірка) піддається економічному групуванню, яке передбачає розчленування сукупності одиниць на групи за суттєвими ознаками з метою вивчення структури і структурних зрушень, закономірностей розвитку явищ. Студент повинен здійснити економічне групування підприємств (вибірки) за рівнем придатності, фондовіддачі, витрат на одну гривню проданої продукції тощо. Якщо в навчально-дослідній роботі студент досліджує рівень фондовіддачі основних виробничих фондів і ефективність виробництва, то групування може мати такий вигляд (таблиця 5.3). Таблиця 5.3. Групування вибіркової сукупності (підприємств) за рівнем фондовіддачі основних виробничих фондів Групи Фондовіддача основних виробничих фондів, грн./грн. Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Кількість підприємств Придатність основних виробничих фондів Витрати на одну гривню проданої продукції, грн. Продуктивність праці, тис.грн. /особу Рентабельність виробництва І 1,50-1,68 12310,0 5 0,41 0,94 18,4 0,16 ІІ 1,69-1,87 24800,0 8 0,47 0,90 19,8 0,18 ІІІ 1,88-2,06 23400,0 7 0,51 0,87 21,3 0,20 ІV 2,07-2,25 12420,0 6 0,86 0,84 22,1 0,22 V 2,26-2,44 12610,0 4 0,92 0,78 23,5 0,26 30 0,73 0,86 21,4 0,23 В інших темах навчально-дослідної роботи відповідне групування проводиться за показником, що досліджується. Слід зазначити, що за результатами економічного групування вихідної інформації можна спостерігати певну залежність однієї ознаки, що вивчається, від іншої ознаки, тобто на цій стадії опрацювання зібраної інформації студент може певною мірою визначитися із тенденцією взаємозв’язку між окремими ознаками, що досліджуються при виконанні навчально-дослідної роботи. 5.6. Технологія опрацювання вихідної інформації Насамперед, необхідно визначитися із за...

Інші Економіка підприємства

10.12.2011 20:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись