Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистика продукції промисловості
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Статистика” на тему:
„ Статистика продукції промисловості ”
Оцінка: оформлення
змісту
захисту
Загальна оцінка: за стандартом ECTS
за стандартом МОНУ
Підписи членів комісії
Рівне – 2008
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Статистика” на тему:
„ Статистика продукції промисловості”
„ Statistics of products of industry”
Код навчальної дисципліни в ECTS
Кількість академічних кредитів в ECTS
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ECTS/КМСОНП
Виконала:
студентка 3 групи
2 курсу ФЕіП
Аксьонова К.В.
Рівне – 2008
Курсова робота з дисципліни „Статистика”/ К.В. Аксьонова, Рівне: НУВГП. 2008,43 с.
Анотація курсової роботи „Статистика продукції промисловості”
Основою життя і розвитку суспільства є виробництво матеріальних благ. Завдання промисловості – провідної галузі матеріального виробництва – забезпечення особистих і суспільних потреб своєю продукцією. Обсяги і структура промислової продукції визначають економічну могутність держави, здатність забезпечити певний рівень добробуту її народу.
Промислова продукція – це, як правило, вироби, які є результатом праці на даному підприємстві, в його цехах, де здійснюється обробка сировини чи предметів праці; це частина сукупного суспільного продукту, яка виготовлена в промисловості; це корисний результат виробничої діяльності.
У процесі вивчення виробництва і збуту промислової продукції статистикою розв’язуються низка завдань. Передусім визначаються обсяги виробництва окремих видів і всієї продукції в натуральному і вартісному виразах. По-друге, вивчаються взаємозв’язки виробленої і реалізованої продукції. По-третє, проводиться аналіз виконання планів виробництва і договірних зобов’язань з поставки продукції. По-четверте, вивчається асортимент, комплектність і ритмічність випуску продукції. По-п’яте, аналізується якість продукції, визначаються економічні наслідки змін її якості.
Вивчення обсягу промислової продукції, виявлення закономірностей його зміни в часі і ступеня задоволення населення окремими її видами здійснюється на основі обліку продукції в натуральних одиницях. Проте поруч з натуральним обліком продукції існує об’єктивна необхідність її обліку у вартісному виразі. Серед вартісних показників, які характеризують діяльність підприємства розрізняють показники валового обороту, валової продукції, товарної продукції, реалізованої, обсягу продукції в нормативах собівартості і вартості обробітку та чистої продукції.
Вироблена продукція, до якої в широкому розумінні слова відносять як матеріальні продукти, так і надані послуги, є джерелом задоволення потреб економіки, соціальної сфери та окремих громадян. При цьому головними завданнями статистики є обчислення обсягу продукції для різних рівнів обліку, розрахунок її структури, аналіз динаміки, адже обсяги і структура промислової продукції визначають економічну могутність держави, здатність забезпечити певний рівень добробуту її народу.
Annotation of term paper „ Statistics of products of industry”
Production of material welfares is the basis of life and development of society. Task of industry – leading industry of material production – providing of the personal and public necessities by the products. Volumes and structure of industrial products determine economic power of the state, to provide power definite level of welfare of its peoples.
Industrial products – this, as a rule, wares which are the result of labour on the given enterprise, in his workshops, where treatment of raw material or articles of labour is carried out; it is part of the combined public product, which is made in industry; it is the useful result of production activity.
In the process of study of production and sale of industrial products by statistics get untied row of tasks. The production volumes of separate kinds and all products in natural and cost expressions are foremost determined. Secondly, intercommunications of the produced and realized products are studied. Thirdly, the analysis of implementation of plans of production and contractual obligations from delivery of products is conducted. Fourthly, an assortment, completeness and rhythm of issue of products, is studied. Fifthly, quality of products is analysed, the economic consequences of changes of its quality are determined.
Study of volume of industrial products, the exposure of conformities to the law of his change in time and degree of satisfaction of population by separate its kinds is carried out on the basis of consideration of products in natural units. However alongside with natural consideration of products there is the objective necessity of its consideration in the value term. Among cost indexes, which characterize activity of enterprise distinguish the indexes of gross turn, gross products, commodity products realized, volume of products in the norms of prime price and cost of till and clean products.
The produced products, to which in the wide understanding of word both material products and provided services are taken, is the source of satisfaction of necessities of economy, social sphere and separate citizens. Thus the calculation of volume of products for different levels of consideration is the above all tasks of statistics, computation of its structure, analysis of dynamics, volumes and structure of industrial products determine economic power of the state, to provide power definite level of welfare of its peoples.
© К.В. Аксьонова, 2008
© НУВГП, 2007
Національний університет водного господарства та природокористування
Факультет економіки і підприємництва
Кафедра економіки підприємства
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни "Статистики"
Студентці 2курсу 3гр. Аксьонвій К.В.
Тема: «Статистика продукції промисловості»
Зміст курсової роботи
Вступ
Розділ1. Теоретична частина
1.1. Поняття продукції промисловості, її види за ступенем готовності.
1.2.Методи вимірювання обсягу продукції промислового підприємства.
1.3. Система вартісних показників обсягу продукції. Способи обчислення валового обороту, валової продукції, товарної, реалізованої, чистої продукції.
1.4. Статистичне вивчення виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання зобов'язань на поставки.
ІІ. Розрахункова частина
2.1.Завдання 1.
2.2.Завдання 2.
2.3.Завдання 3.
2.4.Завдання 4.
2.5.Завдання 5.
2.6. Завдання 6.
2.7.Завдання 7.
Загальні висновки
Використана література
Дата видачі "__"__________2007р. Дата захисту "__" _________2007р.
Керівник ________/____________/ Студентка Аксьонова К.В.
Зміст
Вступ...........................................................................................................с. 9
Розділ І. Теоретична частина
1.1.Поняття продукції промисловості, її види за ступенем готовності.……………………………………………….................................с.10-12
1.2.Методи вимірювання обсягу продукції промислового підприємства……………………………………………………………….....с.12-18
1.3. Система вартісних показників обсягу продукції. Способи обчислення валового обороту, валової продукції, товарної, реалізованої, чистої продукції……………………………………………………………………...с.18-25
1.4. Статистичне вивчення виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання зобов'язань на поставки…………………………………………………………………...с.25-28
Розділ ІІ. Розрахункова частина
2.1.Завдання 1………………………………………………................с. 31-33
2.2.Завдання 2…………………………………………………………с.33-34
2.3.Завдання 3…………………………………………………………с.34-36
2.4.Завдання 4…………………………………………………………с.36-39
2.5.Завдання 5…………………………………………………………с.39-41
2.6. Завдання 6………………………………………………...............с.41-42
2.7.Завдання 7…………………………………………………………с.42-43
Висновки ……………………………………………………………….с.44-45
Список використаної літератури ……………………………………..с.43
Вступ
Промислова продукція – це частина сукупного суспільного продукту, яка виготовлена в промисловості.
З точки зору обліку та економічного призначення промислова продукція являє собою прямий корисний результат виробничої діяльності промислових підприємств, виражений або у формі продукту, або у формі виробничої послуги.
З цього визначення випливає:
1)продукція є результатом діяльності підприємства, тому сировина та матеріали, що ще не вступили у виробництво, не можуть бути зараховані як продукція цього підприємства, хоч у випадку її реалізації будуть одержані відповідні суми.
2) продукція є результатом виробничої діяльності промислового підприємства. Тому результат непромислових цехів підприємства не є промисловою продукцією і обліковується окремо.
3) у продукцію включають тільки корисний результат діяльності підприємства. Тому брак не є продукцією. Суми від реалізації виробів, що являють собою брак, не можуть бути зараховані як продукція.
4) продукція – прямий результат діяльності підприємств. Побічний результат - відходи – не є продукцією. Але разом з тим побічні продукти, передбачені планом виробництва підприємства і які мають самостійне значення, вважаються продукцією.
Перед статистикою поставлено завдання визначити обсяг і склад промислової продукції по окремих підприємствах і промисловості в цілому, рівень виконання завдань щодо випуску продукції, показати її динаміку, вивчити виконання плану по асортименту, оцінити рівень ритмічності роботи промислових підприємств, визначити якість їх роботи та виготовленої продукції.
Тема статистика промислової продукції була, є і буде актуальною, адже на основі вивчення статистики продукції, і визначається рівень соціально-економічного розвитку суспільства, адже вироблена продукція, до якої в широкому розумінні відносять як матеріальні продукти, так і надані послуги, є джерелом задоволення потреб економіки, соціальної сфери та окремих громадян. Отож, розрахувавши структуру продукції та проаналізувавши динаміку, ми можемо оцінити багатство країни та окремих її громадян, напрямок розвитку економіки , тенденції розвитку підприємств під впливом тих чи інших факторів і на цій підставі зробити обґрунтований прогноз про очікувані зміни соціально-економічного стану країни.
Метою даної роботи є вивчення статистики продукції промисловості. Для досягнення поставленої мети, слід розглянути поняття продукції промисловості та її види за ступенем готовності; методи вимірювання продукції промислового підприємства; показати систему вартісних показників обсягу продукції, способи обчислення валового обороту, валової продукції, товарної, реалізованої і чистої продукції та статистично вивчити виконання плану за обсягом і асортиментом продукції, обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання зобов’язань на поставки.
Розділ 1. Теоретична частина
1.1. Поняття продукції промисловості, її види за ступенем готовності
Основою життя і розвитку суспільства є виробництво матеріальних благ. Суму матеріальних благ, вироблених суспільством за певний період часу у галузях виробничої сфери, називають сукупним суспільним продуктом, ма теріальна частина якого створюється у таких галузях, як сільське господарс тво, будівництво, лісове господарство і, особливо, промисловість, на яку припадає біля двох третіх його загального обсягу. Завдання промисловості - провідної галузі матеріального виробництва - забезпечення особистих і сус пільних потреб своєю продукцією. Обсяги і структура промислової продукції визначають економічну могутність держави, здатність забезпечити певний рівень добробуту її народу.
За 1996 р. обсяг промислової продукції в Україні становив 72,5 млрд. грн. (у фактичних цінах), що на 5,0% менше, ніж в попередньому році, і на 50,0% порівняно і 1990 р.[4, ст.429]. Здійснювана в Україні реструктуризація, перехід народ ного господарства до ринкової економіки повинні забезпечити стабілізацію виробництва, його динамізм у найближчій перспективі.
Промислова продукція - це прямий корисний результат промислово-виробничої діяльності підприємства (фірми), виражений у формі продуктів або у формі виробничих послуг.
До про мислової продукції відносять вироби, які є результатом праці на даному під приємстві, в його цехах, де здійснюється обробка сировини чи предметів праці. Закуплена сировина не може зараховуватися до складу продукції да ного підприємства. По-друге, промислова продукція - це результат лише ос новної виробничо-промислової діяльності. Тому до промислової продукції не належить продукція непромислових, хоча і виробничих підрозділів підприємства, наприклад, транспортного цеху, будівельного підрозділу чи підсобного сільськогосподарського виробництва (теплиці). Продукція цих підрозділів відноситься до відповідних галузей народного господарства вантажного транспорту, капітального будівництва чи сільського господарства. По-третє, промислова продукція - це прямий результат основної діяльності, тому побічні результати виробництва - відходи, одержані в процесі виготовлення продукції (стружка, тирса), не можуть бути промисловою продукцією, навіть якщо вони реалізовані. Від відходів виробництва слід відрізняти попутні продукти, які враховуються у складі промислової продукції на рівні з основною. По-четверте, промислова продукція - це лише корисний результат виро бничої діяльності, тобто те, що може використовуватися за призначенням. З огляду на це не можна вважати промисловою продукцією непридатні вироби чи деталі, тобто виробничий брак навіть за умови його реалізації.
До робіт промислового характеру відносять ремонт, операції часткової обробки матеріалів і деталей (наприклад, річка металу на стандартні розміри, термообробка, розкрій тканин і т. ін.). Особливістю робіт промислового харак теру є те, що вони відновлюють споживні вартості раніше виготовлених виро бів, або є необхідними складовими при створенні нових матеріальних благ.
Промислова продукція, як правило, виражена у речовій формі. Щодо по слуг, то вони не створюють матеріальних благ, а лише відновлюють або під вищують їх споживну вартість (наприклад, ремонт устаткування, хромування окремих деталей).
Стосовно ступеня завершеності виробництва на даному підприємстві промислова продукція може виступати у вигляді готових виробів, напівфаб рикатів, незавершеного виробництва.
До готових виробів належать продукти основного і побічного виробни цтва, що є кінцевим результатом промислово виробничої діяльності підпри ємства, пройшли на ньому всі стадії обробки і прийняті відділом технічного контролю (ВТК), мають документальне підтвердження про їх якість і придат ність і здані на склад готової продукції. Їх особливістю є те, що вони призна чені для відпуску на сторону, тобто іншим підприємствам, збутовим органі заціям, а також своїм непромисловим підрозділам - власному капітальному будівництву, підсобному сільському господарству чи установам культури і побуту та іншим. Наприклад, для машинобудівного заводу готовим виробом будуть верстати, для комбайнового - готові комбайни.
До напівфабрикатів підприємства належать вироби, завершені вироб ництвом у межах однієї виробничої одиниці (цеху) і підлягають подальшій обробці в інших виробничих одиницях. Деяка частина їх може відпускатися на сторону. За своїм економічним призначенням такі напівфабрикати не від різняються від готових виробів і справа пише в організаційно-виробничій структурі підприємства чи фірми. Наприклад, на текстильному комбінаті із завершеним виробничим циклом напівфабрикатами є пряжа і сирова ткани на; з пряжі, виробленої на прядильних і ткацьких фабриках виготовляють сирову тканину, а з неї в оброблювальній фабриці - готову тканину. Водно час на самостійних прядильних і ткацьких фабриках пряжа і сирова тканина виступають уже не напівфабрикатами, а готовими виробами, оскільки на цих підприємствах вони не вимагають подальшої обробки.
Крім того, до готової продукції та напівфабрикатів належать також про дукти підсобних і допоміжних цехів, які забезпечують нормальну роботу ос новних цехів підприємства і лише незначна їх частина відпускається на сторону. Це виготовлена тара в підсобних цехах чи інструменти, форми штампів - в допоміжних. За своєю натурально-речовою формою - це готові вироби і напівфабрикати неосновного виробництва та роботи промислового характе ру.
До незавершеного виробництва належать продукти, які не пройшли ви робничого процесу в окремому цеху підприємства або технологічно завер шена виробництвом продукція, що не прийнята ВТК і не здана на склад го тової продукції. Це, зокрема, всі види виробів, які ще не набули закінченого товарного вигляду (наприклад, заготовка, яка обробляється на металорізаль ному верстаті).
Поділ на незавершене виробництво і напівфабрикати залежить від орга нізаційної структури підприємства. При безцеховій структурі управління, що характерна для невеликих підприємств, напівфабрикатів немає. Всі незавер шені обробкою предмети праці вважаються незавершеним виробництвом. При об'єднанні цехів продукти, які раніше вважалися напівфабрикатами, бу дуть враховуватися в складі незавершеного виробництва, а при розукруп ненні цехів частина предметів праці, яка раніше вважалася незавершеним виробництвом, враховуватиметься в складі напівфабрикатів.
Слід відзначити, що з народногосподарської точки зору поділ продукції на готову і напівфабрикати також має дещо умовний характер. Готові вироби даного підприємства можна розглядати як напівфабрикати, які передаються для подальшої переробки на інших промислових підприємствах (наприклад, стальний прокат - готовий виріб для доменного виробництва, але це напів фабрикат для машинобудівного виробництва). Тому поділ на готові вироби і напівфабрикати за межами підприємства втрачає своє значення, виникає не обхідність розрізняти проміжні і кінцеві продукти галузі і промисловості за галом.
Важливе значення для обліку продукції, розрахунку її обсягу має визна чення моменту готовності. Тут вихідним є те, що готовою вважається проду кція, яка завершена виробництвом, укомплектована, відповідає державним стандартам, прийнята ВТК, має документ, який підтверджує її готовність і якість і передана на склад готової продукції чи замовнику. Ця вимога стосує ться також і напівфабрикатів, продукції підсобних і допоміжних цехів та ро біт промислового характеру.
1.2. Методи вимірювання продукції промислового підприємства
Вивчення обсягу промислової продукції, виявлення закономірностей йо го зміни в часі та ступеня задоволення населення окремими її видами здійс нюється на основі обліку продукції в натуральних одиницях. Облік продукції в натуральному виразі характеризує обсяг виробництва у прийнятих для неї фізичних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах). Відповідний вимір відбиває кількість споживних вартостей, вироблених за звітний період.
Наукова організація обліку продукції в натуральному виразі потребує нині розв'язання методологічних проблем. Зокрема, це проблема номенклатури продукції, яка підлягає обліку в натуральних одиницях та вибір одиниць її виміру. Номенклатура продукції, що виробляється промис ловістю, нараховує понад 110 мли. назв, не враховуючи окремих її сорторозмірів. Вести такий облік надзвичайно важко, тому в статистиці облік продукції у на туральному виразі здійснюється в згрупованому вигляді, за номенклатурою найважливіших видів продукції, яка затверджується відповідними державни ми відомствами. Ця номенклатура доводиться до промислових підприємств і згідно з нею у звіті цих підприємств наводять дані про випуск продукції в на туральному виразі незалежно від того, яка її питома вага у загальному обсязі.
Важливе значення для правильної організації натурального обліку має та кож вибір одиниці виміру, яка повинна найповніше відбивати споживні влас тивості продукції. Одиниці виміру виробів включаються в номенклатуру і є обов'язковими для всіх підприємств. Цим забезпечується тотожність підходу до обліку продукції по всій території України і можливість визначення загаль ного її обсягу за кожним видом згідно і затвердженою номенклатурою.
Нижче наведені дані про випуск продукції в Україні в натуральних оди ницях.
Таблиця 2.1.
Виробництво найважливіших видні промислової продукції в Україні
1
1985
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
Електроенергія млрд. квт.год
272
299
279
253
230
203
194
181
Сталь, млн.т.
55
53
45
42
33
24
22
22
Вугілля, млн.т.
189
165
136
134
116
95
84
71
Нафта, млн.т.
5,8
5,3
4,9
4,5
4,2
4,2
4,1
4,1
Екскаватори, тис.шт.
10,0
11,
10,4
7,1
5,5
2,9
2,2
0,5
Трактори, тис.шт.
136
107
90
71
56
16
10
5,4
Одиниці виміру продукції у фізичних величинах повинні відповідати єдиній міжнародній системі одиниць «СИ», яка прийнята у 1960 р.
Для більш повного відбиття споживних вартостей окремих видів проду кції при її обліку використовують не одну, а дві одиниці.
При всій важливості натурального обліку продукції слід враховувати і його обмеженість, яка дещо звужує можливості його використання, особливо при визначенні узагальнюючих показників. Натуральний облік у фізичних одиницях виміру характеризує обсяг виробництва лише конкретного виду продукції чи його підвиду. Проте, практика постійно вимагає визначення по казників обсягу продукції, яка складається з кількох різновидів однієї і тієї ж споживної вартості або з кількох різних видів продукції. Як же визначити обсяг продукції її кожному з цих випадків?
У першому разі використовують умовно-натуральні одиниці виміру, які до зволяють дещо розшириш межі натурального обліку, будучи його різновидом. Суть цього методу полягає її тому, що одиниця одного різновиду продукту бе реться за умовну (еталон), а всі інші переводяться в умовні одиниці шляхом множення її кількості її натуральному виразі на перевідні коефіцієнти.
Цей метод може бути використаний лише відносно продукції, яка має різновиди виробів, об'єднаних основною споживною ознакою. Наприклад, потужність у двигунах різного типу, теплотворність вугілля в його різних сортах, процент жирності в милі різних видів.
При визначенні перевідних коефіцієнтів перерахунку за умовну одини цю беруть один з різновидів продукції, а всі інші споріднені види порівню ють з нею .
Звичайно, використання названих методів обліку полегшує обчислення показників обсягу продукції. Однак, чим більша номенклатура різнойменної продукції, тим складніше визначити узагальнюючі показники.
Натуральні і умовно-натуральні показники продукції не дають можливості безпосередньо визначити узагальнюючі показники, які характеризують обсяг виробленої продукції як окремого підприємства, так і галузі в цілому. Тому, ця обставина зобов’язує залучати інші одиниці виміру, а саме, вартісні.
Суть вартісного методу обліку полягає в тому, що обсяг промислової продукції визначається за допомогою цін, тобто (де q - кількість окре мих видів продукції, а p - ціна одиниці кожного виду). Оптові ціни підпри ємства охоплюють елементи вартості, які входять у собівартість продукції і прибуток. Оптові ціни промисловості, окрім оптових цін підприємства, включають додану вартість і націнки збутових організацій.
Розрізняють поточні і фіксовані оптові ціни підприємства, які діють у певних межах простору і часу. Для оцінки господарської діяльно сті підприємств і характеристики виробничих зв'язків використовують пото чні ціни. Для планування і обліку виконання планів за рік, квартал, місяць, для визначення динаміки обсягу у продукції використовують порівня льні ціни. Точніше буде на такі ціни фіксованими оптовими цінами підприємства. .[2, ст. 262].
До складу товарної продукції в фіксованих цінах входить вартість різниці в залишках незавершеного виробництва. Бухгалтерський облік визначає обсяг незавершеного виробництва за собівартістю. Тому постає за вдання перерахувати його величину в оптові ціни під приємства. На практиці з цією метою використовують два методи — прямий та непрямий.
Прямий метод, який має різновидності, зводиться до визначення ступеня технічної готовності продукту і на цій основі - оцінки обсягу незавершеного виробництва в оптових фіксованих цінах підприємства.
Непрямий метод застосовують у тому разі, коли неможливо використовувати прямий метод. При цьому ви користовують дані бухгалтерського обліку: з дебету рахунку «Виробництво» (20-й рахунок) виключають собівартість вироблених за звітний період готових ви робів, напівфабрикатів та робіт (послуг) промислового характеру, виконаних на замовлення інших підприємств. Одержане сальдо за дебетом цього рахунку являє собою незавершене виробництво на момент обліку за собівартістю. Для того, щоб включити цей показник у товарну продукцію, його обсяг слід визначити в оптових цінах підприємства. Для цього визначають коефіцієнт, який показує, на скільки оптова ціна незавершеного виробництва більша за його собівартість. Коефіцієнт визначають як відношення вартості в оптових цінах підприємства всієї виготовленої продукції до її собівартості.
Однак, розглянутий метод визначення різниці в залишках, незавершеного виробництва має свої недоліки: по-перше, собівартість незавершеного виробництва включає не виробничі витрати (штрафи, пені), тому одержаний ре зультат буде дещо завищений; по-друге, незавершене виробництво при цьому методі може включати матері али та напівфабрикати, які вже списані з центрального складу підприємства, але ще не використані у вироб ництві, що теж відбивається на рівні показника.
Основне місце в системі макроекономічних показників по сідають валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий націо нальний продукт (ВНП). Ці показники насамперед застосовують ся для оцінювання стану і перспектив розвитку економіки, для міжкраїнних зіставлень.
Обсяг ВВП розраховується в поточних цінах різними методами: виробничим (реальним), розподільним (особистим) і методом кінцевого використання.
Виробничий метод. За цим методом обсяг валового внутріш нього продукту визначають як суму доданих вартостей усіх ви робничих одиниць-резидентів плюс чисті податки на виробницт во та імпорт. Валова додана вартість обчислюється як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням. Вона містіть у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробницт ва і розподіляються між ними. У формалізованому вигляді роз клад додано/ вартості ДВ на складові можна подати у вигляді:
ДВ = ОП + ПВ + ПІ + ЗД,
де ОП — оплата праці; ПВ — податки на виробництво (за відки данням субсидій); ПІ — податки на імпорт (за відкиданням суб сидій); ЗД — змішаний дохід.
Чисті податки на продукти та імпорт включають податки, розмір яких безпосередньо залежить від кількості чи вартості то варів та послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих ви робничою одиницею-резидентом; при цьому з неї виключається розмір відповідних субсидій на продукти.
Субсидії — це відшкодування з державного бюджету в поряд ку державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію, для покриття поточних збитків підприємств, поліп шення їх фінансового стану завдяки поповненню оборотних кош тів або компенсації окремих витрат.
Створений у результаті виробничої діяльності ВВП, що дорів нює розміру доданої вартості ДВ, можна подати так:
ВВП = 2 ДВ = І (ВВ - ПС + ЧП),
де ПС — проміжне споживання; ЧП -— чисті податки; ВВ — ва ловий випуск.
Проміжне споживання містить витрати на товари, матеріальні та нематеріальні послуги, які використані інституційними одини цями для виробничих потреб.
Така схема обчислення валового внутрішнього продукту дає змогу знайти не лише його абсолютну величину, а й структуру (частку доданої вартості, створеної в кожній галузі, у загальному обсязі валового внутрішнього продукту), а також структуру ма теріальних витрат і чистої продукції у валовій за кожною галуззю народного господарства.
Реальний метод є основним при визначенні обсягу валово го внутрішнього продукту. Цей метод застосовують державні органи статистики, і він найповніше забезпечений статистичною інформацією.
Як агрегований показник ВВП має вартісний вияв і оцінюється за основними цінами, цінами виробника, споживача і за ринкови ми цінами.
Основна ціна - це сума, яку утримано виробником за одиницю товару (послуги), що його вироблено як продукцію; на цій ціні не позначаються податки на продукцію і субсидії.
Ціна виробника - сума, яку отримає виробник за одиницю товару або послуги, з урахуванням податків і субсидії. При цьому в розрахунку не беруть участі суми зборів за доставку продукції споживачеві, податки на додану вартість і подібні до таких пла тежі, що збільшують ціну продукції на ринку.
Ціна споживача — сума, яка сплачується споживачем для то го, аби товар чи послуга були надані в необхідний їм час і в по трібному місці. Цю ціну знаходять з урахуванням усіх податків і додаткових (за доставку продукції і т. ін.) зборів, за відкиданням суми субсидій (ПДВ у ціні покупця враховується, якщо не підля гає відрахуванню за законодавством).
Ринкова ціна ВВП визначається з погляду витрат на придбан ня товарів і послуг, тобто як загальні витрати за відрахуванням імпорту (за цінами ФОБ).
Перші три види цін відбивають результат виробничої діяльно сті як такої, створення вартості і формування доходів виробника, які відшкодовують понесені їм витрати.
Діяльність уряду щодо економіки призводить до розбіжностей у результатах розрахунків між сумою всіх факторних платежів або вироблених доходів (оцінюються за факторними витрата ми) і сукупним розміром витрат (оцінюється за ринковими ціна ми). З огляду на існування непрямого оподаткування і державних субсидій, кінцева ціна відрізняється від справжніх доходів, отри маних факторами виробництва. Непрямі податки за відрахуван ням субсидій є обов'язковими платежами державі, і виробники розглядають ці платежі як витрати, пов'язані з участю у вироб ництві. Такі податки, на відміну від прямих податків, не випла чуються з доходів, отриманих факторами виробництва. А тому, щоб від ВВП, вимірюваного через доходи за факторною вартіс тю, перейти до ВВП, вимірюваного через витрати за ринковими цінами, треба додати чисту суму непрямих податків.
Тоді ВВП у ринкових цінах дорівнює сумі витрат домашніх господарств на кінцеве споживання в цінах споживачів, витрат уряду на кінцеве споживання в цінах споживачів, витрат некомерційних установ на кінцеве споживання в цінах споживачів, валовому приросту основного капіталу в цінах споживачів, придбан ню за відрахуванням реалізації цінностей у цінах споживачів, зміні в запасах, експорту в цінах споживачів за кордоном (цінах, ФОБ) за виключенням імпорту в цінах ФОБ.
Розподільний метод. Розмір валового внутрішнього продукту цим методом можна визначити на стадії його первинного розпо ділу як суму первинних і перерозподілених доходів. До первин них доходів відносять доходи, які створюються до моменту їх пе рерозподілу суспільством. Це оплата праці робітників, зайнятих виробничої діяльністю, податки типа ПДВ, доходи від власності, інші доходи виробничих одиниць.
Серед доходів, які створюються в процесах перерозподілу, можна назвати проценти, які отримають за позиками і банківськими вкладами різного роду дивіденди, податки, внески із соціального страхування, аморти заційні відрахування і т. ін.
Розподільний метод передбачає включення до ВВП таких компонентів:
оплату найманих працівників;
податки за винятком субсидій на виробництво та імпорт;
споживання основного капіталу,
чистий прибуток.
Оплата найманих працівників включає всі грошові виплати, а також вартість як винагороду за працю, виконану у звітному пе ріоді, натуральних видач особам, які працюють за наймом. Вона охоплює всіх працівників резидентних підприємств незалежно від того, є вони працівниками-резидентами або нерезидентами.
Оплата праці складається із трьох компонентів:
заробітна плата (яка нарахована до утримання різних відра хувань і податків) і добові за час відряджень;
фактичні внески на соціальне страхування;
умовно нараховані внески на соціальне страхування.
До складу заробітної плати не входять відшкодування пра цюючим витрат виробничого характеру; допомога із соціального страхування; матеріальна допомога та інші трансфертні виплати; вартість послуг соціально-культурного характеру, які надаються спеціальними підрозділами підприємств і організацій безоплатно або за зниженою вартістю робітникам і членам їхніх сімей.
Фактичними внесками на соціальне страхування є відраху вання підприємств і організацій до Фонду соціального страху вання і пенсійного забезпечення.
Умовними внесками на соціальне страхування є допомога із соціального забезпечення, яку виплачують безпосередньо під приємства і організації своїм робітникам (доплати до пенсій, ви плати у зв'язку з виробничими травмами, професійними захво рюваннями і т. ін.).
Податки на продукти утримуються пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або ім портованих виробничою одиницею. До них належать: податки з обороту і продажу; податок на додану вартість; імпортні та експортні мита; акцизні збори; надбавки до цін на окремі товари.
Інші податки включають платежі підприємств і організацій до державного бюджету і в позабюджетні фонди у зв'язку з викори станням ресурсів і отриманням дозволів на специфічні види дія льності: плату за основний капітал і оборотні кошти; за воду, отриману промисловими підприємствами; податок на приріст коштів на оплату праці; податки з власників будівель, транспортних засобів; земельний податок; державне мито; сільськогосподарський податок; ринковий збір; внески на дорожні роботи; внески на пом'якшення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і т. ін.
Субсидії на виробництво та імпорт включають дві групи: суб сидії на продукти й інші субсидії, що пов'язані з виробництвом.
Субсидії на продукти - це субсидії, які надані пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, проданих на внутріш ньому ринку або експортованих виробничою одиницею-резидентом.
Вони включають відшкодування з державного бюджету для державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію, інші субсидії, призначені для покриття поточних зби тків підприємств.
Споживання основного капіталу за своїм економічним зміс том відповідає витратам на амортизацію і капітальний ремонт об'єктів основного капіталу.
Метод кінцевого використання. За допомогою цього методу величину валового внутрішнього продукту можна визначити на стадії його використання.
Після первинного розподілу ВВП перерозподіляється, у ре зультаті чого розраховують доходи, що їх називають вторинни ми, або похідними. Процес перерозподілу закінчується створен ням кінцевих доходів, тобто в кінці свого руху в процесі виробництва ВВП досягає стадії кінцевого використання, де за своїм цільовим призначенням поділяється на споживання в домашніх господарствах; вартість державних закупок; інвестиції в націо нальну економіку і чистий експорт (різницю між вартістю товарів за експортно-імпортними операціями). Обчислення валового внутрішнього продукту за категоріями кінцевого використання дає характеристику використання сукупних кінцевих продуктів та послуг за різними напрямками.
Обчислення валового внутрішнього продукту за напрямками кінцевого використання виконується за такою схемою:
1. Кінцеве споживання .
1.1. Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств.
1.2.Витрати на кінцеве споживання державних установ.
1.3.Витрати на кінцеве споживання приватних некомерційних (громадських) організацій, які обслуговують домашні госпо дарства.
2. Валове нагромадження.
2.1.Валове нагромадження основного капіталу.
2.2.Зміни запасів матеріальних оборотних коштів.
3.Сальдо експорту та імпорту продуктів і послуг.
4.Валовий внутрішній продукт .
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) визначають як різницю ВВП і вартості спожитого основного капіталу (ЧВП може оціню ватися в тих самих цінах, що й ВВП) [8, ст. 430].
1.3. Система вартісних показників обсягу продукції. Способи обчислення валового обороту, валової продукції, товарної, реалізованої і чистої продукції
Вартісний облік промислової продукції дозволяє обчислювати ряд пока зників її обсягу на будь-якому рівні: починаючи від цеху і закінчуючи галуз зю загалом. Цього не може забезпечити облік продукції в натуральних вимір никах, при якому різнойменна продукція не може підсумовуватись. Немож ливо у цьому випадку складати і елементи продукції, які перебувають на різ них стадіях її готовності: напівфабрикати і незавершене виробництво - це продукти, які розрізняються рівнем кристалізованої в них праці, здатністю задовольнити потреби суспільства.
Серед вартісних показників, які характеризують діяльність підприємства, розрізняють показники валового обороту, валової продукції, товарної продук ції, реалізованої продукції та чистої продукції. Кожен із цих показників має певний еконо мічний зміст, методику обчислення, а загалом вони становлять систему взає мопов'язаних вартісних показників. Всі ці показники, крім валового обороту, можуть бути розраховані заводським чи галузевим методами.
Порядок оцінки і обліку окремих елементів продукції промисловості ре гламентується відповідними нормативними документами Міністерства ста тистики України.
Валовий оборот.
У практиці обліку і планування окреме підприємство не можна розгляда ти як єдине ціле, що не має внутрішньої організаційної структури: цехів, виро бництва. А втім, такі підрозділи існують, і без їх діяльності неможливо вироб ляти продукцію, яка проходить обробку в цих підрозділах, перетворюючись з сировини в незавершене виробництво, напівфабрикат, і зрештою, в готові вироби. Тому виникає необхідність визначати загальний обсяг продукції, ви робленої за даний період, всіма промислово - виробничими цехами незалежно від мети виробництва. В такому разі валовий виробничий оборот, який найчастіше називають валовим оборотом, дає можливість охарактеризувати обсяг продукції, створеної в усіх структурних підрозділах підприємства.
Під валовим оборотом розуміють вартість всього обігу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого призначення.
До складу валового обороту (ВО) включають такі елементи продукції: - вартість готових виробів всіх промислово-виробничих цехів;
- вартість напівфабрикатів основного виробництва;
- вартість продукції допоміжних цехів у вигляді інструментів, оснастки;
- вартість виконаних робіт промислового характеру, таких як нікелю вання, розкрій, розфасовка, капітальний ремонт і модернізація власного ви робничого устаткування і інших підприємств;
- зміна залишків незавершеного виробництва.
Щодо незавершеного виробництва, то його як результат виробничої дія льності включають в розмірі різниці залишків на кінець і початок періоду. Ця величина може бути зі знаком (+), коли залишок на кінець періоду пер...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора