МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Український державний університет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
на тему:
“Вдосконалення управління маркетингом на підприємстві ТОВ ВТП Агропереробка”
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи формування стратегії ціноутворення на продукцію підприємства
1.1.Характеристика підприємства
Розділ ІІ. Оцінка ринкового потенціалу ТОВ ВТП “Агропереробка”
2.1.Коротка характеристика підприємства
2.2.Аналіз собівартості продукції
2.3.Аналіз беззбитковості основних видів продукції
2.4.Оцінка зовнішнього маркетингового середовища діяльності підприємства
Розділ ІІІ. Економічне обґрунтування методики формування цін на сир “Чеддер”
3.1.Основні методи формування ціни на продукцію
3.2.Затратний метод
3.3.Метод співставлення попиту та затрат
3.4.Метод інтерполяції
3.5.Вибір методу формування ціни на сир “Чеддер” та його вплив на фінансові результати підприємства
3.6.Обгрунтування доцільності виробництва нової продукції
Висновки
Список літератури
Додатки
В С Т У П
Останнім часом в економіці України відбулися зміни, які принципово змінили підхід до поняття “ціна”.
Значення ціни зростає, що обумовлено більш широким використанням товарно-грошових відносин і вартісних категорій, посиленням ролі економічних важелів впливу на виробництво та розвиток господарських розрахунків.
Ціна займає одне із центральних місць в загальній системі вартісних інструментів і важелів управління економікою. Це виражається в тому, що прибуток, собівартість та інші економічні категорії прямо або побічно пов’язані з ціною. Водночас ціна приховує так багато складностей, що її можна було назвати “економічним атомом”.
В умовах конкурентного середовища ціна формується переважно під впливом факторів, які складаються незалежно від підприємства.
Разом з тим, правильна оцінка всіх умов ринку і можливостей підприємства у визначенні цін на продукцію, що реалізується підприємством – запорука виживання в умовах конкурентного середовища, благополуччя і успіху, стійкості фінансового стану, звичайно при ефективній і мобільній виробничо-господарській діяльності.
Сам механізм формування ціни промислового підприємства є складним питанням, яке недостатньо розглянуте в економічній літературі і потребує детального вивчення.
Адже, існує правило – “необхідно виробляти те, що продається, а не продавати те, що виробляється”. Це означає, що в цьому і полягає сутність зміни доктрини ціноутворення: не ринкова ціна повинна орієнтуватись на ціну виробництва, а навпаки.
В умовах ринкової економіки ціни мають особливе значення, оскільки від них залежить рентабельність виробництва, стабільність функціонування підприємства, величина отриманих прибутків. Саме, на цьому етапі така проблема, як формування ринкової ціни є дуже актуальна, оскільки в економічних умовах, що склалися, використання старих нормативних підходів стало неможливе, а умови для використання класичних ринкових методів ціноутворення ще не сформовані.
Отже, в умовах переходу до ринкової економіки не доцільно відображати в ціні тільки суспільно-необхідні затрати праці, а необхідно враховувати велику кількість зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на розмір ціни.
Оскільки важливою умовою виживання підприємства на ринку є правильна оцінка всіх умов функціонування ринку та можливостей підприємства у визначенні цін на продукцію, тема “Формування стратегії ціноутворення” є найбільш актуальною. Адже, оптимально визначена ціна дозволить підприємству отримати максимальний прибуток – це і є головною метою функціонування будь-якого підприємства.
Мета курсової роботи полягає у розробці та обґрунтуванні комплексної системи економічних, організаційних і заходів спрямованих на вдосконалення механізму формування стратегії маркетингу підприємства. Для підприємства ТОВ ВТП “Агропереробка” мета полягає у визначенні оптимального рівня цін, який би забезпечував отримання максимального прибутку та збут продукції.
Поставлена мета обумовлює вирішення наступних завдань:
- розкриття теоретичної основи формування ринкової ціни підприємства з позиції досягнень економічної науки і вимог підвищення ефективності виробництва, узагальнення накопиченого теоретичного та практичного досвіду категорії ціни;
- обґрунтування напряму та методики їх проведення, актуальності теми та здійснення аналізу об’єкта дослідження;
здійснення комплексного аналізу собівартості продукції, аналізу позицій основних конкурентів, безпосереднє формування ринкової ціни, розробка та обґрунтування комплексної системи економічних та організаційних заходів по покращенню економічного становища підприємства, удосконалення механізму формування ринкової ціни на продукцію підприємства;
обґрунтування доцільності виробництва нової продукції – сиру з наповнювачем.
При виконанні курсової роботи були використанні такі методи: порівняльний, аналітичний, розрахунковий, кореляційно-регресійний.
Для проведення аналізу та розрахунків використані дані річних звітів, форм бухгалтерської та статистичної звітності.
РОЗДІЛ І
Оцінка ринкового потенціалу ТОВ ВТП “Агропереробка”
1.1. Коротка характеристика підприємства
В умовах конкурентного середовища ціна формується переважно під впливом факторів, які об’єктивно не залежать від підприємства. Механізм формування ціни є не досконалим, через те, що з кожним днем ринок диктує нові умови виробнику. Тому, дослідження ринкової ціни на підприємстві “Агропереробка” потребує більш досконалого вивчення кон’юнктури ринку, а зокрема підприємств-конкурентів.
Отже, потреба у дослідженні – це визначення конкретного об’єкта дослідження, всебічне визначення його структури, характеристик, зв’язків на основі розроблених наукових принципів та методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, впровадження у виробництво та отримання ефекту.
Об’єктом дослідження є ТОВ ВТП “Агропереробка”, яке зареєстровано розпорядженням голови Рівненської управи № 388 від 30.03.95 р. Засноване трьома приватними особами. Форма власності – колективна. Основним видом діяльності була гуртова та роздрібна торгівля. В 1997 році підприємство розширило свою діяльність, плануючи власне виробництво. В основу бізнес-плану покладена ідея виробництва продуктів харчування на базі комплексної переробки місцевої сировини. В травні 1997 року підприємство розпочало реконструкцію, придбаного через Рівненське регіональне відділення Фонду Держмайна України незавершене будівництво овочево-тепличного комбінату, і створило на його території міні-молокозавод. В жовтні 1997 року міні молокозавод введено вдію. Впроваджена класична болгарська технологія із застосуванням сучасного обладнання виробництва Болгарії.
В основу технологічної схеми молокозаводу покладена класична болгарська технологія із застосуванням високо потужного сучасного обладнання.
Виробнича потужність складає – 15 т в зміну переробленого молока, 30 т – за добу.
В асортименті продукції:
сир твердий “Чеддер” ( 2 т/добу)
напій кисломолочний “Сніжок” (1т/добу)
молоко пастеризоване (1т/добу)
сметана (0,12т/добу)
йогурт “ Столичний”(1т/добу)
Із вторинної сировини :
сир кисломолочний “Надуги”(1т/добу).
За останні роки асортимент розширено такими видами продукції:
кефір жирний та знежирений
ряжанка
вершки
топлене молоко.
Особливість впровадженої технології полягає у використанні болгарських заквасок, що визначають смакові та лікувальні властивості продукції. Продукція випускається в яскравій екологічно-чистій упаковці, різної розфасовки.
Реалізація продукції проводиться в основному в м.Рівне та Рівненській області.
ТОВ ВТП “Агропереробка” має висококваліфіковані кадри. Весь керівний склад адміністрації і структурних підрозділів мають вищу освіту. Всі виробничі ділянки забезпечені спеціалістами. Організаційна структура підприємства наведена на рис. 1.1.
Генеральний директор
Головний інженер Головний
молокозаводу бухгалтер
Бухгалтерія
Лабораторія Транспортний Відділ
Цех
Будівельна Гуртовня
Бригада
Рис.1.1 Схема організаційної структури підприємства
Сьогодні ВТП “Агропереробка” на 15% забезпечує потреби міста у високоякісних молокопродуктах і виробляє третину твердих сирів в області. Підприємство стабільно поставляє свою продукцію медичним установам, школам, дошкільним закладам. На підприємстві працює понад 130 чоловік.
Продукція, що випускається ТОВ ВТП “Агропереробка” орієнтована на конкурентного споживача, тому товари реалізуються зразу після закінчення процесу виробництва (або на протязі кількох діб). Це характеризується нульовими залишками готової продукції на складах підприємства. За останні 3 роки діяльності підприємства спостерігається зростання обсягів виробництва продукції.
Для більш глибокого розуміння стану підприємства на сьогоднішній день розглянемо ряд техніко-економічних показників (табл.2.1.).
За результатами аналізу, наведеного в таблиці 1.1. можна зробити наступні висновки:
В 2002 році виробництво товарної продукції в діючих цінах збільшилось в 1,3 раза проти 2001 року і майже в 1,4 раза проти 1999 року.
Таблиця 2.1.
Економічні показники діяльності ТОВ ВТП “Агропереробка”
за 1999-2002 роки
Показники
Одиниця виміру
Роки
1999
2000
2001
2002
Обсяг виробництва продукції
тис. грн.
5225,0
6573,76
5750,0
7367,03
Чисельність працівників - всього
чол.
126
132
130
142
в т.ч. робітники
чол.
87
95
88
93
Собівартість продукції
тис.грн.
5074,23
6268,1
4972,1
5812,03
Балансовий прибуток
тис.грн.
150,77
305,65
777,95
1555,0
Фонд оплати праці - всього
тис.грн.
294,8
298,0
270,8
342,9
в т.ч. робітників
тис.грн.
150,5
166,3
126,7
156,2
Середньомісячний виробіток продукції одним працівником
тис.грн./
чол.
3,46
4,15
3,69
4,32
Середньомісячний виробіток продукції одним робітником
тис.грн./
чол.
5,0
5,77
5,45
6,6
Середньорічна вартість основних фондів
тис.грн.
4454,0
4587,3
4487,9
4358,7
Рентабельність виробництва
%
3,0
4,9
15,6
26,8
Причинами такого різкого збільшення стали виведення підприємства на повну проектну виробничу потужність, підвищення ефективності виробництва та ріст цін, а в 2001 р. - випуск нових видів продукції. Разом з тим, витрати на виробництво зросли на 737,8 тис.грн. або в 1,14 рази. Це спричинено ростом цін на сировину. Проте найвищий рівень витрат зафіксований у 2000 році. Це пов’язано в першу чергу з невиправдано високими цінами на матеріали (сичужні ферменти, закваску, та інше). В 2001 році ціни на матеріали знизились майже в 1,7 рази та стабілізувалися. Загальну оцінку динаміки фінансового стану показує порівняння зміни підсумку балансу зі зміною виручки від реалізації. Виручка від реалізації у 2000 році порівняно з 1999 роком зросла в 1,26 рази, а відповідно в 2001 році порівняно з 2000 роком знизилась в 1,14 раз. Цей негативний фактор пов’язаний з виходом на ринок низки конкурентів. Наявність нових конкурентів вимагала на той час від підприємства “Агропереробка” втілити в життя наступні заходи: змінити упаковку продукції, впровадити розфасування продукції (зокрема сметани та йогурту), розширити мережу власної торгівлі, шляхом відкриття торгових точок. Після впровадження цих заходів за 2001 рік виручка від реалізації в 2002 році зросла в 1,28 рази. Це свідчить про те, що у 2002 році використання фінансових ресурсів підприємства було значно ефективнішим, ніж у 2001 і 2000 роках.
Разом із збільшенням обсягів виробництва збільшувались обсяги реалізації продукції. Відсоток розрахунків з покупцями в грошовій формі склав майже 100% .
Фонд оплати праці в 2002 році порівняно з 2001 роком збільшився в 1,18 рази і в 1,15 рази порівняно з 2000 роком. Чисельність працюючих за 5 років збільшилась в 1,13 рази. Продуктивність праці одного робітника в 2002 році порівняно з 2001 збільшилась в 1,17рази; і більш ніж в1,25 рази в порівнянні з 1999 роком. Темпи приросту продуктивності праці робітників за останній рік становлять 21,23%, а темпи приросту середньої заробітної плати – 16,67%. Випереджаючі темпи росту продуктивності праці в порівнянні з темпами росту заробітної плати являються одним з факторів зниження собівартості продукції і впливають на зростання обсягів випуску продукції .
В 2002р. відвантажено торгівельним підприємствам регіону в порівнянні з 2001 роком молочної продукції на 12,5% більше. Очевидно, що частка внутрішнього ринку зросла, дякуючи підвищенню дисципліни розрахунків суб’єктів господарювання.
Таким чином, проаналізувавши діяльність ТОВ ВТП “Агропереробка” за 1999-2002 роки, можна зробити висновок:
підприємство має тривалу історію і вже зарекомендувало себе на внутрішньому ринку області;
постійно розширяє асортимент продовольчої продукції, беручи до уваги потреби ринку;
продукція підприємства рентабельна;
постійно вдосконалюється технологія виробництва;
продукція конкурентоспроможна.
В цілому підприємство успішно працює та має тенденцію до збільшення обсягів виробництва продукції, а відповідно і чисельність працівників, що можливо при умові отримання постійних прибутків, які можуть бути направлені на розширення та оновлення виробництва.
2.2 Аналіз собівартості продукції підприємства
Склад ціни на продукцію характеризується наявністю окремих елементів ціни. Основним елементом ціни є собівартість. Вивчення собівартості продукції дозволяє дати оцінку роботи підприємства по використанню його можливостей і встановити резерви її зниження. Для цього необхідно також визначити контрольовані статті витрат, оскільки вагома та контрольована стаття завжди дає практичну можливість для економії. Одночасно з обліком вагомих витрат слід зосередити увагу на тих з них, які можна поступово знизити, а також на тих витратах, які інтенсивно зростають та можуть досягнути високих значень в найближчий час. Структурно-динамічний аналіз собівартості за елементами витрат по підприємству “Агропереробка” наведений в таблиці 1.2.
Таблиця 2.2.
Аналіз собівартості за елементами затрат
Аналіз собівартості за елементами затрат показує, що найбільш ваговим елементом є “Сировина та матеріали”, при чому доля його з кожним роком зростає. Це обумовлено ростом цін на сировину, особливо у 1999 та 2000 році. Але необхідно відмітити, що у 2002 році ціна на сировину майже не змінилась, тому доля матеріальних витрат у 2002 році залишається майже на такому ж рівні як і у 2001. Це є позитивною тенденцією. Крім того, зменшилась доля на “інші операційні витрати”. Причому за 4 роки доля інших витрат зменшилась майже в 1,8 раз. Знизилась доля амортизаційних витрат в структурі собівартості, доля заробітної плати та відрахувань незначно коливається.
Отже, даний аналіз демонструє, що найбільшу питому вагу в структурі витрат складають саме матеріальні затрати. Але їх доля в 2002 році зменшилась порівняно з 2001 роком.
Аналіз витрат підприємства дуже важливий, оскільки зменшення затрат може принести додатковий прибуток підприємству. Для цього необхідно управляти витратами, тобто знати де, коли і в яких обсягах витрачаються ресурси підприємства, прогнозувати де і для чого потрібні додаткові фінансові ресурси, вміти забезпечувати максимально високий рівень віддачі від використання ресурсів.
На підприємстві “Агропереробка” налагоджена система ефективного управління витратами, оскільки рівень витрат у 2001 році порівняно з 2000 по всім елементам зменшився. На підприємстві протягом 2000-2001 років було проведено ряд заходів по зниженню рівня собівартості, зокрема зміни системи оплати праці робітникам, реалізація не використовуваних у виробництві основних фондів, налагодження постачання сировини та матеріалів. Головна перевага від проведених заходів полягає у можливості підприємства виробляти конкурентноздатну продукцію (за рахунок більш низьких витрат) та можливості використовувати гнучке ціноутворення. Тому, головне завдання підприємства на даний момент полягає не у зниженні витрат і за рахунок цього отримувати більші прибутки, а у визначенні такої ціни, при якій підприємство зможе реалізовувати оптимальний обсяг продукції.
2.3. Аналіз беззбитковості основних видів продукції
Для підприємства, яке намагається зайняти стійке положення на ринку, встановлення ціни має ключове значення для успіху вибраної стратегії. Ціна є інструментом стимулювання попиту і одночасно являє собою головний фактор довгострокової рентабельності. При розробці цінової стратегії розглядаються цілі, які пов’язані як з прибутком так і з обсягом продажу та конкуренцією.
Ціна визначає рентабельність всієї діяльності, не тільки задаючи рівень прибутку, але і фіксуючи через обсяг продажу ті умови, при яких досягається окупність всіх затрат (точка беззбитковості). Визначена ціна безпосередньо визначає рівень попиту і відповідно обсяг продажу при еластичному попиті. Завищена або занижена ціна може підірвати успіх товару.
Тому на підприємстві “Агропереробка” крім аналізу затрат на виробництво продукції необхідно провести аналіз беззбитковості по основним видам продукції.
При проведенні такого типу аналізу розраховуються наступні величини: точка беззбитковості, вклад на покриття постійних витрат на отримання прибутку, коефіцієнт вкладу на покриття, запас фінансової міцності, операційний важіль.
Для розрахунку вищевказаних коефіцієнтів необхідно правильно розподілити витрати виробництва за видами продукції.
Витрати розділяються на дві головні категорії:
Постійні та змінні – в залежності від того, чи змінюються витрати при зміні обсягу виробництва.
Прямі та накладні – в залежності від того, чи відносяться витрати напряму на окремий вид продукції.
Постійні / змінні використовуються при проведенні аналізу беззбитковості та зв’язаних з ним показників, а також при оптимізації структури виробленої продукції.
Прямі та накладні використовуються при розгляданні питання про факт розподілу витрат на окремий вид продукції або підрозділу підприємства.
Розподіл витрат на прямі та накладні зображено на рис.2.2.
Прямі Пряма Загально- Адміністративні
матеріали праця виробничі витрати
витрати
Основна Накладні
Собівартість Накладні витрати
витрати
Прямі
витрати
Витрати
Рис 2.2 Класифікація витрат
Прямі – це витрати, пов’язані з виробництвом окремих видів продукції, на собівартість яких вони можуть бути безпосередньо віднесені.
Головні статті прямих витрат:
Сировина та головні матеріали
Закупні вироби та напівфабрикати
Головна заробітна плата працівників, що зайняті на виробництві
Електроенергія
Накладні – це затрати, що пов’язані з виробництвом декількох видів продукції. Ці затрати відносяться до кожного виду продукції згідно прийнятої бази.
Головні статті непрямих затрат:
Загально цехові витрати
Загальнозаводські витрати
Частина невиробничих витрат
На підприємстві “Агропереробка” всі прямі витрати відносяться до змінних.
До постійних загально виробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними або майже незмінними при зміні обсягів діяльності. Постійні накладні витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягів діяльності, прямих витрат тощо).