Аутсорсинг в системі менеджменту підприємства
«У статті досліджено аутсорсинг в системі менеджменту підприємства. Систематизовано та класифіковано існуючі види та форми аутсорсингу. Визначено основні сфери та механізми впровадження аутсорсингового підходу до реалізації спеціалізації підприємств. Розроблено процес впровадження аутсорсингу в систему менеджменту підприємства.
В умовах розвитку ринкової конкуренції,яка ускладнюється наслідками світової економічної кризи,кожний суб’єкт змушений займатися пошуками нових форм і методів ведення бізнесу, оптиматизації управлінської системи,економії ресурсів,тощо. У цьому сенсі, певний інтерес викликає, новий підхід до управління та прийняття організаційних рішень,який називають аутсорсингом.
Існує ряд підходів до визначення поняття «аутсорсинг»,а саме:
-за висновком американського фахівця Дж. Брайана Хейвуда – це переведення внутрішнього підрозділу чи підрозділів підприємства та всіх пов’язаних із ним активів,до організації постачальника послуг,що припускає надання певної послуги протягом визначеного часу за обумовленою ціною;
-за визначенням російського автора С.Н. Лєпхіної – це спосіб кооперування, але на відміну від інших способів кооперування – підряду,субпідряду та сервісного обслуговування – аутсорсинг – стратегія управління компанією, а не вид партнерської взаємодії, він припускає певну реструктуризацію виробництва корпорації та її зв’язків.
-за визначенням російського фахівця О.Л. Єрмошиної – це передача на договірній основі непрофілюючих функцій іншим організаціям ,що спеціалізуються у конкретній області й мають відповідний досвід , знання, технічні засоби.
-за визначенням російського автора – це відмова від власнго виробництва чи біснес-процесу та придбання послуг у іншій компанії.
Можливості аутсорсингу як і сфера його застосування досить широкі. Проте сама ідея залучення зовнішніх ресурсів не є новою. Екстерналізація функцій стороннім виконавцем існує багато років, і виправдано вважається логічним принципів, закладених в ідею розподілу праці. В даний час наявність великої кількості близьких за сенсом понять (кооперація,субконтракція, управління потужностями) ,а також активний розвиток і розширення сфер розташування нової методології ускладнюють однозначне тлумачення суті аутсорсингу.
Важливою відмінністю аутсорсингу від інших видів між фірмових відносин є його стратегічний характер. Нова методологія направлена на корінне перетворення, трансформацію бізнес-системи організації на основі глибокого і всебічного аналізу її функціонування. Характерною особливістю,а також безперечною перевагоюаутсорсингу, є можливість передачі аутсорсеру не тільки повноважень, а й ризиків та відповідальності за виконання доручених функцій.
Як бачимо всі визначення стосуються функцій організації в системі менеджменту,а також автори стверджують, що аутсорсинг - це стратегія яка розповсюджена в логістичних системах. Із наведених узагальнюючих прикладів можна визначити аутсорсинг як певний метод організації управління діяльністю,який полягає у передачі непрофілюючих функцій іншим виконавцям з певним організаційно-економічним і юридичним забезпеченням.
Таким чином,аутсорсинг ,на нашу думку, є проявом такого загальновідомого методу організації в системі менеджменту як спеціалізація. За теорією, спеціалізація – це форма суспільного розподілу праці і її раціональної організації, також вона відбиває процес зосередження виробництва окремих видів продукції або її частин у самостійних галузях виробництва та спеціалізованих підприємствах.» (автор статті Левчук К.О.)
«Класифікація форм і видів аутсорсингу не є в даний момент усталеною і остаточною оскільки партнерські відносини в рамках конкретних угод про аутсорсинг можуть мати значні відмінності. Причиною цього є швидкі темпи розвитку даного сектора бізнесу, виникнення нових форм взаємовідносин в умовах економічної глобалізації, законодавчі обмеження і пр. В залежності від обсягу переданих сторонньому виконавцю функцій, а також поділу відповідальності та ризиків розрізняють наступні форми організації аутсорсингових взаємин: частковий (вибірковий); спільний (аутсорсинг спільних підприємств); трансформаційний; проміжний; реструктуризаційний; повний (максимальний) аутсорсинг.Частковий, або вибірковий, аутсорсинг - організація бізнесу, при якій конкретні функції або частини бізнес-процесів передаються аутсорсером, а ряд взаємопов'язаних функцій виконується ком-ніей самостійно.При необхідності передачі в аутсорсинг лише частини окремих виробничих функцій чи конкретних завдань усередині великого процесу використовується термін "ауттаскінг" (від англ. Outtasking). У аутсорсинг передаются області, що вимагають розвитку. Аутсорсером несе велику відповідальність за виконання доручених завдань. Спільний аутсорсинг, або аутсорсинг спільних підприємств, передбачає створення альянсу фірми-замовника з кількома аутсорсерами. В процес вирішення проблеми відбувається залучення ресурсів і здібностей замовника. Підприємства перетворюються в повноцінних партнерів, що дозволяє використовувати сильні сторони кожного з них і диверсифікувати ризики в складних проектах. Трансформаційний аутсорсинг передбачає тимчасовий переклад співробітників та активів в організацію-аутсорсером з метою розробки нових систем і створення надійної бази знань і навичок. Проміжний аутсорсинг використовується, коли організація передає управління своїми другорядними функціями третій стороні, а власні фахівці розробляють основні інноваційні напрями. Реструктуризацію на аутсорсинг пов'язаний з реструктуризацією активів, вивільненням майна та капіталу або повною ліквідацією підрозділу, що здійснює функції або бізнес-процеси, самостійне виконання яких не раціонально.» (автор статті Пучкова О.В.)
«Переваги (можливі вигоди)
Недоліки (ризики застосування)
1. Економічні
1. Зниження затрат (витрат):
- залучення аутсорсера дешевше утримання власної структури, особливо для другорядних функцій;
- зниження витрати впровадження: нових технологій, підвищення продуктивності технологій;
- зниження операційних витрат: за рахунок економії, обумовленої ефектом масштабу й централізацією;
- скорочення чисельності персоналу:
(1) адміністративного,
(2) технічного,
(3) обслуговуючого персоналу;
- можливе зниження трансакційних витрат.
2. Підвищення ефективності основних бізнес-процесів:
- компанія одержує можливість перетворити свої постійні витрати у змінні (залежно від потреб у навчанні, можна варіювати виділені на нього ресурси).
3. Зв'язаний ефект у сторони, що виконує аутсорсингові замовлення:
- ефект масштабу;
- ефект спеціалізації й централізації.
4. Ефект розподілу ризиків»
( автор статті канд..екон.наук О.В. Манойленко)
- можливість зростання витрат, у випадку передачі на аутсорсинг занадто багатьох функцій і процесів;
- необхідність чіткого розрахунку проектованих витрат пов'язаних з впровадженням й використанням аутсорсингових систем та економічного ефекту від передачі деяких операцій і функцій на сторону;
- витрати на утримання зовнішньої інфраструктури взаємодії з постачальниками аутсорсингових послуг;
- можливе зростання трансакційних витрат;
- можливість банкрутства аутсорсингової компанії.
Отже,на мою думку, застосування технології аутсорсингу забезпечує компанії значні переваги, серед яких: найбільш раціональний розподіл основних фондів, виключення накладних витрат на зміст непрофільних зміст процесів.
Скорочення витрат не є визначальною перевагою впровадження аутсорсингу. Доступ до технологій сучасного рівня,залучення до діяльності висококваліфікованих фахівців,що володіють значним досвідом у сфері послуг, які надаються ними, дозволяє підвищити рівень обслуговування і освоїти методи роботи аутсорсера. Нова методологія побудови бізнесу сприяє концентрації уваги компанії на основних компетенція, що володіють найбільшим потенціалом для досягнення конкурентних переваг. Виведення з безпосереднього оперативного управління окремих бізнес-завдань,а також скорочення кількості підрозділів сприяють раціоналізації організаційної структури компанії. Використання зовнішніх ресурсів, а в деяких випадках і ресурсів конкурентів, відкриває для компанії нові стратегічні переваги. Збільшується гнучкість,маневреність організації, оперативність реагування на зміни економічної ситуації, підвищується швидкість виходу на ринок нових товарів і послуг.
Висновок. Узагальнюючи проведене дослідження можна зробити висновок, що аутсорсинг – це новий прогресивний метод організації управління діяльністю, який полягає у передачі непрофілюючих функцій іншим виконавцям з певним організаційно-економічним та юридичним забезпеченням, який практично розвиває принцип спеціалізації в системі менеджменту підприємств.
Аутсорсинг як метод ефективної організації бізнесу має ряд переваг та недоліків. Головною перевагою є забезпечення механізмів ефективної реалізації, з точки зору ресурсної складової (економія коштів,організаційно-управлінські та інституційні перетворення), кадрового супроводу ( кадрової політики, юридичного забезпечення)
Запропонований процес застосування аутсорсингу в системі менеджменту підприємства певним чином вирішує прикладні завдання впровадження методу і пов’язує їх з цілями та функціями діяльності підприємства).
Міністерство освіти,науки, молоді та спорту України
Національний університет «Львівська політехніка»
Наукова стаття
з дисципліни фінанси
на тему: «Аутсорсинг в системі менеджменту підприємства»
Виконала:
Ст.. Групи ЕП-21
Перевірила:
Джурик Х.Б.
Львів 2011
Література:
Уткин Э.А. Управление бизнесом. Аутсорсинг и развитие компании./справочник економиста.-№1.-2004
Кутуева Д.З. Аутсорсинг: нова концепція в проектуванні бізнес-процесів компаніі. // Проблеми сучасної економіки. №1 (21) http://www.m-economy.ru/number.php
Клементс С. Аутсорсинг бизнес-процессов. Советы финансового директора: пер.с англ./С.Клемент,М.Даннеллан.-М.:Вершина 2006.-416с.
Аутсорсинг:создание высокоэффективных и конкурентоспособных организаций./ учебное пособие/под ред. Проф. Б.А.Анкина – М.:ИНФРА-М, 2003.-187 с.