Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Білет №9
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Відповіді до екзаменаційних білетів
Предмет:
Метрологія
Варіант:
9
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 9
1.Методи зрівноваження з регульованою мірою ( нульовий метод та метод заміщення ). Суть їх роботи та структурні схеми.
Метод зрівноваження з регульованою мірою (Nullmessmethode) - метод прямого вимірювання з багаторазовим порівнянням вимірюваної величини та величини, що відтворюється мірою, яка регулюється, до їх повного зрівноваження. Приклад Вимірювання електричної напруги компенсатором; зважування на рівноплечих терезах (метод протиставлення).
Цей метод ще має назву - нульовий метод вимірювання, бо відрізняється тим, що результуючий ефект діяння вимірюваної Х і зразкової XЗ величин на пристрій порівняння доводять до нуля.
Метод заміщення (Substitutions-Messmethode) - метод непрямого вимірювання з багаторазовим порівнянням до повного зрівноваження вихідних величин вимірювального перетворювача з почерговим перетворенням ним вимірюваної величини та вихідної величини регульованої міри (метод сравнения с мерой, в котором измеряемую величину замещают известной величиной, воспроизводимой мерой).
Метод заміщення - метод вимірювань, при якому ефект діяння вимірюваної величини на пристрій порівняння (компаратор, вимірювальний прилад) запам'ятовується, а потім відновлюється діянням на нього зразкової величини. Приклад - вимірювання опору неточною мостовою схемою з застосуванням заміщуючого магазина опору.
З визначень диференціального і нульового методів вимірювань випливає, що вони є окремими випадками інших методів порівняння з мірою, причому кожний з них визначається ступенем повноти реалізації цих методів. Нульовий метод має місце при повній компенсації, повному протиставленні, заміщенні чи збігу (в межах можливостей компаратора), а диференціальний - при неповній реалізації цих методів.
2.Техніко-економічна ефективність стандартизації.
2.4. Техніко-економічна ефективність стандартизації
Серед найважливіших завдань, які вирішуються з застосуванням стандартизації є раціональне і економне використання природних ресурсів, удосконалення і зростання ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці. Стандартизація входить важливою складовою в роботи зі створення нової техніки, в науково-дослідні і конструкторські роботи. Стандартизація дає можливість забезпечити відповідність показників якості продукції з найновішими досягненнями науки і техніки, впорядкувати системи документації, скоротити терміни і трудомісткість впровадження виробництва нових видів продукції, і т. д. Метою і кінцевим результатом перелічених заходів є заощадження коштів, збільшення прибутків, економічний розвиток, які, як відомо, характеризуються високою економічною ефективністю. Тому можна стверджувати, що стандартизація теж характеризується економічною ефективністю.
Економічна ефективність стандартизації (ЕЕС) є наслідком економії грошових, матеріальних, людських та інших ресурсів, яка відбувається за рахунок впровадження нових або оновлених НТД. Виконання робіт з стандартизації: скорочує цикли проектування, підготовки виробництва, виготовлення і ремонту виробів - економія часу; зменшує затрати праці, матеріалів, енергії - економія ресурсів; знижує затрати на проектування, собівартість виготовлення, затрати на ремонт виробів - економія коштів.
ЕЕС може бути визначена в масштабі всього господарства країни, галузі виробництва або окремого підприємства. Для цього виконують спеціальні економічні розрахунки, які переважно базуються на чинних нормативних документах.
Отже, ЕЕС становить виражену в грошових або натуральних показниках економію живої та матеріалізованої праці в суспільному виробництві в результаті впровадження стандарту з урахуванням необхідних затрат.
Методологічно оцінка економічної ефективності стандартизації базується на таких принципах:
- ЕЕС повинна трактуватися як єдиний комплексний результат економічних, організаційних та технічних заходів;
- величину ЕЕС слід визначати з врахуванням масштабів впровадження заходів з стандартизації;
- величина ЕЕС визначається протягом всього життєвого циклу стандарту;
- ступінь ефективності визначається шляхом співставлення всіх затрат на розробку і впровадження стандартів з величиною ефекту від його застосування.
Величину економічного ефекту від впровадження стандартів можна подати у вигляді виразу
Е = ЕПР + ЕВ + ЕЕК
де ЕПР - ЕЕС на стадії проектування продукції;
ЕВ - ЕЕС на стадії виготовлення продукції;
ЕЕК - ЕЕС на стадії експлуатації продукції.
ЕЕС на кожній з названих стадіях є сумою ефекту від змін виробничих фондів і ефекту від економії на щорічних поточних витратах.
Ефективність змін виробничих фондів визначається з врахуванням рентабельності:
ЕВ.Ф = (ПВ.Ф - П'В.Ф) КР
де П'В.Ф - виробничі фонди до стандартизації;
ПВ.Ф - виробничі фонди після стандартизації;
КР - коефіцієнт рентабельності виробничих фондів.
Економія поточних витрат виражається у зниженні собівартості продукції
ЕП.В = (С - С') n
де С' - поточні витрати на одиницю продукції до стандартизації;
С - поточні витрати на одиницю продукції після стандартизації;
n - кількість одиниць продукції.
Якщо враховувати також, що ЕЕС рахується протягом всього періоду дії стандартів то величина економічного ефекту від стандартизації буде розраховуватися за формулою
EMBED Equation.3,
де i - число підприємств, охоплених стандартизацією;
n - період дії стандартах в роках.
Поруч з тим роботи з стандартизації вимагають певних затрат:
З = ЗР + ЗВ,
де ЗР - затрати на розроблення стандартів;
ЗВ - затрати на впровадження стандартів.
Враховуючи економічний ефект і затрати можна визначити ступінь ЕЕС:
К = Е / З.
При проведенні робіт з стандартизації критерії економічної ефективності переважно є основними і визначають напрямок робіт та рівень показників, що закладаються в стандарти. Тому визначення величини економічного ефекту повинно проводитися, починаючи з початкової стадії, і супроводжувати весь процес розробки стандарту з метою вибору і встановлення оптимального рівня стандартизованих показників. Вже при розробці планів і програм стандартизації визначається величина очікуваного економічного ефекту, який уточнюється при складанні технічного завдання на розробку кожного конкретного стандарту. В процесі роботи над створенням стандарту проведення техніко-економічних розрахунків визначає оптимальний варіант вирішення завдань стандартизації.
Розроблений стандарт подається до розгляду і з уточненим техніко-економічним розрахунком ефективності, який відіграє важливу роль при прийнятті рішення про його впровадження. Пізніше, вже після впровадження стандарту на основі даних про фактичні результати, отримані в сфері проектування, виробництва і експлуатації об'єктів стандартизації, може бути розраховане фактичне значення економічного ефекту від впровадження стандарту, яке для аналізу змін економічних показників порівнюється з ЕЕС отриманим на стадії його проектування.
Проведення робіт з стандартизації, особливо розробка і впровадження державних стандартів, має економічні, технічні і соціальні наслідки для господарства всієї держави, причому часто вони можуть бути в різних сферах дуже суперечливі. Якщо впровадження стандарту створює економічний ефект у виробництві і експлуатації стандартизованої продукції, то впровадження його завжди доцільне. Але дуже часто випуск стандартизованої продукції більш високої якості вимагає від промисловості великих затрат, що підвищує собівартість її виготовлення. Поруч з тим в експлуатації така продукція дуже вигідна, бо має підвищені споживчі властивості. В цьому випадку досить складно встановити, наскільки результати перевищують сумарні затрати, і економічно обгрунтувати доцільність впровадження відповідного стандарту. В таких ситуаціях зробити висновки про доцільність впровадження стандарту можна лише на основі глобальних прогнозів про користь стандарту з позиції господарства і суспільства в цілому.
Також в багатьох ситуаціях з урахуванням різноманітності об'єктів стандартизації не завжди є можливим і доцільним визначати економічну ефективність стандартизації. Це стосується стандартів, в яких техніко-економічні показники залишились без змін в порівнянні з базовими, стандартів, що встановлюють підвищені норми для органолептичних властивостей продукції, а також загальнотехнічних і організаційно-методичних стандартів, що направлені на встановлення порядку виконання певних робіт (інструкції, положення, правила і норми виробничо-технічного призначення, документація у сфері управління виробництвом, техніко-економічна інформація), стандартів на терміни та визначення, стандартів на класифікацію або позначення і т. д. Для таких нормативних документів діють якісні характеристики підтвердження їх доцільності і затрат на розробку і впровадження.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора