РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ
Фінансовий аналіз передбачає вивчення фінансової звітності, котра виконує ряд важливих функцій:
дає уяву про кошти та зобов’язання фірми на конкретний момент (баланс);
відомості про виручку, видатки, податки, прибутки та збитки фірми (звіт про прибутки та збитки).
Баланс представляє собою моментальну картину діяльності фірми а звіт про прибутки та збитки відображає її діяльність на протязі певного періоду часу.
За допомогою даних документів ми можемо скласти уяву про нерозподілений прибуток фірми або звіт про джерела та розподіл фондів.
Аналіз фінансового стану вигідно проводити за допомогою електронних таблиць.
Завдання та джерела аналізу
Основним завданням проведення аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства - платоспроможним (неплатоспроможним), інвестиційно привабливим чи непривабливим.
Джерелами інформації для проведення аналізу є:
баланс підприємства за попередній рік та за звітний період, ф.1;
звіт про фінансові результати та їх використання за попередній рік та за звітний період, ф.2;
звіт про фінансово-майновий стан, ф.3 (до 1.01.2000 р.), звіт про власний капітал (після 1.01.2000 р.);
звіт про рух грошових кошів ф.4 (після 1.01.2000 р.);
звіт з праці за попередній рік та за звітний період, ф.1-ПВ, ф.3-ПВ (до 1.01.2000 р.);
звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг, ф.5-с(до 1.01.2000 р.);
розрахунок нормативу власних обігових коштів;
розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості;
звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос), ф.11-ОФ (до1.01.2000р
зведена таблиця основних показників, ф.22 (річні);
звіт про рух коштів в іноземній валюті, ф.15-зез;
бізнес-план;
матеріали маркетингових досліджень;
висновки аудиторських перевірок;
інша інформація.
Примірна схема фінансового аналізу
Для аналізу прийнято застосовувати велику кількість методів прийомів та процедур та схем. Практично кожен аналітик має свою улюблену схему.
В даному випадку пропонується схема, котра базована на детальному вивченні питань про зовнішнє фінансування.
Вище на малюнку зображені всі фактори котрі досліджуються. Розташувавши їх в певному порядку, почнемо з виявлення тенденцій та вивчимо сезонну складову фінансування компанії.
Для відповіді на питання про можливе сезонне фінансування застосовують такі інструменти як звіт про джерела та використання фондів, дані про рух коштів.
При допомозі фінансових показників досвідчений аналітик вивчає діяльність фірми з різних точок зору сподіваючись отримати вірну уяву про її фінансовий стан та рентабельність.
На даній схемі зображений фактор бізнес ризику, котрий відображає існування неминучого при функціонуванн6і фірми фактору нестабільності та невизначеності.
Аналітик вивчає ступень стабільності а отже і бізнес-ризику даної компанії.
Перераховані вище три фактори повинні враховуватись при висуненні потреби даної фірми у фінансуванні. Більш того дані фактори необхідно розглядати у комплексному взаємозв’язку.
Чим більшими є потрібні фонди, тим більша загальна потреба у фінансуванні. Проте природа фондів обумовлює найбільш підходящий тип для фінансування.
Фірмі з високою ступінню бізнес ризику в більшості випадків не рекомендують брати на себе додаткові фінансові ризики.
При виборі типу фінансування обов’язково слід оцінити фінансовий стан фірми. Чим кращий фінансовий стан тим вища ліквідність та рентабельність і тим на більший ризик можна піти при виборі фінансування.
Недостатньо визначити найкращий варіант фінансування виходячи виключно з можливостей та стану справ у фірмі, адже даний варіант фінансування повинен підходити і для інвесторів. Тільки в результаті взаємодії з можливими кредиторами буде визначатись розмір, термін та процентна ставка кредиту, котрий бажає отримати дана фірма.
Необхідність вступати у взаємодію з зовнішніми джерелами капіталу породжує зворотній зв’язок з іншими чотирма факторами.
Ось чому аналітик не повинен опиратись лише на цифровий матеріал, оскільки в кінцевому етапі доведеться шукати зовнішні варіанти фінансування.
Фінансовий аналіз є багатогранним. Його невід’ємною частиною є аналіз фінансових показників або індексів.
Застосування фінансових коефіцієнтів.
Фінансовий коефіцієнт (financial ratio) - відношення одного бухгалтерського показника до іншого.
Щоб оцінити фінансовий стан фірми аналітик повинен мати певні фінансові інструменти. В якості таких інструментів часто виступають фінансові коефіцієнти або індекси, тобто співвідношення різних фінансових характеристик.
Аналіз та інтерпретація різних фінансових інструментів можуть дати досвідченому та кваліфікованому аналітику більш повну уяву про фінансовий стан фірми у порівняні з тим , котре він міг би отримати з даних аналізу при використанні тільки даних характеристик взятих нарізно.
Напрямки порівняння.
Аналіз фінансових показників включає порівняння двох типів.
Перш за все аналітик порівнює співвідношення показників однієї і тої самої компанії в теперішньому та минулому періодах, а також робить їх прогнозні оцінки.
Можна зіставити величину коефіцієнту покриття - відношення поточних активів до короткотермінової кредиторської заборгованості, розраховану на кінець даного року і на кінець попереднього року.
Якщо фінансові коефіцієнти розраховані за ряд років, то аналітик має можливість вивчити як проходили зміни та визначити чи привело це до покращення чи до погіршення фінансового стану фірми та представити всю картину періоду, що вивчається.
Фінансові коефіцієнти можуть розраховуватись на перспективу або як деякі нормативи, офіційні величини, котрі можна порівнювати з фактичними значеннями коефіцієнтів або з їх значеннями у минулому періоді.
Типи коефіцієнтів.
Для цілей нашого дослідження всі типи коефіцієнтів можна умовно поділити на п’ять груп:
Індекси структури джерел власних та позичених коштів (Long-term Solvency and Financial Leverage Ratios);
Індекси ліквідності (Liquidity Ratios);
Індекси оборотності оборотних засобів (Asset Utilization or Turnover Ratios);
Індекси прибутковості (рентабельності) підприємства (Profitability Ratios);
Індекси ринкової вартості акцій (Market Value Ratios).
Жоден з наведених показників сам по собі не дає достатньої інформації, на основі котрої можна судити про фінансове положення фірми. Це стає можливим тільки після аналізу всього комплексу показників. Необхідно пам’ятати і про сезонну складову, оскільки основні тенденції можна побачити лише через порівняння вихідних даних і коефіцієнтів за той самий період року.
Хоча число коефіцієнтів росте в геометричній прогресії у порівнянні з додаванням вихідної інформації розглянемо лише основні з них, оскільки на практиці буває достатньо розглянути лише частину з них для того, щоб вірно оцінити фінансове положення компанії.
Аналіз джерел власних та позичених коштів (Long-term Solvency and Financial Leverage Ratios)
В процесі даного аналізу виявляється одна з важливих характеристик фінансового стану підприємства - його фінансова незалежність від зовнішніх джерел. Її аналіз дозволяє оцінити інвестиційний ризик, пов’язаний зі структурою формування інвестиційних ресурсів, виявити оптимальність джерел фінансування інвестиційної діяльності.
З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності "автономії" (Equity Ratio) (Кавт) як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0,5. Чим більше значення коефіцієнту, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).
EMBED Equation.3
Практикою аналізу в зарубіжних країнах часто визначають коефіцієнт мультиплікації власного капіталу (Equity Multiplier) (Кмульт.), котрий визначається як величина оберенена до попереднього показника:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Для визначення фінансової стійкості вираховують коефіцієнт фінансової стабільності (Equity/Debt Ratio) (Кфс), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів:
EMBED Equation.3
Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення Кфс повинно бути більшим 1. Якщо Кфс менше 1, то потрібно з'ясувати причини зменшення фінансової стабільності (падіння виручки, зменшення прибутку, необгрунтоване збільшення матеріальних запасів тощо).
EMBED Equation.3
Важливе значення у процесі аналізу джерел власних коштів має показник фінансового лівериджу (Financial Leverage Ratio) (Фл), який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до джерел власних коштів:
EMBED Equation.3
Зростання значення Фл свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливість втрати платоспроможності. В такому разі більш детально аналізуються показники другого розділу пасиву балансу. (Для звітності з 1.01.2000 р. слід детальніше розглядати третій розділ пасиву балансу)
Крім того значний методологічний інтерес представляють наступні наведені нижче показники. коефіцієнт загальної заборгованості (Total debt ratio) (Кзз), котрий розраховується як співвідношення позичених коштів до загальної вартості активів:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Зростання даного показника слід вважати негативною тенденцією, котра вимагатиме подальшого поглибленого вивчення.
Для визначення позиції довготермінової заборгованості підприємств визначають коефіцієнт довготермінової заборгованості (Long-term debt ratio) (Кдз), котрий визначають як співвідношення довготермінової заборгованості до суми власного капіталу та довготермінової заборгованості:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Бажаним значенням даного коефіцієнту є менше 0,5. У випадку його перевищення слід проводити додаткові перевірки.
Ще одним аспектом аналізу джерел власних та позичених коштів є визначення коефіцієнту покриття відсоткових платежів (Times interest earned ratio) (Кпвп), котрий розраховується як співвідношення доходів до виплати податків та процентів до суми виплат за процентами:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Нормативне значення для даного коефіцієнту можна визначити виходячи зі специфіки галузі підприємства та типу позичених коштів, що використовуються на підприємстві.
Крім того доцільно визначити коефіціент покриття готівковими ресурсами процентних платежів (Cash coverage ratio) (Кпгр), котрий слід визначати як співвідношення доходу до виплати податків та процентів і суми амортизаційних відрахувань до суми процентів по кредитах:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кзк). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів (за вирахуванням статей: "Розрахунки з учасниками", "Резерви наступних витрат і платежів", "Доходи майбутніх періодів", "Реструктуризований борг") і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів:
EMBED Equation.3
За твердженням офіційних методик значення Кзк повинно бути більше 0,1, проте скоріш за все норматив залежатиме від конкретної галузі.
Аналіз ліквідності (Liquidity Ratios)
Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття або коефіцієнт поточної ліквідності (Current Ratio) (Кп). Він визначається співвідношенням усіх поточних активів (за вирахуванням витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп = 1. При Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.
Крім того доцільним є визначення коефіцієнту швидкої ліквідності (Quick_Ratio) (Кш), котрий слід визначати співвідношенням поточних активів за винятком запасів до поточних зобов’язань:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Даний коефіцієнт показує здатність підприємства розплачуватись за власними першочерговими зобов’язаннями за рахунок найбільш ліквідних активів підприємства до складу котрих входять грошові ресурси, дебіторська заборгованість та ліквідні цінні папери. Як і в попередньому випадку Кш показує, скільки грошових одиниць ліквідних оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп = 1. При Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги. Дане співвідношення є однією з найважливіших характеристик ліквідності підприємства, за що було прозване “кислотним тестом” (Acid-Test Ratio).
Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Absolute Ratio) (Кал), який характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових (поточних) зобов'язань:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Значення Кал є достатнім у межах 0,2 - 0,35, а менше 0,2 – це зовнішня ознака неплатоспроможності.
Ще одним важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт готівкової ліквідності (Cash Ratio) (Кгл), який характеризує миттєву готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства до суми короткотермінових (поточних) зобов'язань:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Важливою характеристикою при аналізі ліквідності підприємства є визначення коефіцієнта захисного інтервалу (Defensive Interval Ratio) (Кзі), котрий показує здатність підприємства покривати власні щоденні операційні видатки. Він визначається як співвідношення поточних активів за винятком запасів до середньоденних операційних видатків, тобто:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
де Т-кількість днів періоду за котрий складений звіт про фінансові результати підприємства.
Аналіз оборотності оборотних засобів (Asset Utilization or Turnover Ratios)
Оборотні засоби підприємства складаються із запасів і затрат (II розділ активу балансу) та грошових коштів, розрахунків та інших активів (III розділ активу балансу). У випадку використання бухгалтерської звітності станом на після 1.01.2000 р. використовують розділи “Оборотні активи” та “Витрати майбутніх періодів”, тобто знову II та III розділ активу балансу.
Швидкість обороту оборотних засобів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство. Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.
Для визначення тенденції обіговості оборотних засобів розраховується коефіцієнт оборотності (Current Assets Turnover) (Ко).
Коефіцієнт обіговості оборотних засобів (Ко) - це відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без урахування податку на додану вартість та акцизного збору (ф.2), до суми оборотних засобів підприємства (ф.1):
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Зменшення значення Ко на кінець звітного періоду в порівнянні з його значенням на початок року свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів.
Показником ефективності використання оборотних засобів є також час обороту (Average Current Assets Collection Period) (Чо) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнту оборотності:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Час обороту вказує на кількість днів, що були необхідні підприємству для поповнення його оборотних засобів.
Важливими показниками ефективності використання активів є оборотність запасів та тривалість одного обороту запасів.
Коефіцієнт оборотності запасів (Average Inventory Turnover) (Коз) визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Значення Коз вказує, скільки разів у середньому поповнювались запаси підприємства протягом звітного періоду.
Середня тривалість одного обороту запасів (Average Inventory Collection Period) (Чоз) визначається аналогічно показнику Чо:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про:
зростання виробничого потенціалу підприємства;
прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;
нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.
При значному збільшенні запасів і затрат необхідно проаналізувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок необґрунтованого відволікання активів з виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану підприємства.
При аналізі розділу "Грошові кошти, розрахунки та інші активи" активу балансу (розділ “Оборотні активи” балансу з 1.01.2000 р.) необхідно звернути увагу на темпи росту дебіторської заборгованості (рядок 170, 160 балансу з 1.01.2000 р.), в тому числі простроченої (рядок 180, 162 балансу з 1.01.2000 р.), по векселях одержаних (рядок 190, 150 балансу з 1.01.2000 р.). Зростання цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних позик для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. В той же час підприємство може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості.
Важливе місце при аналізі оборотних активів має коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Receivables Turnover) (Кодз), котрий може розраховуватись як співвідношення обсягів продажу за вирахуванням податку на добавлену вартість, акцизного збору та інших платежів до середньорічного залишку дебіторської заборгованості:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
На основі наведеного коефіцієнту по аналогії з попередніми показниками розраховують тривалість одного обороту дебіторської заборгованості (Average Accounts Receivable Collection Period) (Чодз), який розраховується як співвідношення кількості днів у звітному періоді до коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Крім того значний інтерес являє собою коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу (Net Working Capital [NWC] Turnover) (Корк), котрий розраховується як співвідношення обсягів продажу за вирахуванням податку на добавлену вартість, акцизного збору та інших платежів до середньорічного залишку робочого капіталу:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
На основі наведеного коефіцієнту по аналогії з попередніми показниками розраховують тривалість одного обороту чистого робочого капіталу (Average NWC Collection Period) (Чорк), який розраховується як співвідношення кількості днів у звітному періоді до коефіцієнта оборотності робочого капіталу:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Доцільно також обчислити коефіцієнт оборотності фіксованих активів (Fixed Assets Turnover) (Кфа), котрий розраховується як співвідношення обсягів продажу за вирахуванням податку на добавлену вартість, акцизного збору та інших платежів до середньорічного залишку фіксованих активів:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
На основі наведеного коефіцієнту по аналогії з попередніми показниками розраховують тривалість одного обороту фіксованих активів (Average Fixed Assets Collection Period) (Чфа), який розраховується як співвідношення кількості днів у звітному періоді до коефіцієнта оборотності фіксованих активів:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Узагальнюючим показником оборотності може служити коефіцієнт оборотності всіх використовуваних активів (Total Assets Turnover) (Коа), котрий розраховується як співвідношення обсягів продажу за вирахуванням податку на добавлену вартість, акцизного збору та інших платежів до середньорічного залишку всіх активів:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
На основі наведеного коефіцієнту по аналогії з попередніми показниками розраховують тривалість одного обороту всіх активів у використанні (Average Total Assets Collection Period) (Чоа), який розраховується як співвідношення кількості днів у звітному періоді до коефіцієнта оборотності фіксованих активів:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Аналіз власних оборотних засобів
Власні оборотні засоби - це робочий капітал (Рк). Робочий капітал (Рк) - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто, робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. Для визначення величини Рк слід від суми підсумків розділів II і III активу балансу відняти підсумок розділу III пасиву (для балансу дійсного з 1.01.2000 р. необхідно від оборотних активів та витрат майбутніх періодів ІІ та ІІІ розділів активу балансу відняти поточні зобов’язання IV розділ пасиву балансу). Тобто:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і маневреністю його робочого капіталу. Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути негативною ознакою. Оптимальний розмір Рк залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку тощо. Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал, то це свідчить, що підприємство використовує частину довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює нецільове їх використання. При зменшенні Рк необхідно з'ясувати, за рахунок чого це відбулося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.
Маневреність робочого капіталу (Inventory to Net working capital) (Мк) характеризує частку запасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Зростання товарних запасів, характерне в умовах інфляції, призводить до залучення довгострокових кредитів, що, в свою чергу, може вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства.
Важливе значення при аналізі власних оборотних засобів має коефіцієнт структури робочого капіталу (Net working capital to total assets) (Ксрк), який визначають як співвідношення робочого капіталу до загальної вартості активів:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Нормативне значення даного коефіціенту залежатиме від специфіки галузі.
Аналіз прибутковості підприємства (Profitability Ratios)
Прибутковість підприємства характеризується сумою прибутку та рівнем рентабельності. Рівень рентабельності продукції підприємства (Return on sales ROS) (Рпр) визначається як відношення прибутку від реалізації (П) до собівартості продукції (С) (робіт, послуг):
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Усі дані беруться із ф.2 - "Звіт про фінансові результати та їх використання".
У процесі аналізу визначається, як змінюються протягом певного періоду значення прибутку від реалізації, чистого прибутку, рівня рентабельності, розглядаються фактори, що приводять до їх зміни.
Крім того, вивчається вплив на балансовий прибуток підприємства таких показників, як: виручка від реалізації, ПДВ, акцизний збір, собівартість реалізованої продукції, а також прибуток (збиток) від іншої реалізації та позареалізаційних операцій.
Крім того в процесі аналізу прибутковості виробництва доцільно визначити показники, котрі наводяться нижче.
Граничний (маржинальний) коефіцієнт прибутковості підприємства (Profit Margin) (Ргр.), котрий слід визначати як співвідношення чистого прибутку до обсягів продажу підприємства:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Прибутковість загального капіталу компанії (Return on Assets – ROA) (Ра), котрий вираховують як співвідношення чистого прибутку до середньорічної вартості всіх активів компанії, що є у використанні:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Прибутковість власного капіталу компанії (Return on Equity – ROЕ) (Рв), котрий вираховують як співвідношення чистого прибутку до середньорічної вартості всіх активів компанії, що є у використанні:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Аналіз показників ринкової вартості акцій (Market Value Ratios)
Для відкритих акціонерних товариств важливим показником іх діяльності служить положення їх акцій на вторинному фондовому ринку. З цією метою доцільно визначити два описані нижче показники.
Термін окупності акцій при їх теперішньому ринковому курсі (Price/Earning Ratio – P/E) (Тоа), який визначається співвідношенням ринкової ціни акцій до доходів отриманих на одну акцію. Тобто:
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Даний показник сильно залежить від ринкової ціни акцій компанії і відображає позитивні очікування її акціонерів відносно майбутнього управління компанією. Чим вищий даний показник, тим краще для вже існуючих акціонерів. Даний показник не рекомендується використовувати як індикатор при ринкових торгових стратегіях.
Коефіцієнт мультиплікації ринкової вартості фірми відносно її балансової вартості (Market/Book Value Ratio – M/B) (Кмв), котрий розраховується як співвідношення ринкової вартості акції до її балансової (книжної) вартості. Балансова (книжна) вартість акції може розраховуватись діленням загальної вартості активів на загальну кількість акцій в обігу. Формули для розрахунків:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
У випадку, якщо Кмв>1, то це означає що ринкова вартість акцій компанії є більшою від вартості її майна, тобто правильна організація системи менеджменту компанії створює її додаткові вартість. При Кмв=1 менеджмент не створює додаткової вартості компанії, компанія стає привабливим об’єктом для захоплення контролю стратегічним інвестором. Коли Кмв<1, то компанія стає привабливим об’єктом для покупки з метою ліквідації та розпродажу по частинах.
Z-рахунки Е.Альтмана.
У міжнародній практиці в умовах економіки що функціонує стабільно, для оцінки ймовірного банкрутства використовують Z-рахунок Е.Альтмана. Існує 2-факторна та 5-факторна моделі Z-рахунки Е.Альтмана.
Двофакторна модель:
Z = -0,3877 + (-1,0736)*[Коефіцієнт поточної ліквідності] +
+0,579* [Питома вага залучених коштів у пасивах].
При Z>0 ймовірність банкрутства велика;
при Z<0 - ймовірність банкрутства мала.
Пятифакторна модель:
Z = 1,2 * [Обіговий капітал / Всі активи] +
+ 1,4 * [Нерозподілений прибуток / Всі активи] +
+ 3,3 * [Прибуток від основної діяльності / Всі активи] +
+ 0,6 * [Ринкова вартість всіх акцій / Всі активи] +
+ 1,0 * [Обсяг продажу / Всі активи].
При: Z<1,81 - ймовірність банкрутства дуже висока;
1,81<Z<2,765 - ймовірність банкрутства середня;
2,765<Z<2,99 - ймовірність банкрутства невелика;
Z>2,99 - ймовірність банкрутства дуже мала.
У світовій практиці знайшла своє застосування також семифакторна модель Альтмана та моделі інших дослідників, які побудовані для різних галузей та країн.
Аналіз інвестиційної привабливості за методикою корпорації “Дюпон”
Корисна інформацію можна отримати скориставшись методикою фінансового аналізу корпорації “Дюпон”. Її сутність полягає у поступовій деталізації показника прибутковості власного капіталу компанії наступним чином:
EMBED Equation.3 або
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
При практичному проведенні аналізу за даною методикою можна скористатися графічною моделлю запропонованої нижче методики корпорації “Дюпон” (див. рис. 14).