М І Н І С Т Е Р С Т В О О Б О Р О Н И У К Р А Ї Н И
ЛЬВІВСЬКИЙ ОРДЕНА ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ІНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
КАФЕДРА АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Автотехнічне забезпечення та військові
автомобільні перевезення”
Тема: “АТЗ мб на БМП омбр в наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником в умовах використання противником ВТЗ ”
Виконав:
навчальна група 351-АП курсант
Перевірив: доцент кафедри автомобільної техніки
Львів – 2009
Зміст
1. Вступ 3
2. Особливості автотехнічного забезпечення механізованого батальону
в наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником 4
Організаційно-штатна структура механізованого батальйону окремої механізованої бригади 5
Основні завдання АТЗ мб на БМП омбр під час підготовки і ведення
бойових дій 6
Організація ремонту і евакуації машин під час наступального бою. 9
Забезпечення автомобільним майном та автомобільною технікою. 12
Захист, охорона і оборона особового складу і засобів служби в бою. 13
Управління автомобільною службою в ході бою. 15
Загальні відомості про високоточну зброю. 16-18
Захист від ударів високоточної зброї. 19-20
Висновок. 21
Перелік керівних документів та використаної літератури. 22
Додатки
1. Вступ
Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він ведеться з повним напруженням сил, безперервно вдень і вночі, в будь-яку погоду (умовах).
Наступ на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ними або з ходу.
В зв’язку із застосуванням зброї масового ураження (ЗМУ) та інших засобів ураження в сучасному наступальному бою, маневреного характеру бойових дій, швидких та різних змін обстановки, наявності проміжків у бойових порядках військ підвищується значення самостійності дій омбр.
Бойові дій бригади повинні бути рішучими, активними, супроводжуватись швидким і сміливим маневром в поєднанні з умілим використовуванням усіх вогневих засобів і результатів застосування ЗМУ та інших засобів ураження.
Тому, в сучасному наступальному бою значення автомобільної техніки для забезпечення маневрування підрозділів і частин незмірно зростає.
В наш час, автомобільна техніка є найважливішим елементом технічного оснащення військ, що в значній мірі забезпечує їх бойову готовність.
Омбр має достатню кількість штатної автомобільної техніки, яка забезпечує успішне ведення наступального бою.
В зв’язку з тим, що при організації наступального бою головна увага приділяється веденню маневрених дій, все більш успішному і повному використанню результатів ударів ЗМУ, посадові особи автомобільної служби повинні освоїти принцип автотехнічного забезпечення військ, які ведуть наступ з високими темпами і на велику глибину.
2. ОСОБЛИВОСТІ АВТОТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ В НАСТУПІ З ПОЛОЖЕННЯ
БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ЗІТКНЕННЯ З ПРОТИВНИКОМ
Для наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником підготовка автомобільної техніки, особового складу автомобільної служби і ремонтних майстернь може проводитись як в районі оборони, так і в вихідному положені для наступу.
Організація автотехнічного забезпечення при підготовці до наступу з положеня безпосереднього зіткнення має наступні особливості:
З водіями вивчається місцевість в напрямку майбутнього наступу;
Для підготовки до майбутнього наступу машини подаються до ремонтних майстерень, для поточного ремонту та номерного технічного обслуговування, а машини бойової та стройової груп, виконуючі бойові дії, можуть обслуговуваться і ремонтуватись на місцях знаходження; в допомогу водіям таких машин з ремонтних майстерень виділяються спеціалісти.
Автотехнічне забезпечення при підготовці до наступу з безпосереднього зіткнення з противником організовується так же, як і при наступі з ходу. Но при вирішені питань АТЗ особливу увагу в тому і самому випадку необхідно приділяти питанням маскуваня і приховуваності роботи ремонтних майстерень батальйона по підготовці АТ до майбутнього наступу і питанням прихованого переміщення їх, з тим щоб не демаскувати підготовку підрозділів, готующихся до наступу. При цьому треба враховувати труднощі рішення питань АТЗ, так як бойові підрозділи ведуть бойові дії і основна маса машин, і в першу чергу машини бойової і стройової груп, біде знахотись в бойових порядках. При підготовці до бою для сучасної допомоги водіям по ремонту і технічному обслуговуванню машин ремонтні майстерні батальйона наближаються до бойових порядків. Майстерня МТО-АТ розміщується разом з тиловими підрозділами безпосередньо за бойовим порядком в укриттях. Ремонтна майстерня частини буде знаходитись на віддалені до 8 км від переднього краю. Ремонтні майстерні батальона впрешу чергу надають допомогу у відновлені машин бойової і стройвої груп.
3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНА СТРУКТУРА МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ НА БМП ОКРЕМОЇ МЕХАНІЗОВАНОЇ БРИГАДИ.
Механізований батальйон на БМП входить в бойові підрозділи омбр.
Омбр як основне загально-військове тактичне з'єднання (частина) Сухопутних військ призначена для виконання тактичних завдань у складі армійського корпусу (АК) або самостійно в складі основних сил оборони і взаємодії зі з'єднаннями та частинами видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ, а також іншими військовими формуваннями.
Схема і. Механізований батальйон на БМП омбр
4. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ АВТОТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬОЙНА ОМБР
ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ І ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ
АТЗ - це комплекс заходів по укомплектуванню військових частин (підрозділів) автомобільною технікою, забезпечення автомобільним майном та підтримання їх в стані, який забезпечує постійну бойову готовність частини. Робота АС по питаннях АТЗ проводиться за двома періодами:
1). Підготовчий період - це період, який характеризується малою інтенсивністю використання АТ
2). Період ведення бойових дій - це період, який характеризується максимальним використанням АТ, витрат АМ та моторесурсів.
По кожному з цих періодів передбачається рішення певних специфічних задач.
1). В підготовчий період АС вирішує:
передача невідремонтованої техніки (що потребує ремонту), виконання якого неможливо здійснити своїми силами і засобами, времонті органи старшого начальника по службі;
підготовка АТ та технічна підготовка водіїв;
підготовка ремонтних та евакуаційних засобів;
підготовка АМ та складу АМ.
При підготовці АТ до бою проводиться: -ТО-1,ТО-2,ПР. СР,КР;
доукомплектування АТ табельним майном, індивідуальним комплектом ЗІП, інструментом для ТО;
заправ очним інвентарем;
шанцевим інструментом;
засобами для буксирування і підвищення прохідності;
світомаскувальними пристроями і приводами нічного бачення;
пожежним інвентарем і засобами спеціальної оборони;
- брезентами, засобами утеплення двигунів.
При необхідності оновлюються захисні фарбування, розпізнавальні знаки.
При організації підготовки водіїв та ремонтників необхідно враховувати:
рівень підготовки і досвід ведення бойових дій;
наявність часу відведеного на підготовку до бою.
В залежності від цього їхню підготовку доцільно проводити у вигляді тактичних тренувань або інструктажів. Практичні занятя проводяться з метою вдосконалення у водіїв необхідних навичок в керуванні АГ в складних умовах бойових дій, як вдень, так і вночі, а також в подоланні заражених ділянок місцевості, та інженерних загороджень. Практично відпрацьовуються питання швидкого виявлення і усунення несправностей, а також правил проведення часткової спеціальної обробки.
При нестачі часу підготовчого періоду з водіями проводяться інструктажі, під час яких вказується мета, завдання і особливості майбутніх бойових дій, маршрут висунення, режими руху і світломаскування, вимоги по заходах безпеки, питання організації, обслуговування, ремонту і евакуації АГ в ході бойових дій.
Підготовка ремонтних та евакуаційних засобів полягає:
- в проведенні контрольного огляду (КО) обладнання майстерень таколісних шасі, евакуаційних тягачів і усунення виявлених несправностей;
- в поповненні майстерень запасними частинами і матеріалами довстановлених норм;
в створенні ремонтних груп для ремонту АТ на місці проходження та ремонтно-евакуаційні групи (РЕГ) для ремонту та евакуації АТ та збірні пункти пошкоджених машин (ЗППМ) бригади;
в постановці задач особовому складу по ремонту, евакуації АТ на ЗППМ бригади;
- в постановці задач особовому складу по ремонту, евакуації АТ. Позахисту охорони та оборони ремонтних засобів в ході бою, а також впроведенні бойового розрахунку особового складу на випадок нападуназемного та повітряного противника.
При організації підготовки АМ та складу АМ необхідно:
- уточнити фактичну наявність АМ в підрозділах і на складі бригади, івизначити потребу в ньому з урахуванням витрат його в підготовчийперіод;
- отримати АМ на складі старшого начальника по службі, довестизаписи на складі своєї частини до встановлених норм та провестиперерозподіл (постачання) в підрозділах омбр;
2). В перід ведення бою АС організовує:
евакуацію і ремонт пошкоджених машин;
ТО машин;
забезпечення підрозділів АТ і АМ;
розміщення, переміщення. Захист. Охорона і оборона ремонтних та евакуаційних засобів і складу АМ;
управління засобами служби. Під час бойових дій АС:
контролює технічний стан АТ підрозділів І ешелону;
керує роботою роти по ремонту АТ по відновленню пошкоджених машин;
організовує передачу пошкоджених машин. Які не можуть бути відновлені силами бригади засобом старшого начальника;
разом з заступником командира з тилу (ЗКТ) забезпечує підрозділи і частини АМ та ПММ, вирішує питання захисту, охорони і оборони району розташування роти по ремонту АТ та складу АБТМ;
організовує технічне замикання колон до переслідування противника;
введення оперативного стану бойових дій в робочу карту.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ РЕМОНТУ І ЕВАКУАЦІЇ МАШИН ПІД ЧАС НАСТУПАЛЬНОГО БОЮ
Під час бою АТ ремонтується батальйонними та бригадними ремонтними майстернями і водіями, а також ремонтно-евакуаційними групами (РЕГ), які виділяються зі складу бригадних майстерень.
Батальйонні ремонтні засоби використовуються для поточного ремонту. Машини, які потребують середній ремонт відновлюються в ремонтно відновлювальном батальйоне (РВБ) омбр. До складу ремонтної групи включаються одна-дві ремонтні майстерні, евакотягач, а також машини з АМ та ПММ. Ремонтні групи, як правило, створюються в батальйонах.
РЕГ створюються в омбр силами і засобами ремонтних підрозділів бригади з задачею відновлення озброєння і техніки 1-го ешелону бригади, які діють на напрямку головного удару.
Рятувально-евакуаційні команди в бригаді створюються, коли прийдеться форсувати водні перешкоди і важко-прохідні ділянки місцевості.
В ході бою ремонтувати машини дозволяється в неповному обсязі, виконуючи тільки ті ремонтні роботи, які забезпечують швидке відновлення машини для використання її по прямому призначенню. Незакінчені ремонтні роботи проводяться після виконання бригадою бойової задачі. Базові машини ракетних, радіотехнічних підрозділів та машин управління радіостанції в усіх випадках ремонтуються в першу чергу. Першочерговому ремонту підлягають також машини для ремонту яких потрібні мінімальні працевтрати. Витрати часу та відрив ремонтники на виконання евакуаційних робіт повинні бути мінімальними. Цю функцію виконують РЕГ, підрозділи з яких необхідно евакуювати техніку, тому основна частина АТ, яка вийшла з ладу повинна відновлюватись в місцях найбільшого виходу машин з ладу.
В ході бойових дій організується безперервне спостереження за машинами, які знаходяться на полі бою. З цією метою заступник командира з
озброєння (ЗКО) тб ведеться технічна розвідка району за допомогою створення пункту технічного спостереження (ПТС).
Евакуація пошкоджених машин і озброєння проводяться силами батальйонів з-під вогню противника в найближчі укриття або до місця розташування своїх ремонтних засобів (МТО-АТМ-1, МТО-АТГ), а також на бригадний шлях евакуації; силами бригади до місця розташування своїх ремонтних органів і на ЗППМ, а також на корпусний шлях евакуації.
АТ, яка несе на собі озброєння з поля бою не виводиться. А ремонтується на місці, або в найближчому укритті, тому ремонтний засіб, або ремонтна група батальону повинні забезпечувати усунення пошкоджень та несправностей. Транспортабельні машини, що потребують ПР, несправності яких можуть бути усунені протягом 1 години усуваються на місці, а ті, що потребують ПР з працевтратами 12 люд./год. (протягом 3 годин) евакуюють в район розташування МТО-АТ машинами підрозділів.
Нетранспортабельні машини, які потребують ПР, ремонтуються силами водіїв автомобілів, або ремонтними групами проводяться в транспортабельний стан на місці пошкодження, а потім евакуюються до МТО-АТ.
Всі машини, що потребують ПР з працевтратами більше 12 люд./год. Або потребують СР або КР попутним транспортом або тягачами РЕГ бригади евакуюються до місця організації ЗППМ бригади, де силами РВБ будуть відновлюватися.
Несправні машини, які не можуть бути відновлені силами РВБ бригади (ПР більше 70 люд./год., СР, КР) тягачами евакуаційного батальйону АК або попутним транспортом евакуюють на ЗППМ АК.
При підготовці до оборони, якщо дозволяє обстановка потрібно провести рекогносцировку місцевості на визначення найбільш зручних шляхів
евакуації пошкоджених машин та в місця розташування ремонтних підрозділів. Шляхи евакуації вибирають з таким розрахунком, щоб по них можна було приховано від противника буксирувати пошкоджені автомобілі.
Укриття для ремонтних майстерень обирають, як правило, поблизу доріг, де забезпечується маскування і захист машин від вогню противника. Тимчасова зміна обстановки на передньому краю з правильним розміщенням ремонтної майстерні не буде викликати необхідності її переміщення.
Машини, які не можуть бути відремонтовані до початку оборонного бою, засобами оборонного бою по розпорядженні по службі начальника відправляють на ЗППМ АК. При необхідності рішення старшого начальника (начальника АС корпусу) в допомогу бригаді зі складу військової частини можуть виділятися ремонтні підрозділи.
6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ МАЙНОМ ТА АВТОМОБІЛЬНОЮ ТЕХНІКОЮ
Успіх в роботі ремонтних засобів по швидкому відновленню та поверненню в стрій автомобільної техніки залежить від безперебійного постачання автомобільним майном.
Для прискорення та зручності постачання підрозділів автомобільним майном в умовах бойових дій передбачається забезпечення пересувних ремонтних засобів комплектами возимих запасних частин по проведенню ПР і СР автомобільної техніки.
Таблиця. Характеристика комплектів возимих засобів.
Номер комплекту
Ремонтний засіб,
який використовується
в комплекті
Можливість комплекту по забезпеченню ремонту машин
№-1
МТО-АТ ПАРМ-ЗМ
СПР автомобілів 4ПРГМ
№-2
ПАРМ-ЗМ
12ПРАТ
№-3
ПАРМ-ЗМ
ЗСРабо15ПРТМ 10СРабо50ПРАТ
Крім укомплектування ремонтних засобів батальйонів та бригади, на бригадному складі автомобільного майна повинна бути закладена така комплектність комплектів №№ 1,2,3, які будуть забезпечувати ту кількість проведення ПР, яка залежить від кількості ведення бойових дій.
НАС повинно повинно бути передбачено закладання необхідної кількості акумуляторних батарей та автомобільних шин. В середньому приймається запас на складі автомобільного майна, який забезпечує безперебійну роботу особового складу майстерень на протязі 7-9 діб без додаткового підвозу. Крім того кожна машина забезпечується комплектом запасних частин і матеріалів, і інструментом водія.
7. ЗАХИСТ, ОХОРОНА І ОБОРОНА ОСОБОВОГО СКЛАДУ І ЗАСОБІВ СЛУЖБИ В БОЮ
Захист особового складу та засобів автомобільної служби включає: захист від ядерної, хімічної, бактеріологічної та запалювальної зброї, оборону від повітряного і наземного противника, безпосередню оборону при розташуванні на місцевості, заходи по маскуванню та протипожежні заходи.
Захист ремонтних та евакуаційних засобів і складу автомобільного майна організовується по єдиному плану захисту типових і технічних підрозділів, який розробляється ЗКО бригади. В плані передбачається безперервне спостереження за РХБ обстановкою, своєчасне оповіщення особового складу, використання захисних властивостей і інженерних споруд, займаних районів для укриття техніки і особового складу. Для вирішення цих завдань залучається весь особовий склад АС.
Забезпеченням особового складу засобами хімічної розвідки, індивідуального захисту. Дегазуючими та дезактивуючи ми засобами займається начальник хімічної служби.
Індивідуальні протихімічні пакети та інші засоби захисту, які є на постачанні медичної служби видаються особовому складу по розпорядженню начальника медичної служби.
Табельним маскуванням особовий склад забезпечується через інженерну службу.
При організації захисту АТ основним принципом розміщення її є розосередження АТ на місцевості таким чином, щоб виключити можливість ураження двох автомобілів одним снарядом середнього калібру.
При розташуванні АТ необхідно прагнути до максимального використання захисних властивостей місцевості.
Для захисту особового складу ремонтних підрозділів обладнують на: - відділення - перекрита щілина;
взвод - сховище;
рота - бліндаж.
їх необхідно влаштовувати поблизу робочих місць, а територія розміщень майстерень повинна бути очищена від пожежонебезпечних матеріалів, методом вирубки просік чи вскопування грунту шириною 4-5 м.
Інженерне обладнання району, розміщення ремонтних майстерень, як правило, виконують в 3 черги.
Контроль радіоактивного опромінення особового складу ремонтних і евакуаційних засобів та ступені залежності АМ та техніки організовують в батальйонах командир взводу ТО.
Охорона в батальйоні організовується і здійснюється з метою не допустити проникнення розвідки противника в район дій своїх підрозділів, виключення раптових нападів на них наземного противника. Його повітряних десантів і забезпечення охороняємим підрозділам часу і вигідних умов для розвертання і вступу у бій.
Батальйон охороняється в бою - бойовою охороною.
Особовий склад ремонтно-евакуаційних підрозділів повинен вміти вести боротьбу з дрібними групами противника, які прорвались в тил та с повітряним противником.
При організації охорони необхідно:
провести бойовий розрахунок особового складу;
довести до особового складу сигнали оповіщення і встановити порядок дій по них;
визначити місце збору і порядок дій особового складу по бойовій тривозі;
підготувати на найбільш небезпечному напрямку окопи для відбиття нападу наземного противника;
- забезпечити ретельне маскування місця розташування підрозділу8. УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНОЮ СЛУЖБОЮ В ХОДІ БОЮ
Для успішного управління засобами автомобільної служби. Чіткої постановки та виконання поставлених завдань НАС бригади організовує та здійснює його через посадових осіб ремонтних та евакуаційних підрозділів, бойових підрозділів, підрозділів бойового забезпечення, технічного та тилового забезпечення. Командиром бригади встановлюється єдині для для всієї військової частини сигнали управління та оповіщення особового складу, передбачають безумовне і точне їх виконання.
Через радіомережу ТПУ бригади, ЗКО бригади організовує радіосітку технічного забезпечення.
У всіх випадках НАС бригади питання управління тісно пов'язане з питанням організації взаємодії з начальниками служб та родів військ.
9. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВИСОКОТОЧНУ ЗБРОЮ.
Аналіз результатів навчань за останні двадцять років а також збройних конфліктів 80 - 90 років, бойових дій в зоні Персидської затоки, на Балканах, Арабо-Ізраїльського конфлікту показує, що у військовій справі настала пора кардинальних змін. На сам перед це викликано оснащенням військ високоточною зброєю (ВТЗ), в якій інтегровано засоби розвідки, управління, доставки й ураження, що працюють в реальному масштабі часу, в цей же час підвищується значення носіїв ВТЗ і в першу чергу засобів повітряного нападу (СПН).
Високоточна зброя - це вдосконалений вид звичайної зброї, до якої відносяться вогневі та ударні засоби, які застосовують керовані та самонавідні боєприпаси та ракети, здатні з першого пострілу (пуску) вражати цілі з вірогідністю не нижче 0,5 в будь-яку пору доби і при будь-яких погодних умовах. При використанні їх в поєднанні з автоматизованими системами розвідки і управління до неї також відносяться розвідувально-ударні (РУК) та розвідувально-вогневі комплекси (РВК).
Розвідувально-ударні (-вогневі) комплекси призначені для нанесення масових ударів керованими боєприпасами (ракетами) по окремих об'єктах як рухомих, так і стаціонарних, танкових, автомобільних та змішаних колонах як в тактичній, так і в оперативній глибині, без входу засобів розвідки, наведення та доставки на територію, повітряний простір або зону дії засобів ППО противника.
Важливими бойовими властивостями ВТЗ являються: висока ефективність кожного пострілу (пуску), а при використанні боєприпасів (ракет) касетного типу -нанесення масових втрат; можливість ураження різноманітних об'єктів, в тому числі малих розмірів як в тактичній, так і в оперативній глибині в мінімально короткі терміни після їх виявлення; ефективність ураження, як правило, не залежить від відстані до цілі.
Надійне ураження високоточною зброєю об'єктів досягається за рахунок використання наступних способів наведення боєприпасів (ракет) на ціль:
наведення керованого боєприпасів (ракет) на ціль, яка спостерігається візуально (телевізійні, оптико-волоконні системи наведення. Застосовуються в більшості ПРТК, та інших ракетних комплексах);
самонаведення боєприпасів (ракет) по відбиттю від підсвіченої цілі (лазерні та радіолокаційні системи наведення та самонаведення. Застосовується в артилерійських та ракетних комплексах);
самонаведення боєприпасів (ракет) на особисте випромінювання цілі (радіолокаційне, теплове) або іншого признаку контрасту (протирадіолокаційні та тепловізійні системи самонаведення. Застосовуються в основному по радіолокаційних станціях, по об'єктах, які випромінюють тепло (в основному броне- та автотехніка), по об'єктах, координати яких відомі і мають високий рівень особистої контрастності);
комбіноване наведення - керування боєприпасами (ракетами) автоматизованими системами на більшій частині траєкторії польоту і самонаведення одним з вищенаведеним способом на кінцевій ділянці польоту (застосовується в більшості РУК, тактичних та оперативно-тактичних ракетах).
В розвідувально-ударних комплексах ураження наноситься ударами керованих ракет і авіацією, в розвідувально-вогневих - вогнем польової артилерії, мінометів, г реактивних систем залповогу вогню, тактичної авіації (гелікоптерів). Високоточними п засобами ураження можуть бути самонавідні та керовані ракети класів "повітря - земля" (в тому числі крилаті) та "земля - земля"(ПТРК, оперативно-тактичні ракети), 155- і 203,2-мм артилерійські снаряди, авіаційні бомби з нероздільною або касетною -бойовою частиною.
Перевагами високоточної зброї являються:
ефективність застосування боєголовки зі звичайним бойовим спорядженням еквівалентна ефективності ядерної зброї малої потужності;
можливість розміщення пускових установок високоточної зброї на будь-якій відстані від переднього краю без нанесення втрат своїм військам, що ускладнює їх розвідку та знищення ;
висока ступінь раптовості.
Високоточна зброя, поряд з особливостями, які забезпечують її ефективне бойове використання, має наступні основні недоліки:
жорстка залежність боєздатності від надійної роботи кожної складової частини г комплексу, всіх його елементів;
залежність розвідки цілей і точності наведення на них боєприпасів (ракет) від технічних можливостей їх засобів (в першу чергу датчиків);
можливість наявності природних і штучних масок близько об'єктів, що зменшують вірогідність і точність їх виявлення та ураження;
вплив різних дій на елементи високоточної зброї засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ);
складність розпізнавання засобами розвідки і наведення комплексів реальних об'єктів при застосуванні пасивних перешкод і фальшивих цілей, можливість відволікання самонавідних боєприпасів (ракет) на фальшиві цілі;
• залежність використання від погодних умов, зниження ефективності ураження цілей в умовах атмосферних опадів (дощ, сніг, туман), а також при маскуванні їх димами та аерозолями.
10. ЗАХИСТ ВІД УДАРІВ ВИСОКОТОЧНОЮ ЗБРОЄЮ.
Захист від високоточної зброї заключається в здійсненні заходів, що направлені на зниження ефективності ударів керованими і самонавідними боєприпасами (ракетами), особливо розвідувально-ударними комплексами, по військах, збереження їх боєздатності і забезпеченні успішного виконання бойових завдань.
Захист від ВТЗ здійснюється в ході виконання заходів по захисту від зброї масового ураження, радіоелектронної боротьби, інженерному та хімічному забезпеченні, маскуванні з врахуванням де-яких особливостей:
розосередження підрозділів, що розташовані на відкритій місцевості досягається збільшенням відстані між автомобілями до 100 - 150 м, взводами - до 300 - 400 м;
попередження про явну загрозу і початок застосування противником високоточної зброї здійснюється штабами по всіх діючих каналах зв'язку, а також встановленими сигналами оповіщення до роти включно;
маскування, особливо такі її способами, як скритність та імітація, що являється найбільш ефективним засобом збереження автомобільних підрозділів в умовах застосування ВТЗ.
Приховування положення частин і підрозділів від технічних засобів розвідки противника, а також окремих автомобілів від самонавідних боєприпасів (ракет), здійснюється шляхом зниження радіолокаційної, теплової, оптичної контрастності автомобільної техніки і об'єктів по відношенню до навколишнього фону. Для цього, крім встановлених способів приховування, застосовуються:
деформуюче фарбування техніки і створення масок з радіорозсіюючих та тепловідбиваючих або теплопоглинаючих покрить;
встановлення над автомобілями та об'єктами табельних екранів (козирків) промислового виготовлення або підготовлених з місцевих матеріалів (натягнутий тент з насипаним на нього шаром грунту, снігу, кущів, очерету; плетені мати з гілок та жердин і таке інше) для зниження радіолокаційної, теплової та оптичної контрастності;
застосування димів й аерозолів для зменшення оптичної контрастності.
Вміле застосування табельних і місцевих засобів маскування забезпечує зниження ефективності застосування керованих та самонавідних боєприпасів (ракет) в 2 - 3 рази і більше.
Захист автомобільної техніки та об'єктів від ВТЗ повинен проводитись проти всіх можливих способів наведення боєприпасів (ракет) у всіх діапазонах випромінювання:
оптичному - проти телевізійних, оптико-електронних, оптико-волоконних систем наведення та самонаведення (СН);
радіолокаційному - проти радіолокаційних систем наведення;
тепловому - проти тепловізійних, лазерних, інфрачервоних СН.
Способи захисту автомобільної техніки від ВТЗ умовно можна розділити на три види, комплексне застосування яких дає досить високу ефективність:
захист шляхом зменшення інформації про об'єкт;
захист зміщенням точки наведення;
захист зменшенням безпосередньої доступності дії для нападу.
11. ВИСНОВОК.
1.В умовах сучасного ведення бойових дій, механізований батальйон на БМП є невід'ємною частиною окремої механізованої бригади, так як механізований батальйон виконує велику роль при отриманні наступаючого противника, як наземного, так і повітряного.
2.Що стосується автотехнічного забезпечення механізованого батальйона на БМП окремої механізованої бригади, це один із найважливіших заходів щодо забезпечення постійної бойової готовності військової частини, який вимагає наступні заходи:
укомплектування автомобільною технікою:
забезпечення автомобільним майном, тощо.
Задачі, які є невід'ємною частиною АТЗ: -підготовка АТ та технічна підготовка водіїв; -підготовка ремонтних та евакуаційних засобів; -підготовка АМ та складу АМ.
3. Для дій в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження, військовослужбовці зобов'язані твердо знати бойові властивості і можливості різних видів зброї масового ураження і запальної зброї та способи їх захисту.
4.Тому вирішення цих проблем може бути досягнуто заходами всебічного забезпечення військ, а тому можна сказати, що під захистом від ЗМУ противника слід розуміти комплекс заходів, що здійснюються в цілях максимального зниження ефективності дії цієї зброї на війська і збереження їх боєздатності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Військові статути Збройних Сил України. – К.: Варта, 1999. – 516 с.
2. Наставление по автомобильной службе Советской Армии и Военно-морского флота. – М.: Воениздат, 1986. – 287 с.
3. Бойовий статут Сухопутних військ. Частини ІІ (батальйон, рота). – К.: Варта, 2004. – 226 с.
4. Автотехническое обеспечение подразделений и частей. – М.: Воениздат, 1973. – 261 с.
5. Автотехническое обеспечение подразделений и частей. – М.: Воениздат, 1985. – 317 с.
6. Вождение автомобилей и автомобильных колон. – М.: Воениздат, 1983. – 264 с.
7. Воинские автомобильные перевозки: Учебное пособие. – М.: Воениздат, 1975. – 335 с.
8. Керівництво по автотранспортній службі. – К.: Паланга, 1998. – 365 с.
9. Наставление по войсковому тылу Советской Армии. – М.: Воениздат, 1988. – 226 с.
10. Наставление по перевозкам войск железнодорожным, речным, морским и воздушным транспортом. – М.: Воениздат, 1983. – 349 с.
11. Наставление по комендантской службе. – М.: Воениздат, 1978. – 98 с.
12. Карта офицера: Учебное пособие. – М.: Воениздат, 1985. – 113 с.
13. Учебник сержанта автомобильной службы. – М.: Воениздат, 1983. – 244 с.
14. Автомобильная техника, автомобильные войска, автомобильная служба. – М.: Воениздат, 1982. – 318 с.
15. Нормы погрузки воинских грузов на автомобили и прицепы в стандартной таре и упаковке: Справочник. – М.: Воениздат, 1974. – 125 с.
16. Размещение креплений техники на железнодорожных платформах: Справочник. – М.: Воениздат, 1984. – 87 с.
17. Сборник нормативов по боевой подготовке. Книга 9. – М.: Воениздат, 1990. – 76 с.
18. Курс вождения автомобилей и гусеничных транспортёров-тягачей. (КВ-93). – К.: Варта, 1993. – 133 с.
19. Планування, підготовка та виконання військових автомобільних перевезень в автомобільній частині (з’єднанні). Альбом. – Львів: ВІ при ДУ “ЛП”, 1998. – 46 с.
20. “Інструкція по управлінню військовими автомобільними перевезеннями”, введена в дію наказом Заступника Міністра оборони з тилу від 15.02.1996 року № 134.