Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Організація та виконання військових перевезень колоною автомобільного взводу підвозу ПММ омбр в обороні взимку в умовах використання противником звичайних засобів ураження та високоточної зброї.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Підготовка фахівців з застосування автомобільних підрозділів та АТЗ
Кафедра:
Кафедра автомобільної техніки
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Кваліфікаційна робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ОРДЕНА ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ІНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
„ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра автомобільної техніки
Організація та виконання військових перевезень колоною автомобільного взводу підвозу ПММ омбр в обороні взимку в умовах використання противником звичайних засобів ураження та високоточної зброї.
(кваліфікаційна робота)
ЛЬВІВ – 2009
ЗМІСТ
1. Вступ;
1.1.Значення ВАП в сучасних умовах ведення бойових дій;
1.2.Коротка історична довідка про розвиток автомобільних військ,організації АТЗ та ВАП;
1.3.Завдання та склад автомобільних підрозділів (частин);
1.4.Організаційно-штатна структура взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону і батальйону матеріального забезпечення омбр та її призначення;
1.5.Органи управління при організації ВАП та АТЗ та їх завдання;
1.6.Що таке АТЗ та ВАП;
1.7.Чим досягається успішне виконання ВАП;
1.8.Загальні положення з організації АТЗ та виконання ВАП;
2.Організація ВАП при підготовці та в ході маршу;
2.1.Завдання командирів автомобільних частин (підрозділів) при підготовці до оборони та фактори, від яких залежить зміст і обсяг завдання;
2.2.
2.3 Управління автомобільними частинами (підрозділами);
2.4 Розрахунки:
1.КТГ;
2.Укомплектованість АТ;
3.Укомплектованість водіями;
4.Розрахунок витрат палива;
5.Середня експлуатаційна швидкість руху;
6.Середня маршова швидкість руху;
3.Виконання ВАП;
3.1 Підготовка до виконання перевезень;
3.2 Марш автомобільної колони при виконанні перевезень;
3.3 Завантаження,розвантаження автомобільних колон;
3.4 Загальні правила перевезення військових вантажів.
4.Забезпечення автомобільних підрозділів при підготовці та в ході здійснення ВАП;
4.1 Тилове забезпечення;
4.2 Медичне забезпечення;
4.3 Технічне забезпечення;
5. Захист, охорона та оборона автомобільних частин;
6.Оформлення робочої карти;
7. Висновки;
8. Пропозиції;
9. Використані керівні документи і література.
1.Вступ
Значення ВАП в сучасних умовах ведення бойових дій.
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладається на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного народу України покладається на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок яких визначається законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
В сучасних умовах для забезпечення функціонування системи типового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підведення матеріальних засобів військам. У вирішені завдань підведення автомобільними частинами і підрозділам надається вирішальна роль.
1.2. Коротка історична довідка про розвиток автомобільних військ,організації АТЗ та ВАП.
Перші автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння з'явились у кінці XIX ст., першою структурою, яка домоглася широкого їх впровадження стали Збройні Сили. Автомобіль „одягнув солдатську форму" у Франції, Німеччині, Італії, трохи пізніше у Великобританії, а в 1897 р. вперше був застосований і Російською армією під час Білостоцьких маневрів, а в 1902 р. перші 10 машин пройшли випробування поблизу Києва і Курська, як замінники кінної тяги. Причому вони були вітчизняного виробництва.
З 1910 р. почалося широке впровадження механізованої тяги у війська: на ба і Залізничних військ Росії було сформовано 8 авторот. Події на Балканах, запах війни, що літав у повітрі, прискорював цей процес і до серпня 1914 р. було сформовано 14 авторот, а до 1919 р. за програмою автомобілізації планувалося довести їх чисельність до 44-х. Але в той час Російська імперія відставала від країн Західної Європи де автомобілів було майже в 4 рази більше. Тим не менше перед початком I-ої світової війни автопарк Російської армії нараховував 259 легкових, 418 вантажних і 34 спеціальних автомобілі.
Саме застосування автомобіля внесло нові риси у ведення війни, вона ставала дедалі мобільнішою. Так лише за один день 1 жовтня 1917 р. 7 авторот перевезли з резерву до фронту 4464 чоловік.
Першими автомобільними підрозділами РККА були автомобільні колони. В серпні 1918 року спеціальними декретом ЗНК для формування автомобільних колон Народному Комісаріату по військовим справам було вирішено 50% всього річного для використання в армії автомобільного парку країни. Це дало можливість сформувати перші автомобільні частини автоколони по 10 автомобілів в кожній.
В роки громадянської війни більшу увагу звертали на покращення організаційної структури автомобільних частин. З цією метою в 1919 році автоколони були реформовані у автовантажні підрозділи (АВП) чисельністю 20 автомобілів в кожному, які в подальшому зарекомендували себе з кращої сторони.
Головна задача автомобільних частин в цей час полягала у підведенні матеріальних засобів з'єднанням та частинам. Перевезення здійснювались на значні відстані. Наприклад, у 1920 році для першої Кінної армії підвозились вантажі на відстань 80 - 100 км від Житомира до Новограду-Волинська і далі до Рівне і Дубно. Літом 1921 року автовантажними підрозділами Західного фронту щомісячно підвозилось 16,5 тисяч тонн різних вантажів. Крім того автомобільні частини залучались і до оперативних перевезень.
У вересні 1919 року 35 вантажних автомобілів були використані для перевезення 5-го курського полку Залізної дивізії на відстань 180 км. На жаль мала кількість автомобілів не дозволяла здійснювати більші вантажоперевезення військ і вантажів.
З розвитком вітчизняного автомобілебудування збільшилась кількість і покращення, якість автомобільного парку.
В 1929 році в ролі автомобільних частин були сформовані вантажні автомобільні роти, які нараховували по 60 вантажних автомобілів, а пізніше в 1933 році були сформовані автомобільні батальйони
Слід зазначити, що в 1932 році було розроблено питання про організацію автомобільних полків і бригад.
В 1937 році були організовані автомобільні полки, а в 1940 році - автомобільні бригади.
Таким чином за роки перед воєнного будівництва автомобільні війська підлягали значним змінам, удосконалилась їх організація, в результаті чого до початку Великої Вітчизняної війни вони мали збудовану організаційну структуру і були відрекомендовані:
- окремими автомобільними ротами і батальйонами, полками і бригадами, які входили в склад оперативних з'єднань;
- автомобільними частинами, які входили в штати з'єднань та частин, окремими автотранспортними батальйонами і ротами.
З початком Великої Вітчизняної війни автомобільний транспорт широко застосовувався для оперативних перевезень військ і підвозу матеріальних засобів військам. Вони також застосовувались для перевезення матеріальних засобів зі станції вивантаження і до військ, і самостійно для перевезення з фронтових, а іноді із центральних баз і складів до армійських і військових складів.
В самі важкі часи місячних блокад Ленінграду автомобільними підрозділами через Ладозьке озеро підвозили боєприпаси, пальне, продукти
та інші вантажі. Всього за 1941 1942 роки в блоковане місто було перевезено більш, як 300 тисяч тонн різних вантажів, евакуйовано більш 500 тисяч людей,
вивезено багато промислового обладнання.
Для початку 1944 року автомобільні війська вже мали більший досвід в організації перевезень. Військові водії підвозили фронтам щоденно до 400 тисяч тонн різних вантажів на відстані від 100 до 600 км.
За роки Другої світової війни об'єм теревень який був виконаний автомобільним транспортом, складав більше 100 мли. Тонн вантажу і виконано транспортні роботи більш, як на 3 мільярда тисяч кілометрів. Загальний пробіг автомобілів за роки війни складає 40245511 кілометрів.
В майбутньому автомобільному транспорту, який володіє такими позитивними якостями, як висока маневреність і витривалість, буде належати головна роль в забезпеченні перевезень. Більш того в (перевезенні) проведені бойових дій автомобільний транспорт буде являтися основним видом транспорту не тільки військовим але і в оперативному тилу.
В сучасних умовах ведення бойових дій автомобільний транспорт відіграє не останню роль. В декілька разів зростає потреба матеріальних засобів, необхідних для їх забезпечення. Так під час війни в 1991 році у Перській затоці при підготовці операції „ Буря в пустелі" на одного військовослужбовця Сполучених Штатів Америки щотижня необхідно було подавати в середньому більше 110. кілограм різноманітних матеріальних засобів. Загальна потреба угрупування (500 тисяч осіб) в щоденному підвезенні складала більше 55 тисяч тон, що викликала велику напругу в роботі транспортної системи, в тому числі і автотранспорту. Підвезення матеріальних засобів частинам і підрозділам здійснювалось по схемі:
Пункти вивантаження на узбережжі - дивізіонні пункти постачання - бригадні тилові райони - підрозділи.
За час перебування на території Сьєрра-Леоне наш контингент за підсумками проведених конвоїв перевезли близько 16 тисяч біженців та майже 700 тон вантажу.
Автомобільному транспорту , який володіє такими перевагами, як висока маневреність, гнучкість і живучість, буде належати головна роль в забезпеченні неперервності перевезень і надійному взаємозв'язку між всіма видами транспорту.
1.3. Завдання та склад автомобільних підрозділів (частин).
В сучасних умовах забезпечення функціонування системи тилового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань підвезення автомобільними частинами і підрозділами надається вирішальна роль.
Автомобільні частини та підрозділи, маючи високу маневреність, здатні виконувати перевезення в будь-яких умовах бойової обстановки, по дорогах і бездоріжжю, забезпечити доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення. Крім того автомобільний транспорт виконує роль зв'язуючи ланки, що об'єднує всі інші види транспорту: залізничний, водний, повітряний і трубопровідний.
1.4.Організаційно-штатна структура роти підвозу продовольства, речового та ВТМ бмз омбр і батальйону матеріального забезпечення омбр та їх призначення.
Сучасна окрема механізована бригада має потужну і розвинуту систему матеріального забезпечення. В кожному з основних підрозділів бригади є .підрозділ матеріального забезпечення. Так в механізованому батальйоні (танковому батальйоні) - рота матеріального забезпечення, артилерійських підрозділах і зенітно-ракетних дивізіонах - взвод матеріального забезпечення. Основним підрозділом забезпечення в бригаді є батальйон матеріального забезпечення, якій має 236 автомобілів і 132 причепа, різних марок і призначень, який здатний утримувати і перевести до 1500 тон суховантажів і 300 тон паливо-мастильних матеріалів (див. рис 1).
. Батальйон має у своєму складі, як правило, дві автомобільні роти підвозу боєприпасів, автомобільну роту підвозу пального, автомобільну роту підвозу продовольства, речового та військово-технічного майна та роту матеріального забезпечення.
Автомобільну службу в батальйоні очолює заступник командира батальйону з озброєння.
Організаційно штатна структура батальйону матеріального забезпечення.
В батальйоні може бути 230-240 одиниць автомобілів і 130-140 одиниць причепів. Автомобілі розподіляються:
по типах – вантажні (до 80 %), решта – спеціальні;
по марках – КрАЗ-260 (45 %), КамАЗ-4310 (35 %), ГАЗ-66 (10 %), решта УРАЛ-4320, ЗІЛ-131 та інші.
Для проведення технічного обслуговування в польових умовах та організації технічного замикання колон автомобільних рот в їх склад входять відділення технічного обслуговування автомобільної техніки (МТО-АТ-М1).
Можливості по тиловому забезпеченню:
утримання запасів матеріальних засобів – близько 1300 т, в т.ч.:
суховантажу – близько 960 т, наливні – близько – 340 т.
випічка хліба за добу – 6 т;
організація дозаправки техніки – до 400 од. за год.;
організація харчування – до 6000 чол. за добу;
організація помивки особового складу:
влітку до 300 чол./год., взимку до 150 чол./год.
Структура роти підвозу ПММ
1.5. Органи управління при організації АТЗ та ВАП та їх завдання.
Автотранспортна служба - служба тилу Збройних Сил України, призначена для організації і здійснення перевезень автомобільним транспортом.
Управління організовують та здійснюють:
в центрі - штаб Тилу Міністерства оборони України та автотранспортна служба Центрального автодорожнього управління та військових сполучень Тилу Міністерства оборони України;
в оперативному командуванні - штаб тилу оперативного командування і автотранспортна (автодорожня) служба;
в об'єднаннях військ Сил Протиповітряної оборони, Військово-Повітряних Сил та Військово-Морських Сил - штаби тилу;
в корпусі - штаби тилу (оргпланові відділи);
в з'єднаннях та частинах (крім автомобільних) - заступники командирів з тилу;
в автомобільних частинах - командири та штаби;
в з'єднаннях матеріального забезпечення та інших з'єднаннях і установах тилу - відповідні командири (начальники) і штаби (оргпланові відділи).
Організація управління автотранспортної служби безпосередньо здійснює:
- підтримання постійної бойової і мобільних частин та підрозділів, керівництво бойовою і мобілізаційною підготовкою у цих частинах, підрозділах і автомобільних колонах військового тилу.
- Організацію автомобільних перевезень по забезпеченню бойової підготовки і повсякденної життєдіяльності військ;
- Управління підпорядкованими військовими частинами і підрозділами;
- Керівництво спеціальною підготовкою автомобільних частини спеціалістів служби;
- Розробку керівних документів по службі;
- Постійне вдосконалення оргайізаційно-штатної структури органів управління автомобільним транспортом підпорядкованих частин;
- Узгодження із штабом тилу і відповідними начальниками управлінь і служб з питань щодо застосування автомобільних частин та підрозділів при перевезеннях, а також матеріального, медичного та інших видів забезпечення автомобільних частин.
1.6.Що таке АТЗ та ВАП.
Автомобільні частини і підрозділи виконують військові автомобільні перевезення в оперативній та військовій ланках тилу.
Військові автомобільні перевезення - це переміщення матеріальних засобів, особового складу, поранених і хворих, а також з'єднань, частин і установ, підрозділів з одного району (пункту) в інший, які здійснюються за планами військового командування з використанням автомобільного транспорту.
В залежності від призначення військові автомобільні перевезення розподіляються на:
- оперативні перевезення з'єднань, частин, підрозділів і установ;
- постачальні - перевезення матеріальних засобів для забезпечення бойових дій військ (сил) та їх повсякденного життя;
- людські перевезення військових команд, військовослужбовців, що прямують до місця служби, навчання та інші;
- евакуаційні - перевезення поранених і хворих, несправного і не потрібного військам військового майна, а також трофеїв. Успішне виконання військових автомобільних перевезень досягається:
постійною високою бойовою і мобілізаційною готовністю автомобільних частин і підрозділів;
цілеспрямованою виховною роботою в автомобільних частинах і підрозділах;
високою професійною підготовкою особового складу;
чітким плануванням автомобільних перевезень;
надійним захистом, охороною і обороною автомобільних частин, колон, дотриманням режиму маскування при виконанні перевезень;
організацією стійкого матеріального, медичного, технічного забезпечення автомобільних частин і підрозділів;
постійною наявністю резерву автотранспортних засобів і вмілим його використанням;
стійким і надійним управлінням перевезеннями.
Автотехнічне забезпечення – це комплекс заходів по оснащенню військових частин АТ та АМ і підтримка АТ в стані, який забезпечує постійну бойову готовність військ.
Основні завдання автотехнічного забезпечення:
підготовка особового складу АС до бойових дій, що передбачаються;
поповнення підрозділів і частин автомобільною технікою і майном;
передачу не відремонтованої і не евакуйованої техніки і майна ремонтним засобам старшого начальника;
підготовка АТ, ремонтних і евакуаційних підрозділів та інших засобів служби до бойових дій, що передбачаються;
своєчасне, правильне планування АТЗ підрозділів і частин;
використання, технічне обслуговування, ремонт, евакуація АТ, організація забезпечення і роботи ремонтних, евакуаційних підрозділів, складів АМ, їх розташування, переміщення, захист від ЗМУ, оборону і охорону;
вивчення, узагальнення, поширення досвіду АТЗ попередніх бойових дій;
безперервне управління службою в ході бойових дій.
1.7. Успішне виконання військових автомобільних перевезень досягається:
постійною високою бойовою і мобілізаційною готовністю автомобільних частин і підрозділів;
цілеспрямованою виховною роботою в автомобільних частинах і підрозділах;
високою професійною підготовкою особового складу;
чітким плануванням автомобільних перевезень;
надійним захистом, охороною і обороною автомобільних частин, підрозділів і колон, дотримання режиму маскування при виконанні перевезень;
організацією стійкого матеріального, медичного і технічного забезпечення автомобільних частин і підрозділів;
постійною наявністю резерву автотранспортних засобів і вмілим його використанням;
стійким і надійним управлінням перевезеннями.
1.8. Загальні положення з організації АТЗ та виконання ВАП.
Військові автомобільні перевезення виконується, як правило, автомобільними колонами. Автомобільну колону складають автомобільний підрозділ (частина) або група автомобілів (два і більше), що рухаються одним маршрутом під єдиним командуванням і виконують спільні завдання.
Склад автомобільних колон визначається в залежності від кількості вантажу, що перевозиться, дій противника та умов перевезення.
Найбільш раціональною автомобільною колоною є колона у складі роти. Вона володіє самостійністю у матеріальному та технічному забезпеченні.
У кожній автомобільній колоні призначається начальник. В автомобільній колоні в складі підрозділу начальником колони є командир підрозділу. При перевезенні військових частин (підрозділів) начальником колони є командир частини (підрозділу), що перевозиться.
Автомобільні колони на час виконання завдань забезпечуються необхідними матеріальними засобами. До їх складу включаються засоби зв'язку, сили і засоби технічного, а за необхідністю, медичного забезпечення та охорони.
Автотехнічне забезпечення заключається в організації технічно правильного використання,технічного обслуговування і збереження автомобільної техніки,в проведені своєчасного ремонту та евакуації несправних машин,в забезпеченні військ автомобільною технікою та майном,в підготовці спеціалістів служби,а також в захисті,обороні і охороні частин та закладів служби.
При організації автотехнічного забезпечення бойових дій підрозділів і частин передбачається: поповнення підрозділів і частин АТ та АМ;передача лишньої, не відремонтованої та не евакуйованої техніки та майна по вказівці старшого по службі начальника;підготовка водіїв, ремонтників також АТ,ремонтних і експлуатаційних засобів до бойових дій; правильне використання АТ і проведення її технічного обслуговування; евакуація та відновлення несправних машин. Велика увага приділяється забезпеченню майном і роботі ремонтних майстерень, складу АМ, їх розташуванню, своєчасному переміщенню,охороні,обороні і захисту від ЗМУ, а також проведені заходів по забезпеченню безперервного управління службою.
Автотехнічне забезпечення в бригаді безпосередньо здійснює начальник автомобільної служби, в батальйоні-заступник командира батальйону з технічної частини. В підрозділах, де штатами заступники командирів з технічної частини або автомобільні техніки не передбачені,відповідальність за організацію автотехнічного забезпечення покладається на командирів підрозділів.
Бойова діяльність підрозділів і частин може бути умовно розділена на 2 періоди:
* підготовчий-характеризується відносно невисокою активністю використання АТ;наявності сприятливих умов для роботи о/с та засобів АС,порівняно невеликими витратами АМ;
*період ведення бою-характеризується максимальним напруженням моральних та фізичних сил о/с, високою інтенсивністю використання АТ,великими витратами АМ та моторесурсів.
2.Організація ВАП при підготовці та в ході обороного бою.
2.1 Завдання командирів автомобільних частин (підрозділів) при підготовці до оборони та фактори,від яких залежить зміст і обсяг завдання.
Розвиток органів управління автотранспортної служби і автомобільних частин та підрозділів здійснюється з урахуванням розвитку тилу Збройних Сил України, поставлених перед автомобільними частинами та підрозділами завдань, умов їх виконання в майбутній війні та економічних умов держави. Особлива увага приділяється визначенню оптимального складу автомобільних частин та підрозділів на мирний та воєнний час, вдосконаленню їх організаційної структури і технічного оснащення, порядку комплектування особовим складом і автомобільною технікою, всебічній підготовці автомобільних частин та підрозділів; вдосконаленню роботи органів управління автотранспортної служби, автомобільних частин та підрозділів.
Завчасна підготовка автотранспортної служби і автомобільних частин включає:
- їх розвиток, створення необхідних групувань автомобільних частин, всебічну підготовку і вдосконалення органів управління автотранспортної служби і автомобільних частин;
підтримання їх у високій бойовій і мобілізаційній готовності і організацію управління автомобільними частинами та підрозділами;
виховну роботу в автомобільних частинах та підрозділах;
прийняття рішень на здійснення перевезень автомобільним транспортом, їх планування і організацію в перших операціях.
Безпосередня підготовка органів управління автотранспортної служби, автомобільних частин та підрозділів до виконання автомобільних перевезень в операціях (бойових діях) здійснюється напередодні чи з початком війни і включає:
проведення відмобілізування та розгортання автомобільних частин;
розгортання органів управління автотранспортної служби;
уточнення планів перевезення автомобільним транспортом в перших операціях;
розгортання системи управління автомобільними частинами.
Під час безпосередньої підготовки уточнюються, згідно з конкретною обстановкою, яка склалась, і рішенням заступника командуючого (командира) з тилу, всі документи щодо планування перевезень автомобільним транспортом; доводяться до виконавців уточнені завдання; здійснюються необхідні перегрупування із заняттям автомобільними частинами призначених районів згідно з прийнятим розташуванням тилу; уточнюються з дорожньою службою, вантажовідправниками і вантажоодержувачами питання взаємодії при перевезеннях автомобільним транспортом; проводяться виховна робота і заходи з безпосередньої підготовки автомобільних частин до виконання перевезень, захисту, оборони та охорони.
У будь-яких умовах підготовка автомобільних частин та підрозділів до виконання завдань повинна здійснюватись приховано з підтриманням їх високої бойової готовності.
Умови організації автотехнічного забезпечення оборонного бою визначаються умовами переходу військ до оборони:
- завчасно, без зіткнення з противником;
-в ході наступу на напрямках контратак переважаючих сил противника,при неможливості розгромити його наступаючими діями,а також при невдачному результаті зустрічного бою:в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
В другому випадку АТЗ буде організовуватись в процесі переходу до оборони,що визначає край малі строки в проведенні заходів по авто технічному забезпеченні;при цьому-значний відрив евакуаційних та ремонтних засобів від своїх підрозділів по глибині, з'являється необхідність евакуації машин, що знаходяться в зоні вогню противника.
Організовуючи автотехнічне забезпечення при переході до оборони,слід враховувати,що запаси автомобільного майна частково опиняться використаними в ході наступу,а також те,що в підрозділах можлива велика кількість пошкоджених машин та машин з малим запасом ходу до чергового технічного обслуговування.
Перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником буде проходити,як правило,поспіхом,на непідготовленому в інженерному відношенні рубежі, при сильному вогневому ураженні противника,в важкій радіаційній та хімічній обстановці: -в умовах, несприятливих для розташування машин, їх обслуговування і ремонту та в'язанні з максимальними втратами мана, техніки.
Крім того можливий некомплект в особовому складі служби, в засобах обслуговування, ремонту, евакуації. Техніка потребуватиме огляду, обслуговування та ремонту.
Таким чином,при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником організація автотехнічного забезпечення ускладнюється,так як:
-по-перше,відсутній час на підготовку АТ до оборонного бою;
-по-друге,значний відрив рем.-евакуаційних засобів від своїх підрозділів по глибині;
-по-третє,значна частина запасів використана в ході наступу;-по-четверте,в підрозділах буде велика кількість пошкодженої техніки.
При завчасному переході до оборони умови будуть позитивно впливати скритності розташування майстерень, машин та їх маскуванню. Можливе використання захисних властивостей місцевості. Часу на реалізацію всіх заходів з АТЗ буде більше,а умови роботи істотно менші. В цих умовах можливо своєчасно відремонтувати пошкоджені машини,провести технічне обслуговування ,завчасно розвідати і опрацювати шляхи евакуації пошкоджених машин.
Бойові порядки в обороні більш розосереджені ніж в наступі, це дає можливість розосередити сили та засоби служби і тим самим зменшити кількість пошкоджених машин.
В обороні легше здійснити підвіз АМ,можливо побудувати укриття для особового складу,а також для засобів автомобільної служби.
Підготовка автотранспортної служби, автомобільних частин об'єднання до виконання завдань в обороні включає:
-доукомплектування основними зразками АТ;
-підготовка АТ до використання в конкретних умовах обстановки;завершення відновлення зразків АТ,що вийшла з ладу;
-підготовка підрозділів АС до роботи в ході бою;
-технічна і спеціальна підготовка підрозділів АС та частини;
-створення необхідних запасів АМ та його розподіл по ремонтним органам;
-організація і здійснення захисту,оборони і охорони підрозділів АС та ремонтного фонду;
-організація і здійснення управління АТЗ.
Особлива увага при підготовці приділяється автомобільним частинам, які будуть виконувати перевезення матеріальних засобів військам, діючим на напрямку зосередження основних зусиль та в складі оперативних маневрових груп.
В підготовчий період АС організовують:
-передачу машин,що не можуть бути відновленні до початку бою своїми силами і засобами в ремонтні підрозділи і частини старшого по службі начальника;
-підготовка автомобільної техніки та технічна підготовка водіїв та спеціалістів служби;
-підготовка ремонтних та евакуаційних засобів і складу автомобільного майна.
Доукомплектування частин автомобільною технікою здійснюється по планах постачання, а при необхідності по окремими нарядами і рознарядках,що видаються начальником авто служби корпусу та оперативного командування.
Маневрений характер оборонного бою в сучасних умовах визначає високу напруженість використання техніки,як в підготовчий період так і в ході бою.
В обороні автомобільна техніка переважно використовується для переміщення підрозділів в район оборони,для підвозу матеріальних засобів та маневру ними,для забезпечення маневру інших підрозділів,для участі в контратаках,а також може використовуватись для підтримки вогнем своїх підрозділів.
Розташування машин і ремонтних майстерень залежить від бойового складу підрозділів,шикування бойового порядку,задач,характеру місцевості а також призначення машини.
Автомобілі підрозділів зв’язку розташовуються в укриті поблизу командно-спостережуючих пунктів.
Автомобілі медичного пункту,автотранспортного відділення та ремонтна майстерня МТО-АТ - в укриті поблизу тилової границі району оборони на віддалі 2-5 км. Від переднього краю.
Автомобілі тилових підрозділів-поблизу тилової границі оборони бригади. Віддалення від переднього краю може досягати 10-12 км. Технічна частина в голові з начальником автомобільної служби розташовується на тиловому пункті управління.
Автомобілі розташовуються з урахуванням оптимального використання в інтересах бою. При цьому повинні бути вирішенні питання повного розосередження техніки з метою виключення одночасного ураження одним ядерним ударом великої кількості техніки,а також використання захисних властивостей місцевості, побудова укриттів, організації охорони,оборони та захисту від зброї масового ураження.
Планування перевезень автомобільним транспортом у оборонному бою здійснюється згідно із завданнями військ та можливими варіантами бойових дій на всю глибину операції.
На період виконання завдання об'єднання планування проводиться в загальних показниках з визначенням головним чином, можливого об'єму перевезень автомобільним транспортом,завдань автомобільних частин та взаємодії їх у ході виконання перевезень з іншими органами тилу, а також заходів щодо швидкого відновлення боєздатності автомобільних частин.
В ході оборонного бою зусилля автотранспортної служби зосередженні на підтриманні у справному стані і своєчасному відновленні боєздатності пошкоджених машин,системи управління АТЗ,здійснення своєчасного маневру силами і засобами служби,прийому,підготовці і розгортанні сил і засобів АТЗ,що надходять на доукомплектування бригади а також на своєчасному поповненні у підрозділах запасів автомобільного майна замість втрачених і витрачених;створення в бригаді встановленої величини запасів автомобільного майна на кінець доби бою.
Начальник автотранспортної служби об'єднання в ході операції постійно контролює стан підпорядкованих автомобільних частин, виконання ними плану перевезень. За необхідності, доповідає заступнику командувача з тилу та в штаб
тилу про відхилення від виконання плану та труднощі, які виникли, а також пропозиції щодо уточнення плану перевезень.
Своїми автомобільними частинами та підрозділами здійснюють перевезення матеріальних засобів від тилових баз та їх відділень, бригад матеріального забезпечення оперативного командування (армійського корпусу) та резервів оперативного командування (армійського корпусу), з'єднання та окремі частини, підпорядковані оперативному командуванню (армійському корпусу), що знаходяться в районах зосередження, та ті що прибувають до складу об'єднання, частини та установи оперативного тилу і спеціального технічного забезпечення
Рішенням заступника командувача об'єднання з тилу автомобільні частини та підрозділи залучаються для евакуації поранених та хворих з окремих медичних батальйонів дивізій, окремих медичних загонів, військових польових авіаційних госпіталів та безпосередньо із осередку масового ураження в найближчі госпітальні бази оперативного командування та їх відділення.
Послідовність роботи командира автомобільного підрозділу після отримання наказу на марш.
Командир підрозділу, отримавши бойовий наказ (розпорядження) на пересування зобов'язаний:
-зясувати отримане завдання:найменування і кількість вантажу,порядок та строки його доставки;основні та запасні маршрути руху.
-організувати підготовку особового складу та техніки до виконання бойового завдання:вивчення особливостей маршруту руху;перевірка знань основних правил водіння автомобілів у складі колони;вивчення основних правил перевезення особового складу,поранених і хворих,норм завантаження;вивчення порядку подолання ділянок зараження та проведення дезактивізаційних робіт; правила захисту від запалювальних речовин;вивчення сигналів оповіщення і управління колоною;вивчення техніки безпеки при виконанні завантажувально-розвантажувальних робіт;
-організувати підготовку техніки до виконання бойового завдання:проведення планового технічного обслуговування;перевірка забезпеченості і доукомплектування табельним майном;підготовка кузовів автомобілів і причепів до перевезення,забезпечення засобами укриття і кріплення вантажів,перевірка надійності бортових запорів і зчіпних пристроїв;дозаправлення машин;
-зясувати питання матеріального,технічного та медичного забезпечення перевезень:порядок забезпечення паливно-мастильними матеріалами і організації дозаправлення автомобілів на маршруті перевезення;порядок забезпечення продовольством і організація харчування особового складу при виконанні перевезень;організація обігріву і відпочинку на маршруті перевезення і в районах завантаження;порядок передачі поранених і хворих у медичні частини і заклади на маршруті перевезення;забезпечення особового складу колони ліками і перев’язочним матеріалом;порядок організації технічного забезпечення і технічної допомоги на маршрутах руху,сили і засоби,що виділяються;порядок евакуації несправних і пошкоджених машин;
-провести бойовий розрахунок особового складу, встановити порядок оповіщення про наказ противника та сигнали управління колоною.
-перевірити в особового складу наявність стан зброї, боєприпасів, належних засобів надання медичної допомоги та індивідуального протихімічного захисту, а також забезпеченість всіма видами постачання,транспорту,засобів забезпечення і супроводу;
-перевірити наявність та стан технічних засобів, зв'язку, замикання та супроводу колони, забезпечення їх належним інструментом, запасними частина, матеріалами та приладами для підвищення прохідності;
-вручити водіям автомобілів шляхові листи;
-проінструктувати особовий склад колони про порядок та особливості виконання перевезення;
-доповісти командиру про готовність колони;
В розрахунок часу підготовчого періоду з підготовки автомобільної техніки і особового складу до маршу включається час необхідний на:
-збір начальників і віддачі попереднього розпорядження;
-підготовку штабом та службами пропозицій на всебічному забезпеченні перевезень, які мають відбутись;
-оцінку обстановки і умов, в яких буде проходити марш; прийняття рішення на перевезення;
-віддачу наказу на марш і доведення його до виконавців;
-розробку штабом плану перевезення автомобільним транспортом;
-підготовка особового складу і автотранспорту до виконання перевезень;
-перевірку готовності частин до виконання маршу;
-подача автотранспорту під навантаження.
Попереднє розпорядження командира автомобільної частини на перевезення повинно бути стислим і може включати:
-завдання на перевезення, термін його виконання, якими частинами планується його виконання;
-завдання штабу по підготовці наказу, необхідної документації на виконання перевезень і пропозиції по організації управління, захисту, технічного та медичного забезпеченню;
-завдання командирам частин по підготовці особового складу і техніки;
-термін закінчення підготовчих робіт,
-час прибуття для доповіді пропозицій, заслуховування рішення та отримання наказу.
При підготовці наказу на марш начальник колони вказує:
-відомості про противника;
-положення наших військ, яким підвозиться вантажі;
-завдання колони:
а) склад, номер і порядок побудови колони;
б) найменування і кількість вантажу, який підлягає перевезенню, кому він адресований, звідки і куди прямує, термін доставки;
в) час виходу на маршрут руху;
г) прибуття колони під завантаження;
д) маршрут і порядок руху, час проходження вихідного пункту, рубежів регулювання, диспетчерських і КПП;
е) райони привалів і відпочинку;
-заходи забезпечення перевезення:
а) порядок відбиття можливого нападу противника і ліквідація його наслідків;
б) склад замикання і його завдання;
в) порядок заправки машин у дорозі;
г) розміщення пунктів технічної допомоги, харчування, обігріву, медичної допомоги і ЗПЛН на маршрутах руху;
-управління колоною;
-місце начальника колони та його заступника в русі;
Підготовка особового складу колони включає:
-вивчення особливостей маршруту рух;
-перевірку знань основних правил водіння автомобілів у складі колон; ї
-вивчення основних правил перевезення особового складу, поранених і хворих, норм завантаження, раціональних схем і способів кріплення вантажів, що підлягають перевезенню;
-вивчення порядку подолання ділянок зараження і проведення часткової і повної дезактивації машин, санітарної обробки особового складу і правила захисту від запалювальних речовин;
-вивчення сигналів оповіщення і управління колоною;
-вивчення техніки безпеки при виконані завантажувально-розвантажувальних робіт.
Підготовка автомобільного транспорту включає:
-проведення планового технічного обслуговування;
перевірку забезпеченості і доукомплектування майном, якого бракує;
-підготовку кузовів автомобілів і причепів до перевезень, що мають відбутися, забезпечення засобами укриття і кріплення вантажів, перевірку надійності бортових запорів;
-до заправку машин паливом і мастильними матеріалами, охолоджуючого, гальмівною і амортизаційною рідиною;
-перевірку готовності автотранспортних засобів, засобів забезпечення і супроводу до виконання перевезень, що мають відбутися.
2.2 Особливості ведення оборони взимку в умовах використання противником звичайних засобів ураження та високоточної зброї.
2.3 Управління автомобільними частинами(підрозділами).
Управління автомобільними частинами - цілеспрямована діяльність органів управління автотранспортної служби, командирів, штабів, органів виховної роботи щодо підтримання постійної бойової готовності автомобільних частин, підготовки їх до дій у ході операцій (бойових дій) і керівництва ними при виконанні поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами включає:
безперервне збирання, вивчення та аналіз даних оперативної і тиловій обстановки, стану автомобільних частин;
прийняття рішень щодо їх використання, планування перевезень автомобільним транспортом і доведення завдань до виконавців;
організацію та підтримання взаємодії органів управління автотранспортної служби з органами управління спеціальних військ і служб, автомобільних частин з іншими тиловими з'єднаннями, частинами та установами;
організацію і проведення заходів щодо підтримання бойової готовності і і установленому рівні (відновлення боєздатності) автомобільних частин, виховній роботі в них;
захист, охорону та оборону;
організацію зв'язку;
безпосереднє керівництво підготовкою автомобільних частин до виконання завдань щодо перевезення, а також їх діями в ході виконання завдань;
організацію та здійснення контролю і узгодженої роботи автомобільного з іншими видами транспорту, інші заходи.
Управління автомобільними частинами будується на основі: суворій єдиноначальності, децентралізації управління з наданням підлеглим ініціативи, непохитності та надійності у втіленні прийнятих рішень і планів у життя, особистої відповідальності начальників автотранспортної служби, командирів автомобільних частин за рішення, які приймаються, та дії підлеглих, а також за результати виконання ними поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами повинно бути стійким, безперервним, оперативним, прихованим і забезпечувати ефективне використання можливостей автомобільних частин.
Це досягається:
знанням реальної обстановки, що склалася, правильним з'ясуванням завдання, поставленого старшим командиром (начальником);
своєчасним прийняттям рішення, визначенням способів виконання завдань, поставлених старшим командиром (начальником), та чіткою постановкою завдань підлеглим;
організацією системи управління, наявністю зв'язку з підпорядкованими та взаємодіючими частинами (підрозділами) із старшим командиром (начальником) і забезпеченням надійності їх роботи;
комплексним...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора