Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Підготовка фахівців з застосування автомобільних підрозділів та АТЗ
Кафедра:
Кафедра автомобільної техніки
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Кваліфікаційна робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ I
Організація ВАП при підготовці і в ході бою.
1.2.Управління автомобільними частинами ( підрозділами)
1.2.2 Основи планування військових автомобільних перевезень, як складової частини управління.
1.2.3.Особливості виконання військових автомобільних перевезень в умовах використання противником звичайних засобів ураження та високоточної зброї
1.2.4.Основні розрахунки при плануванні військових автомобільних перевезень
РОЗДІЛ II
Виконання військових автомобільних перевезень
2.1.Підготовка до виконання перевезень.
2.2.Марш автомобільної колони при виконанні перевезень.
2.3. Завантаження, розвантаження автомобільних колон.
2.3.1. Участь особового складу у завантажувальних,розвантажувальних
робота.
2.3.2.Чим досягається скорочення часу завантаження (розвантаження)
2.3.3.Призначення і склад завантажувальних (розвантажувальних) районів.
2.3.4.Документальне оформлення прийому (здачі) вантажу.
2.3.5.Загальні правила перевезення військових вантажів.
2.3.6.Правила перевезення ПММ
2.3.7.Організація руху автомобілів у район завантаження (розвантаження ).
РОЗДІЛ III
Забезпечення автомобільних підрозділів при підготовці і здійсненні ВАП
3.1 Особливості виконання ВАП в гірських районах.
3.2.Тилове забезпечення.
3.3.Медичне забезпечення особового складу автомобільних колон.
3.4.Технічне забезпечення.
РОЗДІЛ IV
Захист , охорона та оборона автомобільних частин ( підрозділів ).
Використана література
Додатки
В С Т У П
Захист Суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного народу України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначається законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкодження їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
В сучасних умовах для забезпечення функціонування системи тилового забезпечення , вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військами. У вирішенні завдань підвезення автомобільним частинам і підрозділам надається вирішальна роль.
Особливо велику роль приділяти автомобільній техніці у армії.
Після перемоги у Великій Жовтневій революції у автомобільних підрозділах від старої російської армії залишилось не більше 3-4 тисячі автомобілів різних марок.
Першими автомобільними підрозділами були автомобільні колони. В серпні 1918 року спеціальним Декретом для формування автомобільних колон Народному Комісаріату по військовим справам було виділено 50% всього річного для використання в армії автомобільного парку країни. Це дало можливість сформувати перші автомобільні частини-автоколони по 10 автомобілів в кожній.
В роки громадянської війни більшу увагу приділялось покращенню організаційної структури автомобільних частин. З цією метою в 1919 році автоколони були переоформлені у автовантажні підрозділи ( АВП ), чисельністю 20 автомобілів у кожному, які внесли свій внесок до перемоги над ворогом.
Основна задача автомобільних частин в цей час полягала у підвезенні матеріальних засобів з'єднанням та частинам Червоної Армії. Перевезення здійснювались на значні відстані. Наприклад, у 1920 р. для першої Конної армії підвозились вантажі на відстані 80-100 км. від Житомира до Новоград-Волинського і дальше до Ровно і Дубно. Літом 1921 року автовантажними підрозділами Західного фронту щомісячно підвозилось 16,5 тис. різних вантажів. Крім того автомобільні частини залучалися і до оперативних перевезень. У вересні 1919 року 35 вантажних автомобілів були використані для перевезення 5-го Курського полка Залізної дивізії на відстань 180 км. Нажаль мала кількість автомобілів не давала змоги здійснювати більші вантажоперевезення військ і вантажів.
З розвитком вітчизняного автомобілебудування збільшилась кількість і покращилась якість автомобільного парку.
В 1929 році в ролі автомобільних частин були сформовані вантажні автомобільні роти, які нараховували по 60 вантажних автомобілів, а пізніше в 1933 році були сформовані автомобільні батальйони.
Слід замітити, що в 1932 році було розроблене питання про організацію автомобільних полків і бригад.
В 1937 році були організовані автомобільні полки, а в 1940 році – автомобільні бригади.
Таким чином , за роки перед військового будівництва автомобільні війська підлягали значним змінам, удосконалилась їх організація, в результаті чого до початку Великої Вітчизняної війни вони мали збудовану організаційну структуру і були відрекомендовані :
- окремими автомобільними ротами, батальйонами, полками і бригадами, які входили в склад оперативних з’єднань,
- автомобільними частинами, які входили в штати з’єднань та частин, окремими автотранспортними батальйонами і ротами.
З початком Великої Вітчизняної війни автомобільний транспорт широко застосовувався для оперативних перевезень військ і підвозу матеріальних засобів військам. Вони також застосовувались для перевезення матеріальних засобів з станції розвантаження і до військ і самостійно для перевезення з фронтових , а іноді і з центральних баз і складів до армійських і військових складів.
Ніколи не забуде наш народ дорогу яка стала для нас легендарною Ладожське озеро, по якому в самі тяжкі часи місячних блокад Ленінграду підвозились боєприпаси, пальне, продукти та інші вантажі. Всього за зиму 1942 року в блоковане місто було перевезено більш як 300 тис. різних вантажів, евакуйовано з Ленінграду більше 500 тис. людей, вивезено багато промислового обладнання.
До початку 1944 року автомобільні війська мали ще більший опит в організації перевезень. Військові водії підвозили фронтам щоденно до 400 тис. тон різних вантажів на відстань від 100 до 600 км.
За роки Великої Вітчизняної війни об'єм перевезень, який був виконаний автомобільним транспортом , складав більше 100 млн. тон вантажу, виконано транспортної роботи більше як 3 млрд. тис. кілометрів. Загальний пробіг автомобілів за роки війни складають 402405511 кілометрів.
До 1975 року збільшили випуск автомобілів до 2 млн. 100 тисяч штук в рік, в тому числі легкових до 1 млн.300 тис. одиниць, різко збільшився випуск причепів, особливо великої вантажопідйомності.
В майбутньому автомобільному транспорті, який володіє такими позитивними якостями, як висока маневреність і витривалість , буде належати головна роль в забезпеченні перевезень. Більш того в проведенні бойових дій автомобільний транспорт буде являтися основним видом транспорту не тільки військовим, але і в оперативному тилу.
В сучасних умовах забезпечення функціонування системи тилового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань підвезення автомобільним частинам і підрозділам надається вирішальна роль.
Автомобільні частини та підрозділи , маючи високу маневреність, здатні виконувати перевезення в будь-яких умовах бойової обстановки , по дорогах і бездоріжжю, забезпечити доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення. Крім того, автомобільний транспорт виконує роль зв'язуючої ланки, що об'єднує всі інші види транспорту : залізничний, водний, повітряний і трубопровідний.
Організаційно-штатна структура батальйону матеріального
забезпечення омбр.
бмз
Штаб
Управління
Автомобільні роти підвозу
боєприпасів
ПММ
П,р. і ВТМ
ПММ
Відділення ТО
Авто
відділення
ПММ
Авто
взвод
Відділення ТО
ПММ
Авто
взвод
Відділення ТО
Авто
взвод
ПММ
Вузол зв’язку
ЗРВ
РМЗ
Склади
Господ. відділення
Рег. рем.
майстерня
Польова лазня
Авто хлібопек.
Їдальня
КЕС
ПММ
Прод.
Мед.
Реч.
БТМ
Авто відділення
АМ
ВТМ
Інж. б/п
Стр. зброї
Арт. б/п
Батальйон матеріального забезпечення призначений для підвозу МЗ бригади в підрозділи і на вогневі позиції, евакуацію несправного в непотрібного для бою автомобільного майна, забезпечення особового складу хлібом і помивки в лазні.
Організаційно-штатна структура
взводу підвозу ПММ
Авто взвод підвозу
14 ПММ
2
УРАЛ - 4320
4
АТМЗ - 4320
6
АЦ – 10 – 260
2
АЦ –5.5 - 4320
8
ПЦ – 6.7
2
2 - П – 5.5
Особовий склад
1. Командир взводу 1
2. Заступник командира взводу – командир відділення 1
3. Командир відділення машиніст заправочної машини 1
4. Старший водій машиніст заправ очної машини 2
5. Водій машиніст заправочної машини 8
5. Водій 2
Техніка
Автомобілі :
1. УРАЛ – 4320 – 2 од.
2. АТМЗ – 4320 - 4 од.
3. АЦ – 10 – 260 - 6 од.
4. АЦ –5.5 – 4320 – 2 од.
Причепи :
1. ПЦ – 6.7 – 8 од.
2. 2 – П – 5.5 – 2од.
Автотранспортна служба – служба Збройних Сил України, призначена для організації і здійснення перевезень автомобільним транспортом.
Автотранспортну службу складають органи управління :
- в центрі – автотранспортна служба Центрального автодорожнього управління та військових сполучень тилу Міністерства Оборони України,
- в оперативних командуваннях :
а) на мирний час – автодорожні служби,
б) на воєнний час – автотранспортні служби , підпорядковані заступникам командувачів тилу,
- в об'єднаннях , де відсутні органи управління автотранспортної служби , а також у з'єднаннях, частинах і установах завдання щодо керівництва автотранспортною службою покладені на відповідного заступника командувача ( командира ) тилу.
Органи управління транспортної служби безпосередньо здійснюють :
- підтримання постійної бойової і мобілізаційної готовності автомобільних частин та підрозділів, керівництво бойовою і мобілізаційною підготовкою у цих частинах, підрозділах і автомобільних колонах військового тилу,
- організацію автомобільних перевезень по забезпеченню бойової підготовки і повсякденної життєдіяльності військ,
- управління підпорядкованими військами, частинами і підрозділами, підготовкою спеціалістів служби,
- розробку керівних документів по службі,
- постійне вдосконалення організаційно-штатної структури органів управління автомобільним транспортом підпорядкованих частин,
- узгодження із штабом тилу і відповідними начальниками управлінь і служб питань щодо застосування автомобільних частин та підрозділів при перевезеннях, а також матеріального, медичного та інших видів забезпечення автомобільних частин.
Автомобільні частини і підрозділи виконують військові автомобільні перевезення в оперативній та військовій ланках тилу.
Військові автомобільні перевезення – це переміщення матеріальних засобів , особового складу, поранених і хворих, а також з'єднань, частин, установ і підрозділів з одного району ( пункту ) в інший, які здійснюються за планами військового командування з використанням автомобільного транспорту.
В залежності від призначення військові автомобільні перевезення розподіляються :
- на оперативні – перевезення з'єднань, частин, підрозділів і установ,
- на постачальні – перевезення матеріальних засобів для забезпечення бойових дій військ ( сил ) та їх повсякденного життя,
- на людські – перевезення військових команд, військовослужбовців, що прямують до місця служби, на навчання та інші,
- на евакуаційні – перевезення поранених і хворих, несправного і непотрібного військам ( силам ) військового майна , а також трофеїв.
Успішне виконання військових автомобільних перевезень досягається :
- постійною високою бойовою і мобілізаційною готовністю автомобільних частин і підрозділів,
- цілеспрямованою виховною роботою в автомобільних частинах і підрозділах,
- високою професійною підготовкою особового складу,
- чітким плануванням автомобільних перевезень,
- надійним захистом, обороною та охороною автомобільних частин, колон, дотримання режиму маскування при виконанні перевезень,
- організацією стійкого матеріального, медичного і технічного забезпечення автомобільних частин і підрозділів,
- постійною наявністю резерву автотранспортних засобів і вмілим його використанням.
Військові автомобільні перевезення виконуються, як правило, автомобільними колонами. Автомобільну колону складають автомобільний підрозділ ( частина ) або група автомобілів ( два й більше ) , що рухаються одним маршрутом під єдиним командуванням і виконують спільне завдання.
Склад автомобільних колон визначається в залежності від кількості вантажу, що перевозиться, відстаней перевезень, дії противника, умов перевезення.
Найбільш раціональною автомобільною колоною є колона у складі роти. Вона володіє самостійністю у матеріальному і технічному забезпеченні.
У кожній автомобільній колоні призначається начальник. В автомобільній колоні в складі підрозділу начальником колони є командир підрозділу. При перевезенні військових частин ( підрозділів ) начальником колони є командир частини ( підрозділу ) , що перевозиться.
Автомобільні колони на час виконання завдань забезпечуються необхідними матеріальними засобами. До їх складу включаються засоби зв'язку, сили і засоби технічного, а за необхідності, медичного забезпечення та охорони.
В сучасних умовах ведення бойових дій автомобільна техніка відіграє не останню роль.
В декілька разів зростає потреба в матеріальних засобах, необхідних для їх забезпечення. Так під час війни в Перській затоці при підготовці операції “ Буря в пустелі “ на одного військовослужбовця США щотижня необхідно було надавати в середньому більше 110 кг. Різноманітних матеріальних засобів. Загальна потреба групування ( 500 тис. осіб ) в щоденному перевезенні складала 55 тис. т., що викликало велику напругу в роботі транспортної системи, в тому числі і автомобільної техніки. Підвезення матеріальних засобів частинам і підрозділам здійснювалось по схемі : пункти вивантаження на узбережжі – дивізійні пункти постачання – бригадні тилові райони - підрозділи.
За час перебування на території Сьера-Леона наш контингент за підсумками проведених конвоїв перевезли близько 16 тис. біженців та майже 700 тон вантажу.
Висновок : Таким чином в сучасних умовах без масового використання автомобільної техніки неможливо здійснити швидке і приховане зосередження військ, підтримувати високий темп їх наступу, здійснити значний маневр на велику відстань, забезпечити підвіз матеріальних засобів, боєприпасів, особового складу, а також евакуацію поранених, озброєння і техніку.
Таким чином, в усіх видах бойових дій різних родів військ автомобільній техніці відведена важлива роль.
1. Організація ВАП при підготовці і в ході бою.
1.1. Завдання командирів автомобільних частин ( підрозділів ) при підготовці до оборони та фактори, від яких залежить зміст і обсяг завдання.
При підготовці оборонної операції на підставі прийнятих заступником командувача з тилу рішень з питань тилового та технічного забезпечення автотранспортна служба планує перевезення автомобільним транспортом, командири і штаби автомобільних частин здійснюють доукомплектування і підготовку особового складу та автомобільної техніки до дій в ході операції, поповнюють запаси матеріальних засобів до встановлених розмірів, організовують технічне забезпечення автомобільних частин, підрозділів та автомобільних колон , організовують захист, охорону та оборону автомобільних частин, підрозділів та колон.
Автотранспортна служба здійснює контроль готовності автомобільних частин до виконання поставлених завдань.
За необхідності проводяться інші заходи.
Зміст та обсяг заходів з підготовки автомобільних частин до виконання завдань на перевезення в оборонній операції залежить від умов переходу об'єднання до оборони, можливого часу переходу противника в наступ, наявності та складу автомобільних частин, характеру місцевості, мережі доріг, а також від інших факторів конкретної обстановки.
Автомобільні частини оперативного командування розгортаються в районах тилових баз ( їх відділень ) або в інших районах із урахуванням найбільш ефективного використання транспортних можливостей.
Автомобільні підрозділи військового тилу широко залучаються для перевезення матеріальних засобів від бригад матеріального забезпечення у війська та безпосередньо на вогневі позиції артилерії.
Захист , охорона та оборона автомобільних частин у ході оборонної операції підсилюються. При застосуванні противником зброї масового ураження, автомобільні частини, за необхідності виводяться із зон сильного зараження ( районів пожеж, зруйнувань, затоплень ) у безпечні райони. Дії їх в зонах радіоактивного , хімічного зараження повинні організовуватись так, щоб особовий склад отримував найменші дози опромінення, а після виходу з цих зон , частини були здатні виконувати поставлені завдання.
Основними заходами щодо ефективного використання машин є :
- правильна розстановка машин за їх призначенням при розробці штатів військових частин,
- укомплектування машинами військ тільки відповідно до штатів і табелів,
- раціональне планування заходів щодо бойової підготовки, забезпечення польотів, будівельних, господарських та інших робіт з залученням для цієї мети мінімальної кількості машин,
- позачергове використання для перевезення матеріальних засобів автомобілів народного господарства, обмеження використання для цієї мети повнопривідних автомобілів і особливо нових марок,
- широке застосування причепів, поєднання перевезення дрібних партій вантажів, визначення черговості виконання заяв за невеликі витрати часу перевезення,
- організація централізованого перевезення вантажів впровадження раціональних маршрутів, схем вантажопотоків, виключення зустрічних перевезень,
- завантаження порожнього автомобільного транспорту попутними вантажами військових частин,
- найбільш повне використання вантажопідйомності і вантажомісткості автомобільного транспорту ( з урахуванням тактико-технічних характеристик),
- скорочення часу простою машин під вантажно-розвантажувальними операціями за рахунок механізації вантажно-розвантажувальних робіт, збільшення завчасної підготовки фронту на завантаження та розвантаження, пакетування, контейнеризацію , підготовки вантажів до відправки, своєчасне оформлення споруджувальних документів на вантаж,
- закріплення військових частин з невеликою кількістю машин для технічного обслуговування та ремонту до частин, що мають штатні засоби технічного обслуговування та ремонту, станціями технічного обслуговування автомобілів гарнізонів, раціональне об'єднання дрібних парків та гаражів,
- виконання технічних заходів, що підвищують надійність та економічність роботи машин особливо у складних умовах евакуації,
- здійснення контролю за законністю використання машин, списування моторесурсів та пального, правильність обліку виконаної роботи, систематичне підведення підсумків роботи машин,
- проведення профілактичних заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод, поломок і аварій автомобільної техніки.
1.2. Управління автомобільними частинами ( підрозділами ) :
1.2.1. Загальні положення та порядок роботи органів управління і командирів автомобільних частин , послідовність роботи командира автомобільної частини ( підрозділу ), засоби управління.
Управління автомобільними частинами – цілеспрямована діяльність органів управління Автотранспортної служби , командирів, штабів, органів виховної роботи щодо підтримання постійної бойової готовності автомобільних частин , підготовки їх до дій у ході операції ( бойових дій ) і керівництва ними при виконанні поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами включає :
- безперервне збирання , вивчення та аналіз даних оперативної і тилової обстановки , стану автомобільних частин і прийняття рішень щодо їх використання,
- планування перевезень автомобільним транспортом і доведення завдань до виконавців,
- організацію та підтримання взаємодії органів управління Автотранспортної служби з органами управління спеціальних військ і служб, автомобільних частин з іншими тиловими з'єднаннями , частинами та установами,
- організацію та проведення заходів щодо підтримання бойової готовності на установленому рівні ( відновлення боєздатності ) автомобільних частин , виховній роботі в них,
- захист, оборону та охорону,
- організацію зв'язку,
- безпосереднє керівництво підготовкою автомобільних частин до виконання завдань щодо перевезень, а також їх діями в ході виконання завдань,
- організацію та здійснення контролю і узгодженої роботи автомобільного з іншими видами транспорту, інші заходи,
Робота органів управління Автотранспортної служби , командирів і штабів автомобільних частин.
Утримання, організація і методи роботи начальників автотранспортної служби, командирів і штабів автомобільних частин визначаються обстановкою , характером поставлених завдань і встановленими термінами готовності органів управління автотранспортної служби, автомобільних частин до їх виконання.
У всіх випадках організація і методи роботи повинні забезпечувати :
- тверде та безперервне управління автомобільними частинами,
- своєчасне прийняття рішень, повне та якісне здійснення заходів з планування та виконання військових автомобільних перевезень,
- своєчасну та повну взаємодію органів управління автотранспортної служби з органами управління, дорожньою службою , штабів автомобільних частин з вантажовідправниками ( вантажоодержувачами ) , штабами дорожньо-комендантських частин,
- надання підлеглим як найбільше часу для безпосередньої підготовки до виконання завдань,
- оперативне реагування на зміну обстановки,
- найбільш ефективне використання транспортних можливостей автомобільних частин.
Для управління автомобільними частинами в ході оборонної операції, що ведеться після попередньої її підготовки, застосовуються рухомі засоби зв'язку : радіозасоби використовуються тільки з дозволу начальника штабу з'єднання. При проведенні операції в умовах переходу військ до оборони у ході бойових дій режим роботи та порядок використання засобів зв'язку, як правило, зберігаються попередніми.
Управління автомобільними частинами здійснюється окремими розпорядженнями, шляхом постановки завдань начальниками підлеглим особисто, технічними засобами зв'язку або через своїх представників. За необхідності вони можуть виїжджати в автомобільні частини, які діють на найбільш важливих напрямках та ділянках.
Командир автомобільної частини після отримання розпорядження на перевезення :
- з'ясовує завдання,
- проводить або затверджує розрахунок часу,
- орієнтує своїх заступників , начальників служб та командирів підрозділів про отримане завдання,
- оцінює обстановку,
- приймає рішення,
- віддає наказ,
- дає вказівки на організацію всебічного забезпечення перевезень, управління, виховної роботи та контролю за підготовкою частин
( підрозділу ) до виконання поставленого завдання і організовує взаємодію.
При з'ясуванні отриманого завдання командир повинен зрозуміти його мету, в якій ланці тилу та на який види перевезень потрібно буде виконати
( оперативні, постачальні, людські або евакуаційні ), найменування та кількість вантажу, що підлягає перевезенню, звідки, куди та до якого строку повинен бути доставлений вантаж, маршрут, відстань перевезень, особливості підготовки особового складу та техніки до майбутніх перевезень, можливості вантажовідправників та вантажоодержувачів по завантаженню-вивантаженню , завдання та строки виконання евакуаційних перевезень.
В результаті з'ясування завдання він намічає заходи, які необхідно провести негайоно для найшвидшої підготовки частини ( підрозділу, ) до виконання поставленого завдання, визначає кому і як віддати попередні розпорядження.
Оцінюючи обстановку , командир вивчає :
- можливості дії противника на частину або її колони в районах розташування , завантаження, розвантаження та маршрутах руху,
- наявність, стан та ступінь готовності особового складу й автомобільної техніки підрозділів , її вантажопідйомність, транспортні можливості, матеріальне, медичне та технічне забезпечення,
- стан маршрутів перевезень ( їх дорожнє покриття та максимально можливі швидкості руху ),
- особливості маршрутів ( прихованість, наявність крутих затяжних підйомів та спусків, серпантинів, перевалів, бродів, мостів та переправ через ріки ),
- радіаційну, хімічну та бактеріологічну обстановку,
- стан погоди, пори року та доби
На основі оцінки обстановки командир проводить кількісно-якісний аналіз майбутніх завдань при підготовці та в ході перевезень, а також визначає найбільш доцільну послідовність роботи посадових осіб автомобільної частини.
З метою надання підлеглим більше часу на підготовку до майбутніх перевезень командир автомобільної частини в ході з'ясовує завдання та оцінки обстановки , віддає попередні розпорядження. В залежності від конкретної обстановки в них можуть ставитися завдання штабу – щодо підготовки необхідних розрахунків та документів на перевезення, заступникам та начальникам служб – по виховній роботі, тиловому, медичному та технічному забезпеченню, командирам підрозділів – щодо підготовки підрозділів до виконання перевезень.
Рішення командир автомобільної частини приймає особисто на основі з'ясування отриманого завдання, оцінки обстановки та проведених штабом необхідних розрахунків.
У рішенні командир автомобільної частини визначає:
- завдання підрозділам,
- основні питання взаємодії та всебічного забезпечення перевезень,
- основні заходи щодо захисту, оборони та охорони,
- організацію управління.
Рішення оформляється на робочій карті ( додаток 1 ) з пояснювальною запискою.
Одночасно визначаються основні завдання щодо організації виховної роботи.
Штаб автомобільної частини на підставі рішення командира на перевезення розробляє план-розрахунок на перевезення автомобільними колонами. Одночасно розробляється графік контролю за роботою автомобільних колон.
На основі затвердженого плану-розрахунку на перевезення автомобільними колонами штаб батальйону розробляє бойовий наказ та виписує для кожного начальника колони маршрутні документи.
Завдання до командирів автомобільних підрозділів ( начальників автомобільних колон ) доводиться бойовим наказом ( розпорядженням ) у якому вказуються :
- відомості про противника ( за необхідністю ),
- положення своїх військ, яким доставляються вантажі,
- загальне завдання на перевезення, звідки, куди та в які строки доставляються вантажі,
- завдання підрозділам ( колонам ), службам,
- організація матеріального, медичного та технічного забезпечення,
- організація захисту , охорони та оборони,
- організація управління.
Наказ на перевезення командирам підрозділів ( начальникам автомобільних колон ) віддається командиром батальйону усно.
Після доведення наказу командирам підрозділів вручаються маршрутні документи ( маршрутний лист ( додаток 2 ), жетон автомобільної колони
( додаток 3 ), а за необхідності – і перепустка на право руху по військово-автомобільним дорогам ( додаток 6 )).
Взаємодія при підготовці та в ході виконання перевезень здійснюється командиром та штабом автомобільної частини зі штабами дорожньо-комендантських частин , які обслуговують маршрути перевезень, з вантажовідправниками і вантажоодержувачами, а також з медичними та ремонтними частинами і установами.
Контроль виконання поставлених завдань здійснюється, як правило, особистим спілкуванням командира та його заступників, а також офіцерів штабу та служб з командирами підрозділів при підготовці до перевезень, у пунктах завантаження ( розвантаження ) та на маршрутах руху колон у ході виконання перевезень.
Контроль за виконанням наказів ( розпоряджень ) на перевезення повинен поєднуватись з практичною допомогою частинам ( підрозділам ).
У корпусі, дивізії, полку, окремому батальйоні ( дивізіоні ) заступник командира з тилу ( забезпеченню ) розробляє на день бойових дій розрахунок на підвезення та евакуацію матеріальних засобів, автомобільними частинами ( підрозділами ), з'єднання ( частини ), матеріального забезпечення та віддає їм необхідні розпорядження.
1.2.2. Основи планування військових автомобільних
перевезень, як складової частини управління.
Завчасна підготовка автотранспортної служби та автомобільних частин включає :
- їх розвиток, створення необхідних групувань автомобільних частин,
- всебічну підготовку і вдосконалення органів управління автотранспортної служби і автомобільних частин.
- підтримання їх у високій бойовій та мобілізаційній готовності і організацію управління автомобільними частинами та підрозділами,
- виховну роботу в автомобільних частинах та підрозділах,
- прийняття рішень на здійснення перевезень автомобільним транспортом , їх планування і організацію в перших операціях,
Військові автомобільні перевезення плануються штабом тилу та автотранспортною службою об'єднання під керівництвом заступника командувача з тилу за участю командувачів ( начальників ) родів військ, начальників спеціальних військ та служб.
Планування військових автомобільних перевезень має за мету визначити завдання автомобільним частинам і узгодити їх дії з роботою вантажовідправників, вантажоодержувачів та діями органів дорожньої служби.
Планування повинно бути направлене на забезпечення узгодженого та ефективного використання автомобільних частин та підрозділів різних ланок тилу.
Планування військових автомобільних перевезень включає :
- збирання, узагальнення і аналіз даних про місце знаходження, стан та завантаженість автомобільних частин ( підрозділів , колон ),
- отримання завдання на перевезення та інших вихідних даних для їх планування,
- розрахунок потреби транспортних засобів та необхідність залучення автомобільних частин і підрозділів нижчої ланки тилу для підвозу безпосередньо у свої об'єднання, з'єднання та частини, виділення резерву транспортних засобів,
- розрахунок можливостей автомобільних частин та підрозділів з виконання перевезень,
- розподіл завдань на перевезення між автомобільними частинами,
- вибір послідовності виконання перевезень з урахуванням можливостей вантажовідправників та вантажоодержувачів – з проведенням вантажно-розвантажувальних робіт, дорожньої служби – з пропущенням автомобільних колон по військово-автомобільним дорогам,
- віддання попередніх розпоряджень,
- розробку плану перевезень та розпоряджень на його виконання,
- завчасну підготовку вантажів та місць завантаження ( розвантаження ) вантажовідправниками і вантажоодержувачами,
В об'єднаннях здійснюється перспективне та поточне планування військових автомобільних перевезень.
Перспективне планування перевезень має за мету визначити порядок і організацію застосування автомобільних частин із урахуванням їх транспортних можливостей, орієнтувати їх командирів на особливості наступних перевезень та заходів по підготовці особового складу й автомобільної техніки до виконання завдання.
Перспективне планування перевезень проводиться на операцію об'єднання з завдань військ та відображає роботу автомобільних частин вищої ланки, виконуючих перевезення в інтересах даної ланки тилу, а також автомобільних частин і підрозділів нижчої ланки, залучаємих для підвозу матеріальних засобів безпосередньо в свої об'єднання , з'єднання та частини.
Найбільш детально план розробляється на найближче завдання.
В залежності від обстановки при підготовці та в ході операції, при забезпеченні оперативних маневрених груп та перегрупування військ ( сил).
За вказівкою заступника командувача по тилу планування перевезень може проводитись і на інші строки.
1.2.3. Особливості виконання військових автомобільних перевезень в умовах використання противником звичайних
засобів ураження та високоточної зброї.
Застосування високоточної зброї може викликати пожежі та руйнування , які можуть суттєво вплинути на хід виконання автомобільних перевезень. Пожежі можуть виникати не тільки від застосування противником високоточної зброї, а і від запалювальних засобів.
Зони ( очаги ) пожеж в ході виконання автомобільних перевезень можна обходити принаймні з навітряного боку пожежі, або після його ліквідації. Обхід частіше буде застосовуватись при проході зон поверхневих пожеж, виникаючих на невеликій площі. Не виключено, що в ряді випадків обхід виникне неможливим, так як лісна пожежа може з'явитись лише ланцюгом в системі загороджень, утворюючих противником. Подолання зони пожеж з одночасним її гасінням і ліквідацією, необхідно проводити лише в обстановці, коли виникає загроза небезпеки особового складу і автотранспорту. В цьому випадку боротьбу з пожежами слід виконувати підрозділами діючими в цьому районі і раніше сформованими спеціальними загонами.
Лісні завали проходяться по проходах шириною 5-6 метрів, зроблені механізованим, вибуховим або комбінованим шляхом.
Воронки, які з'явились в разі застосування противником високоточної зброї, слід також обходити.
Для проходження камінних завалів і обвалів можуть вироблятись переїзди з розчисткою полотна або готуватись шляхом обходу. При великих об'ємах відвалених обломів будівель, каміння, грунту доцільно робити переїзди через завали ( обвали ) шляхом вироблення в'їзду ( з'їзду ) , рівняння завалу та пресування грунту.
При використанні противником високоточної зброї, якщо не виділене особливе прикриття, автомобільні колони організовують оборону особистими силами і засобами.
При організації оборони автомобільні колони використовують головним чином пасивні засоби захисту від нападу противником з застосуванням високоточної зброї :
- маскування підрозділів,
- укриття автомобілів та особового складу,
- збільшення дистанцій між автомобілями в русі,
- використання сприятливих умов місцевості,
- маневрування швидкістю руху,
- медичну та технічну допомогу.
При нападі противника на автомобільну колону в залежності від умов місцевості і склавшихся обставин колона може :
- продовжувати рух на збільшених швидкостях і дистанціях між машинами,
- по можливості сходити з дорого, розділятися по фронту та в глибину і продовжувати рух,
- при неможливості продовжувати рух зупинятись розосереджено, використовуючи наявні укриття, особовий склад веде залпову стрільбу з зброї по цілях,
При активності дії противника необхідно застосовувати рух розчленованими колонами, встановлюючи збільшені швидкості руху та дистанції між автомобілями.
При нападі наземного противника і неможливості ухилитись від бою, начальник колони згідно з раніше виробленим бойовим розрахунком організовує відбій нападу противника та при необхідності приймає міри до того, щоб сповістити командира ближчої військової частини про напад, та отримати від нього підтримку.
У всіх випадках нападу противника на колону приймається рішення виходячи з того , що головною задачею для автомобільної колони є доставлення вантажів. Тому використовуються всі можливі для цього засоби.
1.2.4. Основні розрахунки при плануванні
військових автомобільних перевезень.
Розрахунок коефіцієнта технічної готовності:
машин за списком – 13
КТГ = 11/13= 0,85
Укомплектованість АТ:
Ум = Мс/Мш 100= 13/14100=92,9 %
Мс – списочна кількість АТ – 13;
Мш – штатна кількість АТ – 14.
Уп = Пс/Пш100= 8/10100=80%
Пс – причепів по списку – 8;
Пш – причепів по штату – 10.
Утз = (Мс+Пс)/(Мш+Пш)100=(13+8)/(14+10)100=87,5%
Укомплектованість водіями:
Ув = Вс/Мс100= 13/13100=100%
Вс – водіїв за списком – 13;
Мс – машин за списком – 13.
Увш = Вс/Вш100= 13/14100=92,9%
Вс – водіїв за списком - 13;
Вш – водіїв за штатом - 14.
Штатна, списочна і фактична вантажопідйомність.
Штатна:
G = АштіqніКТГКВВ,
G = АспіVіКТГρср
Ашті – штатна кількість автомобілів і-ої марки;
qні – номінальна вантажопідйомність і-ої марки (т);
КТГ – коефіцієнт технічної готовності;
КВВ – коефіцієнт вантажовикористання;
Vі – об’єм цистерн і-ої марки;
ρср – середня щільність пального.
Для виконання розрахунку нам необхідно дізнатись КВВ для бортового автомобіля УрАЛ-4320 під бочки з паливом і причепа 2-П-5,5
Внутрішні розміри платформи УрАл-4320:
довжина – 3900 мм;
ширина – 2378 мм.
Розміри 200 л бочки:
ємність – 200 л;
діаметр – 614 мм;
висота – 880 мм;
вага тари – 39 кг.
тобто 3900/614=6 – бочок по довжині;
2378/614=3 – бочки по ширині;
63=18 – всього бочок, які може взяти УрАЛ-4320.
Вираховую КВВ для автомобіля УрАЛ-4320 під паливо у бочках:
2000,8=160 кг;
160+39=199 кг;
19918=3582 кг;
КВВ = 3582/5000=0,71 для УрАЛ-4320.
Тепер такі ж самі розрахунки для причепа 2-П-5,5.
Внутрішні розміри причепа 2-П-5,5:
довжина – 3848 мм;
ширина – 2207 мм;
тобто
3848/614=6 – бочок по довжині;
2378/614=3 – бочки по ширині;
63=18 – всього бочок, які зможе перевезти 2-П-5,5.
Вираховую КВВ для причепа 2-П-5,5:
2000,8=160 кг;
160+39=199 кг;
19918=3582 кг;
КВВ = 3582/5500=0,65 для 2-П-5,5.
Вираховую штатну вантажопідйомність:
Вираховую списочну вантажопідйомність:
Вираховую фактичну вантажопідйомність:
Загальна вантажопідйомність:
штатна 129,9 т;
списочна 125,93т;
фактична 125,93 т.
5. На пункт заправки ПММ 1мб потрібно доставити ПММ в кількості 95 т
Аи – 15 т., ДП – 80 т.
6.Розрахунок потреб у т/з.
Тобто, щоб виконати даний обсяг перевезень, мені потрібно:
АЦ-10 – п'ять автомобілів під дизельне паливо;
АЦ-10 – один автомобіль під бензин;
Урал-4320 – два автомобіль під бензин;
ПЦ-6,7 – вісім причепів під дизельне паливо;
АТМЗ-5 – резервний автомобіль.
7. Розрахунок витрати палива.
Від бмз до пункту завантаження – 7 км.
Від пункту завантаження до пункту розвантаження – 35 км.
Від пункту розвантаження до бмз – 33,5 км.
Вага причепу ПЦ-6,7 – 3200 кг. Надбавка палива на кожну тону ваги причепа 1,3 л. Тобто 1,3∙3,2=4,6 л.
Похідний порядок колони:
АЦ-10 + ПЦ 6,7
АЦ-10 + ПЦ-6,7
АЦ-10 + ПЦ-6,7
АЦ-10 + ПЦ-6,7
АЦ-10 + ПЦ-6,7
АЦ-10 + ПЦ-6,7
Урал-4320 + ПЦ-6,7
Урал-4320 + ПЦ-6,7
АТМЗ-5,5 – резервний.
Розхід палива на 1 км.
АЦ-10 + ПЦ 6,7=0,5816 л. (54+4,6)/100=0,5816 л.
АЦ-10 + ПЦ-6,70=0,5816 л.. (з пустим причепом
АЦ-10 + ПЦ-6,7=0,5816 л. 54/100=0,54л.)
АЦ-10 + ПЦ-6,7=0,5816 л.
АЦ-10 + ПЦ-6,7=0,5816 л.
АЦ-10 + ПЦ-6,7=0,5816 л.
Урал-4320 + ПЦ-6,7=0,491 л. (44,5+4,6)/100=0,491 л.
Урал-4320 + ПЦ-6,7=0,5816 л.
АТМЗ-5,5 – резервний.=0,445 л 44,5/100=0,445 л.
Об’єднуюмо автомобілі по маркам
АЦ-10+ПЦ-6,7 – 6 од.
Урал-4320 + ПЦ-6,7 – 2 од.
АТМЗ-5,5-4320 (резервний) – 1 од.
Вираховуємо витрату палива від бмз до пункту завантаження:
0,54∙7∙1,2∙6=27,216 л.
0,445∙7∙1,2∙2=7,476 л
0,445∙7∙1,2=3,738 л
Витра...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора