Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Організація АТЗ та виконання ВАП колоною автомобільного взводу підвозу боєприпасів батальйону матеріального забезпечення омбр в обороні, в умовах використання противником звичайних засобів ураження та високоточної зброї.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра автомобільної техніки
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Кваліфікаційна робота
Предмет:
Автотехнічне забезпечення та військові автомобільні перевезення
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство оборони україни
Військовий інститут національного університету
“львівська політехніка”
кафедра АТЗ та ВАП
Кваліфікаційна робота
ТЕМА: Організація АТЗ та виконання ВАП колоною автомобільного взводу підвозу боєприпасів батальйону матеріального забезпечення омбр в обороні, в умовах використання противником звичайних засобів ураження та високоточної зброї.
ВИКОНАВ: к-т групи 141
ЛЬВІВ - 2004
Зміст
Вступ
1 Організація ВАП при підготовці і в ході бою
Завдання командирів автомобільних частин (підрозділів) при підготовці до оборони та фактори, від яких залежить зміст і обсяг завдання
Управління автомобільними частинами (підрозділами)
Загальні положення про порядок і послідовність роботи командира автомобільної частини (підрозділу), засоби управління
Основи планування військових перевезень
2. Виконання ВАП
Підготовка до виконання перевезень
Марш автомобільної колони при виконанні перевезень
Завантаження, розвантаження автомобільних колон
Призначення і склад завантажувальних (розвантажувальних) районів
Документальне оформлення прийому (здачі) вантажу
Загальні правила перевезень військових вантажів
Організація руху автомобілів у район завантаження (розвантаження)
Забезпечення автомобільних частин і підрозділів
Тилове забезпечення
Медичне забезпечення
Технічне забезпечення
4 Захист, охорона та оборона автомобільних частин і підрозділів
Висновок
Додатки
Література
Вступ
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладаються на Збройні Сили України.
В сучасних умовах для забезпечення функціонування системи тилового забезпечення, вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань підвезення автомобільним підрозділам надається вирішальна роль.
Особливо велику роль в армії приділяють автомобільній техніці.
Перші автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння з’вились у кінці ХІХст., прешою структурою, яка домоглась їх широкого впровадження стали Збройні сили. Автомобіль “одягнув солдатську форму” у Франції, німеччині, Італії, трохи пізніше у великобританії, а в 1897р.вперше був застосований Російською армією під час Білостоцьких маневрів, а в 1902р. перші 10 машин пройшли випробування поблизу Києва і Курська, яке замінили кінної тяги. Причому вони були вітчизняного виробництва.
З 1910р. почалось щироке впровадження механізованої тяги у війська: на базі залізничних військ Росії було сформовано 8 авторот. Події на Балканах, запах війни, що літав у повітрі, прискорив цей процес, і до серпня 1914р було сформовано 14 авторот, а до 1919р. за програмою автомобілізації планувалась довести їх чисельність до 44-ох. Але в той час Російська імперія відставала від країн Західної Європи, де автомобілів було майже в 4 рази більше. Тим не менше, перед початком І-ої Світової війни автопарк Російської армії нарахував 259 легкових, 418 вантажних і з4 спеціальних автомобілів.
Після перемоги у Жовтневій революції у автомобільних підрозділах від старої Російської армії залишилось не більше 3-4 тисячі автомобілів різних марок.
В роки громадянської війни більшу увагу приділялось покращенню організаційної структури автомобільних частин. З цією метою в 1919р. автоколони були реорганізовані у вантажні підрозділи (АВП), чисельністю 20 автомобілів у кожному, які внесли свій внесок до перемоги над противником.
Основна задача авутомобільних частин в цей полягалась у підвезенні матеріальних засобів з’єднанням та частинам Червоної Армії. Перевезення здійснювались на значні відстані.
Влітку 1921 року автовантажними підрозділами Західного фронту щомісячно підвозилось 16,5 ти. тон різних вантажів. Крім того автомобільні частини залучались і до оперативних перевезень. У вересні 1919 року 35 вантажних автомобілів були викроистанні для перевезення 5-го Курського полка Залізної дивізії на відстань 180км. Мала кількість автомобілів не давала змоги здіснювати більші вантажо-перевезення військ і вантажів.
З розвитком автомобілебудування у Радянському Союзі збільшилась кількість і покращилась якість автомбільного парку. В 1929 році в ролі автомобільних частин були сформовані вантажні автомобілні роти, які нараховували по 60 вантажних автомоблів, а пізніше в 1933 році були сформовані автомобільні батальйони. В 1932 році було розроблено питання про організацію автомобілних полків і бригад.
В 1937 році були організовані автомобільні полки, а в 1940 році – автомобільні бригади.
Таким чином, за роки передвоєного будівництва в СРСР автомобільні війська підлягали значним змінам, удосконалилась їх організація, в результаті чого до початку Великої Вітчизняної війни мали збудовану організайну структуру.
З початком Великої Вітчизняної війни автомобільний транспорт широко застосовувався для спортивних перевезень військ і підвозуматеріальних засобів військам. Вони також застосувались для перевезення матеріальних засобів з станції вивантаження і до військ, для перевезення з фронтових, а іноді і з центральних баз і складів до армійских і військових складів.
До початку 1944 року автомобільні війська мали все більший досвід в організації перевезень. Військові водії підвозили фронтом до 400 тис. тон різних вантажів щодено, на відстань від 100 до 600км.
За роки Великої Вітчизняної війни об’єм перевезень, який виконаний транспортом, складав більше 100млн. тон. вантажу. Загальний пробіг автомобілів за роки війни складає майже 402,5млн. кілометрів. Особливе місце в програмі автомобілебудвання займала забудова найбільшого Камського комплекса заводів. Цей був розрахований на випуск 150 тис. 8-мм тонних автомобілей і 250 тис. дизельних двигунів у рік.
В цей проект були закладенні самі передові, на той час, технічні рішення. Було побудоване спеціальне підприємство, яке забезпечувало Камський гігант комплектуючими деталями.
До 1975 року у Ра. Союзі було збільшено випуск автомобілів до 2 млн. 100 штук в рік, в тому числі легкових-до 1млн.300тис. одиниць, різко збільшили випуск причепів, особливо великої вантажопідйомності.
В майбутньому автомобільному транспорті, який має такі поизитивні якості, як висока маневренність і витривалість, буде належати головна роль в забезпеченні перевезень. Більш того в проведенні бойових дій автомобільний транспорт буде являтись основним видом транспорту, не тільки військовим, але й в оперативному тилу.
В сучасних умовах забезпечення функціонування системи тилового забезпечення, вирішальнгу роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам у вирішенні завдань підвезення, автомобільни частинам і підрозділам надається вирішальна роль.
Автотранспортна служба Збройних Сил України призначена для організації і здійснення перевезень автомобільним транспортом.
Автотранспортну службу складають органи управління:
в центрі – автотранспортна служба Центрального автодорожнього управління та військових сполучень типу Мінстерства Оборини України;
в оперативних командуваннях:
а) на мирний час – автодорожні служби;
б) на воєнний час – автотранспортні служби, підпорядковані заступникам командувачів з тилу;
об’єднаннях, – де відсутні органи управління автотранспортної служби, а також у з’єднаннях, частинах і установа, завдання щодо керівництва автотранспортною службою накладенні відповідного заступника командувача з тилу.
Органи управління автотранспортної служби безпосередньо здійснюють:
підтримання постійної бойової і собілізованої готовності автомобільних частин і підрозділів, керівництво бойовою і мобілізаційною підготовкою у цих частинах, підрозділах і автомобільних колонах військового тилу;
організацію автомобільних перевезень по забезпеченню бойової підготовки і повсякденої життєдіяльності військ;
управління підпорядковими військами, частинами і підрозділами, піготовкою спеціалістів служби;
розробку керівник документів по службі;
постійне вдосконалення організаційно-штатної структури органів управління автомобільним транспортом підпорядкованих частин;
узгодження зі штабом тилу і відповідними начальниками управлінь і служб з питань щодо застосування автомобільних частин та підрозділів при перевезеннях, а також матеріального, медичного та інших видів забезпечення автомобільних частин.
Автомобільні частини і підрозділи виконують військові автомобільні перевезення в оперативній та військовій ланках тилу.
Військові автомобільні перевезення – це переміщення матеріальних засобів, особового складу, поранених і хворих, а також, з”єднань, частин, установ і підрозділів з одного району (пункту) вінший, які здійснюються за планами військового командування з використанням автомобільного транспорту.
В залежності від призначення військові автомобільні перевезення поділяються на:
мобілізаційні;
оперативні – перевезення є”єднань, частин, підрозділів і установ;
постачальні перевезення матеріальних засобів для забезпечення бойових дій військ (сил) та їх повсякденного життя;
людські – перевезення військових команд, військовослужбовців, що прямують до місця служби, навчання;
евакуаційні – перевезення поранених і хворих, несправного і непотрібного військам і силам майна, а також трофеїв.
Успішне виконання військових автомобільних перевезень досягається:
постійно високою бойовою і мобілізаційною готовністю автомобільних частин і підрозділів;
цілеспрямованою виховною роботою в автомобільних частинах і підрозділах;
високою професійною підготовкою особового складу;
чітким плануванням автомобільних перевезень;
найдійним захистом, обороною та охороною автомобільних частин, колон, маскування при виконанні перевезень;
організацією стійкого матеріального, медичного і технічного забезпечення автомобільних частин і підрозділів;
постійного наявного резерву автотранспортних засобів і вмілим його використанням.
Військові автомобільні перевезення виконуються, як правило, автомобільними колонами. Автомобільну колону складають: автомобільний підрозділ (частина), або група автомобілів (два і більше), що рухаються одним маршрутом, під єдиним командуванням і виконують спільне завдання.
Склад автомобільних колон визначається в залежності від кількості вантажу, що перевозиться, відстаней перевезень, дії противника, умов перевезення. Найбільш раціональною автомобільною колоною є колона ускладі роти. Вона володіє самостійністю у матеріальному і технічному забезпеченні.
У кожній автомобільній колоні призначається начальник колони. В автомобільній колоні в складі підрозділу, начальником колони є командир підрозділу. При перевезенні військових частин (підрозділів) начальником колони є командир частини (підрозділу), що перевозиться.
Автомобільні колони на час виконання завдань забезпечується необхідними матеріальними засобами. До їх складу включаються засоби зв”язку, сили і засоби технічного, а за необхідності, медичного забезпечення і охорони.
В сучасних умовах ведення бойових дій автомобільна техніка відіграє не останню роль. В декілька разів виросла потреба в матеріальних засобах, необхідних для їх забезпечення. Так під час війни у Перський затоці, при підготовці операції “Буря в пустелі”, на одного військовослужбовця США щотижня необхідно було подавати в середньому більше 110 кг різноманітних матеріальних засобів. Загальна потреба угрупування (500 тис.) в щоденному перевезенні складала більше 55 тис. тон, що викликало велику напругу в роботі транспортної системи, в тому числі і автомобільної техніки. Підвезення матеріальних засобів частинам і підрозділам здійснювалось по схемі: пункти вивантаження на узбережжі – дивізійні пункти постачання – бригадні тилові райони – підрозділи.
За час перебування на території Сьєра-Леоне наш контингент за підсумками проведених конвоїв перевезли близько 16 тис. біженців та майже 700 тон вантажу.
Таким чином, в сучасних умовах, без масового використання автомобільної техніки, неможливо здійснити швидке і приховане зосередження військ, підтримувати високий темп їх наступу, здійснювати значний маневр на велику відстань, забеспечити підвіз матеріальних засобів, боєприпасів, особового складу, а також евакуацію поранених, озброєння і техніки. Тому, в усіх видах бойових дій різних родів військ, автомобільній техніці відведена важлива роль.
Організаційно-штатна структура батальйону матеріального
забезпечення омбр.
Управління
бмз
Штаб
Автомобільні роти підвозу
П,р. і ВТМ
боєприпасів
ПММ
Авто
взвод
Авто
відділення
Відділення ТО
Авто
взвод
Відділення ТО
Відділення ТО
Авто
взвод
ПММ
ПММ
ПММ
ПММ
Вузол зв’язку
ЗРВ
РМЗ
Господ. відділення
Рег. рем.
майстерня
Польова лазня
Склади
Авто хлібопек.
Їдальня
ПММ
Авто відділення
Реч.
Мед.
БТМ
Прод.
АМ
КЕС
Стр. зброї
Інж. б/п
Арт. б/п
ВТМ
1. Організація ВАП при підготовці і в ході бою.
1.1 Завдання командирів автомобільних частин (підрозділів) при підготовці до оборони та фактори, від яких залежить зміст і обсяг завдання.
При підготовці оборонної операції на підставі прийнятих заступником командувача з тилу рішень з питань тилового та технічного забезпечення автотранспортна служба планує перевезення автомобільним транспортом, командири і штаби автомобільних частин здійснюють доукомплектування і підготовку особового складу та автомобільної техніки до дій в ході операції, поповнюють запаси матеріальних засобів до встановлених розмірів, організовують технічне забезпечення автомобільних частин, підрозділів та автомобільних колон, організовують захист, охорону та оборону автомобільних частин, підрозділів та колон.
Автотранспортна служба здійснює контроль готовності автомобільних частин до виконання поставлених завдань. За неохідності проводяться інші заходи.
Зміст та обсяг заходів з підготовки автомобільних частин до виконання завдань на перевезення в обраній операції залежить від умов переходу об”єднання до оборони, можливого часу переходу противника в наступ, наявності та складу автомобільних частин, характеру місцевості, мережі доріг, а також від інших факторів конкретної обстановки.
Автомобільні частини оперативного командувння розгортаються у районах тилових баз (їх відділень) або в інших районах із урахуванням найбільш ефективного використання транспортних можливостей.
Автомобільні підрозділи війскового тилу широко залучаються для перевезення матеріальних засобів від бригад матеріального забезпечення у війска та безпосередньо на вогневі позиції артилерії.
Захист, охорона та оборона автомобільних частин у ході оборонноїоперації підсилюються різними заходами .При засстосуванні противником зброї масового ураження ,автомобільні частини ,за необхідності ,виводятся із зон сильного зараження (районів пожеж,зруйнувань,затоплень)у песпечні райони.Дії їх в зонах радіоактивного,хімічного зараження повинні організовуватись так, особовий склад отримував найменші дози опромінення,а після виходу з цих зон ,частини були здатні виконувати поставленні завдвння.
Основними заходами щодо ефективного використання машин є:
-правильна розстановка машин за їх призначеннямпри розробці штатів віскових частин;
-укомплектування машинами війск тільки відповідно до штатів і табелів;
-раціональне планування заходів щодо бойової підготовки,забеспечення польотів,будівельних,госсподарських та іншихробіт з залученням для цієї мети мінімальної кількості машин ;
-позачергове використання,для перевезення матеріальних засобів,автомобілів народного господарства,обмеження використання для цієї мети повноприводних автомобілів і особливо нових марок машин;
-широке застосування причепів,поєднання перевезення дрібних партій вантажів,визначення черговості заяв на невеликі за витратами часу перевезення;
-організація централізованого перевезення вантажів, впровадження раціональних маршрутів та схем вантажоптоків, виключення зутрічних перевезень;
завантаження порожнього автомобільного транспорту попутними вантажними військових частин:
найбільш повне викорастання вантажопідйомності; вантажомісткості автомобільного транспорту;
скорочення часу простою машин під вантажно-розвантажувальними операціями за рахунок механізації вантажно-розвантажувальних робіт,збільшення завчасної підготовки фронту. Завантаження та розвантаження, пакетування, контейнеризація, підготовки вантажів до відправки та своєчасне офрмлення супроводжувальних документів на вантаж;
прикріплення військових частин, з невеликою кількістю машин для технічного обслуговування та ремонту, до частин, що мають штатні засоби технічного обслуговування та ремонту, станціям технічного обслуговування автомобілів гарнізонів, раціональне об’єднання дрібних парків та гарнізонів;
виконання технічних засобів, що підвищують надійність та економічні роботи машин, особливо у складних умовах експлуатації;
здійснення контролю за законністю використання машин, списування моторесурсів та пального, правельність обліку виконаної роботи, систематичне підведення підсумків роботи машин;
проведення профілактичних заходів щодо попередження дорожньо- транспортних пригод, поломок і аварій автомобільної техніки.
Управління автомобільними частинами (підрозділами)
1.2.1 Загальні положення та порядок органів управління і командирів, послідовність роботи командира автомобільної (частини підрозділу) , засоби управління.
Управління автомобільними частинами- цілеспрямована діяльність органів управління автотранспортної служби, командирів, штабів, органів виховної роботи щодо підтримання постійної юойової готовності автомобільних частин, підготовки їх до дій у ході операції (бойових дій) і керівництва ними при виконанні поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами вклюяає:
безперервне збирання, вивчення та аналіз даних оперативної і тилової обстановки, стану автомобільних частин і прийняття рішень щодо їх використання;
планування перпвезень автомобільним транспортом і доведення завдань до виконавців;
організацію та підтримання взаємодії органів управління автотранспортної служби з органами управління спеціальних військ та служб, автомобільних частин з іншими тиловими з’єднаннями, частинами та установами;
організацію та проведення заходів щодо підтримання бойової готовності на встановленому рівні (відновлення боєздатності) автомобільних частин, виховній роботі в них;
захист, охорону та оборону;
організацію зв’язку;
безпосереднє керівництво підготовкою автомобільних частин до виконання завдань щодо перевезень, а також їх діями в ході виконання завдань;
організацію та здійснення контролю і узгодженої роботи автомобільного з іншими видами транспорту, інші заходи.
Робота органів управління, командирів і штабів. Утримання організація і методи роботи начальників автотранспортнтї служби, командирів і штабів автомобільних частин визначаються обстановкою, характером поставлених завдань і встановленими строками готовності органів управління автотранспотрної служби, автомобільних частин до іх виконання.
У всіх випадках організація і методи роботи повинні забезпечувати:
тверде та безперервне управління автомобільними частинами;
своєчасне прийняття рішень, повне та якісне здійснення заходів з планування та виконання військових автомобільних перевезень;
своєчасну та повну взаємодію оргвнів управління автотранспортної служби з оргвнвми управління, дорожньою службою, штабів автомобільних частин з вантажовідправниками (вантажоодержувачами), штабами дорожньокомендантських частин;
надання підлеглим як найбільше часу для безпосередньої підготовки до виконання завдань;
оперативне реагування на зміну обстановки;
найбільш ефективне використання транспортних можливостей автомобільних частин.
Для управління автомобільними частинами в ході оборонної операції,що ведеться після попередньої її підготовки,застосовуються провідні та рухомі засоби зв’язку ; радіо засоби використовуються тільки з дозволу начальника штабу об’єднання . При веденні операції в умовах переходу військ до оборони у ході бойових дій режим роботи та порядок використання засобів зв’язку, як правило, зберігаються попередніми.
Управління автомобільними частинами здійснюється окремими розпорядженнями, шляхом постановки завдань начальниками підлеглим особисто, технічними засобами зв’язку або через своїх представників. За необхідності вони можуть виїзжати в автомобільні частини, які діють на найбільш важливих напрямках та ділянках.
Командир автомобільної частини після отримання розпорядженняна перевезення:
з’ясовує завдання;
проводить або затверджує розрахунок часу;
орієнтує своїх заступників, начальників служб та командирів підрозділів про отримання завдання;
оцінює обстановку;
приймає рішення;
віддає наказ;
дає вказівки на організацію всебічного забезпечення перевезень, управління, виховної роботи та контролю за підготовкою частини (підрозділів) до виконання поставленого завдання і організовує взаємодію.
При з’ясуванні отриманого завдання командир повинен зрозуміти його мету, в якій ланці тилу, та який вид перевезень потрібно буде виконати (мобілізаційні, постачальні, людські або евакуаційні); найменування та кількість вантажу, що підлягає перевезенню, звідки, куди, та до якого терміну повинен бути доставлений вантаж; маршрут та відстань перевезення; скільки часу відводиться на підготовку та виконанняперевезень; особливості підготовки особового складу та техніки до майбутніх перевезень, можливості вантажовідправників та вантажоодержувачів по завантаженню-вивантаженню, завдання та строки виконання евакуаційних перевезень.
В результаті з’єсування завдання він намічає заходи, які необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки частин (підрозділів) до виконання поставленого завдання, визначає кому і як віддати попередні розпорядження.
Оцінюючи обстановку, командир вивчає:
можливості дії противника на частину або її колони в районах розташування, завантаження, розвантаження та на маршрутах руху;
наявність, стан та ступінь готовності особового складу й автомобільної техніки підрозділів, її вантажопідйомність, транспортні можливості, матеріальне, медичне та технічне забезпечення;
стан маршрутів перевезень (їх дорожнє покриття та максимально можливі швидкості руху);
особливості маршрутів (прихованість, наявність крутих затяжних підйомів та спусків, серпантинів, перевалів, бродів, мостів та переправ через ріки);
радіаційну, хімічну та бактеріологочну обстановку;
стан погоди, пори року та доби.
На основі оцінки обставин командир проводить кількісно-якісний аналіз майбутніх завдань при підготовці та в ході перевезень, а токож визначає найбільш доцільну послідовність роботи посадових осіб автомобільної частини (підрозділу).
З метою надання підлеглим більше часу на підготовку майбутніх перевезень командир автомобільної частини (підрозділу) в ході з’ясування завдання та оцінки обстановки віддає попередні розпорядження. В залежності від конкретної обстановки в них можуть ставитись завдання штабу-шодо підготовки необхідних розрахунків та документів на перевезення,заступникам та начальникамслужб-по виховній роботі,тиловому,медичному та технічному забезпеченю;командирам підрозділів –шодо підготовки підрозділів до виконання перевезень.
Рішення командир автомобільної частини приймає особисто на основі зясування отриманого завдання,оцінки обстановки та проведених штабом необхідних розрахунків.
У рішенні командир автомобвльної частини визначає:
-завдання підрозділом;
-основні питання взаємо дії та всебічного забезпечення перевезень;
-основні заходи шодо захисту,оборони та охорони;
-організацію управління.
Рішення оформляється на робочій карті з пояснювальною запискою.Одночасно визначаються основні завдання щодо організації виховної роботи.
Штаб автомобільної частини на пітставі рішення командира на перевезення розробляє план-розрахунок ра перевезення автомобільними колонами.Одночасно розробляєтсься графік контролю за роботою автомобільних колон.
На основі затвердженого плану-розрахунку на перевезення автомобільними колонами штаб батальону розробляє бойовий наказ(додаток 18)та виписує для кожного начальника колони машрутні документи.
Ззавдання до командирів автомобільних підрозділів(начальників автомобільних колон)доводяться бойовим наказом(розпорядженням),у якому вказуються:
-иідомості про противника(за необхідністю);
-положення своїх військ,яким доставляються вантажі;
-загальне завдання на перевезення,звідки,куди та в які строки доставляються вантажі;
-завдання підрозділам(колонам)службам;
-організація матеріального,медичного та технічного забеспечення;
-організація захисту,охорони та оборони;
-організація управління;
Наказ на перевезення командирам підрозділів(начальників автомобільних колон)відається командирам батальону усно.Після доведення наказу командирам підрозділів вручаються машрутні документи(машрутний лист додаток 2, жетон колони додаток 7, а за необхідності-і перепустка на право руху по військово-автомобільним дорогам.
Взаємодія при підготовці та в ході виконання перевезень здійснюється командиром та штабом автомобільної частини зі штабами дорожньо-комеданських частин,які обслуговують машрути перевезень,з вантажовідправниками і вантажоодержувачами,а також з медичними та ремонтними частинами і установами.
Контроль виконання завдань здійснюється особистим спілкуванням командира та його заступників,офіцерів штабу та служб з командирами підрозділів.
У корпусі ,бригаді,окремому батальоні(дивізіоні)застступник командира з тилу розробляє ,на день бойових дій ,розрахунок на підвезення та евакуацію матеріальних засобів,автомобільними частинами (підрозділами) з’єднання (частини) матеріального забезпечення та віддає їм необхідні розпорядження.
Більш детальна робота командира підрозділу (начальника колони) буде розглянута в розділі 2.1”Підготовка до виконання перевезень”
1.2.3 Основи планування військових автомобільних перевезень, як складової частини управління.
Завчасна підготовка авттранспортної служби та автомобільних частин включає:
їх – розвиток, створення необхідних групувань автомобільних частин;
всебічну підготовку і вдосконалення органів управління автотранспортної служби і автомобільних частин;
підтримання їх у високій бойовій та мобілізаційній готовності і організацію управління автомобільними частинами та підрозділами;
виховну роботу в автомобільних частинах і підрозділах;
прийняття рішень на здійснення перевезень автомобільним транспортом, їх планування і організацію в перших операціях.
Військові автомобільні перевезення плануються штабом тилу та автотранспортною службою об”єднання під керівництвом заступника командувача з тилу та участю командувачів (начальників) родів військ, начальників спеціальних військ та служб.
Планування військових автомобільних перевезень має за мету визначити завдання автомобільним частинам і узгодити їх дії з роботою вантажовідправників, вантажоодержувачів та діями органів дорожної служби. Планування повинно бути направлене на забезпечення узгодженого та ефективного використання автомобільних частин та підрозділів різних ланок тилу.
Планування військових автомобільних перевезень включає:
збирання, узагальнення і аналіз даних про місце знаходження, стан та завантаження автомоблільних частин (підрозділів, колон);
отримання завдань на перевезення та інших вхідних даних для планування;
розрахунок потреби транспортних засобів та необхідність залучення автомобільних частин і підрозділів нижчої ланки тилу для підвозу безпосередньо у свої об”єднання, з”єднання та частини, виділення резерву транспортних засобів;
розрахунок можливостей автомобільних частин та підрозділів з виконання перевезень;
розподіл завдань на перевезення між автомобільними частинами (підрозділами);
вибір послідовності виконання перевезень з урахуванням можливостей вантажовідправників та вантажоодержувачів з проведення вантажно-розвантажувальних робіт, дорожньої служби – з проходу автомобільних колон по військовим автомобільним дорогам;
віддання попередніх розпоряджень;
розробку плану перевезень та розпоряджень на його виконання;
завчасну підготовку вантажів та місць завантаження (розвантаження) вантажовідправниками і вантажоотримувачами.
В об’єднаннях здійснюється переспективне та поточне планування військових автомобільних перевезнь.
Перспективне планування перевезень має за мету визначити порядок і організацію застосування автомобільних частин із урахуванням їх транспортних можливостей, орієнтувати їх командирів на особливоті наступних перевезень та заходів по підготовці особливого складу й автомобільної техніки до виконання завдань.
Перспективне планування перевезень проводиться на операцію об’єднання з завдань військ, та відображає роботу автомобільних частин вищої ланки, виконуючих перевезення в інтересах даної ланки тилу, а також автомобільних частин і підрозділів нижчої ланки, залучених для підвозу матеріальних засобів безпосередньо в свої з’єднання та частини.
Найбільш детально план розробляється на найближче завдання, в залежності від обстановки при підготовці та в ході операції, при забезпеченні оперативних маневрених груп та перегрупування військ (сид).
Особливості виконання військових автомобільних перевезень в умовах використання противником звичайних засобів ураження та високоточної зброї.
Застосування високоточної зброї може викликати пожежі та руйнування, які можуть суттєво вплинути на хід виконання автомобільних перевезень. Пожежі можуть виникати не тільки від застосування противником високоточної зброї, а й від запалювальних засобів.
Зони (очаги) пожеж, в ході виконання автомобільних перевезень, можна обходити принаймні з навітряного боку пожежі, або після її ліквідації. Обхід частіше буде застосовуватись при проході зон поверхневих пожеж , виникаючих на невеликій площі. Не виключено, що в ряді випадків обхід виникне неможливим, так як лісна пожежа може бути лише ланцюгом в системі загороджень, утворюючих противником. Подолання зони пожеж з одночасним її гасіння і ліквідацією, необхідно проводити лише в обстановці, коли виникає загроза небезпеки особового складу і автотранспорту. В цьому випадку боротьбу з пожежами слід виконувати підрозділами діючими в цьому районі і раніше сформованими спеціальними загонами.
Лісні завали проходяться по проходах шириною 5-6 метрів, пророблені механізованим, вибуховим або комбінованим шляхом.
Воронки, які з’явились в разі застосування противником високоточної зброї, слід також обходити.
Для проходження камінних завалів і обвалів можуть пророблятись переїзди з розчищенням полотна або готуватись шляхом обходу. При великих об’ємах відвалених обломів будівель, каміння, грунту доцільно робити переїзди через завали шляхом вироблення в’їзду (з’їзду), рівнянням завалу пресуванням грунту.
При використанні противником високоточної зброї, якщо не виділене особливе прикриття, автомобільні колони організовують оборону особистими силами і засобами.
При організаціїї оборони автомобільні колони використовують, головним чином, пасивні засоби захисту від нападу противником з застосуванням високоточної зброї:
маскування підрозділів;
укриття автомобілів та особового складу;
збільшення дистанцій між автомобілями в русі;
використання сприятливих умов місцевості;
маневрування швидкістю руху;
медичну та технічну допомогу.
При нападі противника на автомобільну колону, в залежності від умов місцевості і створених обставин, колона може:
продовжувати рух на збільшених швидкостях і дистанціях між машинами;
по можливості сходити з дороги, розділятись по фронту та вглибину і продовжувати рух;
при неможливості продовжувати рух, зупинятись роззосереджено, використовуючи наявні укриття; особовий склад веде залпову стрільбу зі зброї по цілях.
При активності дії противника необхідно застосовувати рух розчленованими колонами, встановлюючи збільшені швидкості руху та дистанції між машинами.
При нападі наземного противника і неможливості ухилятись від бою, начальник колони, згідно з раніше виробленим бойовим розрахунком організовує відбій нападу противника, та при необхідності приймає міри до того, щоб оповістити командира ближчої військової частини про напад, та отримати від нього підтримку.
У всіх випадках нападу противника на колону приймається рішення , виходячи з того, що головною задачею для автомобільної колони є доставлення вантажів. Тому використовуються всі можливі для цього засоби.
1.3. ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ БОЄПРИПАСІВ І ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН.
Кожний автомобіль ,призначений для перевезення боєприпасів та вибухових речовин повинен укомплектовуватись:
-двома вогнегасниками,місткість кожного неменше 5 літрів;
-противіткатними упорами;
-миготливим ліхтарем червоного кольору або знаком аварійної зупинки;
-медичною аптечкою;
-двома лопатами та ящиком з піском (маса піску-неменше 25кг);
-повним комплектом захисного одягу для водія;
-протигазом;
-двома інформаційними табличками про небезпеку вантажу;
Водії автотранспорту інструктуються по правилам перевезенням боєприпасів та вибухових речовин.
При завантажені (розвантажені) боєприпасів використовуються справні засоби механізації (автонавантажувачі,транспортери).
При завантаженні боєприпасів в кузова автомобілів дотримуються наступні вимоги:
-ящики з боєприпасами забороняється кантувати,волочити чи кидати;
-ящики розподіляються симетрично відносно осі кузова і по можливості рівномірно (по масі) по всій його площі;
-ящики з боєприпасами складаються щільно,кришками верх,як поперек,так і вздовж кузова;
-на автомобілі зі стандартними кузовами верхні ящики з боєприпасами встановлюють так ,щоб за рівень бортів кузова вони виступали не більше ніж на половину своєї висоти,а при малій висоті ящиків (до 16см)-на одну третю висоти ящика;на автомобілі,в яких задній борт нижчий бокових,ящики з боєприпасами вкладаються уступами.-при завантажені боєприпасів у цилідричній упаковці верхній ряд укладається у впадини,виникаючі між двома сусідніми упаковками нижнього ряду,для запобігання перекочування упаковок вони штопоряться рейками або дошками;
-завантаження і перевезення боєприпасів небезпечних для транспортування,а також б-у упаковки або в несправній тарі забороняється;
-боєприпаси в кузовах автомобілів накриваються брезентами від дії дощу,пилу,прямих сонячних променів.
Брезенти ретельно закріплюються.Перевезення боєприпасів автотранспортом виконуються зі швитькостями ,допустимими станом доріг і умовами нормальної експлутації машин,але ре перевищуючи максимальних швидкостей,на мирний час швидкість руху поза населеними пунктами не повинна перевищувати 60км\год.,у населених пунктах 40км\год.,передбачених документами на автомобілі та правилами руху транспорту.
На автомобілях завантажених боєприпасами дозволено знаходитись тільки особам,які супроводжують вантаж.
Куріння ближче 50м від машини заборонено.
При русі в колоні при перевезені боєприпасів і вибухових речовин дотримуються наступних правил:
-вітстань між автомобілями повинна бути не менше 50м;
-при русі автомобільним транспортом з боєприпасами через населенні пункти,вулиці з інтенсивним рухом об’їзжаються.
-під час грози забороняється зупиняти автомобілі в лісі,під окремими деревами,біля високих будівель.
-зупинки автомобілів в русі дозволяються проводити тільки поза населеними пунктами,не ближче 200м від будь яких жилих будівель.
При перевезені боєприпасів автомобільним транспортом заборонено розігрівати двигуни відкритим вогнем і перевозити в кузові рідини,які горять.У випадку пожежі на автомобілі терміново приймаються міри до його ліквідації.При неможливості ліквідувати пожежу автомобілі відганяють від колони і швидко розвантажують.
Перед виходом в рейс автомобіля , що призначений для перевезення небезпечних вантажів , начальник КТП перевіряє його технічний стан , що робить відповідний запис у шляховому листі .Заступник командира частини з озброєння (начальник автомобільної служби) перевіряє обладнання та готовність автомобіля до перевезення небезпечних вантажів ,про що робить ушляховому листі запис:Автомобіль перевірений і придатний для перевезення небезпечних вантажів:
При відсутності такого запису у шляховому листі , свідоцтва про допуск водія для перевезення небезпечного вантажу конкретного класу, свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу конкретного класу та технічних умов безпечного перевезення небезпечних вантажів , узгоджених в УДАЇ МВС України , видача небезпечного вантажу та його перевезення забороняється.
1.4. Розрахунки техніко-екологічних показників технічного стану і роботи автомобільного транспорту.
1.4.1. Розрахунок штатної, списочної та фактичної відповідальності.
Штатна вантажопідймінсть визначається за формулою:
EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 – штатна кількість автомоблів і-ої марки;
EMBED Equation.3 – номінальна вантажопідйомність автомобіля ї-ої марки;
КТГ – коефіцієнт технічної готовності
КВВ – коефіцієнт використання вантажопідйомності, приймаєм КВВ=0,85 – для перевезення артилерійських боєприпасів для автомобілів і причепів з тентами та КВВ = 0,85 для причепів з надставними бортами:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Списана вантажопідйомність:
EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 – списочна кількість автомобілів 1-ої марки;
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
1.4.2. Розрахнок коефіцієнта технічної готовності
Коефіцієнт технічної готовності визначається:
EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 – машин справних
EMBED Equation.3 – машин по списку
КТГ до підготовчого періоду:
причепів EMBED Equation.3
автомобілів EMBED Equation.3
АТ EMBED Equation.3
КТГ в кінці підготовчого періоду:
причепів EMBED Equation.3
автомобілів EMBED Equation.3
АТ EMBED Equation.3
1.4.3. Визначення
укомплектованості підрозділу автранспорту.
укомплектованості підрозділу визначається:
EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 – списочна кількість машин:
EMBED Equation.3 – штатна кількість машин.
причепів EMBED Equation.3
автомобілів EMBED Equation.3
АТ EMBED Equation.3
1.4.4. Визначення укомплектованості водіями.
Укомплектованость водіями визначається:
EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 – списочна кількість водіїв
EMBED Equation.3 – списочна кількість машин
EMBED Equation.3
1.4.5. Визначена Потреби у транспортних засобах для виконання заданого об’єму перевезень.
Потреба у транспортних засобах для виконання заданого об’ємупривезень визначається:
Для перевезення 140т артилерійських боєприпасів і патронів потрібно:
EMBED Equation.3
Один автомобіль Краз-260 залишається резервним.
Для перевезення поранених в кількості 145 чоловік, з них 55 чоловік тяжкопоранені (лежати), з яких 39 на насолках потрібно:
EMBED Equation.3
Для первезення поранених мені необхідно задіяти резервний автомобіль.
1.4.6. Розрахунок потреби пасивно-мастильних мастильних матеріалах. Розрахунок потреби у пасивно-мастильних мастильних матеріалах проводимо керуючись. Додатком №3 намазу МОУ від 06.01.1999р. №01. Згідно Норми №60,1 “Витрати пального для автомоблів, які знаходяться на укомплектуванні військ” даного наказу, основна витрата пасивно-мастильних мастильних матеріалів на 100км шляху становить для автомобілів:
EMBED Equation.3
Також згідно Норми №60,2, примітка 5 “Для автомобілів, що виконують роботу, яка не обчислються в тонно-кілометрах, при роботі їх з причепами основна норма витратим пального збільшується на кожну тонну загальної маси причіпного пересувного складу: автомобілів з карбюраторними двигунами – на 2л., для автомобілів з дизельними двигунами на 1,3л”.
Враховуючи норму №60,5 “Додаткові набавки до норм витрат пального при використанні автомобільної техніки в особливих умовах”. Додаєм до основної витрати:
згідно пункту 1.2 “Для автомоблів у зимовий період виткористання при температурі повітря нижче 00С+10%;
згідно пункту 13 “При перевезенні вантажів, я...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора