Організація та здійснення маршу колоною авт взводу підвозу б.п на велику відст при передисл. БМЗ
.Історія розвитку цивілізації є безперервний процес боротьби людини за підкорення часу І простору. І хоча ця мета, поки що недосяжна, людство невблаганно та наполегливо шукає засобів для цього, демонструючи чудернацькі здібності, фантазії та мистецтво перетворення неживих матеріалів у апарати, що несуть в собі частину душі і розуму Творця.
Саме таким геніальним винаходом людства і став автомобіль, у перекладі з латини - "сам себе рухає".
Першою людиною, якій вдалося зробити апарат, що віддалено нагадував собою автомобілі був російський інженер і винахідник І.П. Кулібін, який у 1784 - 1791 р. створив самокатку, що і стала праобразом сучасного авто; світлові
автобудівники використовували вигаданий ним механізм рульового керування і коробку перемикання передач, підшипники, гальма, моховик. Але мрія його і винахід випередили цивілізацію: мускульна сила не могла легко переміщувати його, а перший паровий двигун був вигаданий, знову ж таки, колишнім нашим співвітчизником, іншим російським генієм II Ползуновим, майже через 50 років. З цього моменту з'єднання екіпажа та двигуна бере початок Історія автомобіля. Перши екіпаж з двигуном був побудований у Німеччині у 1886 році фірмами Даймлер І Бенц, а потім відразу в декількох країнах: Франції, Великобританії, Бельгії, Італії, де мода на авто набула найбільшого розмаху і згодом саме Італія стала її законодавцем.
Нажаль, царська Росія через обмеженість чиновників не скористалась геніальним творінням своїх громадян на західну високотехнологічну автопродукцію протягом майже 200 наступних років.
За короткий історичний термін (1886-1930рр.) автомобіль став незамінним у життєдіяльності людини завдяки тому, що зайняв свою поличку у розвитку цивілізації: через свою універсальність і високу прохідність став проміжною ланкою у перевезенні вантажів та пасажирів між водним, залізничним та повітряним транспортом.
Станом на 2000 р. світовий автомобільний парк складав понад 500 млн. автомобілів.
З плином часу автомобіль став не розкішшю або іграшкою, а одним з рушійних факторів прогресу. І, як все передове та прогресивне, найбільш широке застосування почалося в армії.
Автомобіль "одягнув солдатську форму" у Франції, Німеччині, Італії, трохи пізніше - у Великобританії, а в 1897 році вперше був застосований у російській армії під час Білостоцьких маневрів, у 1902 році перші 10 машин пройшли випробування поблизу Києва і Курська як замінники кінської тяги, причому були вітчизняного виробництва і у 1901 році український інженер, виходець з м. Бердянська, Б.Г. Луцький на Російському Балтійському заводі налагодив випуск вантажних автомобілів, які мали непогані ходові та експлуатаційні характеристики.
З 1910 року почалося широке впровадження тяги у військах і на базі залізничних військ Росії було сформовано 8 авторот.
На Балканах запах війни, що літав у повітрі, прискорював цей процес і до серпня 1914 року за програмою автомобілізації було сформовано ще 14 авторот, планувалося довести їх чисельність до 44-х. Але, в той же час, Російська імперія відставала від країн Західної Європи, де автомобілів було майже в 4 рази більше, тим не менше, перед початком Першої Світової війни автопарк російської армії нараховував 259 легкових автомобілів (перший легковий автомобіль був побудований на Російсько-Балтійському заводі Е.А. Яковлевим у 1896 році), 418 вантажних, 34 спеціальних.
Саме застосування автомашин внесло повторні риси у веденні війни: вона ставала дедалі мобільною. Так лише за один день 1 жовтня 1917 року 7-ма авторота перевезла з резерву до фронту 4 тис. 464 чол.
Але з початком Першої Світової війни на галузь промисловості почала занепадати через відсутність кваліфікованих кадрів, металу, відсталу технічну базу та імпорт французьких і англійських автомобілів для потреб армії.
Ще більших втрат автомобілебудування зазнало в період Громадянської війни, тим не менше, в 1919 році автопарк Червоної Армії складав вже 7,5 тис. машин (в основному імпортного постачання). В 1923 році була створена перша