МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Військовий інститут Національного університету
“Львівська політехніка”
Кафедра “Автотехнічного забезпечення
та військових перевезень”
К В А Л І Ф І К А Ц І Й Н А Р О Б О Т А
НА ТЕМУ:
"Організація та здійснення маршу колоною автомобільного взводу підвозу продовольства, речового та ВТМ на велику відстань під час передислокації
бмз омбр в гірських районах в умовах використання противником звичайних засобів ураження"
З М І С Т
ВСТУП
кокотка історична довідка про розвиток автомобільних військ та ВАП;
завдання та склад автомобільних частин;
основні положення по організації маршу;
організаційно-штатна структура взводу підвозу речей, продовольства і ВТМ; батальйону матеріального забезпечення;
штатно-посадовий список взводу підвозу речей, продовольства і ВТМ.
Організація маршу.
Завдання командирів автомобільних частин при підготовці до маршу.
Послідовність роботи командира автомобільного підрозділу після отримання наказу на марш:
а) розрахунок часу підготовчого періоду з підготовки АТ і особового складу до маршу;
б) попереднє розпорядження на підготовку взводу до маршу;
в) підготовка наказу на марш;
г) контроль ходу підготовки АТ і о/с до маршу.
Виконати розрахунки:
а) КТГ;
б) укомплектованість підрозділу автотранспортом (Ум);
в) укомплектованість водіями (Ув);
г) потреби у ПММ для виконання маршу;
д) середньо-технічну (Vт.сер.) та середньо-маршову (Vм.сер.) швидкість руху колони.
Особливості організації маршу в гірських районах.
Здійснення маршу.
Віддача наказу на марш.
Виконання обов’язків начальника автомобільної колони під час маршу.
Заходи, що проводяться на привалах і в районах зосередження.
Організація технічного обслуговування, евакуації і ремонту автомобільної техніки під час маршу.
3. Забезпечення автомобільних підрозділів при підготовці і в ході здійснення маршу.
3.1. Тилове забезпечення.
3.2. Медичне забезпечення о/с автомобільної колони.
3.3. Технічне забезпечення.
Захист, охорона і оборона автомобільних частин.
Висновки.
ВСТУП
Зміст суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості – покладається на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладається на відповідні військові формування та правоохоронний орган держави, організації і порядок діяльності яких визначається законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Автомобільні частини і підрозділи рухомих запасів, підвозу матеріальних засобів і евакуації хворих та поранених, завойованого та непотрібного військам майна.
На автомобільні підрозділи полягає:
робити необхідні записи матеріальних засобів, правильне ешелонування і безперервне їх постачання у війська;
сучасна підготовка і забезпечення стійкої роботи шляхів з’єднань і організації дорожньо-комендантської служби на них;
здійснення медичної допомоги, збір, евакуацію , лікування поранених, хворих, а також проведення санітарно проти-епідеміологічних міроприємств;
збір і евакуація та ремонт пошкодженої техніки, озброєння і різноманітного виду майна;
проведення міроприємств по захисту, охороні і підтримання живучості підрозділів.
Вони володіють високою рухливістю, можуть швидко переміщуватись за військами і здійснювати матеріальне, технічне і медичне забезпечення їх любій обстановці.
В їхній склад входить: автотранспорті, ремонті, медичні частини і підрозділи, склади, польові механізовані хлібозаводи, господарські взводи, взводи забезпечення.
З автотранспортних частин і підрозділів у військовому тилу є: окремі автотранспортні батальйони, роти і взводи, організаційно входять з’єднання і частини.
Бойова і повсякденна діяльність військ нерозривно пов’язана з масовим використанням автотранспортної техніки. Від її наявності і технічного стану, а також від рівня підготовленості, особового складу автотранспортної служби, в значній степені залежить рухомість, маневреність військ і вдалого виконання поставлених перед ними завдань.
Основною задачею автотранспортної служби являється організація і здійснення технічного матеріального забезпечення військ по своїй службі в мирний і військовий час.
На автотранспортну службу полягає:
організація і здійснення технічно-правильного використання, обслуговування, збереження, ремонт і евакуацію автотранспортної техніки;
своєчасне забезпечення підрозділів частин автотранспортної техніки і автотранспортного майна по встановленим нормам;
керівництво автомобільної підготовки особового складу військ і підготовка спеціалістів;
В сучасних умовах для забезпечення функціонування систем тилового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань автомобільним частинам і підрозділам надається вирішальна роль.
Автомобільні частини і підрозділи, маючи високу маневреність, здатність виконувати перевезення в будь-яких умовах бойової обстановки, по дорогах і бездоріжжю, забезпечувати доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення. Крім того, автомобільний транспорт виконує роль зв”язуючої ланки, що об’єднує всі інші види транспорту: залізничний, водний, повітряний і трубопровідний.
Автотранспортна служба – служба тилу Збройних Сил України, призначена для організації і здійснення перевезень автомобільним транспортом.
Органи управління автотранспортної служби безпосередньо здійснюється:
підтриманням постійної і мобілізаційної готовності автомобільних частин та підрозділів, керівництво бойовою і мобілізаційною підготовкою у цих частинах, підрозділах і автомобільних колонах військового тилу;
організацію автомобільних перевезень по забезпеченню бойової підготовки і повсякденною життєдіяльністю військ;
управління підпорядкованими військовими частинами і підрозділами;
керівництво спеціальною підготовкою автомобільних частин і підготовкою спеціалістів служби;
розробку керівних документів по службі;
постійне вдосконалення організаційно-штатної структури органів управління автомобільним транспортом підпорядкованих частин;
узгодження із штабом тилу і відповідними начальниками управління, службових питань, щодо застосування автомобільних частин та підрозділів при перевезеннях, а також матеріального, медичних та інших видів забезпечення автомобільних частин.
Автомобільні частини і підрозділи виконують військові автомобільні перевезення в оперативній та військовій ланках тилу.
Військові автомобільні перевезення – це переміщення матеріальних засобів, особового складу, поранених і хворих, а також з’єднань, частин, установ і підрозділів з одного району (пункту) в інший, які здійснюються за планом військового командування з використанням автомобільного транспорту.
В залежності від призначення військові автомобільні перевезення розподіляються:
а) оперативні – перевезення з’єднань, частин, підрозділів і установ;
б) постачальні – перевезення матеріальних засобів для забезпечення бойових дій військ (сил) та їх повсякденного життя;
в) людські – перевезення військових команд, військовослужбовців, що прямують до місця служби, на навчання та інше;
г) евакуаційні – перевезення поранених і хворих, несправного і непотрібного військам (силам) військового майна, а також трофеїв.
Успішне виконання військових автомобільних перевезень досягається:
постійною високою бойовою і мобілізаційною готовністю автомобільних частин і підрозділів;
цілеспрямованою виховною роботою в автомобільних частинах і підрозділах;
високою професійною підготовкою особового складу;
чітким плануванням автомобільних перевезень;
надійним захистом, охороною і обороною автомобільних частин, колон, дотримання режиму маскування при виконання перевезень;
організація стійкого матеріального, медичного і технічного забезпечення автомобільних частин і підрозділів;
постійною наявністю резерву автотранспортних засобів і вмілим його використанням;
стійким і надійним управлінням перевезеннями.
Військові автомобільні перевезення виконують, як правило, автомобільними колонами. Автомобільну колону складають автомобільний підрозділ (частина) або група автомобілів (два і більше), що рухаються за одним маршрутом під єдиним командуванням і виконують спільне завдання.
Склад автомобільних колон визначається в залежності від кількості вантажу, що перевозиться, відстанню перевезення, дії оперативника, умов перевезення.
Найбільш раціональною автомобільною колоною є колона у складі роти. Вона володіє самостійністю у матеріальному та технічному житті.
У кожній автомобільній колоні призначається начальник.
В автомобільній колоні в складі підрозділу начальником колони є командир підрозділу. При перевезені військових частин (підрозділів) начальником колони є командир частини (підрозділу), що перевозиться.
Автомобільні колони на час виконання завдань забезпечуються необхідним матеріальним засобом. До їх складу включаються засоби зв’язку, сили і засоби технічного, а за необхідністю, медичного забезпечення та охорони.
У військовому тилу автомобільні роти (взводи, відділення), що входять до складу частин і підрозділів матеріального забезпечення, застосовуються для утримання запасів матеріальних засобів, підведенням їх частинам і підрозділам, перевезень особового складу, евакуації поранених і хворих, несправних і непотрібних для бою озброєння, техніки і майна, автомобільні відділення взводів матеріального забезпечення батальйонів і дивізіонів, також для заправлення техніки пальним. За необхідності автомобільні роти (взводи, відділення) можуть залучатись для перевезень вантажів від з’єднань, частин матеріального забезпечення безпосередньо в своїй дивізії (полки, окремі батальйони і дивізії).
Штатно-посадовий список взводу підвозу продовольства і ВТМ
1. Організація маршу
1.1. Робота командира автомобільної частини, його заступників, штабу та начальників служб з організації маршу здійснюється згідно з керівництвом по автотранспортній службі.
Рішення командира автомобільної частини на проведення маршу оформлюється на карті, а за наявності часу, розробляється план маршу на карті із доданням необхідних розрахунків. На карті, як правило, позначається: положення підрозділів автомобільної частини у вихідному та новому районах, строки прибуття в новий район, шикування похідного порядку, склад та глибина колон, дистанції, маршрути руху, запасні маршрути, шляхи обходу великих населених пунктів, мостів та переправ при їх зруйнуванні, вихідний пункт (рубіж), пункти (рубежі) регулювання та час їх проходження; організація комендантської служби, місця розташування збірних пунктів пошкоджених машин, медичних установ на маршрутах руху, організація управління та зв’язку.
Під час ставлення завдання на марш командир автомобільної частини у наказі вказує:
відомості про противника (при необхідності);
завдання частини, район та строки завантаження матеріальних засобів;
завдання підрозділам – номери маршрутів, місця в похідному порядку, район зосередження (відпочинку), час прибуття в призначений район, місця та час привалів, час проходження вихідного пункту (рубежу) та пунктів (рубежів), регулювання;
Під час проведення маршу на велику відстань завдання частинам (підрозділам) ставляться, як правило, тільки на перший добовий перехід, на кожен наступний перехід вони доводяться у районі відпочинку.
Якщо здійснюється комбіноване пересування, завдання частинам (підрозділам) на марш та перевезення указуються в одному наказі.
Похідний порядок полку в залежності від обставин, завдання і кількості маршрутів виділення для руху, може складатися із однієї або двох колон. Похідний порядок батальйону складається з однієї похідної колони. Тилові підрозділи на марші слідують окремою колоною.
Авто технічне забезпечення маршу включає підготовку водіїв машин, особового складу ремонтних майстерень, автомобільної техніки, ремонтних і евакуаційних засобів, доведенням запасів автомобільного майна до встановлених норм, організацію технічного замикання колони, евакуацію, ремонт машин на марші і приведення їх до справного стану по прибутті в призначений район.
Автотехнічне забезпечення маршу здійснюється штатними і табельними засобами підрозділів, частин, які здійснюють марш, а також засобами, підпорядкованими старшому по службі начальнику.
Робота автомобільної служби в ході підготовки до маршу особового складу, автомобільної техніки, ремонтних та евакуаційних засобів, здійснюється згідно з планом затвердженим командиром полку.
Основними питаннями підготовчого періоду, як правило, являється питання, які пов’язані з підготовкою водіїв і спеціалістів ремонтних майстерень, підготовкою автомобільної техніки і ремонтно-евакуаційних засобів для здійснення маршу.
Під час інструктажу особового складу технічного замикання вказується: склад, задачі; порядок шикування технічного замикання, порядок дій при наданні технічної допомоги пошкодженим машинам, час роботи технічного замикання в ході маршу, на привалах і в районі відпочинку, організація спостереження в русі, охорона і оборона при роботі технічного замикання на місці.
Підготовка автомобільної техніки до маршу повинна бути організована так, щоб забезпечити надійну роботу на весь період маршу.
Об’єм робіт при підготовці автомобільної техніки визначається її технічним станом, тривалістю і важкістю маршу, наявністю часу і можливостей по технічному обслуговуванні та текучому ремонту машин.
При підготовці машин до маршу, крім технічного обслуговування і ремонту машин, проводиться їх дообладнання приспосібленнями для перевезення боєприпасів, спеціальних вантажів,, пристроями нічного бачення, світломаскувальними приладами, засобами підвищення прохідності, шанцевим інструментом та іншим табельним майном.
Всі машини, які використовуються на марші, піддаються ретельному огляду, під час якого визначається перелік робіт по їх підготовці та потребі в автомобільному і іншому майні для забезпечення виконання цих робіт. Огляд машин і перевірка їхньої укомплектованості проводяться командирами підрозділів.
Ремонт машин в підготовчій період організується так, щоб до початку маршу забезпечити заданий коефіцієнт технічної готовності і звільнити ремонтні засоби підрозділів і частин від машин, які не можуть бути відновленими до початку маршу. З цією метою рекомендується при наявності великої кількості пошкоджених машин і нестачі часу, залучати нештатних ремонтників за рахунок водіїв справних та обслужених машин, а також інший особовий склад підрозділів.
В першу чергу необхідно відремонтувати (відновлювати) спеціальні машини, які впливають на бойову готовність підрозділу (частини) і потребують мінімальних працевтрат для їхнього відновлення, а також машини підрозділів призначених у розвідку, похідну охорону та в загін забезпечення руху.
При великому об’ємі ремонтних робіт і нестачі часу, рекомендується з початку виконувати роботи першої черги з послідовним закінченням їх в районах відпочинку і зосередження. Машини, які не можуть бути відремонтованими до початку маршу, передаються на ЗППМ дивізії (бригади).
Одночасно вирішується питання щодо підготовки сил та засобів для включення їх в склад технічного замикання колони приданих підрозділів, формування ремонтно-евакуаційної групи і технічного замикання колони. При здійсненні маршу під час відпочинку на привалах, технічне замикання колони надає допомогу водіям, щодо технічного обслуговування і ремонту машин.
1.2. Послідовність і зміст роботи командира автомобільного підрозділу.
На основі отриманого розпорядження на перевезення, командир автомобільного підрозділу доводить отримане завдання до особового складу підрозділу і проводить низку конкретних міроприємств по підготовці особового складу та транспортних засобів до перевезення.
При підготовці особового складу, особливу увагу звернути на вивчення особливостей маршруту руху, на перевірку знань основних правил руху в складі колони, на вивчення правил технічної безпеки при виконанні завантажувальних – розвантажувальних робіт та транспортуванні.
Підготовка транспортних засобів включає:
проведення планових технічних обслуговувань і перевірку готовності транспортних засобів до здійснення маршу;
перевірку забезпеченості засобами маскування, підвищення прохідності, засобів пожежегасіння, шанцевим інструментом та інструментом водія;
підготовку кузовів автомобілів і причепів до здійснення перевезень;
перевірку наявності і стану засобів накриття та кріплення вантажів, а також надійності бортових заторів, пристроїв для буксирування і світлотехнічних засобів.
На автомобільний транспорт, що входить в склад підрозділу командир підрозділу оформлює шляхові листи і віддає їх водіям. Наряду з підготовкою особового складу і транспортних засобів для перевезення, командир підрозділу готує робочу карту, на яку наносить обстановку в напрямку перевезення:
відомості про противника (при необхідності);
дислокацію частини;
пункти завантаження і розвантаження;
вихідний пункт і рубежі регулювання;
основні і запасні шляхи підвозу, їх стан і місця диспетчерських пунктів;
радіолокаційну і хімічну обстановку;
райони привалів та відпочинку;
пункти технічної допомоги і ЗППМ;
пункти харчування, зігрівання і медичної допомоги;
сигнали оповіщення.
До встановленого часу командир підрозділу доповідає про готовність підрозділу до перевезення і отримує дозвіл на формування автомобільної колони. Якщо особовий склад і техніка виділяється в склад автомобільної колони іншого підрозділу, командир відправляє їх в район формування автомобільної колони.
Командир підрозділу (начальник автомобільної колони) отримавши бойовий наказ (розпорядження) на перевезення зобов’язаний:
з’ясувати отримане завдання, порядок та строки його виконання, основні та запасні маршрути руху;
організувати підготовку особового складу та техніки до виконання бойового завдання;
провести бойовий розрахунок особового складу, встановити порядок оповіщення про напад противника та сигнали управління колоною;
перевірити у особового складу наявність та стан зброї, боєприпасів, належних засобів надання медичної допомоги та індивідуального протихімічного захисту, а також забезпеченість всіма видами постачання;
перевірити наявність та стан транспортних засобів, засобів зв’язку, замикання та супроводу колони забезпеченість їх належним інструментом, запасними частинами, матеріалами, приладдям для підвищення прохідності;
вручити водіям автомобілів шляхові листи;
проінструктувати особовий склад колони про порядок та особливості виконання перевезень;
доповісти командиру батальйону (начальнику штабу) про готовність колони до виконання перевезення.
Після закінчення підготовки до виконання перевезення, перед початком руху начальник колони віддає особовому складу усний наказ, у якому вказує: завдання колони, маршрут руху та на його особливості; швидкості руху та на зупинках; час проходження вихідного пункту, пункту регулювання, диспетчерських пунктів; час та місце привалів та відпочинку; засоби захисту, охорони та оборони на маршруті, в пунктах завантаження (розвантаження); організацію харчування особового складу та дозаправки автомобілів; склад замикання та його завдання; розташування пунктів технічної, медичної допомоги та обігрівання, збірних пунктів пошкоджених машин на маршруті руху, порядок подолання мостів, залізничних переїздів, підйомів (спусків), бродів, ділянок зараження, пожеж, завалів; сигнали управління та оповіщення; заходи щодо забезпечення безпеки при завантаженні (розвантажені) та перевезенні вантажів; своє місце в колоні та заступника.
При відданні наказу начальник колони дає можливість особовому складу записати основні пункти маршруту, пункти завантаження (розвантаження), зупинок, відпочинку і пояснює необхідність збереження мети перевезення в тайні, важливість прихованості її здійснення та відповідальності за збереження вантажу.
Розрахунок часу підготовчого періоду з підготовки
автомобільної техніки і особового складу до маршу
В розрахунок включається час необхідний на:
збір начальників і видачі попереднього розпорядження;
підготовку штабом та службами пропозицій по всебічному забезпеченню перевезень, які мають відбутись;
оцінку обстановки і умов, в яких будуть проходити марші;
прийняття рішення на марш;
видача наказу на марш і доведення його до виконавців;
розробку штабом плану перевезення (марш) автомобільним транспортом;
підготовку особового складу і автотранспорту до здійснення маршу;
перевірку готовності частин до здійснення маршу;
подача автотранспорту під завантаження.
Попереднє розпорядження на підготовку взводу до маршу:
завдання на перевезення, термін його виконання;
завдання штабу по підготовці наказу, необхідної документації на виконання перевезень і пропозиції по організації управління, захисту, технічному та медичному забезпеченню;
завдання командиром частини по підготовці особового складу і техніки;
термін закінчення підготовчих робіт;
час прибуття для доповіді пропозицій, заслуховування рішення та отримання наказу.
Підготовка наказу на марш
При підготовці наказу на марш начальник колони вказує:
відомості про противника;
положення наших військ, яким підвозяться вантажі;
завдання колони:
а) склад, номер і порядок побудови колони;
б) найменування і кількість вантажу, який підлягає перевезенню, комі він адресований, звідки і куди прямує, термін доставки;
в) час виходу на маршрут руху;
г) прибуття колони під завантаження;
д) маршрут і порядок руху, час проходження вихідного пункту, рубежі регулювання, диспетчерських і КПП;
е) райони привалів та відпочинку.
заходи забезпечення перевезення:
а) порядок заправки машин у дорозі;
б) порядок відбиття можливого нападу противника і ліквідації його наслідків;
в) склад замикання і його завдання;
г) розміщення пунктів технічної допомоги, харчування, обігріву, медичної допомоги і ЗППМ на маршрутах руху.
управління колоною;
місце начальника колони у русі;
заступника начальника колони.
Контроль ходу підготовки АТ і особового складу до маршу
Підготовка особового складу колони включає:
вивчення особливостей маршруту руху;
перевірку знань основних правил водіння автомобілів у складі колони;
вивчення основних правил водіння при перевезенні особового складу, поранених і хворих, норм завантаження;
вивчення порядку подолання ділянок зараження і проведення часткової і повної дезактивації машин, санітарної обробки особового складу і правила захисті від запалювальних речовин;
вивчення сигналів оповіщення і управління колоною;
вивчення техніки безпеки при виконанні завантажувально-розвантажувальних робіт.
Підготовка автомобільного транспорту включає:
проведення планового ТО;
перевірку забезпеченості і доукомплектування майном, якого бракує;
підготовку кузовів автомобілів і причепів до маршу, який має відбутися, забезпечення засобами укриття і кріплення вантажів, перевірку надійності бортових запорів і зчепних пристроїв;
дозаправку машин пальним і мастилами;
перевірку готовності автотранспортних засобів, засобів забезпечення і супроводу до здійснення маршу, який має відбутися.
1.3 Вихідні дані для розрахунків
Вага причепа 2-П-8 – 3800 кг
Вантажопідйомність причепу 2-П-8 – 8000 кг
Коефіцієнт використання вантажопідйомності для всього потоку – 0,8
Коефіцієнт надбавки палива за кожну тону повної маси причепа – 1,3
Визначення маси вантажу з урахування коефіцієнта вантажопідйомності:
2-П-8 / 8 х 0,8 = 0,4 т
Визначення загальної маси причепу з вантажем:
2-П-8 / 6,4 + 3,8 = 10,2 т
Визначення надбавки витрати палива за рух з причепом:
2-П-8 / 10 х 1,3 = 13 л
Визначення загальної витрати пального для кожної марки машини:
КАМАЗ-43105+2-П-8 – 47+13 / 100 х 230 х 1,20 = 165, 6 л
КАМАЗ-43105 – 0,47 х 230 х 1,20 = 129,72 л
Урал-4320 – 0,45 х 230 х 1,20 = 124,2 л
Краз-260 – 0,54 х 230 х 1,20 = 149,04 л
Краз-255 – 0,495 х 230 х 1,20 = 136,62 л
ГАЗ-66 – 0,315 х 230 х 1,20 = 86,94 л
Розрахунок коефіцієнта технічної готовності
КТГ = Мспр / Мсп
де Мспр – машини справних, Мсп – машини за списком
КТГ – на початку підготовчого періоду:
КТГ ат = 30/31 = 0,96
КТГпр = 12/12 = 1
КТГ = 42/43 = 0,97
КТГ – в кінці підготовчого періоду:
КТГ ат = 31/31 = 1
КТГпр = 12/12 = 1
КТГ = 43/43 = 1
Укомплектованість підрозділу автомобілями:
Ум = Мс/Мш х 100%
де Мс – машини по списку, Мш – машини по штату
Укомплектованість підрозділу водіями:
Ув = Вс/Вш х 100%
де Вс – водіїв за списком, Вш – водіїв за штатом
Ув = 31/31 х 100% = 100%
Укомплектованість підрозділу причепами:
Уп = Пс/Пш х 100%
де Пс – причепів за списком, Пш – причепів за штатом
Уп=12/12 х 100% = 100%
Укомплектованість підрозділу ТЗ:
Утз = Мс+Пс/Мш+Пш х 100%
Утз = 31+12/31+12 х 100% = 43/43 х 100% = 100%
Розрахунок середньо технічної і середньо маршової швидкості:
Vт.сер = / tg
де - довжина маршруту, tg – час руху колони з врахування простою
tg = 14.00 – 2.00 = 12.00 год.
Vт.сер = 230/12.00 = 19,6 км/год.
Vм.сер = / tm
де tm – час руху колони під час маршу
Vм.сер = 230/14 = 16,5 км/год.
1.4. В гірських районах.
В гірських районах автомобільні перевезення організовується та виконується із урахуванням: сильнопересічного рельєфу місцевості та роз’єднаності операційних напрямків, слабого розвитку транспортних комунікацій, неможливості пересування автомобільних колон поза дорогами, підвищеної витрати пального та автомобільного майна на одиницю техніки, менших ніж у звичайних умовах, темпів наступу та більшої тривалості контрнаступальної (наступальної) операції; широкого застосування повітряних десантів та диверсійно-розвідувальних груп противника на маршрутах, зниження потужності двигунів автомобілів, та внаслідок цього, труднощів у використанні причепів для перевезення вантажів у високогірних районах, можливості раптових та різких змін погоди та водяного режиму річок, виникнення гірських та снігових обвалів та завалів, сповзань та затоплень, а також інших для специфічних гірських районів умов.
В автомобільних частинах до початку операцій створюються підвищені запаси продовольства, води та пального. Автомобільні частини здійснюють перевезення матеріальних засобів, як правило, невеликими автомобільними (взводами) для підвищення прохідності автомобілі обладнують ланцюгами проти ковзання, гірськими гальмами, а в зимових умовах – і ящиками з піском, До складу колони включаються автомобілі тягачі.
2. Здійснення маршу.
2.1. Віддання наказу на марш.
Рівняйсь, струнко.
Товариші водії. Нашому взводу наказано здійснити марш на велику відстань.
Наказую:
Здійснити марш на велику відстань по маршруту: Буканово (7292), Патралове (6892), Пашков (6092), Старопілля (6092), Ушаково (5678), Поповка (5676), Введенське (5276), Глухов (5272), Піски (5672), Чупрониха (6068), Луга (6056), Клени (6048), Рябіновка (5644), Внуково (5244), Витково (5240), Шарино (4836), Сосногорськ (4832), Климово (4820), Зеленково (4016), Огарев (3200), Буровець (2888), Вислоє (2484), Юрево (2080), Сизово (2476), Веров (2864), Салово (2852), Сосново (3244), Стасово (3236), Заборино (2824), район г.Висока (3236). Запасний маршрут: Буканово (7292), Уваровське (7288), Калино (6884), Пантелеєво (6878), Зоря (6876), Хованскоє (6872), Пинюг (6468), Букино (6468), далі по основному маршруту до Шарино (4836), далі Спаськ (4436), Чорнухов (4028), Савелово (4020), далі по основному маршруту до Шарино (4836) далі Спаськ (4436), Чернухов (4028), Савелові (4020) далі по основному маршруту до г.Висока. Швидкість руху 20-25 км/год., дистанція між автомобілями – 30м. Пройти вихідний рубіж о 2.00 “Д-2”. Здійснити привал № 1 о 6.30-7.30 “Д-2” 1км західніше району Оксенове, привал № 2 0 10.30-11.30 “Д-2” в районі Шарке 2 км на захід. Розташувати ЗППМ в районі Кубраки в лісі 1км на північ. Мости долати по черзі в залежності від його вантажопідйомності. Залізничні переїзди долати тільки впевнившись в безпеці переїзду.
Додаток
Бути уважним та обережним під час ожеледиці на дорозі, під час подолання спусків, підйомів, категорично заборонено рух з непрацюючим двигуном, вимкненим зчепленням або при нейтральному положенні важеля коробки передач.
Сигнали оповіщення.
Радіоактивне та хімічне зараження – під час руху – ракетою СХТ, на місці голос – “АТОМ”. Повітряний напад – під час руху перемиканням покажчиків повороту. Збільшити дистанцію між машинами до 100м і продовжувати рух. Знати своє місце в колоні та свого заступника.
Заходи, що проводяться на привалах і в районі зосередження.
При прибутті в район зосередження проводяться такі роботи:
1. Перевірка наявності особового складу і техніки, доповідь командиру роти.
2. Розосередження, укриття та маскування техніки.
3. Організація охорони.
4. Дозаправка машин.
5. Проведення КО та усунення недоліків.
6. Поточний ремонт несправної техніки.
7. Проведення ЩТО, ТО-1, ТО-2.
8. Доукомплектувати машини.
9. Доповідь командиру роти.
Заходи, що проводяться на привалах
1. Перевірка наявності особового складу і техніки та доповідь командиру роти.
2. Організація охорони.
3. Проведення КО та усунення недоліків.
4. Дозаправка машин.
5. ПР несправної пошкодженої техніки.
6. Відпочинок особового складу.
7. Доповідь командиру роти про готовність до здійснення маршу.
2.2 Завдання до командирів автомобільних підрозділів ( начальників автомобільних команд ) доводяться бойовим наказом ( розпорядженням ) у якому вказуються :
відомості про противника ( за необхідності );
положення своїх військ , яким доставляються вантажі ;
загальне завдання на перевезення , звідки , куди та в які строки доставляються вантажі ;
завдання підрозділам ( колонам ) , службам ;
організація матеріального, медичного та технічного забезпечення ;
організація захисту , охорони та оборони ;
організація управління .
Наказ на перевезення командирам підрозділів ( начальникам автомобільних колон ) віддається командиром батальйону усно .
Після доведення наказу командирам підрозділів ( начальникам автомобільних колон ) вручаються маршрутні документи ( маршрутний лист , жетон автомобільної колони , а за необхідності – перепустка на право руху по військово – автомобільним дорогам ) .
Рух колони здійснюється в похідному порядку , який включає : автомобілі регулювання , автомобілі що перевозять вантажі , автомобілі замикання . В залежності від умов виконання перевезень до складу колони можуть включатися машини забезпечення руху ( інженерна техніка ) та охорони ( бронетранспортери , бойові машини піхоти , танки ) .
Організація маршу автомобільної колони .
2.3 Автомобільні підрозділи завжди повинні бути готовими до здійснення маршу на великі відстані в умовах постійної загрози примінення противником зброї масового знищення , дії його авіації , руйнування доріг і переправ . Це вимагає від командирів всіх ступенів достатніх практичних навиків в організації і управлінні автомобільними колонами на марші , а від складу водіїв – високої маршової виучки .
При здійсненні маршу начальник колони зобов’язаний :
управляти колоною табельними засобами , а також за допомогою засобів , виділених в розпорядження колони ;
організувати радіаційну розвідку маршруту або отриманих даних про радіаційну обстановку на маршруті від диспетчерських пунктів і органів дорожньо – комендантської служби ;
виконувати розпорядження начальника автомобільної служби тилу і штабу автомобільної частини , отриманні через диспетчерські служби ;
виконувати потреби органів дорожньо – комендантської служби по порядку руху колони через дану ділянку дороги ;
організувати охорону і оборону колони в русі і на привалах ;
контролювати дотримання особовим складом мір захисту при подоланні заражених ділянок маршруту , а також організувати в разі необхідності дезактивацію автомобілів і санітарну обробку особового складу колони ;
організувати технічне обслуговування і технічну допомогу автомобілям та харчування особового складу ;
в разі перерви руху на маршруті , шукати об’їзди , старатися забезпечити вчасне прибуття колони до місця розвантаження ;
в районі розвантаження встановити наявність автовантажів , якщо не було завдання на використання транспорту у зворотному напрямку ;
систематично доповідати командиру частини про хід виконання перевезення та про всі події , які виникли під час руху .
Рух колони по маршруту здійснювати по раніше складеному розрахунку – графіку руху автомобільної колони .Графік має в собі розклад руху колони по маршруту від початку до кінця виконання завдання .Графік руху дає можливість отримати відповідь на наступні запитання : початок руху , час прибуття в район завантаження , розвантаження ; райони , час привалів і відпочинку ; час прибуття на завантаження еваковантажів , розвантаження їх і повернення в частину .
Вихідний пункт на маршруті руху для колони призначається з таким віддаленням від району розміщення частини або району завантаження , яке б забезпечувало шикування і витягування колони на задані дистанції .
При розрахунку часу на шикування і витягування колони потрібно враховувати натренованість особового складу , стан і розвітливість доріг . Як показує опит, швидкість витягування колони в середньому складає 7 – 10 км/год.
Швидкість руху на марші при плануванні перевезень приймається виходячи з показників середніх маршових швидкостей .
Досліди навчань показують , що технічні можливості автомобілів при підготовці до маршу забезпечують досягнення автоколонами середніх технічних швидкостей руху вночі - 25 – 30 км./год. ; вдень – 30 – 40 км./год.
Підвищення середніх швидкостей руху автомобільних колон може бути досягнуто за рахунок натренованості і хорошої виучки складу водіїв, правильної організації забезпечення перевезень , використання привалів для водіння машин у ночі, чіткої організації регулювання і управління автомобільною колоною, а також знання особовим складом колони маршруту руху і його особливості.
Марш, у всіх випадках здійснюється з максимально можливою швидкістю але не повинен посягати на безпеку руху. Це потребує від водіїв особливої уваги та витрат фізичних сил , виявлення великої майстерності і високих моральних якостей. Командир завжди повинен, а особливо у напружений період маршу, проявляти турботу за збереження фізичної сили і підтриманню високого морального духу водіїв.
Для збереження сил особового складу, прийому їжі, перевірки технічного стану машин, причепів, стану вкладання і кріплення вантажів, проведення технічного обслуговування машин і усунення несправностей в ході маршу призначаються привали, денний ( нічний ) відпочинок .
Місця привалів і відпочинку вибираються по карті , після чого звіряються по результатам розвідки.
Привали призначаються через 2 – 3 години руху , як правило без з’їзду з маршруту . На стоянці дистанція між машинами повинна бути не менше ніж 10м, а між колонами : між взводами - 50м; ротами - 2 – 3 км.
На привалах організовується перевірка і технічне обслуговування автомобілів та вантажів .
Якщо після підвозу не перевищує половини добової норми пробігу колони, відпочинок особового складу, прийом гарячої їжі та технічне обслуговування автомобілів, організовується, як правило в районах завантаження або розвантаження вантажів .
При організації автоперевезення на відстань, яка перевищує норми добового пробігу автоколони, призначається нічний або денний відпочинок на маршруті перевезення .
Для організації денного ( нічного ) відпочинку призначаються райони, які по можливості вибираються поза населеними пунктами, як правило після подолання вузьких місць на маршрутах, в місцях, де є джерела води, звичайне маскування та укриття забезпечують захист від ядерної зброї та інших засобів ураження.
Автомобільні колони сходять з дороги і розміщуються в призначених районах розосереджено, в порядку, який забезпечує маскування, захист, оборону, охорону, а також постійну готовність до витягування колони в мінімально – короткі строки.
На коротких зупинках, при отриманні дозволу на вихід з машин, водії в першу чергу повинні використати час для огляду машин, перевірки кріплення вантажу , тягово–щепних пристроїв та усунення несправностей .
Командири підрозділів на зупинках і привалах встановлюють наявність і технічний стан автомобілів своїх підрозділів в колоні, потреби водійського складу. Результати перевірки командири підрозділів доповідають начальнику колони .
Вчасне перевезення вантажу до місця призначення при збереженні в справному стані автомобілів, являється головним завданням автомобільних перевезень і досягається правильним водінням колони.
Правильне водіння колони забезпечується високою маршовою дисципліною і суворим дотриманням порядку і правил руху, всім особовим складом; врахуванням обстановки маршруту і місцевості, пора року і доби, погоди, натренування водіїв, стан автомобілів.
Рух колони здійснюється суворо по правій стороні дороги. Під час руху колони необхідно:
суворо виконувати правила руху, а також сигнали і розпорядження комендантської служби;
дотримуватись встановленої швидкості руху, дистанції між підрозділами і автомобілями;
швидко приймати і точно виконувати команди ( сигнали ) начальників та передавати їх водіям сусідніх автомобілів;
зберігати своє місце в колоні.
Обгін одної колони іншою забороняється .Одна колона може обганяти іншу тільки при зупинці обганяємої колони і з дозволу командування .
Водії відставших машин не мають права обганяти машини колони , які рухаються. Вони займають своє місце в колоні тільки на тривалих або зупинках з дозволу начальника колони .
Перестроювання колони, найбільш доцільно здійснювати на привалах і в районах відпочинку.
Особливо складним елементом руху являється маневр. пов’язаний зі зміною напрямку руху. В цих умовах. розвертати колони необхідно на раніше визначених кільцевих маршрутах, виключаючи зустрічний рух та особливо вузькі місця. При виконанні такого маневру потрібна виключна чітка постановка комендантської служби. Великі населені пункти цілеспрямовано обходити (для запобігання втрат машин). При відсутності обходів необхідно вибирати прямолінійні вулиці, забезпечувати швидкий вивід колони за межу населеного пункту.
Зупинки колони робити тільки за командою начальника .Для зупинки необхідно поступово знизити швидкість руху і прийняти вправо на обочину дороги або з’їхати з неї, не змінюючи шикування колони на закруглених поворотах, поворотах, закритих ділянках дороги біля мостів і на мостах, перехрестях, пішохідних доріжках, крутих підйомах (спусках залізнодорожніх переїздах ) .
Вихід водіїв з машин дозволяється тільки за командою начальника колони і на праву частину дороги. В інших випадках водійський склад при зупинці колони повинен, не виходячи з машин, уважно слідкувати за поданими командами та сигналами, точно і своєчасно виконувати їх і передавати по колоні.
Команда про початок руху подається встановленим сигналом або через водіїв ланцюжковим методом.
При русі колони по різним ділянкам маршруту, начальник колони здійснює порядок руху в залежності від умов, а саме :
при підході до населених пунктів та міст, швидкість зменшується, населенні пункти та міста колона проходить на встановленій швидкості, організовано;
при під’їзді до підйомів та спусків, дистанція між машинами збільшується на відстань, яка забезпечує безпеку руху ;
через залізничні переїзди колона рухається зі швидкістю не більше 15 км./год.;
через мости з обмеженою вантажопідйомністю, колони про...