2. ПІДГОТОВКА ВЗВОДУ ДО ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ.
2.1.Розрахунок матеріалів кріплення на автомобільну техніку взводу (типові упорні і бокові бруски, дріт, цвяхи).
Для розміщення і закріплення техніки застосовують дротяні розтяжки, дерев’яні упорні і бокові бруски, дерев’яні вкладиші, підкладки, прокладки, розпірні бруски, стойки, цвяхи, скоби, а також стандартне кріплення багаторазового використання “УМК” (универсальные многообортые крепления), шпори, упорні башмаки, струбцини-розтяжки, струбцини, табельні розтяжки.
Для закріплення автомобільного взводу підвозу боєприпасів на залізничному транспорті, потрібно застосовувати дротяні розтяжки, дерев’яні упорні і бокові бруски, цвяхи.
Дріт для закріплення техніки застосовують м’яким, термічно обробленим (обпаленим), круглим, діаметром 4 мм, без тріщин, перекручень та інших дефектів. Вага і довжина дроту в нормальному і зменшеному мотках приведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Дерев’яні деталі кріплення (упорні і бокові бруски, вкладиші, підкладки, прокладки, розпірні бруски, стойки) виготовляються тільки із здорової деревини. Забороняється використовувати вербу, вільху, осику, липу та сухостійку деревину інших порід. В деталях кріплення із твердих порід дерева (дуб, граб, бук, акація та інші) для цвяхів просверлюють отвори.
Упорні бруски (напівкругляк, обрізки шпал та інше) запобігають переміщенню гусеничних та колісних машин вздовж платформ. Розміри брусків визначають в залежності від маси гусеничних машин або діаметру колеса, вони приведені в таблицях 2 і 3.
Таблиця 2.
Таблиця 3.
Довжина бруска при приляганні його довгою стороною до гусениці або колеса повинна бути менша за ширину гусениці або трохи більша за ширину гусениці або колеса (при спарених колесах більшою за ширину обох шин). Для закріпленні колісних машин допускається застосування упорних брусків прямокутного січення, складених із двох частин по висоті.
Бокові бруски запобігають поперечному переміщенню гусеничних і колісних машин, коли борти платформи можуть бути не закритими або відсутніми, а також при розташуванні їх над зчепленням платформ. Бокові бруски для закріплення гусеничних машин повинні мати розміри не менше ніж 100*100*2000 мм, а для колісних машин не менше 75*75*400 мм, при більшому діаметрі – не менше 100*100*1000 мм.
Типові упорні і бокові бруски запобігають повздовжньому і поперечному переміщенню колісних машин на платформах і використовуються багаторазово, виготовляються вони вантажовідправником. Допускається виготовлення типових брусків із матеріалів, наданих залізничною дорогою для закріплення техніки військових ешалонів. В типових брусках для цвяхів просверлюють отвори.
Для закріплення техніки використовують цвяхи, вага і розмір яких приведені в таблиці 4.
Цвяхи повинні мати довжину на 50-60 мм більше від висоти деталей кріплення і повинні пробивати дошки підлоги платформи. Цвяхи забиваються вертикально на відстані не менше 90 мм від торців деталей кріплення, дошок підлоги платформи, або один від другого в напрямку вздовж волокон і не менше 30 мм від країв деталей кріплення і дошок підлоги платформи або одни від другого в поперечному по відношенню до волокон направленні.
Таблиця 4.
Дротяна розтяжка – це туго натягнуті, скручені нитки дроту, які з’єднують прив’язочні приспосіблення вагона і машини, а також машини між собою, вони є одноразовими.
Розтяжки закріплюють на машинах за буксирні гаки або петлі, мости, рами та інші деталі, які забезпечують надійність закріплення і не можуть бути пошкоджені розтяжками або визвати їх зрізання.
На гусеничних машинах допускається закріплювати розтяжки за гусениці в обхват, а на колісних машинах встановлених над зчепленням вагонів, розтяжки закріплюють за задні або задні і середні мости. Розтяжки не повинні торкатися шин коліс, гострих металічних деталей вагонів, техніки і одна одної. На платформах розтяжки закріплюють за стоєчні скоби, опорні кронштейни з торцової сторони платформ, а в напіввагонах тільки за прив’язочні приспосіблення.
Забороняється кріпити розтяжки до інших деталей вагонів. На платформах з металічними бортами розтяжки пропускають під відкритими бортами або через борт, якщо місце закріплення розтяжок на тезніці знаходиться вище від бортів, а якщо борти дерев’яні, то тільки під борти. При цьому повинна бути забезпечена збереженість бортів платформ від пошкоджень. При необхідності борти платформи можуть бути опущені і закріплені.
Розтяжки кріплять так, щоб одночасно кути між розтяжкою і підлогою вагона не перевищували 45 градусів. Якщо такі кути забезпечувати не можливо, то допускається збільшити їх із обов’язковим збільшенням січення розтяжок. При цьому кожні дві нитки дроту діаметром 6 мм. замінюють згідно даних приведених в таблиці 5.
Дротяна розтяжка повинна складатися із одного відрізку дроту, який зав’язують між місцями закріплення. Нитки дроту в розтяжці повинні бути скручені між собою, кінці заплетені. Кількість ниток дроту в розтяжці визначають в найцбільш слабому місці січенна. Допускається заміняти кожні дві нитки дроту діаметром 6 мм, трьома нитками дроту діаметром 5мм або п”ятьма нитками дроту діаметром 4мм. Повторне використання дроту в розтяжках не допускається.
Таблиця5
Кількість цвяхів, якими прибивають упорні бруски , кількість розтяжок і число ниток дроту в них, а також розхід дроту та розхід цвяхів на одну машину визначають по таблиці 6.
Таблиця 6
* При використанні чотирьох брусків застосовують 8 цвяхів, а при використанні восьми брусків застосовують 16 цвяхів
2.Організація завантаження взводу підвозу боєприпасів на залізничний транспорт
2.1.Підготовка залізничного рухомого складу до завантаження автомобільної техніки.
Для перевезення озброєння і військової техніки орнанами залізничної дороги виділяютьмя платформи. При нестачі платформ по узгодженні з органами сполучень під завантаженняокремих видів озброєнь та військової техніки можуть виділятися напіввагони.
Також длоя перевезення військових ешелонів виділяються:
пасажирські і криті вагони, обладнані для перевезення особового складу;
криті вагони під діючі на ляху польові кухні і дял перевезення матеріальних засобів, які не можуть бути розміщені в кузовах автомобілів;
ізоиермічні вагони для перевезення продовольства та інших матеріальних засобів, які потребують дотримання значного температурного режиму.
Підготовка рухомого складу під час перевезення військового ешелону виконується силами
Залізничної дороги і включає в себе наступні операції:
оглфд і відбір вагонів, які задовільняють правила технічної експлуатації залізничних доріг України;
очистку вагонів від сміття, снігу, льоду, кріпильних матеріалів, а також видалення посторонніх написіві малюнків;
промивку гарячою водою і дезенфікацію людських вагонів, вагонів – ізоляторів, вагоніві –продскладів їх просушування та встановлення зйомного військового обладнання;
формуваня залізничного складу по заданій для ешелонусхемі;
контрольний огляд.
Контрольний огляд сформованого залізничного складу призначеного для перевезення військового ешелону проводиться комісією, признасеною начальником віділення дороги:
В склад комісії входять:
голова комісії - начальник станції або його замісник;
члени комісії - військоий комендант
начальник вагонного депо
санітарний лікар
Результати огляду оформляються актом про прийом передачу рухомого складу. Перший екземпляр акту зберігається у начальника станції, а другий у військового коменданта залізничноїстанції.
Після контрольного огляду комісією двері критих вагонів закриваються, закріплюються дротяними закрутками і пломбуються, після чого сформований залізничний склад подається під завантаження у встановлені строки.
В разі необхідності проводиться дозиметричнйи. Хімічний і бактеорологічний контроль складу. Заражені зверх норми вагони заміняються або дезактивуються.
Дозиметричний, хімічний і бактеорологічний контроль, а також дезактивація, дегазація сформованого складу здійснюється слами і засобами залізно дороги. При необхідності для цього можуть притягуватися сили і засоби перевозимих військових частин.
Поїзд, в складі якого є 10 і більше вагонів зайнятих військових вагонів зайнятих ешелоном, рахується військовим поїздом.
Військовий ешелон формується по схемі так, щоб пасажирські вагони, вагон-кухня і вагон-просклад складали одну групу вагонів і знаходились в середній частині ешелону, а платформи із озброєнням та військовою технікою і криті вагони із матеріальними засобами розташовувались в його головній частині. Міняти схему сформованого складу дозволяєтьяс тільки при узгодженні з органами військових сполучень.
2.2. Підготовка навантажувально-розвантажувальнихмісць для завантаження автоматної техніки.
Військові навантажувально-розвантажувальних місця включають в себе наступні головні елементи:
залізничну колію (або декілька);
навантажувально-розвантажувальну постійну військову платформу або військову площадку із встановленими на ній збірно-розбірними платформами або апареллями;
під”їзди до навантажувально-розвантажувальної платформи або площадки;
спеціальне обладнання, навантажувально-розвантажувальні приспосіблення, матеріали та інструменти.
До платформ відносяться постійні і збірно-розбірні навантажувально-розвантажувальні приспосіблення, які мають горизонтальну площадку на висоті 1100 – 1200 мм від рівня верху головки рельси і по одному ао по декілька з”їздів, а до апареллей відносяться збірно-розбірні навантажувально-розвантажувальні приспосіблення без горизонтальних площадок.
Збірно-розбірні платформи і апареллі використовуються для багаторазового завантаженя військ і повинні встановлюватися на військових та іншихплощадках. Їх кількість повинна забезпечувати встановлені строки заванаження ешелону.
До навантажувально-розвантажувальних пристроїв відносять перехідні містки, містки ізопорних скоб і шпал, заїздні трапи і металеві листи.
Навантажувально-розвантажувальні постійні війскові платформи будуються по типових проектах, узгоджених із органами військових сполучень, а військові площадки, встановлюються, як правило, на всю корисну довжну навантажувально-розвантажувального шляху і повинні мати тверде покриття та рівні підошви рейки.
В залежност івід розташування відносно залізничних колій навантажувально-розвантажувальні платформи діляться на:
на бокові, плошні і секційні, які встановлюються вздовж залізничного шляху;
на торцові, які встановлюються в тупіках;
на комбіновані, які представляють собою з”єднання бокової і торцової платформи;
на острівні, в становлюються міжколіями.
Тип збірно-розбірного навантажувально-розвантажувального пристроювибирається в кожному конкретному випадку військовим.
Комендантом залізничної дільниці по узгодженню із начальником відділу залізничноїдороги виходячи зумов наміченого завантаження військ.
Для завантаження озброєння і військової техніки можуть використовуватися у військовихтанкові мостоукладки і колійні механізовані мости на автомобільному перході, а у випадках крайньої неохідності при завантаженні військових ешелонів на проміжнихстанціях, які не мають навантажувально-розвантажувальних пристроїв і не перегонах ( у військовий час) – пристрої із підручних матеріалів .
Для завантаження матеріальних засобів ешелону повинні використовувати табельні навантажувально-розвантажувальні пристрої і засобіи механізації.
До спеціальнихпристроїв військових навантажувально-розвантажувальних місць відносять:
водорозбірні крани. Колонки;
постійні та переносні туалети;
стаціонарне електричне освітлення із пристроями для світломаскування;
телефони для зв”язку з черговим по станції і військовим комендантом залізничної дільниці (станції).
В необхідних випадках по узгодженні із залізничною дрогою, силами і засобами перевозимих військ відкопуються укриття для особового складу.
Зберігання яких би то не було вантажів на військових навантажувально-розвантажувальних місцях не дозволяється.
На електрофікованих ділянках залізничних доріг навантажувально-розвантажувальні роботи проводяться тількипісля зняття напруги з контактного проводу над ділянкою шляху, де буде проводитися завантаження (розвантаження) військ, заземлення проводу і отримання рисьмового дозолу від начальника станції на проведення навантажувально-розвантажувальних робіт.
2.3. Умови завантаження військового транспорту
Військовий ешелон приступає до завантаження по команді начальника ешелону і в відповідності до плану завантаження. Завантаження озброєння і вісйськової техніки здійснюється як правило. На широкому фронті з використанням завантажувально-розвантажувальних пристроїв і механізмів, приховано, швидко і організовано. Старші по вагонах приймають по опису від представника (начальника) станції зйомне військове обаднання. Під час приймання зйомного військового обладнання перевіряється його справність.Несправні предмети зйомного військового обладнання знімаються а невистачаючя поповнюються.
При неможливості зміни або поповненняпредпметів зйомного обладнання вописі робиться запис, який підписується представником (начальником) станції і завіряється штампом станції.
Норми часу на завантаження (розвантаження, перезавантаження) військового ешелону на залізничному рухмому складі приведені в таблиці 7.
По закінченні кріплення і маскування озброєння і військової техніки на залізничному рухомому складі і оформлення транспортних документів на превезення військового ешелону, завантаження рахується закінчним.
Для забезпечення завантаження і розвантаження машин виділяються чергові тягачі і засоби технічного обслуговування із необхідною кількістю запасних частин.
Для забезпечення розділів в разі їх розвантаження на маршруті і продовження руху своїм ходом, в склад кожного військогового ешалонувключаються ремонтні і евакуаційні засоби.
На марші і при перевезенні військ по залізничній дорозі зимою, особливу увагу приділяють забезпеченню частин (підрозділів) гарячою водою і гарячим мастилом, засобами обігріву, заправки і пуску машин, резервними акумуляторними батареями і засобами підвищеної прохідності.
2.4.Способи кріплення автомобільної техніки на залізничному транспорті (особливості кріплення причепів, автокранів).
Закріплення на платформах колісних машин (автомобілів, колісних бронетранспортерів, причепів, напівпричепів, автопоїздів), може проводитися одним із слідуючих способів:
Універсальним багатооборонним кріпленням (УМК – 1К, УМК – 2К)
Дерев”яними упорними брусками і дротами (табельними) розтяками
Типовими дерев”яними упорами і боковими без розтяжок.
Перший і другий способи застосовують при перевезенні в складі військових ешелонів і транспортів колісних машин масою окремих одиницьдо 40т. при наявності надійно діючої гальмівної ситеми і справної ходової частини, другий спосіб кріплення. Рім цього застосовують при закріпленнімашин без гальмів масою окремих одиниць до 10т.
Третій спосіб застосовуть при перевезенні на платорормах із закритими бортами колісних машин д 12т. при належності надійно діючої у них гальмівноїсистеми і правної ходової частини нетільки в складі військових ешелонів. По третьому способу забороняється кріпити причепи, напівпричепи, автопоїзди, автокрани, автомобілі з чотирма і більше осями, а також автомобілі з резервуарами залитими легко займисимирідинами та зріджувальними газами.
Машини встановлються симетрисчно до повздовжної осі платформи (напіввагона) і закріплюють тільки після їх кінцевого встановлення 7на місці.
Кожна одиниця техніки, завантажена завантажена на платформу і закріплена на ній одним із перечисленихспособів, повинна бути поставлена на нижчу передачуі загальмована. У автомобілів із двома – трьома ведучими мостами, встановленого над зчепленням, передній міст виключається.
Закріплення колісних машин по першому способу проводиться комплектами універсальних багатобортних кріплень (УМК – 1К; УМК – 2К). машини масою до 15т закріплють одним комплектом УМК – 1К, мпасою до 15,1 – 26 т – одним комплектом УМК – 2К, а масою 26,1 – 40 т – двома комплектами УМК – 2К.
При другому способі закірплення техніки масою до 24 т проводять чотирма дротяними (табельними) розтяжками і масою від 24,1 т до 40 т – восьма розтіжками.В залежності від маси машин і їх конструктиних особливосей, колеса підклинюютьчотирма обо восьма дерев”яними брусками, які укладають довгою стороною поперек платформи щільно під колеса.
У трьохосних машин колеса переднього моста підклинюють брусками з обох сторін, а колеса середнього і задньогомостів – із зовнішніх сторін. Колеса двоосних причепів підлинюють із зовнішніх (внутрішніх) сторін, а одноосні з обох сторін.
При розміщенні машин надзчепленням платформи у двоосних машинах підклинюють упорниаи брусками з обох сторін колеса заднього і середнього мостів. Паралельно колесам передньог моста із зовнішніх (внутрішніх) сторін на відстані 20 – 30 мм від основної поверхності шин встановлюють повздовжні направляючі бруски, кожний ізяких прибивають цвяхами. Кількість цвяхів, якими прибивають бокові та упорні бруски, кількістьрозтяжок і число ниток дроту в них вказано в розділі 2.1. Як правило, колісні машини перевозять на платформах, борта яких закриті. Якщо бокові борти платформи не можуть бути закриті або якщо вони відсутні. То кожну колісну машину додатково закріплюють від поперечного зчеплення боковими брусками, якіприбивають до підлоги платформи із зовнішньої сторони всіх коліс
По третьому способу закріплення колісних машин, типові упорні бруски, підклинюючі колеса, укладають довгою стороною вздовж платформи, а бокові – вплотну до бокової поверхні шин передніх і задніх коліс із зовнішньої або внутрішньої сторони. Кожний упорний брусок прибвають до підлоги платформи. Машини масою до 5,5 т підклинюють упорними брусками, а масою до 5,6 – 12 т восьма брускми. Кожну машину незалежно від маси кріплять чотирма боковими брусками.
При завантаженні над зчепленням платформи задні колеса машини масо. 5,6 т і більше, а такожколесп середнього і заднього мостів трьохосних машин підклинюють подвоєною кількістю типових упорних брусків. Бокові бруски у пердніх коліс укладаються із зазором 20 – 30 мм від бокових поверхнейц шин коліс.
Також на ряду ізвказаними способами кріплення, є ще такі способи кріплення автомобільної техніки:
суміщене завантаження машин (завантаження в два яруси);
кріплення на платформахавтомобілів завантажених в похилому положенні.
При суміщеному завантаженні машин ( завантаження в два яруси) більш легку машину розташовують в кузові більш важкої. Закріплення машини , розташованої на підлозі платформи проводять із врахуванням сумарної маси обох машин. Закріплення колісної машини, розташованої в кузові, проводять так само, як це передбачено для машини даноїмаси розташованої на підлозі платформи. Допускається під колеса машин другого ярусу ставитирозподільні щити. Щити складаються з двох – трьох дошок товщиною не менше 40 мм і прибивають до підлоги кузова чотирма – шістьма цвяхами діаметром 6 мм. Розміри щитів повинні забезпечувати можливість постановки на нихупорних брусків.
2.5. Міри безпеки при завантаженні техніки на залізничний транспорт.
При завантаженні техніки на залізничний транспортпотрібно точно дотримуватися правил мір безпеки.
Завантажувально-розвантажувальне місце повинно бути освітлене (із врахуванням світломаскування) і очищене від предметів які мішають завантажуванню. Перед завантаженням підлога платформи очищується від сміття, снігу і льоду, а зимою при необхідності посипається піском.
Відкриваючи борт платформи потрібно стояти так, щоб борт, падаючи не зачвепив відкриваючого. При заїзді машини на рухомий склад забороняється будь кому, крім водія знаходитися в машині.
Керівник завантаження повинен знаходитися на такому місці, звідки він міг би бачити положення коліс машини під час руху, а його сигнали добре міг бачити водій. Керівник завантаження зобов”язаний слідкувати за тим, щоб стволи гармат, стріли кранів та інші виступаючі частини озброєння і військової техніки при розворотахна залізничному рухомому складі не порушували безпеки руху на суміжних коліях.
При завантаженні водій зобов”язаний:
впевнитися у відсутності болота, снігу і обледенінь на колесах машини;
заводити машину, починати рух і виходити із кабіни тільки по сигналу керівника завантаження;
до початку заїзду на завантажувально-розвантажувальне приспосіблення включити нижчу передачу; у автомобів із двома ведучими мостами включити передній міст і демультиплікатор;
Вибрати правильне направлення руху (при завантаженні із бокового завантажувально-розвантажувального приспосіблення заїзд на рухомий складпроводиться під кутом близько 30 градусів до осі колії), для запобігання лишніх поворотів при заїзді;
Рухатися по завантажувально-розвантажувальному приспосібленні і залізничних платформах на нижчій передачі, плавно, не роблячи різких ривків і поворотів;
Уважно стежити за сигналам керівника завантаження і бути готовим негайно зупинити машину;
В момент переходу коліс із завантажувально-розвантажувального приспосіблення на залізничну платформу зменшити подачу палива, для збереження плавності ходу.
При завантаження крану підйом вантажу і рух крана повинні здійснюватись тільки після подачі відповідних сигналів.
При переміщенні на станціях слід остерігатися рухаючихся по коліях локомотивів і вагонів. При наближенні поїзда відходити на безпечну відстань.
Переходити колії необхідно попішоходних мостах і тунелях, а там де їх немає поперек залізничних колій, обходячи стрілочні переводи, або по гальмівних площадках вагонів.
3. Організація перевезення взводу залізничним транспортом.
3.1. Заходи автотехнічого забезпечення при перевезенні взводу залізничним транспортом.
Автотехнічне забезпечення автомобільних перевезень в автомобільних підрозділах організовує замісник командира підрозділу по технічній частині.
Особливості організації автотехнічного забезпечення автомобільних підрозділів обумовлюються характером виконання перевезень, який в свою чергу залежить від кількості шляхів підвозу і тривалості їх роботи, належності сил і засобів, дорожніх умов і дорожнього забезпечення, характеру можливого впливу противника та інших факторів.
Основними заходами по автотехнічному забезпеченню перевезень являються:
підготовка автомобілів і причепів до перевень, дозаправка пальним, змащувальними та іншими експлуатаційними матеріалами, перевірка укомплектованості водійськими і шанцевим інструментом, запасними частинами і обладнанням в залежності з нормами бойової комплектності автомобілів, підготовка кузовів під перевезення даного виду вантажу;
організація технічного замикання колони;
проведення технічного обслуговування і усунення помічених несправностей, визначення черговості технічного обслуговування машин при виконанні перевезень, організація контролю за технічним станом автомобілів в ході перевезень;
організація ремонту автомобілів при виконанні перевезень і порядок евакуації несправних автомобілів.
Важливою умовою успішного виконання автомобільних перевезень являється підготовка водійського складу до дій в конкретній обстановці. У воєнний час особовий склад автомобільних підрозділів повинен впевнено діяти в умовах застосування противником зброї масового ураження, вміло пов’язувати маневрені можливості автомобілів з використанням захисних якостей місцевості, уміти проводити часткову дезактивацію, дегазацію і дезінфекцію машин і вантажів, а також обслуговування, ремонт і евакуацію машин в конкретних умовах.
Особовий склад підготовлюється безперервно. При підготовці до виконання подальшої задачі в кожному окремому випадку повинні бути враховані конкретні умови, в яких будуть здійснюватись автомобільні перевезення і фактичний рівень підготовки особового складу. Найбільш поширеними формами підготовки особового складу являються інструктаж і тренування.
Із водіями проводиться інструктаж (в об’ємі, забезпечуючому нерозголошення військової таємниці) про ціль, задачу.
3.2. Організація внутрішньої служби під час перевезення взводу залізничним транспортом.
Військові частини, підрозділи і команди для перевезення залізничним транспортом формуються у військові ешелони або команди.
Оскільки у нашому поїзді тільки 17 вантажних платформ і 1 людський вагон, то перевозимий підрозділ (тобто автомобільний взвод підвозу боєприпасів) буде іменуватися командою.
Для організації внутрішньої служби під час перевезення автомобільного взводу залізничним транспортом призначаються: начальник військової команди, днювальні людського вагона та під час зупинок поїзда патрулі. Оскільки автомобільний взвод підвозу боєприпасів буде перевозитись порожняком (без вантажу), то чатові на платформах виставлятися не будуть.
Начальник військової команди (у нашому випадку ним буде командир взводу) на маршруті руху вирішує питання організації перевезення із військовими комендантами на шляхах сполучень, а там де їх немає – з начальниками станцій.
Для ведення переговорів по питаннях перевезення і його забезпечення він має право безоплатно користуватися засобами зв’язку транспортних міністерств (телеграфом, телефоном, радіо) із дотриманням встановлених правил.
3.3. Міри безпеки при слідуванні взводу залізничним транспортом.
Особовий склад ешелону зобов’язаний дотримуватись високої військової дисципліни, вимог військових статутів, даної Настанови і розпоряджень командирів та начальників, знати та виконувати правила поведінки і міри безпеки при перевезеннях.
Особовий склад, слідуючий в складі ешелону, повинен знати його номер, військове звання, фамілію начальника ешелону.
Військовослужбовець, який відстав від ешелону зобов’язаний негайно прибути до військового коменданта, а там де його немає, до начальника станції, доповісти причину відставання, назвати номер ешелону і в подальшому діяти по його вказівках.
Особовому складу ешелону забороняється:
втручатися в роботу посадових осіб органів військових сполучень і транспорту;
затримувати поїзд;
проводити посадку і висадку до подачі встановленого сигналу або команди, заскакувати у вагони або вискакувати із них на ходу поїзда;
зупиняти поїзд стоп-краном, крім випадків, при яких може виникнути загроза безпеці руху поїзда або життю людей;
відкривати двері, верхні люки вагонів під час руху поїзда;
робити на вагонах надписи, наклеювати і вивішувати плакати, лозунги, прапорці і т.п;
Вказувати на конвертах, в листах і телеграмах, відправляємих на шляху руху, найменування військової частини, вказувати будь-які відомості про перевезення і вести про це розмови із посторонніми особами; залишати на місцях завантаження (розвантаження) і у вагонах листи, газети, папір і т.п.;
Знаходитись на дахах і в тамбурах вагонів, на платформах, гальмівних площадках, в кабінах, бойових відділеннях і кузовах автомобілів, башнях танків та інших броньових машин;
Висовуватись із дверей та люків вагонів, сидіти або стояти в дверних пройомах вагонів, спиратися на закладні дошки в дверних пройомах вагонів;
Застосовувати в вагонах невстановлені види освітлення і отоплення;
Купатися в річках та інших водоймищах під час зупинки поїзда;
Ходити без потреби по залізничних коліях; засмічувати територію і розводити вогнища в межах станції; брати без дозволу майно, яке не належить ешалону і користуватися гідравлічними колонками (кранами) для набору води;
Викидувати під час руху і стоянок що-небудь з вагонів, а також справляти природні потреби у невстановлених місцях.
При підготовці до перевезень начальник військової команди зобов’язаний:
Вивчити наказ на перевезення, отримати списки особового складу військової команди, опис вантажу, що перевозиться, а також інші необхідні документи;
Ознайомитись із радіаційною, хімічною і бактеріологічною обстановкою в районі завантаження;
Перевірити знання особогого складу військової команди правил посадки і завантаження озброєння і військової техніки на залізничний транспорт;
В районі очікування перевірити готовність озброєння і військової техніки до завантаження;
Оформити військові перевізні документи;
Забезпечувати додержання особовим складом правил перевезення, заходів безпеки та порядку під час руху і на стоянках поїзда;
Організовувати всебічне забезпечення військової команди, несення внутрішньої служби, вжиття протипожежних заходів у військовій команді;
Організовувати контроль за розміщенням техніки, станом її кріплення та надійністю огороджень для спостерігачів;
Установлювати час зміни добового наряду, а також визначити порядок харчування особового складу;
Перед початком завантаження проводити інструктаж особового складу щодо заходів безпеки та протипожежних правил і дій у разі пожежі.
Доповідати на маршруті військовим комендантам на шляхах сполучння про стан військової команди і пред’являти їм маршрутний лист;
Забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних правил в ешалоні.
Днювальні людського вагону у нашому випадку підпорядковуються начальникові військової команди.
Днювальний при перевезееннях заліхничним транспортом забов’язаний:
Перед посадкоюу вагон або висадкою з нього особового складу ставити драбину і закріплювати на місцце дверну закладку;
Перевіряти наявність людей після посадки і доповідати начальникові військової команди;
Не дозволяти особовому складу виходити із вагона до подання встановленої команди або сигналу, та одягненому не за формою;
Стежити за опалення і додержанням правил пожежної безпеки, а також за наявністю води в бачках і відрах; перед висадкою припиніти опалення і гасити в печах вогонь;
Прибирати к вагоні;
Стежити за збереженням обладнання та інвентарю;
Стежити за сигналами та командами начальника військової команди;
Не дозволяти висуватися із вагона, спиратися на дверну закладку, сидіти чи стояти у дверях вагона;
Стежити, щоб у вагоні відчинялися лише ті двері, які визначив начальник військової команди;
Не допускати викидання з вагонів сміття, залишків їжі у невизначених для цього місцях.
Під час зупинок поїзда начальником військової команди будуть віднаряджуватись патрулі, один із яких буде патрулювати біля голови поїзда, а інший біля хвоста поїзда. Патрульні зобов’язані нести службу шляхом патрулювання, обходячи територію за маршрутом визначеним начальником військової команди, та доповідати йому у встановленоу порядку про всі помічені недоліки.
При нестачі часу на підготовку машин до перевезень максимальний об’єм робіт по технічному обслуговуванню автомобілів виконується самими водіями. Частина менш важливих робіт по підготовці машин в деяких випадках може виконуватись у другу чергу в ході автомобільних перевезень (у нашому випадку в районі очікування перед завантаженням). Світломаскувальні пристрої, прибори нічного бачення та інші світлотехнічні засоби перевіряються на всіх машинах випробуванням в нічний час. Характер маскувального (камуфляжного) пофарбування машин залежить від місцевості та пори року.
Крім обслуговування і доукомплектування індивідуальними комплектами ЗІП і табельним майном, автомобілі також дообладнуються для перевезення вантажів. Дообладнання вантажів проводиться із врахуванням роду перевозимого вантажу і його упаковки.
При організації перевезень зимою підготовка автомобілів повинна передбачувати забезпечення машин засобами утепленняі підігріву двигуна, приборами для полегшеного запуску двигуна інизькозамерзаючою рідиною.
Одним із основним завдань автотехнічного забезпечення автомобільних перевезень є організація технічного замикання колони.
Технічне замикання організовується в цілях надання технічної допомоги водіям у відновленні вийдених із строю машин, підготовці несправних автомобілів і буксируванні їх в попередньо вказаний район, витягування застявших автомобілів, дозаправки відставших машин пальним і змащування матеріалами, направлення відставших і відремонтованих машин в свої колони, заміни неспраних машин резервними, забезпечення водіїв на марші автомобільним майном.
В склад технічного замикання колон включаються рухомі ремонтні майстерні (МТО-АТ, ПАРМ), автомобілі із запасами пального і автомайна, евакотягачі (недазавантажені автомобілі) для буксирування несправних машин і резервні автомобілі, які при необхідності можуть використовуватись в якості тягачів.
В технічне замикання колони в складі взводу виділяється як правило, один автомобіль, таким чином в даному нам автомобільному взводі підвозу боєприпасів в технічному замиканні буде автомобільний кран на базі автомобіля КрАЗ-255.
При організації автотехнічного забезпечення військ перевозимих залізничним транспортом, передбачаються заходи по забезпеченню завантаження, кріплення і розвантаження машин, по евакуації і ремонту машин, пошкоджених під час руху, визначається черговість і строки перевезень ремонтних і евакуаційних підрозділів та запасів автомобільного майна.
І особливості наміченого перевезення, про характер маршруту руху, режим швидкостей і світломаскування, дисципліну руху, сигнали і засоби управління колоною (машиною) на маршруті, порядку і мірах безпеки при проходженні важких ділянок шляху, та при завантаженні техніки на залізничний рухомий склад, про порядок технічного обслуговування і ремонту та евакуацію автомобілів на марші і надання допомоги технічним замиканням водіям відставших автомобілів.
Особливу увагу потрібно приділити засвоєнню водіями правил і практичних навиків у водінні автомобілів вночі із світломаскувальними пристроями та приборами, а також водінню машин в протигазах та інших засобах захисту.
На всіх заняттях водіям необхідно прививати навики в діях по розосередженню колон, по дотриманню маскування, подолання водних перешкод, ділянок зараження, по дегазації, дезактивації і санітарній обробці.
При перевезенні боєприпасів водійський склад повинен отримати інструктаж про правила завантаження і перевезення даного виду вантажу.
На основі контрольного огляду, який проводиться командиром підрозділу і спеціалістами, виявляються необхідні роботи по технічному обслуговуванню або ремонту машин, потрібну кількість автомобільного та іншого майна. В першу чергу виконуються роботи, від яких залежить безпосередня готовність автомобілів до перевезень.
Таблиця 7
Норми часу на завантаження (розвантаження, перевантаження) військового ешелону на залізничний рухомий склад
ПРИМІТКИ ДО ТАБЛИЦІ 7
В норми часу входить час на укладку і перенесення перехідних містків, розміщення приведення в габарит і кріплення (зняття кріплення) озброєння і військової техніки на залізничному рухомому складі і їхмаркування. У вказані норми не входить час на встановлення збірно-розбірних навантажувально-розвантажувальних пристроїв, подачу і відправленнязалізничого рухомого складу. Кріплення озброєння і військової техніки пломбування штопорних пристроїв і люків проводиться одночасно із завантаженням і установленням телефонного зв”язку.
Вказані норми часу розраховані для завантаження (розвантаження, перевантаження) одного військового ешалону при в”їзді техніки із техніки із одної точки на рухомиц склад , який складається з 30 вагонів.
Приведенінорми часу зменшуються:
при кріпленні озброєння і військової техніки табельними приспосібленнями – на 40%;
при в”їзді із двох або трьох точок бокової платформи - відповідно на 15 або 25%
Приведені норми часу збільшуються:
при завантаженні (розвантаженні, перевантаженні) в темний час доби із дотриманням правил світомаскування, а також в противогазах – на 25%;
при довжині поїзда від 31 до 40 вагонів – на 15%, а при довжині поїзда від 41 до 50 авгонів – на 25%.