Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Авто технічне забезпечення окремої механізованої бригади в обороні
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра будови та експлуатації базових машин
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Автотехнічне забезпечення та військові автомобільні перевезення
Група:
АП
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство оборони України
Львівський інститут Сухопутних військ
Національного університету «Львівська політехніка»
кафедра будови та експлуатації
базових машин
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни автотехнічне забезпеченнята військових перевезень на тему:
«Авто технічне забезпечення окремої механізованої бригади в обороні»
Виконав:
курсант гр. АП-353
Перевірив:
професор кафедра будови та експлуатації базових машин
Львів-2007
ЗМІСТ
1. Вступ
2. Організація ВАП при підготовці і в ході наступального бою
3. Виконання ВАП
4. Додатки
5. Висновок
6. Література
ВСТУП
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз (Ст. 17 Конституції України).
Виключно велика роль автомобільного транспорту в армії. Маневрений характер бойових дій передбачає максимальне використання його у військах.
Першими автомобільними частинами РККА були автомобільні колони. В серпні 1918 року соціальним Декретом СНК для формування автомобільних колон Народному Комісаріату по військовим справам було передано 50 % всього справного для використання в армії автомобільного парку держави. Це дало можливість зробити перші автомобільні частини – автоколони по 10 автомобілів в кожній.
В роки Громадянської війни велику увагу приділяли покращенню організаційної структури автомобільних частин. З цією ціллю в 1919 році автоколони були перейменовані в автовантажні загони (АГО), чисельністю по 20 автомобілів в кожному.
Слід відмітити, що вже в 1932 році розроблені питання про організацію автомобільних полків і бригад.
В 1937 році були створені автомобільні полки, а в 1940 році – автомобільні бригади.
Таким чином, за роки передвоєнного будівництва Радянської Армії автомобільні війська піддавались суттєвим організаційним змінам, в результаті чого до початку Великої Вітчизняної війни вони мали створену організаційну структуру і були представлені:
окремими автотранспортними ротами, батальйонами, полками і бригадами, входячи в склад оперативних об’єднань;
автотранспортними частинами, входячи в штати з’єднань і частин, окремими автотранспортними батальйонами і ротами.
В сучасних умовах для забезпечення функціонування системи тилового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань підвезення автомобільним частинам і підрозділам подається вирішальна роль.
Автомобільні частини та підрозділи включають:
у центрі – окремі автомобільні частини (підрозділи) з’єднань (частин) матеріального забезпечення центрального підпорядкування;
в оперативному командуванні – окремі автомобільні батальйони і роти, підпорядковані оперативному командуванню, автомобільні частини (підрозділи) з’єднань (частин) матеріального забезпечення;
в армійському корпусі – автомобільні частини (підрозділи) з’єднань (частин) матеріального забезпечення;
у Військово-Повітряних Силах, Силах Протиповітряної оборони, Військово-Морських Силах – окремі автомобільні батальйони і роти, а також автомобільні підрозділи частин матеріального забезпечення.
Автомобільні частини і підрозділи виконують військові автомобільні перевезення в оперативній та військовій ланках тилу.
Військові автомобільні перевезення – це переміщення матеріальних засобів, особового складу, поранених і хворих, а також з’єднань, частин, установ і підрозділів з одного району (пункту) в інший, які здійснюються за планами військового командування з використанням автомобільного транспорту.
В залежності від призначення військові автомобільні перевезення розподіляються:
на оперативні – перевезення з’єднань, частин, підрозділів і установ;
на постачальні – перевезення матеріальних засобів для забезпечення бойових дій військ (сил) та їх повсякденного життя;
на морські – перевезення військових команд, військовослужбовців, що прямують до місця служби, на навчання та ін.;
на евакуаційні – перевезення поранених і хворих, несправного і непотрібного військам (силам) військового майна, а також трофеїв.
Автомобільні перевезення організовуються штабом тилу Міністерства оборони України і автотранспортною службою Центрального автодорожнього управління та військових сполучень під керівництвом заступника Міністра оборони України по тилу – начальника Тилу Збройних Сил України і виконуються за планами і засобами центру, у видах Збройних Сил України (крім сухопутних військ) – організовується заступниками командувачів видів Збройних Сил України з тилу і виконуються за планами і засобами видів Збройних Сил України.
2. Організація ВАП при підготовці і в ході наступального бою
Підготовка автотранспортної служби, автомобільних частин об’єднання до виконання завдань в наступальній операції включає:
розгортання автомобільних частин та системи управління ними;
поповнення запасів матеріальних засобів в автомобільних частинах до встановлених розмірів;
організацію технічного забезпечення, захист, оборону та охорону автомобільних частин та колон;
тактико-тилову підготовку особового складу автомобільних частин та підрозділів, злагодження автомобільних підрозділів та безпосередню підготовку їх до виконання перевезень.
Особлива увага при підготовці приділяється автомобільним частинам, які будуть виконувати перевезення матеріальних засобів військам, діючим на напрямку зосередження основних зусиль та в складі оперативних маневрових груп.
Планування перевезень автомобільним транспортом у наступальній операції здійснюється згідно з завданнями військ та можливими варіантами бойових дій на всю глибину операції.
Найбільш детально планується перевезення автомобільним транспортом при підготовці операції, виконанні найближчого завдання об’єднання (особливо на перші два дні бойових дій) введенні у бій та діях оперативної маневрової групи, другого ешелону об’єднання та десантів; першої операції об'єднання, крім того, при відбитті можливого вторгнення противника. На період виконання подальшого завдання об'єднання планування проводиться в загальних показниках з визначенням, головним чином, припускаємого обсягу перевезень автомобільним транспортом, завдань автомобільних частин та взаємодії їх у ході виконання перевезень з іншими органами тилу, а також заходів щодо швидкого відновлення боєздатності автомобільних частин.
До початку наступальної операції автомобільні частини оперативного командування, як правило, розгортаються в районах тилових баз (відділень баз) або в інших районах із урахуванням найбільш ефективного використання їх транспортних можливостей.
До початку першої операції автомобільні частини, об'єднання можуть бути у неповному складі. Автомобільні частини, яких бракує, у цьому випадку будуть прибувати до складу тилу оперативного командування у ході операції (бойових дій).
При веденні наступальної операції автомобільні частини перевозять матеріальні засоби, у першу чергу, військам першого ешелону, а також введеним у бій оперативним маневровим групам.
Начальник автотранспортної служби об'єднання в ході операції постійно контролює стан підпорядкованих автомобільних частин, виконання ними плану перевезень. За необхідності доповідає заступнику командувача з тилу та в штаб тилу про відхилення від виконання плану та труднощі, які виникли, а також пропозиції щодо уточнення плану перевезень.
При діях із застосування противником ядерної зброї основні зусилля автомобільних частин зосереджуються на перевезеннях матеріальних засобів військам, які продовжують активні наступальні дії на найважливіших напрямках. З цією метою начальник автотранспортної служби зобов’язаний вжити всіх заходів для установлення стану та відновлення боєздатності автомобільних частин, де вона частково втрачена. Для виконання автомобільних перевезень в інтересах військ, які продовжують наступ, використовуються в першу чергу, автомобільні частини та підрозділи, що зберегли боєздатність, а також резерв; за необхідності, проводиться маневр автомобільними частинами.
Переміщення автомобільних частин, підпорядкованих оперативному командуванню, в ході наступальної операції проводиться по мірі наближення до військ тилових баз (їх відділень). Автомобільні частини, які входять до складу цих з’єднань, переміщуються за військами, що забезпечуються.
Переміщення всіх з’єднань, частин та підрозділів за будь-яких обставин повинно здійснюватись тільки з запасами матеріальних засобів.
Армійським корпусам (дивізіям) першого ешелону матеріальні засоби підвозяться, як правило, автомобільними частинами бригад матеріального забезпечення оперативного командування (армійських корпусів та автомобільними частинами, підпорядкованими оперативному командуванню). За необхідності, армійські корпуси (дивізії) першого ешелону можуть підвозити матеріальні засоби своїми автомобільними частинами (підрозділами), якщо, при цьому, час, необхідний для одного рейсу (з урахуванням повернення цих автомобільних підрозділів в нові районі), не перевищує однієї доби, а інколи і декількох годин.
Автомобільні частини оперативного командування, автомобільні частини бригад матеріально забезпечення, підпорядкованих оперативному командуванню, перевезення матеріальних засобів армійським корпусам першого ешелону здійснюють, як правило, до складів бригад матеріального забезпечення армійських корпусів.
Дивізіям першого ешелону підвезення матеріальних засобів здійснюється корпусними бригадами матеріального забезпечення в райони розташування їх батальйонів матеріального забезпечення або в пункти передачі матеріальних засобів по маршрутах їх пересування для передачі вантажів на коротких зупинках.
При підвезенні матеріальних засобів з передачею їх армійським корпусам (дивізіям) на маршрутах пересування їх бригад (батальйонів) матеріального забезпечення пункти (райони) та час перевезення (передачі) вантажів визначається начальником, що організує підвезення. Відповідальність за зустріч автомобільних частин (підрозділів та своєчасне приймання вантажів покладається на заступників командувачів (командирів) з тилу тих об'єднань (з’єднань), на адресу яких вони підвозяться. За необхідності, вантажі в пунктах перевантаження (передачі) можуть викладатись на грунт під відповідальність представників відповідних армійських корпусів (дивізій).
Своїми автомобільними частинами та підрозділами здійснюють перевезення матеріальних засобів від тилових баз та їх відділень, бригад матеріального забезпечення оперативного командування (армійського корпусу) війська других ешелонів та резервів оперативного командування (армійського корпусу), з’єднання та окремі частини, підпорядковані оперативному командуванню (армійському корпусу), що знаходяться в районах зосередження, та ті, що прибувають до складу об'єднання, а також з’єднання, частини та установи оперативного тилу і спеціального технічного забезпечення.
У бригади матеріального забезпечення оперативного командування та в діючі на окремих напрямках частини їх сил і засобів матеріальні засоби перевозяться власними силами.
Для управління автомобільними частинами в наступальній операції застосовуються всі можливі засоби зв’язку перш за все, радіо та рухомі засоби. Управління здійснюється, як правило, окремими розпорядженнями, шляхом постановки завдань начальниками підлеглим особисто, технічними засобами зв’язку або через своїх представників. За необхідності вони можуть виїжджати в автомобільні частини, які діють на найбільш важливих напрямках та ділянках.
Автомобільні частини бригади матеріального забезпечення армійського корпусу із запасами матеріальних засобів можуть входити до складу армійського тилу оперативної маневрової групи оперативного командування, а автомобільні підрозділи батальйону матеріального забезпечення дивізії – до складу дивізіонного тилу оперативної маневрової групи армійського корпусу.
Із введенням головних сил оперативної маневрової групи оперативного командування (армійського корпусу) у бій доставлення запасів матеріальних засобів у війська на максимальну можливу глибину та евакуація поранених (хворих) можуть здійснюватись спеціально створеними охороняємими автомобільними колонами по збереженим охороняємим комунікаціям.
Підвезення матеріальних засобів (з’єднанням) частинам оперативної маневрової групи здійснюється автомобільними частинами (підрозділами) корпусного (дивізійного) тилу, які діють у складі її головних сил, у суворо призначений час. Строки та райони передачі матеріальних засобів установлюються командиром оперативної маневрової групи. За необхідності, за рішенням командира оперативної маневрової групи із складу автомобільних частин (підрозділів) виділяються автомобілі для перевезення поранених та хворих.
Управління автомобільними частинами цілеспрямована діяльність органів управління автотранспортної служби, командирів, штабів, органів виховної роботи щодо підтримання постійної бойової готовності автомобільних частин, підготовки їх до дій у ході операцій (бойових дій) і керівництва ними при виконанні поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами включає:
безперервне збирання, вивчення та аналіз даних оперативної і тилової обстановки, стану автомобільних частин;
прийняття рішень щодо їх використання, планування перевезень автомобільним транспортом і доведення завдань до виконавців;
організація та підтримання взаємодії органів управління автотранспортної служби з органами управління спеціальних військ і служб, автомобільних частин з іншими тиловими з’єднаннями, частинами та установами;
організацію та проведення заходів щодо підтримання бойової готовності на установленому рівні (відновлення боєздатності) автомобільних частин, виховній роботі в них;
захист, охорону та оборону;
організацію зв’язку;
безпосереднє керівництво підготовкою автомобільних частин до виконання завдань щодо перевезень, а також їх діями в ході виконання завдань;
організацію та здійснення контролю і узгодженої роботи автомобільного з іншими видами транспорту, інші заходи.
Управління автомобільними частинами будується на основі суворої єдиноначальності, централізації управління з наданням підлеглим ініціативи, непохитності та надійності у втіленні прийнятих рішень і планів у життя, особистої відповідальності начальників автотранспортної служби, командирів автомобільних частин за рішення, які приймаються, та дії підлеглих, а також за результати виконання ними поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами повинно бути стійким, безперервним, оперативним, прихованим і забезпечувати ефективне використання можливостей автомобільних частин.
Це досягається:
знанням реальної обстановки, що склалася, правильним з’ясуванням завдання, поставленого старшим командиром (начальником);
своєчасним прийняттям рішення, визначенням способів виконання завдань, поставлених старшим командиром (начальником), та чіткою постановкою завдань підлеглим;
організацію системи управління, наявністю зв’язку з підпорядкованими та взаємодіючими частинами, із старшим командиром і забезпеченням надійності їх роботи;
комплексним використанням всіх технічних засобів управління і зв’язку, а також засобів автоматизації управління військами;
організацією швидкої відбудови порушеного управління;
швидким реагуванням на зміну обстановки і своєчасним уточненням прийнятого рішення та поставлених завдань підлеглим;
збереженням у таємниці всіх заходів, пов’язаних з підготовкою та виконанням автомобільних перевезень, а також дотриманням правил прихованого управління військами;
високою виконавчою дисципліною, виявленням розумної ініціативи посадовими особами.
Управління організовують та здійснюють:
в центрі – штаб Тилу Міністерства оборони України та автотранспортна служба Центрального автодорожнього управління та військових сполучень Тилу Міністерства оборони України;
в оперативному командуванні – штаб тилу оперативного командування та автотранспортна служба;
в об'єднаннях військ Сил Протиповітряної оборони, Військово-Повітряних Сил та Військово-Морських Сил – штаби тилу;
в корпусі – штаби тилу (оргпланові відділи);
у з'єднаннях та частинах (крім автомобільних) – заступники командирів з тилу;
в автомобільних частинах – командири та штаби;
у з'єднаннях матеріального забезпечення та інших з'єднаннях і установах тилу – відповідні командири і штаби (оргпланові відділи).
Утримання, організація і методи роботи начальників автотранспортної служби, особового складу органів управління автотранспортної служби, командирів і штабів автотранспортної служби, командирів і штабів автомобільних частин визначаються обстановкою характером поставлених завдань і встановленими строками готовності органів управління автотранспортної служби, автомобільних частин до їх виконання.
У всіх випадках організація і методи роботи повинні забезпечувати:
- тверде та безперервне управління автомобільними частинами;
- своєчасне прийняття рішень, повне та якісне здійснення заходів з планування та виконання автомобільних перевезень;
- своєчасну та повну взаємодію органів управління автотранспортної служби з органами управління дорожньою службою, штабів автомобільних частин з вантажовідправниками, штабами дорожньо-комендантських частин;
- надання підлеглим як найбільше часу для безпосередньої підготовки до виконання завдань;
- оперативне реагування на зміну обстановки;
- найбільш ефективне використання транспортних можливостей автомобільних частин.
Начальник автотранспортної служби при прийнятті рішень (підготовці пропозицій) на застосування автомобільних частин в операції, плануванні військових автомобільних перевезень дії особового складу організує методом послідовної роботи, паралельної роботи або їх поєднанням (у ланці орган управління автотранспортної служби – автомобільна частина).
Вибір методу роботи, як правило, залежить від часу на підготовку і визначається заступником командуючого з тилу.
Командир автомобільної частини після отримання розпорядження на перевезення:
з’ясовує завдання;
проводить (або затверджує) розрахунок часу;
орієнтує своїх заступників, начальників служб та командирів підрозділів про отримане завдання;
оцінює обстановку;
приймає рішення;
віддає наказ (розпорядження);
дає вказівки на організацію всебічного забезпечення перевезень, управління, виховної роботи, контролю за підготовкою частин до виконання поставленого завдання і організує взаємодію.
При з’ясуванні отриманого завдання командир повинен зрозуміти його мету, в якій ланці тилу та який вид перевезень потрібно буде виконати (оперативні, постачальні, людські або евакуаційні); найменування та кількість вантажу, що підлягає перевезенню, звідки, куди, та до якого строку повинен бути доставлений вантаж; маршрут, відстань перевезень; скільки часу відводиться на підготовку та виконання перевезень; особливості підготовки особового складу та техніки до майбутніх перевезень, можливості вантажовідправників і вантажоодержувачів по завантаженню – вивантаженню, завдання та строки виконання евакуаційних перевезень.
В результаті з'ясування завдання він визначає заходи, які необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки частин до виконання поставленого завдання, визначає кому і як віддати попередні розпорядження.
Оцінюючи обстановку командир вивчає:
можливі дії противника на частину або її колони в районі розташування, завантаження, розвантаження та на маршрутах руху;
наявність, стан та ступінь готовності особового складу й автомобільної техніки підрозділів, її вантажопідйомність, транспортні можливості, матеріальне та технічне забезпечення;
стан маршрутів перевезень (їх дорожнє покриття та максимально можливі швидкості руху); особливості маршрутів (прихованість, наявність крутих затяжних підйомів та спусків, серпантинів, перевалів, бродів, мостів та переправ через ріки);
радіаційну, хімічну та бактеріологічну (біологічну) обстановку;
стан погоди, пору року та доби.
На основі оцінки обстановки командир проводить кількісно-якісний аналіз майбутніх завдань при підготовці та в ході перевезень, а також визначає найбільш доцільну послідовність роботи посадових осіб автомобільної частини.
З метою надання підлеглим більше часу на підготовку до майбутніх перевезень командир автомобільної частини в ході з'ясування завдання та оцінки обстановки віддає попередні розпорядження. В залежності від конкретної обстановки в них можуть ставитись завдання штабу щодо підготовки необхідних розрахунків та документів на перевезення; заступникам та начальникам служб – по виховній роботі, тиловому, медичному та технічному забезпеченню; командирам підрозділів – щодо підготовки підрозділів до виконання перевезень.
Рішення командир автомобільної частини приймає особисто на основі з'ясування отриманого завдання, оцінки обстановки та проведених штабом необхідних розрахунків.
У рішенні командир автомобільної частини визначає:
- завдання підрозділам;
- основні питання взаємодії та всебічного забезпечення перевезень;
- основні заходи щодо захисту, оборони та охорони;
- організацію управління.
Рішення оформляється на карті з пояснювальною запискою. Одночасно визначаються основні завдання щодо організації виховної роботи.
Для управління автомобільними частинами в наступальній операції застосовуються всі можливі засоби зв’язку, перш за все, радіо та рухомі засоби. Управління здійснюється, як правило, окремими розпорядженнями, шляхом постановки завдань начальниками підлеглим особисто, технічними засобами зв’язку або через своїх представників. За необхідності вони можуть вилітати (виїжджати) в автомобільні частини, які діють на найбільш важливих напрямках та ділянках.
Зв'язок органу управління автотранспортної служби оперативного командування з органами управління служби корпусу, а також зі штабами (командирами) автомобільних частин здійснюється в загальній системі зв’язку управління тилом.
Зв'язок командних пунктів автомобільних частин з частинами і підрозділами, що входять до їх складу або придані ним, організується за рішенням командирів автомобільних частин; зв'язок взаємодії організується згідно з розпорядженнями начальників штабів тилу об'єднань.
За втрати зв’язку як вищі, так і нижчі штаби (командири) зобов’язані вживати всіх заходів для негайного його відновлення.
Завчасна підготовка автотранспортної служби та автомобільних частин включає їх розвиток, створення необхідних групувань автомобільних частин, всебічну підготовку і вдосконалення органів управління автотранспортної служби і автомобільних частин, підтримання їх у високій бойовій та мобілізаційній готовності і організацію управління автомобільними частинами та підрозділами; виховну роботу в автомобільних частинах та підрозділах, прийняття рішень на здійснення перевезень автомобільним транспортом, їх планування і організацію в перших операціях.
Військові автомобільні перевезення плануються штабом тилу та автотранспортною службою об'єднання під керівництвом заступника командуючого з тилу за участю командувачів (начальників) родів військ, начальників спеціальних військ та служб.
Планування військових автомобільних перевезень має за мету визначити завдання автомобільним частинам і узгодити їх дії з роботою вантажовідправників, вантажоодержувачів та діями органів дорожньої служби.
Планування повинно бути направлене на забезпечення узгоджуючого та ефективного використання автомобільних частин та підрозділів різних ланок тилу.
Планування військових автомобільних перевезень включає:
збирання, узагальнення і аналіз даних про місцезнаходження, стан та завантаженість автомобільних частин (колон);
отримання завдань на перевезення та інших вихідних даних для їх планування;
розрахунок потреби транспортних засобів та необхідність залучень автомобільних частин і підрозділів нижчої ланки тилу;
розрахунок можливостей автомобільних частин та підрозділів з виконанням перевезень;
розподіл завдань між автомобільними частинами та перевезення;
вибір послідовності виконання перевезень;
віддання попередніх розпоряджень;
розробку плану перевезень та розпоряджень на його виконання;
завчасну підготовку вантажів та місць завантаження (розвантаження) вантажовідправниками і вантажоодержувачами.
Перспективне планування перевезень проводиться на операцію об'єднання з завдань військ та відображає роботу автомобільних частин вищої ланки.
3. Виконання ВАП
Командир підрозділу отримавши бойовий наказ на перевезення, зобов’язаний:
з'ясувати отримане завдання, порядок та строки його виконання, основні та запасні маршрути руху;
організувати підготовку особового складу та техніки до виконання бойового завдання;
провести бойовий розрахунок особового складу, встановити порядок оповіщення про напад противника та сигнали управління колоною;
перевірити у особового складу наявність та стан зброї, боєприпасів, належних засобів для надання медичної допомоги та індивідуального протихімічного захисту, а також за безпечність всіма видами постачання;
перевірити наявність та стан транспортних засобів, засобів зв’язку, замикання та супроводу колони, забезпеченість їх належним інструментом, запасними частинами, матеріалами та приладдям для підвищення прохідності;
вручити водіям автомобілів шляхові листи;
проінструктувати особовий склад колони про порядок та особливості виконання перевезень;
доповісти командиру батальйону (начальнику штабу) прпо тготовність колони до виконання перевезень.
Рух колони здійснюється в похідному порядку, який включає: автомобілі регулювання; автомобілі, що перевозять вантажі; автомобілі замикання. В залежності від умов виконання перевезення до складу колони можуть включатися машини забезпечення руху (інженерна техніка) та охорони (бронетранспортери).
Рух колони за маршрутом здійснюється у відповідності з маршрутним листом.
Ніхто, крім прямих начальників, не має права змінювати завдання автомобільним колонам або залучати їх до робіт не вказаних в маршрутному листі.
Завантаження (розвантаження) вантажів здійснюється силами та засобами вантажовідправників (вантажоодержувачів) у строки, встановлені наказом або розпорядженням на перевезення.
Командир автомобільної частини (підрозділу) відповідає за підготовку автомобілів (автопоїздів) для перевезення відповідних видів матеріальних засобів, своєчасне прибуття автомобільних колон під завантаження (розвантаження), а також за виконання особовим складом встановленого порядку та правил в районі завантаження (розвантаження). За необхідності прикриття вантажів, вантажовідправник забезпечує транспортні засоби брезентами.
Участь особового складу автомобільних частин (підрозділів) у вантажно-розвантажувальних роботах полягає:
у підготовці автотранспортних засобів для завантаження (розвантаження);
у своєчасному поданні автомобілів (автопоїздів) на вантажно-розвантажувальні площадки та поставлені їх в положення, зручне для виконаних вантажно-розвантажувальних робіт;
у контролі за правильним укладенням та кріпленням вантажів у кузовах автомобілів (автопоїздів);
у вжитті заходів для забезпечення найбільш повного використання вантажопідйомності та вантажосумісності автомобілів (автопоїздів);
у виведенні автомобілів з вантажно-розвантажувальної площадки.
Завантаження (розвантаження) автотранспортних засобів є одним з найважливіших елементів транспортного процесу. Скорочення часу завантаження (розвантаження) досягається:
попередньою підготовкою автотранспортних засобів та вантажів до перевезення;
організацією комплексного способу забезпечення військ та зберігання матеріальних засобів;
широким впровадженням контейнерного та пакетного способів транспортування та зберігання вантажів;
правильним вибором конструкцією, обладнанням районів завантаження (розвантаження), дотриманням статутного порядку та чіткою організацією роботи в них;
наявністю оптимального фонду завантаження (розвантаження);
подальшим підвищенням рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт;
високою професійною підготовкою особового складу вантажно-розвантажувальних команд та раціональним використанням засобів механізації;
удосконалення прийому та передачі матеріальних засобів;
надійним управлінням вантажно-розвантажувальним процесом.
Для приймання (здавання) матеріальних засобів на базах, складах, розвантажувальних станціях (портах, пристанях та аеродромах) матеріального забезпечення обладнуються райони завантаження (розвантаження) вантажів, які включають:
управління бази (складу);
контрольно-перепускні пункти;
диспетчерський пункт;
район (пункт) очікування автомобільних колон перед завантаженням (розвантаженням);
пункти завантаження (розвантаження);
дозиметричний пост;
основні запаси шляху для в’їзду в район завантаження (розвантаження) та виїзду з нього на автомобільну дорогу;
лінії зв’язку;
засоби регулювання (регулювальники, дорожні знаки, показники).
Відпускання матеріальних засобів зі складу проводиться за нарядами або накладними, визначеними керівництвом по обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах, введеними в дію наказом Міністра Оборони СРСР від 18.10.1979 року № 260.
Матеріальні засоби завантажені на автомобілі (автопоїзди), колони, приймаються супроводжувачем, а за його відсутності – начальником колони. У цьому випадку начальнику колони вручаються два екземпляри наряду. Перший екземпляр з відміткою вантажоодержувача про прийом матеріальних засобів повертається начальнику колони, другий залишається у вантажоодержувача.
Для контролю за збереженням вантажу, що перевозиться та встановлення відповідальності водіїв за матеріальні засоби, що перевозяться, склад (вантажовідправник) виписує та вручає кожному водію супровідний лист.
Супровідний лист виписується на кожний автомобіль у двох екземплярах: перший вручається водію під розписку у другому екземплярі, другий – залишається у вантажовідправника.
Приймальник вантажу за відповідності фактичної кількості та якості вантажу даним наряду, робить в наряді та супровідних листах відмітку „вантаж прийнятий”. Підпис приймальника завіряється гербовою мастичною печаткою. У випадку невідповідності кількості та якості вантажу даним наряду (накладної) складається акт.
При перевезенні вантажу одним автомобілем супровідний лист не виписується.
У випадку втрати супровідного листа начальник колони перевіряє вантаж та оформляє факт втрати супровідного листа актом із зазначенням в ньому матеріальних засобів, що знаходяться у машині.
Після закінчення завантаження (розвантаження) матеріальних засобів група завантажених (розвантажених) автомобілів прямує в район (пункт) зосередження автомобільних колон після завантаження (розвантаження). Начальник колони пред’являє начальнику складу (вантажовідправнику, вантажоодержувачу) маршрутний лист для відмітки часу закінчення завантаження (розвантаження).
За затримку автомобільної колони на завантаженні (розвантаженні) більше установленого часу вантажовідправники і вантажоодержувачі несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством. Начальник колони в цьому випадку зобов’язаний скласти акт простою (прогону) автомобілів.
Перед початком руху начальник колони перевіряє правильність укладення, ув’язки та закріплення вантажів, проводить інструктаж про порядок здійснення маршу та подає команду на рух колони в район призначення.
Після прибуття автомобільної колони в частину після виконання завдання на перевезення виконані документи – наряд (накладна), супровідні листи – висилаються штабом частини вантажовідправнику.
Командири підрозділів (начальники колон) після прибуття колони організують обслуговування та необхідний ремонт автомобілів і прицепів залучаючи до цього увесь вільний особовий склад для того, щоб підрозділ (колона) в найкоротший строк у повній готовності до виконання наступного завдання на перевезення.
У процесі завантаження матеріальних засобів водій контролює правильність укладення вантажів у кузові автомобіля, причепа, справність упаковки та пломб, закріплення та ув’язування вантажів, а начальник автомобільної колони на підставі супровідних листів на перевезення матеріальних засобів, що подаються водіями, відмічає у шляховому листі водія вид та масу вантажу, що перевозиться.
При завантаженні військових вантажів, для найбільш повного використання вантажопідйомності автотранспортного засобу, слід керуватись нормами завантаження та схемами раціонального укладання, що приведені у довідниках норм завантаження матеріальних засобів на вантажні автомобілі (автопоїзди) та причепи.
У випадку відсутності довідкових даних, для вибору раціонального варіанту розміщення тарно-штучних вантажів проводиться розрахунок шляхом почергового ділення ширини та довжини кузова автомобіля, висоти його борту на відповідні габаритні розміри вантажного місця, враховуючи можливість його кантування та ярусності завантаження. Доцільно в першу чергу максимально використати ширину кузова, а потім його довжину. При залишку вільного об’єму кузова застосовується комбінована система розташування вантажів.
Укладка вантажу у кузовах автотранспортних засобів повинна починатись від кабіни (переднього борту) рядами на всю висоту завантаження. За вагою вантаж повинен розподілятись симетрично відносно повздовжньої осі кузова та рівномірно по всій його площі. Неповний ряд повинен бути останнім. Вантаж уміщується щільно. У пустоти між окремими вантажними одиницями встановлюють дерев’яні прокладки, розпорки і таке інше.
Вантажні місця не закріплюються, якщо верхній ярус виступає вище бортів не більше половини своєї висоти, а за малої висоти вантажних місць (до 160 мм) – на одну третину.
У кузові, задній борт якого нижче бокових, вантаж в останньому ряді укладається на висоті заднього борту.
Вантажі, різні по розміру, масі та міцності, укладаються таким чином, щоб виключити можливий тиск (вертикальний, повздовжній, поперечний) більш важких вантажних одиниць на легкі або маломіцні.
Вантажі у м’якій тарі (мішки, кулі) при одноярусній укладці розташовуються зшивками (зав’язками) вверх, при багатоярусній укладці – горизонтальними рядами зшивками (зав’язками) всередину.
При спільному перевезенні вантажів у ящичній тарі та у м’якій упаковці, м’яка тара не повинна торкатися гострих кутів ящиків.
Висота автотранспортного засобу з вантажем від поверхні дороги не повинна перевищувати3,8 метра, крайня його точка по ширині повинна знаходитись на відстані не більше 0,4 метра від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного вогню, а звішування вантажу за задній борт допускається не більше ніж на 1 метр, при цьому задній борт повинен бути відкритий та підвішений так, щоб було видно світлові прибори, у тому числі стоп-сигнали та показники поворотів, світлоповертаючі пристрої, номерні та розпізнавальні знаки.
Під час перевезення вантажу, що виступає за вказані габарити автотранспортного засобу, крайні по ширині спереду та ззаду точки вантажу повинні бути позначені вдень – сигнальними щитками або прапорцями розміром 400х400 мм (з нанесеними по діагоналі червоними та білими, що чергуються, полосами шириною 50 мм з обох боків щитка або прапорця), а в нічний час та в умовах недостатньої видимості – світлоповертаючими пристроями і ліхтарями (спереду – білого, ззаду – червоного кольору).
Рух автомобілів у районі завантаження (розвантаження) здійснюється у відповідності з правилами та установленими знаками. Швидкість руху автомобіля на під’їзних шляхах допускається не більше 10 км/год, а біля місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт не більше 5 км/год.
4. Забезпечення автомобільних розділів (частин) при підготовці і в ході здійснення ВАП.
В автомобільних частинах тилове забезпечення організовується у служба тилу та начальниками служб.
У відповідності із вказівками командира частини на виконання автомобільних перевезень під керівництвом заступника командира з тилу (постачання), начальники служб складають розрахунки на матеріальне забезпечення колон і віддають необхідні розпорядження та вказівки щодо забезпечення колон своїми службами.
Потреба матеріальних засобів для забезпечення дій автомобільних частин визначається із врахуванням наявності, втраті їх у ході перевезень та необхідних запасів у кінці виконання завдання. Норми витрати встановлюються наказами Міністра Оборони України, а також вищим командиром із врахуваннями завдань, що вирішуються автомобільною частиною. Вихідними даними для визначення потреби матеріальних засобів автомобільної частини (автомобільної колони) є:
плануємий строк виконання перевезень;
склад колони;
норми витрати палива та мастильних матеріалів, запасних частин та інших матеріальних засобів;
умови виконання перевезень (можлива дія противника, відстань перевезень, стан доріг, погоди, пори року та доби).
У розрахунках передбачаються непорушні запаси матеріальних засобів на частину (автомобільну колону) та незнижуємі норми запасів пального в баках кожного автомобіля у розмірі 0,2 заправки.
Непорушні запаси витрачаються з дозволу командира частини, а у невідкладних випадках з дозволу командира роти (начальника автомобільної колони) із наступною доповіддю про це старшому начальнику.
Дозаправка техніки автомобільних колон пальним у дорозі здійснюється із використанням штатних автопаливозаправників та інших технічних засобів, що включаються до складу колон.
Харчування особового складу автомобільної колони організується у будь-якій обстановці. Гаряча їжа, як правило, готується три рази на добу. За неможливості у ході виконання перевезень організувати триразове харчування гарячою їжею, вона готується та видається два рази на добу; у проміжках між її прийманням особовому складу колони для харчування видається на руки частина добової норми продуктів у сухому вигляді. Командири всіх ступенів вживають всіх заходів для того, щоб гаряча їжа та питна вода видавались особовому складу повністю у встановлений час.
Для приготування їжі, її видачі та забезпечення особового складу хлібом, цукром, чаєм, тютюновими виробами, сірниками та питною водою в автомобільних колонах у складі автомобільних рот розгортаються продовольчі пункти.
Видача гарячої їжі проводиться за вказівкою начальника колони, як правило, в районах очікування завантаження, на привалах, зупинках (нічному чи денному відпочинку) у районах зосередження після розвантаження.
В умовах дій на території, несприятливих у санітарно-епідеміологічному відношенні, автомобільні колони забезпечуються запасом питної води.
За необхідності автомобільні колони забезпечуються паливом для приготування їжі та обігріву особового складу.
Медичне забезпечення особового складу колон організовується начальником медичної служби автомобільної частини. Під час підготовки до перевезень проводиться:
збирання відомостей про санітарно-епідеміологічний стан району, у якому передбачається виконання наступних перевезень;
заходи щодо попередження захворювань особового складу при виконанні перевезень;
надання пораненим та хворим медичної допомоги;
заняття з особовим складом про надання само- та взаємодопомоги при пораненні, доукомплектування індивідуальних аптечок та сумок військових медичних витратним медичним майном.
До складу автомобільної колони направляється санітарний інструктор, який відповідає за організацію профілактичних заходів та надання медичної допомоги у ході виконання завдання.
У ході перевезень поранені та хворі, які потребують стаціонарного лікування, за вказівкою начальника колони передаються в найближчі за шляхом руху лікувальні установи.
Технічне забезпечення організовується та здійснюється з метою забезпечення авт...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора