Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Організація АТЗ та виконання ВАП перевезення колоною автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і ВТМ бмз омбр в наступі, в умовах використання противником зброї масового ураження.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра будови та експлуатації базових машин
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Автотехнічне забезпечення та військові автомобільні перевезення
Група:
АП
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Львівський інститут Сухопутних військ
Національного університету “Львівська Політехніка”
Кафедра будови та експлуатації базових машин
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни АТЗ та ВАП на тему:
“ Організація АТЗ та виконання ВАП перевезення колоною автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і ВТМ бмз омбр в наступі, в умовах використання противником зброї масового ураження. ”
Виконав: курсант навчальна група 351АП
Перевірив: професор кафедри
Львів-2007
ЗМІСТ
ВСТУП.............................................................................................................3
Завдання та склад автомобільних підрозділів (частин)…………………..3
Організаційно-штатна структура роти підвозу боєприпасів
батальйону матеріального забезпечення ОМБр та призначення…………4
Організація ВАП при підготовці та в ході маршу…………………………5
Виконання ВАП……………………………………………………………...9
Тилове, технічне та медичне забезпечення автомобільних
підрозділів при підготовці та в ході маршу..................................................16
Захист, охорона та оборона автомобільних частин (підрозділів)………...19
ВИСНОВОК……………………………………………………………….....22
ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………...23
ВСТУП
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладається на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного народу України покладається на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок яких визначається законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
В сучасних умовах для забезпечення функціонування системи типового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підведення матеріальних засобів військам. У вирішені завдань підведення автомобільними частинами і підрозділам надається вирішальна роль.
1. Завдання та склад автомобільних підрозділів (частин).
В сучасних умовах забезпечення функціонування системи тилового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань підвезення автомобільними частинами і підрозділами надається вирішальна роль.
Автомобільні частини та підрозділи, маючи високу маневреність, здатні виконувати перевезення в будь-яких умовах бойової обстановки, по дорогах і бездоріжжю, забезпечити доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення. Крім того автомобільний транспорт виконує роль зв'язуючи ланки, що об'єднує всі інші види транспорту: залізничний, водний, повітряний і трубопровідний.
2. Організаційно-штатна структура роти підвозу боєприпасів батальйону матеріального забезпечення ОМБр та призначення.
Автомобільні частини завжди повинні бути готові до перегрупувань на великі відстані в умовах постійної загрози дій противника, радіоактивного, зруйнувань доріг та переправ. Перегрупувань автомобільних частин здійснюється після їх відмобілізовувався у період оперативного розгортання військ з метою підсилення та створення нових угрупувань типу
об'єднань, що є на мирний час, для виконання завдань у перших операціях та здійснення завдань у перших операціях та здійснення масових перевезень матеріальних засобів із стаціонарних складів на польові із урахуванням прийнятого на воєнний час ешелонування запасів.
Автомобільні частини здійснюють перегрупування самостійним пересуванням або пересуванням в складі оперативних об'єднань.
Пересування автомобільних частин може здійснюватись своїм ходом, перевезенням залізничним, морським транспортом чи пересування комбінованим способом.
Основним способом пересування автомобільних частин є марш.
При будь-якому способі пересування автомобільні частини повинні прибути у призначений район своєчасно та в повній готовності до виконання завдань на перевезення із запасами матеріальних засобів, що отримуються в районах відмобілізування для тих об'єднань, до складу яких вони призначені.
В автомобільній службі, що планує пересування автомобільних частин, розробляється графік пересування автомобільних частин, у якому, як правило зазначається: положення автомобільних частин у районах, склад колон, маршрути руху, запасні маршрути, шляхи обходу великих населених пунктів, мостів та переправ при їх зруйнуванні, вихідні рубежі, рубежі регулювання та час їх проходження головою колон автомобільних колон і час привалів та відпочинку, склади, ремонтні та медичні установи, пункти заправлення машин пальним та інші органи тилу, розгорнуті за планом вищого командування для забезпечення пересування. До графіку пересування автомобільних частин може додаватись пояснювальна записка. У пояснювальній записці зазвичай зазначається:
- завдання автомобільних частин на пересування та перевезення матеріальних засобів;
- організація руху по днях;
- тилове, медичне та технічне забезпечення автомобільних частин при пересуванні, взаємодія зі службами, органами тилу та технічного забезпечення об'єднань, територією яких здійснюються пересування;
- захист, охорона та оборона автомобільних частин;
- організація управління та зв'язку.
3. Організація ВАП при підготовці і в ході наступального бою
Підготовка автотранспортної служби, автомобільних частин об’єднання до виконання завдань в наступальній операції включає:
розгортання автомобільних частин та системи управління ними;
поповнення запасів матеріальних засобів в автомобільних частинах до встановлених розмірів;
організацію технічного забезпечення, захист, оборону та охорону автомобільних частин та колон;
тактико-тилову підготовку особового складу автомобільних частин та підрозділів, злагодження автомобільних підрозділів та безпосередню підготовку їх до виконання перевезень.
Особлива увага при підготовці приділяється автомобільним частинам, які будуть виконувати перевезення матеріальних засобів військам, діючим на напрямку зосередження основних зусиль та в складі оперативних маневрових груп.
До початку наступальної операції автомобільні частини оперативного командування, як правило, розгортаються в районах тилових баз (відділень баз) або в інших районах із урахуванням найбільш ефективного використання їх транспортних можливостей.
Начальник автотранспортної служби об'єднання в ході операції постійно контролює стан підпорядкованих автомобільних частин, виконання ними плану перевезень. За необхідності доповідає заступнику командувача з тилу та в штаб тилу про відхилення від виконання плану та труднощі, які виникли, а також пропозиції щодо уточнення плану перевезень.
Переміщення всіх з’єднань, частин та підрозділів за будь-яких обставин повинно здійснюватись тільки з запасами матеріальних засобів.
Армійським корпусам (дивізіям) першого ешелону матеріальні засоби підвозяться, як правило, автомобільними частинами бригад матеріального забезпечення оперативного командування (армійських корпусів та автомобільними частинами, підпорядкованими оперативному командуванню). За необхідності, армійські корпуси (дивізії) першого ешелону можуть підвозити матеріальні засоби своїми автомобільними частинами (підрозділами), якщо, при цьому, час, необхідний для одного рейсу (з урахуванням повернення цих автомобільних підрозділів в нові районі), не перевищує однієї доби, а інколи і декількох годин.
Автомобільні частини оперативного командування, автомобільні частини бригад матеріально забезпечення, підпорядкованих оперативному командуванню, перевезення матеріальних засобів армійським корпусам першого ешелону здійснюють, як правило, до складів бригад матеріального забезпечення армійських корпусів.
Дивізіям першого ешелону підвезення матеріальних засобів здійснюється корпусними бригадами матеріального забезпечення в райони розташування їх батальйонів матеріального забезпечення або в пункти передачі матеріальних засобів по маршрутах їх пересування для передачі вантажів на коротких зупинках.
При підвезенні матеріальних засобів з передачею їх армійським корпусам (дивізіям) на маршрутах пересування їх бригад (батальйонів) матеріального забезпечення пункти (райони) та час перевезення (передачі) вантажів визначається начальником, що організує підвезення. Відповідальність за зустріч автомобільних частин (підрозділів та своєчасне приймання вантажів покладається на заступників командувачів (командирів) з тилу тих об'єднань (з’єднань), на адресу яких вони підвозяться. За необхідності, вантажі в пунктах перевантаження (передачі) можуть викладатись на грунт під відповідальність представників відповідних армійських корпусів (дивізій).
Своїми автомобільними частинами та підрозділами здійснюють перевезення матеріальних засобів від тилових баз та їх відділень, бригад матеріального забезпечення оперативного командування (армійського корпусу) війська других ешелонів та резервів оперативного командування (армійського корпусу), з’єднання та окремі частини, підпорядковані оперативному командуванню (армійському корпусу), що знаходяться в районах зосередження, та ті, що прибувають до складу об'єднання, а також з’єднання, частини та установи оперативного тилу і спеціального технічного забезпечення.
Управління автомобільними частинами цілеспрямована діяльність органів управління автотранспортної служби, командирів, штабів, органів виховної роботи щодо підтримання постійної бойової готовності автомобільних частин, підготовки їх до дій у ході операцій (бойових дій) і керівництва ними при виконанні поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами включає:
безперервне збирання, вивчення та аналіз даних оперативної і тилової обстановки, стану автомобільних частин;
прийняття рішень щодо їх використання, планування перевезень автомобільним транспортом і доведення завдань до виконавців;
організація та підтримання взаємодії органів управління автотранспортної служби з органами управління спеціальних військ і служб, автомобільних частин з іншими тиловими з’єднаннями, частинами та установами;
організацію та проведення заходів щодо підтримання бойової готовності на установленому рівні (відновлення боєздатності) автомобільних частин, виховній роботі в них;
захист, охорону та оборону;
організацію зв’язку;
безпосереднє керівництво підготовкою автомобільних частин до виконання завдань щодо перевезень, а також їх діями в ході виконання завдань;
організацію та здійснення контролю і узгодженої роботи автомобільного з іншими видами транспорту, інші заходи.
Управління автомобільними частинами будується на основі суворої єдиноначальності, централізації управління з наданням підлеглим ініціативи, непохитності та надійності у втіленні прийнятих рішень і планів у життя, особистої відповідальності начальників автотранспортної служби, командирів автомобільних частин за рішення, які приймаються, та дії підлеглих, а також за результати виконання ними поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами повинно бути стійким, безперервним, оперативним, прихованим і забезпечувати ефективне використання можливостей автомобільних частин.
Це досягається:
знанням реальної обстановки, що склалася, правильним з’ясуванням завдання, поставленого старшим командиром (начальником);
своєчасним прийняттям рішення, визначенням способів виконання завдань, поставлених старшим командиром (начальником), та чіткою постановкою завдань підлеглим;
організацію системи управління, наявністю зв’язку з підпорядкованими та взаємодіючими частинами, із старшим командиром і забезпеченням надійності їх роботи;
комплексним використанням всіх технічних засобів управління і зв’язку, а також засобів автоматизації управління військами;
організацією швидкої відбудови порушеного управління;
швидким реагуванням на зміну обстановки і своєчасним уточненням прийнятого рішення та поставлених завдань підлеглим;
збереженням у таємниці всіх заходів, пов’язаних з підготовкою та виконанням автомобільних перевезень, а також дотриманням правил прихованого управління військами;
високою виконавчою дисципліною, виявленням розумної ініціативи посадовими особами.
Управління організовують та здійснюють:
в центрі – штаб Тилу Міністерства оборони України та автотранспортна служба Центрального автодорожнього управління та військових сполучень Тилу Міністерства оборони України;
в оперативному командуванні – штаб тилу оперативного командування та автотранспортна служба;
в об'єднаннях військ Сил Протиповітряної оборони, Військово-Повітряних Сил та Військово-Морських Сил – штаби тилу;
в корпусі – штаби тилу (оргпланові відділи);
у з'єднаннях та частинах (крім автомобільних) – заступники командирів з тилу;
в автомобільних частинах – командири та штаби;
у з'єднаннях матеріального забезпечення та інших з'єднаннях і установах тилу – відповідні командири і штаби (оргпланові відділи).
4. Виконання ВАП
Командир підрозділу отримавши бойовий наказ на перевезення, зобов’язаний:
з'ясувати отримане завдання, порядок та строки його виконання, основні та запасні маршрути руху;
організувати підготовку особового складу та техніки до виконання бойового завдання;
провести бойовий розрахунок особового складу, встановити порядок оповіщення про напад противника та сигнали управління колоною;
перевірити у особового складу наявність та стан зброї, боєприпасів, належних засобів для надання медичної допомоги та індивідуального протихімічного захисту, а також за безпечність всіма видами постачання;
перевірити наявність та стан транспортних засобів, засобів зв’язку, замикання та супроводу колони, забезпеченість їх належним інструментом, запасними частинами, матеріалами та приладдям для підвищення прохідності;
вручити водіям автомобілів шляхові листи;
проінструктувати особовий склад колони про порядок та особливості виконання перевезень;
доповісти командиру батальйону (начальнику штабу) прпо тготовність колони до виконання перевезень.
Рух колони здійснюється в похідному порядку, який включає: автомобілі регулювання; автомобілі, що перевозять вантажі; автомобілі замикання. В залежності від умов виконання перевезення до складу колони можуть включатися машини забезпечення руху (інженерна техніка) та охорони (бронетранспортери).
Рух колони за маршрутом здійснюється у відповідності з маршрутним листом.
Ніхто, крім прямих начальників, не має права змінювати завдання автомобільним колонам або залучати їх до робіт не вказаних в маршрутному листі.
Завантаження (розвантаження) вантажів здійснюється силами та засобами вантажовідправників (вантажоодержувачів) у строки, встановлені наказом або розпорядженням на перевезення.
Командир автомобільної частини (підрозділу) відповідає за підготовку автомобілів (автопоїздів) для перевезення відповідних видів матеріальних засобів, своєчасне прибуття автомобільних колон під завантаження (розвантаження), а також за виконання особовим складом встановленого порядку та правил в районі завантаження (розвантаження). За необхідності прикриття вантажів, вантажовідправник забезпечує транспортні засоби брезентами.
Участь особового складу автомобільних частин (підрозділів) у вантажно-розвантажувальних роботах полягає:
у підготовці автотранспортних засобів для завантаження (розвантаження);
у своєчасному поданні автомобілів (автопоїздів) на вантажно-розвантажувальні площадки та поставлені їх в положення, зручне для виконаних вантажно-розвантажувальних робіт;
у контролі за правильним укладенням та кріпленням вантажів у кузовах автомобілів (автопоїздів);
у вжитті заходів для забезпечення найбільш повного використання вантажопідйомності та вантажосумісності автомобілів (автопоїздів);
у виведенні автомобілів з вантажно-розвантажувальної площадки.
Завантаження (розвантаження) автотранспортних засобів є одним з найважливіших елементів транспортного процесу. Скорочення часу завантаження (розвантаження) досягається:
попередньою підготовкою автотранспортних засобів та вантажів до перевезення;
організацією комплексного способу забезпечення військ та зберігання матеріальних засобів;
широким впровадженням контейнерного та пакетного способів транспортування та зберігання вантажів;
правильним вибором конструкцією, обладнанням районів завантаження (розвантаження), дотриманням статутного порядку та чіткою організацією роботи в них;
наявністю оптимального фонду завантаження (розвантаження);
подальшим підвищенням рівня механізації вантажно-розвантажувальних робіт;
високою професійною підготовкою особового складу вантажно-розвантажувальних команд та раціональним використанням засобів механізації;
удосконалення прийому та передачі матеріальних засобів;
надійним управлінням вантажно-розвантажувальним процесом.
Для приймання (здавання) матеріальних засобів на базах, складах, розвантажувальних станціях (портах, пристанях та аеродромах) матеріального забезпечення обладнуються райони завантаження (розвантаження) вантажів, які включають:
управління бази (складу);
контрольно-перепускні пункти;
диспетчерський пункт;
район (пункт) очікування автомобільних колон перед завантаженням (розвантаженням);
пункти завантаження (розвантаження);
дозиметричний пост;
основні запаси шляху для в’їзду в район завантаження (розвантаження) та виїзду з нього на автомобільну дорогу;
лінії зв’язку;
засоби регулювання (регулювальники, дорожні знаки, показники).
Відпускання матеріальних засобів зі складу проводиться за нарядами або накладними, визначеними керівництвом по обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах, введеними в дію наказом Міністра Оборони СРСР від 18.10.1979 року № 260.
Матеріальні засоби завантажені на автомобілі (автопоїзди), колони, приймаються супроводжувачем, а за його відсутності – начальником колони. У цьому випадку начальнику колони вручаються два екземпляри наряду. Перший екземпляр з відміткою вантажоодержувача про прийом матеріальних засобів повертається начальнику колони, другий залишається у вантажоодержувача.
Для контролю за збереженням вантажу, що перевозиться та встановлення відповідальності водіїв за матеріальні засоби, що перевозяться, склад (вантажовідправник) виписує та вручає кожному водію супровідний лист.
Супровідний лист виписується на кожний автомобіль у двох екземплярах: перший вручається водію під розписку у другому екземплярі, другий – залишається у вантажовідправника.
Приймальник вантажу за відповідності фактичної кількості та якості вантажу даним наряду, робить в наряді та супровідних листах відмітку „вантаж прийнятий”. Підпис приймальника завіряється гербовою мастичною печаткою. У випадку невідповідності кількості та якості вантажу даним наряду (накладної) складається акт.
При перевезенні вантажу одним автомобілем супровідний лист не виписується.
У випадку втрати супровідного листа начальник колони перевіряє вантаж та оформляє факт втрати супровідного листа актом із зазначенням в ньому матеріальних засобів, що знаходяться у машині.
Після закінчення завантаження (розвантаження) матеріальних засобів група завантажених (розвантажених) автомобілів прямує в район (пункт) зосередження автомобільних колон після завантаження (розвантаження). Начальник колони пред’являє начальнику складу (вантажовідправнику, вантажоодержувачу) маршрутний лист для відмітки часу закінчення завантаження (розвантаження).
За затримку автомобільної колони на завантаженні (розвантаженні) більше установленого часу вантажовідправники і вантажоодержувачі несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством. Начальник колони в цьому випадку зобов’язаний скласти акт простою (прогону) автомобілів.
Перед початком руху начальник колони перевіряє правильність укладення, ув’язки та закріплення вантажів, проводить інструктаж про порядок здійснення маршу та подає команду на рух колони в район призначення.
Після прибуття автомобільної колони в частину після виконання завдання на перевезення виконані документи – наряд (накладна), супровідні листи – висилаються штабом частини вантажовідправнику.
Командири підрозділів (начальники колон) після прибуття колони організують обслуговування та необхідний ремонт автомобілів і прицепів залучаючи до цього увесь вільний особовий склад для того, щоб підрозділ (колона) в найкоротший строк у повній готовності до виконання наступного завдання на перевезення.
У процесі завантаження матеріальних засобів водій контролює правильність укладення вантажів у кузові автомобіля, причепа, справність упаковки та пломб, закріплення та ув’язування вантажів, а начальник автомобільної колони на підставі супровідних листів на перевезення матеріальних засобів, що подаються водіями, відмічає у шляховому листі водія вид та масу вантажу, що перевозиться.
При завантаженні військових вантажів, для найбільш повного використання вантажопідйомності автотранспортного засобу, слід керуватись нормами завантаження та схемами раціонального укладання, що приведені у довідниках норм завантаження матеріальних засобів на вантажні автомобілі (автопоїзди) та причепи.
У випадку відсутності довідкових даних, для вибору раціонального варіанту розміщення тарно-штучних вантажів проводиться розрахунок шляхом почергового ділення ширини та довжини кузова автомобіля, висоти його борту на відповідні габаритні розміри вантажного місця, враховуючи можливість його кантування та ярусності завантаження. Доцільно в першу чергу максимально використати ширину кузова, а потім його довжину. При залишку вільного об’єму кузова застосовується комбінована система розташування вантажів.
Укладка вантажу у кузовах автотранспортних засобів повинна починатись від кабіни (переднього борту) рядами на всю висоту завантаження. За вагою вантаж повинен розподілятись симетрично відносно повздовжньої осі кузова та рівномірно по всій його площі. Неповний ряд повинен бути останнім. Вантаж уміщується щільно. У пустоти між окремими вантажними одиницями встановлюють дерев’яні прокладки, розпорки і таке інше.
Вантажні місця не закріплюються, якщо верхній ярус виступає вище бортів не більше половини своєї висоти, а за малої висоти вантажних місць (до 160 мм) – на одну третину.
У кузові, задній борт якого нижче бокових, вантаж в останньому ряді укладається на висоті заднього борту.
Вантажі, різні по розміру, масі та міцності, укладаються таким чином, щоб виключити можливий тиск (вертикальний, повздовжній, поперечний) більш важких вантажних одиниць на легкі або маломіцні.
Вантажі у м’якій тарі (мішки, кулі) при одноярусній укладці розташовуються зшивками (зав’язками) вверх, при багатоярусній укладці – горизонтальними рядами зшивками (зав’язками) всередину.
При спільному перевезенні вантажів у ящичній тарі та у м’якій упаковці, м’яка тара не повинна торкатися гострих кутів ящиків.
Висота автотранспортного засобу з вантажем від поверхні дороги не повинна перевищувати3,8 метра, крайня його точка по ширині повинна знаходитись на відстані не більше 0,4 метра від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного вогню, а звішування вантажу за задній борт допускається не більше ніж на 1 метр, при цьому задній борт повинен бути відкритий та підвішений так, щоб було видно світлові прибори, у тому числі стоп-сигнали та показники поворотів, світлоповертаючі пристрої, номерні та розпізнавальні знаки.
Під час перевезення вантажу, що виступає за вказані габарити автотранспортного засобу, крайні по ширині спереду та ззаду точки вантажу повинні бути позначені вдень – сигнальними щитками або прапорцями розміром 400х400 мм (з нанесеними по діагоналі червоними та білими, що чергуються, полосами шириною 50 мм з обох боків щитка або прапорця), а в нічний час та в умовах недостатньої видимості – світлоповертаючими пристроями і ліхтарями (спереду – білого, ззаду – червоного кольору).
Рух автомобілів у районі завантаження (розвантаження) здійснюється у відповідності з правилами та установленими знаками. Швидкість руху автомобіля на під’їзних шляхах допускається не більше 10 км/год, а біля місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт не більше 5 км/год.
5. Тилове, технічне та медичне забезпечення автомобільних підрозділів при підготовці та в ході маршу.
В автомобільних частинах тилове забезпечення організовується у служба тилу та начальниками служб.
У відповідності із вказівками командира частини на виконання автомобільних перевезень під керівництвом заступника командира з тилу (постачання), начальники служб складають розрахунки на матеріальне забезпечення колон і віддають необхідні розпорядження та вказівки щодо забезпечення колон своїми службами.
Потреба матеріальних засобів для забезпечення дій автомобільних частин визначається із врахуванням наявності, втраті їх у ході перевезень та необхідних запасів у кінці виконання завдання. Норми витрати встановлюються наказами Міністра Оборони України, а також вищим командиром із врахуваннями завдань, що вирішуються автомобільною частиною. Вихідними даними для визначення потреби матеріальних засобів автомобільної частини (автомобільної колони) є:
плануємий строк виконання перевезень;
склад колони;
норми витрати палива та мастильних матеріалів, запасних частин та інших матеріальних засобів;
умови виконання перевезень (можлива дія противника, відстань перевезень, стан доріг, погоди, пори року та доби).
У розрахунках передбачаються непорушні запаси матеріальних засобів на частину (автомобільну колону) та незнижуємі норми запасів пального в баках кожного автомобіля у розмірі 0,2 заправки.
Непорушні запаси витрачаються з дозволу командира частини, а у невідкладних випадках з дозволу командира роти (начальника автомобільної колони) із наступною доповіддю про це старшому начальнику.
Дозаправка техніки автомобільних колон пальним у дорозі здійснюється із використанням штатних автопаливозаправників та інших технічних засобів, що включаються до складу колон.
Харчування особового складу автомобільної колони організується у будь-якій обстановці. Гаряча їжа, як правило, готується три рази на добу. За неможливості у ході виконання перевезень організувати триразове харчування гарячою їжею, вона готується та видається два рази на добу; у проміжках між її прийманням особовому складу колони для харчування видається на руки частина добової норми продуктів у сухому вигляді. Командири всіх ступенів вживають всіх заходів для того, щоб гаряча їжа та питна вода видавались особовому складу повністю у встановлений час.
Для приготування їжі, її видачі та забезпечення особового складу хлібом, цукром, чаєм, тютюновими виробами, сірниками та питною водою в автомобільних колонах у складі автомобільних рот розгортаються продовольчі пункти.
Видача гарячої їжі проводиться за вказівкою начальника колони, як правило, в районах очікування завантаження, на привалах, зупинках (нічному чи денному відпочинку) у районах зосередження після розвантаження.
В умовах дій на території, несприятливих у санітарно-епідеміологічному відношенні, автомобільні колони забезпечуються запасом питної води.
За необхідності автомобільні колони забезпечуються паливом для приготування їжі та обігріву особового складу.
Медичне забезпечення особового складу колон організовується начальником медичної служби автомобільної частини. Під час підготовки до перевезень проводиться:
збирання відомостей про санітарно-епідеміологічний стан району, у якому передбачається виконання наступних перевезень;
заходи щодо попередження захворювань особового складу при виконанні перевезень;
надання пораненим та хворим медичної допомоги;
заняття з особовим складом про надання само- та взаємодопомоги при пораненні, доукомплектування індивідуальних аптечок та сумок військових медичних витратним медичним майном.
До складу автомобільної колони направляється санітарний інструктор, який відповідає за організацію профілактичних заходів та надання медичної допомоги у ході виконання завдання.
У ході перевезень поранені та хворі, які потребують стаціонарного лікування, за вказівкою начальника колони передаються в найближчі за шляхом руху лікувальні установи.
Технічне забезпечення організовується та здійснюється з метою забезпечення автомобільних частин та підрозділів автомобільною та іншою технікою, озброєнням, боєприпасами та військово-технічним майном, підтриманням їх в постійній готовності до використання за призначенням, високої ефективності застосування техніки, швидкого її відновлення та повернення до ладу при пошкодженнях.
Технічне забезпечення включає авто-технічне, артилерійського-технічного інженерно-технічне, хімічно-технічно, технічне забезпечення зв’язку та сил тилу.
Технічне забезпечення організовується та здійснюється під загальним керівництвом заступника командира автомобільної частини, з технічної частини (озброєння).Він організовує та несе відповідальність за виконання завдань технічного забезпечення у підпорядкованих йому службах; узгоджує зусилля інших служб з технічного обслуговування, відновлення автомобільної та іншої техніки; організовує, за необхідності, технічну розвідку, а також застосуванням сил і засобів технічного забезпечення при перевезеннях.
Планування технічного забезпечення включає розробку плану технічного забезпечення автомобільної частини. План розробляється заступником командира з технічної сторони (озброєння) із залученням начальників служб на карті із доданням пояснювальної записки (необхідних розрахунків). План підписується начальником (складу) 3штабу та заступником командира з технічної сторони (частини) та затверджується командиром автомобільної частини.
6. Захист, охорона та оборони автомобільних колон (частин, підрозділів).
Захист від зброї масового ураження та високоточної зброї організовується та здійснюється з метою максимально послабити ураження автомобільної частини (підрозділу) ядерною, хімічною, бактеріологічною (біологічною) та високоточною зброєю противника, зберегти боєздатність і забезпечити успішне виконання поставлених завдань.
Він організовується у повному обсязі як під час підготовки, так і в ході виконання перевезень і включає:
- розосередження підрозділів та періодичну зміну районів їх розташування;
- інженерне обладнання районів розташування, які займаються підрозділами;
- використання маскувальних та захисних властивостей місцевості;
- попередження підрозділів про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження, оповіщення їх про радіоактивне, хімічне, бактеріологічне (біологічне) зараження;
- протиепідемічне, санітарно- гігієнічні та спеціальні профілактичні, медичні та ветиренарні заходи;
- виявлення наслідків використання противником зброї масового ураження та високоточної зброї;
забезпечення безпеки та захисту особового складу при діях у зоні зараження, районах зруйнувань, пожеж та затоплень;
ліквідацію наслідків використання противником зброї масового ураження.
Захист від зброї масового ураження та високоточної зброї противника в автомобільних частинах (підрозділах) організовують їх командири на підставі своїх рішень та вказівок старших командирів (начальників). Начальник автомобільної колони при виконанні перевезень, крім того здійснює взаємодію щодо захисту від ЗМУ та високоточної зброї противника з органами дорожньо-комендантських з’єднань.
Про всі випадки ураження особового складу начальник колони зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру, використовуючи для цього можливі засоби зв’язку.
Організовуючи захист від зброї масового ураження та високоточної зброї, командир автомобільного підрозділу, як правило вказує:
- сигнали попередження про безпосередню загрозу та початок використання противником ЗМУ;
- порядок застосування захисних властивостей місцевості та автомобільної техніки;
- заходи безпеки при діях в районах зараження, районах зруйнувань пожеж та затоплень;
- сили і засоби для ліквідації наслідків використання противником зброї масового ураження.
У всіх випадках обстановки командир автомобільного підрозділу особисто ставить завдання спеціально виділений та підготовленим спостерігачам з радіаційної та хімічної розвідки.
Охорона та оборона автомобільної частини (підрозділу) організовується командиром частини (підрозділу) на підставі його рішень та вказівок старшого командира (начальника).
Під час знаходження автомобільних частин (підрозділів), колон на маршрутах перевезень їх охорона та інші заходи бойового забезпечення покладаються на командирів (начальників) цих частин, підрозділів (колон).
Охорона колони на маршрутах руху здійснюється у залежності від умов обстановки та організації охорони й оборони на автомобільній дорозі.
Для охорони та оборони автомобільних колон у ході перевезень
розпорядженням старшого командира (начальника) можуть бути виділені механізовані підрозділи. Для супроводу автомобільних колон на найбільш небезпечних ділянках виділяються бойові вертольоти.
У випадку нападу наземного противника на колону за встановленим сигналом придані підрозділи супроводу вступають у бій з противником, а колона на збільшених швидкостях та дистанціях проходить небезпечну ділянку.
За неможливості продовжувати рух командир автомобільної частини (підрозділу) або начальник колони у відповідності із завчасно проведеним бойовим розрахунком особового складу організовує відбиття нападу наземного противника та вживає заходів для того, щоб повідомити командира найближчої військової частини та вертольоти супроводу про напад противника і отримати підтримку.
При організації оборони автомобільної частини (підрозділу, колони) від наземного та повітряного противника у пунктах завантаження та розвантаження необхідно:
- організувати нагляд, оповіщення та зв’язок;
- визначити місце збору особового складу та порядок дій його під час бойової тривоги;
- підготувати позиції на напрямках можливої появи противника;
- обладнати прикриття для особового складу;
- забезпечити ретельне маскування розташування автомобільної частини (підрозділу, колони).
Маскування в автомобільних частинах та підрозділах організовується та
здійснюється з метою прикриття розташування, складу та діяльності своїх підрозділів від всіх видів та засобів розвідки противника.
ВИСНОВОК
Автомобільні частини та підрозділи маючи високу маневреність здатні виконувати перевезення в будь-яких умовах бойової обстановки по дорогам і бездоріжжю, забезпечити доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення. Крім того автомобільний транспорт виконує роль зв’язучої ланки, що об’єднує всі інші види транспорту: залізничний, водний, повітряний і трубопровідний.
У військовому тилу автомобільні роти, що входять до складу частин і підрозділів матеріального забезпечення застосовується для утримання запасів матеріальних засобів, підвезення їх частинам та підрозділам, перевезень особового складу, евакуацію поранених і хворих, несправного, непотрібних для бою озброєння та військової техніки та майна.
За необхідності автомобільні підрозділи можуть залучатися для перевезення вантажів від частин матеріального забезпечення безпосередньо в свої частини та підрозділи.
ЛІТЕРАТУРА
Конституція України.
Правила дорожнього руху України, К.: 2001р.
Стройовий статут Збройних Сил України. К.: Варта 2000р.
Настанова по автомобільній службі. М.: ВИ., 1978 р.
„Положення про порядок постачання Збройних Сил України автомобільною технікою і майном”, введено в дію наказам МО України від 18.02.94 р. №29.
„Керівництво по визначенню норм напрацювання (строків служби) до ремонту та списання автомобільної техніки Збройних Сил України”, введено в дію наказам МО України від 16.03.94 р. №70.
„Інструкція про порядок використання автомобільної техніки у Збройних Сил України”, введено в дію наказам МО України від 10.01.95 р. №10.
„Положення про укомплектування автомобільної техніки запасними частинами, інструментом і приладдям та забезпечення військових частин парковим устаткуванням”, введено в дію наказам МО України від 11.05.95 р. №115.
„Інструкція по управлінню військовими автомобільними перевезеннями”, введена в дію наказам заступника МО України по тилу-начальника тилу Збройних Сил України №03 від 15.02.96 р.
„Інструкція про організацію перевезення великогабаритних, великовагових та небезпечних вантажів автомобільним транспортом Збройних Сил України”, затверджено наказом заступника МО України з озброєння-начальника озброєння Збройних Сил України від 07.12.99 р. №120.
Руководство по учту вооружения, техники, имущества и других материальных средств в ВС СССР. Часть 1. Учет в подразделениях, в/частях, на кораблях и в соединениях. Приложение 1 к приказу МО СССР 1979 г. №260
Наставляння по забезпеченню бойових дій Сухопутних військ, ч. VII. Технічне забезпечення.
Бойовий статут сухопутних військ, ч. ІІ. К.: Варта,1998 р.
Керівництво „експлуатація автомобільної техніки в тяжких умовах” М.: ВИ. 1973 р.
Альбом „Планування, підготовка і виконання ВАП у військовій частині (з’єднанні)”. Л.: ВІ при ДУ „ЛП”. 1998 р.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора