Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
МАРШ АВТОМОБІЛЬНОЇ РОТИ ПІДВОЗУ БОЄПРИПАСІВ БМЗ ОМБР ОКРЕМОЮ КОЛОЮ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра будови та експлуатації базових машин
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Кваліфікаційна робота
Предмет:
Автотехнічне забезпечення та військові автомобільні перевезення
Група:
АПК
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ОРДЕНА ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ІНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра автомобільної техніки
“Допускається до захисту” Начальник кафедри автомобільної
техніки
« » 2008 року
МАРШ АВТОМОБІЛЬНОЇ РОТИ ПІДВОЗУ БОЄПРИПАСІВ БМЗ ОМБР ОКРЕМОЮ КОЛОЮ
(кваліфікаційна робота)
Виконавець:
курсант ІV курсу
Керівник:
Рецензент
Львів − 2008
ВІДГУК
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ
Курсант:_______________________АСТАПОВИЧ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ ________
Тема: МАРШ АВТОМОБІЛЬНОЇ РОТИ ПІДВОЗУ БОЄПРИПАСІВ БМЗ ОМБР ОКРЕМОЮ КОЛОЮ
Спеціальність: _____________Автомобілі та автомобільне господарство______________
І. Актуальність теми: Актуальність даної роботи полягає в тому, що правильне розуміння ведення військових операцій неможливо без ретельної організації управління МТЗ, баз постачання, налагодженого та правильного забезпечення військ всім необхідним для ведення військових операцій, без самого точного обліку перевезень, що забезпечують постачання.
Виходячи із значного розширення завдань військ в операціях Об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), у порівнянні з їх «класичними» завданнями, виникає проблема створення адекватної системи управління, що враховує всі перелічені особливості застосування ОСШР.
ІІ. Зміст основних питань та завдань: В роботі опрацьовано: Вступ; Організаційно-штатна структура роти, сили і засоби; Основні заходи АТЗ при підготовці і в ході маршу; Захист, охорона та оборона автомобільних підрозділів(частин); Управління автомобільною ротою в ході маршу; Висновки. Пропозиції.
ІІІ. Теоретичний рівень роботи: Теоретична та практична розробка питань виконана якісно у відповідності до вимог, що пред’являються до кваліфікаційної роботи
ІV. Основні результати роботи: В роботі запропоновано вирішення таких завдань, як: визначення заходів, які забезпечують управління МТЗ у взаємозв’язку з новими технологіями на базі логістичного підходу; напрацювання пропозицій щодо удосконалення процесу планування та методів роботи оперативних штабів при його організації.
Результатом роботи курсанта Астаповича О.М. є:
визначення основних заходів АТЗ при підготовці і в ході маршу;
аналіз сучасного стану підрозділів та частин автотехнічного забезпечення та їх розвиток;
організація і виконання маршу автомобільною ротою підвозу боєприпасів БМЗ ОМБр окремою колоною;
організація управління автомобільною ротою в ході маршу;
організація захисту, охорони та оборони роти під час маршу.
V. Реальність практичного впровадження пропозицій та рекомендацій слухача:
_пропозиції та рекомендації можуть бути використані у навчальному процесі, як курсантами, так і викладачами
VІ. Оцінка роботи: кваліфікаційна робота заслуговує на позитивну оцінку.
Керівник: Заступник начальника факультету
з навчальної та наукової роботи
підполковник О.О. Шпак.
РЕЦЕНЗІЯ
на кваліфікаційну роботу
Курсант:__________________АСТАПОВИЧ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ _____________________
Тема: Марш автомобільної роти підвозу боєприпасів бмз омбр окремою колоною
Спеціальність: ______________Автомобілі та автомобільне господарство_____________
І. Актуальність і доцільність теми: Актуальність даної роботи полягає в тому, що правильне розуміння ведення військових операцій неможливо без ретельної організації управління МТЗ, баз постачання, налагодженого та правильного забезпечення військ всім необхідним для ведення військових операцій, без самого точного обліку перевезень, що забезпечують постачання.
Виходячи із значного розширення завдань військ в операціях Об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), у порівнянні з їх «класичними» завданнями, виникає проблема створення адекватної системи управління, що враховує всі перелічені особливості застосування ОСШР.
Науковою новизною роботи е впровадження теоретичних положень і конкретних рекомендацій логістики в практичну діяльність Збройних сил України, перетворення й інтеграція управління потоковими процесами є новою формою управління, що перевішує традиційні за ефективністю кінцевих результатів.
ІІ. Відповідність цілям та завданням, їх реалізація: Положення і викладений матеріал кваліфікаційної роботи відповідають цілям та завданням , переліку питань, що їх належало розробити, тактичному завданню. Їх реалізація відображена в практичних діях командира підрозділу з виконання маршу у пояснювальній записці і робочої карті командира підрозділу.
ІІІ. Рівень теоретичної та практичної розробки питань: Теоретична та практична розробка питань виконана якісно у відповідності до вимог, що пред’являються до кваліфікаційної роботи
ІV. Якість та вірогідність висновків роботи, пропозицій, рекомендацій та правильність розрахунків: Висновки зроблені правильно, пропозиції та рекомендації щодо мршу опрацьовані якісно, розрахунки виконані правильно і відповідають діючої структури підрозділу.
V. Результати аналізу та розробки рішень: В роботі запропоновано вирішення таких завдань, як: визначення заходів, які забезпечують управління МТЗ у взаємозв’язку з новими технологіями на базі логістичного підходу; напрацювання пропозицій щодо удосконалення процесу планування та методів роботи оперативних штабів при його організації.
Результатом роботи курсанта Остаповича О.М. є:
визначення основних заходів АТЗ при підготовці і в ході маршу;
аналіз сучасного стану підрозділів та частин автотехнічного забезпечення та їх розвиток;
організація і виконання маршу автомобільною ротою підвозу боєприпасів БМЗ ОМБр окремою колоною;
організація управління автомобільною ротою в ході маршу;
організація захисту, охорони та оборони роти під час маршу.
VІ. Позитивні моменти та недоліки роботи: Позитивним в роботі є те, що курсант Астапович О.М. показав, що, раціональні рішення по використанню автомобільного транспорту або спеціальних підрозділів для доставки матеріальних засобів можливо отримати за умови, якщо буде враховуватись стан всієї транспортної системи і усі процеси, які включають не тільки перевезення, але і завантажувально-розвантажувальні роботи на шляху переміщення матеріальних засобів від відправників до утримувачів (баз, складів, підрозділів військ, військовослужбовців), у місцях зустрічі різних видів транспорту, в тому числі заходи захисту, охорони, оборони сил та засобів матеріально-технічного забезпечення на основі системи логістики.
VІІ. Загальна оцінка роботи (відмінно, добре, задовільно, незадовільно): Кваліфікаційна робота курсанта Астаповича О.М, заслуговує на оцінку ”відмінно”
Рецензент Заступник начальника
факультета з навчальної
та наукової роботи
П/п-к Шпак О.О.
Тактичне завдання
на кваліфікаційну роботу курсанта групи АП-141 курсант Астапович О.М.
ТЕМА: Марш автомобільної роти підвозу боєприпасів бмз омбр окремою колоною.
Навчальна карта М 1: 200 000 У-41 -XXII Бобров
У-41-XXIII Славськ У-41-ХХІУ Владов
І. Загальна обстановка
Наші війська здійснюють жорсткий опір противнику, який наступає в напряму Бобров(4860), Славськ(5292).
БМЗ 5 ОМБр в складі бригади вивантажився на станції Чуваєво(8492) і на 09.00 „Д” вийшов в район зосередження ліс 1км півд Гайдарово (7492) з метою доукомплектування о/с, озброєнням, військовою технікою та запасами військового майна, підготовки о/с та ОВТ до маршу та здійснення маршу.
II. Часткова обстановка
1. О 09.00 „Д” командир БМЗ отримав наказ командира 5 ОМБр в ніч на „Д-2” здійснити марш в бік фронту за маршрутом № 2 Гайдарово, Уваровськоє, Фомінськ, Брутово, Глухов, Градов, Юр'євськоє, Осипова, Спаск, Чернухов, Першино, Бушавець, Огарев, Бурове, Невєров, Хватово, Черново, Красино, Лагутіно, Лесноє, Черкескоє із завданням о 07.00 „Д-2” передислокуватися в район ліс 2 км північно-східніше Черкескоє, 5 ОМБр має завдання О6.ОО „Д-2” зайняти завчасно оборону на лівому березі річки Лоста на рубежі залізничний міст через автомагістраль Е11, північна околиця Листов.
2. О 09.30 ,,Д” командир БМЗ віддав попереднє розпорядження з якого командир роти підвозу боєприпасів з'ясував:
до 18.00 підготувати техніку та о/с до маршу;
до 17.00 „Д” провести ТО техніки та поновити запаси АМ та табельного майна до встановлених норм;
на початок маршу КТГ=1;
силами 2АК наказується розгорнути ЗППМ в районі ліс 2 км південно-західніше Лавров;
марш розпочати в 18.30 „Д” вихідний пункт 0,5 км західніше Булово пройти о 19.00 „Д”;
- привали: №1- о 22.00-23.00 „Д” - в районі ліс 2км південно-західніше Чернухов;
№2- о 02.30-04.00 „Д2” - в районі Грези.
- рубежі регулювання та час проходження через них:
№1- західна околиця Луганськоє 23.20 „Д”
№2- північна околиця Грези 04.20 „Д2"
III.Довідковідані
1. Укомплектованість роти підвозуПММ:
а) особовим складом водіїв:
за штатом - 65 чоловік
за списком - 63 чоловік
б) автомобільною технікою:
- автомобілів за штатом - 58 одиниць в тому числі:
КамАЗ 4310 - 15 од., КрАЗ 260 – 42 од., ЗІЛ 131 – 1 од., Краз-255 – 1;
- автомобілів за списком - 56 одиниць в тому числі:
КамАЗ 4310 - 14 од., КрАЗ 260 – 40 од., Краз-255 – 1; ЗІЛ 131 – 1 од.,
- причепів за штатом - 30 одиниць, 2-ПН-8 – 12., 2-ПН-4М – 18;
- причепів за списком - 28 одиниць, 2-ПН-8 – 11., 2-ПН-4М – 17;
Технічний стан АТ: Всього несправних машин - 2 одиниці, з них вимагає ПР - 1 одиниця.
Забезпеченість АТ: - табельним майном - 40%
- пальним - 0,3 заправки
4. Витрата моторесурсів:
7% автомобілів пройшли більше 1200 км після останнього ТО, при цьому для 50% з них це було четверте ТО - 1
решта автомобілів пройшли менше 500 км після останнього ТО.
ЗМІСТ
1. Вступ.
1.1 Значення ВАП в сучасних умовах ведення бойових дій.
Коротка історична довідка про розвиток автомобільних військ та ВАП.
Завдання та склад автомобільних підрозділів (частин).
2. Організаційно-штатна структура роти підвозу боєприпасів батальйону матеріального забезпечення ОМБр та призначення, сили і засоби АТЗ.
3. Основні заходи АТЗ при підготовці і в ході маршу.
3.1Організація маршу.
3.1.1 Завдання командирів автомобільних частин (підрозділів) при підготовці до маршу.
3.1.2 Автотехнічне забезпечення військ
під час пересування
.3 Марш автомобільної колони при виконанні перевезень
3.1.4 Загальні правила перевезень військових вантажів
3.2 Що таке ВАП.
3.3 Чим досягається успішне виконання ВАП
3.4 Загальні положення з виконання ВАП
4. Захист, охорона та оборона роти під час маршу.
4.1 Забезпечення автомобільних підрозділів при підготовці та в ході маршу
4.1.1Тилове забезпечення
4.1.2Медичне забезпечення
4.1.3Технічне забезпечення
5. Управління автомобільною ротою в ході маршу.
5.1 Управління автомобільними частинами (підрозділами)
5.2Розрахунки:
5.2.1 КТГ
5.2.2 Укомплектованість АТ
5.2.3 Укомплектованість водіями
5.2.4 Розрахунок витрат палива
5.2.5 Середня експлуатаційна швидкість руху
5.2.6 Середня маршова швидкість руху
5.2.7 Розрахунок фактичної вантажопідйомності взводу.
5.2.8 Потреба у транспортних засобах для виконання заданого об‘єму
перевезень.
5.2.9 Час виконання перевезень
6. Висновки
7. . Використані керівні документи і література.
Вступ
Значення ВАП в сучасних умовах ведення бойових дій.
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладається на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного народу України покладається на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок яких визначається законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
В сучасних умовах для забезпечення функціонування системи типового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підведення матеріальних засобів військам. У вирішені завдань підведення автомобільними частинами і підрозділам надається вирішальна роль.
1.2 Коротка історична довідка про розвиток автомобільних військ та ВАП.
Особливе місце в програмі автомобілебудування займає забудови найбільшого Камського комплексу заводів в Татарській АССР. Цех розрахований на випуск 150 тисяч 8-ми тонних автомобілів і 250 тисяч дизельних двигунів у рік. В цей проект закладені самі передові на цей час технічні рішення з застосуванням найбільш сучасних обладнань.
На майбутнє необхідно збільшити виготовлення вантажних автомобілів на Московському, Горьківському та Ульяновському автомобільних заводах.
Особливу велику увагу приділяти автомобільній техніці в армії.
Після перемоги у Великій Жовтневій революції в автомобільних підрозділах від старої російської армії залишилось не більше 4-х тисяч автомобілів різних марок.
Першими автомобільними підрозділами РККА були автомобільні колони. В серпні 1918 року спеціальними декретом ЗНК для формування автомобільних колон Народному Комісаріату по військовим справам було вирішено 50% всього річного для використання в армії автомобільного парку країни. Це дало можливість сформувати перші автомобільні частини автоколони по 10 автомобілів в кожній.
В роки громадянської війни більшу увагу звертали на покращення організаційної структури автомобільних частин. З цією метою в 1919 році автоколони були реформовані у автовантажні підрозділи (АВП) чисельністю 20 автомобілів в кожному, які в подальшому зарекомендували себе з кращої сторони.
Головна задача автомобільних частин в цей час полягала у підведенні матеріальних засобів з'єднанням та частинам. Перевезення здійснювались на значні відстані. Наприклад, у 1920 році для першої Кінної армії підвозились вантажі на відстань 80 - 100 км від Житомира до Новограду-Волинська і далі до Рівне і Дубно. Літом 1921 року автовантажними підрозділами Західного фронту щомісячно підвозилось 16,5
тисяч тонн різних вантажів. Крім того автомобільні частини залучались і до оперативних перевезень. У вересні 1919 року 35 вантажних автомобілів були використані для перевезення 5-го курського полку Залізної дивізії на відстань 180 км. На жаль мала кількість автомобілів не дозволяла здійснювати більші вантажоперевезення військ і вантажів.
З розвитком вітчизняного автомобілебудування збільшилась кількість і покращення, якість автомобільного парку.
В 1929 році в ролі автомобільних частин були сформовані вантажні автомобільні роти, які нараховували по 60 вантажних автомобілів, а пізніше в 1933 році були сформовані автомобільні батальйони.
Слід зазначити, що в 1932 році було розроблено питання про
організацію автомобільних полків і бригад.
В 1937 році були організовані автомобільні полки, а в 1940 році автомобільні бригади.
Таким чином за роки перед воєнного будівництва автомобільні війська підлягали значним змінам, удосконалилась їх організація, в результаті чого до початку Великої Вітчизняної війни вони мали збудовану організаційну структуру і були відрекомендовані:
- окремими автомобільними ротами і батальйонами, полками і бригадами, які входили в склад оперативних з'єднань;
- автомобільними частинами, які входили в штати з'єднань та частин, окремими автотранспортними батальйонами і ротами.
З початком Великої Вітчизняної війни автомобільний транспорт широко застосовувався для оперативних перевезень військ і підвозу матеріальних засобів військам. Вони також застосовувались для перевезення матеріальних засобів зі станції вивантаження і до військ, і самостійно для перевезення з фронтових, а іноді із центральних баз і складів до армійських і військових складів.
В самі важкі часи місячних блокад Ленінграду автомобільними підрозділами через Ладозьке озеро підвозили боєприпаси, пальне, продукти
та інші вантажі. Всього за 1941 - 1942 роки в блоковане місто було перевезено більш, як 300 тисяч тонн різних вантажів, евакуйовано більш 500 тисяч людей, вивезено багато промислового обладнання.
Для початку 1944 року автомобільні війська вже мали більший досвід в організації перевезень. Військові водії підвозили фронтам щоденно до 400 тисяч тонн різних вантажів на відстані від 100 до 600 км.
За роки Другої світової війни об'єм теревень який був виконаний автомобільним транспортом, складав більше 100 млн. Тонн вантажу і виконано транспортні роботи більш, як на 3 мільярда тисяч кілометрів. Загальний пробіг автомобілів за роки війни складає 40245511 кілометрів.
В майбутньому автомобільному транспорту, який володіє такими позитивними якостями, як висока маневреність і витривалість, буде належати головна роль в забезпеченні перевезень. Більш того в (перевезенні) проведені бойових дій автомобільний транспорт буде являтися основним видом транспорту не тільки військовим але і в оперативному тилу.
1.3. Завдання та склад автомобільних підрозділів (частин).
В сучасних умовах забезпечення функціонування системи тилового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань підвезення автомобільними частинами і підрозділами надається вирішальна роль.
Автомобільні частини та підрозділи, маючи високу маневреність, здатні виконувати перевезення в будь-яких умовах бойової обстановки, по дорогах і бездоріжжю, забезпечити доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення. Крім того автомобільний транспорт виконує роль зв'язуючи ланки, що об'єднує всі інші види транспорту: залізничний, водний, повітряний і трубопровідний.
2. Організаційно-штатна структура роти підвозу боєприпасів батальйону матеріального забезпечення ОМБр та призначення, сили і засоби АТЗ.
Автомобільні частини завжди повинні бути готові до перегрупувань на великі відстані в умовах постійної загрози дій противника, радіоактивного, зруйнувань доріг та переправ. Перегрупувань автомобільних частин здійснюється після їх відмобілізовувався у період оперативного розгортання військ з метою підсилення та створення нових угруповань типу
об'єднань, що є на мирний час, для виконання завдань у перших операціях та здійснення завдань у перших операціях та здійснення масових перевезень матеріальних засобів із стаціонарних складів на польові із урахуванням прийнятого на воєнний час ешелонування запасів.
Перегрупування автомобільних частин можуть проводитись під час підготовки або в ході операції з метою укомплектування або підсилення тилу, об'єднань, а також перерозподілу автомобільних частин у зв'язку зі змінами обстановки або поставленими завданнями.
Автомобільні частини здійснюють перегрупування самостійним пересуванням або пересуванням в складі оперативних об'єднань.
Пересування автомобільних частин може здійснюватись своїм ходом,
перевезенням залізничним, морським транспортом чи пересування комбінованим способом.
Основним способом пересування автомобільних частин є марш.
При будь-якому способі пересування автомобільні частини повинні прибути у призначений район своєчасно та в повній готовності до виконання завдань на перевезення із запасами матеріальних засобів, що отримуються в районах відмобілізування для тих об'єднань, до складу яких вони призначені.
Вибір способу пересування автомобільних частин залежить від
завдань, що виконується, від стану пересування, від веденого для нього часу,
розвитку транспортних комунікацій, стану доріг, можливостей використання
залізничного, морського транспорту, а також від обстановки на шляхах
сполучення та театру воєнних дій.
Самостійне пересування автомобільних частин здійснюється в глибини країни на напрямку воєнних дій, а також з одного напрямку воєнних дій на інший у період розгортання Збройних Сил.
В автомобільній службі, що планує пересування автомобільних частин, розробляється графік пересування автомобільних частин, у якому, як правило зазначається: положення автомобільних частин у районах, склад колон, маршрути руху, запасні маршрути, шляхи обходу великих населених
пунктів, мостів та переправ при їх зруйнуванні, вихідні рубежі, рубежі регулювання та час їх проходження головою колон автомобільних колон і час привалів та відпочинку, склади, ремонтні та медичні установи, пункти заправлення машин пальним та інші органи тилу, розгорнуті за планом вищого командування для забезпечення пересування. До графіку пересування автомобільних частин може додаватись пояснювальна записка. У пояснювальній записці зазвичай зазначається:
- завдання автомобільних частин на пересування та перевезення матеріальних засобів;
- організація руху по днях;
- тилове, медичне та технічне забезпечення автомобільних
частин при пересуванні, взаємодія зі службами, органами тилу та технічного забезпечення об'єднань, територією яких здійснюються пересування:
захист, охорона та оборона автомобільних частин;
організація управління та зв'язку.
Завдання до автомобільних частин на пересування доводяться відповідними наказами. Автомобільні частини, що вирушають на напрямку воєнних дій в період розгортання Збройних Сил України, планують пересування в мирний час та починають його за установленим сигналом. Для
управління пересуванням авто мольних частин використовуються польові радіорелейні та проводові засоби зв'язку, канали опорного зв'язку Збройних Сил України та державні мережі зв'язку, а також канали опорної мережі зв'язку об'єднань, територією яких здійснюється пересування. Для контролю за рухом автомобільних частин військово-автомобільними дорогами, що обслуговуються та розпоряджень використовуються також технічні засоби зв'язку, дорожньо-комендантських з'єднань та частин.
При плануванні перегрупування військ об'єднання своїм ходом автотранспортна служба об'єднання, у відповідності з планом організації тилового забезпечення та графіком пересування тилу, розробляє план
перевезень автомобільним транспортом в ході перегрупування, а також графік пересування автомобільних частин.
Автомобільні частини включаються в похідне шикування тилу об'єднання. Частина автомобільних батальйонів із запасами матеріальних засобів при висуванні об'єднання із глибини для забезпечення його перегрупування та введення в бій включається в передовий ешелон тилу об'єднання.
Автомобільні частини з запасами матеріальних засобів, що перевозять, включаючи до складу першого та наступних похідних ешелонів об'єднання та пересуваються самостійними колонами одним двома маршрутами.
У ході перегрупування об'єднання автомобільними частини із запасами матеріальних засобів, у відповідальності з графіком пересування та планом організації тилового забезпечення, пересуваються у райони відпочинку військ, передають їм матеріальні засоби, завантажуються матеріальними засобами у розгорнутих у смузі перегрупування установах матеріального забезпечення та слідують у нові райони відпочинку військ.
З метою прискорення доставляння матеріальних засобів військам автомобільні частини з'єднань матеріального забезпечення, оперативного командування (армійського корпусу) із запасами матеріальних засобів можуть включатись до складу похідних колон армійських корпусів.
Особовий склад автотранспортної служби об'єднання пересувається у складі тилового пункту управління об'єднання. Крім того, із числа офіцерів автотранспортної служби можуть назначатись представники у автомобільні частини, а також до складу рекогносцийної (оперативної) групи.
Організаційно штатна структура батальйону
матеріального забезпечення.
В батальйоні може бути 230-240 одиниць автомобілів і 130-140 одиниць причепів. Автомобілі розподіляються:
по типах – вантажні (до 80 %), решта – спеціальні;
по марках – КрАЗ-260 (45 %), КамАЗ-4310 (35 %), ГАЗ-66 (10 %), решта УРАЛ-4320, ЗІЛ-131 та інші.
Для проведення технічного обслуговування в польових умовах та організації технічного замикання колон автомобільних рот в їх склад входять відділення технічного обслуговування автомобільної техніки (МТО-АТ-М1).
Можливості по тиловому забезпеченню:
утримання запасів матеріальних засобів – близько 1300 т, в т.ч.:
суховантажу – близько 960 т, наливні – близько – 340 т.
випічка хліба за добу – 6 т;
організація дозаправки техніки – до 400 од. за год.;
організація харчування – до 6000 чол. за добу;
організація помивки особового складу:
влітку до 300 чол./год., взимку до 150 чол./год.
Організаційно штатна структура взводу
підвозу боєприпасів, сили та засоби.
Особовий склад
Командир взводу (старший прапорщик) – 1;
Заступник командира взводу – командир відділення (ст.сержант) – 1;
Командир відділення (сержант) – 2;
Старший водій (ст.солдат) – 3;
Старший водій радіотелефонист (ст.солдат) – 1;
Водій (рядовий) – 11;
Водій кранівник (рядовий) – 1;
Техніка
Автомобілі
Камаз-4310 – 5;
Краз-260 – 13;
Кран автомобільний на шасі Краз-255,257 – 1;
Причепи
2-ПН-8 – 4;
2-ПН-4М – 6;
Озброєння
АКС – 74У – 20 од;
ПМ – 1 од;
РПГ-7 – 1 од;
Радіостанція Р-159 (Р-107М) – 1 од;
Зарядна станція ПЗУ-6 – 1 од;
3.1 Організація маршу.
Марш - це організоване пересування військ у колонах дорогами та колонними шляхами з метою виходу у призначений район або на вказаний рубіж.
Марш у будь-яких випадках здійснюється приховано. Час маршу автомобільних частин складається із часу завантаження автомобільних частин матеріальними засобами, що переводяться в попутному напрямку, часу руху за маршрутом та часу завантаження.
Час завантаження автомобільних колон залежить від виду матеріальних засобів та підготовленості їх до перевезення, продуктивності баз завантаження та їх готовності до масової видачі. Плануючи завантаження необхідно виходити з такого розрахунку щоб кількість пунктів завантаження, а також фронт завантаження та організації завантажувально-розвантажувальних робіт на них забезпечували завантаження бригади матеріальними засобами протягом не більше 2 діб. Планування завантаження автомобільних частин матеріальними засобами здійснюється завчасно.
Величина добового переходу автомобільних колон може бути до 400 км. Середня швидкість руху без урахування часу на привали, для автомобільних колон 30 - 40 км/год і більше.
У горах, лісисто-болотистій місцевості та інших несприятливих умовах середня швидкість руху в залежності від характеру місцевості та
стану доріг може зменшуватись до 20 км/год, а величина добового переходу становить 200 - 250 км, а інколи і менше.
У всіх випадках марш повинен виконуватись з максимальною можливістю у зонах умовах швидкістю. Колони автомобільних частин, з'єднань матеріального забезпечення на марші розподіляються за глибиною на колони частин та підрозділів. Дистанція між колонами автомобільних батальйонів можуть бути 3-5 км, між автомобільними ротами до 2-3 км, взводами 500 - 2000 м, а між машинами 25 - 50 м. Під час руху в умовах радіоактивного зараження місцевості, пильними дорогами в тумані та в інших умовах обмеженої видимості, а також в ожеледицю, дорогами, що мають круті підйоми, спуски та повороти і на підвищених швидкостях дистанції між машинами збільшуються.
Автомобільним частинам для проведення маршу, як правило, призначаються один - два маршрути руху. Маршрути, за можливості, не повинні проходити через великі населені пункти, тісними та поблизу залізничних станцій. Відстань між маршрутами, як правило, повинні виключити одночасне ураження двох колон, що рухаються паралельно, одним ядерним боєприпасом середньої потужності.
Для своєчасного початку маршу та регулювання швидкості руху колон призначається вихідний рубіж та рубежі регулювання із вказівного часу їх проходження головами колон. Крім цього може призначатись рубіж розподілу та встановлюватись порядок відправлення з нього автомобільних колон з матеріальними засобами на адресу вантажоодержувачів. Віддаленість вихідного рубежу повинна забезпечити можливість витягування колон автомобільних рот із району розташування з'єднання (частини). Рубежі регулювання, як правило, призначається через 3-4 години руху.
Для відпочинку особового складу, приймання їжі, перевірки стану техніки, озброєння та матеріальних засобів, що перевозиться у ході маршу через 3-4 години руху призначаються привали тривалістю до 1-ої години та один привал тривалістю до 2-х годин у другій половині добового переходу. В кінці кожного добового переходу призначається денний (нічний) відпочинок, а при проведенні маршу на великі відстані через кожні три - п'ять добових переходів, за необхідності може надаватись добовий відпочинок. Для денного (нічного) та добового відпочинку, а також для привалу тривалістю до 2-х годин вибираються райони зі сприятливими умовами для захисту від ядерної зброї, розосередженого розташування підрозділів автомобільних частин, їх маскування, а також такі, що забезпечують швидший вихід автомобільних колон на свої маршрути руху для продовження маршу.
Шикування похідного порядку автомобільної частини для маршу включає: охорону, загін забезпечення руху, колону управління, колони підрозділів, колону замикання.
Для розвідки маршрутів руху та районів відпочинку завчасно висипаються рекогносцийні групи до складу яких включаються офіцери штабу, спеціалісти інженерної, хімічної, медичної служби а також представники підрозділів.
Комендантська служба організовується штабом автомобільної частин до початку маршу та розгортається на шляхах витягування колон до вихідного пункту (рубежу), на маршрутах руху, в районах відпочинку та зосередження.
3.1.1. Завдання командирів автомобільних частин при підготовці до маршу.
Робота командира автомобільної частин, його заступників, штабу та начальників служб з організації маршу здійснюються згідно з керівництвом по автотранспортній службі.
Рішення командира автомобільної частини на проведення маршу оформлюється на карті, а за наявності часу, розробляється план маршу на карті, як правило, позначається: положення підрозділів автомобільних частин у вихідному та новому районах, строки прибуття в навий район; шикування похідного порядку, склад та глибина колон, дистанції, маршрути руху, запасні маршрути, шляхи обходу великих населених пунктів, мостів та переправ при їх зруйнуванні; вихідний пункт, пункти регулювання та час їх проходження; організація комендантської служби, місця розташування збірних пунктів пошкоджених машин, медичних установ на маршрутах руху; організація управління та зв'язку.
Під час становлення завдання на марш командир автомобільної частин в наказі вказує:
відомості про противника;
завдання частини, райони та строки завантаження «анальних засобів;
завдання підрозділам, номери маршрутів, місце в похідному порядку, район зосередження, час прибуття в призначений район, місце та час привалів, час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання.
Під час проведення маршу на велику відстань завдання частини ставляться, як правило, тільки на перший добовий перехід, на кожний наступний перехід вони доводяться в районі відпочинку.
Якщо здійснюється комбіноване пересування, завдання частини на марш та перевезення указуються в одному наказі.
3.1.2 Автотехнічне забезпечення військ
під час пересування.
Основним заходами щодо автотехнічного забезпечення військ під час підготовки та на марші є:
підготовка до маршу водіїв та особового складу ремонтних та евакуаційних засобів;
підготовка машин, ретельна перевірка їх технічного стану та укомплектованості ЗІП, шанцевим інструментом, засобами підвищення прохідності та буксирування, додатковими ємностями для підвищення запасу ходу, проведення технічного обслуговування та усунення всіх несправностей;
поповнення запасів автомобільного майна до встановлених норм та при необхідності створення підвищених запасів майна;
передача місцевим військовим частинам надлишкового автомобільного майна та пошкоджених машин, які не можуть бути відновлені силами та засобами дивізії (полку);
організація технічного замикання колон;
організація евакуації та ремонту машин на марші;
технічне обслуговування та ремонт машин на привалах та в районах зосередження.
В залежності від умов пересування може передбачатися розподіл по колонах машин підвищеної прохідності з лебідками та іншими засобами самовитягування.
Під час підготовки до маршу з водіями та особовим складом ремонтних та евакуаційних підрозділів проводяться спеціальні заняття, а при відсутності часу - інструктаж (з урахуванням збереження військової таємниці) про мету, задачі та особливості майбутнього маршу, маршрут, режим пересування та світлове маскування, дисципліну пересування, порядок та заходи безпеки (особливо під час проходження важких ділянок маршруту), про порядок технічного обслуговування, евакуації та ремонту машин на марші і надання технічної допомоги. Перед маршем, особливо нічним, водіям необхідно надати достатній час для відпочинку.
Обсяг роботи по технічному обслуговуванню при підготовці до маршу та на марші повинен забезпечувати надійність машин під час маршу та прибуття їх до зазначеного району в справному стані та в готовності до подальших дій.
Склад технічного замикання колон визначається виходячи із шикування похідного порядку, особливостей маршу, задач, які виконуються після маршу, наявності штатних та приданих ремонтних та евакуаційних засобів та задач, покладених на замикання. Під час пересування дивізії по декількох маршрутах організується технічне замикання всіх похідних колон.
Технічне замикання колон здійснюється силами та засобами штатних та придатних ремонтних та евакуаційних засобів.
До складу технічного замикання виділяються ремонтні та евакуаційні засоби, машини з запасом автомобільного майна, палива і мастильних матеріалів та резервні машини із засобами для буксирування.
Під час пересування колони підрозділу, який не має штатних ремонтних та евакуаційних засобів, до складу технічного замикання виділяються спеціалісти із ремонтних підрозділів з комплектом інструменту та запасних частин.
Ремонтна частина (підрозділ) дивізії (полку), за винятком засобів, виділених в замикання, прямує по одному з маршрутів безпосередньо за колоною головних сил.
На технічне замикання покладаються:
В б а т а л ь й о н і (дивізіоні):
встановлення місця та причини зупинки машин;
надання технічної допомоги водіям, машини яких вийшли з ладу або видача їм запасних частин, необхідних для усунення несправностей;
буксирування окремих несправних машин до ближнього ЗППМ або до місця наступного привалу;
надання технічної допомоги водіям в технічному обслуговуванні та ремонті машин на привалах, місцях денного (нічного) відпочинку.
В п о л к у (д и в і з і ї):
ремонт несправних машин на місці виходу їх з ладу;
евакуація машин, які потребують трудомісткого ремонту, на ЗППМ або в район денного (нічного) відпочинку;
витягування машин, які застрягли;
до заправка машин, які відстали паливом та мастильними матеріалами;
направлення відставших та відремонтованих машин до свого підрозділу;
надання технічної допомоги водіям в технічному обслуговуванні та ремонті машин на привалах, місцях денного (нічного) відпочинку.
Тривалість ремонту машин та обсяг евакуаційних робіт, які проводяться засобами замикання колон на марші, залежать від обстановки, темпу пересування та задач, які виконуються полком (дивізією).
Як правило тривалість роботи технічного замикання на місці визначається часом підходу голови наступної колони.
Для безперебійного пересування колон на переправі та інших важко прохідних ділянок доріг може завчасно висилатися (або рухатися в голові колони) РЕГ. При необхідності РЕГ організує поблизу цих ділянок ЗППМ.
Під час маршу ЗППМ організуються в районах привалів та денного (нічного) відпочинку, а також в районах виходу з ладу великої кількості машин.
При прямуванні дивізії по двох та більше маршрутах ЗППМ організуються в місцях, які забезпечують зручність евакуації машин з усіх маршрутів.
При висуванні великої кількості військ розпорядженням начальників автомобільної служби об(єднання (фронту) на смузі пересування силами ремонтних і евакуаційних частин об(єднання (фронту) організуються корпусні та фронтові ЗППМ і пункти технічної допомоги.
Технічне обслуговування та поточний ремонт машин виконуються на привалах, місцях денного (нічного) відпочинку водіями з залученням особового складу підрозділів (розрахунків) та засобів технічного замикання колон під керівництвом командирів підрозділів та їх заступників по технічній частині (начальників автомобільної служби, техніків батальйонів).
Потреба в автомобільному майні для технічного обслуговування та поточного ремонту машин на марші задовольняється за рахунок індивідуальних комплектів запасних частин та запасів, які є в технічному замиканні.
Під час організації автотехнічного забезпечення військ, які перевозяться залізничним (річковим, морським, повітряним) транспортом, передбачаються заходи по забезпеченню навантаження, кріплення та розвантаження машин, по евакуації та ремонту машин, пошкоджених в дорозі прямування, визначаються черговість і строки перевезення ремонтних та евакуаційних підрозділів і запасів автомобільного майна.
Для забезпечення навантаження та розвантаження машин виділяються чергові тягачі та засоби технічного обслуговування з необхідною кількістю запасних частин.
Для забезпечення підрозділів в випадку їх розвантаження на маршруті та продовженні пересування своїм ходом до складу кожного військового ешелону включаються ремонтні та евакуаційні засоби.
При пересуванні дивізії (полку) комбінованим методом ремонтні та евакуаційні засоби розподіляються з розрахунком забезпечення частин (підрозділів), які перевозяться як залізничним (річковим, морським, повітряним) транспортом, так і тих, що здійснюють марш своїм ходом.
Передбачається також пересування частки ремонтних та евакуаційних засобів в район розвантаження військ для забезпечення їх відвантаження та маршу в район зосередження.
На марші та під час перевезення військ залізницею взимку особливу увагу звертають на забезпечення частин (підрозділів) гарячою водою та гарячим мастилом, засобами обігріву, заправки та пуску машин, резервними акумуляторними батареями та засобами підвищеної прохідності.
Основними заходами автотехнічного забезпечення в районах зосередження є:
розміщення, укриття та маскування машин, ремонтних і евакуаційних засобів та складів;
технічне обслуговування машин;
відновлення машин, які вийшли з ладу та збирання залишених на марші;
підготовка машин, складів, ремонтних та евакуаційних засобів до виконання майбутніх задач;
поповнення запасів автомобільного майна.
3.1.3 Завдання командирів автомобільних частин (підрозділів) при підготовці до маршу.
Виконання обов'язків начальника автомобільної колони під час маршу.
При виконані маршу начальник колони зобов'язаний:
- керувати колоною, табельними та виділеними засобами, а також засобами, в районі знаходження колони;
- вести за радіаційною обстановкою на маршруті руху силами та засобами, а також отримувати дані про неї від
диспетчерських пунктів та інших органів дорожньо-комендантських з'єднань та частин, організувати взаємодію з наданими підрозділами охорони та супроводу;
при відбитті нападу диверсійних груп противника керувати бойовими діями особового складу свого та приданих підрозділів;
зупинити колону в безпечному місці після виходу з району нападу противника, організувати надання м...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора