МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Львівський Військовий ордена Червоної Зірки інститут
імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету
“Львівська політехніка”
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
на тему:
Організація та здійснення маршу колоною автомобільної роти (підвозу ПММ ) на велику відстань при передислокації бмз омбр взимку в умовах використання противником звичайних засобів ураження
Курсанта групи 142АПк “ ” травня 2005р.
Керівник роботи: майор “ ” травня 2005р.
Начальник кафедри АТЗ та ВП: “ ” 2005р.
Рецензент: к-
“ ” 2005р.
Львів-2005р.
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………….
1.1 Значення ВАП в сучасних умовах ведення бойових дій……………………………………………………………………….….
1.2 Коротка історична довідка про розвиток автомобільних військ та ВАП…………………………………………………………………………..
1.3 Завдання та склад автомобільних підрозділів ………………………..
1.4 Організаційно-штатна структура роти підвозу боєприпасів батальйону матеріального забезпечення омбр та призначення……….....
1.5 Органи управління ВАП та їх завдання……………………………...…
1.6 В чому полягають ВАП ………………………………………………….
1.7 Чим досягається успішне виконання ВАП……………………………...
1.8 Загальні положення з виконання ВАП…………………………………..
РОЗДІЛ 2. Організація ВАП при підготовці та в ході маршу.
2.1 Завдання командирів автомобільних частин (підрозділів) при підготовці до маршу ……………………………
2.2. Послідовність роботи командира автомобільного підрозділу після отримання наказу на марш.
2.3 Розрахунки показників бойової готовності та ефективності використання автомобільного транспорту
РОЗДІЛ 3. ВИКОНАННЯ ВАП
3.1 Підготовка до виконання перевезень………………………………
3.2 Марш автомобільної колони при виконанні перевезень………….
3.3 Загальні правила перевезень військових вантажів…………………..
РОЗДІЛ 4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТА В ХОДІ МАРШУ
4.1 Тилове забезпечення
4.2 Медичне забезпечення
4.3 Технічне забезпечення
РОЗДІЛ 5. ЗАХИСТ ОХОРОНА ТАОБОРОНА АВТОМОБІЛЬНИХ ЧАСТИН
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………
ДОДАТКИ………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
1.1 Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладається на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного народу України покладається на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок яких визначається законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
В сучасних умовах для забезпечення функціонування системи типового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підведення матеріальних засобів військам. У вирішені завдань підведення автомобільними частинами і підрозділам надається вирішальна роль.
1.2. Першими автомобільними підрозділами РККА були автомобільні колони. В серпні 1918 року спеціальними декретом ЗНК для формування автомобільних колон Народному Комісаріату по військовим справам було вирішено 50% всього річного для використання в армії автомобільного парку країни. Це дало можливість сформувати перші автомобільні частини автоколони по 10 автомобілів в кожній.
В роки громадянської війни більшу увагу звертали на покращення організаційної структури автомобільних частин. З цією метою в 1919 році автоколони були реформовані у автовантажні підрозділи (АВП) чисельністю 20 автомобілів в кожному, які в подальшому зарекомендували себе з кращої сторони.
Головна задача автомобільних частин в цей час полягала у підведенні матеріальних засобів з'єднанням та частинам. Перевезення здійснювались на значні відстані. Наприклад, у 1920 році для першої Кінної армії підвозились вантажі на відстань 80 - 100 км від Житомира до Новограду-Волинська і далі до Рівне і Дубно. Літом 1921 року автовантажними підрозділами Західного фронту щомісячно підвозилось 16,5 тисяч тонн різних вантажів. Крім того автомобільні частини залучались і до оперативних перевезень.
У вересні 1919 року 35 вантажних автомобілів були використані для перевезення 5-го курського полку Залізної дивізії на відстань 180 км. На жаль мала кількість автомобілів не дозволяла здійснювати більші вантажоперевезення військ і вантажів.
З розвитком вітчизняного автомобілебудування збільшилась кількість і покращення, якість автомобільного парку.
В 1929 році в ролі автомобільних частин були сформовані вантажні автомобільні роти, які нараховували по 60 вантажних автомобілів, а пізніше в 1933 році були сформовані автомобільні батальйони
Слід зазначити, що в 1932 році було розроблено питання про організацію автомобільних полків і бригад.
В 1937 році були організовані автомобільні полки, а в 1940 році - автомобільні бригади.
Таким чином за роки перед воєнного будівництва автомобільні війська підлягали значним змінам, удосконалилась їх організація, в результаті чого до початку Великої Вітчизняної війни вони мали збудовану організаційну структуру і були відрекомендовані:
- окремими автомобільними ротами і батальйонами, полкамиі бригадами, які входили в склад оперативних з'єднань;
- автомобільними частинами, які входили в штати з'єднаньта частин, окремими автотранспортними батальйонами і ротами.
З початком Великої Вітчизняної війни автомобільний транспорт широко застосовувався для оперативних перевезень військ і підвозу матеріальних засобів військам. Вони також застосовувались для перевезення матеріальних засобів зі станції вивантаження і до військ, і самостійно для перевезення з фронтових, а іноді із центральних баз і складів до армійських і військових складів.
В самі важкі часи місячних блокад Ленінграду автомобільними підрозділами через Ладозьке озеро підвозили боєприпаси, пальне, продукти
та інші вантажі. Всього за 1941 1942 роки в блоковане місто було перевезено більш, як 300 тисяч тонн різних вантажів, евакуйовано більш 500 тисяч людей,
вивезено багато промислового обладнання.
Для початку 1944 року автомобільні війська вже мали більший досвід в організації перевезень. Військові водії підвозили фронтам щоденно до 400 тисяч тонн різних вантажів на відстані від 100 до 600 км.
За роки Другої світової війни об'єм теревень який був виконаний автомобільним транспортом, складав більше 100 мли. Тонн вантажу і виконано транспортні роботи більш, як на 3 мільярда тисяч кілометрів. Загальний пробіг автомобілів за роки війни складає 40245511 кілометрів.
В майбутньому автомобільному транспорту, який володіє такими позитивними якостями, як висока маневреність і витривалість, буде належати головна роль в забезпеченні перевезень. Більш того в (перевезенні) проведені бойових дій автомобільний транспорт буде являтися основним видом транспорту не тільки військовим але і в оперативному тилу.
1.3 В сучасних умовах забезпечення функціонування системитилового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчаснепідвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань підвезенняавтомобільними частинами і підрозділами надається вирішальна роль.
Автомобільні частини та підрозділи, маючи високу маневреність, здатні виконувати перевезення в будь-яких умовах бойової обстановки, по дорогах і бездоріжжю, забезпечити доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення. Крім того автомобільний транспорт виконує роль зв'язуючи ланки, що об'єднує всі інші види транспорту: залізничний, водний, повітряний і трубопровідний.
1.4. Автомобільні частини завжди повинні бути готові доперегрупувань на великі відстані в умовах постійної загрози дій противника,радіоактивного, зруйнувань доріг та переправ. Перегрупувань автомобільнихчастин здійснюється після їх відмобілізовувався у період оперативногорозгортання військ з метою підсилення та створення нових угрупувань типу
об'єднань, що є на мирний час, для виконання завдань у перших операціях та здійснення завдань у перших операціях та здійснення масових перевезень матеріальних засобів із стаціонарних складів на польові із урахуванням прийнятого на воєнний час ешелонування запасів.
Перегрупування автомобільних частин можуть проводитись під час підготовки або в ході операції з метою укомплектування або підсилення тилу, об'єднань, а також перерозподілу автомобільних частин у зв'язку зі змінами обстановки або поставленими завданнями.
Автомобільні частини здійснюють перегрупування самостійним пересуванням або пересуванням в складі оперативних об'єднань.
Пересування автомобільних частин може здійснюватись своїм ходом, перевезенням залізничним, морським транспортом чи пересування комбінованим способом.
Основним способом пересування автомобільних частин є марш.
При будь-якому способі пересування автомобільні частини повинні прибути у призначений район своєчасно та в повній готовності до виконання завдань на перевезення із запасами матеріальних засобів, що отримуються в районах відмобілізування для тих об'єднань, до складу яких вони призначені.
Вибір способу пересування автомобільних частин залежить від завдань, що виконується, від стану пересування, від веденого для нього часу, розвитку транспортних комунікацій, стану доріг, можливостей використання залізничного, морського транспорту, а також від обстановки на шляхах сполучення та театру воєнних дій.
Самостійне пересування автомобільних частин здійснюється в глибини країни на напрямку воєнних дій, а також з одного напрямку воєнних дій на інший у період розгортання Збройних Сил.
В автомобільній службі, що планує пересування автомобільних частин, розробляється графік пересування автомобільних частин, у якому, як правило зазначається: положення автомобільних частин у районах, склад колон, маршрути руху, запасні маршрути, шляхи обходу великих населених пунктів, мостів та переправ при їх зруйнуванні, вихідні рубежі, рубежі регулювання та час їх проходження головою колон автомобільних колон і час привалів та відпочинку, склади, ремонтні та медичні установи, пункти заправлення машин пальним та інші органи тилу, розгорнуті за планом вищого командування для забезпечення пересування. До графіку пересування автомобільних частин може додаватись пояснювальна записка. У пояснювальній записці зазвичай зазначається:
- завдання автомобільних частин на пересування та перевезення матеріальних засобів;
- організація руху по днях;
- тилове, медичне та технічне забезпечення автомобільних частин при пересуванні, взаємодія зі службами, органами тилу та технічного забезпечення об'єднань, територією яких здійснюються пересування;
- захист, охорона та оборона автомобільних частин;
- організація управління та зв'язку.
Завдання до автомобільних частин на пересування доводяться відповідними наказами. Автомобільні частини, що вирушають на напрямку воєнних дій в період розгортання Збройних Сил України, планують пересування в мирний час та починають його за установленим сигналом. Для управління пересуванням авто мольних частин використовуються польові радіорелейні та проводові засоби зв'язку, канали опорного зв'язку Збройних Сил України та державні мережі зв'язку, а також канали опорної мережі зв'язку об'єднань, територією яких здійснюється пересування. Для контролю за рухом автомобільних частин військово-автомобільними дорогами, що обслуговуються та розпоряджень використовуються також технічні засоби зв'язку, дорожньо-комендантських з'єднань та частин.
При плануванні перегрупування військ об'єднання своїм ходом автотранспортна служба об'єднання, у відповідності з планом організації тилового забезпечення та графіком пересування тилу, розробляє план перевезень автомобільним транспортом в ході перегрупування, а також графік пересування автомобільних частин.
Автомобільні частини включаються в похідне шикування тилу об'єднання. Частина автомобільних батальйонів із запасами матеріальних засобів при висуванні об'єднання із глибини для забезпечення його перегрупування та введення в бій включається в передовий ешелон тилу об'єднання.
Автомобільні частини з запасами матеріальних засобів, що перевозять, включаючи до складу першого та наступних похідних ешелонів об'єднання та пересуваються самостійними колонами одним двома маршрутами.
У ході перегрупування об'єднання автомобільними частини із запасами матеріальних засобів, у відповідальності з графіком пересування та планом організації тилового забезпечення, пересуваються у райони відпочинку військ, передають їм матеріальні засоби, завантажуються матеріальними засобами у розгорнутих у смузі перегрупування установах матеріального забезпечення та слідують у нові райони відпочинку військ.
З метою прискорення доставляння матеріальних засобів військам автомобільні частини з'єднань матеріального забезпечення, оперативного командування (армійського корпусу) із запасами матеріальних засобів можуть включатись до складу похідних колон армійських корпусів.
Особовий склад автотранспортної служби об'єднання пересувається у складі тилового пункту управління об'єднання. Крім того, із числа офіцерів автотранспортної служби можуть назначатись представники у автомобільні частини, а також до складу рекогносційної (оперативної) групи.
рис. 1 Схема автомобільної роти (підвозу ПММ )
1.5. Автотранспортна служба - служба тилу Збройних Сил України, призначена для організації і здійснення перевезень автомобільним транспортом.
Автотранспортну службу складають органи управління:
- в центрі автотранспортна служби Центрального автодорожнього управління та військових сполучень тилу Міністра Оборони України;
- в оперативних командуваннях:
а) на мирний час - автодорожні служби;
б) на воєнний час - автотранспортні служби, підпорядковані заступникам командувачів з тилу:
- в об'єднаннях, де відсутні органи управління автотранспортної служби, а також в з'єднаннях, частинах і установах завдання щодо керівництва автотранспортною службою покладеш на відповідного заступника командувача (командира) з тилу.
Організація управління автотранспортної служби безпосередньо здійснюються:
- підтримання постійної бойової і мобільних частин та підрозділів, керівництво бойовою і мобілізаційною підготовкою у цих частинах, підрозділах і автомобільних колонах військового тилу.
- Організацію автомобільних перевезень по забезпеченню бойової підготовки і повсякденної життєдіяльності військ;
- Управління підпорядкованими військовими частинами і підрозділами;
- Керівництво спеціальною підготовкою автомобільних частини спеціалістів служби;
Розробку керівних документів по службі;
- Постійне вдосконалення оргайізаційно-штатної структури органів управління автомобільним транспортом підпорядкованих частин;
- Узгодження із штабом тилу і відповідними начальниками управлінь і служб з питань щодо застосування автомобільних частин та підрозділів при перевезеннях, а також матеріального, медичного та інших видів забезпечення автомобільних частин.
Організація маршу.
Марш - це організоване пересування військ у колонах дорогами та колонними шляхами з метою виходу у призначений район або на вказаний рубіж.
Марш у будь-яких випадках здійснюється приховано. Час маршу автомобільних частин складається із часу завантаження автомобільних частин матеріальними засобами, що переводяться в попутному напрямку, часу руху за маршрутом та часу завантаження.
Час завантаження автомобільних колон залежить від виду матеріальних засобів та підготовленості їх до перевезення, продуктивності баз завантаження та їх готовності до масової видачі. Плануючи завантаження необхідно виходити з такого розрахунку щоб кількість пунктів завантаження, а також фронт завантаження та організації завантажувально-розвантажувальних робіт на них забезпечували завантаження бригади матеріальними засобами протягом не більше 2 діб. Планування завантаження автомобільних частин матеріальними засобами здійснюється завчасно.
Величина добового переходу автомобільних колон може бути до 400 км. Середня швидкість руху без урахування часу на привали, для автомобільних колон 30-40 км/год і більше.
У горах, лісисто-болотистій місцевості та інших несприятливих умовах середня швидкість руху в залежності від характеру місцевості та стану доріг може зменшуватись до 20 км/год, а величина добового переходу становить 200 - 250 км, а інколи і менше.
У всіх випадках марш повинен виконуватись з максимальною можливістю у зонах умовах швидкістю. Колони автомобільних частин, з'єднань матеріального забезпечення на марші розподіляються за глибиною на колони частин та підрозділів. Дистанція між колонами автомобільних батальйонів можуть бути 3-5 км. між автомобільними ротами до 2-3 км, взводами 500 - 2000 м, а між машинами 25 - 50 м. Під час руху в умовах радіоактивного зараження місцевості, пильними дорогами в тумані та в інших умовах обмеженої видимості, а також в ожеледицю, дорогами, що мають круті підйоми, спуски та повороти і на підвищених швидкостях дистанції між машинами збільшуються.
Автомобільним частинам для проведення маршу, як правило, призначаються один - два маршрути руху. Маршрути, за можливості, не повинні проходити через великі населені пункти, тісними та поблизу залізничних станцій. Відстань між маршрутами, як правило, повинні виключити одночасне ураження двох колон, що рухаються паралельно, одним ядерним боєприпасом середньої потужності.
Для своєчасного початку маршу та регулювання швидкості руху колон призначається вихідний рубіж та рубежі регулювання із вказівного часу їх проходження головами колон. Крім цього може призначатись рубіж розподілу та встановлюватись порядок відправлення з нього автомобільних колон з матеріальними засобами на адресу вантажоодержувачів. Віддаленість вихідного рубежу повинна забезпечити можливість витягування колон автомобільних рот із району розташування з'єднання (частини). Рубежі регулювання, як правило, призначається через 3-4 години руху.
Для відпочинку особового складу, приймання їжі, перевірки стану техніки, озброєння та матеріальних засобів, що перевозиться у ході маршу через 3 - 4 години руху призначаються привали тривалістю до 1-ої години та один привал тривалістю до 2-х годин у другій половиш добового переходу. В кінці кожного добового переходу призначається денний (нічний) відпочинок, а при проведенні маршу на великі відстані через кожні три - п'ять добових переходів, за необхідності може надаватись добовий відпочинок. Для денного (нічного) та добового відпочинку, а також для привалу тривалістю до 2-х годин вибираються райони зі сприятливими умовами для захисту від ядерної зброї, розосередженого розташування підрозділів автомобільних частин, їх маскування, а також такі, що забезпечують швидший вихід автомобільних колон на свої маршрути руху для продовження маршу.
Шикування похідного порядку автомобільної частини для маршу включає: охорону, загін забезпечення руху, колону управління, колони підрозділів, колону замикання.
Для розвідки маршрутів руху та районів відпочинку завчасно висилаються рекогносційні групи до складу яких включаються офіцери штабу, спеціалісти інженерної, хімічної, медичної служби а також представники підрозділів.
Комендантська служба організовується штабом автомобільної частин до початку маршу та розгортається на шляхах витягування колон до вихідного пункту (рубежу), на маршрутах руху, в районах відпочинку та зосередження.
1.6 Автомобільні частини і підрозділи виконують військові автомобільні перевезення в оперативній та військовій ланках тилу.
Військові автомобільні перевезення - це переміщення матеріальних засобів, особового складу, поранених і хворих, а також з'єднань, частин і установ, підрозділів з одного району (пункту) в інший, які здійснюються за планами військового командування з використанням автомобільного транспорту.
В залежності від призначення військові автомобільні перевезення розподіляються на:
- оперативні перевезення з'єднань, частин, підрозділів і установ;
- постачальні - перевезення матеріальних засобів для забезпечення бойових дій військ (сил) та їх повсякденного життя;
- людські перевезення військових команд, військовослужбовців, що прямують до місця служби, навчання та інші;
- евакуаційні - перевезення поранених і хворих, несправного і не потрібного військам військового майна, а також трофеїв.
1.7. Успішне виконання військових автомобільних перевезень досягається:
- постійною високою бойовою і мобілізаційною готовністю автомобільних частин і підрозділів;
- цілеспрямованою виховною роботою в автомобільних частинах і підрозділах;
- високою професійною підготовкою особового складу;
- чітким плануванням автомобільних перевезень;
- надійним захистом, охороною і обороною автомобільних частин, підрозділів і колон, дотримання режиму маскування при виконанні перевезень;
- організацією стійкого матеріального, медичного і технічного забезпечення автомобільних частин і підрозділів;
- ипостійною наявністю резерву автотранспортних засобів і вмілим його використанням;
- стійким і надійним управлінням перевезеннями.
1.8. Військові автомобільні перевезення виконується, як правило, автомобільними колонами. Автомобільну колону складають автомобільний підрозділ (частина) або група автомобілів (два і більше), що рухаються одним маршрутом під єдиним командуванням і виконують спільні завдання.
Склад автомобільних колон визначається в залежності від кількості вантажу, що перевозиться, дій противника та умов перевезення.
Найбільш раціональною автомобільною колоною є колона у складі роти. Вона володіє самостійністю у матеріальному та технічному забезпеченні.
У кожній автомобільній колоні призначається начальник. В автомобільній колоні в складі підрозділу начальником колони є командир підрозділу. При перевезенні військових частин (підрозділів) начальником колони є командир частини (підрозділу), що перевозиться.
Автомобільні колони на час виконання завдань забезпечуються необхідними матеріальними засобами. До їх складу включаються засоби зв'язку, сили і засоби технічного, а за необхідністю, медичного забезпечення та охорони.
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ВАП ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТА В ХОДІ МАРШУ.
2.1 Робота командира автомобільної частин, його заступників, штабу та начальників служб з організації маршу здійснюються згідно з керівництвом по автотранспортній службі.
Рішення командира автомобільної частини на проведення маршу оформлюється на карті, а за наявності часу, розробляється план маршу на карті, як правило, позначається: положення підрозділів автомобільних частин у вихідному та новому районах, строки прибуття в навий район; шикування похідного порядку, склад та глибина колон, дистанції, маршрути руху, запасні маршрути, шляхи обходу великих населених пунктів, мостів та переправ при їх зруйнуванні; вихідний пункт, пункти регулювання та час їх проходження; організація комендантської служби, місця розташування збірних пунктів пошкоджених машин, медичних установ на маршрутах руху; організація управління та зв'язку.
Під час становлення завдання на марш командир автомобільної частин в наказі вказує:
- відомості про противника;
- завдання частини,
- райони та строїш завантаження матеріальних засобів;
- завдання підрозділам, номери маршрутів, місце в похідному порядку,
район зосередження, час прибуття в призначений район,
місце та час привалів,
час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання.
Під час проведення маршу на велику відстань завдання частини ставляться, як правило, тільки на перший добовий перехід, на кожний наступний перехід вони доводяться в районі відпочинку.
Якщо здійснюється комбіноване пересування, завдання частини на марш та перевезення указуються в одному наказі.
2.2. Командир підрозділу, отримавши бойовий наказ (розпорядження) на пересування зобов'язаний;
- з'ясувати отримане завдання, порядок та строки його виконання, основні та запасні маршрути руху;
- організувати підготовку особового складу та техніки до виконання бойового завдання;
- провести бойовий розрахунок особового складу, встановити порядок оповіщення про наказ противника та сигнали управління колоною.
- перевірити в особового складу наявність стан зброї, боєприпасів, належних засобів надання медичної допомоги та індивідуального протихімічного захисту, а також забезпеченість всіма видами постачання;
- перевірити наявність та стан технічних засобів, зв'язку, замикання та супроводу колони, забезпечення їх належним інструментом, запасними частина, матеріалами та приладами для підвищення прохідності;
- вручити водіям автомобілів шляхові листи;
- проінструктувати особовий склад колони про порядок та особливості виконання перевезення;
- доповісти командиру про готовність колони;
В розрахунок час підготовчого періоду з підготовки автомобільної техніки і особового складу до маршу включається час необхідний на:
- збір начальників і віддачі попереднього розпорядження;
- підготовку штабом та службами пропозицій на всебічному забезпеченні перевезень, які мають відбутись;
- оцінку обстановки і умов, в яких буде проходити марш; прийняття рішення на перевезення;
- віддачу наказу на марш і доведення його до виконавців;
- розробку штабом плану перевезення автомобільним транспортом;
- підготовка особового складу і автотранспорту до виконання перевезень;
- перевірку готовності частин до виконання маршу;
- подача автотранспорту під навантаження.
Попереднє розпорядження командира автомобільної частини на перевезення повинно бути стислим і може включати:
- завдання на перевезення, термін його виконання, якими частинами планується його виконання;
- завдання штабу по підготовці наказу, необхідної документації на виконання перевезень і пропозиції по організації управління, захисту, технічного та медичного забезпеченню;
- завдання командирам частин по підготовці особового складу і техніки;
- термін закінчення підготовчих робіт,
- час прибуття для доповіді пропозицій, заслуховування рішення та отримання наказу.
При підготовці наказу на марш начальник колони вказує:
- відомості про противника;
- положення наших військ, яким підвозиться вантажі;
колони;
а) склад, номер і порядок побудови колони;
б) найменування і кількість вантажу, який підлягає перевезенню, кому він адресований, звідки і куди прямує, термін доставки;
в) час виходу на маршрут руху;
г) прибуття колони під завантаження;
д) маршрут і порядок руху, час проходження вихідного пункту, рубежів регулювання, диспетчерських і КПП;
е) райони привалів і відпочинку;
- заходи забезпечення перевезення;
а) порядок відбиття можливого нападу противника і ліквідація його наслідків;
б) склад замикання і його завдання;
в) порядок заправки машин у дорозі;
г) розміщення пунктів технічної допомоги, харчування, обігріву, медичної допомоги і ЗПЛН на маршрутах руху;
- управління колоною;
- місце начальника колони в русі;
заступник начальника колоші.
Підготовка особового складу колони включає:
- вивчення особливостей маршруту рух;
- перевірку знань основних правил водіння автомобілів у складі колон; ї
- вивчення основних правил перевезення особового складу, поранених і
хворих, норм завантаження, раціональних схем і способів кріплення
вантажів, що підлягають перевезенню;
- вивчення порядку подолання ділянок зараження і проведення
часткової і повної дезактивації машин, санітарної обробки особового
складу і правила захисту від запалювальних речовин;
- вивчення сигналів оповіщення і управління колоною;
- вивчення техніки безпеки при виконані завантажувально-
розвантажувальних робіт.
Підготовка автомобільного транспорту включає:
- проведення планового технічного обслуговування;
перевірку забезпеченості і доукомплектування майном, якого бракує;
- підготовку кузовів автомобілів і причепів до перевезень, що мають
відбутися, забезпечення засобами укриття і кріплення вантажів, перевірку
надійності бортових запорів;
- до заправку машин паливом і мастильними матеріалами, охолоджуючого,
гальмівною і амортизаційною рідиною;
перевірку готовності автотранспортних засобів, засобів забезпечення і
супроводу до виконання перевезень, що мають відбутися.
2.3 Розрахунки показників бойової готовності та ефективності використання автомобільного транспорту
Розрахунок штатної, списочної та фактичної вантажопідйомності.
Штатна вантажопідйомність визначається за формулою:
де Ашті – штатна (списочна, фактична) кількість автомобілів і-ої марки;
qні – номінальна вантажопідйомність автомобіля і-ої марки;
Vі – номінальний об‘єм цистерни , м3 ;
КТГ – коефіцієнт технічної готовності, приймаємо КТГ=1,0 ;
КВВ – коефіцієнт використання вантажопідйомності, приймаємо згідно „Інструкції по управлінню військовими автомобільними перевезеннями”, введеної в дію наказом Заступника Міністра Оборони України по тилу – начальника тилу Збройних Сил України №03 від 15.02.96р.
ρсер - середня щільність пального, для розрахунків приймаємо ρсер=0,8
GУРАЛ-4320 =2х5х1х0,77= 7,1 т
GАТМЗ-5-4320=4х5х1х08= 16 т
GАЦ-10-260 =6х10х1х0,8= 48 т
GАЦ-5,5-4320 =2х5,5х1х0,8= 8,8 т
GПЦ-6,7 =8х6,7х1х0,8= 42,85 т
G2-П-5,5 =2х5,5х1х0,65= 7,15 т
GШТ = 129,9 т
Списочна вантажопідйомність визначається за формулою:
де Аспі – списочна кількість автомобілів і-ої марки;
GУРАЛ-4320 =2х5х1х0,77= 7,1 т
GАТМЗ-5-4320=3х5х1х08= 12 т
GАЦ-10-260 =6х10х1х0,8= 48 т
GАЦ-5,5-4320 =2х5,5х1х0,8= 8,8 т
GПЦ-6,7 =7х6,7х1х0,8= 37,52 т
G2-П-5,5 =1х5,5х1х0,65= 3,575 т
GСП = 117 т
Фактична вантажопідйомність визначається за формулою:
де Афі – фактична кількість автомобілів і-ої марки;
GАТМЗ-5-4320=3х5х1х08= 12 т
GАЦ-10-260 =5х10х1х0,8= 40 т
GАЦ-5,5-4320 =2х5,5х1х0,8= 8,8 т
GПЦ-6,7 =7х6,7х1х0,8= 37,52 т
GСП = 98,32 т
Коефіцієнт технічної готовності.
Коефіцієнт технічної готовності визначається за формулою:
де МСПР – машин справних;
МСП – машин по списку;
Коефіцієнт технічної готовності до підготовчого періоду:
причепів
автомобілів
автомобільної техніки
Коефіцієнт технічної готовності в кінці підготовчого періоду:
причепів
автомобілів
автомобільної техніки
Укомплектованість підрозділу автотранспортом.
Укомплектованість підрозділу автотранспортом визначається за формулою:
де МСП – списочна кількість машин;
МШТ – штатна кількість машин;
причепів
автомобілів
автомобільної техніки
Укомплектованість водіями
Укомплектованість підрозділу водіями визначається за формулою:
де ВСП – списочна кількість водіїв;
МСП – списочна кількість машин;
.
Потреба у транспортних засобах для виконання заданого об‘єму
перевезень.
Потреба у транспортних засобах для виконання заданого об‘єму перевезень визначається за формулою:
де Q - кількість вантажу яку потрібно перевезти, т ;
Vі – номінальний об‘єм цистерни , м3 ;
qН - номінальна вантажопідйомність даної марки машин, т ;
ρсер - середня щільність пального, для розрахунків приймаємо ρсер=0,8
КВВ - коефіцієнт використання вантажопідйомності ;
n - кількість рейсів.
Для перевезення 15 т АИ потрібно:
АТМЗ-5-4320 – 3 од. GАТМЗ-5-4320 =12 т
АЦ-5,5-4320 – 1 од. GАЦ-5,5-4320 =4,4 т
Для перевезення 80 т ДП потрібно:
АЦ-10-260 – 5од. GАЦ-10-260 =40 т
ПЦ-6,7 – 7 од. GПЦ-6,7 =37,52 т
АЦ-5,5-4320 – 1 од. GАЦ-5,5-4320 =4,4 т
д Таблиця
№ з/п
Марка автомобіля
Основна норма витрати, л
Марка причепа
Кіль кість авт.
Витрата при русі по основному
маршруту руху
палива
Масла
одного авт
всіх авт
одн авт
всіх авт
л
Зап рав ки
1
АТМЗ-5-4320
44,5
3
28,66
0,13
85,98
0,78
2,34
2
АЦ-5,5-4320
44,5
ПЦ-6,7
2
33,26
0,15
66,52
0,9
1,8
3
АЦ-10-260
54
ПЦ-6,7
5
34,78
0,13
173,9
0,94
4,7
-
1
39,38
0,145
39,38
1,06
1,06
4
Всього
11
365,78
9,9
Продовження табл.
№ з/п
Марка автомобіля
Основна норма витрати, л
Марка причепа
Кіль кість авт.
Витрата при русі по запасному
маршруту руху
палива
масла
одного авт
всіх авт
одн авт
всіх авт
л
Зап рав ки
1
АТМЗ-5-4320
44,5
3
35,82
0,16
107,46
0,97
2,91
2
АЦ-5,5-4320
44,5
ПЦ-6,7
2
41,58
0,19
83,16
1,12
2,24
3
АЦ-10-260
54
ПЦ-6,7
5
43,47
0,16
217,35
1,17
5,85
-
1
49,23
0,18
49,23
1,33
1,33
4
Всього
11
457,2
12,33
Розрахунок середньотехнічної та середньо маршової швидкості.
Розрахунок середньотехнічної швидкості проводимо за формулою :
де L - довжина маршруту, км
tР - час руху, без простоїв, год.
км/год
Розрахунок середньомаршової швидкості проводимо за формулою :
де L - довжина маршруту, км
tР - час руху , год.
tР - час простоїв, год
км/год
Розрахунок часу перевезень.
Таблиця
№
з/п
Заходи
Час вик, год.
початок
Кінець
1
Подача колони під завантаження
0,25
21.45 Д
22.00 Д
2
Завантаження пмм
1,5
22.00 Д
23.30 Д
3
Марш
1,5
23.30 Д
1.00 Д
4
Розвантаження пмм
4
1.00 Д
5.00 Д
5
Марш до місця дислокації бмз
1,5
5.00 Д
6.30 Д
Таким чином згідно організації та розрахунку військових автомобільних перевезень ми бачимо, що при якісній роботі управління автомобільних частин (підрозділів) та командирів (начальників) підрозділ спроможний виконати поставлене завдання в заданий строк.
РОЗДІЛ 3. ВИКОНАННЯ ВАП
3.1 Командир підрозділу (начальник автомобільної колони), отримавши бойовий наказ (розпорядження) на перевезення, зобов’язаний:
з'ясувати отримане завдання, порядок та строки його виконання, оснавні та запасні маршрути руху;
організувати підготовку особового складу та техніки до виконання бойового завдання;
провести бойовий розрахунок особового складу, встановити порядок оповіщення про напад противника та сигнали управління колоною;
перевірити у особового складу наявність і стан зброї, боєприпасів, належних засобів надання медичної допомоги та індивідуального протихімічного захисту, а також забезпеченість всіма видами постачання;
перевірити наявність та стан транспортних засобів, засобів зв’язку, замикання та супроводу колони, забезпеченість їх належним інструментом, запасними частинами, матеріалами та приладдям для підвищення прохідності;
вручити водіям автомобілів шляхові листи;
проінструктувати особовий склад колони про порядок та особливості виконання перевезення;
доповісти командиру батальйону (начальнику штабу) про готовність колони до виконання перевезення.
Після закінчення підготовки до виконання перевезення, перед початком руху начальник колони віддає особовому складу усний наказ, у якому вказує: завдання колони, маршрут руху та його особливості; швидкості руху та дистанції між автомобілями під час руху та на зупинках; час проходження вихідного пункту, пункт регулювання, диспетчерських пунктів; час та місце привалів та відпочинку; засоби захисту, охорони та оборони на маршруті, в пунктах завантаження (розвантаження); організацію харчування особового складу та дозаправки автомобілів; склад замикання та його завдання; розташування пунктів технічної, медичної допомоги та обігрівання, збірних пунктів пошкоджених машин на маршруті руху, порядок подолання мостів, залізничних переїздів, підйомів (спусків), бродів, ділянок зараження, пожеж, завалів; сигнали управління та оповіщення; заходи щодо забезпечення безпеки при завантаженні (розвантаженні) та
перевезенні вантажів; своє місце в колоні та заступника.
При віддаванні наказу начальник колони дає можливість особовому складу записати основні пункти маршруту, пункти завантаження (розвантаження), зупинок та відпочинку і пояснює необхідність збереження мети перевезення в тайні, важливість прихованості її здійснення та відповідальності за збереження вантажу.
3.2 Рух колон здійснюється в похідному порядку, який включає: автомобілі регулювання; автомобілі, що перевозять вантажі; автомобілі замикання. В залежності від умов виконання перевезення до складу колони можуть включатися машини забезпечення руху (інженерна техніка) та охорони (бронетранспортери, бойові машини піхоти, танки).
Рух колони за маршрутом здійснюється у відповідності з маршрутним листом.
Ніхто, крім прямих начальників, не має права змінювати завдання автомобільним колонам або залучати їх до робіт, не вказаних в маршрутному листі.
При виконанні маршу начальник колони зобов’язаний:
керувати колоною, табельним та виділеними засобами, а також засобами, наявними в районі знаходження колони;
вести нагляд за радіаційною обстановкою на маршруті руху наявними силами та засобами, а також отримувати данні про неї від диспетчерських пунктів та інших органів дорожньо-комендантських з’єднань та частин, організовувати охорону та оборону колони;
організовувати взаємодію з наданими підрозділами охорони та супроводу;
при відбитті нападу диверсійних груп противника керувати бойовими діями особового складу свого та наданих підрозділів;
зупинити колону в безпечному місці після виходу з району нападу противника, організовувати надання долікарської медичної допомоги пораненим водіям, проведення контрольного огляду машин та вантажів, усунення несправностей та пошкоджень;
виконувати вимоги органів дорожньої служби щодо порядку руху колони через дану дорожню ділянку;
представляти донесення про хід виконання перевезень у
відповідності з вказівками;
контролювати дотриманням особовим складом колони заходів захисту при подоланні заражених ділянок маршруту, а також організувати у випадку необхідності, спеціальну обробку особового складу та техніки колони, не перевищуючи встановленого часу на перевезення;
своєчасно організовувати обслуговування, заправку та ремонт автомобілів харчування та відпочинок особового складу;
здійснювати взаємодію з місцевими органами державної автомобільної інспекції та служби безпеки дорожнього руху;
на підйомах та спусках збільшувати дистанцію між автомобілями до відстані, що забезпечують без...