МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра Автотехнічного забезпечення
та військових перевезень
НА ТЕМУ:
організація та виконання військового автомобільного
перевезення колоною автомобільного взводу
підвозу б/п омбр в обороні в гірських умовах
використання противником звичайних
засобів ураження та високоточної зброї
Виконав:с-т групи 141-АПк
ЛЬВІВ - 2004
ЗМІСТ
1. Вступ
Значення ВАП в сучасних умовах ведення бойових дій
Коротка історична довідка про розвиток автомобільних військ та ВАП.
Завдання та склад автомобільних підрозділів (частин)
Органи управління ВАП та їх завдання
Що таке ВАП
Чим досягається успішне виконання ВАП
Загальні положення з виконання ВАП
Організаційно-штатна структура взводу підвозу продовольства, речового і ВТМ та батальйону матеріального забезпечення омбр
2. Організація ВАП при підготовці і в ході наступального бою
2.1 Завдання командирів автомобільних частин (підрозділів) при підготовці до наступу
2.2 Управління автомобільними частинами (підрозділами)
2.3 Розрахунки:
а) штатної, списочної та фактичної вантажопідйомності взводу.
б) КТГ
в) потреби у транспортних засобах для виконання заданого обсягу перевезень.
г) потреби у ПММ для виконання заданого обсягу перевезень.
3. Виконання ВАП
3.1 Підготовка до виконання перевезень.
3.2 Марки автомобільної колони при виконанні перевезень
3.3 Завантаження, розвантаження автомобільних колон.
3.4 Загальні правила перевезень військових вантажів.
3.5 Організація руху автомобілів у район завантаження, розвантаження
4. Додатки
5. Висновок
6. Література
Тактичне завдання
Тема роботи: Виконання військових автомобільних перевезень та АТЗ колоною взводу підвозу ВТМ, в наступі з подоланням водних рубежів в умовах використання противником звичайної і високоточної зброї.
Карта: 1 : 100000
У-41-96 Докучаєвськ
У-42-85 Орехово
Загальна обстановка
Противник застосувавши артилерію, авіацію і ВТЗ перейшов у наступ і форсувавши р. Бол.Случ заволодів населеними пунктами Лухтуново (4678), Флорищи (4280), Бол.Пустошь (3878). Одночасно підтягує резерви готуючись продовжити наступ, його авіація активно діє по бойових порядках і тилах наших військ.
З омбр здійснила 250 км марш і в 24.00 зосередилась в районі Нивки (5014), Богатищево (4610), Покровськое (4208), Видное (3810), Павлов (3616), Столбци (4412), і готується до наступу.
Часткова обстановка
Командир бмз отримав розпорядження із штабу бригади – прибути в 0.30 на КП омбр Теперки (4212) для отримання завдання.
Із отриманого завдання командиру бмз стало відомо, що в смузі наступу бригади обороняється противник, передній край його оборони проходить Сокол (4480), Флорищи (4280), Бол (3878), в глубині оборони в районі Летово (4012) обороняється до мб.
3 омбр з приданими силами і засобами має завдання з ходу прорвати оборону противника, в подальшому нарощуючи зусилля введенням в бій другого ешелону у взаємодії з сусідами знищити бригадні резерви противника.
Маршрут висунення:
Корпусний: Столирово (4222), Мариновка (4424), Царев (4626), Иволга (4430).
Бригадний: Покровское (4208), Дубна (4202), Калкино (4202), Воропаево (4294), Ягодний (4086), Савельево (4282) дальше по рішенню командира взводу міст через р.Пекша в Флорищи (4286) знищений.
Ліворуч наступає 5 омбр розмежувальна лінія з ним виключно Денисовка (3896), включно Мокроус (3882) виключно Еспилево (3670)
Праворуч наступає 1 омбр розмежувальна лінія з ним включно Наседки (4494) включно Гагино (4488), відм. 152,5 (4472)
ТПУ омбр знаходиться в лісі 100 м. південіше Дранишенково (4216), з виконаним бригадою найближчого завдання переміститься разом з технічними і тиловими полками в район Дубровка (4076). БМЗ і склади в лісі 300 метрів південніше Екотовское (4218) переміститься в р-н Солино (4074).
Бойове розпорядження командира автомобільної роти:
1-му взводу підвозу продовольства, речового і ВТМ в 8.30 бути під завантаженням на ст. Царев (4626) і до 15.30 перевезти в район Сокино (4076) де зустрінуть представники п-лів бригади. Взводу бути готовим до подолання водних перешкод в брід.
Всім автомобілям і причепам до 7.00 провести КО, а які пройшли 800-900 км (6000) провести чергове ТО-1 (ТО-2) по основним агрегатам, особливу увагу звернути на наявність на машинах засобів пожежегасіння, колійних містків, укомплектованість ЗІП.
Перевірити наявність тентів.
Дозаправити машини ПММ, пального в баках мати 1 заправку, заправка з 6.00 до 6.40 в районі розміщення взводу.
Заступнику командира взводу до отримати боєприпаси до стрілкової зброї і два комплекти ДК-4.
Техніку роти до 4.00 видати запасні частини для доукомплектування взводу.
Командиру взводу особисто провести з 5.00 до 5.45 тренування з малодосвідченими водіями взводу а також подолання водних перешкод в брід.
Старшині роти провести сніданок з 6.40 до 7.00
Рішення по побудові колони, заходи бойового забезпечення доповісти в 2.40 сьогодні:
Укомплектованість автомобільного взводу:
а) водіїв по штату – 32 чоловіки
водіїв по списку – 32 чоловіки
б) автомобілів по штату – 30 одиниць
в тому числі КамАЗ-4310 – 25 од., КрАЗ-260 – 1 од., ГАЗ-66 – 4 од.
в) причепів по штату – 12 одиниць
причепів по списку – 12 одиниць
Усі автомобілі і причепи укомплектовані каркасами тентів і тентами. Потрібно доставити продовольства 45 тон, речового майна 6 тон, військово-технічного майна 30 тон.
ВСТУП
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз (Ст. 17 Конституції України).
Виключно велика роль автомобільного транспорту в армії. Маневрений характер бойових дій передбачає максимальне використання його у військах.
Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції в автомобільних частинах від старої російської армії залишилось не більше 3-4 тисяч автомобілів самих різних марок, та й ті були в крайній мірі зношені.
Першими автомобільними частинами РККА були автомобільні колони. В серпні 1918 року соціальним Декретом СНК для формування автомобільних колон Народному Комісаріату по військовим справам було передано 50 % всього справного для використання в армії автомобільного парку держави. Це дало можливість зробити перші автомобільні частини – автоколони по 10 автомобілів в кожній.
В роки Громадянської війни велику увагу приділяли покращенню організаційної структури автомобільних частин. З цією ціллю в 1919 році автоколони були перейменовані в автовантажні загони (АГО), чисельністю по 20 автомобілів в кожному.
Основне завдання автомобільних частин в той час складалося в підвозі матеріальних засобів з’єднанням і частинам Червоної Армії. Перевози здійснювались на значні відстані. Наприклад, в 1920 році для 1-ої Кінної Армії підвозились вантажі на відстань 80-100 км від Житомира до Новоград-Волинського і далі до Рівного і Дубно. Літом 1921 року автовантажними загонами Західного фронту (загальною вантажопід`ємністю 620 т) щомісячно підвозилось 16,5 тис. т різних вантажів. Крім того автомобільні частини використовувались і для оперативних перевезень. В вересні 1919 року 35 вантажних автомобілів були використані для перевезення 5-го Курського полку Залізної дивізії на відстань 180 км в район Симбірська. Відтак недолік і недостатня кількість автомобілів не дозволяли здійснювати більш крупніші перевезення військ і вантажів.
З створенням вітчизняного автомобілебудування покращувався кількісно і якісно автомобільний парк Радянської Армії.
В 1929 році в якості автотранспортних частин створені окремі вантажні автомобільні роти, маючи по 60 транспортних автомобілів, а потім в 1933 році створені воєнізовані автотранспортні батальйони.
Слід відмітити, що вже в 1932 році розроблені питання про організацію автомобільних полків і бригад.
В 1937 році були створені автомобільні полки, а в 1940 році – автомобільні бригади.
Таким чином, за роки передвоєнного будівництва Радянської Армії автомобільні війська піддавались суттєвим організаційним змінам, в результаті чого до початку Великої Вітчизняної війни вони мали створену організаційну структуру і були представлені:
окремими автотранспортними ротами, батальйонами, полками і бригадами, входячи в склад оперативних об’єднань;
автотранспортними частинами, входячи в штати з’єднань і частин, окремими автотранспортними батальйонами і ротами.
З початком Великої Вітчизняної війни автомобільний транспорт широко використовувався для оперативних перевезень військ і підвозу матеріальних засобів військам. Він використовувався і як зв’язуючи ланка при перевезення матеріальних засобів від розвантажувальних станцій в війська і самостійно для перевезення з фронтових, а інколи з центральних баз і складів в армійські і військові склади.
В роки Великої Вітчизняної війни широко використовувався автомобільний транспорт на легендарній льодовій дорозі через Ладожське озеро, по якій в самі тяжкі місяці блокади Ленінграду підвозились боєприпаси, паливо, продовольство і інші вантажі. Всього по ній тільки за зиму 1941-1942 років в місто було ввезено більше 300 тис. т різних вантажів, евакуйована із Ленінграда більше 500 тис. чоловік, вивезено багато промислового обладнання і майна.
До початку 1944 року автомобільні війська мали великий досвід в організації перевезення. Військові водії підвозили військам фронту щодня до 400 тис. т різних вантажів на відстань від 100 до 600 км.
За роки Великої Вітчизняної війни об’єм перевезень, виконаних автомобільним транспортом, склав більше 100 млн. т вантажів, виконано транспортної роботи більше 3 млн. т км. Загальний пробіг автотранспорту, за роки війни складає 402 405 511 км.
В майбутньому автомобільному транспорту, володієчому позитивними якостями, як висока маневреність, гнучкість і живучість, буде належати головна роль в забезпеченні неперервності перевезень і надійного зв’язку між всіма видами транспорту, які беруть участь в їх виконанні. Більше того, при веденні бойових операцій автомобільний транспорт буде являтися основним видом транспорту не тільки в військовому, але й в оперативному тилу.
В сучасних умовах для забезпечення функціонування системи тилового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань підвезення автомобільним частинам і підрозділам подається вирішальна роль.
Автомобільні частини та підрозділи, маючи високу маневреність, здатні виконувати перевезення в будь-яких умовах бойової обстановки, по дорогах і бездоріжжю, забезпечити доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення. Крім того, автомобільний транспорт виконує роль зв’язуючої ланки, що об’єднує всі інші види транспорту: залізничний, водний повітряний і трубопровідний.
Автомобільні частини та підрозділи включають:
у центрі – окремі автомобільні частини (підрозділи) з’єднань (частин) матеріального забезпечення центрального підпорядкування;
в оперативному командуванні – окремі автомобільні батальйони і роти, підпорядковані оперативному командуванню, автомобільні частини (підрозділи) з’єднань (частин) матеріального забезпечення;
в армійському корпусі – автомобільні частини (підрозділи) з’єднань (частин) матеріального забезпечення;
у Військово-Повітряних Силах, Силах Протиповітряної оборони, Військово-Морських Силах – окремі автомобільні батальйони і роти, а також автомобільні підрозділи частин матеріального забезпечення.
Автомобільні частини і підрозділи виконують військові автомобільні перевезення в оперативній та військовій ланках тилу.
Військові автомобільні перевезення – це переміщення матеріальних засобів, особового складу, поранених і хворих, а також з’єднань, частин, установ і підрозділів з одного району (пункту) в інший, які здійснюються за планами військового командування з використанням автомобільного транспорту.
В залежності від призначення військові автомобільні перевезення розподіляються:
на оперативні – перевезення з’єднань, частин, підрозділів і установ;
на постачальні – перевезення матеріальних засобів для забезпечення бойових дій військ (сил) та їх повсякденного життя;
на морські – перевезення військових команд, військовослужбовців, що прямують до місця служби, на навчання та ін.;
на евакуаційні – перевезення поранених і хворих, несправного і непотрібного військам (силам) військового майна, а також трофеїв.
Автомобільні перевезення організовуються штабом тилу Міністерства оборони України і автотранспортною службою Центрального автодорожнього управління та військових сполучень під керівництвом заступника Міністра оборони України по тилу – начальника Тилу Збройних Сил України і виконуються за планами і засобами центру, у видах Збройних Сил України (крім сухопутних військ) – організовується заступниками командувачів видів Збройних Сил України з тилу і виконуються за планами і засобами видів Збройних Сил України.
Автомобільні перевезення в оперативному тилу розподіляють ся на перевезення в ланках оперативного командування та корпусній.
Перевезення в ланці оперативного командування організовується штабом тилу і автодорожньою службою оперативного командування під керівництвом заступника командувача з тилу і виконується за планами і засобами оперативного командування, а в окремих випадках – засобами об’єднань, частин і установ.
Перевезення в корпусній ланці організовується штабом тилу і автодорожньою службою корпусу під керівництвом заступника командира з тилу і виконується за планами і засобами корпусу, а в окремих випадках – засобами з’єднання (частини).
Автомобільні частини з’єднань матеріального забезпечення центрального підпорядкування застосовуються для: перевезень матеріальних засобів об’єднанням, діючим на самостійних напрямках, від баз і складів передового ешелону тилу центру (ПЕТЦ) і їх відділень до тилових баз оперативного командування, перевезення матеріальних засобів від місць їх виробництва, центральних баз і складів, баз і складів Держкомрезерву, портів, аеродромів матеріального забезпечення до баз і складів ПЕТЦ перевезень, з’єднань, частин, установ і підрозділів, поранених і хворих, а також евакуації несправного (непотрібного) військам майна і трофеїв.
Окремі автомобільні батальйони, які входять до складу бригад матеріального забезпечення оперативного командування, застосовуються для перевезення матеріальних засобів до корпусних бригад матеріального забезпечення, а в ряді випадків – до дивізій і полків.
Окремі автомобільні батальйони корпусних бригад матеріального забезпечення застосовуються для перевезень матеріальних засобів до частин матеріального забезпечення дивізій, полків, а в окремих випадках – до вогневих позицій артилерії, вертолітним ескадрильям, обминаючи проміжні ланки.
Армійським корпусам (дивізіям) першого ешелону, діючим на напрямках зосередження основних зусиль, матеріальні засоби підвозяться, як правило, автомобільними частинами та підрозділами вищої ланки тилу.
При підготовці операції корпусам першого ешелону, діючим на інших напрямках, в оборонній операції, а також у ряді випадків за вказівками заступника командуючого об’єднанням з тилу автомобільні частини (підрозділи) оперативних об’єднань залучаються для перевезень вантажів з баз, складів вищої ланки тилу безпосередньо на склади об’єднання (з’єднання).
Війська других ешелонів і резервів оперативного командування (армійського корпусу), з’єднання і окремі частини, підпорядковані оперативному командуванню (АК), що знаходяться в р-нах зосередження і прибувають до складу об’єднання, а також з’єднання, частини і установи оперативного тилу і спеціально-технічного забезпечення матеріальні засоби з баз, складів не перевозять, як правило своїми автомобільними частинами і підрозділами.
Окремі автомобільні б-ни бригад МЗ ОК та корпусних повинні завантажуватись матеріальними засобами і підвозити їх, як правило, комплектами (в обсязі добової потреби дивізії), які включають в себе всі основні види боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів.
У військовому тилу автомобільні роти, що входять до складу частин і п-лів МЗ, застосовуються для утримання запасів матеріальних засобів, підвезення їх частинам і підрозділам, перевезень о/с, евакуації поранених і хворих, несправних і непотрібних для бою озброєння, техніки і майна, а автомобільні відділення взводів МЗ б-нів і д-нів, а також для заправлення техніки пальним.
За необхідністю авт. роти можуть залучатись до перевезень вантажів від з’єднань, частин МЗ безпосередньо в своїй д-ї.
Успішне виконання військових автомобільних перевезень досягається:
постійною високою бойовою і мобілізаційною готовністю автомобільних частин і підрозділів;
цілеспрямованою виховною роботою в автомобільних частинах і підрозділах;
високою професійною підготовкою особового складу;
чітким плануванням автомобільних перевезень;
надійним захистом, охороною і обороною автомобільних частин, колон, дотриманням режиму маскування при виконанні перевезень;
організацією стійкого матеріального, медичного і технічного забезпечення автомобільних частин і підрозділів;
постійною наявністю резерву автотранспортних засобів і вмінням його використовувати;
стійким і надійним управлінням перевезеннями.
Військові автомобільні перевезення виконуються, як правило автомобільними колонами. Автомобільну колону складають автомобільний підрозділ (частина) або група на автомобілях (два і більше), що рухаються одним маршрутом під єдиним командуванням і виконують спільне завдання.
Склад автомобільних колон визначається в залежності від кількості вантажу, що перевозиться, відстаней перевезень, дій противника, умов перевезення.
Найбільш раціональною автомобільною є колона у складі роти. Вона володіє самостійністю у матеріальному та технічному забезпеченні.
У кожній автомобільній колоні у складі підрозділу навиком колони є командир підрозділу. При перевезенні військових частин (підрозділів) начальником колони є командир частини (підрозділу) що перевозиться.
Автомобільні колони на час виконання завдань забезпечуються необхідними матеріальними засобами. До їх складу включаються засоби зв’язку, сили і засоби технічного, а за необхідністю медичного забезпечення та охорони.
Організаційно-штатна структура взводу підвозу
продовольства, речового і ВТМ
Можливості: - утримання запасів 1308 тони;
випікання хліба за добу 6000 кг;
дозаправка АТ за добу 400 одиниць.
Організація ВАП при підготовці
і в ході наступального бою.
Підготовка автотранспортної служби, автомобільних частин об’єднання до виконання завдань в наступальній операції включає:
розгортання автомобільних частин та системи управління ними;
поповнення запасів матеріальних засобів в автомобільних частинах до встановлених розмірів;
організацію технічного забезпечення, захист, оборону та охорону автомобільних частин та колон;
тактико-тилову підготовку особового складу автомобільних частин та підрозділів, злагодження автомобільних підрозділів та безпосередню підготовку їх до виконання перевезень.
Особлива увага при підготовці приділяється автомобільним частинам, які будуть виконувати перевезення матеріальних засобів військам, діючим на напрямку зосередження основних зусиль та в складі оперативних маневрових груп.
Планування перевезень автомобільним транспортом у наступальній операції здійснюється згідно з завданнями військ та можливими варіантами бойових дій на всю глибину операції.
Найбільш детально планується перевезення автомобільним транспортом при підготовці операції, виконанні найближчого завдання об’єднання (особливо на перші два дні бойових дій) введенні у бій та діях оперативної маневрової групи, другого ешелону об’єднання та десантів; першої операції об'єднання, крім того, при відбитті можливого вторгнення противника. На період виконання подальшого завдання об'єднання планування проводиться в загальних показниках з визначенням, головним чином, припускаємого обсягу перевезень автомобільним транспортом, завдань автомобільних частин та взаємодії їх у ході виконання перевезень з іншими органами тилу, а також заходів щодо швидкого відновлення боєздатності автомобільних частин.
До початку наступальної операції автомобільні частини оперативного командування, як правило, розгортаються в районах тилових баз (відділень баз) або в інших районах із урахуванням найбільш ефективного використання їх транспортних можливостей.
До початку першої операції автомобільні частини, об'єднання можуть бути у неповному складі. Автомобільні частини, яких бракує, у цьому випадку будуть прибувати до складу тилу оперативного командування у ході операції (бойових дій).
При веденні наступальної операції автомобільні частини перевозять матеріальні засоби, у першу чергу, військам першого ешелону, а також введеним у бій оперативним маневровим групам.
Начальник автотранспортної служби об'єднання в ході операції постійно контролює стан підпорядкованих автомобільних частин, виконання ними плану перевезень. За необхідності доповідає заступнику командувача з тилу та в штаб тилу про відхилення від виконання плану та труднощі, які виникли, а також пропозиції щодо уточнення плану перевезень.
При діях із застосування противником ядерної зброї основні зусилля автомобільних частин зосереджуються на перевезеннях матеріальних засобів військам, які продовжують активні наступальні дії на найважливіших напрямках. З цією метою начальник автотранспортної служби зобов’язаний вжити всіх заходів для установлення стану та відновлення боєздатності автомобільних частин, де вона частково втрачена. Для виконання автомобільних перевезень в інтересах військ, які продовжують наступ, використовуються в першу чергу, автомобільні частини та підрозділи, що зберегли боєздатність, а також резерв; за необхідності, проводиться маневр автомобільними частинами.
Переміщення автомобільних частин, підпорядкованих оперативному командуванню, в ході наступальної операції проводиться по мірі наближення до військ тилових баз (їх відділень). Автомобільні частини, які входять до складу цих з’єднань, переміщуються за військами, що забезпечуються.
Переміщення всіх з’єднань, частин та підрозділів за будь-яких обставин повинно здійснюватись тільки з запасами матеріальних засобів.
Армійським корпусам (дивізіям) першого ешелону матеріальні засоби підвозяться, як правило, автомобільними частинами бригад матеріального забезпечення оперативного командування (армійських корпусів та автомобільними частинами, підпорядкованими оперативному командуванню). За необхідності, армійські корпуси (дивізії) першого ешелону можуть підвозити матеріальні засоби своїми автомобільними частинами (підрозділами), якщо, при цьому, час, необхідний для одного рейсу (з урахуванням повернення цих автомобільних підрозділів в нові районі), не перевищує однієї доби, а інколи і декількох годин.
Автомобільні частини оперативного командування, автомобільні частини бригад матеріально забезпечення, підпорядкованих оперативному командуванню, перевезення матеріальних засобів армійським корпусам першого ешелону здійснюють, як правило, до складів бригад матеріального забезпечення армійських корпусів.
Дивізіям першого ешелону підвезення матеріальних засобів здійснюється корпусними бригадами матеріального забезпечення в райони розташування їх батальйонів матеріального забезпечення або в пункти передачі матеріальних засобів по маршрутах їх пересування для передачі вантажів на коротких зупинках.
При підвезенні матеріальних засобів з передачею їх армійським корпусам (дивізіям) на маршрутах пересування їх бригад (батальйонів) матеріального забезпечення пункти (райони) та час перевезення (передачі) вантажів визначається начальником, що організує підвезення. Відповідальність за зустріч автомобільних частин (підрозділів та своєчасне приймання вантажів покладається на заступників командувачів (командирів) з тилу тих об'єднань (з’єднань), на адресу яких вони підвозяться. За необхідності, вантажі в пунктах перевантаження (передачі) можуть викладатись на грунт під відповідальність представників відповідних армійських корпусів (дивізій).
Своїми автомобільними частинами та підрозділами здійснюють перевезення матеріальних засобів від тилових баз та їх відділень, бригад матеріального забезпечення оперативного командування (армійського корпусу) війська других ешелонів та резервів оперативного командування (армійського корпусу), з’єднання та окремі частини, підпорядковані оперативному командуванню (армійському корпусу), що знаходяться в районах зосередження, та ті, що прибувають до складу об'єднання, а також з’єднання, частини та установи оперативного тилу і спеціального технічного забезпечення.
У бригади матеріального забезпечення оперативного командування та в діючі на окремих напрямках частини їх сил і засобів матеріальні засоби перевозяться власними силами.
Для управління автомобільними частинами в наступальній операції застосовуються всі можливі засоби зв’язку перш за все, радіо та рухомі засоби. Управління здійснюється, як правило, окремими розпорядженнями, шляхом постановки завдань начальниками підлеглим особисто, технічними засобами зв’язку або через своїх представників. За необхідності вони можуть виїжджати в автомобільні частини, які діють на найбільш важливих напрямках та ділянках.
Автомобільні частини бригади матеріального забезпечення армійського корпусу із запасами матеріальних засобів можуть входити до складу армійського тилу оперативної маневрової групи оперативного командування, а автомобільні підрозділи батальйону матеріального забезпечення дивізії – до складу дивізіонного тилу оперативної маневрової групи армійського корпусу.
Із введенням головних сил оперативної маневрової групи оперативного командування (армійського корпусу) у бій доставлення запасів матеріальних засобів у війська на максимальну можливу глибину та евакуація поранених (хворих) можуть здійснюватись спеціально створеними охороняємими автомобільними колонами по збереженим охороняємим комунікаціям.
Підвезення матеріальних засобів (з’єднанням) частинам оперативної маневрової групи здійснюється автомобільними частинами (підрозділами) корпусного (дивізійного) тилу, які діють у складі її головних сил, у суворо призначений час. Строки та райони передачі матеріальних засобів установлюються командиром оперативної маневрової групи. За необхідності, за рішенням командира оперативної маневрової групи із складу автомобільних частин (підрозділів) виділяються автомобілі для перевезення поранених та хворих.
Управління автомобільними частинами цілеспрямована діяльність органів управління автотранспортної служби, командирів, штабів, органів виховної роботи щодо підтримання постійної бойової готовності автомобільних частин, підготовки їх до дій у ході операцій (бойових дій) і керівництва ними при виконанні поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами включає:
безперервне збирання, вивчення та аналіз даних оперативної і тилової обстановки, стану автомобільних частин;
прийняття рішень щодо їх використання, планування перевезень автомобільним транспортом і доведення завдань до виконавців;
організація та підтримання взаємодії органів управління автотранспортної служби з органами управління спеціальних військ і служб, автомобільних частин з іншими тиловими з’єднаннями, частинами та установами;
організацію та проведення заходів щодо підтримання бойової готовності на установленому рівні (відновлення боєздатності) автомобільних частин, виховній роботі в них;
захист, охорону та оборону;
організацію зв’язку;
безпосереднє керівництво підготовкою автомобільних частин до виконання завдань щодо перевезень, а також їх діями в ході виконання завдань;
організацію та здійснення контролю і узгодженої роботи автомобільного з іншими видами транспорту, інші заходи.
Управління автомобільними частинами будується на основі суворої єдиноначальності, централізації управління з наданням підлеглим ініціативи, непохитності та надійності у втіленні прийнятих рішень і планів у життя, особистої відповідальності начальників автотранспортної служби, командирів автомобільних частин за рішення, які приймаються, та дії підлеглих, а також за результати виконання ними поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами повинно бути стійким, безперервним, оперативним, прихованим і забезпечувати ефективне використання можливостей автомобільних частин.
Це досягається:
знанням реальної обстановки, що склалася, правильним з’ясуванням завдання, поставленого старшим командиром (начальником);
своєчасним прийняттям рішення, визначенням способів виконання завдань, поставлених старшим командиром (начальником), та чіткою постановкою завдань підлеглим;
організацію системи управління, наявністю зв’язку з підпорядкованими та взаємодіючими частинами, із старшим командиром і забезпеченням надійності їх роботи;
комплексним використанням всіх технічних засобів управління і зв’язку, а також засобів автоматизації управління військами;
організацією швидкої відбудови порушеного управління;
швидким реагуванням на зміну обстановки і своєчасним уточненням прийнятого рішення та поставлених завдань підлеглим;
збереженням у таємниці всіх заходів, пов’язаних з підготовкою та виконанням автомобільних перевезень, а також дотриманням правил прихованого управління військами;
високою виконавчою дисципліною, виявленням розумної ініціативи посадовими особами.
Управління організовують та здійснюють:
в центрі – штаб Тилу Міністерства оборони України та автотранспортна служба Центрального автодорожнього управління та військових сполучень Тилу Міністерства оборони України;
в оперативному командуванні – штаб тилу оперативного командування та автотранспортна служба;
в об'єднаннях військ Сил Протиповітряної оборони, Військово-Повітряних Сил та Військово-Морських Сил – штаби тилу;
в корпусі – штаби тилу (оргпланові відділи);
у з'єднаннях та частинах (крім автомобільних) – заступники командирів з тилу;
в автомобільних частинах – командири та штаби;
у з'єднаннях матеріального забезпечення та інших з'єднаннях і установах тилу – відповідні командири і штаби (оргпланові відділи).
Утримання, організація і методи роботи начальників автотранспортної служби, особового складу органів управління автотранспортної служби, командирів і штабів автотранспортної служби, командирів і штабів автомобільних частин визначаються обстановкою характером поставлених завдань і встановленими строками готовності органів управління автотранспортної служби, автомобільних частин до їх виконання.
У всіх випадках організація і методи роботи повинні забезпечувати:
- тверде та безперервне управління автомобільними частинами;
- своєчасне прийняття рішень, повне та якісне здійснення заходів з планування та виконання автомобільних перевезень;
- своєчасну та повну взаємодію органів управління автотранспортної служби з органами управління дорожньою службою, штабів автомобільних частин з вантажовідправниками, штабами дорожньо-комендантських частин;
- надання підлеглим як найбільше часу для безпосередньої підготовки до виконання завдань;
- оперативне реагування на зміну обстановки;
- найбільш ефективне використання транспортних можливостей автомобільних частин.
Начальник автотранспортної служби при прийнятті рішень (підготовці пропозицій) на застосування автомобільних частин в операції, плануванні військових автомобільних перевезень дії особового складу організує методом послідовної роботи, паралельної роботи або їх поєднанням (у ланці орган управління автотранспортної служби – автомобільна частина).
Вибір методу роботи, як правило, залежить від часу на підготовку і визначається заступником командуючого з тилу.
Командир автомобільної частини після отримання розпорядження на перевезення:
з’ясовує завдання;
проводить (або затверджує) розрахунок часу;
орієнтує своїх заступників, начальників служб та командирів підрозділів про отримане завдання;
оцінює обстановку;
приймає рішення;
віддає наказ (розпорядження);
дає вказівки на організацію всебічного забезпечення перевезень, управління, виховної роботи, контролю за підготовкою частин до виконання поставленого завдання і організує взаємодію.
При з’ясуванні отриманого завдання командир повинен зрозуміти його мету, в якій ланці тилу та який вид перевезень потрібно буде виконати (оперативні, постачальні, людські або евакуаційні); найменування та кількість вантажу, що підлягає перевезенню, звідки, куди, та до якого строку повинен бути доставлений вантаж; маршрут, відстань перевезень; скільки часу відводиться на підготовку та виконання перевезень; особливості підготовки особового складу та техніки до майбутніх перевезень, можливості вантажовідправників і вантажоодержувачів по завантаженню – вивантаженню, завдання та строки виконання евакуаційних перевезень.
В результаті з'ясування завдання він визначає заходи, які необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки частин до виконання поставленого завдання, визначає кому і як віддати попередні розпорядження.
Оцінюючи обстановку командир вивчає:
можливі дії противника на частину або її колони в районі розташування, завантаження, розвантаження та на маршрутах руху;
наявність, стан та ступінь готовності особового складу й автомобільної техніки підрозділів, її вантажопідйомність, транспортні можливості, матеріальне та технічне забезпечення;
стан маршрутів перевезень (їх дорожнє покриття та максимально можливі швидкості руху); особливості маршрутів (прихованість, наявність крутих затяжних підйомів та спусків, серпантинів, перевалів, бродів, мостів та переправ через ріки);
радіаційну, хімічну та бактеріологічну (біологічну) обстановку;
стан погоди, пору року та доби.
На основі оцінки обстановки командир проводить кількісно-якісний аналіз майбутніх завдань при підготовці та в ході перевезень, а також визначає найбільш доцільну послідовність роботи посадових осіб автомобільної частини.
З метою надання підлеглим більше часу на підготовку до майбутніх перевезень командир автомобільної частини в ході з'ясування завдання та оцінки обстановки віддає попередні розпорядження. В залежності від конкретної обстановки в них можуть ставитись завдання штабу щодо підготовки необхідних розрахунків та документів на перевезення; заступникам та начальникам служб – по виховній роботі, тиловому, медичному та технічному забезпеченню; командирам підрозділів – щодо підготовки підрозділів до виконання перевезень.
Рішення командир автомобільної частини приймає особисто на основі з'ясування отриманого завдання, оцінки обстановки та проведених штабом необхідних розрахунків.
У рішенні командир автомобільної частини визначає:
- завдання підрозділам;
- основні питання взаємодії та всебічного забезпечення перевезень;
- основні заходи щодо захисту, оборони та охорони;
- організацію управління.
Рішення оформляється на карті з пояснювальною запискою. Одночасно визначаються основні завдання щодо організації виховної роботи.
Для управління автомобільними частинами в наступальній операції застосовуються всі можливі засоби зв’язку, перш за все, радіо та рухомі засоби. Управління здійснюється, як правило, окремими розпорядженнями, шляхом постановки завдань начальниками підлеглим особисто, технічними засобами зв’язку або через своїх представників. За необхідності вони можуть вилітати (виїжджати) в автомобільні частини, які діють на найбільш важливих напрямках та ділянках.
Зв'язок органу управління автотранспортної служби оперативного командування з органами управління служби корпусу, а також зі штабами (командирами) автомобільних частин здійснюється в загальній системі зв’язку управління тилом.
Зв'язок командних пунктів автомобільних частин з частинами і підрозділами, що входять до їх складу або придані ним, організується за рішенням командирів автомобільних частин; зв'язок взаємодії організується згідно з розпорядженнями начальників штабів тилу об'єднань.
За втрати зв’язку як вищі, так і нижчі штаби (командири) зобов’язані вживати всіх заходів для негайного його відновлення.
Завчасна підготовка автотранспортної служби та автомобільних частин включає їх розвиток, створення необхідних групувань автомобільних частин, всебічну підготовку і вдосконалення органів управління автотранспортної служби і автомобільних частин, підтримання їх у високій бойовій та мобілізаційній готовності і організацію управління автомобільними частинами та підрозділами; виховну роботу в автомобільних частинах та підрозділах, прийняття рішень на здійснення перевезень автомобільним транспортом, їх планування і організацію в перших операціях.
Військові автомобільні перевезення плануються штабом тилу та автотранспортною службою об'єднання під керівництвом заступника командуючого з тилу за участю командувачів (начальників) родів військ, начальників спеціальних військ та служб.
Планування військових автомобільних перевезень має за мету визначити завдання автомобільним частинам і узгодити їх дії з роботою вантажовідправників, вантажоодержувачів та діями органів дорожньої служби.
Планування повинно бути направлене на забезпечення узгоджуючого та ефективного використання автомобільних частин та підрозділів різних ланок тилу.
Планування військових автомобільних перевезень включає:
збирання, узагальнення і аналіз даних про місцезнаходження, стан та завантаженість автомобільних частин (колон);
отримання завдань на перевезення та інших вихідних даних для їх планування;
розрахунок потреби транспортних засобів та необхідність залучень автомобільних частин і підрозділів нижчої ланки тилу;
розрахунок можливостей автомобільних частин та підрозділів з виконанням перевезень;
розподіл завдань між автомобільними частинами та перевезення;
вибір послідовності виконання перевезень;
віддання попередніх розпоряджень;
розробку плану перевезень та розпоряджень на його виконання;
завчасну підготовку вантажів та місць завантаження (розвантаження) вантажовідправниками і вантажоодержувачами.
Перспективне планування перевезень проводиться на операцію об'єднання з завдань військ та відображає роботу автомобільних частин вищої ланки.
Розрахунок
штатної, списочної та фактичної вантажопідйомності
Марка машини
Номінальна вантажопідйомність
Штатна
Списочна
Фактична
К-сть машин за штатом
КВВ
вантажопідйомність
К-сть машин за списком
КВВ
вантажопідйомність
К-сть машин справних
КВВ
вантажопідйомність
КамАЗ-4310
6
25
0,8
120
25
0,8
120
25
0,8
120
КрАЗ-260
9
1
0,8
72
1
0,8
7,2
1
0,8
7,2
ГАЗ-66
2
4
0,8
6,4
4
0,8
6,4
4
0,8
6,4
2-ПН-4М
4
12
0,8
38,4
12
0,8
38,4
12
0,8
38,4
Всього
21
172
172
172
Штатна вантажопідйомність:
G=(Ашт х qн х КТГ х КВВ
G – вантажопідйомність.
Ашт – кількість автомобілів за штатом
qн – номінальна вантажопідйомність автомобілів
КТГ – коефіцієнт технічної готовності
КВВ – коефіцієнт використання вантажопідйомності
Для виконання розрахунку нам потрібно дізнатися КВВ для автомобіля КамАЗ-4310 і причепа 2-ПН-4М.
Вираховую штатну вантажопідйомність взводу
25х6х1х0,8=120 КамАЗ-4310 – 25 од.
1х9х1х0,8=7,2 КрАЗ-260 – 1 од.
4х2х1х0,8=6,4 ГАЗ-66 – 4 од.
12х4х1х0,8=38,4 2-ПН-4М – 12 од.
Списочна вантажопідйомність:
G=(Асп х qн х КТГ х КВВ
Асп – кількість автомобілів за списком
25х6х1х0,8=120 КамАЗ-4310 – 25 од.
1х9х1х0,8=7,2 КрАЗ-260 – 1 од.
4х2х1х0,8=6,4 ГАЗ-66 – 4 од.
12...