Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ВІЙСЬКОВІ АВТОМОБІЛЬНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ВЗВОДУ ПІДВОЗУ ПММ БМЗ ОМБР В НАСТУПІ ВЗИМКУ, В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ПРОТИВНИКОМ ЗМУ.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Підготовка фахівців із застосуванням автомобільних підрозділів та АТЗ
Кафедра:
Кафедра будови та експлуатації базових машин
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Кваліфікаційна робота
Предмет:
Автотехнічне забезпечення та військові автомобільні перевезення
Група:
АПК
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ УКРАЇНИ
львівський ордена червоної зірки інститут сухопутних військ імені гетьмана петра сагайдачного національного університету «львівська політехніка»
Кафедра автомобільної техніки
“Допускається до захисту”
Начальник кафедри автомобільної
техніки
« » 2008 року
ВІЙСЬКОВІ АВТОМОБІЛЬНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ВЗВОДУ ПІДВОЗУ ПММ БМЗ ОМБР В НАСТУПІ ВЗИМКУ, В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ПРОТИВНИКОМ ЗМУ.
(кваліфікаційна робота)
Виконавець:
курсант IV курсу
Керівник:
Рецензент:
Львів 2008р.
ЗМІСТ
Вступ
3
1. Організація ВАП при підготовці і в ході наступального бою.
1.1. Завдання командирів при підготовці до наступу.
1.2. Управління автомобільними частинами (підрозділами).
1.2.1 Загальні положення та порядок роботи органів управління і командирів автомобільних частин.
1.3 Особливості організації ВАП взимку.
1.4 Організація ВАП в умовах використання противником ЗМУ.
12
2. Виконання ВАП
2.1 Підготовка до перевезень.
2.2 Марш автомобільної колони при виконанні перевезень.
2.3 Завантаження автомобільних(розвантаження) колон. Чим досягається скорочення часу завантаження (розвантаження). Призначення і склад завантажувальних (розвантажувальних).
2.3.1 Документальне оформлення прийому (здачі) вантажу.
2.3.2 Загальні правила перевезення військових вантажів
2.3.3 Організація руху автомобілів у районі завантаження (розвантвження).
2.3.4 Правила перевезення ПММ.
8
3. Забезпечення автомобільних підрозділів (частин) при підготовці і в ході здійснення ВАП.
3.1 Тилове забезпечення.
3.2 Медичне забезпечення особового складу автоколон.
3.3 Технічне забезпечення.
17
4. Захист, охорона та оборона автомобільних частин (підрозділів).
31
Висновок.
Список використаної літератури.
32
Вступ
Захист Суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішим функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного народу України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначається законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройні Сили України та інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
В сучасних умовах для забезпечення функціонування системи тилового забезпечення, вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішенні завдань підвезення автомобільним частинам і підрозділам надається вирішальна роль.
Особливе місце в програмі автомобілебудування займає забудова найбільшого Камського комплексу заводів. Цей комплекс розрахований на випуск 150 тис. 8-ми тонних автомобілів і 250 тис. дизельних двигунів у рік. В цей проект закладені самі передові технічні рішення з приміщенням найбільш сучасних обладнань. Побудоване спеціальне підприємство, яке забезпечує Камський гігант комплектуючими деталями.
На майбутнє потрібно збільшити виготовлення вантажних автомобілів на Московському, Горьківському та Ульяновському автомобільних заводах. До 1975 року збільшили випуск автомобілів до 2 млн. 100 тисяч штук в рік, в тому числі легкових до 1 млн. 300 тис. одиниць, різко збільшити випуск причепів, особливо великої вантажо-під'ємності.
Особливо велику роль приділяти автомобільній техніці у армії.
Після перемоги у Великій Жовтневій революції у автомобільних підрозділах від старої російської армії залишилось не більше 3-4 тисячі автомобілів різних марок.
Першими автомобільними підрозділами були автомобільні колони. В серпні 1918 року спеціальним Декретом для формування автомобільних колон Народному Комісаріату по військовим справам було виділено 50% всього річного для використання в армії автомобільного парку країни. Це дало можливість сформувати перші автомобільні частини-автоколони по 10 автомобілів в кожній.
В роки громадянської війни більшу увагу приділялось покращенню організаційної структури автомобільних частин. З цією метою в 1919 році автоколони були переоформленні у автовантажні підрозділи (АВП), чисельністю 20 автомобілів у кожному, які внесли свій внесок до перемоги над ворогом.
Основна задача автомобільних частин в цей час полягала у підвезенні матеріальних засобів з'єднанням та частинам Червоної Армії. Перевезення здійснювались на значні відстані. Наприклад, у 1920 р. для першої Кінної армії підвозились вантажі на відстань 80-100 км. від Житомира до Новоград-Волинського і дальше до Рівно і Дубно. Літом 1921 року автовантажним підрозділами Західного фронту щомісячно підвозилось 16,5 тис. різних вантажів. Крім того автомобільні частини залучалися і до оперативних перевезень. У вересні 1919 року 35 вантажних автомобілів були використані для перевезення 5-го Курського полка Залізної дивізії нам відстань 180 км. Нажаль мала кількість автомобілів не давала змоги здійснювати більші вантажоперевезення військ і вантажів.
З розвитком вітчизняного автомобілебудування збільшилась кількість і покращилась якість автомобільного парку.
В 1929 році в ролі автомобільних частин були сформовані вантажні автомобільні роти, які нараховували по 60 вантажних автомобілів, а пізніше в 1933 році були сформовані автомобільні батальйони.
Слід замітити, що в 1932 році було розроблене питання про організацію автомобільних полків і бригад.
В 1937 році були організовані автомобільні полки, а в 1940 році - автомобільні бригади.
Таким чином, за роки перед військового будівництва автомобільні війська підлягали значним змінам, удосконалилось їх організація, в результаті чого до початку Великої Вітчизняної війни вони мали збудовану організаційну структуру і були відрекомендовані:
окремими автомобільними ротами, батальйонами і бригадами, які входили в склад оперативних з'єднань;
автомобільними частинами, які входили в штати з'єднань та частин, окремими автотранспортними батальйонами і ротами.
З початком Великої Вітчизняної війни автомобільний транспорт широко застосовувався для оперативних перевезень військ і підвозу матеріальних засобів військам. Вони також застосовувались для перевезення матеріальних засобів з станції вивантаження і до військ і самостійно для перевезення з фронтових, а іноді і з центральних баз і складів до армійських і військових складів.
Ніколи не забуде наш народ дорогу яка стала для нас легендарною Ладожське озеро, по якому в самі тяжкі часи місячних блокад Ленінграду підвозились боєприпаси, пальне, продукти та інші вантажі. Всього за зиму 1942 року в блоковане місто було перевезено більш як 300 тис. різних вантажів, евакуйована з Ленінграду більше 500 тис. людей, вивезено багато промислового обладнання.
До початку 1944 року автомобільні війська мали вже більший опит в організації перевезень. Військові водії підвозили фронтам щоденно до 400 тис. тон різних вантажів на відстань від 100 до 600 км.
За роки Великої Вітчизняної війни об'єм перевезень, який був виконаний автомобільним транспортом, складав більше 100 млн. тон вантажу; викона транспортної роботи більше як 3 млрд. тис. кілометрів. Загальний пробіг автомобілів за роки війни складають 402405511 кілометрів.
В майбутньому автомобільному транспорту, який володіє такими позитивними якостями, як висока маневреність і витривалість, буде належите головна роль в забезпеченні перевезень. Більш того в проведені бойових дій автомобільний транспорт буде являтися основним видом транспорту не тільки військовим, але і в оперативному тилу.
В сучасних умовах забезпечення функціонування системи тилового забезпечення вирішальну роль буде відігравати своєчасне підвезення матеріальних засобів військам. У вирішені завдань підвезення автомобільним частинам і підрозділам надається вирішальна роль.
Автомобільні частини та підрозділи, маючи високу маневреність, здатні виконувати перевезення в будь яких умовах бойової обстановки, по дорогах і бездоріжжю, забезпечити доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення. Крім того, автомобільний транспорт виконує роль зв'язуючої ланки, що об'єднує всі інші види транспорту залізничний, водний, повітряний і трубопровідний.
Батальйон матеріального забезпечення призначений для підвозу МЗ бригади в підрозділи і на вогневі позиції, евакуацію несправного і непотрібного для бою автомобільного майна, забезпечення особового складу хлібом і помивки в лазні.
Організаційно штатна структура батальйону
матеріального забезпечення
Організаційно штатна структура взводу
підвозу боєприпасів Особовий скад
Командир взводу (старший прапорщик) - 1;
Заступник командира взводу - командир відділення (ст.сержант) - 1;
Командир відділення (сержант) - 2;
Старший водій (ст. солдат) - 3;
Старший водій радіо телефоніст (ст. солдат) - 1;
Водій (рядовий) -11;
Водій кранівник (рядовий) - 1;
Техніка
Автомобілі
Камаз-4310-5;
Краз-260-13;
Кран автомобільний на шасі Краз255,2571;
Причепи
2-ПН-8-4;
2. 2-ПН-4М-6;
Озброєння
АКС - 74У - 20 од;
ПМ-1 од;
РПГ-7 - 1 од;
Радіостанція Р-159 (Р-107М) - 1 од;
Зарядна станція ПЗУ-6 - 1 од;
Автотранспортна служба - служба тилу Збройних Сил України, призначена для організації і здійснення перевезень автомобільним транспортом.
Автотранспортну службу складають органи управління:
в центрі - автотранспортна служба Центрального автодорожнього управління та військових сполучень тилу Міністерства Оборони України;
в оперативних командуваннях:
а) на мирний час - автодорожні служби
б) на воєнний час - автотранспортні служби, підпорядковані заступникам командувачів з тилу.
В об'єднаннях, де відсутні органи управління автотранспортної служби, а також у з'єднаннях, частинах і установах завдання щодо керівництва автотранспортною службою покладені на відповідного заступника командувача (командира) з тилу.
Органи управління автотранспортної служби безпосередньо здійснюють:
підтримання постійної бойової і мобілізаційної готовності автомобільних частин та підрозділів, керівництво бойовою і мобілізаційною підготовкою у цих частинах, підрозділах і автомобільних колонах військового тилу; організацію автомобільних перевезень по забезпеченню бойової підготовки і повсякденної життєдіяльності військ; управління підпорядкованими військами, частинами і підрозділами, підготовкою спеціалістів служби; розробку керівних документів по службі;
постійне вдосконалення організаційно-штатної структури органів управління автомобільним транспортом підпорядкованих частин; узгодження із штабом тилу і відповідними начальниками управлінь і служб питань щодо застосування автомобільних частин та підрозділів при перевезеннях, а також матеріального, медичного та інших видів забезпечення автомобільних частин. Автомобільні частини і підрозділи виконують військові автомобільні перевезення в оперативній та військовій ланках тилу.
Військові автомобільні перевезення - це переміщення матеріальних засобів, особового складу, поранених і хворих, а також з'єднань, частин, установ і підрозділів з одного району (пункту) в іншій, які здійснюються за планами військового командування з використанням автомобільного транспорту.
В залежності від призначення військові автомобільні перевезення розподіляються на:
оперативні - перевезення з'єднань, частин, підрозділів і установ;
постачальні - перевезення матеріальних засобів для забезпечення
бойових дій військ (сил) та їх повсякденного життя;
людські - перевезення військових команд, військовослужбовців, що
прямують до місця служби, на навчання та інші;
евакуаційні - перевезення поранених і хворих, несправного і непотрібного військам (силам) військового майна, а також трофеїв.
Успішне виконання військових автомобільних перевезень досягається:
постійною високою бойовою і мобілізаційною готовністю автомобільних частин і підрозділів;
цілеспрямованою виховною роботою в автомобільних частин і підрозділах;
високою професійною підготовкою особового складу;
чітким плануванням автомобільних перевезень;
надійним захистом, обороною та охороною автомобільних частин, колон, дотримання режиму маскування при виконанні перевезень;
організацію стійкого матеріального, медичного і технічного забезпечення автомобільних частин і підрозділів;
постійною наявністю резерву автотранспортних засобів і вмілим його використанням.
Військові автомобільні перевезення виконуються, як правило, автомобільними колонами. Автомобільну колону складають автомобільний підрозділ (частина) або група автомобілів (два й більше), що рухаються одним маршрутом під єдиним командуванням і виконують спільне завдання.
Склад автомобільних колон визначається в залежності від кількості вантажу, що перевозиться, відстаней перевезень, дії противника, умов перевезення.
Найбільш раціональною автомобільною колоною є колона у складі роти. Вона володіє самостійністю у матеріальному і технічному забезпеченні.
У кожній автомобільній колоні призначається начальник. В автомобільній колоні в складі в складі підрозділу начальником колони є командир підрозділу. При перевезенні військових частин (підрозділів) начальником колони є командир частини (підрозділу), що перевозиться.
Автомобільні колони на час виконання завдань забезпечуються необхідними матеріальними засобами. До їх складу включаються засоби зв'язку, сили і засоби технічного, а за необхідності, медичного забезпечення та охорони.
В сучасних умовах ведення бойових дій автомобільна техніка відіграє не останню роль.
В декілька разів зростає потреба в матеріальних засобах, необхідних для їх забезпечення. Так під час війни в Перській затоці при підготовці операції "Буря в пустелі" на одного військовослужбовця США щотижня необхідно було надавати в середньому більше 11О кг. різноманітних матеріальних засобів. Загальна потреба групування (500 тис. осіб) в щоденному перевезенні складала більше 55 тис. т., що викликало велику напругу в роботі транспортної системи, в тому числі і автомобільної техніки. Підвезення матеріальних засобів частинам і підрозділам здійснювалось по схемі: пункти вивантаження на узбережжі, дивізійні пункти постачання, бригадні тилові райони, підрозділи.
За час перебування на території Сьєра-Леона наш контингент за підсумками проведених конвоїв перевезли близько 16 тис. біженців та майже 700 тон вантажу.
ВИСНОВОК: Таким чином в сучасних умовах без масового використання автомобільної техніки неможливо здійснити швидке і приховане зосередження військ, підтримувати високий темп їх наступу, здійснити значний маневр на велику відстань, забезпечити підвіз матеріальних засобів, боєприпасів, особового складу, а також евакуацію поранених, озброєння і техніку. Таким чином, в усіх видах бойових дій різних родів військ автомобільній техніці відведена важлива роль.
1. Організація ВАП при підготовці і в ході наступального бою.
1.1 Завдання командирів автомобільних частин (підрозділів) при підготовці до наступу та фактори, від яких залежить зміст і обсяг завдання.
Характер та способи виконання автомобільних перевезень по підвозу матеріальних засобів та евакуації можуть мінятися в залежності від характеру бойових дій військ, театру бойових дій та ланцюгів підвозу.
При виконанні автомобільних перевезень в ході наступу враховується:
зростаюче напруження роботи автомобільних частин (підрозділів);
необхідність підвозу військам різкого збільшення об’єму матеріальних засобів по дорогам, в значній степені зайнятим військами других ешелонів та резервів;
важність своєвчасної доставки матеріальних засобів, особливо військам першого ешелону, діючому на головному напрямку;
значне збільшення відстані підвозу в зв’язку з високими темпами наступу військ, особливо на напрямку дії танкових з’єднань;
необхідність роботи автомобільних частин (підрозділів) в умовах розвалення противником великих мостів, вузлів доріг, великих населених пунктів, ділянок гірських перевалів, дамб, а також зараження доріг радіактивними та бактеріологічними засобами;
можливі різкі зміни маршрутів руху при перевезенні матеріальних засобів військам, відбиваючим контрудари пртивника;
часткові переміщення військових і армійських складів;
збільшення об’єму перевезень по евакуації поранених та хворих в тилові лікувальні заклади.
Управління автомобільними частинами (підрозділами):
1.2.1 Загальні положення та порядок роботи органів управління і командирів автомобільних частин, послідовність роботи командира автомобільної частини.
Управління автомобільними частинами - цілеспрямована діяльність органів управління автотранспортної служби, командирів, штабів, органів виховної роботи щодо підтримання постійної бойової готовності автомобільних частин, підготовки їх до дій у ході операцій (бойових дій) і керівництва ними при виконанні поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами включає: безперервний збір, вивчення та аналіз даних оперативної і тилової обстановки, стану автомобільних частин; прийняття рішень щодо їх використання, планування перевезень автомобільним транспортом і доведення завдань до виконавців; організацію та підтримання взаємодії органів управління автотранспортної служби з органами управління спеціальних військ і служб, автомобільних частин з іншими тиловими з'єднаннями, частинами та установами; організацію та проведення заходів щодо підтримання бойової готовності на установленому рівні (відновлення боєздатності) автомобільних частин, виховній роботі в них; захист, оборону та охорону; організацію зв'язку; безпосереднє керівництво підготовкою автомобільних частин до виконання завдань щодо перевезень, а також їх діями в ході виконання завдань; організацію та здійснення контролю і узгодженої роботи автомобільного з іншими видами транспорту, інші заходи.
Управління автомобільних частин будується на основі: суворої єдиноначальності, централізації управління з наданням підлеглим ініціативи, непомітності та надійності у втілені прийнятих рішень і планів у життя, особистої відповідальності начальників автотранспортної служби, командирів автомобільних частин за рішення, які приймаються, та дії підлеглих, а також за результати виконання ними поставлених завдань.
Управління автомобільними частинами повинно бути стійким, безперервним, оперативним, прихованим і забезпечувати ефективне використання можливостей автомобільних частин.
Це досягається:
знанням реальної обстановки, що склалася, правильним з'ясуванням завдання, поставленого старшим командиром (начальником);
своєчасним прийняттям рішення, визначення способів виконання завдань, поставленого старшим командиром (начальником), та чіткою постановкою завдань підлеглим;
організацією системи управління, наявністю зв'язку з підпорядкованими та взаємодіючими частинами (підрозділами), із старшим командиром (начальником) і забезпеченням надійності їх роботи;
комплексним використанням всіх технічних засобів управління і зв'язку, а також засобів автоматизації управління військами;
організацією швидкої відбудови порушеного управління;
швидким реагуванням на зміну обстановки і своєчасним уточненням прийнятого рішення та поставлених завдань підлеглим;
збереженням у таємниці всіх заходів, пов'язаних з підготовкою та виконанням автомобільних перевезень, а також дотриманням правил прихованого управління військами;
високою виконавчою дисципліною, виявленням розумної ініціативи посадовими особами.
Управління організовують та здійснюють:
в центрі - штаб Тилу Міністерства оборони України та автотранспортна служба Центрального автодорожнього управління та військових сполучень Тилу Міністерства оборони України;
в оперативному командуванні - штаб тилу оперативного командування і автотранспортна (автодорожня) служба;
в об'єднаннях військ Сил Протиповітряної оборони, Військово Повітряних Сил та Військово - морських Сил - штаби тилу;
в корпусі - штаби тилу ;
у з'єднаннях та частинах (крім автомобільних) - заступники командирів з тилу;
в автомобільних частинах - командири та штаби;
- у з'єднаннях матеріального забезпечення та інших з'єднаннях і установах тилу - відповідні командири (начальники) і штаби.
Утримання, організація і методи роботи начальників автотранспортної служби, особового складу органів управління автотранспортної служби, командирів і штабів автомобільних частин визначаються обстановкою, характером поставлених завдань і встановленими строками готовності органів управління автотранспортної служби, автомобільних частин до їх виконання.
У всіх випадках організація і методи роботи повинні забезпечувати: тверде та безперервне управління автомобільними частинами; своєчасне прийняття рішень, повне та якісне здійснення заходів з планування та виконання автомобільних перевезень; своєчасну та повну взаємодію органів управління автотранспортної служби з органами управління дорожньою службою, штабів автомобільних частин - з вантажовідправниками (вантажоодержувачами), штабами дорожньо-комендантських частин; надання підлеглим якнайбільше часу для безпосередньої підготовки до виконання завдань; оперативне реагування на зміну обстановки; найбільш ефективне використання транспортних можливостей автомобільних частин.
Начальник автотранспортної служби при прийнятті рішень (підготовці пропозиції) на застосування автомобільних частин в операції, плануванні військових автомобільних перевезень дії особового складу організовує методом послідовної роботи, паралельної роботи або їх поєднання (у ланці орган управління автотранспортної служби-автомобільна частина).
Вибір методу роботи, як правило, залежить від часу на підготовку і визначається заступником командуючого з тилу.
Командир автомобільної частини після отримання розпорядження на перевезення: з'ясовує завдання; проводить (або затверджує) розрахунок часу; орієнтує своїх заступників, начальників служб та командирів підрозділів про отримане завдання; оцінює обстановку, приймає рішення; віддає наказ (розпорядження); дає вказівки на організацію всебічного забезпечення перевезень, управління, виховної роботи та контролю за підготовкою частин (підрозділів) до виконання поставленого завдання і організує взаємодію.
При з'ясуванні отриманого завдання командир повинен зрозуміти його мету, в якій ланці тилу та який вид перевезень потрібно буде виконати (оперативні, постачальні, людські або евакуаційні); найменування та кількість вантажу, що підлягає перевезенню, звідки, куди та до якого строку повинен бути відставлений вантаж; маршрут, відстань перевезень; скільки часу відводиться на підготовку та виконання перевезень; особливості підготовки особового складу та техніки до майбутніх перевезень, можливості вантажовідправників і вантажоодержувачів по завантаженню-вивантаженню, завдання та строки виконання евакуаційних перевезень.
В результаті з'ясування завдання він намічає заходи, які необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки частин (підрозділів) до виконання поставленого завдання, визначає кому і як віддати попередні розпорядження.
Оцінюючи обстановку, командир вивчає:
можливі дії противника на частину або її колони в районах розташування, завантаження, розвантаження та на маршрутах руху;
наявність, стан та ступінь готовності особового складу й автомобільної техніки підрозділів, її вантажопідйомність, транспортні можливості, матеріальне, медичне та технічне забезпечення;
стан маршрутів перевезень (їх дорожнє покриття та максимально можливі швидкості руху)с особливості маршрутів (прихованість, наявність крутих затяжних підйомів та спусків, серпантинів, перевалів, тіснин, бродів, мостів та переправ через ріки);
радіаційну, хімічну та бактеріологічну (біологічну) обстановку;
стан погоди, пору року та доби. На основі оцінки обстановки командир проводить кількісно-якісний аналіз майбутніх завдань при підготовці АТ в ході перевезень, а також визначає найбільш доцільну послідовність роботи посадових осіб автомобільної частини.
З метою надання підлеглим більше часу на підготовку до майбутніх перевезень командир автомобільної частини в ході з'ясування завдання та оцінки обстановки віддає попередні розпорядження.
Попереднє розпорядження командира автомобільної частини (з'єднання)на перевезення повинно бути стислим і може включати:
завдання на перевезення (евакуацію), термін його виконання, якими частинами (підрозділами) планується його виконання;
завдання штабу по підготовці наказу (розпорядження), необхідної документації на виконання перевезень і пропозиції по організації управління, захисту, оборони і охорони на маршрутах перевезень;
завдання заступникам і начальникам служб по підготовці необхідних сил та засобів, розрахунків і пропозицій по виховній роботі, матеріальному, технічному та медичному забезпеченню;
завдання командирам частин (підрозділів) по підготовці особового складу і техніки;
термін закінчення підготовчих робіт;
час прибуття для доповіді пропозицій, заслуховування рішення та отримання наказу.
В залежності від конкретної обстановки в них можуть ставитись завдання штабу, щодо підготовки необхідних розрахунків та документів на перевезення; заступникам та начальникам служб по виховній роботі, тиловому, медичному та технічному забезпеченню; командирам підрозділів щодо підготовки підрозділів до виконання перевезень.
Рішення командир автомобільної частини приймає особисто на основі з'ясування отриманого завдання, оцінки обстановки та проведених штабом необхідних розрахунків.
У рішенні командир визначає:
завдання підрозділам;
основні питання взаємодії та всебічного забезпечення перевезень;
основні заходи щодо захисту, оборони та охорони;
організацію управління.
Рішення оформляється на карті з пояснювальною запискою. Одночасно визначаються основні завдання щодо організації виховної роботи.
Завдання до командирів автомобільних підрозділів (начальників автомобільних колон) доводяться бойовим наказом (розпорядженням), у якому вказується:
відомості про противника (за необхідності;
положення своїх військ, яким доставляються вантажі;
загальне завдання на перевезення, звідки, куди та в які строки доставляються вантажі;
завдання підрозділам (колонам), службам;
організація матеріального, медичного та технічного забезпечення;
організація захисту, охорони та оборони;
організація управління.
Наказ на перевезення командирам підрозділів (начальникам автомобільних колон) віддається командиром батальйону усно.
Після доведення наказу командирам підрозділів (начальникам автомобільних колон) вручаються маршрутні документи (маршрутні листи, жетон автомобільної колони, а за необхідності і перепустка на право руху по військово-автомобільним дорогам). У корпусі, бригаді, окремому батальйоні (дивізіоні) заступник командира з тилу (заступник командира з матеріального забезпечення) розробляє на день бойових дій розрахунок на підвезення та евакуацію матеріальних засобів автомобільною частиною(підрозділами) з'єднання (частини) матеріального забезпечення та віддає їм необхідні розпорядження.
Для управління автомобільними частинами в ході оборонної операції, що ведеться після попередньої її підготовки, застосовуються проводові та рухомі засоби зв'язку; радіо засоби використовуються тільки з дозволу начальника штабу об'єднання. При ведені операції в умовах переходу військ до оборони у ході бойових дій режим роботи та порядок використання засобів зв'язку, як правило, зберігаються попередніми.
Управління автомобільними частинами здійснюється окремими розпорядженнями шляхом постановки завдань начальниками підлеглим особисто, технічними засобами зв'язку або через своїх представників. За необхідності вони можуть вилітати (виїжджати) в автомобільні частини, які діють на найбільш важливих напрямках та ділянках.
Командир підрозділу (начальник автомобільної колони) отримавши бойовий наказ (розпорядження) на перевезення зобов'язаний:
з'ясувати отримане завдання, порядок та строки його виконання, основні та запасні маршрути руху;
організувати підготовку особового складу та техніки до виконання бойового завдання;
провести бойовий розрахунок особового складу, встановити порядок оповіщення про напад противника та сигнали управління колоною;
перевірити у особового складу наявність та стан зброї, боєприпасів, належних засобів надання медичної допомоги та індивідуального протихімічного захисту, а також забезпеченість всіма видами постачання;
перевірити наявність та стан транспортних засобів, засобів зв'язку замикання та супроводу колони, забезпеченість їх належним інструментом, запасними частинами, матеріалами та приладдям для підвищення прохідності;
вручити водіям автомобілів шляхові листи;
проінструктувати особовий склад колони про порядок та особливості виконання перевезення;
доповісти командиру батальйону (начальнику штаба) про готовність колони до виконання перевезень.
Після доповіді приступає до виконання наступних робіт:
якщо підрозділ(рота) повністю входить до складу автоколони і він є начальником автомобільної колони - готує особовий склад автотранспорту, виводить їх в район формування колони і діє як начальник автомобільної колони;
якщо підрозділ виділяє особовий склад і автотранспорт в склад іншої колони (колон) - готує особовий склад і автотранспорт, і спрямовує їх в район формування;
забезпечує водіїв машин, що входять в колону, шляховими листами.
Начальник автомобільної колони після отримання наказу і документів на перевезення (шляхового листа, відомості складу і завантаження колони , кроки маршруту, жетону колони, перепустки для руху по військовим автомобільним дорогам, маршрутний лист, супровідний лист, акт простою (прогону), накладна (наряд), приступає до перевірки готовності колони до даного перевезення і відпрацьовує робочу карту начальника автомобільної колони на перевезення.
При перевірці основну увагу приділяють:
наявність транспортних засобів, засобів забезпечення і супроводу у відповідності з маршрутним листом і відомістю складу і завантаження автомобільної колони;
готовністю особового складу, транспорту, засобів забезпечення і супроводу;
наявності і правильності оформлення шляхових листів і документів водіїв.
Начальник автомобільної колони на робочу карту наносить:
відомості про противника (при необхідності);
дислокація частин, стан, вантажопідйомність і транспортні можливості підрозділу;
завдання підрозділу: найменування і кількість вантажів, що підлягають перевезенню, кому вони адресовані, звідки і куди прямують і термін доставки;
пункти завантаження і розвантаження при виконанні даного перевезення;
вихідні пункти, рубежі (пункти) регулювання і час їх проходження, райони привалів і відпочинку;
основна і допоміжна автомобільні дороги на напрямку перевезення, їх стан, розміщення диспетчерських і контрольно-пропускних пунктів дорожньо-комендантської служби, радіаційну, хімічну, бактеріологічну (біологічну) обстановку на них;
пункти технічної допомоги і збірні пункти пошкоджених машин, пункти харчування, обігріву і медичної допомоги;
управління колоною;
урахування доз опромінення особового складу.
Після закінчення підготовки до виконання перевезень, перед початком руху начальник автомобільної колони віддає особовому складу усний наказ, у якому вказує:
завдання колони, маршрут руху та його особливості;
швидкості руху та дистанції між автомобілями під час руху та на зупинках;
час проходження вихідного пункту, пункту регулювання, диспетчерських пунктів;
час та місце привалів та відпочинку;
засоби захисту, охорони та оборони на маршруті, в пунктах завантаження (розвантаження);
організацію харчування особового складу та до заправки автомобілів;
склад замикання та його завдання;
розташування пунктів технічної, медичної допомоги, збірного пункту пошкоджених машин на маршруті руху, порядок подолання мостів, підйомів (спусків), бродів, ділянок зараження, пожеж, завалів;
сигнали управління та оповіщення;
заходи щодо забезпечення безпеки при завантаженні (розвантаженні) та перевезенні вантажів, своє місце в колоні та заступника.
При віддані наказу начальник автомобільної колони дає можливість особовому складу записати основні пункти маршруту, пункти завантаження (розвантаження), зупинок та відпочинку і пояснює необхідність збереження мети перевезення в таємниці, важливість прихованості її здійснення та відповідальності збереження вантажу.
Підготовка особового складу колони включає:
вивчення особливостей маршруту руху;
перевірка основних правил водіння автомобілів у складі колони;
вивчення основних правил перевезення особового складу, поранених і хворих, норм завантаження, раціональних схем укладки і способів кріплення вантажів, що підлягають перевезенню;
вивчення порядку подолання ділянок зараження і проведення часткової і повної дезактивації машин, санітарної обробки особового складу і правил захисту від запалювальних речовин;
вивчення сигналів оповіщення і управління колоною;
вивчення техніки безпеки при виконанні завантажувально – розвантажувальних і перевантажувальних робіт.
На мирний час утримуються обмежена кількість автомобільних частин скороченого складу і кадру, призначених для забезпечення заходів бойової підготовки та повсякденної життєдіяльності військ, а також для формування автомобільних частин в особливий період. Мобілізаційне розгортання автомобільних частин та підрозділів здійснюється згідно з розробленим мобілізаційним планом, а в ряді випадків - за рішенням вищих органів управління.
Керівництво автомобільними частинами та підрозділами органи управління автотранспортної служби здійснюються в загальній системі управління тилом яка створюється завчасно і на мирний час знаходиться в постійній готовності до повного розгортання і роботи.
В автомобільних частинах завчасно створюються рухомі командні пункти, в автомобільних підрозділах - пункти управління.
Командирська, бойова і гуманітарна підготовка особового складу органів управління автотранспортної служби, автомобільних частин організовується і проводиться з урахуванням характеру сучасної операції (бойових дій), оперативного призначення об'єднань і особливостей театру воєнних дій. На мирний час ця підготовка проводиться з максимальним наближенням до умов бойової діяльності. В ході воєнних дій вона повинна здійснюватись, виходячи з завдань тилу, особливостей району дій, наявності часу та інших умов обстановки.
Особливості організації ВАП взимку
При організації автомобільних перевезень зимою враховується:
наявність снігового покриву на дорогах, який заважає руху автоколони;
важкості і неможливості руху транспорту поза дорогою;
низька температура повітря, викликає необхідність приймати міри по попередженню простудних захворювань та обмороження ;
не стійкість і складність метеорологічних умов (туман, заметіль, снігова буря);
складність експлуатації автомобілів в умовах низької температури;
зниження швидкостей руху навіть по катаному шосе до 25 км/год;
збільшення дистанцій між автомобілями при русі в ожеледицю, а при снігопаді зменшення для протистояння заносам доріг.
В ході підготовки до перевезень розробляється перед початкова рекогносцировка (при перевезенні по не обслуженому маршруті). Замикання колон посилюється включенням в нього резервних автомобілів, водомаслогрійок, резервних акумуляторних батарей, твердих палив та палаток для обігріву особового складу, а також забезпеченням його ПММ та низько замерзаючою охолоджувальними рідиною. Приймаються міри по утепленню двигунів, акумуляторних батарей та попередженню про замерзання скла кабін. Двигуни заправляються низько замерзаючою рідиною. Автомобілі укомплектовуються шанцевим інструментом і засобами проти проковзування. Особовий склад забезпечується теплим обмундируванням, взуттям і на випадок світлозахисними очками. На автомобільних дорогах розгортаються пункти обігріву.
Рух з місця повинен бути плавним, при мінімальних оборотах колінчастого валу. Протягом 15-20 хвилин (а при сильних морозах і довше) вести автомобіль потрібно помалу, поки не розігріється мастило в картерах і шини.
Ділянки для зупинок колони вибираються в укритих від вітру або вищих, добре продутих місцях.
Для прогрівання особового складу часто плануються короткі зупинки колони.
1.4. Організація ВАП в умовах використання противником ЗМУ
Застосування ядерної зброї може викликати виникнення широких ділянок радіоактивного зараження, пожежі та розвали, які можуть вплинути на хід виконання автомобільних перевезень. Пожежі будуть виникати не тільки від ядерних ударів, але і від засобів займання, які застосовуються противником.
Ділянки пожеж в ході виконання автомобільних перевезень можна обходити з повітряної сторони пожежі або після її ліквідації. Обхід скоріш за все буде застосовуватись при подоланні ділянок поверхових пожеж, які виникають на широкій площі. Подолання ділянок пожежі, одночасно з її гасінням та ліквідацією, потрібно проводити лише тоді, коли виникає загроза безпеці особового складу та автомобільної техніки. В цьому випадку боротися з пожежею потрібно підрозділам, які діють в цих районах.
Лісові завали обходять або долають через прохід ширина якого 5-6 м, зроблений механізованим, підривним або комбінованим способом.
Рови, які е наслідком ядерного вибуху, потрібно також обходити. Якщо обхідних шляхів немає, подолання можливе лише після падіння рівня радіації по краю рову.
Для подолання кам’яних завалів та обвалів можуть бути побудовані переїзди з розчисткою полотна або готуються обхідні шляхи. При великій кількості обвалених уламків будівель, каміння, ґрунту, цілеспрямовано робити переїзд через завал (обвал) шляхом облаштування заїзду (з’їзду), вирівнювання завалу та ущільнення ґрунту.
В умовах забезпечення безперебійного та безпечного руху автомобільних колон через ділянки зараження вони долаються:
- з ходу, не дочекавшись падіння рівня радіації;
- після падіння високих рівнів радіації.
Подолання ділянок зараження з високими рівнями радіації проводиться виключно у випадках потрібних для даної обстановки. В цьому випадку в голові колони слідує гусеничний транспорт, за ним бронетранспортери та автомобілі. Особовий склад при подоланні, максимально використовує захисні властивості техніки та індивідуальні засоби захисту.
При подоланні всіх видів ділянок зараження автомобільні колони повинні рухатись на максимально високих швидкостях та збільшених дистанціях між машинами.
Після подолання ділянок зараження в залежності від обстановки проводиться повна або часткова санітарна обробка особового складу та спеціальна обробка техніки.
2. Виконання ВАП
2.1. Підготовка до виконання ВАП
На соснові отриманого розпорядження на перевезення командир автомобільного підрозділу доводить отримане завдання до особового складу підрозділу та проводить ряд конкретних заходів по підготовці особового складу та транспортних засобів до перевезення.
Підготовка особового складу колони включає:
вивче...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора