МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ОРДЕНА ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ІНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра автомобільної техніки
“Допускається до захисту” Начальник кафедри автомобільної
техніки
« » 2008 року
ВІЙСЬКОВІ АВТОМОБІЛЬНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ВЗВОДОМ ПІДВОЗУ ПАЛИВО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ БМЗ ОМБР В НАСТУПІ ВЗИМКУ
(кваліфікаційна робота)
Львів − 2008
ВІДГУК
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ
Курсант:_______________________ЯКІМЧУК ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ________
Тема: Військові автомобільні перевезення автомобільним взводом підвозу паливо-мастильних матеріалів БМЗ ОМБр в наступі взимку
Спеціальність: _____________Автомобілі та автомобільне господарство________________
І. Актуальність теми: Актуальність даної роботи полягає в тому, що правильне розуміння ведення військових операцій неможливо без ретельної організації управління МТЗ, баз постачання, налагодженого та правильного забезпечення військ всім необхідним для ведення військових операцій, без самого точного обліку перевезень, що забезпечують постачання.
Виходячи із значного розширення завдань військ в операціях Об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), у порівнянні з їх «класичними» завданнями, виникає проблема створення адекватної системи управління, що враховує всі перелічені особливості застосування ОСШР.
ІІ. Зміст основних питань та завдань: В роботі опрацьовано: Вступ; Організація військових автомобільних перевезень в умовах реформування підрозділів і частин матеріально-технічного забезпечення; Аналіз сучасного стану підрозділів та частин автотехнічного забезпеченн; Військові автомобільні перевезення автомобільним взводом підвозу паливо-мастильних матеріалів БМЗ ОМБр в наступі взимку; Забезпечення автомобільних підрозділів (частин) при підготовці і ході здійснення військових автомобільних перевезень; Захист, охорона та оборона автомобільних підрозділів(частин); Висновки
ІІІ. Теоретичний рівень роботи: Теоретична та практична розробка питань виконана якісно у відповідності до вимог, що пред’являються до кваліфікаційної роботи
ІV. Основні результати роботи: В роботі запропоновано вирішення таких завдань, як: визначення заходів, які забезпечують управління МТЗ у взаємозв’язку з новими технологіями на базі логістичного підходу; напрацювання пропозицій щодо удосконалення процесу планування та методів роботи оперативних штабів при його організації.
Результатом роботи курсанта Якімчука О.В. є:
визначення організації військових автомобільних перевезень в умовах реформування підрозділів і частин матеріально-технічного забезпечення;
аналіз сучасного стану підрозділів та частин автотехнічного забезпечення та їх розвиток;
організація і виконання військових автомобільних перевезень автомобільним взводом підвозу паливо-мастильних матеріалів БМЗ ОМБр в наступі взимку;
організація забезпечення автомобільних підрозділів (частин) при підготовці і ході здійснення військових автомобільних перевезень;
організація захисту, охорони та оборони автомобільних підрозділів(частин).
V. Реальність практичного впровадження пропозицій та рекомендацій слухача:
_пропозиції та рекомендації можуть бути використані у навчальному процесі, як курсантами, так і викладачами
VІ. Оцінка роботи: кваліфікаційна робота заслуговує на позитивну оцінку.
Керівник: Начальник кафедри автомобільної техніки
полковник В.П. Білодід
РЕЦЕНЗІЯ
на кваліфікаційну роботу
Курсант:__________________ЯКІМЧУК ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ __________________
Тема: Військові автомобільні перевезення автомобільним взводом підвозу паливо-мастильних матеріалів БМЗ ОМБр в наступі взимку
Спеціальність: ______________Автомобілі та автомобільне господарство_______________
І. Актуальність і доцільність теми: Актуальність даної роботи полягає в тому, що правильне розуміння ведення військових операцій неможливо без ретельної організації управління МТЗ, баз постачання, налагодженого та правильного забезпечення військ всім необхідним для ведення військових операцій, без самого точного обліку перевезень, що забезпечують постачання.
Виходячи із значного розширення завдань військ в операціях Об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), у порівнянні з їх «класичними» завданнями, виникає проблема створення адекватної системи управління, що враховує всі перелічені особливості застосування ОСШР.
Науковою новизною роботи е впровадження теоретичних положень і конкретних рекомендацій логістики в практичну діяльність Збройних сил України, перетворення й інтеграція управління потоковими процесами є новою формою управління, що перевішує традиційні за ефективністю кінцевих результатів.
ІІ. Відповідність цілям та завданням, їх реалізація: Положення і викладений матеріал кваліфікаційної роботи відповідають цілям та завданням , переліку питань, що їх належало розробити, тактичному завданню. Їх реалізація відображена в практичних діях командира підрозділу з виконання військових автомобільних перевезень у пояснювальній записці іробочої карті командира підрозділу.
ІІІ. Рівень теоретичної та практичної розробки питань: Теоретична та практична розробка питань виконана якісно у відповідності до вимог, що пред’являються до кваліфікаційної роботи
ІV. Якість та вірогідність висновків роботи, пропозицій, рекомендацій та правильність розрахунків: Висновки зроблені правильно, пропозиції та рекомендації щодо управління військовими автомобільними перевезеннями опрацьовані якісно, розрахунки виконані правильно і відповідають діючої структури підрозділу.
V. Результати аналізу та розробки рішень: В роботі запропоновано вирішення таких завдань, як: визначення заходів, які забезпечують управління МТЗ у взаємозв’язку з новими технологіями на базі логістичного підходу; напрацювання пропозицій щодо удосконалення процесу планування та методів роботи оперативних штабів при його організації.
Результатом роботи курсанта Якімчука О.В. є:
визначення організації військових автомобільних перевезень в умовах реформування підрозділів і частин матеріально-технічного забезпечення;
аналіз сучасного стану підрозділів та частин автотехнічного забезпечення та їх розвиток;
організація і виконання військових автомобільних перевезень автомобільним взводом підвозу паливо-мастильних матеріалів (ПММ) БМЗ ОМБр в наступі взимку
організація забезпечення автомобільних підрозділів (частин) при підготовці і ході здійснення військових автомобільних перевезень;
організація захисту, охорони та оборони автомобільних підрозділів(частин).
VІ. Позитивні моменти та недоліки роботи: Позитивним в роботі є те, що курсант Якімчук О.В. показав, що, раціональні рішення по використанню автомобільного транспорту або спеціальних підрозділів для доставки матеріальних засобів можливо отримати за умови, якщо буде враховуватись стан всієї транспортної системи і усі процеси, які включають не тільки перевезення, але і завантажувально-розвантажувальні роботи на шляху переміщення матеріальних засобів від відправників до утримувачів (баз, складів, підрозділів військ, військовослужбовців), у місцях зустрічі різних видів транспорту, в тому числі заходи захисту, охорони, оборони сил та засобів матеріально-технічного забезпечення на основі системи логістики.
VІІ. Загальна оцінка роботи (відмінно, добре, задовільно, незадовільно): Кваліфікаційна робота курсанта Якімчука О.В. заслуговує на оцінку ”добре”
Рецензент Заступник начальника факультету з навчальної та наукової роботи
Підполковник Шпак О.О.
Львівський ордена Червоної зірки інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету “ Львівська політехніка “
Факультет підготовки спеціалістів із забезпечення військ
Кафедра автомобільної техніки
Спеціальність7.090.248 «Автомобілі та автомобільне господарство»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Начальник кафедри автомобільної техніки
полковник В.П. Білодід
„_____”_____________________2007 р.
З А В Д А Н Н Я
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ КУРСАНТУ
_______________ЯКІМЧУКУ ОЛЕКСІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ__________________________
( прізвище, ім’я, по батькові )
Тема роботи Військові автомобільні перевезення автомобільним взводом підвозу паливо-мастильних матеріалів (ПММ) бмз омбр в наступі взимку
затверджена наказом по інституту від ________19.10.2007 р. № 564 ПД________________
2. Термін здачі закінченої роботи____25 травня 2008 року___________________________
3. Вихідні дані до роботи
______________________________Тактичне завдання_____________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки ( перелік питань, що їх належить розробити ). 1. Вступ. 2. Організація військових автомобільних перевезень в умовах реформування підрозділів і частин матеріально-технічного забезпечення. 3. Аналіз сучасного стану підрозділів та частин автотехнічного забезпечення. 4. Військові автомобільні перевезення автомобільним взводом підвозу паливо-мастильних матеріалів (ПММ) бмз омбр в наступі взимку. 5. Забезпечення автомобільних підрозділів (частин) при підготовці і ході здійснення військових автомобільних перевезень.. 6. Захист, охорона та оборона автомобільних підрозділів(частин).. Висновки
5. Перелік графічного матеріалу ( з точним зазначенням обов’язкових креслень): ____________________Робоча карта начальника колони_________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Консультант по роботі , із завданням розділів проекту, що стосується їх
Розділ
Консультант
Підпис, дата
Завдання видав.
Завдання прийняв
Сорва О.А.
05.11.2007
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Пор. №
Назва етапів дипломного проекту
Термін виконання етапів проекту
Примітка
1.
Огляд навчально-иетодичної літератури з обраної теми
10.11.2007 р.
2.
Робота над розділом 1. Організація військових автомобільних перевезень в умовах реформування підрозділів і частин матеріально-технічного забезпечення
11.11-20.12.07 р.
3.
Робота над розділом 2. Аналіз сучасного стану підрозділів та частин автотехнічного забезпечення
11.02-20.03.08 р.
4.
Робота над розділом 3. Військові автомобільні перевезення автомобільним взводом підвозу паливо-мастильних матеріалів (ПММ) бмз омбр в наступі взимку
25.03-19.04.08 р.
5.
Робота над розділом 4. Забезпечення автомобільних підрозділів (частин) при підготовці і ході здійснення військових автомобільних перевезень.
20.04-29.04.08 р..
6.
Робота над розділом 5. Захист, охорона та оборона автомобільних підрозділів(частин).
14.05.2008 р..
7.
Оформлення робочої карти
17.05.2008 р.
8.
Оформлення висновків
20.05.08 р.
9.
Складання списку використаних джерел
20.05.08 р.
11.
Отримання відгуку. Надання роботи на рецензію. Отримання рецензії
25.05.08 р.
12.
Представлення роботи на затвердження.
7. Дата видачі завдання
Курсант ______________________
( підпис )
Керівник ______________________
ВСТУП
У сучасних умовах для забезпечення функціонування системи матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) Збройних сил (ЗС) України вирішальну роль відіграє своєчасне підвезення матеріальних засобів (МЗ) військам. Саме автомобільному транспорту (АТ) у вирішенні цих завдань надається вирішальна роль.
Особливістю здійснення військових автомобільних перевезень (ВАП) постають питання забезпечення надійного управління ними, які обов’язково повинні знайти своє рішення в загальній системі організації МТЗ.
Одним із основних шляхів вирішення чіткої, злагодженої роботи по забезпеченню військ всім необхідним, тобто роботи, яка являється значною складовою бойового успіху є удосконалення процесу планування в цілому та методи роботи оперативних штабів при його організації.
В умовах бойових дій планування перевезень має свої особливості. Вплив таких факторів, як характер бойових дій, місцевості, швидка зміна обстановки, вплив противника на роботу транспорту, нерівномірна потреба військ у підвозі матеріальних засобів, практично не завжди дає можливості передбачити найбільш сприятливий варіант роботи автотранспорту на довготривалий період.
Тому предметом дослідження є планування військових автомобільних перевезень автомобільним взводом підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна (ВТМ) батальйону матеріального забезпечення (БМЗ) окремої механізованої бригади (ОМБр) в наступі з форсуванням водних рубежів.
Можливість будувати гармонічні та раціональні системи дає логістика, яка розглядає у єдності матеріальні та інформаційні потоки між суб’єктами та всередині їх й спрямована на досягнення високих кінцевих результатів діяльності.
Термін «логістика», відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого розповсюдження. Основна причина цього явища полягає в тому, що поняття «логістика» почала використовуватися в економіці.
Поняття «логістика» викликає істотні суперечності. Найбільш розповсюдженими є дві точки зору. За однією із них термін «логістика» походить від грецького logistikos – обчислювати, міркувати, за другою – від французького loger – постачати. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від древньогерманського laubja – склад, зберігання.
Сутність поняття «логістика» також неоднозначна. У Древній Греції так називали прикладну математику, у Римській імперії – діяльність із забезпеченням військ провіантом і житлом, у Візантії – процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов’язаних із пересуванням і тиловим забезпеченням армії [32, с.5].У цілому, історично склалися два принципово різних науково-практичних напрямки розвитку логістики – у військовій справі й у математиці. Останній існує і до цього часу.
Все ж, логістика, що була застосована пізніше в економічній сфері, розвивалася як військова дисципліна і, на думку ряду західних учених, саме завдяки військовій справі виросла в науку. Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового фахівця А. Дьоміні (1779-1869 рр), який визначив логістику як «практичне керівництво пересування військами», і вперше в 1812 р. застосував цю науку на практиці при плануванні боєприпасів, продуктів харчування, квартирного забезпечення армії Наполеона. Він стверджував, що логістика включає не тільки перевезення, але і ширше коло питань: планування, управління і постачання, визначення місця дислокації, а також будівництва мостів доріг і т.д. Остаточне ж формування логістики як наукового напрямку у сфері військової справи відносять до середини ХІХ століття.
У найбільш широких масштабах принципи і підходи логістики у військовій справі були реалізовані у роки Другої світової війни в сфері організації матеріально-технічного забезпечення американської армії та військ союзників, дислокованих у Європі. Лише завдяки узгодженим діям військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз постачання вдалося організувати стійке забезпечення союзних військ продовольством, зброєю, боєприпасами, спорядженням і військовою технікою.
Логістика як наука і практика управління матеріальними потоками у військовій сфері продовжує розвиватися. Це пояснюється високою залежністю ефективності бойових дій від злагодженого, швидкого, точного і економічного забезпечення військ усім необхідним.
Необхідність підвищення рівня управління ВАП передбачає розгляд суміжних, із забезпеченням перевезень та складування, аспектів логістики, таких, як виробництво, поставка, розподіл МЗ, фінанси.
Логістика, як інтегрована система активного управління матеріальними, інформаційними, фінансовими потоками на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методик прийняття оптимальних економічних рішень, з досвіду її використання в області МТЗ військ передових розвинутих держав, надає можливість скоротити транспортні витрати на 25-30%, складські запаси на – 30–50%, загальні витрати на – 40–60%.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що правильне розуміння ведення військових операцій неможливо без ретельної організації управління МТЗ, баз постачання, налагодженого та правильного забезпечення військ всім необхідним для ведення військових операцій, без самого точного обліку перевезень, що забезпечують постачання.
Виходячи із значного розширення завдань військ в операціях Об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР), у порівнянні з їх «класичними» завданнями, виникає проблема створення адекватної системи управління, що враховує всі перелічені особливості застосування ОСШР.
В роботі пропонується вирішення таких завдань, як:
визначення заходів, які забезпечують управління МТЗ у взаємозв’язку з новими технологіями на базі логістичного підходу;
напрацювання пропозицій щодо удосконалення процесу планування та методів роботи оперативних штабів при його організації.
Науковою новизною роботи е впровадження теоретичних положень і конкретних рекомендацій логістики в практичну діяльність Збройних сил України, перетворення й інтеграція управління потоковими процесами є новою формою управління, що перевішує традиційні за ефективністю кінцевих результатів.
Таким чином, військову логістику необхідно інтерпретувати як сукупність засобів і способів, необхідних для доставки людей, техніки і боєприпасів до місця бойових дій, а також планування й організація заходів щодо підготовки і здійснення пов’язаних з цим процесом.
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1.1 ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКОВИМИ АВТОМОБІЛЬНИМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ В СИСТЕМІ МАТЕРІАЛЬНО ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК
Раціональні рішення по використанню автомобільного транспорту або спеціальних підрозділів для доставки МЗ можливо отримати за умови, якщо буде враховуватись стан всієї транспортної системи і усі процеси, які включають не тільки перевезення, але і завантажувально-розвантажувальні роботи на шляху переміщення МЗ від відправників до утримувачів (баз, складів, підрозділів військ, військовослужбовців), у місцях зустрічі різних видів транспорту, в тому числі заходи захисту, охорони, оборони сил та засобів МТЗ. Таким чином, основу системи логістики автомобільного транспорту складають:
інформація про характеристики і стан транспортної системи;
обсяг і потоки МЗ;
шляхи перевезень;
транспортні засоби;
завантажувально-розвантажувальні засоби;
органи управління;
сили і засоби захисту, охорони, оборони.
Своєчасне раціональне і ефективне постачання МЗ можливе при системному плануванні потреб у матеріальному забезпеченні і вирішенні таких функціональних завдань:
визначення обсягів перевезень;
визначення можливостей щодо кожного типу АТ;
визначення загальних можливостей АТ;
розподіл обсягу перевезень по типах (марках) АТ з урахуванням доцільності і ефективності;
управління рухом потоку МЗ.
Досягти необхідної ефективності ВАП можливо:
системним підходом до рішення проблеми;
використанням нових і модернізованих зразків АТ;
зменшенням кількості АТ, що використовується, що надасть можливість забезпечити виконання додаткових перевезень;
шляхом формування вантажних модулів, які забезпечують збереження майна, що перевозиться, і скорочення витрат на завантажувально-розвантажувальні операції;
організацією прискореного пересування вантажопотоків спеціальними, в тому числі модульними, контейнерними автопоїздами;
шляхом поставки вантажів у призначений термін;
шляхом використання попереджувальних інформаційних потоків для підготовки військ до виконання бойових завдань і забезпечення їх життєдіяльності:
створенням відповідних сприятливих умов роботи учасників поставки військових вантажів.
У тому числі:
- споживачів у великої кількості і непостійною дислокацією, яким необхідне постачання МЗ у відповідності із потребою;
- АТ на шляхах перевезень з можливістю їх руйнування та зараження;
- сил і засобів, які призначені для охорони, оборони.
Для кращого обліку та звітності, а також для упорядкування процесу розробки плану перевезення МЗ в якості облікової одиниці приймають вже відому одиницю «Військовий транспорт» – окремий підрозділ з функцією перевезення певної кількості вантажу. МЗ при плануванні перевезень повинні групуватися за найменуваннями: ракети, ракетне паливо, боєприпаси, озброєння, матеріально-технічні засоби, пально-мастильні матеріали, продовольчі й інші вантажі.
Управління ВАП, як складова концепції транспортної логістики, яка, як і теорія МТЗ військ, використовує поняття «постачання вантажів» для опису комплексу операцій, що виконуються після надання МЗ до перевезення і до отримання їх військами. Ці операції включають постачання матеріалів, складування і зберігання, пакування і агрегатування, а також перевезення автомобільним транспортом. Сюди входять також супутні операції, такі, як вибір маршруту, розробка графіку руху. Обов’язковим елементом є прогнозування варіантів розвитку подій в об’єкті управління з оцінкою ймовірності реалізації того чи іншого з можливих варіантів.
Таким чином, застосування логістичного підходу передбачає централізоване планування забезпечення всіма типами ресурсів та децентралізоване їх постачання за територіальним принципом через мережу розподільчих центрів (баз, складів).
Вони забезпечують всіма типами матеріальних ресурсів у зоні своєї відповідальності, незважаючи на відомчу приналежність підрозділів, в той час, коли існуюча система планування МТЗ і ВАП, не дозволяє реалізувати цей принцип.
1.2 ВИБІР ВИДУ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
Значна частина операцій логістики на шляху руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживання здійснюється з використанням різних транспортних засобів.
Ключова роль транспортування у логістиці пояснюється не тільки величиною питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку.
Транспортування пов’язане з переміщенням матеріальних ресурсів певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається з експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу власності на вантаж, страхування.
За призначенням виділяють дві основні групи транспорту:
транспорт загального користування – галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення у перевезеннях вантажів та пасажирів. Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний;
транспорт не загального користування – внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам.
Транспортна логістика вирішує комплекс завдань, пов’язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування. Основними з цих завдань є:
вибір виду транспортного засобу;
вибір типу транспортного засобу;
визначення раціональних маршрутів доставки4
забезпечення технології єдності транспортно-складського процесу.
Оскільки транспортні операції є безпосереднім вираженням зв’язків між окремими етапами товароруу, ефективність цього процесу великою мірою залежить від способу реалізації переміщення.
Завдання вибору виду транспорту вирішується у взаємозв’язку з іншими завданнями логістики, такими, як створення і підтримка оптимального рівня запасів, вибір виду упаковки та ін. Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, служить інформація про характерні риси різних видів транспорту.
Існують такі основні види транспорту:
залізничний;
морський;
внутрішній водний (річковий);
автомобільний;
повітряний;
трубопровідний.
Кожний з видів транспорту має конкретні особливості, переваги і недоліки, які визначають можливості його використання (табл. 1).
Виходячи з даних таблиці можна виділити шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:
час доставки;
частота відправлень вантажу;
надійність дотримання графіка доставки;
здатність перевозити різні вантажі;
здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;
вартість перевезення.
Таблиця 1
Порівняльні логістичні характеристики різних видів транспорту
Вид транспорту
Переваги
Недоліки
Залізничний
Висока провізна і пропускна здатність. Незалежність від кліматичних умов, пори року і доби. Висока регулярність перевезень. Відносно низькі тарифи, Висока швидкість доставки не великі відстані.
Обмежена кількість перевізників. Великі капітальні вкладення у виробничо-технічну базу. Висока матеріалоємність і енергоємність перевезень. Низька доступність до кінцевих споживачів. Недостатньо високе збереження вантажу.
Морський
Можливість міжконтинентальних перевезень. Низька собівартість перевезень на далекі відстані. Висока провізна і пропускна здатність. Низька капіталомісткість перевезень
Обмеженість перевезень. Низька швидкість доставки. Залежність від географічних, навігаційних і погодних умов. Необхідність створення складної портової інфраструктури. Жорсткі вимоги до упакування. Мала частота відправлень.
Внутрішній водний (річковий)
Високі провізні спроможності на глибоководних ріках і водоймах. Низька собівартість перевезень. Низька капіталомісткість.
Обмеженість перевезень. Низька швидкість доставки. Залежність від нерівномірності глибин рік і водойм, навігаційних умов. Сезонність роботи. Недостатня надійність перевезень і збереження вантажу.
Автомобільний
Висока доступність. Можливість доставки вантажу «від дверей до дверей». Велика маневреність і гнучкість. Висока швидкість доставки вантажу. Можливість використання різних маршрутів і схем доставки. Високе збереження вантажу, можливість його відправлення маленькими партіями. Широкі можливості вибору найбільш придатного перевізника. Менш жорсткі вимоги до упакування товару.
Низька продуктивність. Залежність від погодних та дорожніх умов. Відносно висока собівартість перевезень на великі відстані. Низький рівень експлуатаційних показників.
Повітряний
Найвища швидкість доставки вантажу. Висока надійність. Найкраще збереження вантажу. Найбільш короткі маршрути перевезень.
Висока собівартість перевезень, найвищі тарифи серед інших видів транспорту. Висока капіталомісткість, матеріало - і енергоємність перевезень. Залежність від погодних умов. Недостатня географічна доступність.
Трубопровідний
Низька собівартість. Висока продуктивність (пропускна здатність). Високе збереження вантажу. Низька капіталомісткість.
Обмеженість видів вантажу (газ, нафтопродукти і т.д.), обмежена доступність малих обсягів транспортованих вантажів.
Висновок: Таким чином, враховуючи всі переваги і недоліки автомобільного транспорту, основні фактори, які впливають на вибір виду транспорту для здійснення військових автомобільних перевезень під час бойових дій військ в будь яких кліматичних, дорожніх умовах, в будь який час доби обираємо автомобільний транспорт.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ПІДРОЗДІЛІВ ТА ЧАСТИН АВТОТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
2.1. СТАН АВТОМОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Бойова та повсякденна діяльність військ нерозривно зв’язана з масовим використанням автомобільної техніки.
Першими автомобільними частинами РККА були автомобільні колони, які були створені в серпні 1918 року за рахунок передачі Народному Комісаріату по військовим справам 50 % всього справного для використання в армії автомобільного парку держави, які у 1919 році були перейменовані в автовантажні загони (АГО), чисельністю по 20 автомобілів в кожному.
Основне завдання автомобільних частин в той час полягало в підвозі матеріальних засобів з’єднанням і частинам Червоної Армії. Перевезення здійснювались на значні відстані. Так, в 1920 році для 1-ої Кінної Армії підвозились вантажі на відстань 80-100 км від Житомира до Новоград-Волинського і далі до Рівного і Дубно. Літом 1921 року автовантажними загонами Західного фронту (загальною вантажопід`ємністю 620 т) щомісячно підвозилось 16,5 тис. т різних вантажів. Крім того автомобільні частини використовувались і для оперативних перевезень.
З створенням вітчизняного автомобілебудування покращувався кількісний і якісний склад автомобільного парку Радянської Армії, що дозволило в 1929 році в якості автотранспортних частин створити окремі вантажні автомобільні роти, маючи по 60 транспортних автомобілів, в 1933 році – автотранспортні батальйони, в 1937 році – автомобільні полки, а в 1940 році – автомобільні бригади.
Таким чином, за роки передвоєнного будівництва автомобільні підрозділи і частини піддавались суттєвим організаційним змінам, в результаті чого до початку Великої Вітчизняної війни вони мали створену організаційну структуру і були представлені:
окремими автотранспортними ротами, батальйонами, полками і бригадами, входячи в склад оперативних об’єднань;
автотранспортними частинами, входячи в штати з’єднань і частин, окремими автотранспортними батальйонами і ротами.
З початком Великої Вітчизняної війни автомобільні підрозділи і частини, маючи високу маневреність, здатність виконувати перевезення в будь-яких умовах бойової обстановки, по дорогах і бездоріжжю, забезпечити доставку матеріальних засобів безпосередньо до місць їх призначення, широко використовувалися для оперативних перевезень військ і підвозу матеріальних засобів військам. Їх автомобільний транспорт використовувався і як зв’язуючи ланка при перевезення матеріальних засобів від розвантажувальних станцій в війська і самостійно для перевезення з фронтових, а інколи з центральних баз і складів в армійські і військові склади.
До початку реформування Збройних сил України безпосереднє керування автомобільними частинами центру, окружного (фронтового) і армійського підпорядкування здійснювала автотранспортна служба, а у військовому тилу – заступник командира з тилу.
Автомобільні з’єднання, частини та підрозділи в залежності від приналежності і призначення поділялись:
За приналежністю:
автомобільні частини і підрозділи штатного призначення, що входили до штатів військових з’єднань і військових частин: автотранспортні батальйоні, а також роти і взводи підвозу;
автомобільні з’єднання і частини загального призначення, що входили до складу армій, фронтів і тилу Центра: автомобільні бригади, полки і батальйони.
За призначенням:
підвозу суховантажів (бортові);
підвозу пального (наливні);
підвозу спец палива;
підвозу спеціальних вантажів (ракет);
підвозу води;
важких машин;
авто санітарних машин;
рефрижераторних машин;
багатоцільового призначення (автотранспортні частини і підрозділи військового тилу).
Автомобільні частини та підрозділи включали:
у центрі – окремі автомобільні частини (підрозділи) з’єднань (частин) матеріального забезпечення центрального підпорядкування;
в оперативному командуванні – окремі автомобільні батальйони і роти, підпорядковані оперативному командуванню, автомобільні частини (підрозділи) з’єднань (частин) матеріального забезпечення;
в армійському корпусі – автомобільні частини (підрозділи) з’єднань (частин) матеріального забезпечення;
у Військово-Повітряних Силах, Силах Протиповітряної оборони, Військово-Морських Силах – окремі автомобільні батальйони і роти, а також автомобільні підрозділи частин матеріального забезпечення.
Основною організаційною одиницею автомобільних частин був автомобільний батальйон, який складався з управління, основних (лінійних) підрозділів – рот, взводу забезпечення, авторемонтної майстерні ПАРМ-1, медичного пункту і складів пального і автотракторного майна.
Основними підрозділами автомобільного батальйону були три автомобільні роти, кожна з котрих складалася з трьох взводів, взвод – з двох відділень по 10-12 автомобілів кожне.
Автомобільні бригади і полки складалися з окремих автомобільних батальйонів і підрозділів забезпечення та обслуговування.
В даний час автомобільні частини і підрозділи мають сучасні транспортні засоби, які мають більший запас ходу до ремонту і по паливу, значну вантажопідйомність і високу прохідність, легкість керування, надійність і здатність працювати в будь яких дорожніх і кліматичних умовах.
Виходячи з реальних сучасних умов, перед керівництвом Збройних сил України постала задача реформування Тилу Збройних сил у Головне управління логістики з відповідними структурними підрозділами підвозу матеріальних засобів.
2.2. РОЗВИТОК АВТОМОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
На сьогоднішній день автомобільний транспорт є найбільш розповсюдженим транспортом в Збройних Силах України, на ньому монтується сучасне озброєння та спеціальне обладнання, він широко використовується для перевезення особового складу та вантажів, буксирування артилерійських систем і різноманітних технічних засобів. Від його технічного стану, від рівня підготовки фахівців автомобільної служби залежить бойова готовність частин і підрозділів, їх вогнева міць та рухомість, тому питання реформування автомобільних підрозділів і частин є приоритетними
Програмою “Розвиток системи логістики ” на 2006-2011 роки передбачено:
вдосконалення системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України;
наближення системи матеріально-технічного забезпечення до стандартів НАТО;
підготовка фахівців нового рівня матеріально-технічного забезпечення здійснюючих свою діяльність на Євроатлантичну інтеграцію.
Створена система логістики теоретично на сьогоднішній день відповідає вимогам реформування та розвитку Збройних Сил України. Об’єднання управлінь тилового, технічного і деяких видів бойового забезпечення під єдиним керівництвом значно підвищить оперативність та гнучкість на систему забезпечення військ (сил).
Одним з основних завдань логістики є визначення потреби в матеріальних засобах для Збройних Сил України. При цьому потреба в матеріальних засобах повинна включати:
- забезпечення повсякденної діяльності Збройних Сил. При цьому необхідно враховувати чисельність Збройних Сил; забезпечення бойового чергування; організація бойової підготовки на всіх рівнях, від одиночної підготовки до тактичних навчань з бойовою стрільбою, в тому числі і участь в навчаннях з арміями іноземних держав; розроблення нових сучасних зразків техніки та озброєння та інші важливі аспекти існування Збройних Сил;
- завчасне створення, зберігання, оновлення, укриття необхідних запасів матеріальних засобів для підготовки та ведення операцій як об’єднаними силами швидкого реагування, так і основними силами оборони. При цьому необхідно визначити на скільки діб і на яке угрупування військ необхідно створити запаси матеріальних засобів, визначити яка кількість буде належати до запасів центру, оперативних і військових запасів.
Досвід локальних війн та збройних конфліктів показав, що роль матеріально-технічного забезпечення ЗСУ на сучасному етапі зростає.
В останніх війнах і збройних конфліктах значно зросли витрати і втрати матеріальних засобів і ОВТ.
Тому, повинно бути створена єдина система матеріально-технічного забезпечення (логістики) не за видами матеріальних засобів, а за функціональним принципом, яка б мала наступні основні види забезпечення: матеріальне – виконує завдання забезпечення військ всіма номенклатурами матеріальних засобів, технічне – здійснює заходи з ремонту та експлуатації всіх видів ОВТ, транспортне – виконує завдання військових перевезень всіма видами транспорту, медичне забезпечення та інші.
Головним шляхом реформування системи матеріально-технічного забезпечення повсякденної діяльності військ є розвиток та укріплення стаціонарної матеріально-технічної бази (військового господарства) військових частин і з’єднань з максимальним забезпеченням та удосконаленням організаційно-штатної структури сил і засобів тилового і технічного забезпечення та реорганізації їх відповідно з реформуванням і скороченням Збройних Сил України і адаптацією системи матеріально-технічного забезпечення до стандартів Альянсу.
В результаті реформування підрозділи і частини матеріально-технічного забезпечення стали більш потужними, маневреними, здатними самостійно здійснювати забезпечення військ матеріально-технічними засобами як у мирний, так і у воєнний час.
Окрема механізована бригада у своїй структурі має: батальйон матеріального забезпечення з 4-ма автомобільними ротами підвозу (таблиця 1), а кожний батальйон бригади має роту забезпечення (таблиця 2).
Таблиця 1
Батальйон матеріального забезпечення омбр
Автомобільна рота (підвозу боєприпасів)
1 рота
2 рота
Всього
Автомобільний взвод
1 взв
2 взв
3 взв
1 взв
2 взв
3 взв
6
Автомобільне відділення
1
2
1
2
1
2
1
2
1
2
1
2
12
вантажні КамАЗ-4310, Урал-4320
5
5
5
5
5
5
30
вантажні Краз-260, 255
13
13
13
13
13
13
78
кран 10-16 т КрАЗ-255, 257
1
1
1
1
1
1
6
причепи 2-П-8
4
4
4
4
4
4
24
причепи 2-ПН-4М
6
6
6
6
6
6
36
Відділення технічного обслуговування
1
1
2
МТО-АТ-М1 ЗіЛ-131
1
1
2
Автомобільна рота (підвозу ПММ)
Автомобільний взвод
1 взв
2 взв
Всього
Автомобільне відділення
1
2
1
2
4
Урал-4320
1
1
1
1
4
АТМЗ-5-4320
2
2
2
2
8
АЦ-10-260 КрАЗ-260, 255
3
3
3
3
12
АЦ-5,5-4320 Урал-4320
1
1
1
1
4
ПЦ-6,7-8925 2-ПН-6М
4
4
4
4
16
причепи 2-П-5,5
1
1
1
1
4
Відділення технічного обслуговування
1
1
МТО-АТ-М1 ЗіЛ-131
1
1
Автомобільна рота (підвозу продовольства, речового
та військово-технічного майна)
Автомобільний взвод підвозу продовольства
1 взв
2 взв
Всього
Автомобільне відділення
1
2
3
1
2
3
6
вантажні КамАЗ-4310, Урал-4320
25
25
50
вантажні КрАЗ-260, 255
1
1
2
вантажні ГАЗ-66
4
4
8
кран 10-16 т КрАЗ-255, 257
1
1
2
причепи 2-ПН-4М
12
12
24
Автомобільне відділення
1
1
АФХ-66 ГАЗ-66
2
2
АФИ-66
1
1
АЦПТ-4,1 ЗІЛ-131
1
1
ПФХ-1 1-П-1,5
2
2
ГЗСА-896 1-П-1,5
1
1
Відділення технічного обслуговування
1
1
МТО-АТ-М1 ЗіЛ-131
1
1
Таблиця 2
Рота забезпечення мб, тб
Рота забезпечення
1 мб
2 мб
3 мб
тб
Взвод матеріального забезпечення
Автомобільне відділення (підвозу б/п)
вантажні КамАЗ-4310, Урал-4320
5
5
5
5
вантажні КрАЗ-260, 255
3
причепи 2-ПН-4М
4
4
4
3
Автомобільне відділення (підвозу ПММ)
вантажні КамАЗ-4310, Урал-4320
2
2
2
2
АТМЗ-5-4320
6
6
6
7
ПЦ-6,7-8925, ПЦ-6,7-520713
2
2
2
2
Господарче відділення
ПАК-200 ЗіЛ-131
3
3
3
2
кухні переносні КО-75
1
1
1
1
АВЦ-1,7 ГАЗ-66
1
1
1
-
ГЗСА-896 1-П-1,5
1
1
1
1
ПС-2 1-П-2,5
3
3
3
2
ЦВ-1,2 1-П-1,5
1
1
1
1
вантажні КамАЗ-4310, Урал-4320
1
1
1
-
Висновок: Зазначений комплект підрозділів та частин матеріально-технічного забезпечення, разом із Центрами матеріально-технічного забезпечення забезпечить утримання та підвіз необхідних обсягів стратегічних та оперативних запасів матеріально-технічних засобів.
РОЗДІЛ 3. ВІЙСЬКОВІ АВТОМОБІЛЬНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИМ ВЗВОДОМ ПІДВОЗУ ПАЛИВО МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ БМЗ ОМБр В НАСТУПІ ВЗИМКУ
3.1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНА СТРУКТУРА ТА МОЖЛИВОСТІ ВЗВОДУ ПІДВОЗУ ПАЛИВО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Успішне виконання ...