Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра охорони праці / Практична робота №2 РОЗРАХУНОК СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ Прийняв: Львів – 2011 МЕТА РОБОТИ Вивчення методів розрахунку та проектування систем вентиляції та вимог до їх облаштування. Вихідні дані Варіант завдання: 1-5. Надлишкова кількість шкідливих речовин (озон) ΣG=0,00025кг/год=250мг/год; Об’єм приміщення— 62 м3; Речовина— озон; Гранично допустима концентрація в робочій зоні— ГДКр.з.=0,1 мг/м3; Гранично допустима концентрація в повітрі населеного пункту— ГДКатм=0,016 мг/м3; Розміри будівлі, А х В х Н—4 х 6 х 2,5; Короткі теоретичні відомості Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для покращення метеорологічних умов в приміщенні. Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Вона також дає можливість організовувати повітрозабір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами. Загальнообмінна штучна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоту повітря у робочій зоні приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла за відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробництва устаткування вимагають використання місцевої витяжної вентиляції. Системи вентиляції можна умовно класифікувати за такими основними ознаками: спосіб організації повітрообміну - природна, механічна та змішана (застосовується і природна, і механічна вентиляція); спосіб подачі та видалення повітря (припливна, витяжна та припливно-витяжна); призначення (загальнообмінна та місцева). Розрізняють чотири основні схеми організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції , які показані на рис.1
Рис 1 Cхема організації повітрообміну при загальнообмінній вентиляції: а) - зверху вниз; б ) - зверху вверх; в) - знизу вверх; г)- знизу вниз. Схеми зверху–вниз (рис. 1.а) та зверху–вверх (рис. 1.б) доцільно застосовувати у випадку, коли припливне повітря в холодний період року має температуру нижчу від температури приміщення. Припливне повітря у цьому випадку нагрівається за рахунок повітря приміщення. Схеми знизу–вверх (рис. 1.в) і знизу–вниз (рис.1.г) рекомендовано використовувати тоді, коли припливне повітря в холодний період року підігрівається та його температура вища від температури внутрішнього повітря. Розрахунок повітрообміну за виділенням шкідливих речовин у робочу зону За типом шкідливості, яка виділяється (газ озон), обрано схему припливно-витяжної вентиляції «зверху вниз». Ескіз схеми витяжної вентиляції з позначенням витяжного трубопроводу, довжина l=9,0 м;
Продуктивність вентиляційної установки L.