Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Застосування макросів та елементів програмних кодів для автоматизації роботи додатку БД
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Електронні апарати
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Методичні вказівки до лабораторної роботи
Предмет:
Бази даних в інформаційно-комп'ютерних технологіях
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
EMBED Word.Picture.6
“Застосування макросів та елементів програмних кодів для автоматизації роботи додатку БД”
Методичні вказівки до лабораторного заняття з дисципліни
“Бази даних в інформаційно-комп'ютерних технологіях”
для студентів базового напрямку 6.091 “Електронні апарати”
Затверджено на засіданні кафедри ЕЗІКТ
Протокол № ___ від ___ ______ 2005 р.
Львів 2005
Застосування макросів та елементів програмних кодів для автоматизації роботи додатку БД. Методичні вказівки до лабораторного заняття з дисципліни "Бази даних в інформаційно-комп'ютерних технологіях” для студентів базового напрямку 6.091 “Електронні апарати”/ Укл. Л.К.Гліненко.-Львів; Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехика" , 2005. - 12 с.
Укладач: Л.К.Гліненко, канд. техн. наук, доц.
Відповідальний за випуск – Г.В.Юрчик , канд. техн. наук, доц.
Рецензенти: О.М.Воблий, канд. техн. наук, доц.
І.В.Атаманова, канд. техн. наук, доц.
Застосування макросів та модулів для автоматизації роботи додатку БД1. 1. Мета роботи
Опанування засад застосування макросів та модулів та одержання навичок їх створення.
2. Теми для попереднього вивчення.
Призначення макросів. Створення макросу за допомогою Конструктора макросів. Макрокоманди макросів та їх аргументи. Завдання виразів у макросах. Способи запуску макросів, асоціювання макросів із певними подіями. Призначення і запис модулів.
3. Стислі теоретичні відомості
3.1. Макроси
Форма, як і кожний елемент форми, мають набір властивостей. Властивості відбиваються і налагоджуються у режимі конструктора у вікні Властивості відповідного об'єкту. Частина властивостей згрупована у закладку Події (События, Events), де перераховані всі події, на які реагує елемент. Якщо певній події присвоїти фм'я функції, макроса чи процедуру обробки події, то у відповідь на виникнення цієї події буде автоматично виконуватися вказана для неї функція, макрос чи процедура обробки подій.
Макрос – це об'єкт Access, який застосовується для автоматизації дій користувача. Макрос у Access являє собою структуру, що складається з однієї чи декількох макрокоманд, що виконуються або послідовно, або в порядку, заданому певними умовами. Набір макрокоманд у Access дуже широкий, за допомогою макросів можна реалізувати багато чого з того, що дозволяють зробити процедури на VBA. Кожна макрокоманда має певне ім'я і, можливо, один чи кілька аргументів, що задаються користувачем. Наприклад, при використанні макрокоманди ОткрытьФорму (OpenForm) як аргументи необхідно задати, принаймні, ім'я форми, що відкривається, і режим виведення її на екран.
Макровиклики виконуються переважно як відгуки на події у формі. Наприклад, події Натискання клавіші (Нажатие клавиши) елементу управління “кнопка” можна приписати макрокоманду Открыть форму, події Після оновлення (После обновления) приписати макрокоманду ЗадатьЗначение іншому полю тощо.
Access містить більше 50 макрокоманд. Перелік імен макрокоманд доступний у вікні конструктора макросу, тому запам'ятовувати їх назви нема потреби. Детальний опис
3.2. Створення макросів
У Microsoft Access існує спеціальний засіб для створення макросів — Конструктор макросів (Macro Design). Відкрити вікно Конструктор макросов (Macro Design) для створення нового макросу можна двома способами:
розкривши список макросів у окне База данных (Database), клацнувши лівою кнопкою миші по ярлику Макросы (Macros), і натиснувши кнопку Создать (New) у верхній частині вікна;
клацнувши по стрілці униз на кнопці Новый объект (New Object) на панелі інструментів База данных (Database) і обравши елемент Макрос (Macro).
Вікно Конструктора макросів побудовано аналогічно вікну Конструктора таблиць, тобто розділено по горизонталі на дві частин: панель описів і панель аргументів.
Верхня частина вікна Конструктора — панель описів — складається з декількох стовпців. За замовчуванням на цій панелі виводиться два стовпці: "Макрокоманда" (Action) і "Примечание" (Comments). Панель описів дозволяє визначити послідовність макрокоманд, з яких складається макрос.
Рядок у стовпці "Макрокоманда" (Action) являє собою поле зі списком, у якому можна вибрати потрібну макрокоманду. Рядок у стовпці "Примечание" (Comments) — це звичайне текстове поле, у яке можна ввести коментар, що описує виконувану дію.
Коли поле "Макрокоманда" (Action) заповнено, у нижній частині вікна Конструктора макросів з'являється панель аргументів, призначена для введення значень аргументів відповідної макрокоманди. Список полів на цій панелі залежить від обраної макрокоманди і може бути відсутнім, якщо макрокоманда не має аргументів. Таким чином, при створенні макросів не потрібно запам'ятовувати список аргументів для кожної макрокоманди.
Після відкриття вікна Конструктора макросів необхідно натиснути кнопку Імена макросів (Имена макросов) и кнопку Умови (Условия) на Панели инструментов, для того, щоб з'явилися відповідні колонки вікна. У цьому вікні (рис. 1) і будуються макроси.
Рис. 1. Фрагмент вікна Конструктора макросів
У цьому вікні кожний рядок з іменем являє собою окремий макрос. У першій колонці записують ім'я макросу, у другій – умову його виконання (якщо необхідно), у третій – макрокоманду, яку обирають зі списку, а у останній, якщо потрібно, - примітки. У нижній частині вікна завдають значення аргументів макрокоманди; кожна макрокоманда має свій перелік аргументів. При цьому треба пам'ятати, що кожна макрокоманда має свій “дозволений” список аргументів, наприклад, наприклад, не можна як аргументи макроса використовувати поля таблиці.
Вікно аргументів містить два поля – поле Елемент (Элемент) та поле Вираз (Выражеие). У першому полі стоїть аргумент макрокоманди, тобто той об'єкт Access (форма, звіт) чи елемент об'єкту (поле форми тощо), якого стосується макрокоманда. Якщо цьому полю надається певне значення, яке являє собою вираз, що обробляє значення інших полів, то у полі Вираз будується цей вираз за допомогою Построителя выражений, який відкривається при натисканні трикрапки біля цього поля. Побудова виразу аналогічна його побудові у запитах. Вираз можна почати зі знака рівності, за винятком тих випадків, коли вони використовуються як елементи аргументу макрокованд ЗадатьЗначение та ЗапуститьМакрос, у яких знак рівності не допускається.
Макрос може містити кілька послідовних макрокоманд, які вводяться кожна у наступний рядок поля макрокоманд; для кожної макрокоманди задаються свої аргументи і, у разі потреби, умови на виконання. Умова виконання створюється у відповідному полі за допомогою Построителя выражений. При наявності у групі макрокоманд макроса при виконанні цієї умови виконується макрокоманда у тому ж рядку, що й умова і всі наступні макрокоманди. Наприклад, якщо поля умови і макрокоманда мають вигляд, наведений нижче, то текстове повідомлення MsgBox та призупинення виконання макросу з відкриттям певної форми відбуватимуться лише за умови відсутності значення у полі КодЗамовника.
Рис. 2. Застосування умов у макросах
Виконання макрокоманд після умови триватиме доти, поки у макросі не з'явиться рядок нової умови або ім'я нового макросу у групі макросів.
Запустити макрос можна безпосередньо з вікна Конструктора макросів, з закладки Макроси вікна бази даних, з іншого макросу або процедури, за допомогою спеціально створеної командної кнопки або у відповідь на певну подію (транзакцію) у формі, звіті чи елементові управління. В останньому випадку, після створення макросу треба відкрити відповідний об'єкт, наприклад, форму, і у властивостях відповідного елемента цього об'єкту (діалогове вікно властивостей відкривається з контекстного меню при натисканні правою кнопкою миші по відповідному елементу) у вкладці Події (Events, События) у полі, що відповідає обраній Вами події прописати ім'я макросу. Ім'я макросу у це поле найпростіше ввести зі списка, що розкриється при натисканні трикрапки біля відповідного поля. Якщо макрос запускається у відповідь на будь-яку з кількох подій з кільеома елементами, то відповідні записи роблять у всіх полях відповідних подій всіх елементів.
При розробці додатка з використанням макросів кількість макросів може виявитися дуже великим. Тому важливо добре організувати доступ до потрібних макросів. Для цього в одному об'єкті Макрос (Macro) можна об'єднати кілька макросів. Наприклад, рекомендуються всі макроси, зв'язані з подіями в чи формі звіті, об'єднати в окремий об'єкт, що відповідає даній чи формі звіту. Для того щоб можна було це зробити, кожен макрос групи повинний мати своє ім'я, а ім'я об'єкта Макрос (Macro) буде ім'ям групи макросів. Відповідно можна запускати на виконання одразу всю групу макросів, у тому числі у відповідь на певну подію.
3.3. Програмування в Access. Процедури і функції, їх виклик і передача параметрів
Модель програмування в Access є подійно-керованою, тобто в процесі роботи додатка виникають події, що запускають спеціальні програми — оброблювачі подій. Основний засіб програмування в Access 2002 — мова програмування Visual Basic for Applications (VBA).
Процедури і функції є основними компонентами програми на VBA, Вони являють собою фрагменти програмного коду, укладені між операторами Sub і End Sub чи між операторами Function і End Function. Процедура VBA може виглядати так:
Sub <ім'яПроцедури> (<аргумент1>, <аргумент2>, ... )
<onepaтopVisualBasic1> <onepaтopVisualBasic2>
End Sub
Функція відрізняється від процедури тим, що її ім'я виступає також у якості перемінної і використовується для повернення значення в точку виклику функції. Функція може виглядати так:
Function <ім'яФункції> (<аргумент1>, <аргумент2>, ... )
<onepaторVisualBasicl> <onepaторVisualBasic2>
<ім'яФункції> = <ЗначенняЩоПовертається>
End Function
Для того щоб використовувати написану процедуру чи функцію, необхідно викликати її. Процедуру з непорожнім списком аргументів можна викликати тільки з іншої процедури чи функції, використавши її ім'я зі списком фактичних значень аргументів у якості одного з операторів VBA. Функцію же можна викликати не тільки за допомогою окремого оператора VBA, але і помістивши її ім'я зі списком фактичних значень аргументів прямо в формулу чи вираз в програмі на VBA чи, наприклад, прямо у формулу в полях запитів, що обчислюються, форм і звітів Access. Процедура з порожнім списком аргументів (так називаний командний макрос) може бути викликана не тільки з іншої процедури чи функції, але і за допомогою комбінації клавіш швидкого виклику, команд кнопок, меню, що розкриваються, чи панелей інструментів. Можна також зв'язати таку процедуру з виконанням усіляких подій: наприклад, з відкриттям форми чи звіту, із клацанням мишею по кнопці у формі, із дією на елементи управління форм, зокрема елементи управління Active. Такі процедури називають процедурами обробки подій. Зрозуміло, що функції чи процедури, що потребують передачі їм аргументів, таким способом викликати не можна.
Якщо викликувана процедура має унікальне ім'я і знаходиться в тім же модулі, що і процедура, яка її викликає, то для її виклику досить указати це ім'я і задати список фактичних значень аргументів, не укладаючи його в дужки. Другий спосіб виклику процедури полягає у використанні оператора Call. Спочатку йде оператор Call, потім ім'я процедури і список параметрів, у цьому випадку обов'язково заключений у дужки. Функцію можна викликати точно так само, як і процедуру, але набагато частіше використовується інший, специфічний спосіб виклику функцій: використанням її імені з заключеним у дужки списком параметрів у правій частині оператора присвоювання.
4. Практична частина. Завдання
Завдання 1. Створення макросу і забезпечення його виклику
Створіть макрос для автоматичного заповнення поля Сума, яке обраховується як добуток кількості на ціну певного товару. Для цього створіть невеличку таблицю ЗамТов на основі раніше створеної таблиці ЗамовленоТовару копіюванням структури цієї таблиці. У режимі конструктора таблиці лишіть поля КодЗамовлення, НазваТовару (текстовий), ЦінаТовару (числовий), КількістьТовару (цілий) та Сума (числовий). На основі цієї таблиці створіть відповідну автоформу ЗамТов. Після цього відкрийте Конструктор макросів, задайте ім'я макросу (наприклад, ВведенняДаних), і відкривши колонку Макрокоманд, задайте макрокоманду ЗадатьЗначение. Як аргументи макрокоманди, оберіть елемент Сума та вираз ЦінаТовару*КількістьТовару (при обранні зі списку виведеться повний шлях до кожного об'єкту чи елементу), тобто [Forms]![ЗамТов]![Сума] у полі елементу та [Forms]![ЗамТов]![ЦінаТовару]*[Forms]![ЗамТов]![КількістьТовару] у полі виразу. Вираз можна ввести і з клавіатури, але зручніше побудувати його у вікні Построителя выражений, обираючи як елементи виразу елементи відповідних об'єктів зі списку.
Макрос створений, але не викликається при роботі форми, тобто є “безробітним”. Щоб забезпечити виклик макросу при роботі форми, припишіть макрос події После обновления полів КількістьТовару і ЦінаТовару. Для цього відкрийте форму ЗамТов в режимі Конструктора, виберіть поле ЦінаТовару і відкрийте для нього закладку События вікна Свойства. У властивість После обновления поля введіть ім’я макросу ВведенняДаних (вибравши його зі списку макросів). Аналогічно зробіть з полем КількістьТовару.
Запустіть форму і перевірте роботу макросу.
У звіт включіть синтаксис макросу, вікно Конструктора макросів з побудованим макросом та вікно властивостей елементу ЦінаТовару або КількістьТовару на закладці События.
Завдання 2. Забезпечення автоматичного заповнення полів ЦінаПродажу і Товар_Сума
Для виконання цього завдання необхідно:
реконструювати таблицю Замовлено товару для полегшення виведення інформації для замовника (розміщення ціни товару у конкретному замовленні) шляхом введення у неї поля Ціна продажу конкретного товару;
забезпечити цілісність даних. Задавши для цього поля те саме значення, що і для поля Товар_Ціна у таблиці Товари;
забезпечити автоматичний розрахунок суми замовлення за кожним конкретним товаром.
Щоб додати поле Ціна продажу в таблицю Замовлено товару, (оскільки воно характеризує конкретну стрічку замовлення поруч із полями Товар_Кількість і Товар_Сума) відкрийте таблицю ЗамовленоТовару в режимі Конструктора та додайте поле ЦінаПродажу.
Слід додати поле ЦінаПродажу (назва – Ціна продажу) і у відповідний запит: в запит для підпорядкованої форми ЗамовленоТовараПідформа введіть поле Ціна продажу.
Для забезпечення цілісності даних та автоматичного розрахунку суми замовлення за конкретним товаром створіть два макроси і „припишіть” їх потрібним полям для автоматичного заповнення полів ЦінаПродажу і Товар_Сума. Перший макрос повинен виконувати присвоєння значень полів [ЦінаПродажу]=[Товар_Ціна] при введенні товару, другий – виконувати присвоєння [Товар_Сума]=[ЦінаПродажу]*[Товар_Кількість] при будь-якому оновленні полів ЦінаПродажу і Кількість. При введенні з клавіатури елементів виразу можна обмежитися назвами полів, оскільки вони лежать у межах одного запиту (підформи); при побудові виразу через Построитель выражений слід обирати поля відповідної підформи ЗамовленоТоваруПідформа, тоді буде вказано повний шлях типу [Forms]![ЗамовленоТоваруПідформа]![ЦінаТовару].
Макросам присвойте імена Ціна продажу і Сума. Закрийте і збережіть макроси із загальним ім’ям Замовлення. Таким чином, макроси створені, але вони нізвідки не викликаються при роботі БД.
Лишилося забезпечити виклик створених макросів у підпорядкованій формі ЗамовленоТоваруПідформа за допомогою подій: перший макрос повинен бути „приписаний” події После обновления поля Код товару; другий – події После обновления полів Кількість і ЦінаПродажу. Для цього виконайте такі дії:
Відкрийте форму ЗаиовленоТоваруПідформа в режимі Конструктора, виберіть поле зі списком Код товару і відкрийте для нього закладку События вікна Свойства.
У властивість После обновления поля введіть ім’я макросу Замовлення.ЦінаПродажу (вибрати зі списку макросів).
Аналогічно для полів Кількість і Ціна продажу встановвіть подію После обновления, але вже на макрос Замовлення.Сума.
Закрийте форму ЗамовленоТоваруПідформа і перевірте, як все працює. При відборі нових товарі або заміні товару ціна продажу має заповнюватися автоматично, а при вводі / зміні кількості і ціни продажу – сума в рядку має перераховуватися.
У звіт включіть синтаксис макросів, вікно Конструктора макросів з побудованими макросами та вікна властивостей елементів, до яких макроси приписані, на закладці События.
Завдання 3. Забезпечення автоматичного заповнення (розрахунку) поля Загальна сума (Сума)
Для автоматичного заповнення (розрахунку) поля Загальна сума (Сума), що містить загальну вартість замовлення, тобто суму по всіх замовлених товарах, слід створити макрос, який перераховуватиме поле Загальна сума (Сума) при зміні складу замовлення, тобто при виконанні у підформі ЗамовленоТоваруПідформа таких подій:
оновлення (зміна) суми в одному із рядків або додаванні рядку – подія После обновления підформи;
видаленні рядку - подія После подтверждения Del підформи.
Спочатку сформуйте макрос Загальна сума. Він складається з двох макрокоманд ЗадатьЗначение. Перша макрокоманда безпосередньо розраховує загальну суму за допомогою функції DSum:
DSum(“[Товар_Сума]”;”[ЗамовленоТовару]”;”[КодЗамовлення]=[Forms]![Замовленя]![КодЗамовлення]”)
Це обчислене функцією значення присвоюється полю Загальна сума у формі Замовлення ([Forms]![Замовлення]![Сума]) чи [Forms]![Замовлення]![ЗагальнаСума], в залежності від обраного Вами імені поля. Щоб не помилитись, обирайте імена елементів зі списку відповідної форми у вікні Построителя выражений. При цьому використовується повне ім’я поля - [Forms]![Замовлення]![ЗагальнаСума], оскільки звернення до нього відбувається з підформи.
Функція DSum працює так, що якщо відсутні записи, які задовольняють умові у функції DSum, то вона отримує значення Null. Тому друга макрокоманда задає значення [ЗагальнаСума]=0 за умови, що у попередній макрокоманді був розрахований Null.
Найбільшу розрахункову роботу цьому макросі виконує функція DSum. Вона додає поля Сума у таблиці Замовлено товару, відбираючи записи за умовою [КодЗамовлення]=[Forms]![Замовленя]![КодЗамовлення], тобто відбирає тільки ті записи, які стосуються поточного замовлення.
Синтаксис (правило запису) функції Dsum має вигляд:
DSum (“Що додавати”;”Де додавати”;”Умова відбору просумованих записів”)
Умова відбору може бути відсутня, тоді додаються усі записи із вказаної таблиці запиту.
Виклик побудованого макросу (тобто приписування його подіям підформи ЗамовленоТоваруПідформа) слід забезпечити такими діями.
Відкрийте форму ЗамовленоТоваруПідформа в режимі Конструктора, виділіть її кнопкою у лівому верхньому куті форми () і потім відкрийте її властивості.
В закладці События знайдіть властивості После обновления та После подтверждения Del і присвойте їм ім’я створеного макросу Замовлення.ЗагальнаСума і закрийте форму.
Перевірте роботу форми Замовлення: при зміні рядку замовлення, додаванні або видаленні рядку загальна сума має перераховуватись.
У звіт включіть синтаксис створеного макросу, вигляд вікна Конструктора макросів та вкладки События форми ЗамовленоТоваруПідформа. Опишіть сенс виконуваних операцій.
Завдання 4. Удосконалення форми Замовлення
Удосконалення форм проводиться для виконання вимог замовника системи. Очевидно, що бланк замовлення після його заповнення підлягає видруку і передачі клієнтові. Тоді у першу чергу у форму Замовлення слід ввести кнопку Друк замовлення, натисканням якої буде виводитись на папір копія поточного замовлення. Крім того, для швидкого вводу нових клієнтів та товарів, яких ще немає в базі даних, зручно мати на формі кнопки Новий клієнт та Новий товар. Це дасть можливість викликати відповідні форми і вводити дані про нових клієнтів і нові товари, не виходячи із форми Замовлення. Важливо зауважити, що, при закритті форм Клієнти і Товари, списки клієнтів (товарів) у формі Замовлення не будуть оновлюватись, якщо вона у цей момент відкрита. Тому при кожному включені форми Замовлення слід робити її оновлення: властивості Включение форми Замовлення потрібно присвоїти макрос її оновлення. Одночасно цей же макрос повинен закривати форми Клієнти і Товари, якщо користувач забув їх закрити і перейшов у форму Замовлення.
Ці удосконалення виконайте у такій послідовності.
Створіть макроси Замовлення.Клієнти, Замовлення.Товари, Замовлення.ДрукЗамовлення для цих трьох кнопок. Перші два макроси використовують макрокоманду ОткрытьФорму стосовно обраних у вікні аргументів форм у режимі форми (відповідні поля вікна аргументів). Перший макрос відкриває форму Клієнти, другий – Товари. Третій макрос використовує макрокоманду ОткрытьОтчет із відповідними аргументами: відкривається звіт Замовлення в режимі попереднього перегляду на екрані, умова відбору [КодЗамовлення]=[Forms]![Замовлення]![КодЗамовлення] передбачає роздрукувати конкретно поточне замовлення. Тут порівнюються коди замовлень: код замовлення [КодЗамовлення] у звіті і код замовлення [Forms]![Замовлення]![КодЗамовлення] у формі Замовлення, з якої друкується звіт Замовлення.
Вставте три кнопки у розділ Примечания форми Замовлення (після відкриття її в режимі Конструктора), введіть назви кнопок (закладка Макет вікна Свойства, властивість Подпись). Назвіть кнопки Новий клієнт, Новий товар та Друк замовлення. Припишіть кнопкам (закладка События вікна Свойства, властивість Нажатие кнопки) створені макроси – Замовлення.Клієнти, Замовлення.Товари, Замовлення.ДрукЗамовлення.
Закрийте форму і перевірте роботу кнопок. Кнопки Новий клієнт і Новий товар повинні викликати відповідні форми. Натискання кнопки Друк замовлення буде викликати помилку, оскільки звіт Замовлення ще не створено.
Сенс задуманого при введенні нового клієнту (товару) поки що не досягнутий: при відкритій формі Замовлення після закриття форми Клієнти (Товари) новий клієнт (товар) відразу не попадає у список клієнтів (товарів) форми Замовлення. Якщо у формі Замовлення натиснути кнопку Новий клієнт, в формі Клієнти, що відкрилась, ввести нове прізвище закрити цю форму, а у формі Замовлення відкрити список Клієнти, щоб знайти це прізвище, то його там не буде. Цей недолік виділяється присвоєнням властивості Включение форми Замовлення макросу її оновлення. Макрос ОновитиЗамовлення складається із трьох макрокоманд: перші дві закривають форми Клієнти і Товари на випадок (макрокоманда Закрыть, аргумент: тип об'єкту - Форма, ім'я – Клієнти та Товари відповідно), якщо користувач забув їх закрити і перейшов у форму замовлення, а третя – ОбновитьОбъект, безпосередньо обновлює форму Замовлення. Умову виконання макрокоманд Закрыть слід задати функцією IsLoaded(). Вона не входить у склад стандартних функцій Access і буде визначена Вами далі. Вона перевіряє, чи завантажена форма Клієнти (Товари), якщо ні, то макрокоманда Закрыть не виконується (для уникнення помилки закриття закритої форми).
У звіт включіть синтаксис створених макросів, їх аргументи, вікно форми Замовлення у режимі Конструктора та відповідні вкладки События для створених кнопок. Опишіть сенс виконуваних операцій.
Завдання 5. Удосконалення форм Клієнти та Товари
Доробка цих форм полягатиме у тому, щоб зробити їх стрічковими для одночасного перегляду декількох записів. Для цього відкрийте форму Клієнти в режимі Конструктора і зробіть її стрічковою (закладка Макет, властивість Режим по умолчанию), при цьому попередньо виділивши форму кнопкою. Розташовуйте поля у один рядок, встановіть параметр Все поля Допустимые режимы та Полосы прокрутки, закрийте і збережіть форму Клієнти. Аналогічні дій виконайте стосовно форми Товари.
Перевірте сумісну роботу форми Замовлення із формами Клієнти і Товари. Нові клієнти і товари, які додаються у формах Клієнти і Товари, мають бути присутні у списках форми Замовлення. Форми Клієнти і Товари мають закриватись автоматично при переключенні на форму Замовлення.
У звіт включіть форми Клієнти та Товари у режимі Конструктора після переробки з відкритим вікном властивостей форми на закладці Макет.
Завдання 6. Створення модуля “функція IsLoaded – форма завантажена?”
Функція IsLoaded – форма завантажена?
Як і всі користувацькі функції, цей модуль слід записати на Visual Basic, вбудованому у Access. Задача функції IsLoaded полягає у тому, щоб перевірити, завантажена вказана форма чи ні. Якщо форма завантажена, то функція отримує значення True, якщо ні – False. Наведений нижче текст функції слід створити і ввести в закладку Модули головного вікна бази даних:
Function IsLoaded(MyFormName)
Dim I
IsLoaded = False
For i = 0 to Forms.Count-1
If Forms(i).FormName=MyFormName Then
IsLoaded = True
Exit Function
End if
Next
У звіт включіть вигляд вікна функції у закладці Модули.
Література
Роб П., Коронел К. Системы баз данных: проектирование, реализация и управление. 5-е изд. – СПб.: БХВ-Петербург. – 2004. – 1040 с.
Крёнке Д. Теория и практика построения баз данных. – СПб.: Питер. – 2003. – 800 с.
Михеева В. , Харитонова И. Microsoft Access 2000. – СПб.: БХВ-Петербург. – 2001. – 1088 с.
Карпов Б., Мирошниченко Н. Microsoft Visio 2000: краткий курс. – СПб.: Питер. – 2001. – 256 с.
Чаповська Р., Жмуркевич А. Робота з базами даних Microsoft Access 2000. – Київ:ЦУЛ. – 2003. – 324 с.
Кузьменко В.Г. Visual Basic 6. – М.: ООО «Бином-Пресс». – 2003. – 432 с..
Ананьев А.И., Федоров А.Ф. Самоучитель Visual Basic 6.0. – СПб.: БХВ-Петербург. – 2003. – 624 с.
Послед Б.С. Access 2002. Приложения баз данных. Лекции и упражнения. – СПб.: ООО «ДиаСОФТ». – 2002. – 656 с.
Виллариал Б. Программирование Access 2002 в примерах. М.:КУДИЦ-ОБРАЗ. – 2003. – 496 с.
Фаддема Э. Эффективная работа: Access 2002.– СПб.: Питер. – 2003. – 944 с.
Навчальне видання
Методичні вказівки
Укладач: Л.К.Гліненко, канд. техн. наук, доц.
Редактор
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора