Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розслідування нещасного випадку
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Методичні вказівки до виконання практичної роботи
Предмет:
Охорона праці в галузі
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
На підставі лекційного матеріалу 2, вивчення нормативно-правових актів 4,6,7 та літературного джерела 1 потрібно:
2.1. Дати визначення поняття “нещасний випадок на виробництві” 4, “нещасний випадок пов’язаний з виробництвом (страховий)” 6,7, “нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом” 6.
2.2. Згідно з Вашим варіантом (табл. 1 та табл. 2):
викласти умови завдання та її вихідні дані;
визначити відсотки провини у даному нещасному випадку виробництва і потерпілого, і обґрунтувати їх;
скласти акт Н-1 на даний нещасний випадок (форма акта Н-1 наведена у додатку 2), прийнявши відсутні дані самостійно (при складанні акта Н-1 вид події (п.6) та причини нещасного випадку (п.7) необхідно вибирати за класифікаторами і вказати їхні коди (див. додаток 3). Причин нещасного випадку повинно бути не менше двох.
визначити види і підрахувати розмір компенсації потерпілому Фондом страхування від нещасного випадку на виробництві для умов завдання.
Вихідні дані.
Таблиця 1 Вибір варіанту завдання
Після вибору варіанту задачі по першій літері прізвища студента (табл.1) визначаються вихідні дані для рішення завдання (табл.2). При цьому варіант вихідних даних відповідає останній цифрі залікової книжки.
Таблиця 2. Вибір вихідних даних по варіанту
Примітка: У табл. 2.2. застосовано такі скорочення:
В – вік потерпілого, років;
З – загальний стаж роботи, років;
П – стаж роботи за професією, років;
Т – денна тарифна ставка, грн.;
Н – наслідок нещасного випадку:
а) повне поновлення професійної працездатності, робочих днів;
б) стійка втрата професійної працездатності, %;
в) смерть потерпілого;
Л – перебування у лікарні, днів;
А – перебування на амбулаторному лікуванні, днів;
У – кількість утриманців, осіб;
І – своєчасність проведення навчання та інструктажів з охорони праці;
С – наявність сп’яніння у потерпілого.
Пояснення до виконання завдання
Умови завдання і вихідні дані викладають згідно варіанту, що наведені у табл. 2.1 та 2.2 із текстовим розшифруванням літерних скорочень, які наведено у табл. 2.2.
При визначенні відсотків провини слід пам’ятати, що у пов’язаному з виробництвом нещасному випадку максимальний відсоток провини потерпілого не може перевищувати 50 %.
Складаючи акт Н-1 необхідно:
керуватися нормативними термінами інструктажів та перевірки знань з охорони праці працюючих (п.4) 8;
вибирати за класифікаторами Порядку 6 види події (п.6) та причини (п.7) нещасного випадку (додаток 3) і вказувати їх коди;
пропонувати у розроблених заходах (п.12) тільки такі, що сприяють усуненню наведених в акті причин нещасного випадку.
Визначаючи види компенсації, що буде виплачувати Фонд для умов завдання, та розраховуючи її розміри, необхідно керуватися наступним переліком цих компенсацій 7:
Стовідсоткова оплата лікарняного листка (перші п’ять днів підприємство за рахунок валових затрат, всі наступні дні - Фонд).
Оплата всіх видів лікарняних і соціальних послуг потерпілому. До них відносяться:
оплата перебування потерпілого у лікарні (при цьому студент самостійно приймає вартість одного дня перебування у лікарні);
оплата відвідин потерпілим амбулаторних процедур (приймається вартість одного дня відвідин);
вартість путівки до санаторію, проїзд, оплата супроводжуючої особи (якщо потрібна) по розцінкам відряджень, вартість ліків, протезування , засобів пересування тощо;
затрати на догляд за потерпілим із стійкою втратою професійної працездатності не менше: постійний догляд – 0,5 мінімальної зарплати; побутовий (вбирання, прання білизни тощо) – 0,25 мінімальної зарплати, спеціальний (уколи, масаж тощо) – 1,0 мінімальна зарплата.
Разова виплата потерпілому або утриманцям загиблого. У зв’язку з тим, що наслідки нещасного випадку бувають трьох видів (повне поновлення працездатності, стійка втрата професійної працездатності, смерть потерпілого), варіанти підходу до разової виплати різні.
3.1. При повному поновленню працездатності Фонд (згідно закону про страхування 7 ) не надає потерпілому разової компенсації, але вона може бути виплачена підприємством, якщо це передбачено розділом “Охорона праці” колективного договору. При цьому рекомендовані розміри разової виплати залежать від кількості днів непрацездатності: до 10 днів – 0,2 середньомісячного заробітку потерпілого; 10 днів – 1 місяць – 0,5 заробітку; від 2 місяців – 1,5 заробітку; від 2 - 4 місяців – 3 середньомісячних заробітку. Якщо при розслідуванні нещасного випадку встановлена провина потерпілого, розмір виплати зменшують на відсоток провини.
3.2. При стійкій втраті професійної працездатності разова виплата потерпілому дорівнює середньомісячному заробітку потерпілому за кожний відсоток втрати професійної працездатності (наприклад, втрата працездатність 40%, виплата – сорок середньомісячних заробітків потерпілого). Але сума цієї виплати не повинна перевищувати чотирьох граничних місячних зарплат, встановлених для розрахунку страхового внеску підприємства. На 1.01.06 р. ця гранична зарплата становила 4830 грн.
З цього виду компенсації також утримують відсоток провини потерпілого у нещасному випадку.
3.3. При загибелі або смерті потерпілого від нещасного випадку разова виплата становить п’ять середньорічних заробітків померлого на сім'ю та по одному його середньорічному заробітку на кожного утриманця. Зменшення цієї суми на відсоток провини померлого не передбачено.
При стійкій втраті професійної працездатності Фонд здійснює також щомісячну виплату за відповідний відсоток втрати працездатності (наприклад, місячний заробіток 500 грн., втрата працездатності 40 %, щомісячна виплата 5000,4=200 грн.) Розмір виплати не залежить від розміру подальшого заробітку потерпілого і може змінюватися тільки у двох випадках: при зміні тарифної ставки за професією потерпілого, та при зміні відсотка втрати професійної працездатності після чергового опосвідчення.
Щомісячна пенсія потерпілому за встановлену медіко - соціальною експертною комісією (МСЕК) групи інвалідності (І, ІІ, ІІІ групи) або пенсія за втрату годувальника.
Оплата ритуальних послуг на поховання померлого за регіональними розцінками.
Компенсація моральної шкоди потерпілому. Ця компенсація носить разовий характер і може бути виплачена тільки за наслідками нещасних випадків, які закінчилися повним поновленням професійної працездатності потерпілого але привели до стійкого порушення його нормальної життєдіяльності (наприклад, поневічення зовнішнього вигляду). Рішення про необхідність виплати такої компенсації приймається судом при наявності необхідних документів (висновок МСЕК, акти Н-1 та Н-5, заява потерпілого тощо). Максимальний розмір компенсації моральної шкоди становить 200 мінімальних заробітних плат.
Підрахувавши всі види компенсації потерпілому для умов варіанту завдання, необхідно визначити загальну суму виплат потерпілому (або родині та утриманцям померлого) за рік.
Список літератури.
Жидецький В.Д. Основи охорони праці. Підручник. – Львів.: Афіша, 2004.
Конспект лекцій з дисципліни “Охорона праці”. Укл. – Коржик Б.М. – Харків, ХНАМГ, 2005.
СниП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве. – М.: Стройиздат, 1989.
ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.
ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. –М.: 1979.
НПАОП 0.00-6.02-04. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Закон України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Основи охорони праці. Лабораторний практикум. Під ред. Б.М. Коржика, ХНАМГ-2002
Додаток 1
ГОСТ 12.1.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные
производственные факторы. Классификация.
1. Фізично небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;
машини, що рухаються, та механізми;
рухомі частини виробничого устаткування;
вироби, що пересуваються, заготівки, матеріали;
конструкції, що руйнуються;
гірські породи, що обрушуються;
підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищений рівень вібрації; підвищений рівень інфразвукових коливань; підвищений рівень ультразвуку;
підвищений чи знижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна;
підвищена чи знижена вологість повітря;
підвищена чи знижена рухливість повітря;
підвищена, чи знижена іонізація повітря;
підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
підвищена напруженість електричного поля;
підвищена напруженість магнітного поля;
відсутність чи недостача природного світла;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
знижена контрастність;
пряма і відбита блискість;
підвищена пульсація світлового потоку;
підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі крайки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів, устаткування;
розташування робочого місця на значній висоті щодо пове рхні землі (підлоги);
невагомість;
підвищена напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини.
2. Хімічно небезпечні й шкідливі виробничі фактори.
Група підрозділяється на дві підгрупи.
2.1 – за характером впливу на організм людини:
загальнотоксичні (окис вуглецю, сірководень, метил овий спирт, сурикові фарби, етилований бензин та ін.);
дратівні (хлор, аміак, скипидар, вапно та ін.);
сенсибілізуючі - діючі як алергени (різні розчинники на основі нітросполук та ін.);
канцерогенні - які викликають ракові захворювання (нікель і його з'єднання, окисли хрому, азбест, нафтові бітуми, кам'яновугільні смоли та ін.);
мутагенні, що приводять до зміни спадкоємної інфор мації (свинець, марганець, радіоактивні речовини та ін.).
2.2 – за шляхом проникнення в організм людини:
через дихальні шляхи;
через травний тракт;
через шкіру.
3. Біологічно небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Ця група включає об'єкти, вплив яких викликає травми чи захворювання:
мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсії, спіро хети, гриби, найпростіші);
макроорганізми (рослини, тварини).
4. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі фактори:
фізичні перевантаження (статичні, динамічні, гіподинамічні);
нервово-психічні перевантаження (розумове переван таження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження).
Додаток 2
АКТ № ________
про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом
(число, місяць, рік)
____ ______________ 20_ р.
ПОЯСНЕННЯ для заповнення актів форми Н-1
Акт складається з текстової і кодової частин, які заповнюють відповідно до міжгалузевих, галузевих класифікаторів з використанням установлених термінів.
Коди зазначають у клітинках.
Кодування відомостей актів форми Н-1 обов’язкове.
Пункт 1. У першому рядку число та місяць кодують відповідно до їх порядкових номерів, а рік – двома останніми цифрами, наприклад:
У другому рядку зазначають і кодують час, коли стався нещасний випадок, наприклад:
Пункт 2. Найменування підприємства кодують відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).
Адресу підприємства кодуть відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).
Найменування органу, до сфери управління якого належить підприємство, кодують відповідно до загального міжгалузевого класифікатора “Система позначення органів державного управління (СПОДУ) 1.74.001”.
Назву цеху, дільниці кодують відповідно до галузевого класифікатора (кодифікатора), а якщо його немає, зазначають назву цеху, дільниці відповідно до затвердженого переліку підрозділів підприємства.
Стать кодують так: 1 - чоловіча, 2 - жіноча.
Зазначають число, місяць і рік народження, а кодують число повних років потерпілого на час настання нещасного випадку.
Професія (посада), розряд (клас) записують і кодують відповідно до Державного класифікатора професій (ДК-003-95).
У разі коли потерпілий має кілька професій, зазначають ту, під час роботи за якою стався нещасний випадок.
Зазначають і кодують число повних років стажу роботи (загального, за основною професією (посадою), на яку оформлено потерпілого, за виконуваною роботою, під час якої стався нещасний випадок.Наприклад:
Якщо стаж не досягає року, в текстовій частині зазначають кількість місяців (днів), а кодують, наприклад, так:
Пункт 4. Заповнюють відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці, дату кодують, як у пункті 1.Наприклад:
04.12.95 – дата проведення (завершення) навчання за професією, вступного, первинного, повторного або цільового інструктажу, останньої
Пункт 5. Заповнюють відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ. Дату кодують, як у пункті 1.
Пункт 6. Під час опису обставин нещасного випадку дають стислу характеристику умов праці та дій потерпілого, викладають послідовність подій, що відбувалися перед настанням нещасного випадку, описують процес праці, а також зазначають, хто керував роботою або організував її.
Відомості про вид події зазначають і кодують відповідно до розділу 1 наведеного нижче класифікатора.
Відомості про шкідливий або небезпечний фактор та його значення зазначають відповідно до ГОСТ 12.0.003 “Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація” (див. додаток 1).
Шкідливий фактор кодують відповідно до класифікатора № 6, затвердженого наказом МОЗ.
Пункт 7. Зазначають і кодують три причини нещасного випадку відповідно до розділу 2 наведеного нижче класифікатора. Основну причину нещасного випадку зазначають і кодують першою.
Якщо причин нещасного випадку більше ніж три, інші причини зазначаються лише у текстовій частині акта.
Пункт 8. Устаткування кодують відповідно до розділу 3, наведеного нижче класифікатора. Наприклад:
Пункт 9. Діагноз зазначають згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу і кодують відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем здоров’я (МХК-10).
Запис роблять на підставі висновку, що складає лікар, який проводив огляд потерпілого.
Пункт 10. Зазначають посадових осіб і працівників, у тому числі потерпілого, працівників іншого підприємства або сторонніх осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці і дії чи бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного випадку (відповідно до п. 7).
Закони та інші нормативно-правові акти про охорону праці кодують відповідно до Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.
Пункт 12. Зазначають кожний захід окремо. Не слід вносити до цього пункту заходи щодо накладення стягнень.
Додаток 3
КЛАСИФІКАТОР
1. Вид події, що призвела до нещасного випадку
01 – дорожньо-транспортна пригода,
у тому числі:
01.1 – наїзд транспортних засобів,
02 – падіння потерпілого,
у тому числі:
02.1 – під час пересування,
02.2 – з висоти,
02.3 – у колодязь, ємність, яму тощо,
03 – падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо,
у тому числі:
03.1 – обрушення, обвалення будівель, споруд та їх елементів,
03.2 – обвалення та обрушення породи, ґрунту тощо,
04 – дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються,
у тому числі:
04.1 – дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів,
04.2 – дія предметів, що розлітаються у результаті вибуху або руйнування приладів, посудин, що перебувають під тиском, у вакуумі,
05 – ураження електричним струмом,
у тому числі:
05.1 – у разі доторкання до ліній електропередачі та обірваних проводів,
06 – дія підвищених температур (крім пожеж),
07 – дія шкідливих і токсичних речовин,
08 – дія іонізуючого випромінювання,
09 – показники важкості праці,
10 – показники напруженості праці,
11 – ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, а також флори,
12 – утоплення,
13 – асфіксія,
14 – навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою,
15 – стихійне лихо,
16 – пожежа,
17 – вибух,
18 – інші види.
2. Причини нещасного випадку
Технічні:
01 – конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва,
02 – конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів,
03 – неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання, устаткування тощо,
04 – неякісне виконання будівельних робіт,
05 – недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки,
06 – незадовільний технічний стан:
06.1 – виробничих об’єктів, будинків, споруд, території,
06.2 – засобів виробництва,
06.3 – транспортних засобів,
07 – незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимих концентрацій (рівнів) небезпечних та шкідливих виробничих факторів),
08 – інші.
Організаційні:
09 – незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці,
10 – недоліки під час навчання безпечним прийомам праці,
у тому числі:
10.1 – відсутність або неякісне проведення інструктажу;
10.2 – допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці,
11 – неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність,
12 – відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов’язків з питань охорони праці,
13 – порушення режиму праці та відпочинку,
14 – відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профвідбору),
15 – невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними,
16 – виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо,
17 – залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією),
18 – порушення технологічного процесу,
19 – порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо,
20 – порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів
21 – порушення правил дорожнього руху
22 – незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності)
23 – незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності)
24 – порушення трудової і виробничої дисципліни,
у тому числі:
24.1 – невиконання посадових обов’язків,
24.2 – невиконання вимог інструкцій з охорони праці,
25 – інші.
Психофізіологічні:
26 – алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння,
27 – низька нервово-психічна стійкість,
28 – незадовільні фізичні дані або стан здоров’я,
29 – незадовільний психологічний клімат у колективі,
30 – травмування внаслідок протиправних дій інших осіб,
31 – інші причини.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора