Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Соціологічне дослідження
Предмет:
Соціологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Розділ І. Україна здавна славилася своїми героями…Історія завжди пам’ятала і буде пам’ятати походи Київських князів, здобутки козаків, які в поневоленій державі створили свою державу, з своїми законами, звичаями… Виборча демократична система, яка склалася на Запоріжжі, була історичною ниткою зв’язку нашої давньої історії та історії України козацької доби. До того ж Запорізька Січ з більшою інтенсивністю виробляла державно-національну традицію. Було зрозуміло, що жодна держава не буде захищати український народ, а лише грабувати й нищити його. Природно, виникла потреба створити свою державу, яка могла б бути більш гуманною до українців.
Через те Запорізька Січ відіграла таку велику роль у формуванні політично-державницької свідомості українців. Народ виробляв світоглядне переконання, за яким українська держава мусила мати демократичну владу, що повинна обиратись самим народом. У цьому полягає ще одна історична місія Запорізької Січі. Від неї залежала вся подальша ідейна державотворча діяльність українського народу, створення ним політично-державницьких прагнень і готовність до їхнього втілення в життя.
Таким чином, в організації козацького самоврядування, яке сформувалося в Запорізькій Січі, ми знаходимо зародок майбутньої української державності, яка заявить про себе в повний голос в роки Визвольної війни українського народу 1648—1654 років, а згодом відгукнеться і у ХХ столітті.
Звичайно, здобувши незалежність, український дух вирвався на волю… Все те, за що боролися наші пращури століттями нарешті стало реальністю для молодого покоління, яке покликане було захищати і обороняти державу від зовнішніх втручань…Тому гострою стала проблема створення власного війська. 6 грудня 1991 року були сформовані Збройні Сили України. Але підготовка юнаків здійснювалась не тільки «в армії»,як і за СРСР, в Україні й надалі діяли навчальні заклади, головним завданням яких була військова підготовка.
Система пiдготовки вiйськових фахiвцiв, яка створена в Українi, є складовою державної системи освiти. Вона включає в себе:
вищi вiйськовi навчальнi заклади;
вiйськовi навчальнi пiдроздiли вищих навчальних закладів;
вiйськовi коледжi;
вiйськовий лiцей та лiцеї з посиленою вiйськово-фiзичною пiдготовкою;
Система вiйськової освiти готує висококвалiфiкованих вiйськових фахiвцiв з усього перелiку спецiальностей, в яких мають потребу сучаснi збройнi сили.
Вищi вiйськовi навчальнi заклади та вiйськовi навчальнi пiдроздiли вищих навчальних закладiв України готують офiцерiв тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегiчного рiвнiв. Випускники вiйськових навчальних закладiв України здобувають освiту та професiйну пiдготовку за освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями: молодший спецiалiст, бакалавр, спецiалiст, магiстр.
Вищi вiйськовi навчальнi заклади та вiйськовi навчальнi пiдроздiли вищих навчальних закладiв України мають досвiдчений склад наукових та науково-педагогiчних працiвникiв, який здiйснює пiдготовку вiйськових фахiвцiв з використанням сучасних педагогiчних та iнформацiйних технологi. У бiльшостi з них функцiонує система пiдготовки наукових та науково-педагогiчних кадрів.
Головними завданнями воєнної науки є формування теоретичних засад забезпечення воєнної безпеки держави та практичних напрямів її реалізації, розвиток теорії воєнного мистецтва та практики застосування Збройних Сил, вирішення проблем військового будівництва, розвитку озброєнь і військової техніки.
Львівський військовий ордена Червоної Зірки інститут імені гетьмана Петра Сагайдачного - один із найстаріших, престижних та провідних військово-навчальних закладів у системі військової освіти Міністерства оборони України. Створений на базі Львівського вищого військового училища та військових кафедр цивільних вищих навчальних закладів міста Львова, він став першим серед військово-навчальних закладів Збройних Сил України, інтегрованим у систему вищої цивільної освіти.
Сьогодні Військовий інститут - це сучасний центр підготовки висококваліфікованих фахівців для Збройних Сил України, який гідно продовжує та примножує славні традиції військової освіти на Галичині. Львівський Військовий інститут небезпідставно визнано одним з найкращих військово-навчальних закладів нашої держави. Завдяки залученню до підготовки курсантів наукового потенціалу закладів Львова, в першу чергу Національного університету "Львівська політехніка", тут готують справжніх фахівців військової справи, гідних називатися офіцерами ХХІ століття.До підготовки майбутніх фахівців залучений великий науковий потенціал Інституту та з інших провідних ВНЗ міста. Застосування новітніх передових методів викладання під час проведення всіх видів занять сприяє якісному рівню викладання навчальних дисциплін. Успішному навчанню та повсякденній службі сприяють сучасна навчально - матеріальна база, належні побутові умови та добре організоване дозвілля . У вільний час курсанти та студенти Військового інституту мають змогу брати участь у роботі гуртків художньої самодіяльності, команді КВН, літературно-художніх та мистецьких студіях, спортивних секціях тощо. Для задоволення духовних потреб вихованців навчального закладу систематично організовуються екскурсії до музеїв, визначних історичних місць міста та області, відвідування театральних вистав. Значним осередком культурного життя є клуб Військового інституту. В його приміщеннях проводяться репетиції самодіяльних колективів та різноманітні культурно-виховні заходи. Щонеділі в церкві навчального закладу - Святого Архистратига Михаїла, значну частину прихожан якої складають офіцери, курсанти та солдати, відбувається служба Божа.
Реалізація запровадженої інтеграції дає змогу особі, яка здобуває військовий фах, отримати повноцінну цивільну освіту і, таким чином, забезпечує соціальний захист офіцерів, які звільняються з кадрової служби. Кожен випускник інтегрованого ВНЗу отримує як військову, так і цивільну освіту відповідного напряму, а випускники можуть заочно здобувати освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра. Така система підготовки вже виправдала себе у процесі реформування Збройних Сил України, коли значна частина офіцерів, які були звільнені в запас і мали диплом цивільного фахівця, змогли працевлаштуватися. Вона ж, на наш погляд, є найбільш доцільною при переході до професійної армії за контрактною системою проходження служби офіцером. Тільки до 5 відсотків офіцерів на військовій службі досягне загальноприйнятого пенсійного віку. Решта офіцерів, у випадку отримання освіти за напрямом “Військові науки”, після звільнення в запас будуть потребувати підготовки за цивільним фахом (а це додаткові витрати державних коштів, які є обов’язковими).
Колектив Львівського військового інституту докладає усіх зусиль, щоб виправдати високу довіру вищого військового та державного керівництва та забезпечити високий рівень підготовки військових фахівців для Сухопутних військ Збройних Сил України. Загалом здійснені заходи свідчать про те, що на сьогодні, Львівський інститут Сухопутних військ є найбільш інтегрованим військовим навчальним закладом системи військової освіти України, та в повній мірі відповідає концептуальним принципам Болонського процесу, слугує прикладом організації освітньої діяльності за кращими сучасними, європейськими взірцями. Можна стверджувати, що теперішній Львівський інститут Сухопутних військ вдало поєднує традиції вітчизняної школи та передові світові освітні технології.
Багато молодого юнацтва прагне навчатися в цьому закладі, особливо юнаків... Та вступити в інститут не дуже й просто, адже екзамени є досить складними, а отже потребують належних знань…Тому й вступають сюди найкращі, ті хто зможе застосувати свої знання в разі потреби.
Тему дослідження відтак може бути сформульована так : «Проблеми проходження військової служби студентами Національного університету «Львівська політехніка» .
Об’єкт дослідження: студенти Національного університету «Львівська політехніка».
Час дослідження – травень 2009 року.
Хоч ми й розуміємо, що студенти стикаються з багатьма проблемами, предметом нашого дослідження ми виберемо проблему вибору студентами навчання на військовій кафедрі чи проходження строкової служби в Збройних силах України.
Мета дослідження: встановлення основних моделей вибору студентами місця проходження військової служби.
Завдання дослідження:
визначити кількість студентів,які вже навчаються на військовій кафедрі ;
визначити кількість студентів, які в майбутньому планують навчатися на військовій кафедрі;
дослідження планових моделей студентів, які не навчаються і не планують навчатися в майбутньому на військовій кафедрі Львівського військового інституту сухопутних військ при Національному університеті «Львівська політехніка»:
а) проходження строкової служби студентами після закінчення навчання;
б)не проходження строкової служби студентами в зв’язку з непридатністю через хворобу
Інтерпретація основних понять:
Строкова військова служба – служба, на яку призиваються громадяни україни чоловічої статті, які придатні до неї за станом здоров’я і віком яким до дня відправки у військові частини виповнилось 18 років.
Військові кадри – це кадри, які об’єднують навколо себе воїнів строкової служби, забезпечують разом з ними високу боєздатність військ.
Гіпотеза-підставка: хоча більшість студентів хотіли б навчатися на військовій кафедрі НУ «ЛП», але обмеженість місць через великий конкурс спонукає їх до вибору інших моделей проходження військової служби.
Гіпотеза-наслідки: основні моделі поведінки тих студентів, яким не вдасться пройти військову службу на кафедрі, будуть зводитись до:
проходження строкової служби студентами після закінчення навчання;
не проходження строкової служби студентами в зв’язку з непридатністю через хворобу.
Розділ ІІ.
Вибираючи метод збору інформації, почнемо із структурування об’єкта дослідження. Не враховуючи ту частину студентів, які закінчили навчання на військовій кафедрі, а тому не є об’єктом нашої уваги, виділяємо серед решти тих, які на час дослідження (травень 2009 року) навчаються на військовій кафедрі, тих, хто планує вступити на військову кафедру, а також тих хто планує проходити строкову військову службу.
Інформацію про тих студентів, які навчаються на військовій кафедрі, можна одержати, проаналізувавши:
особові справи студентів;
заяви самих студентів до адміністрації навчального закладу про вступ на військову кафедру.
З цих документів можна дізнатися:
кількість студентів, які навчаються на військовій кафедрі;
шлях яким студенти отримали ці місця;
Метод спостереження можна застосовувати при вивченні глибинних мотивів та явищ, що не входить в коло наших завдань, а отже він не буде використовуватися. Специфіка дослідження також не передбачає застосування експериментальних методів.
Виходячи із завдання планової роботи, найбільшу користь, на наш погляд, може принести метод опитування. Тому ми й приймаємо його як основний і зупинимося детальніше на його використанні.
Розрахунок вибірки.
Генеральну сукупність визначаємо як 2000 осіб. Немає необхідності членувати вибірку на частини,оскільки з позиції нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним.
Відповідно отримуємо:
N =2000, n=476, ∆=0,04,Р=0,954.
Отже, для забезпечення рівня репрезентативності 4% при довірчій ймовірності 0,954 треба опитати 476 респондентів, використовуючи нижче наведений опитувальний лист (анкету).
Розділ ІІІ.
Очікувані результати дослідження.
Студенти, %
Студенти, %
1.
1 –50%
2- 30%
3 – 20%
6.
1 - 40%
2 - 60%
3 - 0%
2.
1 - 40%
2 - 60%
3 - 0%
7.
1 – 20%
2- 10%
3 – 70%
3.
1 –50%
2- 30%
3 – 20%
8.
1 –10%
2 –1 0%
3 – 10%
4 – 70%
4.
1 – 20%
2 – 80%
9.
1 – 60%
2 – 20%
3 –20%
5.
1 –30%
2- 20%
3 –5 0%
Таким чином в результаті дослідження було встановлено, що лише 20% студентів зі ста навчаються на військовій кафедрі, тоді як планує навчатися на військовій кафедрі 50% респондентів.50% опитуваних хотіли б проходити військову службу на військовій кафедрі, а 30 % імпонує проходження військової служби в армії, 20% важко відповісти на це запитання. На думку респондентів, головним критерієм при відборі студентів для навчання на військовій кафедрі є всі з запропоновані варіанти відповіді, тобто студент військової кафедри мусить володіти ґрунтовними знаннями, мати хороший фізичний стан та бути психологічно-витривалими. 20% опитуваних, для того, щоб вступити до військової кафедри складали іспити,10% пройшли відбір «за знайомством».30% студентів бажали б проходити строкову службу в армії,з них для 40% причиною є бажання на власній «шкурі» відчути тяготу військової строкової служби, для 60% не має іншого вибору.
Отже, можна сказати, що хоч і не всі, але деякі студенти мають шанс проходити військову підготовку на кафедрі, звичайно існує великий конкурс, в результаті чого відбирають найкращих. Гірко визнавати, але сьогодні невелика частка молоді йде до армії з власної волі, тоді як більшість просто виконують свої обов’язки - захисника Вітчизни –з примусу. І хоч як не хотілося б це визнавати, та від правди ніде дітися, захищеність наших кордонів і спокій громадян у разі виникнення військового конфлікту залежить саме від молодого покоління, яке, мабуть, ніяк не може зрозуміти це.
Результати дослідження можуть бути використаними для:
планування роботи закладів, які займаються військовою підготовкою;
прогнозувати попит на місця для навчання на військовій кафедрі;
Список використаної літератури
Соціологія . За заг. редакцією проф.Макєєва - К.: Українська енциклопедія, 1999 р.
Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс: Навчальний
посібник.– К.: Тандем, 1996 р.
Соціальна політика і соціальна робота. – 1997, №2,3.
Соціологія . За заг. ред. проф. В.П. Андрущенка - К. – Х., 1998 р.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора