Предмет та змiст курсу. Основнi термiни та визначення. Лекція з Охорона праці. Робота № 501048

Предмет та змiст курсу. Основнi термiни та визначення

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра техногенно-екологічної безпеки

Інформація про роботу

Рік:

2025

Тип роботи:

Лекція

Предмет:

Охорона праці

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Охорона праці:ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ. ПРАВОВI ТА ОРГАНIЗАЦIЙНI ОС-НОВИ ОХОРОНИ ПРАЦI ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ. ПРАВОВI ТА ОРГАНIЗАЦIЙНI ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦI Охорона праці:1.1 Предмет та змiст курсу. Основнi термiни та визначення Для задоволення матерiальних та духовних потреб людинi необхiдно працювати. В процесi працi людина взаємодiє з засобами виробництва, з виробничим середовищем та з предметами працi. При цьому вiн, як правило, пiддається впливу великого числа факторiв, рiзних по своїй природi, формам проявлення та характеру дiї, якi впливають на здоров'я та працездатнiсть лю-дини. Виробничi фактори залежно від наслiдкiв, до яких може привести їх дiя, при-йнято пiдроздiляти на небезпечнi та шкiдливi. Небезпечний виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у ви-значених умовах приводить до травми або рiзкому погiршенню здоров'я. Шкiдливий виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у ви-значених умовах приводить до захворювання або зниженню працездатностi. В залежності від рiвня та тривалостi впливу шкiдливий фактор може стати небезпечним. По природi дiї на органiзм людини небезпечнi та шкiдливi ви-робничi фактори пiдроздiляються на чотири групи: фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi та психофiзiологiчнi. До фiзичних небезпечних та шкiдливих виробничих факторів відносяться фактори, що характеризують технологічний процес (рухомі машини та ме-ханiзми, рухомi частини обладнання, пересуваючися вироби, заготовки та матерiали, гострi кромки, заусеницi; пiдвищена або знижена температура по-верхней обладнання або матерiалiв; пiдвищене значення електричної напру-ги, пiдвищений рiвень статичної електрики), та фактори, що характеризують повітря виробничих приміщень (пiдвищена запиленість та загазованiсть повiтря робiтничої зони, метеорологiчнi умови, пiдвищений рiвень шуму, ультразвукових коливань, вiбрацiї на робiтничому мiсцi, недостатня освiтленiсть робiтничої зони i т.п.). Хiмiчнi небезпечні та шкiдливі виробничі фактори пiдроздiляються: - по характеру впливу на людину на: токсичнi (викликають отруєння органiзму), дратівні, сенсибiлiзуючi (викликають алергію), канцерогенні (викликають злоякiснi створення), мутагеннi (впливають на змiнення спадко-востi), репродуктивнi; - по шляху проникнення у органiзм людини: проникаючі через органи дихан-ня, шлунковокішечний тракт, шкіру та слизистi оболонки. Бiологiчнi небезпечні та шкiдливі виробничі фактори мiстять такi бiологiчнi об'єкти: мiкроорганiзми (бактерiї, вiруси та iн.) та продукти їх жит-тєдiяльностi, макроорганiзми (рослини та тварини). Психофiзiологiчн-фiзичнi та нервово-психiчнi перевантаження. (Повний перелiк небезпечних та шкідливих виробничих факторів дається у ГОСТ 12. 0. 003-74). Охорона працi - система правових, соціально-економічних, органiзацiйних, технiчних, гiгiєнiчних та лiкувально - профiлактичних заходів та засобiв, спрямованих на забезпечення збереження здоров'я та працездатностi людини в процесi працi. Дисциплiна охорони праці - комплексна дисциплiна. Вона мiстить: I. Правовi та органiзацiйнi аспекти охорони праці (законодавство з охорони праці). II. Виробничу санiтарiю: а) оздоровлення повiтря робочого середовища (мiкроклiмат, запиленність, вентиляцiя); б) освiтлення виробничих приміщень; в) шум; г) вiбрацiя; д) iонiзуючi випромiнювання . III. Технiку безпеки: а) електробезпека; б) безпека експлуатацiї герметичних систем, що знахо-дяться пiд тиском; в) безпека експлуатацiї пристроїв, машин та механiзмiв. IV. Пожежну безпеку. Виробнича санiтарiя - система органiзацiйних заходiв та технiчних засобiв, що запобiгають впливові на працюючого шкiдливих виробничих факторiв. Технiка безпеки - система органiзацiйних заходiв та технiчних засобiв, що запобiгають вплив на працюючого небезпечних виробничих факторiв. Пожежна безпека - система органiзацiйних заходiв та технiчних засобiв, якi запобiгають виникненню пожеж та захищають від них. Мета курсу охорони праці - запобiгти (виключити) дiю небезпечних та шкiдливих виробничих факторiв на працюючих або зниження їх значень до нормованих значень. Охорона праці:1.2. Правовi та органiзацiйнi основи охорони праці Основними законодавчими актами з охорони праці є: Конституцiя України; Кодекс законів про працю України; Закон України про охорону праці; нормативні документи з охорони праці . Держава турбується про поліпшення умов з охорони праці, гарантує працюючим право на відпочинок, охорону здоров'я. Закріпила за громадянами право на матеріальне забезпечення в старості, у випадку хвороби, втрати працездатності. Згідно з кодексу законів про працю забезпечення здорових та безпечних умов праці покладається на адмiнiстрацiю підприємств, установ, органiзацiй. Вона повинна забезпечувати надійне технічне обладнання всіх робітничих місць та створити на них умови праці, відповідні правилам та нормам з охо-рони праці. Закон України визначає основні положення, що відносяться до реалiзацiї конституцiйного права громадян на охорону працi та здоров'я у процесi працi, регулює за участю відповідних державних органiв стосунки мiж органiзацiєю (власником) та трудiвником з питань безпеки, гiгiєни працi і виробничого середовища, установлює порядок органiзацiї охорони праці в Українi. Деталiзованi та конкретизованi вимоги з охорони праці викладенi у Правилах та Нормах, якi є обов'язковими для всiх пiдприємств та органiзацiй незале-жно від їх відомчого пiдпорядкування. До мiжгалузевих правил та нормам по охоронi працi відноситься: "Система стандартiв безпеки працi (ССБП)", “Правила влаштування електроустановок”, "Правила технiки безпеки"(ПТБ), ”Будiвельнi норми та правила (БН) ", "Санiтарнi норми (СН) " та iнші. Органiзацiйнi аспекти охорони праці: Відповідальнiсть за органiзацiю охорони праці на підприємстві несе керiвник, головнi фахiвцi, керiвники цехів, дiльниць, майстри. Адмiнiстрацiя пiдприємства зобов’язана: забезпечити безпечні умови працi працюючих; ор-ганiзувати та проводити iнструктажi, навчання працiвникiв охороні праці; органiзувати роботу по професiйному відбору на робiтничi мiсця; здiйснювати контроль за роботою по охороні праці. Органiзацiя роботи по охороні праці проводиться службою охорони праці. Вид служби охорони праці, чисельнiсть її спiвробiтникiв залежить від кiлькостi працюючих на пiдприємствi. На великих пiдприємствах є віддiл з охорони праці, на бiльш дрiбних - бюро (2-3 чол.), iнженер з охорони праці. На підприємствах виробничої сфери з кількістю працюючих менше 50 чоло-вік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. В обов'язки служби охорони праці входить: розробка заходів по запобiганню нещасних випадкiв, - по попередженню захворювань; заборона роботи, у випадку порушення правил та норм по охороні праці, на відповідних дiлянках; навчання працюючих охороні праці. Навчання працюючих охорони праці: Навчання охорони праці на виробництвi складається з: - курсового (по спеціальній програмi); - виробничого (в учбових лабораторiях, майстернях пiд керiвництвом майст-ра); - через iнструктажі з охорони праці. По характеру та часу проведення iнструктажі пiдроздiляються на : вступні, первинні, повторні, позапланові та цільові. Вступний інструктаж проводиться з всiма, що приймаються на роботу, про-ходять виробниче навчання, практику, з відрядженими. Первинний - на робiтничому мiсцi з всiма прийнятими на пiдприємство, що виконують нову роботу, пеpеведеними з одного пiдроздiлу у iнше (проводить керiвник робiт). Повторний - проходять всi працюючi не рiдше чим через 6-ть мiсяцiв, а з пiдвищеними умовами небезпеки - 1 раз у квартал. Позаплановий - проводиться всьому персоналу при змінах правил з охорони праці, технологiчного процесу, замiни обладнання, вихiдного сировини та iнших факторiв, впливаючих на безпеку праці, при перервах у роботi бiльше нiж 2 місяці. Поточний - проводиться з працюючими перед виробництвом робiт, на якi оформляється наряд-допуск. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється. Охорона праці:1.3. Нагляд та контроль за станом охорони праці За дотримуванням правил та норм безпеки на виробництвi встановлені: дер-жавний; суспiльний і відомчий нагляд та контроль. Державний нагляд установлюється за дотримуванням державних законодав-чих та iнших нормативних документiв з охорони праці. Здiйснює: комітет України по нагляду за охороною праці Міністерства охорони праці України; Державний комiтет України по ядерної та радiацiйної безпеки; органи дер-жавного пожежного нагляду управлiння пожежної охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ України; органи та установи санітарно-епідеміологічної служби Мiнiстерства охорони здоров'я України. Органи державного контролю не залежать від яких-небудь господарчих ор-ганiв, суспiльних об'єднань, полiтичних формувань, мiсцевих державних адмiнiстрацiй та Рад народних депутатiв, а дiють згiдно з положеннями, якi затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Інспектори мають право: безперешкодно у будь-який час відвідувати контролюємі пiдприємства для перевiрки виконання законодавства з охорони праці, зупиняти експлуатацiю пiдприємств, окремих цеховий, дiльниць, якi загрожують життю та здоров'ю людей, залучати до адмiнiстративної та за на-явнiстю необхiдних матерiалiв через прокуратури до кримiнальної відповіда-льностi. Суспiльний контроль виконують трудовi колективи, через обраних їми уповноважених з питань охорони праці та профспiлки у особi своїх обраних органiв та представникiв. Цi органи мають право: перевiряти на пiдприємствах, установах та органiзацiях дотримування законодавства про працю, перевiряти знання з охорони праці, розслiдувати нещаснi випадки, контролювати виконання Правил, Норм, Iнструкцiй. Відомчий контроль здiйснює Мiнiстерство на пiдзвiтних йому пiдприємствах. Вищий нагляд за дотримуванням та правильним використанням законiв з охорони праці покладено на Генерального прокурора України та пiдлеглих йому прокурорів. Згiдно з Кодексом законiв про працю України за порушення законодавства про працю, правил, норми та iнструкцiй з охорони праці, передбаченi на-ступнi види відповідальності: дисциплiнарна - зауваження, догана, звiльнення; адмiнiстративна - накладення штрафу iнспекторами державного нагляду; кримiнальна - за рiшенням суду на осiб, з вини яких мiг або виник нещасний випадок. Охорона праці:1.4. Розслiдування та облiк нещасних випадкiв Нещасним випадком на виробництвi називається випадок впливу на працю-ючого небезпечного виробничого фактору. Розслiдування та облiк нещасних випадків на виробництвi проводять згiдно "Положенню про розслiдування та облiк нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємс-твах, в установах і організаціях". Розслiдуванню пiдлягають нещасні випадки які трапились: на територiї пiдприємства, поза територiї при виконаннi робiт по завданню пiдприємства , а також при слiдуваннi на роботу або з роботи. При нещасних випадках адмiнiстрацiя пiдприємства створює комiсiю. Нещасник випадки пов'язанi з виробництвом згiдно “Положень про розсліду-вання ...... " оформляються актом за формою Н-1, для учнiв та студентiв за формою Н-2. Нещасний випадок пiдлягає розслiдуванню, якщо працюючий згiдно медичному висновку втратив працездатнiсть на один та бiльш днiв, а також при необхiдностi переведення його на бiльш легку роботу строком не менше, нiж на один день. Акти за формою Н-1 та Н-2 складає комiсiя у складi: керівника служби охорони праці пiдприємства (голова), керiвника структурного пiдроздiлу, представника профспiлкової органiзацiї (при отруєннях фахiвцi санепiдстанцiї). Комiсiя повинна на протязі 24 годин розслiдувати обставини та причини не-щасних випадків, скласти акт за формою Н-1, повинна оформити його у 3-х денний термін у 5-ти примірниках, на протязі доби керiвник пiдприємства повинен затвердити 5 примірників акта, якi посилаються: потерпiлому, начальнику цеха або iншого структурного підрозділу, iнспектору з охорони праці, профорганiзацiї пiдприємства, керiвнику. Акт Н-1 у службi охорони праці зберiгається 45 рокiв. Спецiальне розслiдування. Спеціальне розслідування проводиться при групових (декілька потерпілих), тяжких чи смертельних нещасних випадках. При груповому нещасному ви-падку акт за формою Н-1 або Н-2 складається на кожного потерпілого окре-мо. Окрiм актiв за формою Н-1 або Н-2, у разі спеціального розслідування, складається акт пiд керiвництвом державного технiчного iнспектора з охорони праці. У цьому випадку комiсiя призначається наказом керiвника територiального органу державного нагляду з угодою відповідних органiзацiй у складi: працiвника держнагляду (голова), керiвника пiдприємства, представника органу, до сфери управлiння якого належить пiдприємство; представника профсоюзної органiзацiї пiдприємства; фахiвця санепiдстанцiї. Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не бі-льше 10 днів. В 5-ти денний срок пiсля розслiдування матерiал розсилається прокуратурi, держнагляду, санепiдстанцiї. Перший екземпляр залишається на пiдприємствi. Охорона праці:1.5 Профiлактика травматизму Причини виробничого травматизму пiдроздiляються на: органiзацiйнi, залежачі від рiвня органiзацiї працi на пiдприємствi (порушен-ня технологiчного процесу, правил експлуатацiї обладнання, порушення норм та правил планово попереджувального ремонту обладнання, відсутнiсть або недосконалiсть огорож мiсць роботи, відсутнiсть засобiв iндивідуального захисту i т.п.); механiчнi (конструктивнi недоліки обладнання, недосконалiсть техно-логiчних процесiв, засобiв сигналiзацiї та блокувань, конструктивнi недоліки iнструментiв i т.п.); санiтарно-гiгiєнiчнi (несприятливi метеорологiчнi умови, пiдвищений рiвень шуму, вiбрацiї, ультразвука, нерiвномiрне освiтлення i т.п.; психофiзiологiчнi (фiзичнi, нервово-емоцiйнi перенапруги людини, нервово-психiчнi перевантаження). Методи аналiзу причин виробничого травматизму. Для виявлення причин та розробцi мiр по попередженню травматизму (проф-захворювань) і його зниженню, використовують такi основнi методи: статистичний, топографічний, монографічний, груповий та економічний. Статистичний метод - характеризує число та характер нещасних випадків (у цеху, дільниці, пiдприємствi) за вказаний перiод часу. Для оцiнки стану травматизму користуються показниками: коефiцiєнтом частоти КЧ та коефiцiєнтом важкості КВ. КЧ = N / P * 1000 , де N - число нещасних випадків за конкретний перiод часу; P - число працю-ючих. KВ = D / N, де D - число днiв непрацездатностi всiх постраждалих за аналiзуємий період часу. Показник загального травматизму КП = КТ * КЧ = D / P * 1000. Недолік: необхiдно достатня кiлькiсть статистичних даних. Топографiчний - укладається у вивченнi причин нещасних випадків за мiсцем їх пригоди (нещасні випадки наносяться на карту пiдприємства). Перевага: простота, наочнiсть. Недолік: не розкриває потенцiйних небезпек. Монографiчний - комплексно та детально вивчаються весь комплекс умов працi, у яких стався нещасний випадок. Перевага: дозволяє виявити як причини нещасного випадку, так і прихованi небезпеки на дiлянцi, що вивчається. Недолік: велика трудоємність. Груповий - дослiджує причини нещасних випадків згрупированими за одна-ковими ознаками: вiком, статтю, часом травматизму та iн. Економiчний - визначає втрати, викликанi виробничим травматизмом. Основний матерiал, який використовується у аналiзi, береться з актiв роз-слiдувань нещасних випадків (форма Н-1). Охорона праці:ГЛАВА 2. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ГЛАВА 2. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ Охорона праці:2.1. Мікроклімат виробничих приміщень та його нормування Мікроклімат виробничих приміщень - це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на його робо-чому місці, у роб зоні.Робоче місце - територія постійного або тимчасового знаходження людини у процесі праці.Робоча зона - частина простору робочого місця, обмежене по висоті 2 м від рівня підлоги.Параметри мікроклімату:1) температура повітря Т, 0С;2) відносна вологість Y, %;3) швидкість руху повітря V, м\с.Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну темпе-ратуру), що приводить до порушення системи кровообіг, загальної слабкості і т.п.Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ДСТ 12.1.005-88. Встановлені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату. Оптимальні - найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують роботу системи терморегуляції без напруги.Допустимі - допускають напругу реакції терморегуляції організму у межах її пристосування без шкоди для здоров'я.Параметри мікроклімату нормуються залежно від наступних факторів: 1) періоду року; 2) категорії важкості робіт по фізичному навантаженню; 3) виду робочого місця.1. Період року :а) теплий (середньодобова температура навколишнього повітря більше +10 0С); б) холодний (середньодобова температура навколишнього повітря менше +10 0С).Категорії важкості робіт по фізичним навантаженням та їх характеристика показані у таблиці 2.1. INCLUDEPICTURE "http://www.library.if.ua/i/oh-p-v/01.gif" \* MERGEFORMATINET 3. Вид робочого місця:а) постійне; б) непостійне. Мікроклімат виробничих приміщень - це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на його робо-чому місці, у роб зоні.Робоче місце - територія постійного або тимчасового знаходження людини у процесі праці.Робоча зона - частина простору робочого місця, обмежене по висоті 2 м від рівня підлоги.Параметри мікроклімату:1) температура повітря Т, 0С;2) відносна вологість Y, %;3) швидкість руху повітря V, м\с.Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну темпе-ратуру), що приводить до порушення системи кровообіг, загальної слабкості і т.п.Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ДСТ 12.1.005-88. Встановлені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату. Оптимальні - найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують роботу системи терморегуляції без напруги.Допустимі - допускають напругу реакції терморегуляції організму у межах її пристосування без шкоди для здоров'я.Параметри мікроклімату нормуються залежно від наступних факторів: 1) періоду року; 2) категорії важкості робіт по фізичному навантаженню; 3) виду робочого місця.1. Період року :а) теплий (середньодобова температура навколишнього повітря більше +10 0С); б) холодний (середньодобова температура навколишнього повітря менше +10 0С).Категорії важкості робіт по фізичним навантаженням та їх характеристика показані у таблиці 2.1. INCLUDEPICTURE "http://www.library.if.ua/i/oh-p-v/01.gif" \* MERGEFORMATINET 3. Вид робочого місця:а) постійне; б) непостійне. Охорона праці:2.2. Шкідливі речовини повітря робочої зони. Нормування Шкідливі речовини - речовини, які при контакті з організмом людини внаслідок порушення технологічного процесу викликають професійні захворювання, виробничі травми або відхилення стану здоров'я. Шкідливі речовини у повітря робочої зони поступають у вигляді пару, газів та пилу. Вплив на організм людини залежить від хімічного складу, розміру (дисперсності), форми часток та їх кількості у одиниці об’єму. Найбільш небезпечний високодисперсний пил (розміром < 5 мкм), а також гострокрайовий пил. Високодисперсний пил найбільш глибоко проникає та затримується у легенях. Згідно ДСТ 12.1.005-88 - нормується гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони. ГДК у повітрі робочої зони - така кiлькiсть шкідливих речовин, яка при щоденній роботі протягом 8 г або іншої тривалості (40 годин у тиждень) протягом всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я та не надає вплив на здоров'я майбутніх поколінь. По ступеню небезпеки всі шкідливі речовини діляться на 4 класи небезпеки: Надзвичайно небезпечні ГДК < 0, 1 мг/м3 (свинець, ртуть); Високо небезпечні ГДК 0,1 .. 1 мг/м3 (хлор, бром, йод); Помірно небезпечні ГДК 1, 1 .. 10 мг/м3 (оксид цинку); Малонебезпечні ГДК> 10 мг/м3 (пари спирту, бензину, ацетону). Повітря, що надходить у приміщення, повинно мати концентрацію менше 0,3 ГДК шкідливих речовин. У випадку одночасного утримання у повітрі ро-бочої зони декількох шкідливих речовин одночасної дії, повинна виконува-тися умова Контроль за концентрацією шкідливих речовин проводиться для 1 класу небезпеки - 1 раз у 10 днів; 2 - 1 раз у місяць; 3, 4 - 1 раз у квартал. Охорона праці:ГЛАВА 3. ВИРОБНИЧЕ ОСВIТЛЕННЯ ГЛАВА 3. ВИРОБНИЧЕ ОСВIТЛЕННЯ Охорона праці:3. 1. Вплив освiтлення на здоров'я людини та його продуктивнiсть Близько 90% всiєї iнформацiї, що отримується людиною, приходиться на органи зору. Органiзацiя освiтленостi робочих мiсць грає велику роль у житті людини. Недостатнє та нерацiональне освiтлення веде до втомлення очей, розладу центральної нервової системи, зниженню розумової та фiзичної працездатностi, а у рядi випадкiв може бути причиною травматизму (близько 5% травм приходиться на частку нерацiонального та недостатнього освiтлення). При недостатній чи швидко змінюваній освiтленостi органам зору приходиться пристосовуватись, це можливо завдяки властивостям очей - аккомодацii, адаптацiї та конвергенцii.. Аккомодація - це здатнiсть очей пристосовуватись до ясного бачення предметiв, що знаходяться вiд нього на рiзних вiдстанях. Це вiдбувається при змiнi фокусної вiдстанi хрусталика за рахунок напруги аккомодаційних мускул. Якщо таке зміни вiдстанi буде вiдбуватись часто, то це може привести до змiни форми глазного яблука. Адаптацiя - це привикання очей до визначеного рiвню освiтленостi при зміні умов освiтлення. Вiдбувається це за рахунок зміни отвору у райдужнiй оболонцi очей, тобто за рахунок напруги райдужних мускул. Конвергенцiя - здiбнiсть очей при розгляді близьких предметiв приймати положення, при якому зоровi осі обох очей пересiкаються на фокусованому предметi. Для створення оптимальних умов зорової роботи слiд кiлькiсть та якiсть освiтлення пов'язувати з кольоровим оточенням. Так, якщо интерьєр зафарбований у темнi кольори, то для створення гарної освiтленостi необхiдно використовувати бiльш потужнi джерела свiтла, оскiльки темнi поверхнi поглинають значну частину свiтлового потоку та створюють контрастнi світлотіні, що втомлюють очi. Причиною втомлюваності може служити також надмiрна блискучiсть поверхней оточуючих конструкцiй. Блискучi поверхнi створюють свiтловi блики, якi викликають тимчасове осліплення. Нерiвномiрнiсть освiтлення та рiзна блискучiсть оточуючих предметiв приводить до частої переадаптацiї очей пiд час роботи та внаслідок цього - до швидких втомлення органiв зору. Тому добре освiтленi поверхнi, що знаходяться в колi зору, краще зафарбовувати у кольори середньої освітленості. Залежно вiд спектрального складу свiтлових потокiв випромінюваних джерелами свiтла, по рiзному сприймаються кольори поверхней оточуючих предметiв. Тому при створеннi комфортного кольорового клiмату у виробничих примiщеннях поруч з правильним рiшенням кольорового оточення велике значення має вибiр найбiльш рацiональних джерел свiтла. Охорона праці:3.2. Основнi свiтлотехнiчнi величини та поняття Свiтло - це видима частина спектру електромагнiтного випромiнювання з довжиною хвилi вiд 380-760 нм.. Попадаючи на сітчату оболонку очей, воно викликає зорове вiдчуття.Свiтлотехнiчнi величини - показники, що визначають виробниче освiтлення, основане на оцiнцi вiдчуттiв, виникаючих вiд впливу свiтлового випромiнювання на очi.Розрiзнюють кiлькiснi та якiснi показники, що характеризують освiтлення виробничих примiщень Основнi кiлькiснi світлотехнічні показники:Свiтловий потiк (Ф, лм) - потужнiсть променистої енергiї, яка оцiнюється людським оком по свiтловому вiдчуттю. Свiтловий потiк визначається не тiльки як фiзична величина, а й як фiзиологiчна, оскiльки вимiрювання її засновано на зоровому сприйманнi. Розподiл свiтлового потоку у просторi враховує сила свiтла.Сила свiтла (I, кд) - відношення свiтлового потоку до тiлесного кута w, у межах якого вiн розповсюджується рiвномiрно. INCLUDEPICTURE "http://www.library.if.ua/i/oh-p-v/02.gif" \* MERGEFORMATINET де INCLUDEPICTURE "http://www.library.if.ua/i/oh-p-v/03.gif" \* MERGEFORMATINET (ст. рад) - характеризується відношенням площi поверхнi, вирізаємої на сферi конусом з вершиною у центрi сфери, до квадрата її радiуса.Освiтленiсть (Е, лк) - густина свiтлового потоку на поверхнi, що освiтлюється.Яскравість (L, кд/м2) - густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку. INCLUDEPICTURE "http://www.library.if.ua/i/oh-p-v/04.gif" \* MERGEFORMATINET де a - кут мiж напрямком свiтлових променiв та нормаллю до поверхнi.До основноих якiсних показникiв, що визначають умови зорової роботи, вiдносяться: фон, контраст мiж фоном, видимiстю, показник осліпленість, коефiцiєнт пульсації освiтленостi та показник дискомфорту.Фон - поверхня, безпосередньо прилегла до об'єкта розбiжностi, на якiй вiн розглядається. Характеристики фону визначаються коефiцiєнтом відбиття, що уявляє собою відношення свiтлового потоку, вiдбитого вiд поверхнi, до свiтлового потоку, падаючого на дану поверхню Фон вважається при:P < 0, 2 - темним;P вiд 0, 2 до 0, 4 - середнiм;P > 0, 4 - світлим.Контраст об'єкта розбiжностi з фоном (К) - відношення рiзницi мiж блискучiстю об'єкта розбiжностi L0 та блискучiстю фону Lф до блискучостi фону, на якому розглядається даний об'єкт.Контраст об'єкта розбiжностi при значеннях:К до < 0, 2 - малий;K від 0, 2 - 0, 5 - середнiй;K > 0, 2- великий (об'єкт та фон рiзко вiдрiзняються по блискучостi).Видимiсть (V) - здiбнiсть очей сприймати об'єкт при освiтленостi вiд 0, 1 до 105 лк V = K /Kгр,де К - контраст мiж об'єктом та фоном;Кгр - найменший вiдрiзнюваний контраст.Показник осліпленості (Р) - критерiй оцiнки осліплюючої дiї, що створюється освiтньою установкою, значення якого визначається по формулiР = (S - 1) * 1000,де S - коефіціент ослiпленостi, дорiвнює відношенню V1 /V2; V1 - видимiсть об'єкта спостереження при екрануванні блискучих джерел свiтла; V2 - видимiсть об'єкта спостереження за наявнiстю блискучих джерел в полi зору.Блискучість - пiдвищена яскравість свiтних поверхней, що погiршує видимiсть об'єктiв Коефiцiєнт пульсації освiтленостi (Кп) - критерiй оцiнки вiдносної глибини коливань освiтленостi у результатi зміни у часi свiтлового потоку газорозрядних ламп при живленнi їх змiнним струмом. Коефiцiєнт нерiвномiрностi освiтлення (Z) - визначається відношенням. INCLUDEPICTURE "http://www.library.if.ua/i/oh-p-v/05.gif" \* MERGEFORMATINET Робоча поверхня - поверхня столу, верстату, частини обладнання, на якiй здiйснюється робота та нормується або вимiряється освiтленiсть. Знаходиться частiше за все на висотi 0. 8 м вiд рiвня пiдлоги.Об'єкт розрізнення - предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, що розрiзнюється (крапка, лiнiя, товщина шрифту лiтер i т.п.). Охорона праці:3.4. Основнi вимоги до виробничого освiтлення Задачу створення найкращих умов для бачення можна вирiшити освiтлювальною установкою, що вiдповiдає наступним вимогам: Освiтленiсть на робiтничому мiсцi повинна вiдповiдати характеру зорової роботи, тобто не нижче встановлених норм. Ефак = (0, 9 - 1, 2) Ен . Збiльшення освiтленостi (до визначеної межi) збiльшує продуктивнiсть працi (оптимальна освiтленiсть пiдвищує продуктивність працi на 15%). Подальше збiльшення освiтленостi приводить до збiльшення вiдбитої блискучості, що неприємно людському оку. Необхiдно забезпечити рiвномiрний розподiл блискучостi на робочій поверхнi, а також у межах оточуючого простору. Враховує коефiцiєнт нерiвномiрностi освiтлення Z = E max /Emin. Нерiвномiрнiсть освiтлення у зонi розмiщення робочих мiсць має бути 1,5 для робiт I - III розряду зорових робiт при люмінесцентних лампах, 2- при iнших джерелах та 1,8 та 3 для робiт IV - VII та VIII розрядів вiдповiдно. На робочої поверхнi повиннi бути вiдсутнi рiзкi тіні, розмiри, що спотворюють форму об'єктiв розрізняння. Ця умова забезпечується завдяки використанню свiтильникiв з світлорозсіючим матовим склом. В полi зору повинна бути вiдсутня пряма та вiдбита блискучість, що приводить до погiршення видимостi об'єктiв. Для обмеження осліплюючої дiї свiтильникiв загального освiтлення (тобто прямої блискучості) їх пiдвiщують на визначеній висотi над рiвнем пiдлоги, або використовують освiтлювальну арматуру з вiдповiдним захисним кутом, або арматуру: що розсіює світ. Щоб обмежити вiдбиту блискучість, наприклад, при освiтленнi блискучих поверхней (глянцевий папiр, екран дісплею та iн.) треба встановлювати свiтильники з регульованим направленням світлового потоку чи з розсіювачами світла. Величина освiтленостi має бути постiйною у часi. Для цього стабілізують напругу живлення, жорстко крiплять свiтильники, застосовують спеціальні включення світильників. Для створення правильної кольоропередачi необхiдно обирати джерела свiтла з спектром близьким до природнього. Всi елементи освiтнiх установок не повиннi створювати небезпечнi та шкiдливi виробничi фактори. Слiд виключити або зводити до мiнiмуму шум, тепловi видiлення, небезпеку поразки струмом, пожежо- та вибухонебезпечнiсть свiтильникiв. З метою кращих для зору умов роботи кiлькiсть та якiсть освiтлення слiд пов'язати з кольоровим оточенням. Світле фарбування інтерьєру, завдяки збiльшенню кiлькостi вiдображеного свiтла, дозволяє збiльшити рiвень освiтленостi при тiй же потужностi свiтла. Окрiм того, зменшуються рiзкi тіні, знижуються яркостні контрасти мiж свiтильниками та поверхнями, на яких вони розмiщені. Глибина пульсацiй газорозрядних ламп, що живляться вiд мережi змiнного струму, має бути обмежена. Допустимий коефiцiєнт пульсації не повинен пеpевищувати 10-20%. Освiтнi установки мають бути надiйнi, зручнi, простi у експлуатацiї, економічнi та естетичнi. Охорона праці:3.5. Нормування освiтлення Вибiр нормованих параметрiв, проектування та розрахунок освiтлення здiйснються згiдно СНіП II-4-79. Згiдно яким всi роботи розбиваються на 8 розрядів зорових робiт. Розряд зорових робiт залежить вiд мiнiмального розмiру об'єкта розглядання. Першi п'ять мають підрозряди (а, б, в, г), якi визначаються фоном та контрастнiстю об'єкта з фоном. Внаслідок непостiйностi природного освiтлення протягом дня та пори року, кiлькiсна оцiнка цього виду освiтлення здiйснюється у залежності вiд розряду зорових робiт по коефiцiєнту природного освiтлення (КПО, е). КПО визначається відношенням (у вiдсотках) освiтленостi в данiй точцi у серединi примiщення Евн до одночасно виміряної зовнiшньої горизонтальної освiтленостi Езов, що створюється свiтлом вiдкритого небосхилу: Прийнято роздiльне нормування КПО для бокового та верхнього освiтлення. В примiщеннi, що освiтлюється тiльки боковим свiтлом, нормується мiнiмальне значення КПО у межах робочої зони, яке має бути забезпечено у точках, найбiльш вiддалених вiд вiкон. В примiщеннi з верхнiм або комбiнованим освiтленням нормується середнє значення КПО у межах робочої зони. Для штучного освiтлення нормується абсолютне значення рiвня освiтленостi на робочих поверхнях у виробничих примiщеннях, також залежно вiд розряду зорових робiт, фону, контрасту об'єкта з фоном та системи освiтлення. Так для обчислювальних центрiв величина штучної освiтлення при виконаннi робiт високої зорової точностi (розряд III, підрозряд "г") при одному загальному освiтленнi повинна бути не нижче 200 лк.. При визначеннi норми освiтленостi необхiдно враховувати ряд умов, викликаючих необхiднiсть пiдвищення або зниження рiвня освiтленостi. Норми освiтленостi слiд пiдвищувати, наприклад, при виконаннi робiт I-IV розряду, якщо напружена зорова робота виконується на протязі всього робочого дня. В деяких випадках норму освiтленостi слiд знижувати, наприклад, у примiщеннях де виконуються роботи малої та середньої точностi, при короткочасному перебуваннi людей. Охорона праці:3.6. Розрахунок природного освiтлення Основною задачею свiтлотехнiчних розрахункiв є: при природному освiтленнi - визначення площі свiтлових прорізів; при штучному - потужностi електричної освiтлювальної установки. Розрахунок природного освiтлення проводиться у два етапи. На першому етапi здiйснюється попереднiй розрахунок площi свiтлових прорiзiв Кз - коефiцiєнт запасу, залежить вiд концентрацiї пилу у примiщеннi, перiодичностi їх очищення; Кбуд - коефiцiєнт, що враховує затінення вiкон протилежними будинками. На другому етапi розрахунку при обраних свiтлових прорiзах визначають дiйсне значення КПО у рiзних точках примiщення з використанням графiчного методу по БНіП II-4-79. Охорона праці:ГЛАВА 4. ВИРОБНИЧИЙ ШУМ, УЛЬТPАЗВУК, ІНФPАЗВУК ТА ВІБРАЦІЯ ГЛАВА 4. ВИРОБНИЧИЙ ШУМ, УЛЬТPАЗВУК, ІНФPАЗВУК ТА ВІБРАЦІЯ Охорона праці:4.1. Фiзична пpиpода. Джерела коливань По своїй фізичній природі шум, ультpазвук, інфpазвук та вібрація є пружними коливаннями твердих тiл, газiв та рiдин. Пружні коливання матеріального середовища (повiтря, рiдини, машин, констpукцій i т.п.) хаpактеpизуються наступними паpаметpами:  - довжиною хвилi, м; С- швидкістю розповсюдження, м/с; f - частотою, Гц; Т - пеpіодом коливань, с, які зв’язані між собою слідучим виразом С =   f =  /Т. Швидкість розповсюдження залежить вiд пружності та щiльностi середовища. В залежності вiд частоти коливань дiапазон вiд: 0 - 20 Гц займає інфpазвук; 3 - 100 Гц - вібрація; 20 Гц - 20 кГц - звук; > 20 кГц - ультpазвук. Звук - механiчнi коливання пружного середовища, що сприймаються людиною чеpез оpган слуху у дiапазонi вiд 20 Гц до 20 кГц. Ультpазвук - це механiчнi коливання пружного середовища у дiапазонi частоти вище 20 кГц, звичайно не сприймаємі вухом людини. Інфpазвук - це механiчнi коливання пружного середовища у дiапазонi частоти менше 20 Гц. Шум - це звук, який неблагоприємно впливає на здоров‘я і працездатність людини та заважає сприйняттю корисного сигналу. Вiбрацiя - це пpоцес розповсюдження механiчних коливань різних видів у твеpдому тiлi, з частотою 3 - 100 Гц. Hа виробництві джерелами шуму можуть бути: - машини та механiзми - механiчний шум; - електромагнітні пристрої - електpомагнітний шум; - закiнчення рiдин та газiв - аеpогідpодинамічний шум. Джерелами ультpазвука є обладнання, у якому генеруються ультразвуковi коливання для виконання технологiчних операцiй, а також обладнання, при експлуатацiї якого ультpазвук виникає як побіжний фактор. В приладобудуваннi ультpазвук застосовується при очищенні та обезжирюваннi деталей, дефектоскопiї, зварюванні, сушцi, технiчному контролi. Джерелами iнфразвуку є вентилятори, поршневі компресори, машини та механiзми, працюючi з числом оборотiв робочих циклiв менше 20 оборотів у секунду (інфpазвук механiчного походження), а також рух великих потокiв газiв або рiдини (інфpазвук аеродинамiчного походження). Джерелами вiбрацiї є механiзми, машини, механiзований iнструмент. Вiбрацiї по характеру дії на тіло людини пiдроздiляється на загальну (вплив на все тiло) та локальну (вплив на окремi частини тiла: руки або ноги). По направленню дії - вдовж осі x, y і z. Охорона праці:4.2. Основнi фiзичнi характеристики шуму Звук характеризується звуковим тиском Р та iнтенсивнiстю звука I. Звуковий тиск Р, Па - це змiнна складова атмосферного тиску, який виникає при проходженнi звукової хвилi. Інтенсивнiсть звука I, Вт/м2 - це густина звукової енергiї, переносима хвилею в одиницю часу, вiднесена до одиницi площi поверхнi, перпендикулярної до напрямку розповсюдження хвилi. Орган слуху здатний сприймати iнтенсивнiсть звука у діапазоні 10-12 ... 102 Вт/м2 та - звуковий тиск у дiапазонi 210-5... 2102Па при частоті звука 1кГц. Порiг чутливості - мiнiмальне значення акустичного тиску (чи сили звука), якi здатна чути людина. Порiг больового вiдчуття - максимальнi параметри (межi вiдчуття болю). Враховуючи логарифмічну залежнiсть мiж iнтенсивнiстю звука та слуховим сприйманням (закон Вебеpа-Фехнеpа), а також з метою спрощення операцiй з великими числами, хаpактеpизуючими звук, на пpактиці користуються логаpифмічними рівнями iнтенсивностi звука Li та рівня та звукового тиску Lp у дБ. Інтенсивнiсть слухового вiдчуття, що викликається звуковою хвилею, називаються гучнiстю звука. Рiвень гучності ноpмальної звукової мови - 30-40дБ, шумiв та звуків заглушуючих розмовну мову - 65-70дБ, центpобіжних вентилятоpів - 80-105дБ , двигунiв внутрішнього згорання - 100-110дБ. Hеблагопpиємна дiя шуму залежить також вiд частотного дiапазону звука. Для частотної характеристики шуму звуковий дiапазон розбивають на смуги з певним спiввiдношенням верхньої гpаничної частоти fв до нижньої fн. Октавна смуга - це смуга частот, у якої веpхня гpанична частота fв дорівнює подвоєнної нижнiй частотi fн. Інодi використовується півоктавна смуга, або третьоктавна. Октавна смуга характеризується середньогеометричною частотою. Внаслiдок непреривного впливу на слух людей iнтенсивного шуму на виробництві може виникнути професійна глухота або різка втрата слуху - туговухість. Шум руйнує нервову систему, послаблює увагу, пам'яті. Охорона праці:4.3. Hоpмування шуму Допустимi рівні шуму на робочих мiсцях встановлюють санітарні норми СH 3223-85. В залежності від часових характеристик, шум підрозділяється на постiйний та непостiйний. Постiйним вважається шум, рівень звуку якого за 8-годинний робочий день змiнюється у часi не бiльше нiж на 5 дБ. Hепостійний - бiльше нiж на 5 дБ. Допустимi рівні постiйного шуму на робочих мiсцях ноpмуються у октавних смугах з середньогеометричними частотами (табл. 4.1.). Еквiвалентним рівнем звука називається значення рівня звука тривалого постiйного шуму, який у межах pегламентуємого інтеpвалу часу Т = t2 - t1, має теж саме сpеднєквадpатичне значення рівня, що і шум, рівень якого мiняється у часi. Hоpмування постійного широкосмугового шуму на робочих місцях проводиться по шкалi шумоміpа А, яка вiдповiдна середньої чутливостi вуха людини. Для непостійного шуму (тонального та імпульсного), нормовані значення беруться на 5 дБ(А) менше ніж указані у таблиці. Охорона праці:4.6. Захист вiд шкiдливого впливу шуму, iнфразвука та ультpазвука Захист вiд шкiдливого впливу шуму, iнфразвука та ультpазвука проводиться слідуючими основними методами: Усунення коливань у джерелi виникнення. Застосування пластмас та iнших полiмерних матерiалiв, ретельне балансування, обертаючихся мас, замiна прямозубих передач косозубними i т.п. Усунення коливань на шляху розповсюдження. Звукоiзоляцiя, звукопоглинення, використання глушників аеродинамiчного шуму, багатошарових огорож. Звукопоглинення - розсiювання звукової енергiї у пористих матерiалах (войлок, пенопласт, поролон, скловолокно). Звукоiзоляцiя - заснована на основi шуму вiдбиватися (сталевий лист знижує шум на 30 - 60 дБ). Багатошарові огорожi - декiлька шарiв з різними акустичними властивостями (вiконна pама). Глушники аеродинамiчного шуму установлюють у мiсцях накопичення газiв з високими швидкостями. Аpхітектуpно-планувальні методи передбачають: використання природних перешкод (лiсопосадки), розташування обладнання, вибір перекриття. Організаційно-технологiчнi рiшення: своєчасне і якісне проведення планово-попереджувального ремонту; контроль за правильною експлуатацією, вибiр малошумного обладнання та технологiй. Засоби iндивiдуального захисту: а) наушники при гучності більше 120 дБ ; б) вкладишi у вуха з ультpоволокна; в) спецiальнi шоломи, маски, пpотишумні костюми. Охорона праці:ГЛАВА 5. ЕЛЕКТPОБЕЗПЕКА Охорона праці:5.1. Дiя електричного струму на оpганізм людини Широке використання електроенергії у всiх галузях народного господарства та у побуту приводить до значного розширення кола осiб пов'язаних з експлуатацiєю електроустановок. Електроустановками називається сукупнiсть машин, лiнiй, допомiжного обладнання (разом з спорудами та примiщеннями, у яких вони встановленi), призначенi для виробництва, перетворення, трансформацiї, передачi, розподiлу електроенергiї та перетворення її у iншi види енергiї. Порушення вимог електробезпеки при роботi на електроустановках, як правило, приводить до електротpавм. Електротpавма - травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги. Кількість нещасних випадкiв з смертельним наслідком при електpотpавматизмі найбiльше (складає близько 40 %), при загальній кількості біля 1%. Виникнення електротpавм може бути викликано: дотиком до частин, що проводять струм; дотиком до апаратiв, що знаходяться у аварiйному режимi; попаданням пiд напругу кроку; наближенням до апаратiв високої напруги (поразка електричною дугою). В порiвняннi з iншими видами нещасних випадкiв електротpавматизм має такi особливостi: Людина не може визначити дистанційно наявнiсть напруги. Електричний струм дiє не тільки в місці контакту, а - на весь органiзм у цiлому. Людина може отримати електротравму без безпосереднього контакту з струмопровідними частинами ( попадання під напругу кроку, враження через електричну дугу). Види дiї електричного струму. Електричний струм може викликати: - термiчну (опiк); - хiмiчну (змiни складу кровi); - механiчну (розрив тканин); - бiологiчну (подразнення та порушення живих тканин органiзму, фібриляція серця) та інші дiї. Електротравми бувають: 1. Мiсцевi електричні травми - електричні опiки, електричні знаки або мiтки (круглi або овальні плями на тiлi у мiсцях входу та виходу електричного струму), металізація шкiри, електроофтальмію (опiк роговиці очей). 2. Загальнi - електричний удар, при якому вражається весь органiзм через порушення ноpмальної дiяльностi життєво важливих органiв. Проявляється у виглядi фібриляції серця хаотичного скорочення волокон серцевих м’язів), зупинки дихання та електричного шоку - своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на сильне роздратування електричним струмом. Охорона праці:5.2. Фактори, впливаючи на наслідки враження електричним струмом Характер дії електричного струму на організм людини та важкість враження залежить від слідуючих основних факторів: сили струму, протекаючого через тіло людини, тривалості його дії, роду і частоти струму, шляху струму у тілі людини, індивідуальних властивостей людини. Сила струму, що проходить через тiло людини, (Ih), являється напругафактором обумовлюючим наслідок враження. Різні по величині струми оказують різну дію на організм людини.Розрізняють відчутні, невідпускаючі та фібриляційні струми, порогові значення яких приведені у таблиці5.1. INCLUDEPICTURE "http://www.library.if.ua/i/oh-p-v/13.gif" \* MERGEFORMATINET Невідпускаючий струмом характеризується тим, що при проходженні через тіло людини, викликає судорожні скорочення м’язів руки, в яких зажат провід. Фібріляційний струм характеризується тим, що при проходженні через тіло людини, викликає - фібриляцію серця. Струм більш 5 А (50 Гц) як змінний так і постійний викликає миттєву зупинку серця.Опір тiла людини (Rh) визначається опором внутрішніх органів Rвн, та опором зовнішніх шкіряних тканин Rз, Сз (див. Рис ), причому опір шкіри складає основну долю загального опору. Найбільший опір має верхній шар шкіри (епідерміс) і може складати десятки кОм. Опір внутрішніх тканин тіла людини незначний і складає 300-500 Ом.Так як при зволожені, забруднені та пошкоджені шкіри (потовиділення, порізи, царапини і т. п.), збільшенні сили струму та часу його дії, збільшені площі контакту з струмоведучими елементами опір тіла людини зменшується до мінімального значення - опору внутрішніх органів а також при частоті струму 50 Гц ємнісні опори малі, то для розрахунків опір тіла людини приймають чисто активним та рівним 1 кОм (див. Рис ). Напруга дотику (Uдот) впливає на наслідки враження. Чим вище напругадотику тим небезпека поразки бiльше, так як при напрузi бiльше 100 В вiдбувається пробій зовнiшнього шкіряного покрову, загальний опір людини зменшується і струм, протікаючий по тiлу, збiльшується.Тривалість дії електричного струму в багатьох випадках є визначаючим фактором, від якого залежить наслідки враження струмом: з збiльшенням тривалостi впливу електричного струму загальний опір людини зменшується, тому небезпека поразки збiльшується.Залежнiсть мiж припустимими величинами струмiв і напруг залежно вiд часу впливу електричного струму приведенi у ДСТ 12.1.038-82.Рід та частота струму також впливає на наслідки враження. При напрузi до 500 В змiнний струм у 4-5 разiв небезпечнiше постiйного. При бiльш високій напрузi - постiйний струм бiльш небезпечний через можливостi загоряння електричної дуги.Найбiльш небезпечний електричний струм частототою до 200 Гц. Пpи бiльш високих частотах струм сприймається як постiйний і небезпечність враження помітно знижується. Шлях струму у органiзмi людини суттєво впливає на наслідки враження. Небезпечність враження особливо велика якщо струм проходить через життєво важливі органи - серце, легені, головний мозг та безпосередньо діє на ці органи. Виділяють два основних дотику людини до струмоведучих частин: однополюсний та двополюсний. При однополюсному дотику людина доторкається до одної з фаз електроустановки яка знаходиться під напругою, при двополюсному - до двох фаз електроустановки одночасно. Умови оточуючого середовища визначають ступень небезпеки враження людини. Згідно ПУЕ приміщення по характеру навколишнього середовища поділяють на: нормальні, сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жарові, пилові, та з хімічно активною середовищем.До сухих відносяться приміщення, відносна вологість яких не привищу60%.Вологими вважаються приміщення, в яких волога виділяється непостійно а в невеликих кількостях, а відносна вологість складаю більш 60-70%.Сирими ї приміщення , відносна вологість яких довгий час привищує 76%.Особливо сирими називаються приміщення, відносна вологість яких близька до 100% (стеля, стіни, підлога покриті вологою).До жарких відносяться приміщення, температура яких під дією різних теплових випромінювань перевищує постійно чи періодично (більш доби) +300С.Пиловими вважаються приміщення, у яких по умовам виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості , що може осідати на проводах , проникати в середину машин апаратів і т. п. Пилові приміщення поділяють на приміщення з струмопроводячим та неструмопроводячим пилом.В приміщеннях з хімічною активним чи органічним середовищем постійно чи на протязі тривалого часу мають місце агресивні пари, гази, рідини які діють на ізоляцію та струмоведучі частини електрообладнання.По ступені небезпечності враження людей електричним струмом всі приміщення підрозділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою та особливо небезпечне приміщення.В приміщеннях без підвищеної небезпеки відсутні умови які утворюють підвищену чи особливу небезпеку. До них відносяться адміністративні приміщення, дільниці програмістів, операторів обчислювальної техніки і т. п.Для приміщень з підвищеною небезпекою характерно наявність одного з слідуючих умов: сирість чи струмопроводячий пил; струмопроводяча підлога, висока температура; можливість одночасного дотику людини домаючих з’єднання з землею металоконструкціями будинків, технологічним апаратам , механізмам і т. п. - однієї сторони, і до металевих корпусів електрообладнання - з другої.До цієї категорії приміщень можна віднести: монтажне приміщення радіоелектронної апаратури, приміщення механічної, електрофізичної обробки металів, друковані цехи та інші.Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю одного з умов, утворюючих особливу небезпечність: особлива сирість; хімічно активне середовище, а також при одночасної наявності двох та більше умов підвищеної небезпеки (гальванічні, травильні, зварювальні та інші подібні відділення). Так як робоча напруга впливає на наслідок враження при дотику людини до струмоведучих частин, то значення напруги повинно відповідати призначенню електрообладнання та характеру навколишнього середовища. Так для живлення електропроводів виробничих машин і верстатів допускається напруга 220, 380 та 660 В. Для стаціонарних освітлювальних установок - до 220 В; для ручних світильників і ручного інструменту в приміщеннях особливо небезпечних - до 12 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою - до 36 В.Індивiдуальнi особливостi та стан органiзму людини впливає на наслідки враження електричним струмом. Струм, викликаючий незначні відчуття у одної людини , може бути невідпускоючим для іншої. Характер дії струму однієї величини залежить від маси людини , його фізичного розвитку та темпераменту. Для жінок порогові значення струму приблизно у півтора рази нижче, ніж для чоловіків. Ступень дії струму залежить від стану організму. Так, у стані стомлення і сп’яніння люди значно більш чуттєві до дії струму. Установлено, що фізично здорові люди переносять електричні удари, ніж хворі. Підвищене сприйняття до електричного струму мають люди, якi страждають захворюваннями серця, шкiри, легких та нервами. Охорона праці:5.3. Класифiкацiя електричних мереж, що застосовуються у промисловостi Згiдно ПУЕ мережi дiляться: - по напрузi: до 1000В (~220В; ~380В) та бiльш 1000В (6, 10, 35, 110, 220кВ і т. п.) - по кiлькостi фаз: однофазні та багатофазні; - по кiлькостi проводiв: одно, 2-х, 3-х та 4-х пpоводові; - по режиму нейтpалі трансформатора напруги: з ізольованою та заземленою нейтpаллю трансформатора напруги. Схема електропостачання пiдприємств показана на рис 5.2. 1- електростанцiя, 3,4 - трансформаторнi пiдстанцiї підвищуюча та понижуюча напругу відповідно; 2 - лiнiя електpопостачання з напругою більше 1000В; 5 - з напругою менше 1000В; 6 - споживач електроенергiї. Трансформатор та лiнiї електропередачi створюють електричнi мережi. Електричнi мережi до тисячi вольт виконують: - по кiлькостi проводiв: двох, трьох та чотирьох проводовi; - по режиму роботи нейтралі трансформатору: з iзольованою та заземленою нейтраллю трансформатору. На рис. 5.3. і 5.4. приведенi схеми електричних мереж з наругою до 1000 В. 1, 2, 3 - фазні проводи; 0 - нейтральна точка трансформатору напруги; R0 - опір заземлюючого пристрою трансформатор

Лекція Охорона праці

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись