Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на ОГД у НС
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Цивільна оборона
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Розглянуто і схвалено
на засіданні кафедри ТЕБ
29 серпня 2008 р. (протокол № 1)
Зав. кафедри _____________Мохняк С.М.
Тема 6 (лекція 1)
Організація і проведення рятувальних
та інших невідкладних робіт на ОГД у НС
з дисципліни "Цивільна оборона"
для студентів всіх спеціальностей
Укладач :
доц., к.т.н. снс. Орел С.М.
Львів - 2008
План
1. Мета, зміст і умови проведення РНР.
2. Організація РНР на ОГД.
3. Робота керівника (командира формування ЦО) по організації та проведенню РНР.
Вступ
Цивільний захист України - це система спеціально створених органів управління сил і засобів для організації та здійснення заходів для забезпечення безпеки населення у випадку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР) при ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих є одним із основних завдань ЦО.
Мета, зміст і умови проведення РНР
Для ліквідації наслідків, викликаних стихійним лихом, аварією чи катастрофою, можуть бути використані як формування загального призначення, так і формування служб цивільної оборони. В окремих випадках, крім названих формувань, можуть використовуватись військові частини. Головне їх завдання - рятування людей і матеріальних цінностей. Характер і порядок дій формувань при цьому залежить від виду стихійного лиха, аварії чи катастрофи, обставин, що склалися, кількості і рівня підготовки задіяних сил, пори року і доби, кліматичних умов тощо. Успіх дії залежить від рівня розвідки, врахування конкретних умов та обставин. У районах стихійного лиха розвідка повинна встановити:
Межі осередку лиха і напрямок його розповсюдження;
Об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека;
Місце накопичення людей;
Шляхи підходу техніки до місць робіт;
Стан пошкоджених будівель і споруд а також наявність в них уражених людей;
Місця аварій на комунально-енергетичних мережах;
Обсяг рятівних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт.
Крім того, розвідка повинна уточнити: ступінь і обсяг руйнувань; можливість проведення робіт без засобів індивідуального захисту; можливість падіння будівель і споруд, які можуть збільшити розмір аварії або катастрофи. Розвідку повинні виконувати розвідувальні групи і ланки. До їх складу рекомендується включати спеціалістів, які добре знають розміщення об'єкта і специфіку виробництва. Якщо аварія чи катастрофа пов'язана з розповсюдженням сильнодіючих отруйних речовин, то до складу формувань необхідно залучати спеціалістів: хіміків і медичних працівників.
У зв'язку з раптовістю виникнення стихійного лиха, аварії чи катастрофи оповіщення особового складу формувань, їх комплектування виконуються в стислі терміни. У районах стихійного лиха і місцях великих аварій рятувальні роботи в першу чергу виконують з метою попередження виникнення катастрофічних наслідків, запобігання обставинам, які можуть обумовити загибель людей і матеріальних цінностей.
При великих аваріях і катастрофах організація робіт з ліквідації наслідків проводиться з урахуванням обставин, що склались після аварії чи катастрофи, ступеня зруйнованості і пошкодження приміщень і споруд, технологічного обладнання, агрегатів, характеру аварії на комунально-енергетичних лініях, особливостей забудови та інших умов. Роботи з організації ліквідації наслідків аварій і катастроф виконуються в стислі терміни: необхідно швидко врятувати людей, що знаходяться під уламками приміщень, в завалених підвалах, надати їм екстрену медичну допомогу, а також запобігти іншим катастрофічним наслідкам, пов'язаним з загибеллю людей і втратою великої кількості матеріальних цінностей.
Метою проведення рятувальних та невідкладних робіт (РНР) в районах аварій, катастроф і стихійних лих є рятування людей і надання медичної допомоги ураженим; локалізація аварій і усунення пошкоджень, які перешкоджають веденню рятувальних робіт; створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт на ОГД.
РНР мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов'язко во враховується, що кожному виду надзвичайних ситуацій властиві свої спе цифічні особливості, з яких випливають певні вимоги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.
РНР і в мирний, і у воєнний час проводяться:
- для порятунку людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуації їх у лікувальні установи;
- локалізації аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;
- ліквідації аварій, які загрожують життю людей (на АЕС, хімічно небезпечних об'єктах, енергетичних і комунальних мережах, нафто- і газопроводах та інших аналогічних об'єктах і мережах);
- забезпечення життєдіяльності міст і ОГД;
- створення необхідних умов проведення відновних робіт.
1.1 Рятувальні роботи
До рятувальних робіт в районі НС відносяться :
розвідка маршрутів руху формувань і ділянок (об'єктів) робіт.
Розвідка є найважливішим видом забезпечення дій сил цивільного захисту. Основна мета розвідки полягає в тому, щоб в найкоротші терміни отримати достовірні і повні дані про обстановку, яка склалася в результаті виникнення аварії, катастрофи, стихійного лиха.
На підставі даних розвідки начальник ЦО об'єкта приймає рішення на проведення рятувальних робіт в районі НС і застосування засобів захисту.
Розвідка організується штабами ЦО усіх ступенів, начальниками служб і командирами формувань. Розвідка може виконувати покладені на неї завдання, якщо вона ведеться активно, безперервно, своєчасно, а отримані нею дані будуть достовірними.
В залежності від способу отримання даних і засобів, які використовуються, розвідка підрозділяється на повітряну, річкову (морську) і наземну;
локалізація і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках (об'єктах) робіт.
Пожежі заважають рятуванню людей і збільшують число уражених. Для того щоб проводити рятувальні роботи на об'єктах, необхідно в першу чергу забезпечити доступ формувань до місця проведення робіт, локалізувати, а потім погасити пожежі. Тому рятувальні роботи включають також активні дії по боротьбі з пожежами.
Локалізація і ліквідація пожеж організується в першу чергу на маршрутах руху сил ЦО до осередку ураження, на об'єктах рятувальних робіт і на шляхах евакуації уражених.
Роботи по локалізації і ліквідації осередків пожеж організуються протипожежною службою і проводяться протипожежними формуваннями (командами пожежогасіння і добровільними пожежними дружинами) одночасно з іншими видами рятувальних робіт. Протипожежні формування використовують для гасіння пожеж пожежну техніку (автопомпи, лафетні стволи і насосні станції).
розшук уражених та вилучення їх із завалів, пошкоджених та палаючих будівель, загазованих і задимлених приміщень.
Для розшуку уражених особовий склад зведених загонів (команд, груп), рятувальних загонів (команд) і санітарних дружин, рівномірно роззосередившись, обслідує територію призначеної ділянки (об'єкта), ретельно оглядає завали, пошкоджені і зруйновані будівлі (підвали, зовнішні віконні і сходинкові приямки, пристінні та кутові простори нижніх поверхів зовні і всередині будівлі), дорожні споруди (труби, переходи) і інші місця, де можуть знаходитись люди.
Способи дії рятувальних формувань залежать від характеру руйнувань та місця знаходження уражених;
розкриття завалених захисних споруд та рятування людей, що в них знаходяться.
Способи виконання робіт з розкриття сховищ в кожному окремому випадку залежить від характеру завалу, конструкції сховища, стану його окремих елементів, а також від оснащеності рятувального формування (підрозділу).
В залежності від характеру руйнування будівлі або споруди, під яким розташовано сховище, розкриття його може бути здійснено одним із наступних способів:
- розчисткою від завалу основного та запасного входів;
- розчисткою завалених або пошкоджених оголовків або люків аварійних входів;
- спорудженням проломів в стінах або в перекриттях заваленого сховища з поверхні землі;
- спорудженням проломів в стінах сховищ із підземної галереї.
При розкритті завалених сховищ любим з перелічених способів необхідно перш за все відключити (якщо можливо) усі пошкоджені комунікації, які проходять через сховище або поблизу від нього (водопровід, каналізацію, газопровід і електромережі), які можуть створити додаткову небезпеку для людей, що укриваються і особового складу, який проводить рятувальні роботи;
подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою.
Після того як зв'язок з тими, що укриваються буде встановлений, може з'явитись необхідність у подачі повітря. Подача повітря в сховище здійснюється з допомогою компресора або переносного вентилятора;
надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікарські установи.
Надання медичної допомоги ураженим є одним із головних видів рятувальних робіт. Від своєчасного проведення цих робіт залежить життя багатьох людей.
Надання першої медичної і першої лікарської допомоги ураженим організується медичною службою і проводиться силами медичних формувань, діючих в тісній взаємодії з рятувальними і іншими формуваннями ЦО.
Перша медична допомога надається ураженим безпосередньо на місці їх виявлення. Порядок і способи надання медичної допомоги визначаються в залежності від їх стану. По мірі надання першої медичної допомоги уражені евакуюються в лікувальні заклади.
Евакуація уражених в лікувальні заклади організується командиром формування і здійснюється вантажним та санітарним автотранспортом, який є у формуванні, і транспортом, виділеним старшим начальником для цієї мети.
Легкоуражені скеровуються у медичні пункти пішки (самостійно або групами з супроводжуючими).
На шляхах виносу (вивозу) уражених і маршруті евакуації встановлюються вказівники, які добре видно.
Перша лікарська допомога ураженим надається на медичних пунктах, котрі розгортаються загонами першої медичної допомоги, на безпечній території як можна ближче до ділянок робіт і в місцях, доступних для підходу транспорту.
вивід (вивіз) населення з небезпечних зон в безпечні райони.
При виникненні НС управління НС області (міста) в результаті оцінки обстановки визначає режим поведінки населення і повідомляє про це відділи НС районів та штабів ЦО об'єктів.
Все населення евакуюється з району НС в як можна стислі терміни. Ураженим медичні формування надають першу медичну допомогу і евакуюють їх на медичні пункти.
санітарна обробка людей, ветеринарна обробка сільськогосподарських тварин, дезактивація і дегазація техніки, засобів захисту і одягу, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.
Радіоактивне та хімічне забруднення уявляють серйозну небезпеку для населення і формувань, тому разом з виконанням різних видів робіт організується санітарна обробка населення і ветеринарна обробка сільськогосподарських тварин для попередження ураження їх радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.
1.2 Невідкладні роботи
Одночасно з рятувальними роботами в районі НС проводяться і інші невідкладні аварійно-відновлювальні роботи з метою забезпечення швидкого рятування людей і попередження катастрофічних наслідків аварій та пошкоджень. До цих робіт відносяться:
прокладання колонних шляхів, улаштування проїздів в завалах і на заражених ділянках;
локалізація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мереж з метою створення умов для проведення рятувальних робіт;
укріплення або завалювання конструкцій будинків і споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;
ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторення надзвичайних ситуацій;
виявлення, знешкодження та знищення боєприпасів в звичайному спорядженні і інших вибухонебезпечних предметів, що не вибухали.
Рятувальні і інші невідкладні роботи (РНР) проводяться безперервно, вдень і вночі в любу погоду до повного їх завершення.
1.3 Сили і засоби, які залучаються для проведення РНР
Для створення угруповань сил використовуються:
- на ОГД — невоєнізовані формування об'єкта, а також територіальні формування міста (району), формування сільського району (некатегорійованого міста) та інші сили, виділені за рішенням старшого начальника ЦО;
- у районі — угруповання сил об'єктів району, територіальні формування району, а також військові частини ЦО і Збройних Сил, відомчі, спеціалізовані формування і підрозділи, формування прилеглих районів (сільських) та інші сили, виділені за рішенням старшого начальника ЦО для виконання завдань на території даного району;
- у місті без районного поділу угруповання сил ОГД, невоєнізовані територіальні формування міста й області, військові частини ЦО, підрозділи і частини військового гарнізону, а також інші сили, що виділяються згідно з планами взаємодії;
- у місті з районним поділом — угруповання сил міських районів і резерви міста;
- в області — угруповання сил категорійованих міст, населених пунктів з категорійованими ОГД, угруповання сил сільських районів і резерви.
Кожне угруповання за своїм складом повинно забезпечувати виконання повного обсягу РІНР у заданому районі (на ділянці, об'єкті).
Для забезпечення безупинного проведення РІНР до повного їх завершення, для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт, а також для заміни сил і засобів угруповання можуть складатися з одного чи двох ешелонів і резерву. Кількість ешелонів визначається обсягом і умовами виконання рятувальних робіт, наявністю сил, а також особливостями їх розміщення в заміській зоні і можливій готовності за часом до виконання завдань у вогнищах ураження. Кожен ешелон може складатися з декількох змін. Для проведення розвідки і забезпечення висування і введення сил у вогнища ураження до складу угруповання включаються розвідувальні підрозділи і формування (загони) забезпечення руху.
При наявності двох ешелонів перший ешелон угруповання сил призначається для негайного (з урахуванням радіаційної обстановки) розгортання рятувальних робіт і ведення їх у високому темпі. З цією метою в перший ешелон включаються найбільш мобільні, добре підготовлені й оснащені сучасною технікою сили, здатні в короткі терміни прибути до вогнища ураження і приступити до робіт. Такими силами є: підрозділи ЦЗ; інші військові частини і підрозділи, що виділяються військовим командуванням згідно з планами взаємодії; територіальні та невоєнізовані формування категорійованих міст; формування міських ОГД, які продовжують виробничу діяльність, і невоєнізовані формування підвищеної готовності ближніх некатегорійованих міст і сільських районів.
Другий ешелон призначається для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт в міру спадання рівня радіації, а також для заміни підрозділів і формувань першого ешелону. До складу другого ешелону включаються сили ЦО міст і сільських районів, що не ввійшли до складу першого ешелону, частини і підрозділи Збройних Сил і МВС з пізнішими термінами розгортання і невоєнізовані формування ОГД, які продовжують свою діяльність у заміській зоні.
Великий об'єм робіт в осередках ураження неможливо провести у короткі строки без застосування різної техніки. Тільки широка механізація усіх видів робіт дозволить своєчасно здійснити рятування людей. Для проведення РІНР можуть застосовуватись усі типи і марки будівельних та дорожніх машин і механізмів, техніки комунального господарства району (міста), які є в наявності. В залежності від виду робіт, що проводяться, вони підрозділяються на наступні групи:
а) машини і механізми для розкривання завалених сховищ та укриттів, розбирання та розчистки завалів, підйому, переміщення та транспортування вантажів (екскаватори, трактори, бульдозери, крани, лебідки, блоки, домкрати).
б) обладнання для різання металу (гасорізи, бензорізи, автогенні і електро- зварювальні агрегати);
в) механізми для відкачки води (насоси, мотопомпи, поливально-миючі машини, пожежні та авторозливочні станції);
г) освітлювальні та енергетичні електростанції.
2. Організація РНР на ОГД
Послідовність, прийоми та способи виконання РНР залежать від характеру руйнувань будинків і споруд, аварій комунальних, енергетичних і технологічних мереж та ступеню радіоактивного і хімічного зараження території об'єкту, пожеж і інших умов, що впливають на дії формувань.
В першу чергу проводяться роботи з улаштування проїздів та проходів до зруйнованих будинків, пошкоджених і зруйнованих захисних споруд, для забезпечення проведення рятувальних робіт.
Проїзди улаштовуються шириною 3-3,5 м для одностороннього та 6-6,5 м для двостороннього руху. При цьому при односторонньому русі через кожні 150-200 м робляться роз'їзди довжиною 15-20 м.
Для улаштування проїздів (проходів) використовуються формування механізації, які мають автокрани і бульдозери. Надані протипожежні формування вирушають до ділянок (об'єктів) робіт одночасно з ними і приступають до локалізації та гасінні пожеж там, де знаходяться люди (біля входів в захисні споруди в напрямках вводу формувань, на шляхах евакуації уражених).
Рятуванням людей, що опинилися у зруйнованих і завалених сховищах, з-під завалів, пошкоджених і палаючих будинків, займаються, як правило, військові частини та формування ЦО. Але до цієї роботи залучаються також і все працездатне населення.
Пошук і рятування людей починається відразу після вводу рятувальних груп на ділянку (об'єкт)робот за даними розвідки.
Особовий склад формувань розшукує сховища і укриття, встановлює зв'язок з тими, що укриваються в захисних спорудах, використовуючи засоби зв'язку, що збереглися, повітрозабірні канали або при необхідності проробляють отвори в стіні або перекритті.
При розкриванні сховища використовуються різні способи в залежності від його конструкції і характеру завалу.
Поряд з цим при пошуку людей в районі проведення інженерних і аварійно-технічних робіт обслідують різні підвальні приміщення, дорожні споруди, зовнішні віконні та сходинкові приямки, простори біля стін нижніх поверхів будинків.
Пошук людей проводиться: шляхом оклику, пошуковими собаками, спеціальною апаратурою, призначеною для глибинного прослуховування.
При розборі завалу треба діяти обережно, в першу чергу намагаючись звільнити голову і груди постраждалого.
Винос уражених людей крізь улаштований прохід може здійснюватися різними способами: на руках, плащах, брезенті, плівці, ковдрі, волоком, за допомогою носилок та ін.
Людям надають першу медичну допомогу і зосереджують у безпечних районах.
Інші невідкладні роботи з локалізації і усунення аварій та пошкоджень, котрі заважають проведенню рятувальних робіт і можуть викликати нові аварії та ураження людей, проводяться як правило, ланками формувань по водопровідним, каналізаційним, електричним, газовим, тепловим та сантехнічним мережам.
Основний спосіб локалізації аварій і пошкоджень на комунально-енергетичних і технологічних мережах - відключення зруйнованих ділянок і стояків в будинках (використовуючи засувки в оглядових колодязях, які збереглися та запірні вентилі в підвалах).
Для відновлення водопостачання з метою гасіння пожеж - використовуються запасні та водонапірні резервуари, відновлюються насосні станції та свердловини.
При пошкодженні системи теплопостачання усередині будинків та загрозі ураження людей гарячою водою, паром або гарячим повітрям відключають її від мережі засувками на вводах в будинок або проводять ремонт або заміну трубопроводів.
Усунення аварій на газових мережах здійснюється відключенням окремих ділянок на газорозподільних і газгольдерних станціях, а також за допомогою запірних пристроїв та спеціальних клинових засувок або гідрозасувок (за межами будинків).
Газові труби (зрізи або розриви) низького тиску заробляють пробками і обмазують сирою глиною або обмотують листовою гумою. Тріщини на трубах обмотують щільним (брезентовим) бинтом або листовою гумою з накладанням хомутів.
При загоранні газу знижується його тиск у мережі і полум'я гаситься піском, землею та глиною. Усі роботи з усунення газових аварій проводяться в ізолюючих протигазах і з використанням вибухобезпечних ламп.
Аварії на електромережах усуваються тільки після їх відключення (виключенням рубильників на вводах у будинки, роз'єднанням запобіжників, перерізанням проводів підвідної мережі).
При проведенні електроробіт ділянка мережі заземляється з двох сторін. Аварії на каналізаційних мережах ліквідовуються відключенням пошкоджених ділянок та відводом стічних вод.
Невідкладні роботи у випадку руйнування технологічних трубопроводів проводяться з метою попередження вибухів та пожеж (шляхом відключення насосів підтримуючих тиск, перекриванням трубопроводів).
Руйнування конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом при проведенні рятувальних робіт здійснюють за допомогою лебідки і троса, троса і трактора або вибухівки. Укріплення стін проводиться шляхом установлення різних підпорок, балок і т.д.
3. Робота керівника (командира формування ЦО) по організації
та проведенню РНР
3.1 Приведення формувань ЦО в готовність
На основі вказівок вищестоящих начальників командир формування і його штаб розробляють план приведення формування у готовність. У плані визначається:
• порядок оповіщення формування в робочий і неробочий час;
• місце і час збору особового складу, місце та терміни видачі йому табельного майна й інших матеріальних засобів:
• порядок висування і термін прибуття в район збору (розта шування) чи проведення робіт;
• порядок управління формуванням у періоди збору, приве дення його в готовність і висування в район зосередження чи район робіт;
• організація комендантської служби;
• порядок матеріального і технічного обслуговування.
Місце збору формування звичайно встановлюється на тери торії ОГД. Район збору формувань призначається, як правило, на шляху висування в заміську зону чи до району майбутніх робіт. У район збору формування прибувають у повній готовності до ви конання завдань, маючи потрібну техніку, автотранспорт, прила ди, 3І3, інструмент та інші засоби матеріального забезпечення. Час, затрачуваний на зосередження в районі збору, включається у вста новлений термін готовності.
З отриманням сигналу оповіщення командир формування зобов'язаний в найкоротший час прибути до місця збору, доповісти начальнику ЦО або начальнику штабу ЦО, уточнити завдання, задіяти схему оповіщення особового складу. Після прибуття особового складу організувати видачу ЗІЗ, табельного майна, забезпечити своєчасне прибуття і приведення в готовність закріпленої техніки і транспорту, уточнити порядок дії особового складу на випадок збору і висунення на ділянку робіт або заміську зону.
Завдання на дію формування в осередку ураження командир одержує від начальника ЦО або через штаб.
3.2 Послідовність роботи керівника по організації і проведенню РНР
Одержавши завдання, командир формування усвідомлює його, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає усний наказ, організує взаємодію, матеріально-технічне забезпечення та управління.
Усвідомлюючи завдання, командир формування повинен зрозуміти мету майбутніх дій, задум старшого начальника, завдання, місце та роль свого формування у виконанні загального завдання.
Зрозумівши завдання, командир формування визначає заходи, які потрібно негайно вжити для підготовки виконання отриманого завдання, організує розвідку, віддає попереднє розпорядження для орієнтування підлеглих про майбутні дії та готує необхідні дані для прийняття рішення.
При оцінці обстановки командир вивчає та оцінює:
- характер руйнувань, пожеж та заражень в районі робіт, характер та обсяг майбутніх робіт ;
- радіаційну, хімічну, біологічну (епідемічну) обстановку та її вплив на виконання завдання;
- стан та можливості свого формування, наданих сил та засобів;
- характер місцевості, стан погоди, пору року та доби.
В результаті усвідомлення задачі та оцінки обстановки командир формування приймає рішення, в якому визначає:
- який обсяг по видам рятувальних та інших невідкладних робіт необхідно виконати підлеглим підрозділам і на якій ділянці зосередити основні зусилля;
- послідовність виконання робіт, розподіл сил та засобів підсилення;
- завдання підлеглим та наданим формуванням, способи та терміни їх виконання;
- порядок висунення в район дій;
- порядок взаємодії і зв'язку;
- заходи по забезпеченню та організації управління.
Накази та розпорядження висловлюються коротко. Їх зміст не повинен допускати різні тлумачення; включати до них потрібно тільки ті дані, які необхідні підлеглим для організації виконання завдань.
Завдання треба ставити у першу чергу тим формуванням, які виконують головні задачі, починають діяти першими, або тим, які потребують більше часу для підготовки.
В наказі командир вказує:
- ситуацію в районі робіт;
- завдання свого формування та, якщо необхідно, завдання сусідів;
- завдання підлеглим формуванням, а також наданим формуванням служб забезпечення;
- місця розташування пунктів медичної допомоги, шляхи та порядок евакуації уражених;
- дози радіаційного опромінення особового складу, які встановлені на період виконання завдання;
- час початку робіт, своє місце перебування та місце перебування заступника.
При постановці завдання командир вказує :
- рятувальним формуванням - засоби підсилення, ділянки пошуку уражених та порядок надання їм першої медичної допомоги та винесення до місця посадки, де і які розвернути або відкрити захисні споруди, місця посадки уражених на транспорт, маршрут та порядок руху;
- формуванням механізації - підсилення особовим складом, де і до якого часу улаштувати проїзди та проходи, завалити (закріпити) конструкції, що погрожують завалом; де, в якому обсязі, та до якого часу зробити роботи по розкриттю захисних споруд, маршрут та порядок руху;
- протипожежним формуванням - об'єкти та способи локалізації (гасіння) пожеж; місця розгортання протипожежних засобів та отримання води; маршрут та порядок руху;
- формуванням знезаражування - ділянки, які підлягають знезаражуванню; ширину дезактивовуваних (дегазовуваних) проїздів (проходів) та щільність розливу дезактивуючих розчинів; способи, обсяг та послідовність робіт; місця та порядок перезарядження машин; порядок визначення знезаражених ділянок і споруд; пункт збору після виконання завдання; маршрут та порядок руху;
- медичним формуванням - місця розгортання формувань; ділянки проведення робіт по розшуку та наданню медичної допомоги ураженим; порядок прийому, реєстрації та сортування потерпілих по ступеню ураження та обсягу медичної допомоги у формуваннях; порядок підготовки та евакуації потерпілих; місця посадки їх на транспорт і маршрути виносу, місця надання першої лікарської допомоги та тимчасової госпіталізації нетранспортабельних хворих; маршрут та порядок руху;
- аварійно-технічним формуванням - засоби підсилення, порядок розшуку та усунення аварій на комунальних і технологічних мережах (водопроводу, газу, теплопостачання, електромереж), заходи безпеки; порядок дій після виконання завдання; маршрут та порядок руху до місць робіт.
Контрольні питання:
Які роботи відносяться до рятувальних?
Які роботи відносяться до невідкладних?
Які сили використовуються для створення угрупувань ЦО на ОГД, в місті, районі?
Які машини та механізми використовуються для проведення РНР?
Який зміст РНР при розкритті сховищ?
Який зміст РНР при ліквідації аварії на комунально-енергетичних мережах?
Зміст плану приведення формувань ЦО у готовність.
Що вивчає командир формування при оцінці обстановки перед проведенням РНР?
Зміст рішення, яке приймає командир формування перед проведенням РНР?
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора