Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Область застосування мікропроцесорної техніки.
Побутова техніка;
ПК які використовуються в побуті, наукових дослідженнях, на виробництві та інших сферах;
Системи управління технологічними процесами;
Інформаційно вимірювальна техніка;
Технічні системи загального призначення (військова техніка, авіція, бортрві комп’ютери).
Системи зв’язку.
Елементною базою мікроароцесорних систем є н/п пристрої.
Основні властивості.
Програмованість мікропроцесора;
Малі габарити;
Ціна;
Надійність.
Класифікація мікропроцесорів.
Універсальність програмованого процесу для ЕОМ.
Високоінтегрованість однокристального мікропроцесора для систем обробки та керувань;
Однокристальні мікро-ЕОМ , використовується для проектування вбудованих мікропроцесорних систем;
Сигнальні процесори;
Мультимедійні;
Трансп’ютери;
Нейропроцесори.
характеристики
Основні характеристики мікропроцесорів.
Відповідність характеристик мікропроцесорів для реалізації функціональних можливостей мікропроцесорних систем;
Конструеторсько-технологічні характеристики:
а) пристрої для лабораторної експлуатації (0 – +70С)
б) індустріальний варіант (-40 – +70С)
в) військовий варіант (-55 – +85С)
г) автомобільний (-55 – +125С)
Ееономічні параметри.
Основні технічні характеристики мікропроцесорних систем.
Внутрішня структура процесора, яка відображає основні функції вузлів мікропроцесора;
Робоча частота ядра (max, min, номінальна);
Розрядність мікропроцесора;
Напруга живлення;
Програмна модель (відображає характеристики засобів які доступні програмісту для розробки програмного забеспечення):
структура пам’яті (програмна пам’ять, пам’ять користувача, оперативна пам’ять даних, адресний простір);
програмнодоступні регістри ядра та переферії комп’ютера;
характеристика системи команд.
Програмна модель міеропроцесора.
Програмна модель – це засоби які представлені програмісту для реалізації програм.
Структура адресного простору різних процесорів є різною. (Для прикладу наведемо програмну модель процесора Intel)
OF – переповнення розрядної сітки;
DF – визначає напрям обробки ланцюжків даних;
IF – дозвіл переривання (цей біт дозволяє або забороняє масковані переривання які поступають по лініях INT);
TF – признак покрокового режиму виконання команди (TF=’1’ – після виконання кожної команди відбувається переривання на трасування програми);
SF – біт знаку;
ZF – признак нуля;
AF – перенос із тетради при виконанні операцій десяткової арифметики;
PF – признак парності (встановлюється при парній кількості ‘1’ в байті);
CF – перенос із старшого розряду.
Одержання фізичної адреси.
SFR – спеціальні функціональні регістри (це група регістрів які задають відповідні режими функціонування ядра).