Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Міжнародні економічні відносини в умовах ринкового господарства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Міжнародні економічні відносини
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Література
Киреев. Международная экономика.
Бураковський. Теорія міжнародної торгівлі.
Линдерт. Экономика мирохозяйственных связей.
Філіпенко, Рут. Міжнародна торгівля та інвестиції.
Мишель Пебро. Международные экономические, валютные и финансовые отношения.
МЭО/ под ред. Жукова.
МЕВ/ під ред. Філіпенко.
Лекція-1
Міжнародні економічні відносини в умовах ринкового господарства.
Міжнародні економічні відносини – це система господарських зв'язків між національними економіками окремих країн або відповідними суб'єктами господарювання.
МЕВ знаходять свій практичний вираз у:
Обміні товарів і послуг
Науково-технічних зв'язках
Валютно-фінансових та кредитних зв'язках
Інвестиційних зв'язках
Інформаційних зв'язках
Основою міжнародних економічних відносин є міжнародний поділ праці.
Форми міжнародних економічних відносин:
міжнародна торгівля
міжнародний рух капіталу
міжнародний рух робочої сили
міжнародні науково-технічні зв'язки
міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини
міжнародні інформаційні зв'язки
Міжнародний поділ праці є найвищою формою поділу суспільної праці. Ця форма, що переросла межі національних економік і веде до спеціалізації окремих країн на виробництві тих чи інших видів продукції і до взаємного обміну цими товарами.
На сучасному етапі міжнародний поділ праці відображає з одного боку – рівень інтернаціоналізації продуктивних сил суспільства, ступінь розвитку цих сил; з іншого боку – визначає процес глобалізації економічних зв'язків, формування об'єктивних основ інтернаціоналізації виробничих відносин.
Міжнародний поділ праці:
загальний
частковий
одиничний
Міжнародний поділ праці має такий пряв як:
спеціалізація
кооперація
Спеціалізація передбачає спеціалізацію окремих підприємств на виробництво товарів однієї галузі та спеціалізацію окремих вузлів, деталей.
Міжнародна спеціалізація та кооперація бувають:
міжгалузева
внутрішньогалузева
Міжнародна спеціалізація буває:
Предметна (випуск готової продукції)
По детальна/по вузлова (випуск вузлів, компонентів, деталей)
Технологічна (спеціалізація на окремих стадіях виробничого процесу)
МЕВ являються однією зі сфер ринкового господарства. Властивості:
В основі знаходиться МПП та міжнародний обмін товарами і послугами, інформацією тощо.
Суб'єкти МЕВ економічно відокремлені, а це об'єктивно веде до того, що МЕВ мають товарно-грошовий характер.
В МЕВ діють закони попиту і пропозиції, а також закони вільного ціноутворення, а ці закони є основою ринкового господарства.
Світові ринки, як і національні, характеризуються конкуренцією товарів та послуг між продавцями та покупцями.
Міжнародна торгівля веде до існування світових товарних ринків, на них здійснюються операції купівлі-продажі товарів і послуг і ці операції носять системний характер.
Існує світовий фінансовий ринок, функціонує міжнародна валютно-фінансова система.
МЕВ мають власну інфраструктуру, мають власні інститути, що займаються регулюванням МЕВ.
Суб'єктами сучасних МЕВ є:
міжнародні економічні організації
регіональні економічні організації
держава
ТНК, підприємства, фірми
Рівні здійснення МЕВ:
Міжнародний (мегарівень)
Регіональний (метарівень)
Державний (макрорівень)
Підприємства (мікрорівень)
Властивості МЕВ на сучасному етапі:
Зростання взаємозалежності між економіками країн
Інтернаціоналізація виробництва, обміну, споживання
Транс націоналізація
Глобалізація
Регіоналізація
В 1995 році темпи зростання міжнародної торгівлі складали 10%. В 1999 році обсяг світового експорту у міжнародній торгівлі наблизився до 6 трл. доларів. Зміни в структурі міжнародної торгівлі: на середину ХХ століття 50% готової продукції і 50% сировини експортувалось закордон, зараз – 70% готової продукції і 30% сировини. Під впливом НТР і на основі одиничного поділу праці збільшилась товарна номенклатура міжнародної торгівлі – 30 млн. товарів. А також мала місце інтелектуалізація міжнародної торгівлі. В експорті промислово-розвинутих країн зросла питома вага високотехнологічної продукції (22% - США, Швейцарія; 15% - Німеччина, Франція).
Збільшилась міжнародна торгівля послугами. Її питома вага 21% в світовому експорті товарів та послуг. В 1998 році експорт послуг склав 1 трл. 400 млрд. доларів США (1970 рік – 80 млрд. доларів). В США на послуги припадає 40% експорту послуг, у Великобританії – 46%.
68% світової торгівлі припадає на промислово розвинуті країни, 32% - на країни, що розвиваються, 5% - на країни з перехідною економікою, 17% - НІК. З цих 68% на США припадає 12%, на Західну Європу – 40-42%
Транснаціоналізація МЕВ – це посилення інтеграційних процесів під впливом глобальних операцій ТНК (близько 50 тис. штук).
В міжнародній торгівлі 1/3 припадає на ТНК; 2/3 ПЗІ – відбуваються за рахунок ТНК. В 1998 році обсяг ПЗІ приблизився до 800 млрд. доларів; в 1995 році – 350 млрд. доларів. На долю ТНК промислово розвинутих країн. 2/3 експорту ПРК припадає на ТНК.
В 1998 році в світі нараховувалося 60 000 ТНК. Вони мали 508 тис. закордонних підприємств. Найбільшими корпораціями в світі у 1998 році були:
General Electric – загальні активи становили 304 млрд. доларів, із них 97,4 млрд. доларів.
Ford Motors – 275 млрд. доларів, закордонні активи 72,5 млрд. доларів.
Royal Dutch Shell – сумарні активи 115 млрд. доларів, закордонні активи – 70 млрд.
Серед цієї сотні лише 2 належать країнам, що розвиваються: Daewoo та Petroleo de Venezuela.
Лекція-2
Класична теорія міжнародної торгівлі.
Меркантилізм як предтеча класичної теорії міжнародної торгівлі. Модель Девіда Х'юма.
Теорія абсолютних переваг Адама Сміта.
Нація в умовах автаркії.
Теорія порівняльних переваг Давіда Рікардо.
Міжнародна торгівля – це історично перша форма МЕВ. Теорія міжнародної торгівлі пояснює два питання: чому нації торгують між собою і який виграш вони мають.
Першою теорією, яка зробила великий крок в розвиток вчення про міжнародну торгівлю, був меркантилізм. Появі цієї теорії сприяли:
Великі Географічні відкриття, що привело до появи нових земель, колоній,
на нових землях було знайдено великі запаси золота;
на зміну феодальним відносинам в 17 столітті прийшли капіталістичні відносини.
В тих історичних умовах необхідна була теорія, яка б змогла пояснити можливість існування суспільства в умовах самозадоволення своїх потреб. Представники: Томас Ман, Уільям Петі, Жан Батіст Кольберт.
Постулати меркантилізму:
Меркантилісти дотримувались статичного погляду на світ, який на їх думку має лише обмежену кількість багатства. Тому багатство однієї країни могло збільшуватись лише за рахунок іншої держави.
Економічна система складається з 3-х секторів: виробничий сектор, сільськогосподарський сектор, колонії.
Вирішальну роль серед усіх верств суспільства відіграють торгівці.
Вирішальний фактор виробництва – праця (тобто меркантилісти були початківцями трудової теорії вартості).
Багатство країни визначається обсягом грошей (золото, дорогоцінні вироби), які вона має, таким чином кожна нація має проводити таку економічну політику, яка б сприяла накопиченню золота, срібла та інших дорогоцінних металів.
Для зміцнення своїх позицій держава повинна:
підтримувати постійно позитивний торговельний баланс, тому що експорт забезпечує надходження золота в країну, що в свою чергу збільшує виробництво та зайнятість;
регулювати зовнішню торгівлю з метою обмежувати імпорт та збільшувати експорт;
обмежувати експорт з країни сировини та дозволяти імпорт дефіцитної сировини з метою підтримання низьких цін на експортну продукцію;
заборонити колоніям мати власні торговельні відносини з іншими країнами окрім метрополії.
Національна економіка функціонує в умовах неповної зайнятості, тому збільшення пропозиції грошей (приток золота в країну) сприяє не стільки інфляції, скільки зростанню рівня виробництва та зайнятості.
Меркантилістів критикують за те, що вони вважають зовнішню торгівлю “грою з нульовою сумою” – оскільки виграш однієї країни означає програш іншої, то загальна сума виграшів та програшів всіх країн дорівнює нулю.
Девід Х’юм поставив погляди меркантилістів під сумнів. По-перше, казав він, кількість золота та срібла не має вирішального значення для економічного розвитку країни. По-друге, в довготерміновому плані країна не може постійно мати позитивне сальдо торговельного балансу.
Девід Х’юм розробив модель “ціни золотопотоків”, яка ставить під сумнів можливість постійно позитивного торгового балансу. Ця модель мала декілька припущень:
наявність прямої залежності між кількістю грошей в обігу та рівнем цін (пізніше ця теорія отримала назву кількісна теорія грошей);
повна зайнятість в кожній країні;
попит на торговельні товари еластичний по ціні;
доскональна конкуренція на ринку товарів та факторів виробництва;
національні валюти вільно обертаються в золото та навпаки.
Теорія абсолютних переваг Адама Сміта.
Ця теорія була розроблена і описана в 1776 році в роботі “Дослідження про природу та причини багатства націй”. В ній вперше доводиться, що багатство націй не залежить від кількості золота та срібла, які вона має, а від її спроможності виробляти товари та послуги. Згідно з цим основне завдання держави полягає в тому, щоб розвивати виробництво за рахунок поділу праці та кооперації. Найкращим чином держава це може зробити, якщо не буде втручатися в економіку (принцип “лесе-фер”).
Теорія Адама Сміта має такі припущення:
праця являє собою єдиний фактор виробництва;
має місце повна зайнятість (тобто всі ресурси, як має та чи інша країна, використовуються повністю);
в міжнародній торгівлі беруть участь тільки дві країни, які торгують між собою тільки двома товарами;
витрати виробництва залишаються постійними, а їх зниження збільшує попит на товар;
ціна одного товару відображена кількістю праці, яку необхідно витратити для виробництва одиниці іншого товару;
транспортні витрати дорівнюються нулю;
зовнішня торгівля вільна від обмежень та регламентацій.
Країна експортує ті товари, які виробляються з найменшими витратами, тобто вона має абсолютну перевагу в виробництві даного товару, і імпортує ті товари, які виробляються іншою країною з найменшими витратами, тобто інша країна має абсолютну перевагу в виробництві другого товару.
Для доведення своєї теорії Адам Сміт використав такий приклад:
Отже в Англії 1 галон вина обмінюється на 4 ярди сукна (або 1 ярд сукна = ¼ галони вина), а в Португалії 1 галон вина = 1,5 ярдів сукна (або 1 ярд сукна дорівнює 2/3 галона вина).
Отже на світовому ринку встановлюється співвідношення 1 галон вина = 3 ярди сукна. Зрозуміло, що Англії вигідніше спеціалізуватись на сукні, а Португалії – на вині.
Висновок: кожна країна виграє від міжнародного обміну, оскільки вона обов’язково має певну абсолютну перевагу у виробництві того чи іншого товару.
Держава в умовах автаркії
Автаркія – це стан економіки, при якому задоволення потреб споживачів забезпечується виключно за рахунок національного виробництва, а обмін з іншими країнами практично відсутній (приклад – Албанія до початку 90-х років).
В умовах автаркії національні виробники повинні виробляти стільки товарів і послуг, щоб повністю задовольнити потреби споживачів. Це означає, що всі економічні рішення в умовах автаркії стосуються як виробництва товару, так і його споживання. Аналіз економіки в умовах автаркії поділяється на 3 аспекти:
виробництво,
споживання,
рівновага в умовах автаркії.
1. Виробництво в умовах автаркії. Скористаймося кривою трансформації виробничих потужностей. Ця крива характеризує всі можливі комбінації виробництва товарів при наявній кількості та структурі ресурсів та незмінною технологією. Вхідні дані: кількість ресурсів, які має країна, і технологія виробництва – тобто спосіб перетворення певної кількості ресурсів на певну кількість товарів. Нахил кривої трансформації виробничих потужностей визначається граничної нормою трансформації (MRT – marginal rate of transformation).
L – показує кількість ресурсів
alx, aly – технологія виробництва (ресурсний коефіцієнт)
EMBED Equation.3 - країни повністю спеціалізуються на виробництві товару х та у відповідно.
Оскільки країна має тільки один ресурс для виробництва, то відмова від виробництва одного товару приведе до вивільнення al одиниць праці. Для того, щоб зросло виробництво товару х потрібно відмовитись від EMBED Equation.3 одиниць праці.
EMBED Equation.3 - гранична норма трансформації.
Гранична норма трансформації характеризує можливості перетворення товару х на товар у шляхом переміщення праці з галузі виробництва товару х в галузь виробництва товару у. Гранична норма трансформації визначає нахил кривої трансформації виробничих можливостей. Граничну норму трансформації ще називають альтернативною вартістю товару.
EMBED Word.Picture.8
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Мінус означає, що для збільшення виробництва одного товару ми повинні зменшувати виробництво іншого.
Дуже часто класичну модель називають моделлю постійних витрат виробництва.
2. Споживання в умовах автаркії. Рівень задоволення потреб споживачів (або корисність) визначається кількістю товару X і Y, які може придбати споживач. Графічно забезпечення постійного рівня споживання зображується за допомогою кривих байдужості.
EMBED Word.Picture.8
Крива байдужості – це геометричне місце точок, кожна з яких являє собою таку комбінацію товарів х та у, що споживачам байдуже яку з них вибрати. Крива байдужості показує альтернативні набори двох товарів, які забезпечують один і той же рівень задоволення споживачів.
В точці D рівень задоволення більш високий .
Нахил кривої байдужості визначається граничною нормою заміщення (MRS – marginal rate of substitution). Гранична норма заміщення показує кількість товару Y, від якого відмовляються для збільшення споживання товару X на 1 одиницю, так, щоб рівень задоволення потреб споживача не змінився.
Криві байдужості мають 4 властивості:
Всі криві байдужості мають спадаючу форму зліва-направо.
Крива байдужості завжди опукла по відношенню до початку координат: чим більше товару X ми використовуємо, тим кориснішим стає товар Y.
Криві байдужості ніколи не перетинаються: рівень споживання товару X та Y можуть визначатися точкою, яка може належати лише одній кривій байдужості.
Чим вище по відношенню до початку координат знаходиться крива байдужості, тим вищий рівень корисності вона характеризує.
Доведення кривих байдужості:
Спадаючий вид кривої. Криві байдужості мають вигляд спадаючої кривої через те, що як продукт А, так і продукт В мають корисність для споживача. Природно, що рухаючись зверху вниз покупець споживає більше продукту В, тим самим збільшуючи для себе сукупну корисність, відповідно, для зменшення сукупної корисності на таку ж величину споживач повинен відмовитись від деякої кількості продукту А. Інакше кажучи, чим більше В, тим менше А, тобто між цими продуктами існує зворотній зв’язок. А будь-яка крива, що відображує зворотній зв’язок змінних, має спадаючий вид.
Опуклість відносно початку координат. Нахил кривої байдужості відображує величину граничної норми заміщення (MRS), оскільки він відображує, в якій мірі споживач готовий замінити один товар іншим так, щоб отримати при цьому те саме задоволення потреби. Нахил кривої, що зменшується, говорить про те, що готовність споживача до заміщення товару А товаром В зменшується з переміщенням вниз по цій кривій. Опуклість же кривої, або зменшення MRS, пояснюється тим, що суб'єктивна готовність споживача до заміщення продукту А продуктом В (або навпаки) залежить від початкових кількостей цих продуктів. Якщо в наявності є велика кількість продукту А і дуже мало В, це означає, що В має високу граничну корисність, в той час як А є менш цінним (тобто його гранична корисність є низькою). Звідси випливає, що споживач відмовиться від значної кількості продукту А для того, щоб отримати більшу кількість продукту В. Взагалі, чим більша кількість продукту А , тим меншу корисність він має (аналогічно для В). Це означає, що рухаючись вниз по кривій байдужості, споживач буде готовий відмовитись від все меншої кількості одного продукту в обмін на інший. В результаті отримуємо криву зі спадаючим нахилом, тобто опуклу по відношенню до початку координат.
Криві байдужості ніколи не перетинаються. За своїм визначенням кожна крива байдужості відповідає певному рівню задоволення споживача. Припустимо, що криві байдужості перетинаються. Тоді принаймні дві криві мають спільну точку, яка показує однаковий рівень задоволення, що й суперечить власне визначенню.
Чим вище по відношенню до початку координат знаходиться крива байдужості, тим вищий рівень корисності вона характеризує. Це легко довести, якщо провести пряму в першу чверть від початку координат. Ми побачимо, що точки її перетину з кожною наступною кривою відповідають більшій кількості як товару А, так і товару В і, відповідно, більшому значенню сукупної корисності.
EMBED Word.Picture.8
3. Рівновага. Для того, щоб показати рівновагу в умовах автаркії, об’єднаймо криві байдужості та трансформації. Економіка буде знаходитись в рівновазі, якщо крива трансформації і крива байдужості мають одну спільну точку.
EMBED Word.Picture.8
Точка Е – точка рівноваги – показує найвищий рівень корисності, який можна досягти при наявних структурі та кількості ресурсів в країні. В точці Е виробництво характеризується таким розподілом ресурсів між галузями, які випускають товари X та Y, який забезпечує максимальний рівень корисності з точки зору споживача.
MRT (гранична норма трансформації)=MRS (гранична норма заміщення)
В умовах автаркії можливості виробників і можливості споживачів ідентичні: скільки виробляємо, стільки і споживаємо. Крім того, в умовах автаркії пряма MRT є лінією відносних цін і називається автаркічною ціною. Один і той же нахил кривих визначає альтернативну вартість товару. А так як ми маємо ринок досконалої конкуренції, то ціна товару дорівнює витратам.
EMBED Equation.3 , де
MCx, MCy - граничні витрати.
Px, Py – ціна.
В класичній теорії міжнародної торгівлі лінія цін співпадає з кривою трансформації виробничих можливостей, так як класична теорія використовує поняття “постійні витрати виробництва”.
Модель порівняльних переваг Д. Рікардо
Давід Рікардо писав, що країни отримують виграш від міжнародної торгівлі у тому випадку, коли вона не має абсолютних переваг.
Теорія порівняльних переваг: Країна отримує прибуток від зовнішньої торгівлі, експортуючи товари, в виробництві яких ця країна має свою найбільшу відносну перевагу, а імпортує ті товари, у виробництві яких вона має найменшу відносну перевагу.
Основні припущення теорії порівняльних переваг:
У виробничому процесі використовується один ресурс – праця; кожна країна має фіксовану кількість ресурсів і всі ресурси ідентичні.
Фактори виробництва вільно рухаються між галузями (ціни на ресурси однакові).
Відсутність руху факторів виробництва між країнами. Внаслідок цього їхня ціна, очевидно, буде різною в різних країнах, а це є основою для розвитку міжнародної торгівлі.
Теорія порівняльних переваг базується на трудовій теорії вартості (відносна вартість продукту визначається кількістю праці, витраченої на його виготовлення).
Кожна країна використовує різні технології виробництва, але технологічний рівень виробництва залишається незмінним для кожної країни.
Виробництво товарів характеризується постійними видатками незалежно від обсягу виробництва товару, на кожну одиницю товару витрачається одна й та ж кількість праці.
Має місце повна зайнятість.
Ринок кожної країни функціонує при доскональній конкуренції.
Відсутність торгівельних бар'єрів між країнами.
Транспортні видатки (як внутрішні, так і зовнішні) дорівнюють нулю.
Світове господарство представлене двома країнами, які обмінюються двома товарами.
Приклад
Росія та Україна виробляють сукно та пшеницю.
Україна: 1 бушель пшениці = ½ ярда сукна; 1 ярд сукна = 2 бушелі пшениці.
Росія: 1 бушель пшениці = 1,5 ярда сукна; 1 ярд сукна = 0, 66 бушелі пшениці.
Україні вигідно експортувати пшеницю до Росії. Росії вигідніше експортувати сукно. Припустимо, що світові ціни на сукно та пшеницю встановлені у такому співвідношенні: 1 бушель пшениці = 1 ярд сукна. Тоді, Україні вигідно спеціалізуватися на пшениці, а Росії – на сукні.
Висновок. Коли виробництво характеризується різними затратами праці – це означає, що внутрішні альтернативні вартості або внутрішнє співвідношення цін до початку міжнародної торгівлі також різні.
Теорема порівняльних переваг:
EMBED Equation.3 - країна А має порівняльну перевагу у виробництві товару х.
Спеціалізація виробництва на основі принципу порівняльних переваг.
EMBED Word.Picture.8 EMBED Word.Picture.8
Sa – повна спеціалізація країни А на виробництві товару Х
Sb – повна спеціалізація країни В на виробництві товару Y
Рівновага в умовах вільної торгівлі
EMBED Word.Picture.8 EMBED Word.Picture.8
Головною умовою для розвитку міжнародної торгівлі будуть різні відносні внутрішні ціни на товари в обох країнах.
EMBED Equation.3 - умови, щоб країна А експортувала товар Х.
EMBED Equation.3 - умова, щоб країна В експортувала товар У.
Перший графік
SA – точка повної спеціалізації
DA – економічна рівновага в країні А в умовах автаркії
Якщо відносна світова ціна на товар х більша ніж відносна внутрішня ціна на товар х в країні А, то ця країна буде зацікавлена в зміцненні структури виробництва.
SACA –лінія світових цін.
OSA – кількість виробництва товару х.
ОК – споживання.
КСА – рівень споживання товару у в країні А.
KSA – експорт товару х.
SAKCA – торговий трикутник країни А (показує обсяги експорту і імпорту країни). У випадку міжнародної торгівлі змінюється структура виробництва країни А і збільшується споживання.
Другий графік
SB - максимальний рівень виробництва товару у в умовах вільної торгівлі
DB – споживання в умовах автаркії
OSB – рівень виробництва товару у в країні В (рівень виробництва товару х дорівнює нулю).
СВ – рівень споживання.
OR – рівень споживання товару у.
ON – рівень споживання товару х.
RSB - експорт товару у.
RCB – імпорт товару х.
SBRCB – торгівельний трикутник країни В.
Давід Рікардо писав, що співвідношення цін на світовому ринку повинно задовольняти наступну умову: рівноважні умови міжнародної торгівлі мають забезпечити збалансованість торгівельних потоків між країнами. Вартість обсягу експорту країни А дорівнюють вартості обсягу імпорту країни В і навпаки.
Правило Вальрасса:
Імпорт – експорт + чисті платежі дивіденди = чисті активи країн.
Чисті активи країн = активи нерезидентів – активи закордоном.
Графік. Відносні світові ціни після вступу у міжнародну торгівлю.
EMBED Word.Picture.8
Q1 – обсяг виробництва товару 1 країною І
Q2 – обсяг виробництва товару 2 країною І
Q’1 – обсяг виробництва товару 1 країною ІІ
Q’2 – обсяг виробництва товару 2 країною ІІ
Міль: відносна ціна на світовому ринку на товар буде знаходитись між відносними внутрішніми цінами на цей товар у країнах.
EMBED Equation.3
Припустимо, що перша країна має відносну перевагу у виготовленні першого товару: EMBED Equation.3 і RD – відносний попит на товар, а RS – відносна його пропозиція. Відносна пропозиція першого товару залежить від відносних цін та відносної світової ціни. Теоретично можливо декілька варіантів.
Якщо світова ціна менша ніж відносна ціна на цей товар в першій країні, то цей товар взагалі не буде вироблятися, бо продавати його з прибутком нема куди, адже в світі лише дві країни. Обидві країни будуть спеціалізуватися на виробництві другого товару. (Графік відносно пропозиції товару 1 відсутній).
Якщо відносна світова ціна на товар 1 дорівнює його відносній ціні в країна І, то це означає, що працівники в країні І отримують таку ж ціну за товар 1, як і за товар 2. тому їм все одно, який з двох товарів виробляти. (Нижня горизонтальна частина графіка відносної пропозиції RS.) Країна І вироблятиме товари 1 і 2, а країна ІІ – товар 2.
Якщо відносна світова ціна на товар 1 більша його відносної ціни в країні І, то остання буде спеціалізуватися на виробництві товару 1. В той же час, доки світова відносна ціна товару 1 менша його відносної ціни в країні ІІ, країна ІІ буде спеціалізуватися на виробництві товару 2 (вертикальна частина кривої відносної пропозиції RS). Оскільки кількість трудових ресурсів в кожній країні обмежена, то при спеціалізації країни І на виробництві товару 1 обсяг його виробництва складає EMBED Equation.3 і при спеціалізації країни ІІ на товарі 2 обсяг його виробництва складає EMBED Equation.3 . Тому, відносний обсяг світової пропозиції першого товару складає EMBED Equation.3 .
Якщо відносна світова ціна товару 1 дорівнює його відносній ціні в країні ІІ, то країні ІІ байдуже, який товар виробляти : і за товар 1, і за товар 2 вона отримає рівну ціну (верхня горизонтальна частина відносної пропозиції). Країна І спеціалізується на виробництві товару 1, ІІ країна – на товарах 1 і 2.
Якщо відносна світова ціна товару 1 більша за його відносну ціну в країні ІІ і тим паче вища ніж в країні І, то обидві країни будуть спеціалізуватися на виробництві тільки товару 1, а товар 2 взагалі не буде вироблятися. Графік відносної пропозиції товару 1 прагне до нескінченності.
Таким чином крива відносної пропозиції являє собою лінію з двома горизонтальними відрізками, на яких відносна світова ціна дорівнює відносним внутрішнім цінам, і одним вертикальним відрізком, який показує, що обидві країни спеціалізуються на виробництві одного з товарів (ІІ країна – 2 товар, І країна – товар 1).
Крива відносного попиту показує ефект заміщення одного товару другим. Чим більше зростає крива пропозиції, тим менше купують товар. Якщо відносний попит перетинає лінію відносної пропозиції в межах вертикального відрізку, тоді кожній країні вигідно спеціалізуватися на товарах, у виробництві яких вона має відносну перевагу. Якщо відносний попит перетинає горизонтальну частину лінії відносної пропозиції, то в даному випадку немає сенсу торгувати цим країнам.
Порівняльні переваги у випадку множинності товарів
Маємо:
Дві країни А і В.
Кожна країна має один фактор виробництва – праця.
А і В мають можливість виробляти та споживати велику кількість товарів n різноманітних благ EMBED Equation.3 .
Технологія може бути охарактеризована витратами праці. ali - ресурсний коефіцієнт країни А на окремий товар і. bli – ресурсний коефіцієнт країни В на окремий товар і.
Для аналізу торгівлі введено ще одну умову. Для кожного товару можемо ввести EMBED Equation.3 - затрати праці в країні А до затрат праці в країні В.
Номер товару відповідає величині EMBED Equation.3 .
Механізм торгівлі залежить від співвідношення зарплати в країні А до зарплати в країні В.
W – зарплата в країні А.
W* – зарплата в країні В.
Правило розподілення всесвітнього обсягу виробництва: Любий товар, для якого EMBED Equation.3 буде вироблятися в країні А, а любий товар, для якого EMBED Equation.3 , буде вироблятися в країні В, тобто там де це дешевше.
Витрати любого товару, припустимо товару і, - це затрати праці на одиницю продукції помножені на ставку заробітної плати. Тоді, витрати виробництва товару і в країні А буде: EMBED Equation.3 , а витрати виробництва товару і в країні В дорівнюватимуть EMBED Equation.3 .
Дешевше буде виробляти цей товар в країні А, якщо:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Країна В буде виробляти товар і, якщо:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Розрив в цьому ряду в точці, яка відповідає співвідношенню заробітних плат в обох країнах ряду і дає спеціалізацію в кожній країні.
EMBED Word.Picture.8
А якщо співвідношення зарплат будуть дорівнювати співвідношенню затрат праці, то в даному випадку ці товари будуть вироблятися в обох країнах.
Приклад
Для країни А максимальна перевага існує у виробництві яблук, а мінімальна перевага у виробництві бананів.
Який товар виробляти залежить від співвідношення зарплат. Якщо W>W*, то країна А виробляє яблука та груші, а країна В – ікру, фініки та банани, і навпаки.
В моделі з двома товарами зарплата обраховується в одиницях пшениці і сукна. Щоб знати співвідношення зарплат необхідно розглянути не тільки відносний попит на товари, а й відносний попит на працю, за допомогою якої були вироблені ці товари.
Залежність. Якщо праця стає дорожчою, то і товари дорожчають. Якщо зарплата зростає, то виробництво товарів в країні А зменшується і збільшується в країні В. А це веде до збільшення попиту на працю в країні В.
EMBED Word.Picture.8
RD показує співвідношення сукупного попиту на працю в країні В до сукупного попиту в країні А (відносний попит на працю).
RS – відношення сукупної пропозиції в країні А до сукупної пропозиції в країні В (відносна пропозиція праці).
Відносна пропозиція праці визначається співвідношенням загальних розмірів робочої сили в країні А і В. Припустимо, що кількість потенційних людиногодин країни не змінюється разом з зарплатою, а відносна заробітна плата ніяк не впливає на відносну пропозицію праці, тому крива сукупної пропозиції вертикальна.
RD має ступінчату форму. Кожний раз, коли в країні А збільшується зарплата по відношенню до країни в країні В, то відносний попит на товари в країні А також буде падати разом з попитом на працю. Крім того, відносний попит на працю в країні А буде стрибкоподібно падати кожний раз, коли ріст зарплати робить виробництво даного товару більш дешевим в країні В.
Звідси, графік відносного попиту на працю має ступінчасту форму. Кожний раз, коли відносний попит не перетинає лінію відносної пропозиції у похилому сегменті, то характер спеціалізації країн не змінюється. Коли відносний попит перетинає відносну пропозицію на горизонтальному відрізку, тоді обидві країни вироблятимуть цей товар.
Рівноважна відносна зарплата визначається точкою перетину кривої відносного попиту та відносної пропозиції. Точні координати точки Е залежать від співвідношення розмірів країн (тобто від співвідношення кількості робочої сили у країні).
Лекція-3
Неокласична теорія міжнародної торгівлі.
1. Концептуальні засади неокласичної теорії торгівлі.
2. Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.
Необхідні умови для розвитку МТ в неокласичній теорії.
Крива взаємного попиту та умови міжнародної торгівлі.
Наприкінці 19-го – початку 20-го століття з’явилася неокласична теорія. Новизна її в тому, що вона має справу зі змінними видатками. Тому крива трансформації виробничих можливостей опукла відносно початку координат.
Відміна від класичної теорії:
В неокласичній теорії розглядаються попит та пропозиція на товари, що є базовими компонентами споживчої системи.
Неокласична теорія базується на так званих змінних видатках.
Неокласична теорія має справу зі зростаючими видатками виробництва і тому крива трансформації виробничих можливостей має іншу форму ніж в класичній теорії.
Графік. Рівновага виробника в умовах автаркії (неокласична модель).
EMBED Word.Picture.8
Виробництво в умовах автаркії знаходиться в стані рівноваги у точці Е, тобто в точці дотику кривої трансформації виробничих потужностей до лінії внутрішніх цін. У цьому випадку виробник не має стимулу до зміни структури виробництва, оскільки в цьому випадку EMBED Equation.3 . Будь-яка інша точка навіть при такому ж співвідношенні цін не може бути точкою рівноваги. Точка А не може бути точкою рівноваги в умовах автаркії, тому що лінія цін в цій точці має менший нахил, ніж попередня лінія внутрішніх цін, співвідношення цін в цій точці більше ніж співвідношення граничних витрат: EMBED Equation.3 і виробник зацікавлений в тому, щоб збільшити виробництво товару Х та зменшити виробництво товару Y, тому що виробництво товару Х є більш вигідним в порівнянні з виробництвом товару Y.
У точці В все навпаки - EMBED Equation.3 і виробник зацікавлений в тому, щоб збільшити виробництво товару Y та зменшити виробництво товару X, тому що виробництво товару Y є більш вигідним в порівнянні з виробництвом товару X. Ці співвідношення свідчать, що в обох випадках заради збільшення прибутку мають перейти в точку Е.
Тобто в точках А і В виробник буде рухатись до точки Е. В точці Е виробляється ОХЕ одиниць товару Х і OYE одиниць товару Y. Нахил лінії цін дорівнює граничній нормі трансформації: EMBED Equation.3 .
Графік. Загальна економічна рівновага в умовах автаркії.
EMBED Word.Picture.8
Економіка знаходиться у стані рівноваги у точці Е. Ця точка характеризує максимальний можливий рівень добробуту за наявних виробничих потужностей (що визначаються кривою трансформації).
Крива байдужості та крива трансформації виробничих потужностей мають одну лише спільну точку Е. Е також є спільною точкою між цими кривими та лінією цін.
Ми кажемо, що економіка знаходиться у стані автаркії в рівновазі, коли лінія цін дорівнює граничній нормі корисності і граничним витратам:
EMBED Equation.3
Це також можна записати в вигляді:
EMBED Equation.3
Це і буде математичний запис рівноваги в точці Е.
Гранична норма корисності - співвідношення граничної корисності товару Х до граничної корисності товару Y.
Гранична корисність – це корисність яку має товар у результаті споживання додаткової одиниці товару.
Виробництво і споживання товару Х в умовах автаркії дорівнює OXE, виробництво і споживання товару Y в умовах автаркії дорівнює OYE.
Для того щоб розглянути переваги країни від зовнішньої торгівлі, ми повинні врахувати припущення, які має неокласична модель:
1) відсутність видатків, пов’язаних з переміщенням факторів виробництва із галузі в галузь; це означає, що виробництво не може швидко адаптуватись до зміни співвідношення цін, тому першою реакцією після початку зовнішньої торгівлі буде зменшення виробництва товару Y, а ресурси в галузь, що виробляє товар Х надійдуть лише через певний час.
2) всі фактори виробництва використовуються повністю (тобто в країні відсутнє безробіття)
3) криві байдужості не перетинаються; це означає, що смаки споживачів в економіці значною мірою подібні і зовнішня торгівля не змінює розподіл доходів.
4) одна з країн (А) має порівняльну перевагу в виробництві одного товару (Х), а інша країна (В) – в виробництві другого товару (Y):
EMBED Equation.3 - порівняльна перевага країни А у виробництві товару Х
EMBED Equation.3 - порівняльна перевага країни В у виробництві товару Y.
Для взаємовигідної торгівлі необхідні різні ціни.
Графік. Виграш країни від зовнішньої торгівлі в неокласичній моделі.
EMBED Word.Picture.8
ІС1 – крива байдужості для лінії світових цін
ІС0 - крива байдужості для лінії внутрішніх цін
EMBED Equation.3
В нашому випадку країна А має порівняльну перевагу в виробництві товару Х. Рівновага встановлена в точці Е:
EMBED Equation.3 ; EMBED Equation.3 ; EMBED Equation.3
Але після початку зовнішньої торгівлі, рівень цін змінюється до світового (зменшується ціна на товар У і збільшується співвідношення цін), тому країна зменшує виробництво товару У та збільшує – товару Х. Встановлюється нова рівновага в точці Е1. Новий рівень споживання встановлюється в точці С, більш високому (оскільки збільшилось як споживання товару Х, так і товару У), ніж раніше, оскільки співвідношення цін визначає структуру споживання. Збільшився добробут країни.
Крива байдужості дотична до лінії світових цін показує новий рівень споживання товарів Х і У. В умовах внутрішньої торгівлі споживалось ОХС одиниць товару Х і OYC одиниць товару Y.
Внаслідок участі у міжнародній торгівлі збільшилося споживання товарів Х і У. Нова крива байдужості в умовах вільної торгівлі знаходиться вище ніж крива байдужості, що характеризує споживання в умовах автаркії. ІС1 вище ІС0.
Різниця між виробництвом і споживання:
по товару Х: додатнім і дорівнює експорту країни (відрізок ХСХ1 або КЕ1)
по товару У: від’ємним і дорівнює імпорту країни (відрізок КС).
В результаті участі в міжнародній торгівлі:
Змінюється структура виробництва товарів
Збільшується виробництво товарів, в яких країна має порівняльну перевагу
Зменшується виробництво товарів, в виробництві яких країна не має порівняльних переваг
Змінюється рівень споживання.
Країна А буде експортувати ХЕ1ХС одиниць товару Х та імпортувати УЕ1УС одиниць товару У.
Трикутник СКЕ1 – торговельний трикутник, який показує обсяги експорту та імпорту країни внаслідок міжнародної торгівлі.
Вплив зовнішньої торгівлі на економіку країни В (країни-партнера)
EMBED Word.Picture.8
IC1 – крива байдужості до лінії світових цін
IC0 – крива байдужості до лінії внутрішніх цін
E – точка рівноваги в умовах автаркії
C – точка рівноваги в умовах вільної торгівлі
До початку міжнародної торгівлі країна В виробляла ОХЕ одиниць товару Х і ОУЕ одиниць товару У. Після початку міжнародної торгівлі країна В збільшує виробництво товару У (ОУЕ1) та зменшує виробництво товару Х (ОХЕ1).
OYE1>OYE
OXE1<OXE
В умовах вільної торгівлі споживається ОХС одиниць товару Х і ОУС одиниць товару У.
Трикутник Е1АС – торговельний трикутник, що показує обсяги експорту та імпорту країни. АС – імпорт; АЕ1 – експорт.
Коли країна В має порівняльні переваги у виробництві товару У, то:
Зростає виробництво товару У і зменшується виробництво товару Х.
Змінюється рівень споживання (зростає споживання Х і У).
Країна виграє від зовнішньої торгівлі, тому що IC1 вище IC0, тобто добробут країни В став більшим ніж в умовах автаркії. В цілому виграш можна поділити на:
виробничий ефект
споживчий ефект
Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.
Виграш країни можна також розглядати через призму двох ефектів: споживчий ефект (виграш споживача) та виробничий ефект (виграш виробника).
Споживчий ефект полягає в тому, що на основі нового співвідношення цін (тобто на основі світових цін) споживачі мають можливість збільшити рівень споживання товарів без зміни структури національного виробництва.
Коли країна починає брати участь у світовій торгівлі, з’являється лінія цін L, яка паралельна лінії світових цін і проходить через точку Е. Тільки одне це прирівнювання цін до світових без зміни структури національного виробництва (надлишок товару Х експортується, а нестача товару Y імпортується) призвело до підвищення рівня споживання товарів (крива IC1). Це споживчий ефект.
EMBED Word.Picture.8
Через точку Е проходить лінія внутрішніх цін EMBED Equation.3 і крива байдужості ІС0 (споживання товарів в умовах автаркії). Якщо не змінюється структура виробництва, то через точку Е проходить лінія світових цін EMBED Equation.3 . І через цю лінію буде проходити нова крива байдужості ІС1, де в точці С змінюється рівень споживання ( ІС0 вище ІС1). Трикутник ЕКС – торговельний трикутник , що показує експорт ЕК товару Х, і імпорт КС товару У.
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Виробничий ефект – це зміна споживання і зміна структури національного виробництва. Новий рівень виробництва знаходиться в точці Е1, де країна знаходиться в рівновазі в умовах вільної торгівлі. Споживання характеризується точкою C1 та кривою байдужості IC2. Отже виробничий ефект – це збільшення добробуту країни з точки С до точки С1 і зміна національного виробництва з точки Е до Е1.
Графік. Ефект зовнішньої торгівлі в умовах незмінної структури виробництва (нульова мобільність факторів виробництва)
EMBED Word.Picture.8
Трикутник ЕСК – торговельний трикутник.
ЕК – експорт товару Х.
СК – імпорт товару У.
Аналізуючи зміни в структурі національного виробництва під впливом міжнародної торгівлі виходили з припущення, що фактори виробництва можна вільно переміщати з галузі в галузь. Але це не завжди може відбуватися. Є галузі зі специфічними факторами виробництва.
Оскільки фактори виробництва прив'язані до відповідних галузей, то переміщення від співвідношення внутрішніх цін рівень виробництва завжди характеризується точкою Р, в якій весь р...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора