Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Відповіді до питань екзаменаційного контролю
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Відповіді до екзаменаційних білетів
Предмет:
Міжнародна торгів
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ З КУРСУ
“МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ”
Характеристика базових теоретичних підходів до визначення міжнародної торгівлі.
Класичні теорії міжнародної торгівлі, їх роль у формуванні торгових політик провідних країн світу.
Значущість та концептуальні засади теорії Хекшера-Оліна.
Порівняльна характеристика неофакторних та неотехнологічних моделей розвитку міжнародної торгівлі.
Стандартна модель зовнішньої торгівлі. Концепція “відкритої економіки”.
Альтернативні теорії міжнародної торгівлі. Теорія конкурентних переваг М. Портера.
Ретроспективний аналіз розвитку міжнародної торгівлі.
Характеристика і специфічні риси сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі, основні фактори зростання її обсягів.
Географічна структура світової торгівлі – ретроспективний аналіз і сучасні тенденції розвитку.
Вимірювачі інтенсивності і динаміки міжнародної торгівлі.
Система об’ємних та результуючих показників міжнародного товарного обміну.
Сучасна структура МТ і її основні зрушення.
Міжнародні торгові режими та їх порівняльна характеристика.
Передумови активізації розвитку компенсаційної торгівлі.
Співставлення вигідності та доцільності здійснення основних видів зустрічних угод.
Типізація торгівлі на умовах кооперації.
Тенденції та динаміка торгівлі сировинними товарами.
Сировинні кризи та шляхи їх подолання.
Політика ОПЕК на світовому нафтовому ринку.
Міжнародні товарні угоди в системі регулювання світової економіки.
Умови картельного регулювання цін на міжнародних ринках сировини.
Організаційні форми технічного обслуговування торгівлі комплектним обладнанням.
Особливості і характерні риси торгівлі готовою продукцією.
Поняття і види “ноу-хау”.
Передумови і сутністна характеристика торгівлі продукцією у розібраному вигляді.
Основні форми угод торгівлі комплектним обладнанням.
Загальна характеристика сучасного стану і перспектив розвитку міжнародного технологічного обміну.
Види і характеристика сучасних інжинірингових послуг.
Сучасна практика торгівлі “ноу-хау”.
Порівняльна характеристика основних форм розрахунків за ліцензії.
Передумови, динаміка розвитку ліцензійної торгівлі, класифікаційні підходи до ринку ліцензійних послуг.
Нові види послуг на світових ринках.
Поняття методу міжнародної торгівлі.
Загальні передумови, специфіка і вигідність торгівлі напряму.
Диверсифікаційне поле посередницьких послуг.
Сутність і характеристика посередницьких операцій.
Агентські угоди – зміст, переваги та повноваження сторін.
Порівняння та динаміка розвитку брокерських та агентських операцій.
Основні типи і переумови застосування консигнаційних угод.
Договори комісії та обов’язки “дель-кредере” комісіонера.
Операції з перепродажу та їх характеристика.
Основні види і характеристика торговельно-посередницьких фірм.
Характеристика типів винагороди торгівельних посередників.
Комісійні торгові фірми – видова структура та зміст операцій.
Торгові посередницькі фірми – загальна характеристика і динаміка розвитку.
Міжнародна аукціонна торгівля: центри, етапи та динаміка.
Класифікація і умови проведення міжнародних торгів.
Специфіка та характерні риси світових товарних бірж.
Операційне поле сучасної світової біржової торгівлі.
Біржові і аукціонні торгові центри.
Основні етапи проведення міжнародних торгів.
Участь України у міжнародних тендерах.
Сутністна характеристика і види міжнародної транзитної торгівлі.
Міжнародні виставки/ ярмарки – типологія та етапи підготовки до їх проведення.
Сучасні тенденції розвитку міжнародної виставкової справи.
Досвід організації і видова структура виставок/ ярмарок в Україні.
Механізм та напрями регулювання міжнародних торгових відносин.
Роль держави як регулятора зовнішньоекономічних зв’язків.
Основні типи та принципи зовнішньоекономічної політики держави.
Рівні регулювання міжнародної торгівлі.
Головні інструменти торгової політики держави.
Загальна порівняльна характеристика адміністративних та економічних методів регулювання міжнародних торгівельних відносин.
Загальна структура і функції митного тарифу.
Види та роль митних податей.
Види та роль митних податей.
Методичні засади визначення країни походження товару.
Головні завдання та типізація митних податків.
Сутнісна характеристика внутрішнього або національного оподаткування імпортних товарів.
Кількісні обмеження та їх структура.
Видова структура ліцензій.
Міжнародне квотування товарних потоків.
Порівняльна характеристика квот та контингентів.
Добровільні експортні обмеження та їх економічна функція.
Світова практика застосування технічних бар’єрів у міжнародній торгівлі.
Міжнародне адміністрування торгівлі – його основні типи та завдання.
Доцільність, економічна функція екстреного правового регулювання.
Порівняння ефективності застосування ембарго та економічної блокади.
Світова практика антидемпінгового розслідування.
Види і причини демпінгу.
Економічна основа і наслідки застосування демпінгу.
Етапність проведення антидемпінгового розслідування.
Практика застосування антидемпінгових заходів проти українських товарів.
Фінансові методи зовнішньоторговельної політики.
Види та функції субсидій у зовнішній торгівлі.
Експортне кредитування та практика його застосування в світі.
Загальна характеристика внутрішньо фінансових та грошово-кредитних заходів стимулювання міжнародної торгівлі.
Зміст та економічна доцільність валютного регулювання зовнішньоторговельних відносин.
Організаційно-технічне сприяння експортному виробництву – основні методи та їх характеристики.
Практика міжнародного регулювання торговельних відносин.
Система ГАТТ/СОТ – основні етапи формування та принципові завдання доцільності.
Основні етапи приєднання країни до структури СОТ.
Сучасний стан відносин України – СОТ та перспективи її повноправного членства.
Аналіз ефективності функціонування ГАТТ/ВТО.
Міжнародні неурядові організації регулювання торговельних відносин.
Сучасна товарна структура зовнішньої торгівлі України.
Перспективи підвищення конкурентоспроможності національного експорту.
Вопросы в алфавитном порядке:
Агентські угоди – зміст, переваги та повноваження сторін. 37
Альтернативні теорії МТ. Теорія конкурентних переваг М. Портера. 6
Аналіз ефективності функціонування ГАТТ/ВТО. 93
Біржові і аукціонні торгові центри. 50
Види і причини демпінгу. 79
Види і характеристика сучасних інжинірингових послуг. 28
Види та роль митних податей. 64
Види та роль митних податей. 65
Види та функції субсидій у зовн торгівлі. 84
Видова структура ліцензій. 70
Вимірювачі інтенсивності і динаміки міжнародної торгівлі. 10
Географічна структура світової торгівлі – ретроспективний аналіз і сучасні тенденції розвитку. 9
Головні завдання та типізація митн податків. 67
Головні інструменти торг політики держави. 61
Диверсифікаційне поле посередницьк послуг. 35
Добровільні експортні обмеження та їх економічна функція. 73
Договори комісії та обов’язки “дель-кредере” комісіонера. 40
Досвід організації і видова структура виставок/ ярмарок в Україні. 56
Доцільність, економічна функція екстреного правового регулювання.76
Економічна основа і наслідки застосування демпінгу. 80
Експортне кредитування та практика його застосування в світі. 85
Етапність проведення антидемпінгового розслідування. 81
Заг хар-ка суч стану і перспектив розвитку міжнародного технологічного обміну. 27
Загальна порівняльна хар-ка адмініністративних та еконмічних методів регулюванння міжнародних торгівельних відносин. 62
Загальна структура і функції митного тарифу. 63
Загальна хар-ка вн. фін. та гр-кред. заходів стим-ня міжнародної торгівлі. 86
Загальні передумови, специфіка і вигідність торгівлі напряму. 34
Зміст та економ доцільність вал регулювання зовнішньоторгівельних відносин. 87
Значущість та концептуальні засади теорії Хекшера-Оліна. 3
Кількісні обмеження та їх структура. 69
Класифікація і умови проведення міжнародних торгів. 47
Класичні теорії МТ, їх роль у форм-ні торгових політик провідних країн світу. 2
Комісійні торгові фірми – видова структура та зміст операцій. 44
Методичні засади визначення країни походження товару. 66
Механізм та напрями регулювання міжнародних торгових відносин.57
Міжнародна аукціонна торгівля: центри, етапи та динаміка. 46
Міжнародне адміністрування торгівлі – його основні типи та завдання. 75
Міжнародне квотування товарних потоків. 71
Міжнародні неурядові організації регулювання торговельних відносин. 94
Міжнародні товарні угоди в системі регулювання світової економіки. 20
Міжнародні торгові режими та їх порівняльна характеристика. 13
Міжнароднін виставки/ ярмарки – типологія та етапи підготовки до їх проведення. 54
Нові види послуг на світових ринках. 32
Операції з перепродажу та їх характеристика. 41
Операційне поле сучасної світової біржової торгівлі. 49
Орг.-техн. сприяння експ. виробництву – основні методи та їх характеристики. 88
Організаційні форми технічного обслуг-ня торгівлі комплектним обладнанням. 22
Основні види і характеристика торговельно-посередницьких фірм. 42
Основні етапи приєднання країни до структури СОТ. 91
Основні етапи проведення міжн торгів. 51
Основні типи і переумови застосування консигнаційних угод. 39
Основні типи та принципи зовнек політики держави. 59
Основні форми угод торгівлі комплектним обладнанням. 26
Особливості і характерні риси торгівлі готовою продукцією. 23
Передумови активізації розвитку компенсаційної торгівлі. 14
Передумови і сутністна хар-ка торгівлі продукцією у розібраному вигляді. 25
Передумови, динамікака розвитку ліцензійної торгівлі, класифікаційн підходи до ринку ліцензійних послуг. 31
Перспективи підвищення конкурспр нац експорту. 96
Політика ОПЕК на св нафтовому ринку. 19
Поняття і види “ноу-хау”. 24
Поняття методу міжнародної торгівлі. 33
Порівняльна характеристика квот та контингентів. 72
Порівняльна характеристика основних форм розрахунків за ліцензії. 30
Порівняльна хар-ка неофакторних та неотехнологічних моделей розвитку МТ. 4
Порівняння ефективності застосування ембарго та економічної блокади. 77
Порівняння та динаміка розвитку брокерських та агентських операцій. 38
Практика застосування антидемпінгових заходів проти українських товарів. 82
Практика міжнародного регулювання торговельних відносин. 89
Ретроспективний аналіз розвитку міжнародної торгівлі. 7
Рівні регулювання міжнародної торгівлі. 60
Роль держави як регулятора зовнішньоекономічних зв’язків. 58
Світова практика антидемпінгового розслідування. 78
Світова практика застосування технічних бар’єрів у міжнародній торгівлі. 74
Сировинні кризи та шляхи їх подолання. 18
Система ГАТТ/СОТ – основні етапи формування та принципові завдання доцільності. 90
Система об’ємних та результуючих показників міжнародного товарного обміну. 11
Специфіка та характерні риси світових товарних бірж. 48
Співставлення вигідності та доцільності здійснення основних видів зустрічних угод. 15
Стандартна модель зовнішньої торгівлі. Концепція “відкритої економіки”. 5
Сутнісна хар-ка вн. або нац. оподаткування імпортних товарів. 68
Сутністна характеристика і види міжнародної транзитної торгівлі. 53
Сутність і характеристика посередницьких операцій. 36
Сучасна практика торгівлі “ноу-хау”. 29
Сучасна структура МТ і її основні зрушення. 12
Сучасна товарна структура зовнішньої торгівлі України. 95
Сучасний стан відносин України – СОТ та перспективи її повноправного членства. 92
Сучасні тенденції розвитку міжнародної виставкової справи. 55
Тенденції та динаміка торгівлі сировинними товарами. 17
Типізація торгівлі на умовах кооперації. 16
Торгові посередницькі фірми – загальна характеристика і динаміка розвитку. 45
Умови картельного регулювання цін на міжнародних ринках сировини. 21
Участь України у міжнародних тендерах. 52
Фінансові методи зовнішньоторговельної політики. 83
Характеристика базових теоретичних підходів до визначення міжнародної торгівлі. 1
Характеристика типів винагороди торгівельних посередників. 43
Хар-ка і специфічні риси сучасного етапу розвитку МТ, основні фактори зростання її обсягів. 8
1.Характеристика базовых теоретических подходов к определению международной торговли.
Существует 2-а подхода к определению международной торговли: опирационный и общественно-економический. Исходя из О подхода, МТ-совокупность форм и методов, охватывает всех суб-в МЕО, отношения между которыми регулируется международными комерческими контрактами и соглашениями. Цель импортеров- удовлетворение потребности в ресурсах. Цель експортеров- реализация комерческого интереса. Исходя из О-Е подхода, МТ-совокупность отношений, которые складываются в процессе и по поводу обмена товарами и услугами между странами; охватывает лишь гос-во и международные организации в качестве суб-в МЕО, отношения между которыми регулируются внешне-економическими и внешнеторговыми отношениями. Основная цель учасников- в достижении гормонизации ек-ой пол-ки страны.
2.Класичні теорії міжнародної торгівлі(КТТ), іх роль у формуванні торгових політик провідних країн світу.
КТТ включають в себе такі теорії: теорію абсолютних переваг та теорію порівняльних переваг. В період переходу провідних країн до крупного машинного виробництва Адам Сміт поставив питання про раціональну міжнородну торгівлю. Влітературі його підхід отримав назву принципу абсолютних переваг.
У відповідності до теорії абсолютних переваг міжн. торгівля є вигодною в тому випадку, якщо 2 країни торгують такими товарами, які кожна з них виробляє з меншими витратами, ніж країна-партнер. Країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у вир-ві яких вони мають абс-ну перевагу), і імпортують ті товари, які виробляються інш. країнами з меншими витратами (у вир-ві яких перевага належить їхнім торг. партнерам). Оскільки праця є єдиним фактором вир-ва, умова абс-ної переваги у витратах означає лише, що одній країні потрібно менше часу на вир-во одиниці товару, ніж інш. країні.
Перевага теорії: вона заснована на трудовій теорії вартості і показує явні переваги розподілу праці вже не тільки на нац-ному, а й на міжн. рівні.
Недолік теорії для пояснення міжн. торговлі: теорія не відповідає на питання, чому торгують між собою країни навіть при відсутності абсолютної переваги в вир-ві тих чи інш. товарів.
Альтернативна ціна являє собою робочий час, необхідний для вир-ва одного товару, виражений через роб. час, необхідний для вир-ва інш. товару.
Згідно теорії порівняльних переваг, розробленої Д. Рікардо, країни спеціалізуються на вир-ві тих товарів, альтернативна ціна яких нижча, тобто які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з інш. країнами. В цьому випадку торгівля буде взаємовигідною для обох країн незалежно від того, чи є вир-во в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій. Ціна імпортного товару визначається через ціну товару, який потрібно експортувати, щоб оплатити імпорт, тому кінцеве співвідношення цін при торгівлі визнач-ся внутр. попитом на товари в кожній із країн, що торгують. В рез-ті торгівлі на основі відносних переваг кожна країна отримує позит. ек. ефект, який наз-ся виграшем від торгівлі.
Теорія порівняльних переваг справедлива по відношенню до будь-якої к-сті товарів і будь-якій к-сті країн, а також для аналізу торгівлі між окремими районами, областями, республіками однієї держави. В цьому випадку спец-ція країн на окремих товарах залежить від співвідношення рівнів існуючих в кожній з них зарплат.
Осн. переваги теорії: ця теорія вперше описала баланс сукупного попиту і сукупної пропозиції; ясно довела існування виграшу від торгівлі для всіх країн, що беруть в ній участь. Велике значення цієї теорії в наш час полягає в тому, що вона дозволяє будувати зовнішньоек. політику на науковому фундаменті.
Обмеженість цієї теорії полягає в тих допущеннях, на яких вона будується.
Теорія:
не враховує трансп. витрат;
ігнорує вплив зовн. торговлі на розподіл доходів в середині країни, будь-які коливання ціні з/п, інфляцію і міжн. рух к-лу;
виходить із існування тільки одного фактора вир-ва (праці) і не приймає до уваги інші важливі передумови міжн. торгівлі;
виходить із передумови повної зайн-сті;
не дозволяє пояснити торгівлю між приблизно однаковими країнами, жодна з яких не має порівняльної переваги перед іншою.
3. Значущість та концептуальні засади теорії Хекшера-Оліна.
Модель “Хельшера-Оліна-Самуельсона” наз-ся базовою теорією факторонаділеності. Ця теорія пояснює експортну спеціалізацію країни інтенсивним використанням надлишкових ф-рів вир-ва.
Фокторонаділеність - показник, який визначає відносну забезпеченість країни факторами вир-ва.
Теорія спирається на наступні припущення: урівноваженість по країнах (2 країни), по факторах (труд і капітал), по товарах (2 товари); однаковість технологій у двох країнах; постійний ефект масштабів вир-ва; різна фактороінтенсивність товарів (один товар - трудоємкий, інший - капіталоємкий).
Фактороінтенсивність-показник, який визначає відносні витрати факторів вир-ва на створення певного товару. неповна спеціалізація; внутр. мобільність і зовн. немобільність; схожість смаків у 2-х країнах; вільна торгівля; відсутність затрат на транспортування товарів.
Ця теорія базується на 4-х осн. теоремах:
Теорема Хекшера-Оліна: кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для вир-ва яких вона володіє має надлишкові фактори вир-ва, а імпортує ті товари, для вир-ва яких вона відчуває відносну недостачу факторів вир-ва.
Теорема Самуельсона: вільна торгівля, урівнюючи факторні винагороди між країнами, заміняє зовн. мобільність ф-рів вир-ва.
Теорема Столпера-Самуельсона: зростання відносних цін товарів веде до винагороди того ф-ра, який ефективно використовується у вир-ві товару і скорочує реальні винагороди іншого ф-ру.
Теорема Рибчинського: розширення забезпеченості одним ф-ром вир-ва збільшує випуск товарів, який використовує цей фактор, і скорочує випуск іншого товару.
Теорема Хекшера-Оліна-Самуельсона має вигляд: міжн. торгівля призводить до вирівнювання абс-них і відносних цін на гомогенні фактори вир-ва в країнах, що торгують. Ця теорема ще називається теоремою вирівнювання цін на ф-ри вир-ва.
Теоія Хекшера-Оліна домінувала і була майже безальтернативною до 50-х рр., до появи так званого “Парадоксу Леонтьєва”. В 1947 р Василь Леонтьєв перевіряв той факт, що США (найбільш наділена капіталом країна) експортує капіталомісткі, а імпортує трудомісткі товари. Однак виявилось, що амер. продукція, яка конкурує з імпортованою, потребує на 30% більше капіталу на 1 робітника, ніж амер. експортна продукція.
Отже, Парадокс Леонтьєва полягає в тому, що всупереч теорії Хекшера-Оліна, країни, що мають надлишок труда, експортують капіталомістку продукцію, і навпаки. Однак парадокс Л. не дав відповіді на чисельні запитання. Але, незважаючи на деякі умовності у розрахунках Л-ва (розрах-ки не реального імпорту, а імпортозаміщення, специфіка післявоєнного періоду тощо), а також незважаючи на неодноразові спроби спростувати Парадокс Л. як самим Леонтьєвим, так і іншими вченими, це явище у практ. плані є актуальним і на сьогодні.
4.Порівняльна характеристика неофакторних та неотехнологічних моделей розвитку міжнародної торгівлі.
Нові явища у стр-рі міжн. торгівлі після II світ. війни, динамічний НТП (з точки зору світогосподарської практики) та виявлення “Парадоксу Леонтьєва” обумовили розвиток теорії міжн. торгівлі двома шляхами, що характеризувалися появою так званих неофакторних моделей та моделей неотехнолог. напряму.
Неофакторний підхід в цілому зберігає методологію неокласичної торгової моделі. Одночасно “неофакторні моделі” характериз-ся багатоваріантністю. До неофакторних відносяться:
модель з урахуванням різної інтенсивності факторів: на відміну від Леонтьєва, який робив розрахунки по продукції, що заміщувала імпорт, а не за фактичними витратами заруб. виробників, розробники цієї моделі працювали у напрямку розрахунків не по імпортозаміщенню, а по реальному імпорту;
модель з урахуванням особливостей попиту: надлишок капіталу, напр., у США, обумовлюючи капіталомістке спожмвання, спричиняє його нестачу для експорту і, таким чином, формує велику трудомісткість товарів, що експортуються;
модель з урахуванням неоднорідності факторів (виділення “фіз.” і “людського” капіталу; обгрунтування переважаючої значущості кваліфікованої праці тощо);
модель з урахуванням нових факторів (поряд з трудом і капіталом -також прир. ресурсів).
На відміну від неофакторних моделей неотехнолог. моделі звільняються від частини припущень, таких як:
- пост. виробнича ф-ція;
- наявність абс-ної конк-ції;
- незалежність від масштабів вир-ва;
- однорідність продукції;
- доступність технології всім виробникам.
Представники цього теорет. напрямку аналізують, як пр., торгівлю наукомісткою продукцією.
Осн. моделями неотехнолог. напрямку є:
модель наукомісткої спец-ції: обгрунтовується спец-ція розвинутих країн на вир-ві і експорті наукомістких та високотехнолог. товарів, а спец-ція країн, що розвиваються, на вир-віі експорті ресурсомістких товарів.
“модель технолог. розриву”, яка повязує торгівлю між країнами із існуванням відмінностей у рівнях їхнього технолог. розвитку. Згідно з цією теорією саме прогресивні технології дають країні переваги у боротьбі за експорті ринки. У розвиток цієї теорії М. Познер включив концепцію імітаційного лага, що складається з лага попиту і лага реагування. Лаг попиту являє собою час, необхідний для розвитку попиту на новий експортний продукт. Лаг реагування повязаний із часом, який необхідний виробникам країни-імпортера для реагування на конк-цію із-за кордону, розпочавши місцеве вир-во. Різниця між цими 2-ма лагами і обумовлює міжн. торгівлю (експорт в іншу країну можливий, коли лаг попиту коротший від лага реагування). Технолог. розрив можна подолати через копіювання нововведень, але “потік” нововведень, як пр., забезпечує умови стабільної технолог. переваги і відповідної спец-ції країни.
модель “економії на масштабах вир-ва”: доводиться, що країни з великим внутр. ринком повинні розвивати вир-ва, які дають “ефект масштабів”, т. ч., у такій продукції порівняльні переваги мають тільки великі країни; малі країни повинні спеціалізуватися на випуску продукції, яка не дає “ефекту масштабів”.
модель життєвого циклу продукту (розроблена Р. Верноном): у відповідності з нею кожний продукт проходить 5 стадій від появи до виходу з ринку: 1)поява; 2)розвиток; 3) насичення; 4)спад; 5)вихід з ринку. При певних умовах на певному етапі життєвого циклу фірма стає експортером того чи іншого продукту, певний час маючи при цьому порівняльні переваги. Але в суч. умовах все більш актуальною є модель, згідно з якою продукт і розробляється, і реалізується інтернаціонально.
Моделі внутрішньогалузевої торгівлі: відображають міжн. торг. практику, коли країни торгують між собою товарами однієї галузі, які виробляються практично при однаковій фактороінтенсивності, а дуже часто і факторонаділеності. Іншими словами, мотивація міжн. торгівлі обумовлена не умовами вир-ва, а умовами попиту.
Виділяють 5 гол. ф-рів розвитку цієї торгівлі: 1)близкість рівнів нац. доходу на душу нас-ня та ідентичність кривих попиту у 2-х країнах; 2)близкість цін ф-рів і витрат вир-ва диференційованих продуктів; 3)близкість величин тарифних і нетарифних бар’єрів або їх відсутність; 4)порівняно однаковий ступінь диференціації конкуруючих товарів; 5)номінальна величина трансп. витрат.
5.Стандартна модель(СМ) зовнішньої торгівлі. Концепція “відкритої економіки”.
СМ МТ стала результатом злиття зусиль багатьох економістів, неокласиків, що сконцентрували особливу увагу на сукупному попиті в рамках суспільства. Базові поняття, що використовуються в СМ, заклали Френсіс Эджуорт і Готтфрід Хеберлер. СМ виходить з передумови про зростаючі витрати заміщення, закономірності, відомої з загальної економічної теорії. СМ характеризується наступними рисами: -криві виробничих можливостей, що показують реально існуюче співвідношення випуску різних товарів, у кожної країни різні, що і спонукує їх до торгівлі одна з одною; -якщо криві збігаються, тобто співвідношення випуску товарів у двох країнах однакове, то торгівля ґрунтується на розходженнях у смаках і перевагах споживачів, що ніколи не можуть збігатися цілком навіть у дуже близьких країнах; -пропозиція визначається кривою граничного рівня трансформації, а попит визначається кривою запропонованого рівня заміщення; -рівноважна ціна, по якій відбувається МТ, визначається співвідношенням відносного світового попиту і відносної світової пропозиції на товар.
В суч. теорії і практиці за рівнем зовнішньоек. зв’язків країни поділяються на країни з відкритою і закритою ек-кою.
Відкрита ек-ка-це таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденціями, що діють в світ. госп-ві, а зовн.-ек. зв’язки постійно розширюються. При цьому, зовн.-торг. оборот (ЗТО) досягає такого рівня, коли він починає стимулювати загальноекон. зростання.
ЗТО=експорт+імпорт.
Вважається, що коли ЗТО досягає 25% від ВВП, тоді він стимулює загальноекон. зростання. Національна економіка, яка достатньо повно реалізує переваги МПП(міжнар. поділ праці) та МКП(міжнар. кооперація праці) –відкрита економіка- це національна економіка з високим рівнем спеціалізації вир-ва, що означає високий рівень опосеред-я Е-І діяльності ВВП країни, а токож така, що інтегрована до сис-ми міжнар. валют.-фінан-их віднос-н та здійснює на них значні впливи та (або) залежить від таких впливів.Ознаки відкритої ек-ки: -суб-ти ек. Життя достатньо повно користуються правом здій-ти МЕД без спец-их обмежень з боку держави; -міжнар. ек. зв’язки мають велике знач-я для підтрим-я макро-ек балансу, ступень опосеред-я ВВП Е-І діяльністю є високим; -порівняно висока ефективність самої господарської сис-ми, яка є конкурентоздатною на світ. ринку.
6.Альтернативні теорії МТ. Теорія конкурентних переваг М. Портера.
Экономисты продолжают активный поиск новых теорий, объясняющих различные аспекты МТ. Новейшие теории МТ либо развивают принципы классических теорий, либо изучают отдельние стороны МТ. Эти две группы новейших теорий рассматривают МТ преимущественно со стороны предложения товаров. Они включают такие теории: 1.Теория специфических факторов производства-в основе МТ лежат различия в относительных ценах на товары, которые возникают в силу разной обеспеченности стран специфическими факторами производства, причем факторы, специфические для экспортного сектора, развиваються, а факторы,специфические для сектора, конкурирующего с импортом, сокращаются; 2. Теории распределения доходов от МТ- если торговля основывается на теории соотношения факторов производства, то в соответствии с теоремой Хекшера-Олина владельцы относительно избыточных факторов производства выигрывають, а владельцы относительно недостаточных факторов производства проигрывают. В соответствии с теоремой Хекшера-Олина-Самуэльсона выравнивание относительных цен на товары приводит к выравниванию к относительных цен и на факторы проиводства (доходов владельцев факторов производства), с помощью которых эти факторы произведены. Если торговля основывается на теории специфических факторов производства, то в соответствии с теоремой Самуэльсона-Джонса увеличиваются доходы владельцев фактора, специфического для экспортных отраслей, и сокращаются доходы владельцев фактора, специфического для отраслей, конкурирующих с импортом. В соответствии с теоремой Столпера-Самуэльсона МТ ведет к к росту доходов владельцев фактора, интенсивно используемого для производства товара, цена которого растет, и снижению цены фактора, интенсивно используемого для производства товара, цена на который падает. Всоответствии с теоремой Рыбчинского увеличивающееся предложение одного из факторов приводит к большему процентному увеличению производства и росту доходов в той отросли, где этот фактор используется интенсивнее, и к сокращению производства в других отраслях. 3. Теория пересекающегося спроса- поскольку потребители в странах с примерно одинаковым уровнем дохода имеют примерно схожие вкусы, каждой стране легче экспортировать те товары, в производстве и торговле которыми на внутреннем рынке накоплен большой опыт. Третья группа теорий полность отрицает классические теории и предлагает собственное объяснение МТ, уделяя равную степень внимания анализу предложения и спроса на товары в МТ. Она включает такие теории: 1. Теория эффекта масштаба-развитие производства, при котором рост затрат факторов на единицу приводит к росту производства больше, чем на единицу. 2. Модель внутреотраслевой МТ-обмен между странами дифференцированными продуктами одной отрасли. 3. Динамические модели МТ.
Одной из предпосылок конкурентных преимуществ стран Портера является следующие: «На международном рынке конкурируют фирмы, а не страны». Успех на внешнем рынке зависит от правильно выбраной конкурентной стратегии, на которую влияют 2-а момента: 1-структура отрасли, в которой действует фирма, т. е. особенности конкуренции; 2-позиция фирмы в отрасли, которая определяется конкурентным преимуществом (более низкие издержки, дифференциация товаров). Для удержания позиций фирмам иногода приходится отказываться от имеющихся преимуществ, чтобы добиться новых.
7.Ретроспективний аналіз розвитку МТ.
МТ-обмін між держ. формами господ-я.В своєму розвитку пройшла 5 етапів,
які хар-ся середовищними факторами роз-ку;рівнем інтернац-ї госп. зв’язків;хар-ром регул-я зовн.торг. відн-н. Етапи:
1.Початковий(кін.18-поч.19)-чинники зовн.сер-ща(пром. революції;залуч-я нових територій,регіонів в МТ;про
рес в роз-ку трансп.с-ми(1865-Суезський канал);революція в засобах зв’язку);
-особл-ті торг.процесів(вивіз тов-в;лідерство Англії;випередження темпів зрост-я св. товарообігу порів-но з рос-
том пром. в-ва);-регулюв-я(пол-ка протекціон-ма;зародж-я фритредерства).
2.Друга пол.19-поч.1Св.в.(1914):-ф-ри зовн.с-ща(НТП в в-ві тов-в,роз-к транс.шляхів та покращ-я як.хар-к транс.засобів;роз-к монопо-
ліст-го в-ва);-ос-ті торг.проц-в(вивіз кап-лу;ріст товарообігу;зміна співвіднош-я сил на св.ринку(зменш-я впливу Англії та Фр.);концентр-я торг.зв-в між розв-ми кр-ми);
-рег-я(посил-я протекц-х тенденцій,перехід від захисного до наступаючого прот-му).
3.Перфіод між св.війнами(1914-1939)-чин-ки(наслідки 1Св.в.;кризи(20-21,29-33рр.);
поч-к формув-я 2-х св.с-м госп-ва);-ос-ті(тривале,гли бокепоруш-я торг.зв-в;різкі колив-я обсягів товарообігу;
переважно сиров-на стр-ра експ-ту та імп-ту до кін.60-х) рег-я(посил-я митн.прот-му;
крах міжн.вал.с-ми та виник-я вал блоків).
4.Повоєнний(50-60-ті рр.)-посил-я і конфлікт 2с-м госп-ва;розпад св.колоніал.с-ми;форм-я регіонал.інтеграц.
угруп-нь;поява глобал.міжн. орг-й;-збільш-я темпів росту св. товарообігу;зруш-я в тов. стр-рі екс-ту;послабл-я пози-
цій кр-н,що роз-ся;посил-я позицій Яп,ФРН,Італ;змен-я пит.ваги США,ВБ,Фр в св.Е; перехід до пол-ки ліберал-ї;
реал-я комплексу митно-тар.зах-в під егідою ГАТТ.
5.Сучасний(з поч.70-х)-посил-я міжн.конкур-ї;укріпл-я та поява нових інтеграц.угруповань;індустріал-я в більш-ті кр-н,що роз-ся;проблема їх заборг-ті;розпад св.соціаліст.
с-ми госп-ва;-збіл-я обсягів Т значні колив-я рівня св.цін;зруш-я в тов.срт-рі Е;посил-я конкур-ї між кр-ми Тріади;актив-я зустріч.Т;підв
я ролі кр-н,що роз-ся;-неопрот-м;поява замкнутих ек.блоків;перехід від тар.до нетариф-го регул-я.
8.Х-ка і специф. риси сучасн. етаму р-ку МТ.Осн.ф-ри зрост-я її обсягів.
Сучасний етап р-ку МТ триває з поч 70-х рр. і х-ся глобалізацією,ростом взаємозал-ті більш-ті кр-н,ліберал-єю зовн.пол-ки,револ-ією в сфері інф-х технол-й і засобів телекомунікацій.Для нього х-но: -1)посил-я міжн.конкур-ї;укріпл-я та поява нових інтеграц.угруповань;індустріал-я в більш-ті кр-н,що роз-ся;проблема їх забор-гті;розпад св.соціаліст.с-ми госп-ва; 2)збіл-я обсягів Т,значні колив-я рівня св.цін;зруш-я в тов.стр-рі Е;розповсюдження усталених і довгостр-х в-н,збільш-я частки внутріфірмових поставок в св.Т,посил-я конкур-ї між кр-ми Тріади;актив-я зустріч.Т;підв-я ролі кр-н,що роз-ся;3)неопрот-м;поява замкнутих ек.блоків;перехід від тар.до нетариф-го регул-я,стимул-я експ-го в-ва.
Осн.ф-ри зрост-я обсягів МТ
1.Стабільн.ек.стан кр-н світу сприятливо вплинув на зрост-я міжн.торг.обороту
2.Зрост-я цін на нафту,яке ком-
пенсується здешевленням непа- ливних сиро-винних тов-в і пром.пр-ції.Ціна на пр-ю і напої
падає на 15%.Об’єм Т нафтою 99року дорівнює об’єму Т майже всіма інш.тов-ми.
3.Незбалансованість платіжних
від-н США з кр-ми,що роз-ся:як що ці кр-ни зводять плат.баланс з з позитивним сальдом,що викли-
кає міграцію кап-лу і його викор-ня для спекулят-х цілей,то США страждає від хронічн.дефіциту плат.баланса.
4.Процеси,що мають місце на фінанс.ринках(посил-я міграції кап-лу було викликане активіза-
цією злиття,поглинання комп-ій.
5.Темпи росту МТ послугами уповільн-ся:99-1,5%,а 98-4,7%.
6.Значні темпи росту цін на кольорові метали(на нікель-на 33%,на алюміній-на 24%,мідь-на19%,золото-8,платина-7,6.
7.Переважає МТ готовими виробами(4/5 товарообороту).
9.Географ.стр-ра св.Т-ретроспект.аналіз і сучасні тенд-ї р-ку.
Особл-ті роз-ку кр-н визначаються їх роллю у МТ.
Частка пром.розв.кр-н у св.експ-ті на протязі ост-х 30
рр.складала 70%(як і в імп-ті).В 90-ті ця частка для роз-х кр-н скороч-ся,.а для тих,що роз-ся-росте.
Поступово росте Т кр-н,що роз-ся,особливо швидк.темпами збільш-ся об’єми товаропотоків із НІК.Але велика частина товарообо-
роту припадає на пром.розвин.кр-ни.Найбільшими торг.д-вами є США,Нім.,Яп. на які на поч.2000р.припадала понад третина св. експ.-імп.оп-й.Такими д-ми
були й Фр,ВБ,Італ,Кан,Гон-конг,Нідерл,Бельг,Люксем.
В ост. роки прослідков-ся тенденція до зрост-ня долі кр-н,що роз-ся,у св.Т.Так,у св. експ-ті тов-в їх пит.вага зросла з 27% у 92 до 32 у 98
Незважаючи на фін.кризу в Азії,ця тенденція зберіг-ся і у 2000р.пит.вага цієї групи кр-н зростає до 35%.Із кр-н,
що роз-ся,найбільше росте МТ з НІК Азії.По сукупному об’єму зовн.Т(15млрд.дол.в98)Гонконг,Пд.Корея,Сингапур,Малайзія,Тайланд,Індонезія поступалися ли-
ше США.На ці кр-ни припад.>10%об’єму св.Т.Із азіат.НІК в десятку найб.торг. д-в світу вход.Гонконг, який у 98 займав у цьому списку 10 місце по екс-ту,8-по імп-ту.В другій пол.90-х визнач-ся чітка залеж-ть роз-ку МТ від змін в ек-ці кр-н Пд-Сх Азії,на які(разом з Китаєм)припад.1/4 св.тов.Т.Серед кр-н з пере-хід-ю ек-ю найб.розв-ся зовн.Т Китаю.За 79-98рр. середньорічн.ріст екс.-імп. оп-й склав 16,5%,що значно перевищ.темпи росту св.Т. Вартісн.об’єм зовн.Т зріс з 14млрд.дол в 79 до 325 в 98,
що дозвол. кр-ні ввійти в десятку найб.торг.д-в світу. Після офіційної передачі Гонконга (з 1лип.97)під юрисдикцію КНР об’єдна-
ний Китай по сумарн.варт-ті екс-імп.оп-й найб.торг.д-в світу на поч.3-го тисячоліття займе 4місце після США,Нім,Яп.
10.Вимірювачі інтенсивності і динаміки МТ.
До пок-в інтенсив-ті відносять:
1.Квоти:
1.1Експортну квоту=відношення річного обсягу експ-ту кр-ни до ВВП кр-ни за аналогічний період*100%:
Ке=Е/ВВП*100%
1.2Імпортну квоту= відношення річного обсягу імп-ту кр-ни до ВВП кр-ни за аналогічний період*100%:
Кі=І/ВВП*100%
1.3Зовн.торг.квоту= відношення(суми річного обсягу імп-ту та експ-ту кр-ни)*0,5 до ВВП кр-ни за аналогічний період*100%:
Кзт=(((Е+І)*0,5)/ВВП)*100
2.Обсяг експ-ту,імп-ту,зовн.торг.обігу на душу населення:Ед=Е/Ч;Ід=І/Ч;ЗТОд=ЗТО/Ч,де Ед,Ід-екс.,імп. на душу нас-я відп-но;Ч-чис-ть нас-я.Значення та зміст пок-в інтенсив-ті розкриваються через зал-ть х-ру ЗТО та рівня інтенс-ті зовн.Т:---якщо останній низький,то спостеріг-ся min рівень І,необх-й для функц-я ек-ки,залеж-ть від стану св.ринку та цін на ньому,Е може покрити лише критичний І.Якщо рівень зовн. торг.інтенс-ті середній,ЗТО х-ся так:І задовільно покри-
ваєне тільки осн.потреби,а й дозволяє куп-ти т-ри з вис. технолог.рівнем,обмін простих тов-в на більш складні-на еквівал-й основі.
Якщо високий-розвинута вир-ча кооперація,вис.частка компонуючих,вузлів в обміні,зовн.Т впливає на ек-ку,формуючи її стр-ру та підвищ-чи ефект-ть.
Вимірювачі динаміки показують,як змін-ся та чи інша величина за певний проміжок часу.Вони дають можл-ть промлідкувати тенгден-
цію і виражаються графіками, гістограмами.
11.С-ма об’ємних,резуль-туючих пок-в міжн.тов-го обміну.Об’ємні(абсол.):
1.Експорт(реекспорт).
2.Імпорт(реімпорт).
3.ЗТО=Е+І кр-ни або групи кр-н за певн.пер.часу.Св.товарообіг-сума Е всіх кр-н(Е тов-в із всіх кр-н світу=їх І в ці кр-ни).В-ть св.Е завжди<варт-ті І на суму фрахту та страх-я внаслідок того,що всі кр-ни оцінюють Е по цінах ФОБ,а І-по цінах СІФ.
4.”Генерал.”Т-прийняте у міжн.статистиці познач-я ЗТО з урах-м в-ті транз-х тов-в;покказ.загал.зовн.
торг.навантаж-я на кр-ну: ГТ=Е+І+Т.В обсяг Е та І транзит.оп-ї не включ-я,
Але облік-ся за видами трансп.зас-в;за кільк-тю перевез-го вантажу;за кр-ми відправ-я та признач-я.
5.”Спец.”Т-охопл. по І т-ри,випущені з митниці в вільний обіг,а по Е-т-ри нац-го походж-я(виробл.,
перероб,дороб-ні в кр-ні),ввивезені за кордон остаточно(не тимчасово).
6.Фіз.обсяг зовн.Т-оцінка Е та І т-в в незмін-х цінах одного періоду для отрим-я інф-ї про рух тов-ї маси без впливу колив-я цін.Ін-
декс=віднош-я суми добутку кільк-ті т-ру в пер. що вивч-ся,та ціни т-ру в базис.пер. до суми добутку кільк-ті т-ру в базис.п.
та ціни т-ру в базис.пер. Результ-чі:1.Сальдо торг.балансу: 1.1Сальдо=Е-І (Е,І тов-в) 1.2С.бал-су послуг=Епосл-Іпослуг.1.3 С. бал-су поточн.оп-й=А.По-
точ.оп-ї:1.Т-ри.2.Посл.3.Д. від інвест-й.4.Ін.посл.та Д. 5.Приват.одностор.перека-зи.6.Держ.одност.перекази
2.Індекси стану плат-го б-су:2.1Інд. покриття експ-м ім-ту=Е/І*100%2.2Інд.покриття ім-том експ-ту=І/Е *100%(при негат.С.торг.б-су)..3.Інд.”умови Т”:
Іут=Рх/Рм,деРх-інд.експ. цін,Рм-інд.імп.цін.На інд. 4.Інд.“концентрації Е” Hj=(((Xi/X)))1-1/239,де 239-кільк-ть ви-дів прод-ї за класиф-єю ООН,і-інд.т-ру,Хі-в-ть Е тов-в і кр-ною j,Х-заг.в-ть Е кр-ни.Показ,скільки тов-в експ-є кр-на(знач-я коефіцієнта розміщ-я в межах від 0 до1(-)5.Коеф-т ім.за-
леж-ті кр-ни=віднош-я обсягу І і-го т-ру в j-ту кр-ну до(обсяг вир-ва і-го т-ру в кр-ні j+обсяг І і-го т-ру в j-ту кр-нуЕ т-ру і з кр-ни J).
12.Сучасна стр-ра МТ,осн.зрушення.
Зовн.Т переганяє рост св.вир-ва,рух кап-в,в т.ч. і пром.вир-ва,мінерал-ї сир-ни і с/г прод-ї.По даним ВТО за пер. з 1950 по 2000 об’єм св. Е зріс в 20 раз,а св.вир-во—лише в 7.Св.Е пром.тов-в за цей час зріс в 35раз,а св.вир-во пром. пр-ї—в 10.Динаміка росту МТ:54-63рр.-середньорічн.темп приросту МТ=7,1%;64-73-8,7;
74-90-4,5;91-98-5,6.В 98р. в рез-ті азіат.фін-ї кризи об’єм св. Т скоротився на 2%.Динамізм МТ і підвищ-я її знач-я в св.Т обу-
мовлені:1)процесами глобал-ції і ростом взаємозал-ті більш-ті кр-н;2)активною роботою ВТО по лібераліз-ї екс-імп. оп-й,по зниж-ю і ліквідації тар.і нетар. бар’єрів;3)ліберал-я зовн.торг.пол-ки кр-н,що роз-ся та розшир-я масштабів Т між ними. Але ліберал-я вигідна,перш за все,для пром.роз-х кр-н.Нега-
тивно вона вплинула на навколишнє сер-ще найменш роз-х кр-н(80-90рр.-втрата до 30% прир.потенціалу планети).На ринках пром.пр-ї в кр-х,що роз-ся(особливо в НІК) зберіг-ся сприятлива кон’юктура.Револю-ція в сфері інф-х технологій-ще один фактор росту МТ.В стр-рі МТ в ост. р оки є зміни:значно зросла частка послуг,засобів зв’язку і інф-х технол-й,скороч-ся частка Т сировин-ми тов-ми і с/г прод-єю.Відбув-ся значне зростання реексп-тупром.тов-в,виготовл-х в НІК з викор-м матеріалів,що імп-ся згідно сис-м торг.преференцій.Динаміка св.Т в 2000р:Е тов-в=5690млрд.дол,І=5870. Частка пром.розв.кр-н у св. експ-ті на протязі ост-х 30
рр.складала 70%(як і в імп-ті).В 90-ті ця частка для роз-х кр-н скороч-ся,а для тих,що роз-ся-росте.Так,у св. експ-ті тов-в їх пит.вага зросла з 27% у 92 до 32 у 98Особливо швидк. темпами збільш-ся об’єми товаропотоків з НІК. Незважаючи на фін.кризу в Азії,ця тенденція зберіг-ся і у 2000р.пит.вага цієї групи кр-н зростає до 35%.Велика частина товарообороту припадає на пром.розвин.кр-ни(США,Нім, Яп-- поч.2000р.=понад третина св. експ.-імп.оп-й).Такими д-ми є Фр,ВБ,Італ,Кан,Гонконг,Нідерл,Бельг,Лю...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора