Структурна схема ланки передавання даних. Сукупність засобів фізичного та канального рівнів утворюють певну систему, яка називається ланкою або каналом передавання даних. Ланка складається з: фізичного каналу (фізичне середовище передавання); засобів перетворення цифрових даних, які виробляє комп’ютер, у форму, прийнятну для передавання фізичним каналом, тобто у сигнал; засобів керування ланкою або каналом передавання даних. Тобто маємо сукупність програмно-технічних засобів та фізичного середовища передавання, призначеного для передавання сигналу даних. Засоби керування ланкою MAU завади фізичний канал Засоби керування ланкою MAU пристрій спряження З погляду користувача найважливішою характеристикою каналу зв’язку є кількісні і якісні параметри сервісів, які надає продавець каналу. В теперішній час визначено багато загальноприйнятих типів каналів: найпоширеніший – Switched – 56 Кбіт/с, а також європейські: американські: E1 – 2,048 Мбіт/с T1 – 1, 544 Мбіт/с E2 – 34,368 Мбіт/с T3 – 45 Мбіт/с За напрямками розрізняють такі типи передавання даних: симплексне (передавання в одному напрямку); напівдуплексне (передавання в прямому і зворотному напрямках); дуплексне (передавання одночасно в прямому і зворотному напрямках). Пристрій спряження (див. рис.) виконує головні функції: 1.)кодування – декодування; 2.) модуляцію – демодуляцію. Кодування – це перетворення цифрового сигналу, який надходить від комп’ютера, з метою підвищення його завадостійкості та зручності передавання. Модуляція – це процес переходу від кодового сигналу до сигналу даних. Звичайно це використовує сигнал-носій, деякі параметри якого змінюються відповідно до кодового сигналу. В сучасних системах зв’язку найпоширенішими є такі види модуляції: Модуляція гармонічних коливань в коливання струму або напруги. В залежності від змінного параметру розрізняють такі види модуляції:1.1. амплітудну (в „0” зменшується амплітуда коливань); 1.2. частотну (в „1” збільшується частота); 1.3.фазову (при переході „0-1” і „1-1” також змінюється фаза). Носій послідовних імпульсів. В залежності від параметрів послідовності і змін кодового сигналу розрізняють такі види модуляції: 2.1. амплітудно-імпульсну; 2.2. широтно-імпульсну (змінюється ширина імпулься); 2.3. фазово-імпульсну; 2.4. частотно-імпульсну. В магістральних телефонних каналах, які використовуються в глобальних мережах використовують імпульсно-кодову модуляцію. Якщо сигнал є аналоговим, то над ним потрібно виконати такі перетворення: 1)дискретизацію 2)квантування; 3)кодування. Для передавання даних в аналоговій формі в глобальних мережах використовуються модеми. В локальних мережах використовуються пристрої адаптори. На фізичний канал передавання даних впливають завади, які спотворюють канал, а це призводить до виникнення помилок. З впливом завад борються на протоколах фізичного і канального рівнів засобами керування каналом передавання даних. Якщо на вході фізичного каналу маємо Z(t), то на виході внаслідок впливу завад отримаємо спотворений сигнал Z'(t). Якщо Z(t) і Z'(t) пов’язані деякою функціональною залежністю, яка дає можливість повністю поновити сигнал, то така завада називається регулярністю. За впливом на регулярний сигнал завади поділяються на: 1.адитивні – додаються до початкового сигналу; 2 мультиплікативні – множаться на початковий сигнал. Якщо характеризувати сигнали із статистичного погляду, то їх можна розділити на: 1 флуктуаційні – їх описує неперервна випадкова функція часу (такі завади формуються в наслідок накладання різних завад з різних джерел, причому серед складових немає окремих імпульсів, які би перевищували загальний рівень сигналу більш ніж у 3-4 рази); імпульсні – це послідовність імпульсів з випадковою амплітудою, шириною та часом появи, причому найбільшу небезпеку створюють імпульси, амплітуда яких близька до амплітуди корисного сигналу.