Поняття про інформацію та її види. Три підходи до вивчення теорії інформації. Порівняння аналогової та цифрової обчислювальної техніки. Державний іспит з Прикладна теорія цифрових автоматів. Робота № 501127

Перехід до торгівельного партнера Binance

Поняття про інформацію та її види. Три підходи до вивчення теорії інформації. Порівняння аналогової та цифрової обчислювальної техніки

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Захист інформації

Інформація про роботу

Рік:

2011

Тип роботи:

Державний іспит

Предмет:

Прикладна теорія цифрових автоматів

Варіант:

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Поняття про інформацію та її види. Три підходи до вивчення теорії інформації. Порівняння аналогової та цифрової обчислювальної техніки Інформацію назив. відомістю, які можна отримати, передати, керувати, обробляти, зберігати. Інформація є міра різноманітності або однорідності в матеріалі , речовині та енергії у просторі та часі. Порівняння АТ та ЦТ 1. Точність АТ=102/1=103/1=104/1 Відношення Сигнал/Завада ЦТ=1010/1 2. Швидкодія АТ властивий паралельний алгоритм роботи. 3. Універсальність ЦОМ – універсальні,спеціалізовані ,а АОМ – спеціалізовані 4. Вартість EMBED Visio.Drawing.11 3 підходи до вивчення теорії інформації: 1. Структурна теорія інформації 2. Статистична (поняття ентропії) 3. Семантична (Акад. Маркевич О.О. Вартість інфи тим вища, чим більше змін робиться в сфері керування) 2. Основні статичні та динамічні характеристики ІМС. Статичні 1. Передавальна характеристика (для інверсних елементів) Uп – напруга перемикача Uз+ - напр.додатн.завадост. Uз- - напр.від’ємн.завадостійк. ΔUн – зона невизначеності ΔUн = Un0 – Un' -------- - характеристика трігерів Шмідта 2.Вхідна характеристика – показник залежності Івх. Від Uвх. Використовуючи вхідні характеристики – знаходиться навантажувальна здатність вихідного каскаду. 3.Вихідна характеристика – залежність вихідної напруги Uвих. Від Інавантаження Існують деякі мікросхеми, що забезпечують втриччі більші значення Івих при цих самих значеннях U. Динамічні τсз – час середньої затримки τсз = t01 + t10 / 2 t01 – час перемикання з «0» на «1» t10 – час перемикання з «1» на «0» tз – t зріза : коли імпульс спадає tф – t фронта: коли імпульс зростає Найпростіший генератор Має бути не парна кількість диз’юкт.ел.-нестанд.стан.парна кількість низводить до станд.стану. Генератор з меншою част. має більш.елементів. Генератор може бути реалізований лише у нест.стані. Асоціативна пам’ять(регістрова) EMBED Visio.Drawing.6 Береться ознака з запиту в пам'ять і ознака з поля інф. І ці ознаки порівнюються в схемі порівняння. Ящо ознаки співпали то слово читається з памяті. 4. Комп’ютерна архітектура рівня машинних інструкцій Відповідь Кожній комп’ютерній системі притамана ієрархічна низка впорядкованих архітектур. Можна казати про макроархітектури операційних систем, про архітектуру рівня машинних інструкцій, що знаходиться на межі програмних та апаратних засобів, про внутрішні мікроархітектури процесорів тощо. В контексті нашого курсу принципового значення набуває так звана архітектура рівня машинних інструкцій, що розташована, наближено. у середині вище зазначеної ієрархії архітектур. Архітектура комп’ютерної системи рівня машинних інструкцій (Instruction Set Architecture - ISA) – це абстрактне сприйняття машини (або ж означення фізичної системи, а в нас – це комплекс апаратних засобів та мікрокод) програмістом, який програмує цю машину мовою асемблер, або розробником фази генерування машинного коду деякого компілятора (тобто, системним програмістом). Нагадаємо, що асемблер визначають як мову класу “один в один”, тобто, як таку мову програмування, де кожному унікальному оператору мови відповідає унікальна машинна інструкція. Архітектура рівня машинних інструкцій розмежовує програмну та апаратну частини машини та визначає програмний інтерфейс із боку апаратних засобів до (системних) програм. Важливо, що архітектура визначає принципи організації обчислювальної системи. При цьому вона не відбиває керування та пересилання даних у межах процесора, конструктивні особливості логічних електронних схем та специфіку технології виробництва цих схем. Архітектура комп’ютера, передусім, подає: - видимі програмісту об’єкти, що містять дані (регістри, пам’ять, порти уводу-виводу тощо), - оператори зміни вмісту об’єктів (множини інструкцій), - інформацію про комбінування щойно зазначених операторів із метою (програмного) створення нових функцій на основі вже наданих. Зрозуміло, що архітектуру рівня машинних інструкцій можна визначити як ті ресурси машини (множину інструкцій, структура, місткість та організацію пам’яті, навіть структуру та організацію кеш-пам’яті, як у процесорі Ітаніум), які є наданими до використання системному програмісту. Комп’ютерний архітектор приймає рішення за трьома напрямками: - визначення форм подання машинних програм та правил інтерпретації цих програм машиною, - уставлення форматів інструкцій, які використовують при програмуванні, - уставлення форм і форматів подання даних. Сам термін “архітектура комп’ютерної системи” виник у 1964 році із випуском першої комп’ютерної системи третього покоління ІВМ 360 (потім серія 370), що містила низку програмно сумісних здолу догори машин, від найменш потужних до надпотужних класу ІВМ 360/91. Тобто, усвідомлення важливості означення та реалізації єдиної у межах цілої родини комп’ютерів ISA-архітектури стало саме тим фактором, що принципово відмежував напівпровідникові машини другого покоління (найбільшою тут була перша конвеєрна машина Stretch фірми IBM, понад 400 тис. транзисторів та напівпровідникових діодів) від інтегральних комп’ютерних систем третього покоління. Єдиний документ “Принципи функціонування системи ІВМ 360/370” визначив архітектуру усіх процесорів цієї системи, від малих до великих, а два виключення, що містили машинно-залежні документи, стосувалися наступних суто технічних, а не архітектурних питань: - способів повідомлень з боку апаратури системним програмним засобам про збої у роботі апаратури, - означень командних слів каналів підсистеми уводу-виводу інформації. Результати реалізації деякої комп’ютерної архітектури рівня машинних інструкцій подають наявними апаратними засобами, які функціонують за визначеними архітектурою правилами. Деяка родина машин може мати незмінну архітектуру рівня машинних інструкцій (тоді усі машини є програмно, або ж більш сильно, бінарно сумісними), але разом із цим, окремі машини цієї родини можуть містити кардинально розбіжні апаратні засоби. Наприклад, так званий паралелізм чи/або конвеєризація є методами, які з різною глибиною можна застосовувати в межах деякої єдиної архітектури рівня машинних інструкцій.

Державний іспит Прикладна теорія цифрових автоматів

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись