DevioLabавтоматичне керування капіталом
ПРАЦЮЄ 24/7
КРИПТОВАЛЮТИ · АКЦІЇ · 10 БІРЖ

Портфель, який керується автоматично

DevioLab підбирає стратегії, відстежує ринки та автоматизує купівлю і продаж активів. Кількість доступних криптовалют, акцій і торгових можливостей зростає щодня.

10підключених біржCrypto + Stocksв одному портфелі24/7автоматичний контроль

Шифратори та дешифратори

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології
Факультет:
Комп’ютерні науки
Кафедра:
Захист інформації

Інформація про роботу

Рік:
2015
Тип роботи:
Екзаменаційний білет
Предмет:
Комп ютерна логіка
Група:
КН-11
Варіант:
28
Коротко про документ

Про що ця робота

Документ містить теоретичні матеріали та приклади синтезу шифраторів і дешифраторів. Також розглядаються задачі та комп'ютерні ресурси для моделювання систем.

У роботі розглядаються

  • Шифратори
  • Дешифратори
  • Логічні схеми
  • Таблиця істинності
  • Комп'ютерне моделювання
  • Обчислювальні ресурси
  • Мультипроцесори

Зміст і розділи

  1. Шифратори та дешифратори
  2. Задачі та комп’ютерні ресурси
Для кого:Студенти технічних спеціальностей вищих навчальних закладів
Викладачі:Не вказано

Ключові поняття

логічна схематаблиця істинностікомп'ютерні ресурсинекоректні задачі

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Шифратори та дешифратори. Завдання синтезу схеми з n входами і до виходами відрізняється від завдання синтезу до схем з n входами і одним виходом тим, що при рішенні необ-ходімо виключити дублювання схемах функцій, що синтезуються. Прикладом схем з декількома входами і виходами може служити схема дешифратора. Принцип роботи дешифратора простий: при заданому наборі вхідних сигналів на виході збуджується один вихід або декілька виходів відповідно до заданої залежності. Наприклад, припустимо, що необхідно синтезувати дешифратор з чотирма вхідними зміннимиx1 - x4, у якого, при будь-якій комбінації значень вхідних змінних, повинен збудитися тільки один вихід з десяти. Синтез такої схеми може бути здійснений, якщо розглядати роздільно кожну вихідну функцію y0 - y9| y0 = x1x2x3x4; y1 = x1x2x3x4; y2 = x1 x2x3x4; y3 = x1 x2x3x4; y4 = x1x2 x3x4; y5 = x1x2 x3x4; y6 = x1 x2 x3x4; y7 = x1 x2 x3x4; y8 = x1x2x3 x4; y9 = x1x2x3 x4; Реалізація цих виразів у вигляді кон'юнктора дає можливість створити логічну схему дешифратора. Розглянемо спрощену схему такого дешифратора і його таблицю істинності. Тут A0 - A3 - вхідні змінні. Значення A0 -A3 фор-міруются в самому дешифраторі після перших інверторів. Дешифратор перетворить чотирьохрозрядний двійковий код в десятковий. На виходах дешифратора логічній одиниці відповідає низький рівень сигналу, а на входах - високий. Комбінаційна таблиця дешифратора виглядає таким чином: Т а б л і ц а 9.1. Схему дешифратора можна реалізувати, наприклад, так: Шифратори CD(Шифратори) – призначені для перетворення сигналу, що поступає на один з входів(m) в код адреси отримуваного коду(n). m=n2  EMBED Visio.Drawing.11  155ИВ1 – 8 вх 555ИВ3 – 10 вх  EMBED Equation.3  GS=EI(x0x1…x7) Задачі та комп’ютерні ресурси Наступним рисунком подано задачі, які моделюють комп’ютерні системи, та необхідні для цього моделювання комп’ютерні ресурси. Видно, що місткість пам’яті досягає одного терабайта (1000 гігабайтів) за умови, що швидкодія має бути один терафлопс (1000 гігафлопсів = 1000 000 мегафлопсів). Вмістиме рисуноку об’єктивно засвідчує існування суперечності “швидкодія системи / місткість пам’яті». Зрозуміло, що межа обсягу потрібних комп’ютерних ресурсів є рухомою. Надати ресурси, що вимагають задачі, за допомогою стандартних однопроцесорних систем неможливо. Це спричинює використання мультипроцесорів, які визначають магістральний напрямок удосконалення однопроцесорних систем, тобто уніпроцесорів. При цьому, яскравим прикладом уніпроцесорів є сучасні персональні комп’ютери. Зауважимо, що на перший план комп’ютерного моделювання (змоделював – значить опанував) висунулися задачі хімії та біології. Часто-густо біохімічні задачі належать до так званого класу «некоректних» задач. Треба зауважити і про те, що за сучасною проблематикою питома вага «нечисельних» та «некоректних» задач постійно зростає і вже перевищує відповідну вагу класичних «чисельних» задач, що стандартно програмуються не менш класичною мовою FORTRAN.
Допоможи студентському архіву

Ми допомогли тобі — допоможи наступному студенту

Файл ще не обрано

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!