Білет 30

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Захист інформації

Інформація про роботу

Рік:
2011
Тип роботи:
Державний іспит
Предмет:
Інші
Варіант:
30

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Наведіть та порівняйте такі основні програмовані матричні структури, як програмовані логічні матриці, програмовані запам’ятовуючі пристрої, програмовані матриці вентилів.  EMBED Visio.Drawing.11   EMBED Visio.Drawing.11  556РП1 ПЛМ і ПМЛ мають матриці І та АБО. Основна відмінність між ними, що в ПМЛ матриця АБО фіксована, а в ПЛМ програмуються дві матриці, що забезпечує їй більшу гнучкість порівнянно з ПМЛ ПЗП (програмовані запам’ятовуючі пристрої) ROM – read only memory PROM – programmable read only memory EPROM – erasable programmable read only memory (ультрафіолетом) EEPROM – electrically erasable programmable read only memory  EMBED Visio.Drawing.11  556РП4 556РП5 556РП6 ПМВ(програмовані матриці вентилів)  EMBED Visio.Drawing.11   EMBED Equation.3  Порівняльні характеристики технологічних груп ІМС. Діодно-транзисторна логіка (ДТЛ) Y=X1*X2*X3 V X4*X5*X6 Ця інверсія виконується за рахунок транзистора, який може перебувати у виключеному стані. Якщо на X1 подати 0, то струм буде рівномірно протікати через діод, тоді напруга буде 0≤U0≤0,7В. Тобто низький потенціал на б.-л. вході призводить до того, що на вході буде великий потенціал (1). Такі схеми вже не використовують. Транзисторно-транзисторна логіка (ТТЛ) На відміну від попередньої схеми, для того, щоб на вході був високий потенціал необхідно щоб була на вході була 1: Якщо 0≤UБЕ≤0,55В => RКЕ>1мΩ 0,55≤ UБЕ ≤0,65В => 1мΩ≤RКЕ≤100Ω 0,7≤ UБЕ => RКЕ>100Ω Така схема може працювати лише на двох рівнях: рівень логічного 0 і рівень логічної 1. Пізніше з’явилася інші група, в якої покращилися основні параметри: швидкодія і споживання потужності. ТТЛ з включенням діода Шотки (ТТЛШ) Швидкодія цих елементів збільшилась у 5 разів. Емітерно зв’язана логіка (ЕЗЛ) Дозволяє підняти частоту переключення елементів: до 1000 МГц. Інтегрально-інжекціяна логіка (І2Л) Застосовується для побудови елементів пам’яті. Частота 10 МГц. Комплементарна на базі МОН транзисторів Логіка (КМОН) Використовуються р-канальні та n-канальні польові транзистори.Використовується у 70% інтегральних мікросхем. Принципи побудови і принципи дії ТТЛ 1. Група ЛА 4-емітерний транзистор виконує функцію кон’юктора. Ця схема розгул. У вигляді 3-х каскадів: VT1,R1,VD1-VD4 – вхідний каскад R2,VT2,R3,R4,VT3 – фазо-розчеплювач (розділювач), бо вхідний сигнал розділює на два сигнали R5,VT5,VD5,VT4 – вихідний каскад Розглянемо роботу схеми починаючи з виходу. Для дод. лог. низького рівню відповідає -0. Високого рівня – 1 За стандар. лог. 0: 0≤U0≤0,4В 1: 2,4≤U'≤4В До цієї групи входять інші підгрупи ЛА. Вони відрізняються кількістю входів, але побудовані на основі кон’юкт.-інверс. елем. Вихідні каскади можуть бути 4 тип. Найпростіший з них - відкритий колектор - складний вихідний каскад;(входять 2 транзистори і діод між ними) - складний з транзистором Дарлінгтона (використовується для підсилення вихідної потужності) - створ. спец зв’язки, які прив. до того, що один транзистор завжди працює у відкритому режимі, інші – у закритому, або коли два транзистори працюють у відкритому стані, тому такий вихідний каскад називається трьох-стабіл. Комбіновані виходи фазо-розрядного каскаду і вход., вихід. каскади створює групу ЛА. Щоб на вході був 0 потрібно, щоб VT4 був відкритий, тому на базі VT4 має бути +0,7В, а RКЕ має бути малим. Для цього необхідно, щоб і VT2 був відкритим, щоб протік струм ІБЕ. А VT2 буде відкритий, якщо на базі +1,4В. Транзистор VT1 також має бути відкритий і на його базі буде напруга +2,1В, але емітерні перехрестя на VT1 мають бути закритими, а відкр. лише колект.-перехр. Нехай на входи X1,…,X4 подається по +4В, а на аноді Х2 -1В, тоді р.-н.-перех. VT2 буде 0,8В, тоді якщо на базі VT5 – 0,8В, то він буде працювати у закритому стані, оскільки один з транзисторів завжди відкритий, інші - закриті. Нехай на виході маємо логічну 1, то напруга ≈ +2,4В. Отже, VT4 => VT2 – закр., що не проводить струм. Щоб VT2 був. закр. потенц. На його базі 0 => коли на б-я з вход.буде відкр.емітерн.перехр., який зміст.у прямому напр.=> VT5 – відкр.за рахунок того, що струм буде протікати через R2 і буде подаватися на базу VT5, потенціал якої = 3,8В. В цій мікросхемі 2 логіч.елем. Другий елемент має дод.входи, які дозволяють розширити друг.елем. ф-цією АБО. Принципова схема І має вигляд 2. Група ЛР Для того, щоб це була сх.друг.ел. потр.вивести ще два виходи К і Е. Діоди використовуються для того, щоб забезпечити захист: обмеж. ВАХ на рівні 0,7В, тобто відб.зменш.спотворень. Коректуючий ланцюг – розподіл. на перекл.транзист.,що покращ.передав.характер. Серії групи ЛР1 130,133,155,136 530,533,531 ТТЛ ТТЛШ Щоб на виході був 0, то на транзисторі VT7 має протікати струм =>___ І має протікати через VT3 або VT4( один з них має бути відкритий) => на всі входи потрібно подати 1. Щоб на виході була 1, то на X або X2 подати 1;на Х3 або Х4 подати 1. Якщо існ. додатк.виводи К і Е, то 4 І-НЕ Якщо ці виводи К і Е підкоючені до схеми, то: Y=X1*X2*X3*X4 V X1'*X2'*X3'*X4' 8 І-НЕ 3. Група ЛЕ Навантажн.спроможність.- к-ть таких самих елементів., що можна було підключити до вих.даного елем. «0» на вході: VT2 і VT3 мають бути закритими ( на одному з входів має бути «0») 1 4. Група ЛП Логічні елементи мікросхеми ЛП5 виконують функцію сумування по модулю 2 Продуктивність комп’ютерних систем Припустимо, що використано дві різні робочі станції, що виконують ту ж саму програму. За умови, коли перша робоча станція виконала програму за менший час у порівнянні з другою, можна казати, що ця перша робоча станція є скорішою. Тут ідеться про так званий час відгуку (response time чи execution time), тобто проміжок часу поміж стартом та завершенням виконання деякого програмного завдання (task). Менеджери обчислювальних центрів зацікавлені у збільшенні перепускної спроможності (throughput, продуктивність) – загальної кількості обчислювальної роботи, яку виконано за фіксований часовий інтервал. Проте обидві щойно зазначені характеристики є взаємно залежними. Адже заміна процесора на більш швидкий призведе до покращення як першої, так і другої характеристики. Це дозволяє визначити продуктивність (performance) наступним чином: Продуктивність X = 1/Час_виконання_X. Тоді порівняння характеристик двох робочих станцій X i Y можна виконати за наступними правилами. Якщо Продуктивність _X > Продуктивність _Y, тоді 1/ Час_виконання _X > 1/ Час_виконання _Y, Час_виконання _Y > Час_виконання _X Тобто, час виконання Y перевищує час виконання Х. Часто-густо кажуть про те, щo продуктивність X перевищує продуктивність Y в n разів. Формально це можна записати як: Продуктивність _X/ Продуктивність _Y = n. Зараз треба детальніше розглянути питання про складові часу виконання. Найпростіше визначити час виконання через сумарний час виконання завдання. Цей сумарний час складається з часу доступу до диска, часу звернення до пам’яті, часу активності уводу-виводу, додаткових витрати часу на спрацювання модулів операційної системи, витрат процесорного часу тощо. Зауважимо, що саме витрати процесорного часу є найважливішими в контексті порівняння ефективності архітектур. Вони мають назву CPU execution time чи CPU time. В межах витрат процесорного часу також треба розрізняти дві складові компоненти, а саме, процесорний час користувача (user CPU time) та системний процесорний час (system CPU time). Зауважимо, що відокремлене вимірювання цих двох складових є неординарним завданням, але яке є реалізованим в ОС Unix засобами команди time у дуже зручний з погляду користувача спосіб. Нехай виклик команди time cпричинив наступний відгук: 90,7u 12,9s 2:39 65%. Отримане треба тлумачити так. User CPU time = 90,7 sec, System CPU time = 12,9 sec, загальний час виконання завдання = 2 хвилини 39 секунд. Питома вага процесорного часу у загальному часі виконання завдання склала (90,7 + 12.9) / 159 = 65 відсотків. Зауважимо, що більше від третини загального часу втрачено на допоміжні дії комп’ютерної системи. Привернемо увагу до того, що у подальшому викладенні термін “команда” належатиме виключно командам операційної системи, а термін “інструкція” – лише командам процесорів. Продуктивність як головний чинник еволюції комп’ютерних систем Залежність зростання продуктивності (performance) від напрямку еволюції комп’ютерних систем подано наступним рисунком. Еволюція продуктивності міні-комп'ютерівю. Це зумовило перевагу мікросистем. [Hennessy and Jouppi, 1991]. Зазначимо, що мейнфрейм (mainframe спочатку був виключно назвою рами конструкції металевої шафи, що містить апаратуру машини; потім саме цим словом почали називати вже перші машини системи ІВМ 360) – це машина загального призначення, або ж, просто велика машина.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!