Задачі та комп’ютерні ресурси Наступним рисунком подано задачі, які моделюють комп’ютерні системи, та необхідні для цього моделювання комп’ютерні ресурси. Видно, що місткість пам’яті досягає одного терабайта (1000 гігабайтів) за умови, що швидкодія має бути один терафлопс (1000 гігафлопсів = 1000 000 мегафлопсів). Вмістиме рисуноку об’єктивно засвідчує існування суперечності “швидкодія системи / місткість пам’яті». Зрозуміло, що межа обсягу потрібних комп’ютерних ресурсів є рухомою. Надати ресурси, що вимагають задачі, за допомогою стандартних однопроцесорних систем неможливо. Це спричинює використання мультипроцесорів, які визначають магістральний напрямок удосконалення однопроцесорних систем, тобто уніпроцесорів. При цьому, яскравим прикладом уніпроцесорів є сучасні персональні комп’ютери. Зауважимо, що на перший план комп’ютерного моделювання (змоделював – значить опанував) висунулися задачі хімії та біології. Часто-густо біохімічні задачі належать до так званого класу «некоректних» задач. Треба зауважити і про те, що за сучасною проблематикою питома вага «нечисельних» та «некоректних» задач постійно зростає і вже перевищує відповідну вагу класичних «чисельних» задач, що стандартно програмуються не менш класичною мовою FORTRAN.