Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Електропостачання заводу електровиконавчих механізмів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕПМС
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Основи проектування електропостачальних систем
Група:
ЕТС-41
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “ Львівська політехніка ”
Кафедра ЕПМС
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни: “ Основи проектування електропостачальних систем ”
на тему: “ Електропостачання заводу електровиконавчих механізмів ”
Виконав:
ст. гр. ЕТС-41
Прийняв:
Львів - 2011
Реферат
Темою курсового проекту є розроблення системи електропостачання заводу з ремонту автомобільного транспорту.
Системи енергопостачання включає в себе лінію електропередачі напругою 35 кВ, головну знижувальну підстанцію до напруги 10 кВ (на підстанції запроектовано встановити 2 олійні трансформатори ТМН-4000/35), та розподільні кабельні лінії, якими живлення від ГЗП подається до цехових ТП та РП. До промислового підприємства електроенергія подається від районної підстанції повітряними лініями загальною довжиною 8 км.
Оскільки завод розташовано на території України у ІІІ кліматичній зоні, отже система електропостачання може піддаватися дії сильних вітрів та налипанню мокрого снігу і ожеледиці. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти на заводі відсутні.
Проектування – це процес створення проектно–кошторисної документації, необхідної для будівництва нового об’єкту, на підставі його техніко–економічного обґрунтування та завдання на проектування.
Процес створення опису нового об’єкту може виконуватися різними методами. Серед них виділяють три основних методи проектування:
1. Неавтоматизоване проектування – весь процес створення опису здійснюється проектувальниками ручними методами;
2. Автоматизоване проектування – процес створення опису здійснюється шляхом інтерактивної (діалогової) взаємодії проектувальників із комп’ютерами;
3. Автоматичне проектування – процес створення опису здійснюється комп’ютерами без безпосередньої участі проектувальників, які готують лише вхідну інформацію про об’єкт.
Основним завданням проектувальників є створення оптимального проекту. Проект – це зображення (модель) майбутнього пристрою чи споруди, подане в схемах, кресленнях, таблицях і описах, створених колективом проектувальників у результаті техніко–економічного аналізу та порівняння варіантів. Оптимальний інженерний проект – це проект у якому всі технічні вимоги до проектованого об’єкту забезпечуються з мінімальними витратами під час його будівництва й експлуатації.
Проектне вирішення – це проміжний чи остаточний опис проектованого об’єкту, необхідний і достатній для розгляду та визначення наступного напряму чи закінчення процесу проектування.
Результат проектування – це проектне вирішення чи їхня сукупність, які відповідають заданим вимогам, необхідним для створення об’єкту проектування.
Проектний документ – це сукупність відомостей про об’єкт проектування, виконаний за встановленою формою (еталоном проекту).
Проектна процедура – це дія чи формалізована сукупність дій, які закінчуються проектним вирішенням.
Проектна операція – це дія чи формалізована сукупність дій, що складають частину проектної процедури, алгоритм виконання яких є однаковим для декількох проектних процедур.
Проектна документація – це затверджена в установленому порядку сукупність необхідних документальних матеріалів для будівництва нових чи реконструкції наявних об’єктів, що складаються з креслень, розрахунків, макетів, схем, обгрунтувань прийнятих проектних вирішень тощо.
Під час вибору найдоцільнішого варіанту вкладення коштів у інвестиційний проект, що пов’язаний із проектуванням електропостачальних систем, необхідно оцінити технічне виконання, екологічну безпеку й економічну ефективність проекту. Перевага надається тому проекту, який матиме найбільший економічний ефект, що визначається шляхом порівняння отриманого прибутку та витрат.
Дисконтування – це зведення майбутніх витрат за різні роки терміну існування об’єкту до нинішнього періоду, тобто встановлення теперішнього еквівалента суми капіталовкладень, що виплачуватиметься в майбутньому. Дисконтовані витрати визначаються за допомогою дисконтного множника, який залежить від норми банківського відсотка та терміну дисконтування. Дисконтний множник – це показник за допомогою якого визначається теперішня вартість майбутньої суми грошей, що визначається значенням доходу, який збільшується за певний проміжок часу за правилом складних відсотків.
Зміст
ВСТУП 5
1. РОЗРАХУНКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ 7
1.1. Методи визначення розрахункових електричних навантажень 7
1.2. Розрахункове навантаження ремонтно-механічного цеху 9
1.3. Розрахункове навантаження заводу 13
1.4. Розрахунок електричних навантажень заводу на систему зовнішнього електропостачання 15
2. СИСТЕМА ЗОВНІШНЬОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАВОДУ 17
2.1. Загальні засади проектування системи зовнішнього електропостачання 17
2.2. Визначення потужності трансформаторів головної знижувальної підстанції 19
2.3. Напруга ліній живлення приймального пункту заводу 20
2.4. Вибір варіанту схеми зовнішнього електропостачання заводу 20
3. ВНУТРІШНЄ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАВОДУ 29
3.1. Загальні засади проектування системи внутрішнього електропостачання заводу 29
3.2. Напруга ліній розподільної мережі внутрішнього електропостачання 30
3.3. Вибір кількості та потужності трансформаторів та компенувальних устав 31
3.4. Вибір оптимального місця встановлення ГЗП 32
3.5. Місце встановлення цехових розподільчих пристроїв НН 34
3.6. Вибір кабельних ліній внутрішнього електропостачання 35
4. УСТАЛЕНІ РЕЖИМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНОЇ СИСТЕМИ 37
4.1. Визначення положення РПН трансформаторів ГЗП 38
5. РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ В ЕПС ЗАВОДУ 42
6. ВИБІР І ПЕРЕВІРКА ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ І СТРУМОВІДНИХ ЧАСТИН ЕПС ЗАВОДУ 44
6.1. Вибір високовольтних вимикачів та роз’єднувачів 44
6.2. Вибір вимикачів навантаження 47
6.3. Вибір низьковольтних автоматичних вимикачів 47
7. КОНСТРУКЦІЙНЕ ВИКОНАННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНОЇ СИСТЕМИ 49
Висновки 52
СПИСОК ПОСИЛАНЬ 53
Вступ
Енергетика України – це стратегічна галузь національної економіки, яка є основою функціонування всього загальнодержавного комплексу суспільного виробництва та забезпечення пристойних умов населення.
Електроенергетика України – це потужний, складний і розгалужений технологічний комплекс, призначений для виробництва, передачі і розподілу електричної енергії між промисловими, сільськогосподарськими та побутовими споживачами на всій території країни.
Основа електроенергетики країни – ОЕС яка здійснює централізоване електрозабезпечення внутрішніх споживачів. ОЕС взаємодіє з енергосистемами суміжних країн, забезпечує експорт електроенергії та її імпорт.
ОЕС включає в себе вісім регіональних електроенергетичних систем (ЕС) – Дніпровську, Донбаську, Західну, Кримську, Південну, Південно-західну, Північну і Центральну, зв'язану між собою системоутворюючими і міждержавними лініями електропередачі 750 кВ і 330-500 кВ.
Загальна встановлена потужність електричних станцій, що входять до складу ОЕС, становила в 1998 р. 51,9 млн.кВт і залишилась такою ж як і в 1997 р.
Електричні мережі Міненерго України налічують понад 1 млн.км повітряних і кабельних ліній електропередачі всіх класів напруги, а також 207435 одиниці трансформаторних підстанцій напругою 6-750 кВ загальною потужністю 201483 МВА.
У цілому налічується 130 підстанцій напругою 220 кВ і вище загальною потужністю 75339 МВА. Довжина повітряних ліній напругою 220-750 кВ становить близько 22 тис.км.
До особливо важливих об'єктів магістральних електричних мереж , які забезпечують життєдіяльність і роботоздатність ОЕС України в цілому, можна віднести всі підстанції напругою 750 кВ і повітряні лінії цього ж класу напруги загальною протяжністю 4,1 тис.км.
Розподільні електричні мережі напругою 0,4-150 кВ охоплюють всю територію України і виконують, в основному, функції розподілу та передачі електроенергії безпосередньо до споживачів.
Довжина кабельних ліній електропередачі напругою 0,4-110 кВ становить 64963 км. У тому числі 25121 км, напругою 0,4 кВ, 39391 км, напругою 6-10 кВ, 448 км, напругою 35-110 кВ.
Сучасні системи електропостачання промислових підприємств, міст, сільського господарства і транспорту повинні відповідати рівню розвитку технологій, об'єму споживання електроенергії, забезпечувати показники якості електроенергії в межах допустимих значень та відповідну до вимог споживача надійність, при максимальній економічній ефективності. Практично на стадії проектування об'єкту в систему електропостачання повинні закладатися такі технічні рішення, які забезпечили б виконання перелічених умов. Задача ускладнюється тим, що на протязі часу попередні умови можуть змінюватись як в частині величини електричних навантажень, територіальному їх розміщенні, так і в умовах з боку енергосистеми, сторонніх споживачів, тощо. До того ж, деякі вихідні дані можуть бути задані з певним наближенням або просто відсутні. Тому розроблена система електропостачання повинна бути досить універсальною і легко пристосовуватися до деякі варіації вихідних умов, а також повинна передбачатись можливість її подальшого розвитку.
Звідси випливають основні вимоги до систем електропостачання:
повинна забезпечуватись максимальна економічна ефективність з врахуванням всіх можливих факторів.
Це була б одна єдина вимога, як би можна було всі фактори врахувати в економічному еквіваленті, тобто кількісно. Оскільки це неможливо, формулюємо інші вимоги;
повинні бути забезпечені показники якості електроенергії у відповідності до чинних стандартів;
надійність системи повинна відповідати категорії елекгроприймачів, що до неперервності електропостачання;
схеми повинні бути простими та наочними, що забезпечує підвищення надійності експлуатації;
система електропостачання повинна бути гнучкою;
система повинна бути придатною до розширення або реконструкції;
повинна забезпечуватись максимальна електро-, пожежо- та вибухобезпека при експлуатації;
необхідно застосовувати найсучасніші силові елементи та елементну базу захисту, автоматики, керування, тощо;
система повинна здійснювати мінімальний вплив на довкілля, бути екологічно чистою.
Значну роль у підвищенні ефективності роботи споживачів електроенергії відіграють такі властивості систем електропостачання, як надійність та здатність забезпечити високі показники якості електроенергії. Проблема визначення оптимальних показників надійності електропостачання та якості електроенергії на сьогодні є однією із домінуючих.
1. Розрахункове навантаження
Метою розділу є визначення розрахункових електричних навантажень окремих цехів та підприємства в цілому, а також потужності компенсувальних пристроїв та визначення розрахункового навантаження на систему зовнішнього електропостачання.
1.1. Методи визначення розрахункових електричних навантажень
На основі аналізу вихідної інформації слід обґрунтувати доцільність використання застосованих методів визначення силового та освітлювального навантаження.
В залежності від місця розташування розрахункового вузла у схемі електропостачання та стадії проектування застосовують різні методи розрахунку електричних навантажень.
На стадії проектного завдання виконують наближений попередній розрахунок електричних навантажень на основі даних про сумарну встановлену потужність окремих споживачів (цеха, відділення, корпуса тощо).
На стадії робочих креслень виконують уточнений розрахунок електричних навантажень з використанням конкретних даних про окремі електроприймачі цехів, відділень тощо.
Визначення розрахункових електричних навантажень виконують від нижчих до вищих ступенів напруги електропостачальної системи (ЕПС) для окремих розрахункових вузлів з метою вибору перерізів провідників мереж живлення і розподільних мереж, числа і потужності трансформаторів цехових трансформаторних підстанцій (ЦТП) і головної знижувальної підстанції (ГЗП), перерізів шин розподільних злагод трансформаторних
підстанцій (ТП), розподільних пунктів (РП) і ГЗП, комутаційної і захисної апаратури.
1.2.Розрахункове навантаження ремонтно-механічного цеху
В даному розділі необхідно визначити розрахункове навантаження ремонтно-механічного цеху. Враховуючи, що тут усі електроприймачі розбиті на характерні групи з більш або менш однаковим режимом, то для розрахунку ми можемо застосувати модифікований статистичний метод.
Умови приведення групи споживачів до еквівалентної групи за цим методом наступні:
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора