МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
Кафедра обліку та аналізу
ІНЕМ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Економіка та управління підприємством"
на тему: Особливості визначення місії та головних напрямів діяльності підприємств різних форм власності та сфер діяльності
Виконав: ст.гр.ІУСм-12
Прийняла:
ЛЬВІВ 2010
ПЛАН
ВСТУП
І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
ІІ. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Одним із головних завдань менеджменту підприємств є визначення мети, для досягнення якої формується, функціонує й розвивається дана організація як цілісна система. Визначення мети - це вихідний момент в діяльності менеджера, особливо в умовах ринкової економіки. В результаті роздержавлення й демонополізації, законодавчого закріплення різних форм власності, децентралізації й регіоналізації управління розвитком економіки щорічно поповнюється новоствореними підприємствами. На стадії створення підприємства визначаються його:- місія та мета діяльності;- спеціалізація, потужність та, наявні ресурси;- ринки споживачів послуг і т. ін.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Значення вірно визначеної місії не можна переоцінити. Поняття «місія підприємства» трактується у широкому та вузькому значенні.
широке значення
вузьке значення
Місія уособлює й визначає призначення новостворюваної організації, її філософську концепцію; визначає пріорітети, цінності и принципи, згідно з якими організація здійснюватиме свою діяльність. Призначення визначає дії щодо побудови й типової приналеж ності організації. Як правило, філософія організації змінюється дуже рідко.
Місія асоціюється з призначенням новоствореної організації, що чутливо реагує на зміни як внутрішнього так і зовнішнього середовища, визначає суть її існування та кардинальні відмінності від інших організацій.
Вірно сформульована місія, маючи загальний філософський зміст, надає організації унікальності. Якщо керівник не визначив місії підприємства, то це неминуче призведе до помилок при вирішенні проблеми вибору, що постає постійно перед ним в процесі виробничої діяльності. Місія кінець-кінцем визначає статус підприємства, забезпечує напрями та орієнтири в ході реалізації стратегічних планів на різних рівнях його розвитку.
Основними особами, чиї інтереси повинні враховуватись при визначенні місії підприємства, є:- власники підприємства, які створюють, приводять в дію і розвивають його з метою одержання прибутку для вирішення власних життєвих проблем;- працівники підприємства, які своєю працею, безпосередньо забезпечують його діяльність, виробляють і реалізують певні послуги, отримуючи за це від підприємства за свою діяльність матеріальну компенсацію для вирішення своїх життєвих проблем;- споживачі послуг, які віддають підприємству свої ресурси (гроші) в обмін на отримані послуги;- ділові партнери підприємства, які перебувають з ним у ділових відносинах (формальних і неформальних), надають підприємству послуги (комерційні і некомерційні), отримуючи аналогічні послуги з боку підприємства;- місцеві організації, які перебувають з підприємством у взаємодії, що має багатогранний характер, і насамперед стосується формування соціального та екологічного зовнішнього середовища функціонування підприємства;- суспільство в цілому, представлене державними структурами, що взаємодіють з підприємством в політичній, правовій, економічній і інших сферах макрооточення й отримують від підприємства частину створеного ним прибутку для забезпечення суспільного розвитку.
Місія підприємства повинна відбивати інтереси всіх шести зазначених суб'єктів. Міра представленості в місії інтересів кожного із вказаних суб'єктів принципово залежить від розмірів підприємства, його місцерозташування і т. ін. Найстійкішим, найвідчутнішим і найспецифічнішим є вплив на місію підприємства інтересів власників, працівників і споживачів послуг. Тому місія підприємств формулюється таким чином, щоб в ній обов'язково відбивалися насамперед інтереси саме цих трьох груп.
Як вже зазначалося, чітко сформульована місія визначає так званий образ підприємства, суть його існування та кардинальні відмінності щодо інших підприємств. Відтак при формулюванні поняття «місія підприємства» враховуються такі його характеристики:- цільові орієнтири, які окреслюють коло завдань, на вирішення яких спрямована діяльність підприємства у перспективі його розвитку;- сфера діяльності, яка визначає вид послуг, пропонованих підприємством споживачам, та ринок реалізації зазначених послуг;- філософська концепція підприємства, що визначає пріорітети, цінності та принципи, згідно з якими підприємство здійснює свою діяльність;- шляхи й способи діяльності підприємства, що передбачають використання його конкурентних переваг та кардинальних відмінностей від інших підприємств при завоюванні позицій на споживчому ринку (виробнича технологія, новітнє устаткування, використання ноу-хау тощо).
При формулюванні місії підприємства важливим є створення певного іміджу, що відбиває зміст його діяльності й конкурентні переваги підприємства. Відтак, місія має велике значення для реалізації підприємства як суб'єкта господарської діяльності.
По-перше, місія презентує підприємство як суб'єкт господарської діяльності з визначеною метою, шляхами її досягнення та чіткою філософською концепцією.
По-друге, місія сприяє об'єднанню колективу підприємства на основі так званого корпоративного духу, а саме:- для співробітників стає зрозумілішою мета діяльності й розвитку підприємства. Відтак колектив спрямовує зусилля в одному напрямі для досягнення визначених цілей;- місія сприяє адаптації працівників на підприємстві, концентрації їхньої уваги на здійсненні своєї діяльності;- місія сприяє створенню позитивного мікроклімату в колективі на основі визначеної філософської концепції підприємства.
По-третє, чітко визначена місія стає запорукою ефективного й далекоглядного управління підприємством, тому що вона:- є базою для визначення мети діяльності підприємства, а відтак основою для визначення його стратегічних та тактичних дій;- сприяє раціональному розподілу ресурсів підприємства і створює основу для аналізу використання ресурсів;- розширює зміст діяльності співробітників на основі більш широкого спектру прийомів мотивації.
Місія не повинна бути обтяженою конкретикою вказівок стосовно термінів та методів роботи підприємства. Вона визначає стратегічні напрями розвитку, позиції підприємства в економічному просторі. Саме тому вона повинна бути чітко сформульованою, легко зрозумілою й бути однозначною щодо тлумачення. Досвідчені менеджери при формулюванні місії акцентують увагу на трьох її основних елементах:- визначення основної послуги, яка надається підприємством;- визначення головного споживчого ринку для реалізації послуг;- створення технологічної схеми виробництва зазначених послуг.
Дещо узагальнене формулювання місії готельно ресторанного комплексу може мати такий вигляд: «Надання іноземним і вітчизняним громадянам послуг проживання високої й середньої вартості». Зазначена місія чітко визначає сферу діяльності підприємства (надання послуг проживання), споживачів послуг (іноземні і вітчизняні громадяни) з орієнтацією на середні й найбільш забезпечені прошарки населення. Формулювання місії справляє вирішальний вплив на стратегію й тактику підприємства, а також забезпечує підтримку діяльності підприємства з боку суспільства.
Місія формулюється вищим керівництвом, на яке покладається повна відповідальність за її впровадження в життя шляхом визначення і досягнення мети діяльності підприємства. Місія є основою не лише для визначення мети діяльності підприємства в цілому, але й кожного з його підрозділів і функціональних підсистем, зокрема тих, які логічно узгоджують свою діяльність із загальною метою підприємства.
Визначення мети діяльності підприємства передбачає досягнення його бажаного стану в процесі використання його потенціалу. Саме тому вона повинна бути конкретною, виваженою, реальною в аспекті її досягнення, узгодженою, відповідати напряму розвитку суспільства.
Визначення мети підприємства - це конкретизація його місії у оптимальній формі з точки зору управління процесом її реалізації, їй притаманні:- чітка орієнтація на визначений часовий термін;- конкретність і вимірюваність;- позбавленість суперечностей і узгодженість щодо інших цілей і ресурсів;- адресність і контрольованість.
Як правило, підприємства ставлять і реалізують не одну, а кілька цілей, важливих для їхнього функціонування та розвитку. Поряд із стратегічними завданнями їм доводиться вирішувати значну кількість поточних і оперативних завдань. Крім економічних, перед ними стоять соціальні, організаційні, наукові й технічні завдання. Поряд з регулярно повторюваними, традиційними проблемами вони повинні приймати рішення у непередбачуваних ситуаціях.
Зазначені цілі класифікуються за такими критеріями:- період виконання (стратегічні, тактичні, оперативні);- зміст (економічні, організаційні, наукові, соціальні, технічні, політичні);- функціональна структура (маркетингові, інноваційні, кадрові, виробничі, фінансові, адміністративні);- середовище (внутрішнє, безпосереднє, зовнішнє);- пріоритетність (особливо пріоритетні, пріоритетні, інші);- вимірюваність (кількісні, якісні);- повторюваність (постійні, разові);- ієрархія (підприємство, підрозділи, ланки);- стадії життєвого циклу (проектування й створення об'єкта, зростання підприємства, зрілість і завершення життєвого циклу).
Обсяг і різноманітність цілей і завдань менеджменту є настільки широкими, що без комплексного, системного підходу до визначення їх складу не може обійтись жодне підприємство, незалежно від його розмірів, спеціалізації, типу, зірковості й форми власності.
Як правило, підприємства на сучасному етапі розвитку ринкових відносин ставлять такі цілі:- стабілізація фінансового стану підприємства шляхом здійснення маркетингових заходів;- підвищення конкурентоздатності пропонованих послуг на ринку;- наукове дослідження ринку збуту послуг для визначення стратегії підприємства щодо збереження та розширення його виробництва;- прогнозування щодо поточних і перспективних потреб споживачів послуг для визначення основних напрямів діяльності;- комплексний маркетинговий вплив на споживачів послуг на всіх етапах обслуговування;- створення й підтримання іміджу підприємства;- цілеспрямованість інформаційно-рекламних заходів;- забезпечення умов для розвитку творчого потенціалу працівників, підвищення рівня їх матеріального забезпечення й зацікавленості у збереженні своєї посади;- визначення критичних місць управлінського впливу і пріорітетних завдань, виконання яких забезпечує досягнення запланованих результатів.
В реальних умовах цілі повинні бути конкретними й досить зваженими на основі відповідних показників, а також диференційованими за часовим фактором:- довготермінові - реалізовані впродовж трьох-п'яти років;- короткотермінові - в межах одного року; середньотермінові - реалізовані впродовж одного-трьох років.
Середньотермінові цілі, як правило, передбачають вирішення таких завдань:- стабілізація доходів підприємства;- завоювання довіри споживачів послуг;- забезпечення потреб й добробуту співробітників;- засвідчення соціальної відповідальності підприємства.
Ці чотири сфери стосуються інтересів всіх впливаючих на діяльність підприємства суб'єктів.Найпоширенішими напрямами, за якими визначаються цілі підприємства є такими:- прибутковість, яка визначається розміром прибутку та рентабельністю;- становище на ринку, яке визначється за такими показниками як: опанована частка ринку, обсяг продажу послуг, опанована частка ринку порівняно з конкурентами, частка певних видів послуг у загальному обсязі реалізованих послуг;- продуктивність, яка визначається за витратами на одиницю виготовлених послуг (продукції), ефективністю, обумовленою співвідношенням одиниці виробничих потужностей та обсягом вироблених послуг за певний проміжок часу;- фінансові ресурси, які характеризують структуру капіталу, рух коштів і величину обігового капіталу;- потужність підприємства, яка визичається за показниками виробничих, технічних, побутових площ; рівнем технічного обладнання тощо;- виробництво й реалізація послуг, оновлення технології, характеризуються такими показниками, як: обсяг витрат на виконання науково-дослідних робіт, терміни введення в дію нового обладнання, пропозиція нових видів послуг;- зміни в організації й управлінні, що відображаються показниками, які встановлюють завдання по термінах організаційних змін;- людські ресурси, що визначаються за такими показниками як: кваліфікаційний рівень залучених працівників, оптимальне використання кадрового потенціалу, плинність кадрів, здійснення заходів щодо підвищення кваліфікації працівників;- якість послуг, що визначається швидкістю обслуговування, чисельністю постійних споживачів послуг, наявністю реклами тощо;- сприяння розвитку соціальної сфери, що визначається обсягом спонсорської допомоги, кількістю благодійних заходів і акцій тощо.
Короткотермінові цілі випливають із завдання довготермінових цілей, конкретизують і деталізують їх, вони є певними віхами на шляху досягнення довготермінових цілей.
У кожному підприємстві є кілька структурних підрозділів різної величини і кілька рівнів управління, тому складається ієрархія цілей - декомпозиція цілей більш високого рівня і цілей більш низького рівня. Особливості їх ієрархічної побудови: по-перше, цілі більш високого рівня завжди мають більш широкий характер і більш довготривалий часовий інтервал досягнення; по-друге, цілі більш низького рівня виступають свого роду засобами для досягнення цілей більш вищого рівня. Ієрархія цілей відіграє дуже важливу роль, тому що вона визначає структуру підприємства й забезпечує орієнтацію діяльності всіх підрозділів на досягнення цілей високого рівня. Якщо ієрархія цілей побудована вірно, то кожний підрозділ, досягнувши своєї цілі, вносить необхідний вклад в діяльність всього підприємства для досягнення ним загальних цілей. Однак, якщо цілі визначені невірно, це може призвести до негативних наслідків для підприємства.
Саме тому слід виділити кілька основних вимог, яким повинні відповідати вірно сформульовані цілі.
1.Цілі повинні бути досяжними - це принципова вимога при визначенні цілей. Вони не повинні бути досить легкими для досягнення. Але вони не повинні бути нереальними щодо можливостей виконавців. Нереальна для досягнення ціль приводить до демотивації працівників і втрати ними необхідних в роботі орієнтирів, що негативно позначається на діяльності підприємства.2. Цілі повинні бути гнучкими, що надає можливість для їх корегування щодо змін як у внутрішньому так і у зовнішньому середовищі.3. Цілі повинні бути конкретними, мати певну визначеність і специфічність, допомагати однозначно орієнтуватись у спрямованості функціонування підприємства. Цілі повинні чітко фіксувати передбачувані результаті діяльності, терміни їх досягнення й хто повинен її досягти. Чим конкретнішою є ціль, тим легше визначити стратегію її досягнення.4. Цілі повинні бути вимірюваними, тобто сформульованими таким чином, щоб їх можна було кількісно виміряти.5. Цілі повинні бути сумісними, що означає що довготермінові цілі відповідають місії підприємства, а короткотермінові - довготерміновим його цілям. Важливо, щоб відповідали одна одній цілі, які відносяться до прибутковості й до визначення конкурентної позиції, цілі зміцнення позиції на опанованому ринку й цілі щодо проникнення на нові ринки, цілі прибутковості й благодійності, цілі щодо зростання й цілі щодо підтримання стабільності.6. Цілі повинні бути прийнятними для основних суб'єктів, які визначають діяльність підприємства. При формулюванні цілей досить важливо враховувати побажання й потреби працівників. Слід ставити такі цілі, які б забезпечували одержання максимально можливих прибутків у довготерміновій перспективі, а також враховували б інтереси суспільства загалом щодо охорони навколишнього середовища та реалізації соціальних потреб населення.
Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що підприємства не можуть функціонувати без цільових орієнтирів тому, що цільовий початок в їх діяльності задається в першу чергу тим, що ця діяльність знаходиться під впливом інтересів багатьох суб'єктів господарської діяльності й суспільства в цілому.
Стратегія підприємства – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритети і для підприємства проблеми, його місію, головні цілі і розподіл ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та основні шляхи для їх досягнення, таким чином, що підприємство має спільний напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія розвитку підприємства – це довгостроковий плановий документ, тобто це результат стратегічного планування. В свою чергу стратегічне планування – це процес здійснення цілей на певний період та напрямків діяльності підприємства. Розробка стратегій підприємств – це досить складний і тривалий процес, враховуючи постійну переоцінку і періодичну перевірку вибраних цілей, аналізуючи при цьому стан середовища діяльності самого підприємства.
Найбільш визначальним та суттєвим рішенням при стратегічному плануванні є вибір цілей діяльності підприємства. Існує система стратегічних цілей, яка має певні вимоги до себе.
Система стратегічних цілей:
повинна бути багаторівневою – це означає, що повинна бути визначально головна ціль та ряд підрядних цілей;
неоднорідною за періодом часу;
різноманітною за змістом або предметом відображення, тобто має бути вказано конкретне виробництво, інвестиційна діяльність;
нерівнозначною за об’єктом характеристики.
Основне завдання, тобто загальну ціль підприємства прийнято називати місією підприємства. Її вибір залежить від зовнішнього середовища та чинників існування конкретного підприємства. На основі загальної місії підприємства формулюються його стратегічні цілі. Від їх характеру буде залежати реальність та ефективність вибраної стратегії підприємства. Якщо стратегічні цілі будуть конкретними, вимірюваними, чітко орієнтовані в часі, досяжними, збалансованими, взаємо підтримуючими та ресурсно забезпеченими, то і стратегія підприємства буде визначена правильно та ефективно.
Основними етапами стратегічного планування на підприємстві є:
визначення місії підприємства;
формулювання стратегічних цілей;
аналіз зовнішнього середовища та оцінка актуальності і реальності діяльності підприємства;
аналіз потенціалу підприємства, перспектив його розвитку;
вибір генеральної стратегії;
аналіз стратегічних цілей;
розробка функціональних та ресурсних стратегій;
впровадження, контроль та оцінка результатів вибраної стратегії.
Після визначення місії підприємства починається діагностичний етап стратегічного планування. Першим і найбільш важливим кроком при цьому є вивчення зовнішнього середовища діяльності підприємства.
Аналіз зовнішнього середовища – це процес безперервного спостереження, вивчення та контролю дії зовнішніх чинників по відношенню до підприємства для того, щоб своєчасно і якомога конкретніше визначити позитивну та негативну дію зовнішніх чинників, якими є політичні, економічні, науково-технічні, соціальні, міжнародні і т.п. Слід відмітити, що при розробці та здійснення стратегії значне місце посідає аналіз ринкових чинників, які безпосередньо впливають на діяльність підприємства, тобто розглядають попит, пропозицію, кон’юнктуру та рівень конкуренції за певною системою показників. Весь цей процес має назву в економіці – стратегічна діагностика.
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
ВАРІАНТ
А1
А2
Б1
Б2
СІ
С2
7
28
16
915
760
800
770
*Примітка: значення А1,А2…С2 подано в Додатку Б (відповідно до варіанту теоретичної частини)
Таблиця 1
Форма №1 "Баланс підприємства"
Активи
Код рядка
На початок року (тис.грн)
Струк-тура,%
На кінець звітного періоду (тис.грн)
Структура , %
Відхилення
тис.грн
%
1
2
3
4
5
6
7
8
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість
10
135
12%
123
10%
-12
-9%
Первинна вартість
11
220
19%
200
16%
-20
-9%
Знос
12
85
8%
77
6%
-8
-9%
Незавершене будівництво
Основні засоби:
Залишкова вартість
30
305
27%
280
23%
-25
-8%
первинна вартість
31
600
53%
520
43%
-80
-13%
знос
32
295
26%
240
20%
-55
-18%
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
40
інші фінансові інвестиції
45
Довгострокова дебіторська заборгованість
50
Відстрочені податкові кредити
60
Інші необоротні активи
70
200
18%
330
27%
130
-65%
Разом за розділом І
80
640
57%
733
60%
93
-15%
Продовження табл.1
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси
100
107
9%
121
10%
14
-13%
тварини на вирощуванні та відгодівлі
110
незавершене виробництво
120
готова продукція
130
Товари
140
Векселі одержані
150
20
2%
22
2%
2
-10%
Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги:
228
20%
202
17%
-26
-11%
чиста реалізаційна вартість
160
первісна вартість
161
резерв сумнівних боргів
162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
31
3%
35
3%
4
-13%
з бюджетом
170
5
0%
7
1%
2
+40%
за виданими авансами
180
11
1%
10
1%
-1
-9%
з нарахованих доходів
190
із внутрішніх розрахунків
200
15
1%
18
1%
3
-20%
Інша дебіторська заборгованість
210
Поточні фінансові інвестиції
220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
81
7%
83
7%
2
-2%
в національній валюті
230
в іноземній валюті
240
Інші оборотні активи
250
10
1%
12
1%
2
-20%
Всього за розділом II
260
477
42%
475
39%
-2
-0.5%
Продовження табл.1
Ш. Витрати майбутніх періодів
270
15
1%
12
1%
-3
+20%
Баланс
280
1132
100%
1220
100%
88
+8%
1
2
3
5
Пасив
І. Власний капітал
650
650
Статутний капітал
300
125
11%
125
10%
0
0%
Пайовий капітал
310
Додатковий вкладений капітал
320
250
22%
225
18%
-25
+10%
Інший додатковий капітал
330
Резервний капітал
340
295
26%
320
26%
25
+8%
Нерозподілений прибуток
350
(непокритий збиток)
Неоплачений капітал
360
-20
-2%
-20
-2%
0
0%
Вилучений капітал
370
Всього за розділом І
380
650
57%
650
53%
0
0%
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу
400
Інші забезпечення
410
Цільове фінансування
420
Всього за розділом II
430
Ш. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків
440
3
0%
60
5%
57
+19%
Інші довгострокові фінансові зобов'язання
450
Відстрочені податкові зобов'язання
460
Інші довгострокові зобов'язання
470
Всього за розділом III
480
3
0%
60
5%
57
+19%
Продовження табл.1
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків
500
174
15%
57
5%
-117
-67%
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями
510
Векселі видані
520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги
530
63
6%
66
5%
3
+5%
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів
540
з бюджетом
550
з позабюджетних платежів
560
зі страхування
570
з оплати праці
580
з учасниками
590
із внутрішніх розрахунків
600
0
0%
169
14%
169
100%
Інші поточні зобов'язання
610
242
21%
218
18%
-24
-10%
Всього за розділом IV
620
479
42%
510
42%
31
+7%
V. Доходи майбутніх періодів
630
0
0%
0%
0
Баланс
640
1132
100%
1220
100%
88
-8%
Таблиця 2
Форма №2 "Звіт про фінансові результати"
СТАТТЯ
За звітній період
За попередній період
Відхилення
грн.
грн.
грн.
%
Дохід (виручка) від реалізації продукції
1 903
2 171
-267
-14
Податок на додану вартість
133,705
162
-28
-21
Акцизний збір
Інші вирахування з доходу
Чистий дохід (виручка) від реалізації
1 770
2 009
-239
-12
Собівартість реалізованої продукції
655
724
-69
-9
Валовий:
прибуток
1 115
1 285
-170
-13
збиток
Інші операційні доходи
130
122
8
+7
Адміністративні витрати
35
28
7
+20
Витрати на збут
67
15
52
+34
Інші операційні витрати
12
9
3
+33
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток
1 131
1 355
-224
-16
збиток
Дохід від участі в капіталі
Інші фінансові доходи
195
0
195
100
Інші доходи
35
55
-20
-57
Фінансові витрати
15
0
15
100
Втрати від участі в капіталі
Інші витрати
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток
1 346
1 410
-64
-4
збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності (25%)
336
353
-16
-4
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток
1 009
1 058
-48
-4
збиток
Надзвичайні:
доходи
витрати
Податки з надзвичайного прибутку
Чистий:
прибуток
1 009,26
1 058
-48
-4
збиток
Таблиця 3
Реалізація продукції підприємства
Види продукції
Кількість продукції
Ціна за одиницю, грн. (без ПДВ)
Обсяг реалізації без ПДВ
2009
2010
2009
2010
2009
2010
Продукція А
125
140
138
140
17
19,60
Продукція Б
915
800
520
520
476
416,00
Продукція В
250
175
445
435
111
76,13
Продукція Г
185
160
1100
980
204
156,80
Продукція Д
760
770
870
850
661
654,50
Продукція Ж
720
580
750
770
540
446,60
Разом :
2955
2625
2 009
1 769,63
/
Продовження Таблиця 3
/
Згідно табл.3, продукція А-Г оподатковується податком на додану вартість (ПДВ) згідно з діючою ставкою, інша продукція не оподатковується ПДВ. Продукція не підлягає оподаткуванню акцизним збором.
Середньоспискова чисельність працівників протягом 2009– 2010 років – 90 осіб.
Крім того, підприємство взяло 2 січня 2010 року кредит в банку розміром 65000 грн. терміном на 1 рік зі сплатою відсотків наприкінці року за ставкою 23% річних. Фінансові витрати підприємства становлять лише плату відсотків за цей кредит.
ВИСНОВКИ
Планування — одна з функцій керування підприємством. В умовах ринкової економіки для підприємців планування є способом забезпечення становлення та розвитку бізнесу, воно є необхідним для приведення господарчої діяльності підприємства до відповідності з вимогою ринку.У вітчизняній економічній науці неодноразово дискутувалося питання про необхідність планування господарчої діяльності. Особливо заперечувалось планування в ринкових умовах господарювання. "План" та "ринок" вважалися несумісними. "Ринок" сам відрегулює та вирішить всі проблеми.З переходом до повної господарчої та юридичної самостійності підприємств та з формуванням ринкової економіки, безумовно, змінився зміст планування, призначення планів підприємств.Значення планування полягає в тому, що заздалегідь визначаються шляхи, засоби й методи реалізації обраної стратегії діяльності підприємства. За відношенням до "стратегії" "планування на короткий термін" часу називають оперативним. Воно виступає у вигляді тактичних планів, основна ціль яких — оволодіння ефективним інструментом досягнення стратегічних цілей підприємства.
Теоретичні основи планування безперервно розвиваються і, оскільки планування — це функція управління, то по мірі змінювання принципів господарювання змінювались принципи та методи планування.В історії економіки України відомі такі крупні зміни, як створення, а потім руйнування централізованого (із єдиного центру) планування, створення в масштабах держави індикативного планування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / За ред. проф. М.В. Афа-насьєва. -Харків: ВД "Інжек",2003. -410с.
2. Бланк И.А. Финансовьій менеджмент: Учебн. курс. - К.: Ника-Центр, Зльга,2001.
3. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч. посібник. - 2-ге вид. - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ -2000", 2001.
4. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 400 с.
5. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник / М.Г. Грещак, О.М. Гребешкова, О.С. Коцюба; За ред. М.Г. Грещака. -К.:КНЕУ,2001.
№283/97-ВР (з подальшими змінами і доповненнями).
6. Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95 (з подальшими
7. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997
8. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для
студентів ВНЗ. - К.: МАУП, 2003. - 304 с.
9. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2002.
10. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства: Підручник. - К.:
Скарби, 2002.
11. Панасюк В.М., Ковальчук Є.К., Бобрівець С.В. Податковий облік: Навч. посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002.
12. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів ВНЗ. - К.: Каравелла, 2004. - 568 с.
13. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. 3-тє вид., перероб. Дніпропетровськ: Баланс-Клуб, 2000.
Додаток А
Алгоритм розрахунку фінансових показників (коефіцієнтів)
Показники
Формула для розрахунку
Нормативне значення
1
2
3
Показники оцінки майнового стану підприємства
/. Коефіцієнт зносу
основних засобів
Сума зносу основних засобів / Первісна вартість
основних засобів
Зменшення
2009
295/600=0.49
2010
240/520=0.46
2. Коефіцієнт
придатності основних
засобів
Залишкова вартість основних засобів / Первісна
вартість основних засобів
збільшення
2009
305/600=0.51
2010
280/520=0.54
Показники ліквідності підприємства
І. Величина власних
обігових коштів
Оборотні активи - Поточні зобов'язання
>0
збільшення
2009
477-479=-2
2010
475-510=-35
2. Коефіцієнт
покриття загальний
Оборотні активи / Поточні зобов'язанння
>1
2009
477/479=0.99577
2010
475/510=0.93217
Продовження Додаток А
3. Коефіцієнт швидкої
ліквідності
(Грошові кошти та їх еквіваленти + Дебіторська
заборгованість)/ Поточні зобов'язанння
0,7:1,0
2009
(81+228)/479=0.645093
2010
(83+202)/510=0.5588235
4. Коефіцієнт
абсолютної
ліквідності (плато
спроможності)
(Поточні фінансові інвестиції + Грошові кошти
та їх еквіваленти) / Поточні зобов'язання
>0
збільшення
2009
81/479=0.1691022
2010
83/510=0.162745098
Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства
/. Коефіцієнт
автономії
(незалежності)
Власний капітал/ Вартість майна підприємства
>0,5
2009
650/1132=0.5742049
2010
650/1220=0.53278688
2. Коефіцієнт
співвідношення
залученого та
власного капіталів
Залучений капітал/Власний капітал
<1
зменшення
2009
250/650=0.38461553
2010
225/650=0.346153846
3. Коефіцієнт
фінансової
залежності
Залучений капітал/Вартість майна підприємства
<0,5
зменшення
Продовження Додаток А
2009
250/1132=0.22084806
2010
225/1220=0.18442622
4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу
(Оборотні активи -Поточні зобов"язання) / Власний капітал
>0
збільшення
2009
20/650=0.030769239
2010
25/650=0.05384615
5. Коефіцієнт забезпеченості класними оборотними засобами
(Оборотні активи -Поточні зобов"язання) / Поточні зобов'язання
>0,1
2009
20/479=0.0417536
2010
35/510=0.06862745
Показники ділової активності підприємства
1.Коефіцієнт оборотності активів
Чистий дохід / Вартість майна підприємства(серєднє значення)
збільшення
2009
1770/1742=1.016073
2010
2009/1742=1.15327210
2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Чистий дохід / Кредиторська заборгованість (середня величина)
збільшення
2009
1770/596=2.969798
2010
2009/596=3.370805
3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Чистий дохід / Дебіторська заборгованість (середня величина)
збільшення
2009
1770/430=4.116279
2010
2009/430=4.672093
Продовження Додаток А
4. Строк погашення дебіторської заборгованості (днів)
Тривалість періоду / Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
зменшення
2009
365/2.959798=122.90398202
2010
365/3.370805=108.282739
5. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів
Собівартість продукції / Запаси (середня величина)
збільшення
2009
655/110=5.90909
2010
727/110=6.60909
6. Фондовіддача
Чистий дохід / Первісна вартість (середня величина)
збільшення
2009
1770/210=8.428571
2010
2009/210=9.56
Показники рентабельності підприємства
1. Рентабельність діяльності
(Чистий прибуток / Чистий дохід від продажу продукції, товарів, робіт, послуг) х 100%
>0
збільшення
2009
1009.26/1903=53%
2010
1058/2171=48%
2. Рентабельність продукції
(Валовий прибуток / Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг) х 100%
>0
збільшення
2009
1285/724=55%
2010
1115/655=70%
3.Рентабельність власного капіталу
(Чистий прибуток / Власний капітал (середня величина)) х 100%
>0
збільшення
2009
1058/650=62%
Продовження Додаток А
2010
1009.26/650=55%
4. Рентабельність активів
(Чистий прибуток / Вартість майна підприємства) х 100%
>0
збільшення
2009
1059.26/135=7.846370
2010
1009.26/123=8.2053658
Додаток Б
Додаткові вихідні дані
ВАРІАНТ
А1
А2
Б1
Б2
СІ
С2
7
28
16
915
760
800
770