Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Відповіді до теоретичних питань 1 - 30
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Державний іспит
Предмет:
Охорона праці
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.
Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності.
Державний галузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.
З метою машинної обробки державні нормативні акти про охорону праці повинні кодуватися відповідно до структурних схем, наведених на рис. 1.
Рис.1. Схема кодування для міжгалузевих і галузевих нормативних актів.
Група для міжгалузевих нормативних актів має цифрове позначення в залежності від державних органів, які їх затвердили. Наприклад, 0.00 — Держнагляд охорони праці, 0.03 — Міністерство охорони здоров'я, 0.06 — Держстандарт. Група для галузевих нормативних актів має цифрове позначення відповідно до класифікатора, складеного на основі «Загального класифікатора галузей народного господарства» Мінстату України. Наприклад, 1.1.10 — електроенергетика, 1.3.10 — хімічна промисловість, 2.1.20-тваринництво та птахівництво, 5.1.11 — залізничний транспорт, 7.1.30 — громадське харчування і т. д.
Vercion 2 Нормативні акти з охорони праці
Позначаються – ДНАОП. Це правила, норми, положення, якими надається чинність правових норм, обов’язкових до виконання.
В Україні діють:
міждержавні;
міжгалузеві;
галузеві;
стандарти підприємства;
За угодою від 1994 року Україна використовує чинні і сьогодні норми СРСР або відповідає, які приймаються згідно міждержавних умов.
Серед міждержавних норм є такі:
ССБП – система стандартів безпеки праці. Ці ГОСТи починаються з цифри 12.Х.001-80.
Х – що за стандарт;
Х: 0 – організаційно-міжнародний стандарт.
1 – стандарт про шкідливі та небезпечні фактори та вимоги до безпеки;
2 – вимоги безпеки до виробничого обладнання;
3 – вимоги безпеки до технологічних процесів;
4 – вимоги безпеки до засобів захисту;
5 – вимоги безпеки до будівель і споруд;
001 – порядковий номер;
80 – рік;
ПУС – правила устаткування.
СН – санітарні норми. СН245-71 (підприємства)
СНиП
Міжгалузеві
ДНАОП
1 2 3 4
ХХХ-Х ХХ - ХХ
Рік введення
Порядковий номер
Вид документа
1:
0.00 – комітет державного нагляду за охороною праці;
0.03 – міністерство охорони здоров’я;
0.06 – держ. стандарт;
2:
1 – правила
2 – стандарт
3 – норма
4 – положення
5 – інструкція керівництва
6 – рекомендаційні вимоги
7 – вимоги умови безпеки
8 – перелік
Реєстр міжгалузевих правил і норм
галузеві:
Х.Х.ХХ-Х.ХХ.-ХХ
Вказує на галузь
Існує стандарт підприємств.
2.Охорона праці жінок
Забороняється залучати жінок до важких робіт, робіт, робіт з шкідливими умовами праці, на підземельні роботи та до робот у нічний час(національна програма забезпечення роботою жінок у нічний час).
Обмежена маса переміщення жінками (не більше 10 кг напротязі 2 годин, довготрив. – 7 год.
350 кг – максимально за рік, 176 – з підлоги )
Жінкам, що мають дітей до 3 років заборонено працювати на надурочних роботах, роботах у нічний час, у вихідні, посилати у відрядження.
Дітей з 3 – 14 років або дітей інвалідів заборонено залучати до надурочних робот і посилати їх у відрядження без їх згоди.
До 3-ох років дається оплачувана відпустка, 2 і більше дітей до 15 років оплачувана відпустка за заявою до 5-ти днів. Дискор. відпустки 160 днів.
3.Охорона праці неповнолітніх(до 18 років)
На роботу приймаються як правило з 16 років; за згодою батьків – з 15, на канікулах – з 14 років. Заборонено залучати неповнолітніх до важких робіт, робіт зі шкідливими умовами праці, робіт у позанормований час, робіт у нічний час.
Вага, яку дозволено переносити на роботі.
короткочасно
постійно
Юнаки у 17 років
16
12
Дівчата у 17 років
8
6,3
Робочий час
16-18 років
36 год/тиждень
15 років
24 год/тиждень
Відпустка – кожен місяць у літній період (травень, літо, вересень). При прийомі на роботу до 21 року необхідно щорічно проходити медогляд.
4. Композиція заподіяної шкоди
Якщо працівник зазнає травми, то йому призначена одноразова допомога, що не може бути меншою від місячної заробітної плати на відсоток витрат працездатності. При смерті працівника – не менше 5-тирічньої заробітної плати + сума річної заробітної плати на кожного утриманця. Моральна шкода відшкодовується максимально у розмірі 200 місячних заробітних плат.
5.| Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці (ОП).
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної ,матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством (догана, звільнення з роботи).
Адміністративна накладається на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про охорону праці ОП вигляді грошового штрафу.
Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника підприємства за шкоду, заподіяну підприємству(установі).
Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян.
6.Державний нагляд та громадський контроль
Над підприємством здійснюється нагляд:
державний контроль
регіональний контроль
відомчий контроль
громадський контроль
1). Державний нагляд
Держнагляд ОП
Пожежний нагляд
Санітарно-епідемічний нагляд
Радіаційний контроль
2). Регіональний нагляд
Адміністративний нагляд . Ради місцевого самоврядування .
3). Відомчий нагляд .
Міністерські відомства.
4). Громадський нагляд.
Трудовий колектив
Профспілки
Держнагляд ОП
Його посадові органи мають право:
безперешкодне відвідування усіх об’єктів
видавання обов’язкових для виконання приписів
притягання до адміністративної відповідальності
зупинка роботи при загрозі життю і здоров”ю працівника
подавання подання щодо невідповідності деяких посадових осіб
Громадський контроль
Профспілкові інспектори з охорони праці мають право:
перевірка стану з ОП на всіх робочих місцях
вимагання припинення роботи
на незалежну експертизу умов праці
вимагати в роботодавця розірвання трудової угоди з посадовою особою , що порушила правила з ОП.
Ці інспектори мають пройти навчання по ОП.
7. Державний нагляд та громадський контроль
Над підприємством здійснюється нагляд:
державний контроль
регіональний контроль
відомчий контроль
громадський контроль
1). Державний нагляд
Держнагляд ОП
Пожежний нагляд
Санітарно-епідемічний нагляд
Радіаційний контроль
2). Регіональний нагляд
Адміністративний нагляд . Ради місцевого самоврядування .
3). Відомчий нагляд .
Міністерські відомства.
4). Громадський нагляд.
Трудовий колектив
Профспілки
Держнагляд ОП
Його посадові органи мають право:
безперешкодне відвідування усіх об’єктів
видавання обов’язкових для виконання приписів
притягання до адміністративної відповідальності
зупинка роботи при загрозі життю і здоров”ю працівника
подавання подання щодо невідповідності деяких посадових осіб
Громадський контроль
Профспілкові інспектори з охорони праці мають право:
перевірка стану з ОП на всіх робочих місцях
вимагання припинення роботи
на незалежну експертизу умов праці
вимагати в роботодавця розірвання трудової угоди з посадовою особою , що порушила правила з ОП.
Ці інспектори мають пройти навчання по ОП.
8. Служба ОП
При чисельності працівників більше 50 осіб , на підприємстві створюється служба ОП , як окремий структурний підрозділ.
При чисельності <50 осіб призначається особа , яка здійснює ОП за сумісництвом. Така людина має пройти навчання по ОП.
При чисельності <20 осіб залучаються на підприємство люди на договірних умовах.
Завдання служби ОП:
забезпечення безпеки виробничих процесів , устаткувань , будівель
забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту
здійснення підготовки та кваліфікацій працівників з ОП
проводиться пропаганда по ОП
забезпечення організації по відпочинку
забезпечення добору виконавців за конкретними видами робіт
Функції служби ОП:
Розробляти та реалізовувати системи управління ОП
Здійснювати методичне навчання керівників по ОП
Розробляти заходи ОП в колективному договорі
Забезпечення працівників нормативами
Проводити паспортизацію цехів та дільниць і робочих місць
Контроль за станом охорони праці
Проведення розслідування нещасних випадків, захворювань та аварій
Розробляти плани з ОП
Права працівників служби ОП
Отримання необхідних відомостей
Безперешкодне відвідування всіх об”єктів
Зупинка роботи , якщо створюється загроза життю та здоров”ю працівників
Видати обов”язкові для керівного підрозділу спеціальні приписи
Вимагати відсторонення від роботи працівників , що не пройшли навчання , медичний огляд, порушення прав ОП.
Мають право подавати подання про притягнення до відповідальності.
Обов’язки працівників ОП
Несуть відповідальність за прийняття рішень
За складання звіту
9. Навчання з ОП
Навчання посадових осіб : при вступі на посаду та кожні 3 роки проходять навчання по ОП. Працівники , які задіяні на роботі з підвищеною небезпекою , проходять щорічне курсове навчання по відповідній програмі . Всі працівники в процесі роботи проходять інструктаж .
Види інструктажу з ОП
Вступний
Первинний
Повторний
Позаплановий
Цільовий
Вступний інструктаж проводять всі працівники , що прийшли на роботу. Він проводиться інженером з ОП. Робиться запис та розпис.
Первинний інструктаж проходять всі працівники на робочому місці .Проводять керівники по роботі.
Повторний інструктаж проводиться періодично за програмою первинного в повному обсязі(раз на півроку ).
Позаплановий проводиться з працівниками коли:
змінилися вимоги по безпеці при експлуатації нових установок
при порушенні працівниками правил ОП
на вимогу державної інспекції з нагляду по ОП
на перерві в роботі
( для не безперервних >30 календарних днів
для звичайних >60 календарних днів )
Цільовий інструктаж проводиться для робіт , що не входять в основні обов’язки працівника , по ліквідуванню аварій , для робіт , що виконуються за нарядом допуску.
10. Виробничий травматизм
Травма – порушення анатомічної цілісності організму або його функцій в
результаті дії небезпечного виробничого фактора.
Нещасний випадок – випадок з людиною в результаті не передбачуваного збігу
обставин , який завдає шкоди здоров”ю або після якого настає смерть.
Сукупність травм та нещасних випадків – виробничий травматизм.
Професійні захворювання – патологічний стан зумовлений тривалою роботою
за шкідливих умов або пов’язаний з надмірним напруженням праці .
Класифікація травм ( за дією):
механічні (переломи)
термічні (опік , обмороження)
хімічні (отруєння)
електричні (електричний удар)
психічні ( переляк, шок)
В залежності від строку дії:
тимчасові
постійні тимчасові
постійні
Причини виробничих травм:
технічні
організаційні
санітарно-гігієнічні
Технічні
недоліки устаткування та технології
несправне обладнання
відсутність огороджувальних , запобіжних пристроїв
недоліки та пошкоджені інструменти
Організаційні:
недоліки в навчанні , інструктажах
незадовільна організація праці
незадовільна організація робочого місця
застосування небезпечних методів праці
відсутність попереджень про небезпеку
Санітарно-гігієнічні :
загазоване, запилене повітря
незадовільні метеорологічні умови
недостатня освітленість робочого місця
антисанітарний стан приміщення
порушення правил особистої гігієни
Методи аналізу виробничого травматизму:
статичний
монографічний
топографічний
економічний
експертна оцінка
Статичний метод:
Травматизм аналізується за матеріалами розслідування нещасних випадків ( за актами). Кількісно проведена оцінка за коефіцієнтом частоти появи травм:
N – кількість випадків за звітний період
Т – середнє число працівників підприємства
Коефіцієнт важкості :
Д – сумарна кількість непрацюючих днів
Монографічний метод( в деталях обставин всіх умов праці):
Стан обладнання , стан технології, стан санітарно-гігієнічних умов. Післа вивчення передбачається професійний захист.
Топографічний метод: - на схемі визначаються місця , де сталися нещасні випадки .
Економічний метод – по аналізу витрат на ОП , розрахунку економічних збитків від травматизму .
Метод експертної оцінки : на висновках про умови праці , порівнюються діючі стандарти з реальними умовами .
15. Вентиляція – це система пристроїв та способів забезпечення метеорологічних умов та вилучення з приміщення ззабрудненого повітря, надлишку тепла та вологи.
За напрямком руху повітря:
- Припливна
- Витяжна
- Припливно-витяжна
За організацією:
- Загальноо*мінна
- Місцева
- Компонована
- Природна ГОСТ 12.4.023-45
- Механічна СНнП 2.04.05-91
- Комбінована
Природня вентиляція відбувається за рахунок теплового та вітрового напору. Якщо у виробничих приміщеннях є надлишок тепла, то існує градієнт температур. Теплообмін відбувається за рахунок різної густини повітря. H=h*(γз*γв)
γз – зовнішня γв – внутрішня густина h – різниця між нульовими *токами і відбувається повітряобмін.
Аерація – природній обмін повітря
Високі об’єми повітряобміну. Якщо не регулярний приплив – інфільтрація. Для покращення аерації можуть створюватися витяжні площадки, дефлектори.
Механічні вентиляції:
- загальнообмінна: з усього приміщення забирвє забруднене повітря, або подається свіже.
Для зменшення витрат тепла може бути часткова рециркуляція. Повітря яке забирається з місць де воно найменш забруднене й з висоти не менше 2м від землі. Викид назовні не вищий від гребня даху.
Якщо вилучаються речовини важчі від повітря: 60% з верхніх зон(вентилятор, калорифер), 40% - нижня зона (розміщення у вентиляційних камерах).
Витяжка на даху.
Розраховано загальнообмінний вентилятор у визн* необхідниого повітряобміну. L=G*1000 Co<=0.3 ГДК
G – г/год Со- концентрація речовини у зовнішньому повітрі. Кількість повітря ГДК-Со III-IV клас
Якщо треба видалити тепло: L=Qнадл/C*ρ(tв-tз) С-теплоємність повітря, Q-тепло, ρ – густина припливу повітря.
Виділення вологи: L=W/C*ρ (tв-tз) г/год – к-ть вологи що треба вилучити; вологовміст внутрішнього і зовнішнього повітря.
Якщо нема значних шкідливих утворень речовин то розпаховується за чисельністю працівника.ї
V1<20м^3 L=n*30м^3/г V2>20м^3 L=n*20м^3/г V1-об’єм на 1-го працівника
2) Місцева вентиляція – дозволяє вилучати шкідливі речовини або створювати на робочому місці відповідний мікроклімат.
Місцевий витяжний вентилятор буває
1) витяжний зонт
2) витяжна панель
3) витяжна шафа
4) бортові відсмоктувачі.
Розрахунок місця вентилятора полягає у визначенні необхідного повітряобміну. L=F*W*3600 F-площа щілини W-шв. руху повітря.
Для газів W=0.5…0.7 м/с Токсичні випари W=1…1.5 м/с Пил W=3 м/с
Вимоги до вентиляції
1) забезпечити чистоту повітря
2) не створювати шум, вібрацію
3) не створювати протягів і перегону забрудненого повітря з одного приміщення в інше
4) бути зручною в експлуатації
Складається паспорт на кожну вентиляційну установку. Передбачено аварійну вентиляцію яка використовується для вилучення аварійно, залишків викидів, небезпечних та горючих речовин. Як правило витяжна.
16. Виробниче освітлення.
Освітлення впливає на продуктивність праці, впливає на зір або травмування. Воно класифікується:
1) Природне – бокове(вікна)(одностороннє і багатостороннє); верхнє(в перекритті); комбіноване.
2) Штучне – загальне; рівномірне; локальне
3) Суміщене
1) Загальне освітлення
2) Місцеве освітлення
3) Комбіноване: загальне(10%) + місцеве(90%)
За функційним призначенням
1) робоче освітлення
2) аварійне освітлення
3) евакуаційне
4) охоронне
5) чергове
- Світловий потік: Ф=Q/t
- Освітленість Е=Ф/S
- Сила світла І=Ф/W
Якісні показники:
1.фон-поверхня, що безпосередньо приналежить до об”єму прилягання. Характерний коефіцієнт відбиття: (=ФВідбитий/ФПадіння
(>40%-темний фон; 0,2<(<0,4-середній фон; (<0,2-світлий фон.
2.контрастність- сила світла, що спостерігається від поверхні
к=(Во-Вф)/ Вф : велика: k>0,5; середня: 0,2<k<0,5; мала: k<0,2
17.Природнє освітлення- найгігіїнічніше, покращує життєві показники.
Має бути природнє освітлення. Воно змінюється в широкому діапазоні.Залежить від пори року, розміщення, погоди. Для оцінки природнього освітлення використовують коефіцієнт природнього освітлення: l=(FВнутріш/FЗовніш)*100%
Коефіцієнт природнього освіт. Згідно нормативів СНиП 2.4.-79 залежить від розряду зорової роботи, від системи освітлення, від зони в будівлі та орієнтації вікон. Є 8 розрядів зорової роботи: 1р-0,15 мм (розм.об”єкт) 10%;11р-0,15-0,3мм; 111р-0,3-0,5мм…….V111р-загал. 0,5%
3.Світловий пояс(Львів у 1V поясі)
li=l111*m*c; m-коефіцієнт врахування поясу; c-коефіцієнт сонячності(розм. Відносно азимуту)
l4=l111*0,9*(0,70,9)
Природнє освітлення визнач. пощі світлих отворів, вікон, що забезпечують закон: (=f(l).
18.Штучне освітлення-Здійснюється за розрядом зорової роботи, за типом джерела світла, нормується освітленість.
Fн- нормована освітленість (в межах 100-400 люкс), залежить від контрасту.
Використовують різні джерела освітлення:
1.Лампи розжарювання, газорозрядні лампи (люмінісцентніб низького тиску)
Теплові джерела світла в побуті:
Позитивне.: прості, дешеві, високий діапазон потужності, різні напруги.
Недоліки: низьке КПД<0,13, низька світлова віддача (20лм/Вт.
У спектрі жовто червоному промені (вони теплові) є пожежно небезпечні, спотворюється колір об”єкта, низький термін горіння ( 2000 год.
Газорозрядні лампи:
Позитивне: Порівняно вищий КПД(40%, світлова віддача 40-100лм/Вт, широкий діапазон світла, час горіння до 10000 год.
Недоліки: дорожчі, пускові пристрої,(???) арматур.(???), важко запалюються при низькій температурі і є явище: стробоскопічний ефект (мигання, обертовий механізм, спотворюється об”єкт).
2 лампи вмикають в різні фази мережі або збільшують частоту струму. Використовують світильники (захищають лампу від пошкоджень, забруднень, пилу, вологи, пожежі). Світильники розподіляють світловий потік у просторі, захищають від сліплення.
Світильники характерезуються коефіцієнтом використаного світлового потоку: (=Фпоза світильником/Флампи
2.Розподілення світла світильником:
(=Фмр/Фсв- яка частина променя світильника падає на робочу поверхню.(>80%- пряме світло (високі приміщення); 40%<(<80%- відбите світло; (>20%- розсіяне світло.
3. Захисний кут світильника
Кут між горизонтальною площиною нитки і світлом світильника має бути не менше 30(
Метод коеф. використаного світлового потоку світильником
Визначення світлового потоку лампи коли задана кількість світильнитків і їх розміщення або розрах. кількість джерел світла, що забезпечує кількість освітлення
Eн- нормована освітленість
S- освітлювана площа
k- коефіцієнт відп. сер. до мін. освітлення л.р. 1.1; г.л. 1.2
z- коефіцієнт запасу л.р. 1-1.7; г.л. 1.5-2
Фл- світловий потік лампи
(- коефіцієнт використання світильника по рекоменд.
2) Метод питомої потужності (наближений)
Рр- Вт/м2 ; nл=(Рр*S)/Рл
Вимоги до освітлення:
а) створити рівномірну освітленість згідно гігієнічних вимог
б) відсутність пульсації світлового потоку
в) відсутність тіней сліплячої дії і забезпечення заданої яскравості
г) безпечність в експлуатації
Раз на рік у всіх приміщеннях перевіряють освітленість за допомогою люксметра (селеновий фоторезистор, фотострум)
21. Фактори що визначають безпеку ураження електричним струмом
величина струму
а) струм невідпускання 10-15мА
в) струм фібриляція серця 50мА
2) ЧАС ДІЇ
чим більший час дії тим більше зростання небезпеки. Допустимий час дії
т=0,01- 0,08с 220В
т=0,1с 200В
т=0,2с 100В
т=1с 25В
3)Опір тіла
максимальний опір має шкіра суха – 3- 100Ом
4)захищ від шляху проходження струму
5)Місце контакту
6)Від стану віку людини
7) Залежність від середовища
Всі приміщення згідно ПУЕ діляться :
Приміщення з підвищенною небезпекою :
а) - t >35 0 C;
- відповідна вологість 75%;
- струмопровідна підлога;
- можливий дотик до корпуса або до комунікації , що мають звязок із землею.
Особливо небезпечні: - сирі , 100% волога.
Приміщення з активним середовищем;
-розчинники ;
-2 або більше ознак з підвищеної небезпеки.
22. Всі приміщення згідно ПУЕ діляться :
Приміщення з підвищенною небезпекою :
а) - t >35 0 C;
- відповідна вологість 75%;
- струмопровідна підлога;
- можливий дотик до корпуса або до комунікації , що мають звязок із землею.
Особливо небезпечні: - сирі , 100% волога.
Приміщення з активним середовищем;
-розчинники ;
-2 або більше ознак з підвищеної небезпеки.
23. двофазне однофазне включення
двофазне – коли людина торкається одночасно двох різних фаз
ф
ф
ф
Однофазне
Небезпека зростання поля замикання другої фази над землею (падіння првідників), попадання під лінійну напругу мережі.
4). Прoвідна мережа з нульовим прoвідником
ф
0
R=0 коли Rвз=0 , Rп=0:
В такому випадку двофазна небезпека , ізолююч.нейтральне.
24. Заходи безпеки:
Захисне заземлення для зниження напруги дотику при замиканні на корпусі. (навмисне зєднання корпусів із землею);
Для мережі з ізолюючою нейтраллю
а – 0...1; реально 0,1.....0,35
Контурне заземлення :
Занурення – навмисне зєднання корпусів з нульовим провідником
Для перевантаження зачіпається на копус
Повторне заземлення провідника
При занур. забор. заземлення, корпус без підєднання до нульового захисного провідника.
Захисне вимкнення :
Автоматичне швидкодіюче відключення споживання при появі напруги на корпусі при випадковому торканні струмопроводу частково або при зниженні опору ізоляції.
25.Технічні засоби безпеки електроустановок за аварійних режимів роботи.
Технічні засоби та засоби захисту (ТСЗЗ) підрозділяються на:
ТСЗЗ при нормальних режимах електроустановок (ізоляція струмопровідних частин, забезпечення недосяжності неізольованих струмопровідних частин, попереджувальна сигналізація, мала напруга, електричний поділ мереж, вирівнювання потенціалів);
ТСЗЗ при переході напруги на нормально не струмопровідні частини електроустановок (захисні заземлення, занулення, вимикання);
Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування.
Захисне заземлення застосовують у мережах з напругою до 1000В з ізольованою нейтраллю та в мережах напругою вище 1000В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення.
Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання із землею або з її еквівалентом металевих нормально не струмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою. Призначення захисного заземлення полягає в тому, щоб у випадку появи напруги на металевих конструктивних частинах електроустаткування (наприклад, внаслідок замикання на корпус при пошкодженні ізоляції) забезпечити захист людини від ураження електричним струмом при її доторканні до таких частин. Це досягається шляхом зниження до безпечних значень напруг доторкання та кроку.
Якщо корпус устаткування є незаземленим і відбулося замикання на нього однієї із фаз, то доторкання людини до такого корпуса рівнозначно доторканню до фази. Якщо ж корпус електрично з’єднаний із землею, то він опиниться під напругою замикання , а людина, яка доторкається до такого корпуса, потрапляє під напругу доторкання .
Людина (Rз) доторкаючись до заземленого корпуса, який опинився під напругою під’єднується до електричного кола однофазного струму паралельно опору заземлення Rз. Оскільки опір заземлення малий, то основна частина струму замикання на землю пройде саме через нього, а через людину пройде малий (безпечний) струм. У цьому й полягає суть захисного заземлення. Причому струм, що пройде через людину зменшиться у стільки разів, у скільки опір людини більший за опір заземлення.
Заземлювальним пристроєм називають сукупність конструктивно об’єднаних заземлювальних провідників та заземлювача.
Заземлювач – провідник або сукупність електрично з’єднаних провідників, які перебувають у контакті із землею, або її еквівалентом. Заземлювачі бувають природні та штучні. Як природні заземлювачі використовуються електропровідні частини будівель і виробничих конструкцій, а також комунікацій, які мають надійний контакт із землею (водогінні та каналізаційні трубопроводи, фундаменти будівель та ін.). Для штучних заземлювачів використовуються сталеві труби діаметром 35-50 мм (товщина стінок не менше 3,5мм) та кутники (40×40 та 60×60мм) довжиною 2,5-3,0м, а також сталеві прути діаметром не менше ніж 10мм та довжиною до 10м.
Залежно від розташування заземлювачів стосовно устаткування, що підлягає заземленню, розрізняють виносне (зосереджене) та контурне (розподілене) заземлення. Перевага виносного заземлення полягає в тому, що можна вибрати місце розташування заземлювачів з найменшим опором ґрунту (землі).
Захисне занулення застосовується в чотирьох провідних мережах напругою до 1000В з глухо заземленою нейтраллю. Відповідно до ПУЕ, занулення корпусів електроустаткування використовується в тих випадках, що й захисне заземлення.
Занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально не струмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою.
Нульовий захисний провідник – це провідник, який з’єднує частини, що підлягають зануленню, з глухо заземленою нейтраллю точкою обмотки джерела струму або її еквівалентом.
При зануленні у випадку замикання мережі на корпус електроустановки виникає однофазне коротке замикання, тобто замикання між фазним та нульовим провідниками. Внаслідок цього електроустановка автоматично вимикається апаратом захисту від струмів короткого замикання (перегоряють плавкі запобіжники чи спрацьовують автоматичні вимикачі). Таким чином забезпечується захист людей від ураження електричним струмом.
Отже, при зануленні виключно важливе значення має правильний вибір запобіжників та автоматичних вимикачів відповідно до величини струму короткого замикання петлі фаза-нуль. При неправильному виборі плавкого запобіжника чи автоматичного вимикача може невідбутися вимкнення установки, на корпус якої перейшла напруга, а відтак буде існувати небезпека для людини при її доторканні до корпуса.
Одночасне заземлення та занулення корпусів електроустановок значно підвищує їх електронебезпеку.
Захисне вимикання застосовується, як основний або додатковий захисний засіб. Якщо безпека не може бути забезпечена шляхом влаштування заземлення, або іншими способами захисту.
Захисне вимикання – це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки (не більше ніж за 0,2с) при виникненні в ній небезпеки ураження струмом.
26.Захисне заземлення.
Захисне заземлення – це заплановане з’єднання неструмоведучих частин машин, апаратів із землею за допомогою заземлюючого пристрою.
Розрахунок захисного заземлення.
1) визначаємо вихідні дані:
а) напруга, якою живиться установка – U;
б) потужність трансформатора – Sтр;
в) можливість струму замикання - I з.
По цих даних вибираємо нормований опір заземлюю чого пристрою Rзн.
Нормоване значення ЗЗ задається правилами будови електроустановок.
Захисне заземлення в установках з малими струмами замикання на землю ( до 500 А ), U до 1000В – R=125/I, Ом, але не більше 10.
27 Пожежна безпека
Пожежна безпека-система організ.та техн засобів , що запобігають виникненню пожеж, дозволяють локалізувати поширення пожежі та забеспечити ефективне гасіння.
Стан пожежної безпеки має бути менше ніж нормоване значення (1 обєкт з мільйона).
Пожежа- неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що призводить до загибелі\травмування людей та знищення матеріальних цінностей.
Причини пожеж:
1. Небезпечне поводження з вогнем(60%).
2. Порушення правил монтажу та екплуатації електороустаткування та електропристроїв (ППМЕ).
3. ППМЕ пристроїв опалення (використ. Газу в пічному опаленні).
4. Порушення правил пож. безпеки (ППБ).
5. ППБдо технологічних процесів або технології виконання робіт.
6. Пустощі дітей з вогнем.
7. Підпали; удари блискавки.
Небеспечні фактори пожежі:
1. Висока температура(до 900˚), 55˚ -небезпечні для людини
2. Полум'я, інфрачервоне випромінювання
3. Отруєння продуктами горіння :
Токсичні -СО 0,1%-небеспечна концентрація, людина слабка, безвольна.; активніше від кисню в 300 раз; Н2S;синильна кислота; HCl
4. Зниження концентрації кисню(небезпечно<18%)
5. Вибухи .
6. руйнування будів. конструкцій.
7. Паніка.
8. Ураження елетр. струмом.
28.Основи процесу горіння.
Горіння – це окислення горючих речовин з виділенням великої кількості енергії.
За агресивністю горіння :
гомогенне- горіння газу;
гетерогенне-горіння деревини.
За продукт.:
-повне(СО2, водянв пара,NO2)
-неповне(продукт здатен далі окислюватись)
Окисник, горюча речовина,джерело запалювання(має певну енергію)- забравши один компонент можна припинити горіння.
Швидкість поширення полум’я
До 15 м/с – дефлеграційне гор.
100 м/с –вибухове горіння. Вибух – швидке перетворення горюч. речовин при якій виділяється багато енергії.(ударна хвиля –зі швидк. звуку).
1000м/с-3600м/с- детонація;перед полум’ям рухається стисн газу до 3мПа тиск.
При пожежі відбувається гетерогенне горіння , що обмежена дифузією.
29.Пожежні властивості речовин та матеріалів.
За горючістю поділяються :
Горючі(здатні до самозаймання);
Важкогорючі(здатні до займання від джерела запалювання);
Негорючі (нездатні до горіння).
Температура самозаймання –найнижча температура, при якій окислення відбувається, полум’я або димоутворення . Буває теплове(вугілля), хімічне(промаслена тканина), мікробіологічне(в рез діяльності мікроорганізмів вологе сіно утворює метан).
Температура спалаху- найнижча температура, при якій речовина здатна спалахнути(стійке горіння). Бувають легкозаймисті(ЛЗР,t≤61º),горючі (ГР,встан.експер.)
Нижня та верхня концентраційна межа поширення полум’я
НКМПП- найменша концентрація речовини, коли горіння та вибух можливі.
ВКМПП- коли горіння та вибух ще можливе.
Метан: НКМПП-5% об’єму, ВКМПП-15%
Мінімально вибухова концентрація кисню- мінім кількість кисню , коли горіння або вибух можливе(менше- вибух не відбудеться) ~14% кисню.
Мінімальна енергія запал. -мінімальна потужність джерела запал., коли ще можливо запалити суміш.
30.Класифікація приміщення за вибухонебеспекою
ОНТП 24-86
А- горючі гази, легкозаймисті речовини(загорання при надлиш.ΔP>5кПа);
Б- приміщення , де вибухонебеспечні пил та волокна, легкозаймисті рідини з низьк.темературою спалаху;
В- пожежонебеспечні тверді горючі матеріали, горючі речовини(взаємодія з киснем повітря).
Г- негорючі речовини, що обробляються привисоких температурах при уворенні полум’я з ГР(спалюється як паливо)
Д- приміщення , де перебувають негор.мат. у холодному стані.
Пожежопопередження –
Система заходів, що запобігають виникненню пожежі.
Пожежопопередження реалізується 2-ма принципами:
1. Виключення формування горючого середовища.
2. Виключення появи джерела загоряння в горючому середовищі.
Заходи , що забеспечують пожежопопередження :
1. Заміна гор.речовин на негорючі , мінімальне використання ГР;
2. Ізоляція горючого середовища;
3. Використання флегментизаторів(здатні вбирати тепло) та інгібіторів(деактивує центри горіння).
Максимальна механізація та автоматизація роботи з використанням вентиляторів. Розміщення вибухонебеспечних об'ємів назовні в спец.приміщеннях(ізольованих).
Вибір електроустаткування : за категорією приміщення та класу прииіщення за ПУЕ.
Використання механізмів та автоматів , що не є джерелом займання.виключення умов самозаймання, блискавкозахист. Захист від статичної електрики. Дотримання правил чинних стандартів.
Пожежозахист –міроприємство, що локалізує пожежу та дозволяє ефективніше забеспечити гасіння пожежі, захист. матеріальні цінності, життя людей.Вибір будів.конструкцій та будівель за необхідним ступенем вогнестійкості, для А,Б,В- 1 ступеня.Поділ будівлі на протипожежні віділи, секції та з протипожежними перешкодами. Створення протипожежних розривів між будівлями.Здійснення заходів протидимного захисту (від поширення диму по будівлі).
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора