Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Відповідність освіти молоді їхнім життєвим потребам
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Соціологічне дослідження
Предмет:
Інші
Група:
КС-23
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Програма емпіричного соціологічного дослідження
на тему:
Відповідність освіти молоді їхнім життєвим потребам
І. Методологічна частина
1.1. Обґрунтування проблеми дослідження.
Найважливішим компонентом духовного життя виступає система освіти, яка повязана з реалізацією процесу поширення знань. Вона охоплює діяльність реально сформованих суспільних інститутів, які здійснюють підготовку молоді до життя на основі отриманих знань в дошкільних дитячих установах, в середніх спеціальних, професійно-технічних і вищих навчальних закладах. Значення освіти в житті людини зростає, і тому вона не може обмежуватися лише періодом навчання. Нагальна потреба в постійному підвищенні рівня знань привела до появи такого цікавого феномену в суспільному житті, як безперервна освіта. Цей процес супроводиться пошуком нових форм і методів навчання, що сприяють правильному формуванню наукового світогляду, більш глибшому розумінню економічних, соціальних змін, що відбуваються.Освіта - це один з найдавніших соціальних інститутів, що викликана потребами суспільства відтворювати і передавати знання, уміння, навики, готувати нові покоління для життя, готувати субєктів соціальної дії для вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, що стоять перед людством. У сучасному світі освіта - складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, усвоєння і перероблення знань і соціального досвіду. Освіта є певна система навчальних і виховних закладів, що здійснюють різноманітні форми залучення їх досвідів в усвоєння багатств культури. Освіта інтегрує різні види навчальної і виховної діяльності, їх зміст в єдину соціальну систему, орієнтує їх на соціальне замовлення, на соціальні потреби людства. Серед соціальних інститутів суспільства сучасної цивілізації освіта займає одну з провідних позицій. Адже благо людини, становище культури та духовності в суспільстві, темпи нкономічного, науково-технічного, політичного і соціального прогресу саме і залежать від якості і рівня освіти. Навчання, уміння, вивчення, та інші поняття, терміни використовуються для забезпечення навчального процесу.Основи вихованості людини, її працелюбність та багато інших духовних якостей закладаються ще з раннього віку.Молодь вступає в життя - трудове, суспільно-політичне, маючи, як правило, повну середню освіту. Тим не менше не можна випускати з поля зору суттєве відставання загальноосвітньої підготовки молоді від сучасних вимог. Значні розбіжності є в якості освіти, залежні від соціальних факторів: в спеціалізованих школах з поглибленим вивченням окремих предметів вона вища, аніж в звичайних масових; в міських школах вища а ніж в сільких. Сьогодні школа розширює сферу своєї самостійності, збільшилась багатообразність форм її роботи, зявилися незвичайні і, здавалося б такі, що відійшли в далаке минуле, гімназії та ліцеї. Дані конкретних досліджень показують, що ці нововведення були сприйняті громадськістю позитивно. Особливе місце в збагаченні інтектуального потенціалу країни належить вищій школі. Необхідні серйозні зміни і в змісті, і в напрямках, і в структурі її діяльності.Перед вищою школою стоїть ряд невідкладних проблем. Перш за все дуже хвилює якість навчання. Процес підготовки професійних “напівзнавців” з вищою освітою зайшов дуже далеко.
Одна з найсерйозніших перешкод на шляху розвитку вищої школи - відсутність тісної інтеграції науки і навчального процесу, особливо у вузах, що готують спеціалістів для нових і авангардних технологій, наукомістких підприємств.Вагомим показником якості спеціаліста вищої кваліфікації є звернення до духовності, до загальнолюдських цінностей, до багатства світової культури. Соціологічний аналіз проблем розвитку освіти підтверджує, що освіта виступає як інтегральна, узагальнююча цінність духовної культури. Поряд з політичною і правовою культурою освіта формує естетичні і духовні риси особи у нерозривному звязку з життям суспільства.Універсальність системи освіти.Сучасна система освіти виконує спільне призначення - залучення людини до досягнень культури. Освіта - викладання учням знань, освоєння ними системи наукових знань, причому системи, що створює відносно повну картину природи суспільства, мислення. Освіта завдяки системності, іншими словами, завдяки викладанню взаємозвязаних основ наук формує в учнів, студентів уміння підійти до аналізу речей і процесів з різних позицій, охопити речі і процеси з ряду боків. Система знань з тим або іншим успіхом, в залежності від ступеня науковості, закладає початки уміння оперувати нагромадженими знаннями, вирішити нові, нестандартні проблеми, завдання. Багатосторонній підхід до проблем освіти, виховання розвиває наукове мислення. Якість і надійність основ освіти залежить від рівня науковості системи освіти. Разом з тим освіта реалізує і інші різноманітні функції, служить універсальним засобом, механізмом вирішення багатьох життєвих проблем людини і суспільства. Виховання і освіта - процес формування людини-особи - освіченої, з соціально-політичною свідомістю. Науковий зміст освіти і служить базою процесу формування людини-особи. Одного викладання учням, студентам комплексу знань науки за навчальними програмами ще не досить для формування повноцінної всебічно розвинутої людини-особи. Для формування всебічно розвинутої особи варто ще, насамперед, сформувати людські відносини.
В рамках систематичної освіти забезпечується поєднання навчання з виробничою працею. Завдяки цьому не лише здобуваються трудові навики, звичка до праці, відкриваються можливості застосування в трудовій діяльності знань основ наук, а й усвідомлюється суспільна значимість праці. В умовах науково-технічного прогресу зростає роль безпосерндньої участі старшокласників, учнів ПТУ, ліцеїв, коледжів, технікумів, студентів у вирішенні конкретних наукововиробничих завдань. В середніх спеціальних та вищих навчальних закладах розвивається науково-технічна творчість молоді, участь студентів в науково-дослідницькій і проектно-конструкторській роботі, у виконанні господарських договорів з підприємствами.Останнім часом громадськість спільно з працівниками освіти жваво обговорюють можливості і перспективи ринкових відносин, організацій шкільних кооперативів. І не стільки заради зміцнення матеріальної і фінансової бази, скільки задля швидкого входження дитини в реальне життя, в повсякденні турботи старшого покоління. Шляхи удосконалення освіти. На поведінку молодих людей великий вплив має механізм управліня навчальним закладом. Суворе дотримання норм і принципів демократії, законності, справедливості, гласності ще в роки навчання стає для них своєрідним еталоном, з яким вони надалі звіряють свій життєвий шлях.
1.2. Тема дослідження.
Відповідність освіти молоді їхнім життєвим потребам
1.3. Мета дослідження.
Вивчення ставлення молодої людини досучасної системи освіти. А також про шляхи її вдосконалення відповідно до потреб сучасності.
Завдання дослідження:
визначити відсотковий склад студентів, задоволених своїм рівнем освіти.
Вивчити побажання щодо змін в методиці викладання;
дослідити потреби молоді і можливості освіти їх забезпечити;
1.4. Об’єкт і предмет дослідження.
Об’єкт дослідження – студенти Національного університету “Львівська політехніка”.
Предмет дослідження - ставлення молодої людини до сучасної системи освіти.
1.5. Інтерпретація основних понять.
Молодь – соціально-демографічна група людей віком від 16 до 30 років.
Освіта - складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, усвоєння і перероблення знань і соціального досвіду.
Особистість – соціальна властивість індивіда, сукупність інтегрованих у ньому соціально значимих рис, які утворилися у процесі соціальної взаємодії індивідів.
1.6. Гіпотези дослідження.
Молодь є незадоволена рівнем освіти, наданої їй.
85% студентів не задоволена рівнем своєї підготовки.
40% судентів бажало б навчатись за кордоном.
3. 30% студентів вважають що внесеня змін до законодавства суттєво змінить систему освіти.
4.Студенти беруть активну участь у вдосконаленні освіти відповідно до своїх потреб.
5. 10% студентів беруть участь у визначенні пріоритетів системи освіти.
II. Методична частина.
2.1. Методологія соціологічного дослідження :
У даному дослідженні використовується метод анкетування із:
відкритими питаннями;
закритими питаннями;
напівзакритими питаннями;
2.2. Визначення досліджуваної сукупності.
Генеральну сукупність визначаємо як нескінченну, оскільки ми не знаємо заздалегідь результат опитування і поглядів студентів до системи освіти. Немає необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позиції мого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним.
Відповідно отримуємо:
N – ∞, n = 400 при ∆ = 0,005, P = 0,954.
Отже, для забезпечення рівня репрезентативності 5 % при довірчій ймовірності 0,954 треба опитати 400 респондентів, використовуючи нижче наведений опитувальний лист (анкету).
АНКЕТА
Я – студент “Львівської політехніки”, прошу Вас взяти участь у соціологічному опитуванні яке стосується вивчення відповідності освіти молоді їхнвм життєвим потребам. Анкета є анонімною, всі результати дослідження будуть представленні лише в узагальненому вигляді.
Прошу Вас детально ознайомитись з питаннями, по можливості дописати свій варіант відповіді.
Наперед дякую за співпрацю.
1.Чи задоволені ви рівнем освіти, який вам надається?
а) так
б) ні
в) важко відповісти
2. Як Ви ставитесь до самоосвіти?
а) позитивно
б) негативно
г) ваш варіант....................................................................................
3. Чи відповідає ваша майбутня професія вашим уподобанням?
а) так, вона мені дуже подобається
б) ні, мені навязали її;
в) не знаю, просто вона зараз пресижна
д) ваш варіант.....................................................................................
4.Як ви ставитесь до навчання за кордоном?
а) з задоволенням навчався б
б) наша система освіти краща
в) мені все рівно
г) важко відповісти
5.Чи є достатньо робочих місць для фахівців вашої професії?
а) так
б) ні
в) хотілося б більше
6. Чи вважаєте ви, що рівень освіти напряму залежить від якості викладання?
а) так
б) ні
в) важко відповісти
7.Чи берете ви участь у студентському самоврядуванні ?
а) так
б) ні
в) інколи
8.Чи маєте ви їдеї на рахунок зміни системи освіти?
а) так
б) ні
в) ваш варіант ………………………………………………………
9.Як ви оцінюєте роботу МОУ щодо покращення якості освіти?
а) вони не знають потреб молоді
б) їхня робота дає позитивні результати
в) намагаються уникати цієї проблеми
г) ваш варіант.....................................................................................
10.Як у вас проходить навчальний процес?
а) додатково сиджу в бібліотеці
б) покладаюсь тільки на лекційний матеріал
в) ходжу на додаткові заняття
г) ваш варіант.....................................................................................
11.Чи готові Українські ВУЗИ випускати висококваліфікованих фахівців?
а) так,звичайно
б) поки що ні
в) важко відповісти
г) ваш варіант..............................................................................
12. Чи готове українське суспільство перейти на новий рівень системи освіти ?
а) так
б) ні
е) ваш варіант..............................................................................
13. Ваш вік:....................................................................................
14. Ваша стать:..............................................................................
Щиро вдячний Вам за допомогу у дослідженні.
Бажаємо Вам щастя!
Очікуванні результати дослідження
Виконуючи дослідження, я опитав необхідну кількість людей з метою визначити ставлення студентів до сучасної системи оссіти
Результати анкетування я ретельно проаналізував і виділив такі основні положення:
Переважна більшість cтудентів (85%) студентів не задоволена рівнем своєї підготовки.
55% судентів бажало б навчатись за кордоном. Однак 45% опитаних студентів бажало б залишитись працювати і жити там. Студенти переважно не беруть учась у самоврядуванні студентського життя(88%),але відсоток бажаючихпереважає 53% проти 35% не бажаючих брати участь. Щодо змін дозаконодавства , студенти залишаються нейтральними(80%).
Результати можуть бути використаними для:
Державних служб, які відповідають за соціальну сферу;
Формування громадської думки;
Література:
1.Піча В.М. Соціологія.- К, 1999.
2.Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження|Курс лекцій.- К, 1996.
3.Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій.-Львів, 1996.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора