Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розрахунок параметрів блискавкозихисного об’єкту
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Розрахункова робота №1.
На тему:
Розрахунок параметрів блискавкозихисного об’єкту.
Львів – 2006
1.Класи приміщень за ступенем вибухонебезпечностi
згiдно ПУЕ.
Головним засобом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є
правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо і пожежонебезпечних
приміщеннях і виробництвах. Згідно ПУЕ, приміщення (цехи, дільниці та інш.)
поділяються на пожежонебезпечні (П-1, П-II, П-ІIа, П-ІІІ) і вибухонебезпечні (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-Ііа) зони.
Пожежонебезпечна зона – це простір, де можуть знаходитися спалимі
речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і можливих його
порушеннях.
Вибухонебезпечна зона – це простір, в якому є або можуть з'явитися
вибухонебезпечні суміші.
За ступенем пожежної небезпеки пожежонебезпечні приміщення поділяються
на наступні класи:
- П-І – приміщення, в яких використовуються або зберігаються тверді спалимі
рідини з температурою спалаху парів вище, ніж 61 градус цельсія (склади
мінеральних масел, насосні станції спалимих рідин).
- П-ІІ – приміщення, в яких виділяється спалимий пил або волонка з нижньою
концентраційною межею займання більш, ніж 65 г/м3 до об'єму повітря, які не можуть
утворювати вибухонебезпечні суміші (деревообробні цехи, малозапилені цехи,
млини).
- П-ІІа – приміщення, в яких утворюються тверді спалимі матеріали без
виділення пилу і волокон (склади паперу, цехи зберігання меблів).
- П-ІІІ – зовнішні установки, в яких використовуються спалимі рідини з
температурою спалаху, більшою ніж 61 градус цельсія або тверді спалимі речовини
(склади палива і деревини).
Згідно ПУЕ вибухонебезпечні установки і приміщення поділяються на такі
класи:
По газу – В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг
По пилу – В-ІІ, В-Ііа
В-І – приміщення, в яких виділяються спалимі гази або пари легкозаймистих
речовин в такій кількості і мають такі властивості, що можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних умовах роботи (постійно є
вибухонебезпечна концентрація – завантаження-розвантаження технологічних
апаратів, зберігання або переливання легкозаймистих речовин).
В-Іа та В-Ііа – приміщення, в яких вибухонебезпечні суміші утворюються в
результаті аварії або несправності апаратів, установок, а в нормальних умовах
роботи технологічного обладнання вибухонебезпечні суміші не утворюються.
В-Іб – приміщення характеризуються такими ж показниками, як і в В-Іа, але
мають наступні особливості:
- Спалимі гази мають високу нижню межу вибуховості (15% і більше і різкий
запах при гранично допустимих концентраціях);
- Може мати місце локальна вибухонебезпечна концентрація;
- Спалимі гази легкозаймистих речовин знаходяться в таких кількостях, які в
приміщенні не створюють загальної вибухонебезпечної концентрації, робота з ними
проводиться без використання відкритого вогню. Ці приміщення відносяться до
невибухонебезпечних за умови, що робота виконується в витяжних шафах або під витяжною парасолею).
В-Іг – зовніші установки, в яких містяться вибухонебезпечні пари, гази і
легкозаймисті речовини (сховища легкозаймистих речовин).
В-ІІ – приміщення, в яких виділяється пил, який переходить в завислий стан,
що здатний утворювати з повітрям і іншими окислювачами вибухові системи при нормальних нетривалих режимах роботи технологічних апаратів та обладнання.
Згідно з ПУЕ в пожежонебезпечних зонах використовуються
електрообладнання закритого типу.
В вибухонебезпечних зонах і зовнішніх установках необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання, виготовлене згідно з ГОСТ 12.2.020-76 «Електрообладнання вибухозахищене".
2.Ергономiчнi вимоги до монiторiв.
У доповіді розглядається нове коло проблем, поєднувана поняттям "ергономічна безпека" і пов'язаний з безпекою користувачів ЕОМ, ПК, телевізійної й іншої радіоелектронної техніки. Аналізуються небезпечні фактори, норми й нормативні документи, приводяться результати випробувань зразків ПК, дисплеїв, захисних фільтрів й оцінки робочих умов при їхній експлуатації.
Комп'ютеризація сьогодні охоплює практично всі сторони не тільки виробничої, але й особистого життя громадян. В індустріальному суспільстві за прогнозами більше 70% працюючих будуть використати комп'ютери й тільки близько 30% будуть зайняті в промисловому виробництві. В 1996 р. було порядку 100 тисяч користувачів Інтернету, зараз їх налічується більше 1 млн. У такий спосіб очевидна актуальність проблеми забезпечення ергономічної безпеки комп'ютеризації, тим більше, що тема даного семінару "Комп'ютер і зір" буде постійно діючим фактором при будь-яких удосконаленнях пристроїв відтворення інформації.
Ергономічна безпека комп'ютеризації оцінюється вимогами:
до візуальних параметрів засобів відображення інформації індивідуального користування;
до емісійних параметрів ПК - параметрам випромінювань дисплеїв, системних блоків, джерел живлення, у тому числі безаварійного, і ін.
Численними дослідженнями фахівців доведено, що найважливішою умовою безпеки людини перед екраном є правильний вибір візуальних параметрів дисплея й свiтлотехнiчних умов робочого місця.
Робота з дисплеями - і це доведено однозначно - при неправильному виборі яскравості й освітленості екрана, контрастності знаків, при наявності відблисків на екрані, тремтіння зображення - приводить до зорового стомлення, головним болям, до значного фізіологічного й психічного навантажень, до погіршення зору. Особливо серйозні наслідки відзначаються в дітей, годинами граючих на комп'ютерах.
Візуальні параметри й світловий клімат визначають зоровий дискомфорт, що може проявлятися при використанні будь-яких типів екранів дисплеїв - на електроннопроменевих трубках, рiдкокристалiчних, газорозрядних, електролюминесцентних панелях або на інших фізичних принципах.
У нових Державних стандартах (ДЕРЖСТАНДАРТ Р 50948-96. Засоби відображення інформації індивідуального користування. Загальні ергономічні вимоги й вимоги безпеки й ДЕРЖСТАНДАРТ Р50949-96. Засоби відображення інформації індивідуального користування. Методи вимірів й оцінки ергономічних параметрів і параметрів безпеки) і в затверджених й введених в дію Санітарних правилах і нормах 2.2.2.542-96. Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональним електронно-обчислювальним машинам й організація роботи, гармонізованих з міжнародним й європейським стандартами, установлені вимоги до двох груп візуальних параметрів: перша - яскравість, освітленість, кутовий розмір знака й кут спостереження ,й друга - нерівномірність яскравості, відблиски, мелькання, відстань між знаками, словами, рядками, геометричні, і нелінійні перекручування, тремтіння зображення й т.д. (усього більше 20 параметрів).
Однак не тільки конкретне значення кожного з перерахованих параметрів визначає ергономічну безпеку ПК. Головне, сукупнiсть певних сполучень значень основних візуальних параметрів, віднесених до першої групи. Можна стверджувати, що кожному значенню робочої яскравості відповідають певні значення освітленості, кутового розміру знака (відстані спостереження), кута спостереження, що забезпечують оптимальні умови роботи. І так для кожного із цих чотирьох, як мінімум, візуальних параметрів.
Як показали дослідження значення технічних характеристик дисплеїв не дають гарантії комфортності й ефективності роботи людини. Об'єктивні (технічні) і суб'єктивні (людські) оцінки дисплеїв найчастіше не збігаються, оскільки людина сприймає зображення й робить висновок про його якість по сукупності всіх його параметрів й умов спостереження. Саме тому ергономічна безпека дисплеїв може бути оцінена тільки за результатами статистичних ергономічних експериментів, у яких варіюються всі основні візуальні параметри дисплеїв, і на підставі яких рекомендуються оптимальні й припустимі сполучення їхніх значень.
Практичні кількісні рекомендації з вибору оптимальних і припустимих значень візуальних ергономічних параметрів можуть бути отримані після випробувань конкретних типів дисплеїв й оцінки реальної робочої обстановки. Проведення таких випробувань передбачено державним стандартом ДЕРЖСТАНДАРТ . 50948-96 .
Істотно впливає на зоровий дискомфорт вибір сполучень кольорiв знака й фону, причому деякі пари кольорiв не тільки стомлюють зір, але й можуть привести до стресу. Досить значиме й співвідношення спектрів світіння екрана й зовнішньої освітленості, а також типу відеоперетворювача.
Візуальні параметри дисплеїв можуть бути також поліпшені шляхом установки спеціальних фільтрів, що контрастують.
Від значення коефіцієнта пропущення фільтра й коефіцієнта дзеркального відбиття залежить контрастність зображення, інтенсивність відблисків від зовнішніх джерел світла й помітність мелькань, тобто, в остаточному підсумку, зорове стомлення. В електронно-променевих трубках передові фірми свiту почали використовуватити з тими ж цілями темні скла, чорніння зазорів між осередками люмінофорів.
При виборі типу фільтра повинні бути обов'язково враховані умови роботи з комп'ютером. Оптимальні значення коефіцієнтів пропущення й дзеркального відбиття фільтрів залежать від освітленості робочого місця, типу джерел світла, видів зображень, з якими найчастіше необхідно працювати, від кольорiв ділянок і поля зображення й навіть від часу доби.
Друга група вимог забезпечення ергономічної безпеки - норми на випромінювання ПК. По даним закордонних, в основному, шведських фахівців, випромінювання ПК можуть бути небезпечними для здоров'я. Низькочастотні поля при тривалому опроміненні сидячих у ПК людей можуть привести до порушень всіляких фізіологічних процесів. На жаль, сьогодні не встановлені конкретні кількісні звязки між рівнями, діапазонами частот випромінювань ПК і тими або іншими захворюваннями. Можна лише затверджувати, що електростатичні поля, що незмінно існують у дисплеїв , безумовно позначаються на здоров'я людини через порушення іонного складу повітря.
У результаті в 1987 р. департамент праці Швеції ввів стандарт MPRI, а в 1990 р. після трирічної перевірки дієвості й ефективності вимог MPRI і численних експериментальних досліджень був затверджений більше строгий стандарт MPRII, що обмежує випромінювання моніторів у діапазонах украй низьких частот. Профспілка конторських службовців Швеції в 1989 р. висунув свої вимоги до випромінювань, а в 1992 й в 1995 р.р. ще більше посилив їх.
Вимоги стандарту MPRII зараз в усім світі приймаються як мінімальні. Рада Європейського економічного співтовариства Директивою № 90/270/ЄС рекомендував всім країнам ЄС орієнтуватися на стандарт MPRII у своїх нормативних документах.
Установка фільтрів на екранах, зменшуючи електричну складову у безпосередній близькості від екрана, може, внаслідок перерозподілу поля, привести до збільшення його на відстанях більше 1-1,5 м від екрана і змінити співвідношення полів по сторонах від нього. Це означає необхідність комплексної оцінки електромагнітної обстановки в робочих приміщеннях з комп'ютерами (у дисплейних класах, в операторських залах і т.д.) з урахуванням взаємного розташування робочих місць.
На жаль, на захисні фільтри не існує ніяких загальнодержавних нормативних документів. Тільки зараз розробляється проект Державного стандарту на фільтри.
Особлива ситуація склалася з ергономічними вимогами до багатобарвних дисплеїв. Ні в міжнародних, ні в національних стандартах не приводяться ергономічні вимоги до колірних характеристик зображень. Відповідна частина стандарту ISO тільки в 1996 р. розіслана на відкликання як проект. Установлені в ряді технічних умов на норми на координати кольоровості світіння люмінофорів і на колірне розрізнення не можуть бути автоматично перенесені в нормативні документи по ергономічній безпеці дисплеїв.
В оцінці якості сприйняття кольорової інформації основне значення мають не чистота кольорів і не його координати, а сполучення кольорiв знака й фону, вікон і підкладки, тип інформаційної моделі й багато чого іншого. Навіть яскравість кожних кольорів окремо повинна бути обрана з урахуванням виду відтвореного зображення, оскільки, на відміну від перегляду кольорових телевізійних передач, людина при користуванні дисплеєм не задовольняється загальним враженням, а працює з інформацією на екрані. При цьому головне не "природність" кольорiв, а точність, швидкість, надійність і комфортність.
Такий підхід до проблеми колірного кодування візуальної інформації й виробленню обґрунтованого переліку вимог і норм ергономічної безпеки кольорових дисплеїв вимагає спеціальних досліджень.
У затвердженому Держстандартом в лютому 1998 р. перелік виробів, що підлягають обов'язкової сертифікації, включені вимоги нових стандартів.
Принциповими особливостями нових нормативних документів є:
-сучасний підхід до поняття ергономічної безпеки, пропонованим нормам і методам випробувань дисплеїв;
-комплексність оцінки ергономічної безпеки, що дозволяє встановлювати оптимальні й припустимі діапазони значень основних візуальних параметрів апаратури;
-облік і максимально можливе узгодження нових стандартів із закордонними й міжнародними стандартами;
-уніфікація термінології, переліку вимог і норм ергономічної безпеки, що дозволяє усунути протиріччя й непогодженість змісту великого числа діючих Дст;
-узгодження зазначених вище нових російських стандартів з Міністерством оборони, що забезпечує єдність норм і методів випробувань для продукції народногосподарського й військового застосування.
Слід зазначити, що додатково зазначено:
-для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку необхідно забезпечувати найкращі значення візуальних параметрів в оптимальному діапазоні, для дітей середнього й старшого шкільного віку допускається робота в межах оптимального діапазону;
-для студентів і професійних користувачів необхідно забезпечувати значення візуальних параметрів у межах оптимального діапазону;
-для професійних користувачів дозволяється короткочасна робота при припустимих значеннях візуальних параметрів.
На закінчення приводяться результати випробувань зразків ПК, дисплеїв, захисних фільтрів й оцінки робочих умов при їхній експлуатації, які показують, що багато дисплеїв і ПК не відповідають сучасним вимогам ні по візуальним, ні по емісійних параметрах.
Основні висновки:
Ергономічна безпека при роботі з комп'ютером повинна вважатися найважливішої складової сертифікації цього виду продукції по безпеці, поряд з пожежною й електробезпечністю.
Ергономічна безпека ПК специфічна, тому що вплив неправильно обраних візуальних параметрів і вплив випромінювань на здоров'я відбувається непомітно для людини, і ефект від них накопичується в процесі роботи.
Вимоги по ергономічній безпеці повинні бути включені в перелік параметрів при обов'язковій сертифікації всіх видів засобів відображення інформації й, у першу чергу, дисплеїв і ПК.
Твердження нових Державних стандартів на ергономічну безпеку, що включає вимоги й методи випробувань по візуальних й емісійних параметрах дисплеїв, забезпечує нормативну базу для створення російських засобів відображення інформації індивідуального користування, що відповідають сучасному рівню.
Затверджені Державні стандарти є базою сертифікаційних випробувань дисплеїв і ПК, що дозволить відгородити користувачів від небезпечної для їхнього здоров'я продукції вітчизняного й закордонного виробництва й можуть послужити основою для проведення дослідницьких робіт і підготовки стандартів по ергономічній безпеці інших існуючих і перспективних типів засобів відображення інформації.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора