Визначення категорії вибухо- і пожежо-небезпечності приміщень, будівель, споруд. Розрахункова робота з Охорона праці. Робота № 510418

Визначення категорії вибухо- і пожежо-небезпечності приміщень, будівель, споруд

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2015

Тип роботи:

Розрахункова робота

Предмет:

Охорона праці

Група:

ЗІД-51

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Кафедра охорони праці РОЗРАХУНКОВА РОБОТА № 3 з курсу «Охорона праці» на тему: «Визначення категорії вибухо- і пожежо-небезпечності приміщень, будівель, споруд» Мета роботи: навчитися розрахувати надлишковий тиск вибуху та визначати категорію вибухо-, пожежо-небезпечгості приміщень. Теоретичні відомості Оцінка вибухо-, пожежо- небезпечності різних об’єктів заклечається у визначенні можливих наслідків руйнування дії вибухів чи пожеж, а також небезпечних факторів цих явищ для людей. В залежності від категорії позначаються нормативні вимоги до планування забудови, кількості поверхів, вибору будівельних конструкцій та інженерного обладнання. Нормативним документом для визначення категорій приміщень є «Загальноприйняті норми проектування промислових підприємств». Згідно цих норм якісним показником категоріювання є агрегатний стан горючих речовин, які знаходяться в приміщенні та здатні утворювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, а також температура спалаху (для рідин). Визначальною є також кількість речовини, яка здатна приймати участь у вибуху. Є п’ять категорій приміщень по вибухонебезпеці: А та Б – вибухонебезпечні (tсп ≤ 28оС, ∆Р > 5кПа); В – пожежонебезпечні (tсп = 28 - 61оС, ρ = 65г/м3); Г та Д – пожежонебезпечні. Розрахунок Вихідні дані: (1-й варіант) Розмір приміщення, м Горючі речовини Маса, кг Темп., при якій знах. речовина, оС Тиск, кПа a b h 10 6 3 Ацетон 100 100 210 Розрахунок проводимо за кількісним показником – це максимально можливий надлишковий тиск ∆Р. [кПа] , (1) m – маса горючих речовин, які випарувалися в результаті розгерметизації; m = W*Fn*t , (2) W – інтенсивність випаровування, кг/с х м2, W = 10-6 * U * * Pn , (3) U – коефіцієнт, що визначаємо з табл.1 (при V=0,5 м/с, T0 = 20oC) ; U = 5,4 ; M – молекулярна маса ацетону; М = 58 г/моль ; Рn – тиск насиченої пари; Рn = 185*133,322 = 24,66 кПа ; Тоді: W = 10-6 * 5,4 * * 26,66 = 0,001 кг/с*м2. Fn = 1 м2 ; t = 3600 c. Відповідно : m = 0,001*1*3600=3,6 кг ; Отже із 100 кг. ацетону за 1 год. випаровується 3,6 кг. з поверхні площею = 1 м2. 2) H – теплота згоряння (кДж / кг) ; H = 30862 кДж / кг – для ацетону ; 3) Po – початковий тиск (кПа) ; Ро = 100 кПа ; 4) z – коефіцієнт, що характеризує міру участі у вибуху речовини, яка випаровується. z = 0,3 (табл..2 для tсп = -18оС , tр = 100оС ) ; 5) Vсв – вільний об’єм приміщення, м3 Vсв = 0,8 * a * b * c = 0,8 * 10 * 6 * 3 = 144 м3 ; 6) ρ – густина повітря до вибуху при початкові температурі То , кг/м3 ρ = 1,2047 кг/м3 , при 20 оС 7) С – теплоємність повітря, кДж / кг * К С = 1,01 кДж / кг * К ; 8) То – початкова температура повітря, К То = 20 + 273 = 293 К ; 9) К – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і недіабатичність процесу горіння: К = 3. В результаті отримаємо: Отже в приміщенні відбулася розгерметизація ємкості з ацетоном, наслідком чого стало випаровування 3,6 кг. ацетону. Якщо виникне іскра, то це може створити надлишковий тиск 22 кПа при вибуху парів ацетону. Приміщення де зберігається ацетон відноситься до категорії А - вибухо-пожежонебезпечних, оскільки температура спалаху ацетону складає – 18оС, і в разі вибуху створиться надлишковий тиск 22кПа.

Розрахункова робота Охорона праці

2015

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись