Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Підсилювач низької частоти
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра автоматики та телемеханіки
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсовий проект
Предмет:
Електроніка та мікросхемотехніка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Кафедра автоматики та телемеханіки
Курсовий проект
з курсу :"Електроніка і мікросхемотехніка "
на тему: "Підсилювач низької частоти"
Варіант 14
Зміст
1. Технічне завдання ................................................................................................3
2.1. Вступ ................................................................................................................. 4
2.2. Критичний аналіз сучасного стану розв’язку аналогічних задач ................5
2.3. Типові схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах ……6
3. Розробка структурної схеми …………………………………………………...7
4. Вибір елементів і розрахунок принципової схеми:
4.1. Вихідний підсилювач потужності …………………………………………...8
4.2. Розрахунок другого каскаду попереднього підсилення …………………...11
4.3. Розрахунок першого каскаду попереднього підсилення …………………..14
4.4. Розрахунок вхідного каскаду ………………………………………………..17
4.5. Розрахунок розділювальних конденсаторів ………………………………..20
4.6. Розрахунок коефіцієнта спотворень на верхній частоті …………………...21
4.7. Обчислення коефіцієнта гармонік …………………………………………..22
4.8. Розрахунок радіаторів ………………………………………………………..23
5. Опис конструкції приладу ……………………………………………………..24
6. Перелік елементів ………………………………………………………………25
7. Список використаної літератури .......................................................................27
8.Висновки .............................................................................................................. 28
9. Додаток .................................................................................................................29
Технічне завдання:
Розрахувати підсилювач низької частоти.
Дано:
Рн = 12 Вт
Rн = 4 Ом
Евх = 5 мВ
Кг = 3 %
fн = 60 Гц
fв = 20 кГц
Мн = 3,5 дБ
Мв = 2,5 дБ
Rдж = 200 кОм
Dр = 20 дБ
Тос = (-10;+45)оС
Вступ
Підсилювачі низької частоти (ПНЧ) призначені для підсилення неперервних періодичних сигналів, частотний спектр яких лежить в межах від десятків герц до десятків кілогерц. Сучасні ПНЧ виконуються переважно на біполярних і польових транзисторах в дискретному або інтегральному виконанні.
Призначення ПНЧ в кінцевому підсумку полягає в отриманні на заданому опорі кінцевого навантажувального пристрою необхідної потужності сигналу, що підсилюється.
В якості джерела вихідного сигналу можуть використовуватись такі пристрої як мікрофон, звукознімач, фотоелемент, термопара і т. д. Більшість з перерахованих вище джерел вхідного сигналу розвивають дуже низьку напругу. Подавати її безпосередньо на каскад підсилення за потужністю нема сенсу, оскільки при такій малій керуючій напрузі неможливо отримати значні зміни вихідного струму, а тому і вихідної потужності. Тому в склад структурної схеми підсилювача, що створює необхідну потужність корисного сигналу в навантаження, як правило, входять каскади попереднього підсилення.
Основними технічними показниками ПНЧ є: коефіцієнт підсилення (за напругою, струмом, потужністю), вхідний і вихідний опори, вихідна потужність, коефіцієнт корисної дії, номінальна вхідна напруга (чутливість), діапазон підсилюваних частот, динамічний діапазон температур, амплітуд і рівень власних шумів, а також показники, що характеризують нелінійні, частотні і фазові спотворення сигналу, що підсилюється.
Коефіцієнт підсилення. Коефіцієнтом підсилення за напругою називається величина, що вказує в скільки разів напруга сигналу на виході підсилювача більша ніж на вході.
Для багатокаскадних підсилювачів загальний коефіцієнт підсилення дорівнює добутку коефіцієнтів підсилення окремих каскадів:
Вхідний і вихідний опір. Вхідний опір підсилювача являє собою опір між вхідними затискачами підсилювача. Вихідний опір визначають між вхідними затискачами підсилювача при відключеному опорі навантаження.
Вихідна потужність – це корисна потужність, що забезпечується підсилювачем в навантажувальному опорі.
Номінальна вхідна напруга (чутливість) – являє собою напругу, яку необхідно підвести до підсилювача, щоб забезпечити на виході необхідну потужність.
Діапазон підсилюваних частот. Діапазон або смуга пропускання підсилювача – це область частот, в якій коефіцієнт змінюється не більше, ніж це допустимо за технічними умовами.
Рівень власних завад підсилювача. Причини виникнення завад на виході підсилювальної ланки є різноманітними. Їх можна поділити на три основні групи: теплові шуми, шуми підсилювальних елементів, завади через пульсації напруги живлення і накладок зі сторони електричних і магнітних полів.
Спотворення в підсилювачах. При підсиленні електричних сигналів можуть виникнути нелінійні, частотні і фазові спотворення. Нелінійні спотворення являють собою зміну форми кривої підсилених коливань, що викликана нелінійними властивостями схеми. Частотними називаються спотворення, що обумовлені зміною величини коефіцієнта підсилення на різних частотах. Причиною частотних спотворень є наявність в схемі підсилювача реактивних елементів.
Критичний аналіз сучасного стану розв’язку аналогічних задач
Підсилення, що забезпечує один підсилювальний елемент, на практиці, в більшості випадків, не вистачає і в підсилювачі використовується декілька підсилювальних елементів. Частину схеми підсилювача, що складає одну ступінь підсилення, називають підсилювальним каскадом або просто каскадом. Більшість сучасних підсилювачів є багатокаскадними.
Для наочного зображення принципу побудови підсилювача користуються структурною схемою, на якій зображені основні частини підсилювача:
Вхідний каскад служить для передачі сигналу від джерела до першого підсилювального елемента. Його застосовують, коли безпосереднє підключення джерела сигналу до входу підсилювача неможливе або недоцільне. Вхідний каскад використовують для запобігання проходження постійної складової струму або напруги зміщення першого підсилювального елемента в джерело сигналу і потрапляння постійної складової від джерела на вхід підсилювального конденсатора і резистора.
Попередній підсилювач складається з одного або декількох каскадів попереднього підсилення, призначенням яких є підсилення напруги, струму або потужності сигналу до величини, необхідної для подачі на вхід потужного підсилювача, оскільки при цьому кількість каскадів буде найменшою, а підсилювач більш простим і надійним. Ця умова визначає підбір транзисторів для каскадів попереднього підсилення і вибір режимів їх роботи. Якщо джерело сигналу дає достатню для подачі на вхід потужного підсилювача потужність сигналу, то попередній підсилювач не потрібний.
Потужний підсилювач призначений для віддачі в навантаження необхідної потужності сигналу. Він може складатися з одного, двох і більше каскадів потужного підсилення. Основна вимога, що ставиться до каскадів потужного підсилення і визначає вибір транзисторів та режиму їх роботи, полягає у віддачі заданої потужності в навантаження.
Вихідний пристрій служить для передачі підсиленого сигналу з вихідного кола останнього підсилювача до навантаження і застосовується тоді, коли безпосереднє підключення навантаження до вихідного кола неможливе або недоцільне.
Типові схеми підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах
Характерною особливістю сучасних транзисторних ПНЧ є різноманітність схем, за якими вони можуть бути побудовані (рис. 2.).
Підсилювальний каскад, зібраний по схемі зі спільною базою, має мати вхідний опір порядку десяти Ом і великий вихідний опір (сотні кОм). Низький вхідний опір каскаду зі спільною базою є його суттєвим недоліком.
Основною особливістю схеми зі спільним емітером є те, що вхідним струмом у ній є малий за величиною струм бази. Тому вхідний опір каскаду зі спільним емітером вищий за вхідний опір каскаду зі спільною базою. Вихідний опір теж досить великий (порядку десятка кОм). Це дозволяє в багатокаскадному підсилювачі обійтись без спеціальних узгоджувальних пристроїв між каскадами. Тому ця схема найбільш розповсюджена.
Вхідний опір схеми зі спільним колектором дуже великий (порядку десятків і сотень кОм), а вихідний порядку десятків і сотень Ом. Таким чином, каскад зі спільним колектором дає підсилення не дає підсилення сигналу за напругою і має порівняно невеликий коефіцієнт підсилення за потужністю. Каскад зі спільним колектором доцільно використовувати на вході підсилювача, коли вхідний опір каскаду зі спільним емітером є недостатнім для узгодження підсилювача із джерелом вхідного сигналу.
Розробка структурної схеми
Структурна схема ПНЧ, що відповідає вимогам технічного завдання, наведена на рис. 3
Вхідний каскад. В якості вхідного каскаду використано каскад на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком, яка характеризується високим вхідним опором і низьким вихідним та достатньо великим коефіцієнтом підсилення за напругою. Ця схема є аналогом транзисторного каскаду в схемі зі спільним емітером.
Каскади попереднього підсилення. В якості каскадів попереднього підсилення використані каскади зі спільним емітером. Ці каскади за рахунок простої конструкції, малих габаритів і маси, хороших частотно - фазових характеристик є найбільш поширеним типом каскадів попереднього підсилення. Однак, недоліком цього каскаду є мале підсилення за потужністю.
Вихідний каскад. В якості вихідного каскаду доцільно використовувати двотактний каскад потужного підсилення. Каскад потужного підсилення призначений для віддачі заданої величини потужності сигналу на заданий опір навантаження. Ця потужність повинна віддаватись при допустимому рівні як нелінійних, так і частотних або перехідних спотворень, а також при якнайменшому споживанні від джерел живлення. Максимально ефективно використовувати енергію від джерел живлення можна у випадку роботи підсилювального елемента в режимі В або АВ. Проте цей режим роботи не забезпечує повної передачі форми вхідного сигналу, тут можлива передача тільки однієї півхвилі вхідного сигналу. Використання почергового підсилення півхвиль додатної і від’ємної полярності можна здійснити, використовуючи електричну схему, одне плече якої підсилює додатну полярність, а інше від’ємну.
Робоча точка вибирається так, щоб струм спокою був мінімальним. При подачі на вхід сигналу, струм у вихідному у вихідному колі каскаду протікає лиш протягом часу половини періоду зміни напруги сигналу.
Параметри підсилювального елемента за період сигналу змінюються в широких межах. З цієї причини розрахунок потужності, що віддається каскадом, коефіцієнтів підсилення, коефіцієнтів гармонік виконують графічним способом за характеристиками підсилювального елемента.
Кожне з плеч двотактного каскаду є включене по схемі зі спільним колектором, тобто емітерним повторювачем. Струм підсилюється в (β + 1) раз. Напруга не підсилюється. Діоди, включені в схему, відіграють роль термостабілізуючих елементів і елементів, які зміщують робочу точку для заданого режиму роботи двотактного каскаду.
Загальна кількість каскадів:
Вибір елементів і розрахунок принципової схеми
Розрахунок вихідного двотактного каскаду
Напруга на виході дорівнює:
Розрахуємо напругу джерела живлення:
Вибираємо В.
Визначимо максимальний струм колекторів транзисторів VT3 і VT4:
Обчислимо максимальну розсіювану потужність колекторів транзисторів VT3 і VT4:
Гранична частота коефіцієнта передачі струму дорівнює:
Вибираємо якості вихідних транзистори ГТ703Д, які мають такі електричні параметри:
Знаходимо середнє значення :
Визначимо вхідний опір транзистора VT3 без врахування внутрішнього зворотного зв’язку (ВЗЗ):
Вхідний опір транзистора VT3 з врахуванням ВЗЗ:
Виберемо R3 > Rвх3, R3 = 330 Ом.
Обчислимо максимальний струм колектора транзистора VT1:
В якості транзисторів VT1 і VT2 вибираємо комплементарну пару КТ502В і КТ503В, які мають такі параметри:
Визначимо крутизну транзистора VT1:
Знайдемо величину ВЗЗ:
Струм бази транзистора VT1 дорівню:
Знайдемо вхідний опір транзистора VT1(VT2):
Обчислимо вхідний опір плеча з врахуванням ВЗЗ:
Струм подільника напруги:
Вибираємо термостабілізуючі діоди в дільнику бази VD1 і VD2 типу Д9K (при Ік = Ід1 = 2 мА, Uк = 0,2 В).
Опори дільника наруги:
Виберемо R1 = R2 = 5,6 кОм.
Визначимо потужність на резисторах R1 і R2:
і на резисторах R3 i R4:
Вибираємо R1 = R2 типу С2 – 33 – 0,125 – 5,6 кОм 1%
R3 = R4 типу С2 – 33 – 0,25 – 330 Ом 2%
Визначимо опір дільника напруги:
Вхідний опір всього каскаду дорівнює:
Обчислимо коефіцієнт підсилення за напругою:
Вихідний опір каскаду:
Вхідна напруга каскаду:
Вхідний струм каскаду:
Знайдемо коефіцієнт підсилення за струмом:
Коефіцієнт підсилення за потужністю:
Розрахунок другого каскаду попереднього підсилення
Для цього каскаду:
Опір навантаження
Rн1 = Rвх’ = 2,7 кОм.
Напруга навантаження
Uн1 = Uвх’ = 10,127 B.
Потужність навантаження
Pн1 = (Uн1)2/Rн1 = 38 мВт.
Максимальний вихідний струм
Івих.m1 = Iвх’ = 3,75 мА.
Вибираємо транзистор VT5 типу КТ203Б, для якого:
Uке = 30 В; βmin = 30÷100; Ік.max = 10 мА;
fβ = 5 МГц; Рк.max = 150 мВт;
Тос = (-60…+125)оС.
Робочий струм колектора:
Знайдемо опір колектора:
. Приймаємо R5 = 680 Ом.
Знайдемо опір в колі емітера:
. Приймаємо R6 = 360 Ом.
Обчислимо потужності резисторів R5 і R6:
Вибираємо резистори:
R5 типу С2 – 33 – 0,125 – 680 Ом ± 1%
R6 типу С2 – 33 – 0,125 – 360 Ом ± 1%
Обчислимо блокуючу ємність в колі емітера:
Вибираємо Се1 типу К50 – 6 – 50 В – 75 мкФ - ± 5%
Знайдемо коефіцієнт α:
Струм дільника дорівнює:
Обчислимо максимальний струм колектора:
Обчислимо опори дільника:
Приймаємо R8 = 1 кОм, R7 = 1,6 кОм.
Розрахуємо потужності, які виділяються на опорах R7 і R8:
Виберемо такі резистори:
R7 типу С2 – 33 – 0,125 – 1,6 кОм ± 1%
R8 типу С2 – 33 – 0,125 – 1 кОм ± 1%
Визначимо диференційний опір емітерного переходу:
Знайдемо дифузійний опір емітера:
Обчислимо дифузійний опір бази:
Визначимо повний опір бази:
Оскільки транзистор кремнієвий, то rб’ = 200 Ом.
Опір базового подільника напруги:
Знайдемо вхідний опір каскаду без врахування опору дільника:
Обчислимо еквівалентний вхідний опір (з врахуванням опору дільника):
Визначимо опір колектор – навантаження:
Коефіцієнт підсилення за напругою:
Знайдемо опір заміщення колектора:
Вихідний опір каскаду дорівнює:
Оскільки Rвих1 << Ŕвх вихідного підсилювача потужності, то ці каскади узгоджені.
Вхідна напруга каскаду:
Знайдемо вхідний струм каскаду:
Коефіцієнт підсилення за струмом:
Коефіцієнт підсилення за потужністю:
Розрахунок першого каскаду попереднього підсилення
Для цього каскаду:
Опір навантаження
Rн2 = Rвх1’ = 207 Ом.
Напруга навантаження
Uн2 = Uвх1 = 130 мB.
Потужність навантаження
Pн2 = (Uн2)2/Rн2 = 0,08 мВт.
Максимальний вихідний струм
Івих.m2 = Iвх1 = 0,63 мА.
1) Вибираємо транзистор VT6 типу КТ209Е, для якого:
Uке = 30 В; βmin = 80; Ік.max = 300 мА;
fβ = 5 МГц; Рк.max = 200 мВт;
Тос = (-45…+100)оС.
2) Робочий струм колектора:
3) Знайдемо опір колектора:
Приймаємо R9 = 5,1 кОм.
4) Знайдемо опір в колі емітера:
Приймаємо R10 = 2,4 кОм.
5) Обчислимо потужності резисторів R9 і R10:
6) Вибираємо резистори:
R9 типу С2 – 33 – 0,125 – 5,1 кОм ± 1%
R10 типу С2 – 33 – 0,125 – 2,4 кОм ± 1%
7) Обчислимо блокуючу ємність в колі емітера:
8) Вибираємо Се2 типу К50 – 6 – 50 В – 11 мкФ - ± 5%
9) Знайдемо коефіцієнт α:
10) Струм дільника дорівнює:
11) Обчислимо максимальний струм колектора:
12) Обчислимо опори дільника:
Приймаємо R12 = 20 кОм, R11 = 15 кОм.
13) Розрахуємо потужності, які виділяються на опорах R11 і R12:
14) Виберемо такі резистори:
R11 типу С2 – 33 – 0,125 – 15 кОм ± 1%
R12 типу С2 – 33 – 0,125 – 20 кОм ± 1%
15) Визначимо диференційний опір емітерного переходу:
16) Знайдемо дифузійний опір емітера:
17) Обчислимо дифузійний опір бази:
18) Визначимо повний опір бази:
19) Опір базового подільника напруги:
20) Знайдемо вхідний опір каскаду без врахування опору дільника:
21) Обчислимо еквівалентний вхідний опір (з врахуванням опору дільника):
22) Визначимо опір колектор – навантаження:
23) Коефіцієнт підсилення за напругою:
24) Знайдемо опір заміщення колектора:
25) Вихідний опір каскаду дорівнює:
26) Вхідна напруга каскаду:
27) Знайдемо вхідний струм каскаду:
28) Коефіцієнт підсилення за струмом:
29) Коефіцієнт підсилення за потужністю:
Розрахунок вхідного каскаду (на польовому транзисторі в схемі зі спільним витоком)
Для цього каскаду:
Опір навантаження
Напруга навантаження:
Потужність навантаження:
Максимальний вихідний струм:
1) Вибираємо транзистор VT7 типу КП302ГМ, для якого:
= 7 В
2) Робочий струм стоку дорівнює:
3) Знайдемо напругу зміщення на затворі:
4) Обчислимо опір витоку:
Чим більший Rв, тим менша температурна нестабільність.
Вибираємо R14 типу С2 – 33 – 0,125 – 180 кОм ± 1%.
5) Визначимо опір в колі стоку:
Вибираємо R13 типу С2 – 33 – 0,125 – 330 кОм ± 1%.
6) Знайдемо ємність в колі витоку:
Вибираємо Св типу К53 – 16 – 30 В – 0,022 мкФ ± 5%.
7) Опори дільника напруги мають бути порядку 2 МОм, щоб опір дільника Rд3 = Rвх3 був порядку 1 МОм.
Вибираємо R15 типу С2 – 33 – 0,125 – 2 МОм ± 5%.
R16 + R17 = 2 МОм.
Вибираємо R16 типу С2– 33 – 0,125 – 200 кОм ± 5%.
Вибираємо R17 типу СП2 – 2 – 0,5 Вт – 400 В з діапазоном регулювання (22 ÷ 4,7·106) Ом.
8) Знайдемо еквівалентний вхідний опір каскаду:
9) Вихідний опір каскаду:
10) Знайдемо коефіцієнт підсилення за напругою:
11) Визначимо вхідну напругу каскаду:
Отже, каскад в стані підсилювати Евх = 5 мВ до заданого значення вихідної напруги Uн3.
12) Обчислимо вхідний струм каскаду:
13) Знайдемо коефіцієнт підсилення за струмом:
14) Коефіцієнт підсилення за потужністю:
15) Загальний коефіцієнт підсилення за потужністю:
16) Загальний коефіцієнт підсилення за напругою:
17) Загальний коефіцієнт підсилення за струмом:
5. Розрахунок розділювальних конденсаторів
Коефіцієнт спотворень на нижній частоті Мн = 3,5 дБ розподілимо між конденсаторами:
Вибираємо С1 типу К50 – 6 – 25 В – 560 мкФ ± 5%.
Вибираємо С2 типу К50 – 6 – 25 В – 2,4 мкФ ± 5%.
Вибираємо С3 типу К50 – 6 – 25 В – 20 мкФ ± 5%.
Вибираємо С4 типу К50 – 6 – 25 В – 3 мкФ ± 5%.
Вибираємо С5 типу К53 – 16 – 30 В – 0,47 мкФ ± 5%.
6. Розрахунок коефіцієнта спотворень на верхній частоті
Основний вплив на спотворення на верхній частоті наводять вихідні транзистори VT3 і VT4. Для них є такі параметри:
ємність колекторного переходу Ск ≤ 5 пФ
гранична частота коефіцієнта передачі струму fβ ≥ 3 МГц
Спотворення, обумовлені ємностями переходів:
Загальні спотворення на верхній частоті:
Отже, коефіцієнт спотворень на верхній частоті не перевищує допустимого значення Мв = 2,5 дБ.
7. Обчислення коефіцієнта гармонік
№ точки
, мА
, В
, В
, А
1
5
0,25
1,5
0,44
2
10
0,35
2,8
0,8
3
15
0,4
3,4
1,04
4
20
0,45
5,4
1,28
5
25
0,5
6,7
1,52
Обчислення гармонік:
Перевірка умови I1m + I2m + I3m + I4m + Iсер = Imax
0,52 +| 0,02 - 0,03 – 0,01 + 1,02 = 1,5 (А) є дійсною.
З врахуванням ВЗЗ .
Отже, нелінійні спотворення, що наводяться схемою, задовільняють прийнятим допускам.
8. Розрахунок радіаторів вихідних транзисторів
З довідника для ГТ703Д:
Тп.max = 85oC, Rтп = 3 оС/Вт.
З технічного завдання:
Рк.max = 1,6 Вт, Тс.max = 45oC.
Площа поверхні:
Креслення конструкції радіатора виконано на листі формату А4 в графічній частині проекту.
Опис конструкції приладу
Основою приладу є рама-шасі (2), яка виготовляється з алюмінієвого сплаву і має Г-подібний профіль. До рами-шасі кріпляться інші елементи корпусу:
регулівний резистор (3) з двофазним вимикачем, що служить регулятором вихідної напруги і, відповідно, вимикачем живлення схеми;
набір схем (4), які служать для підключення до приладу провідників живлення, а також підключення входу і виходу.
До регулятора кріпиться декоративна ручка (5) для зручності користування приладом.
Також до рами-шасі прикріпляється захисний кожух (6), який захищає деталі в середині від механічних деформацій. Перевага цього кожуха полягає в тому, що він кріпиться до корпусу лише болтами, які прикріплюють ніжки (7). В захисному кожусі виконана вирізи (пази) для охолодження плати (1), яка за рахунок цієї вентиляції стає більш температуронадійною.
Плата кріпиться до шасі болтами М3. Перевага кріплення ніжок і плати полягає в тому, що різьба нарізана в самій рамі-шасі, що дозволяє не використовувати гайок для гвинтів, що в свою чергу спрощує фіксацію ніжок і плати.
Список використаної літератури:
Цыкина А. В. Электронные усилители. – М.: Радио и связь, 1982.
Проектирование транзисторных усилителей звуковых частот. Под ред. Н. Л. Безгладкова. – М.: Связь, 1978.
Проектирование усилительных устройств. Под ред. Н В. Терпугова. – М.: Высшая школа, 1982.
Апериодические усилители на полупроводниковых приборах. Под ред. Р. А. Валитова и др. – М.: Советское радио, 1968.
Шафер Д. В. Регулирование, испытание и проверочные расчёты транзисторных усилителей. – М.: Связь, 1971.
Гершунский Б. С. Справочник по расчёту электронных схем. Киев: Вища школа.
Транзисторы для аппаратуры широкого применения. Справочник. Под ред. Б. Л. Перельмана. – М.: Радио и связь, 1981.
Справочник по электрическим конденсаторам. Под общей ред. И. И. Четверткова и В. Ф. Смирнова. – М.: Радио и связь, 1983.
Резисторы. Справочник. И. И. Четверткова и В. Ф. Смирнова. – М.: Радио и связь, 1983.
Висновки:
Відповідно до технічного завдання я мав розрахувати підсилювач низької частоти. Спочатку, виходячи із заданих напруги вхідного сигналу і опору джерела живлення, а також потужності, яку потрібно було одержати на виході, я розрахував кількість каскадів, які необхідні для заданого підсилення. Розрахунок розпочинається з вихідного каскаду. В якості вихідного каскаду я вибрав двотактний підсилювач потужності, який підсилив потужність до 12 Вт. Цей каскад не дає підсилення за напругою. Значне підсилення за напругою можна отримати за допомогою каскадів зі спільним емітером. Каскад на польовому транзисторі має високий вхідний опір.
Після розрахунку принципової схеми моїм завданням було розвести плату і зобразити вигляд приладу. Я розробив двохсторонню плату яку виготовлено негативним способом. Крок координатної сітки 5 мм, мінімальна ширина провідників 1-мм, мінімальна відстань між провідниками 1 мм. Плата, принципова схема і вигляд приладу в трьох проекціях зображені на кресленнях формату А3.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора