Електричний спосіб підривання. Інші з Інші. Робота № 510763

Електричний спосіб підривання

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2025

Тип роботи:

Інші

Предмет:

Інші

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Військовий інженерний інститут ПДАТУ ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри інженерних загороджень підполковник Р.А. Миколайчук “____” ______________ 200 р. Методична розробка з дисципліни “Вибухова справа” Тема № 3 “Електричний спосіб підривання” Заняття № 1 “Електричний спосіб підривання” АВТОР: підполковник Савіцький А.О. “Розглянуто на засіданні кафедри” (предметно - методичної комісії) (Протокол № від _____________200 ) м. Кам’янець – Подільський 200 р. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для проведення занять з вибухової справи ТЕМА № 3 "Електричний спосіб підривання” Заняття № 1 “Електричний спосіб підривання" НАВЧАЛЬНА МЕТА: 1.Вивчити засоби та приладдя, що застосовуються при електричному способі підривання (ЕСП). 2.Вивчити схеми електровибухових мереж (ЕСП) та порядок їх розрахунку. 3.Виховувати у курсантів почуття впевненості у надійності засобів ЕСП. ЧАС: – 2 години. ВИД ЗАНЯТТЯ: – групове заняття МІСЦЕ: – аудиторія вибухової справи Навчально – матеріальне забезпечення Комплект № 77 – 1к-т. Саперні проводи (СП-1, СП-2, СПП-2) – по 6 шт. Навчальні електродетонатори ЕДП, ЕДП- р – по 6 шт. Електроспалахувачі – 6шт. 5. ВУЗ – 4, ВУЗ–8 – по 1 шт. Плакати за темою – 1к-т. Слайди за темою – 1к-т. Лектор – 2000 – 1 шт. Рекомендована література Руководство по подрывным работам стор.56– 63, 98– 104. Инженерные боеприпасы. Кн. У1, стор. 148– 153. Инженерные боеприпасы. Кн. П. стор. 27-31. ПОСЛІДОВНИЙ ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПИТАНЬ ТА ПРИБЛИЗНИЙ РОЗРАХУНОК ЧАСУ Перевірка готовності взводу до занять та знань з пройденого матеріалу Електричний спосіб підривання та його характеристика – 10 хв. Засоби та приладдя, що застосовуються при ЕСП – 25 хв. Схеми електровибухових мереж та їх розрахунок – 35 хв. Застосування детоную чого шнура при ЕСП – 5 хв. Підведення підсумків заняття та завдання та завдання на самопідготовку – 5 хв. Методичні вказівки по відпрацюванню навчальних питань Перевірка пройденого матеріалу здійснюється письмовим опитуванням. При розгляді першого питання викладач спочатку знайомить слухачів з історією виникнення електричного способу підривання, дає його характеристику і розкриває переваги та недоліки. При вивчені другого питання викладач доводить матеріал з урахуванням раніше отриманих знань. Пояснює, що необхідно для приведення вибухів електричним способом, характеристики саперних взводів, порядок їх перевірки, зберігання, склад та призначення комплекту № 77. При розгляді третього питання викладач використовуючи схеми, плакати, слайди, дає принципові схеми електровибухових мереж, переваги та недоліки кожної мережі. Використовуючи навчальні підривні пристрої викладач при розгляді четвертого питання доводить їх призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, порядок застосування та заходи безпеки при поводженні. Для ВУЗ– 4 матеріал доводиться у порівнянні з ВУЗ – 8. При розборі заняття викладач нагадує тему та мету, основні положення матеріалу, відповідає на запитання і дає завдання на самопідготовку. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СПОСІБ ПІДРИВАННЯ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА З розвитком науково – технічного прогресу, ростом бойової міцності армії і флоту розвивається і військова наука. Іде подальше вдосконалення бойової майстерності на основі нових засобів в інженерних військах. Наряду з старими засобами з’являються нові, що застосовуються також при електричному способі підривання. Якщо звернутись до давніх часів, то необхідно відмітити, що відкриття електричної дуги послужило теоретичною та практичною базою і надало змогу російському інженеру І.І.Фіцтуму використати електричний струм для підривання фугасів. У 1811 П.Н.Шилінг створив перший ізольований провід, а також вугільний запал для підривання порохових зарядів. Ці винаходи дали можливість у 1812 р. вперше практично здійснити електричне підривання мінних зарядів. У 1840 р. академік Б.С.Якобі замінив вугільні запали платиновими містками запалювання. У тому ж році він створив спеціальні батареї для підривання зарядів. На початку XX століття з’явились портативні підривні машинки (магнето), що замінили незручні та громіздкі джерела живлення. Наприкінці 30-х років були створені капсулі – детонатори з підвищеною потужністю початкового імпульсу та капсуль - спалахувач для електродетонаторів. Суть електричного способу підривання полягає у використанні електроенергії для підривання зарядів ВР за допомогою електродетонаторів. ЕЛЕКТРИЧНІЙ СПОСІБ застосовується для одночасного підривання декількох зарядів або для переведення вибуху в точно установлений час. Переваги електричного способу підривання: Можливість одночасного підривання великої кількості зарядів. Проведення вибуху у точно встановлений час. Різночасне підривання зарядів з заданим сповільненням, у тому числі і з дуже малим, що вимірюється в сотих або тисячних долях секунди. Проведення вибуху з великої відстані. Можливість попередньої перевірки приладами справності засобів підривання, мережі в цілому і як висновок – забезпечення безвідмовного підривання. До недоліків ЕСП відноситься: Більша кількість часу на підготовку об’єкту до підривання, ніж при вогневому способі підривання. Вразливість магістральних мереж від вогню противника. ЕСП вимагає більш складного приладдя (джерела живлення, проводи, електровимірювальні прилади) та більшої кваліфікації підривників. При ЕСП існує можливість передчасного вибуху зарядів від струму, що наводиться у ґрунті при розряді блискавки поблизу ЕВМ або від блукаючого струму, що виникає у ґрунті поблизу електрифікованих залізниць, потужних електростанцій та ліній високовольтних передач. Тому необхідно вживати заходів по захисту ЕВМ на ведення в них небезпечного індукованого струму. 2. ЗАСОБИ ТА ПРИЛАДДЯ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ЕЛЕКТРИЧНОМУ СПОСОБІ ПІДРИВАННЯ. Для підривання зарядів електричним способом необхідно: – електродетонатори (ЕДП, ЕДП-р); – проводи; – джерела живлення; – перевірочні та вимірювальні прилади (М-57, Р-3043); – ізолента, шпагат і т.п.; – ніж, обжим комбінований. На озброєні військ є комплект приладів та інструменту для підривних робіт № 77. Комплект № 77 включає: Підривна машинка КПМ– 1Ф(КПМ– 3) – 1 шт. Малий омметр – М-57 – 1 шт. Провід саперний СПП– 2 (СПП - 1) – 400 (800) м. Котушка для саперного проводу – 2 шт. Обжим комбінований – 2 шт. Ніж монтерський – 2 шт. Бурав спіральний гвинтовий 35 мм з ручкою – 1 шт. Сумка для перенесення підривного майна – 2 шт. Ящик інструментів та приладів – 1 шт. ЕЛЕКТРОДЕТОНАТОРИ – призначені для ініціювання підривних зарядів. Устрій та характеристики розглядались на заняттях за темою №1/2 . Опитавши двох - трьох курсантів викладач перевіряє знання ними устрою та основних характеристик електродетонаторів. ПРОВОДИ - призначені для передачі електричного імпульсу від джерела живлення до електродетонаторів. При ЕСП застосовуються ізоляційні мідні проводи (алюмінієві або сталеві луженні).Найбільш широко застосовуються мідні проводи, що мають менший опір ніж інші. Основним проводом, що застосовується при проведенні підривних робіт служить саперний провід з ізольованою жилою. Застосовуються слідуючи типи саперного проводу: – одножильний – СП-1; СПП – 1; – двожильний – СПП – 2; СП – 2. При недостачі саперного проводу допускається застосування на підривних роботах телефонного кабелю зв’язку, електроосвітлювальних проводів. При використанні інших проводів необхідно вимірювати їх опір, а при роботах у вологих місцях, під водою у разі укладання проводів у ґрунт на тривалий термін опір ізоляції. Перед застосуванням проводу провіряються на щільність жили та справність ізоляції. Перевірка проводиться за допомогою малого омметра і якщо показник стрілки співпаде з мінімальним опором жили проводу певної довжини, то жила справна. У протилежному випадку місце розриву або пошкодження жили визначають зовнішнім оглядом та поступовим підключенням проводу до омметра за допомогою голки. Так чинять до тих пір, доки не буде визначено місце розриву жили, після чого ділянка проводу у цьому місці вирізається, кінці його зрощуються і знову проводиться перевірка усього проводу, якщо проводи мають декілька розривів при подальші перевірці. Тип проводи мм Конструкція жили Конструкція ізоляції Зовнішні розміри, мм Опір 1 км проводу, Ом Вага 1 км проводу, кг Зусилля розриву не менше, кг СПП– 1 0,5 7 мідних дротів Поліетилен товщиною 0,5– 0,65 мм 2,25 37,5 8 23 СПП –2 2х 0,5 Те ж Те ж 2проводи СПП-1 75 16 45 СПП– 1 0,75 7 мідних дротів Двошарова гума, опльотка 4,5 25 30 30 СПП –2 2х 0,75 Те ж Те ж 4,5х8,5 50 60 60 Перевірка справності ізоляції проводиться у посудині з підсоленою водою (1 – 2 стакани повареної солі на відро води), в яку опускають металевий лист, зачищений до блиску, площиною не менше 100 см2 і бухту проводу, що випробується. Ізоляція вважається справною, якщо стрілка омметру бути показувати опір не менше 3000 Ом. Якщо при перебуванні бухти в воді 20 – 30 хвилин показник омметру зміниться на менше ніж 3000 Ом, то ізоляція несправна. До визначення несправності потрібно повільно витягати кінець проводу з води, витираючи його насухо ганчіркою; пересування стрілки омметру у бік збільшення опору покаже, що ділянка опору з зіпсованою ізоляцією вийшла з води. Виявлені ділянки проводу з зіпсованою ізоляцією покриваються ізоляційною стрічкою. При підривних роботах не можна впливати на проводи з надлишковим витягуванням, перекрученням, перетиранням і т.п. Після закінчення робіт проводи потрібно очищувати від бруду, промивати та просушувати. Зберігання проводу – саперний провід зберігається у бухтах або на котушках у прохолодних приміщеннях з постійною температурою; на сонці саперний провід зберігати не можна. На котушках та бухтах повинні бути прив’язані бирки з виказанням довжини проводу, опору його ізоляції на справність жили. Для роботи проводи намотується на котушку ТК – 2. Довжина проводу на котушці СПП – 2 – 500 м, СПП – 1 – 1200 м. Внутрішній кінець проводу випускається на зовні на 1 м. Для прокладання магістральних ліній зручніше застосовувати двожильний провід СПП – 2 або СП – 2. При використанні для цієї мети проводів СПП – 1 або СП – 1на одну котушку намотується одразу два одножильних проводи, зв’язаних разом ізоляційною стрічкою через кожні 1,5–2м. 3. СХЕМИ ЕЛЕКТРОВИБУХОВИХ МЕРЕЖ ТА ЇХ РОЗРАХУНОК Електровибуховою мережею називається мережа проводів з приєднаними до неї електродетонаторами. Проводи, що ідуть від джерела живлення до місця розташування зарядів називаються магістральними. Проводи, розташовані між зарядами, та з’єднуючі електродетонатори між собою, називаються ділянковими. Електровибухові мережі завжди повинні бути двопровідними і виготовлятись з ізольованих проводів. Проводи укладаються з послабленням у 10–15%. При завчасної підготовці вибуху електровибухові мереж повинні укладатись в ровики глибиною на менше 15–20 см. або ховатися за елементами конструкцій з метою оберігання проводів від механічних пошкоджень та дії ударної повітряної хвилі. При розгортання електровибухової мережі проводи ретельно перевіряються по всій довжині на відсутність обривів та пошкодження ізоляції. Мережа вважається справною, якщо при розімкнених кінцях магістральних та ділянкових проводів омметр показує 3000 Ом і більше, а при замкнених кінцях парних проводів показник омметра виражається одиницями або десятками Ом. В електровибухових мережах застосовується слідуючи з’єднання електродетонаторів: послідовне; паралельно-пучкове; змішане. 1.ПОСЛІДОВНА МЕРЕЖА застосовується при джерелах живлення, що розвивають високу напругу при незначній силі струму (наприклад: конденсаторні підривні машинки). Переваги даної мережі: – простота виготовлення; – справність мережі можна перевірити з підривної станції. Недоліки: – недостатня надійність; – необхідність підбирати ЕД по опору. РОЗРАХУНОК ПОСЛІДОВНОЇ МЕРЕЖІ: Скласти схему мережі. Розрахункова сила струму і для послідовно з’єднаних електродетонаторів І=1,0А; І=1,5А Загальний опір мережі R= rm+rділ+m*rэд,(Ом) Необхідна напруга И=I*R (В) ПОСЛІДОВНА МЕРЕЖА з попарно–паралельним з’єднанням ЕД застосовуються для підвищення надійності вибуху при підриванні ґрунтів та внутрішніх зарядів коли джерела живлення розвивають високу напругу при незначні силі струму. При відмові одного ЕД мережа може буде розімкнута. Розрахунок послідовної ЕВМ з попарно-паралельним з’єднанням ЕД Скласти схему мережі. Розрахункова сила струму I=1.5А; І=2,0А. Загальний опір мережі Необхідна напруга И=I*R (В) ПАРАЛЕЛЬНО–ПУЧКОВА МЕРЕЖА застосовується при джерелах живлення, що забезпечують низьку напругу (наприклад - акумулятори) при достатньо великій силі струму. Переваги: – обрив одного ділянкового проводу приведе до відмови лише одного ЕД. Недоліки: – необхідність застосування достатньо потужних джерел живлення (0,5–1 А на кожен ЕД); – перевірка справності всієї мережі з підривної станції практично неможлива; – ЕВМ має більш складну схему, потребує більшої кількості проводів ніж послідовна мережа. Внаслідок указаних недоліків паралельні мережі застосовуються рідко. РОЗРАХУНОК ПАРАЛЕЛЬНО – ПУЧКОВОЇ МЕРЕЖІ. Скласти схему мережі. Розрахункова сила струму І=nі, де І=0,5А, І=1,0А Загальний опір мереж: Необхідна напруга И=І*R, (B) ЗМІШАНА МЕРЕЖА допускається при джерелах живлення, що забезпечують високу напругу при достатньо великій силі струму (наприклад – пересувні електростанції). Переваги: – обрив одного ділянкового проводу приведе до відмови лише однієї послідовної ЕВМ. Недоліки: – у одній послідовній мережі не можна застосувати ЕД різних типів та партій; – неможлива перевірка справності всієї мережі з підривної станції складність виготовлення. РОЗРАХУНОК ЗМІШАНОЇ МЕРЕЖІ: Скласти схему мережі, Розрахункова сила струму І= nі, де І=1,0А; І=0,5А Загальний опір мережі Необхідна напруга И=I*R (В) ПІДРИВНІ ПРИСТРОЇ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ПІДРИВНИЙ ПРИСТРІЙ ВУЗ–8 Підривний пристрій ВУЗ–8 призначений для одночасного підривання груп зарядів. Тактико – технічні характеристики: Маса – 1,7кг, Висота – 145мм, Діаметр – 120мм, Температурний режим застосування – 400 +500С, Тип застосовуваних підривників – ВЗД–3М, – ВЗД–6Ч, – ВЗД–144Ч, підривна машинка, Кількість одночасно зарядів, що підриваються у радіусі до 20 м. – 8шт, Допускає застосування у воді на глибині - до 10 м. УСТРІЙ. Підривні пристрої ВУЗ–8 складаються з генератора та 8 пускових пристроїв, з’єднаних з генератором проводами. У транспортному положенні генератор та пускові пристрої закриваються металевим кожухом, що закріплюється за допомогою рукоятки на корпусі. ГЕНЕРАТОР служить для вироблення енергії необхідної для спрацювання пускових пристроїв. Він розташований у пластмасовому корпусі у верхній частині якого знаходиться втулка з капсулем – спалахувачем і різьбою для нагвинчування підривника. На корпусі генератора намотана капронова стрічка, призначена для його кріплення до різних об’єктів. ПУСКОВІ ПРИСТРОЇ призначені для приведення в дію нагвинчених на них запалів. Кожний пусковий пристрій складається з: – пластмасового корпусу; – втулки з електроспалахувачем НХ–ПЧ; – проводів, що з’єднуються з генератором; – ударника із зрізною чекою. ПРИНЦИП ДІЇ. При проходженні терміну сповільнення ударник підривника, нагвинченого на втулку генератора наколює капсуль-спалахувач і генератор спрацьовує. В колі генератора та ЕЗ пускових пристроїв виникає електричний струм. Під дією струму ЕЗ спрацьовують. Під тиском газів, що утворюються в результаті спрацювання ЕЗ, ударники пускових пристроїв зрізають чеки і наколюють капсулі – спалахувачі запалів, які вгвинчені у пускові пристрої, що приводять до вибуху запалів. ЗАСТОСУВАННЯ Підривні пристрої можуть застосовуватись: – одночасно (якщо кількість підривних зарядів не перевищує восьми); у каскаді (якщо необхідно підривати одночасно більше восьми зарядів). Заряди, що застосовуються повинні кріпитись до встановлення підривного пристрою. Відстань між зарядами повинна бути не менше 1 м. Для застосування підривного пристрою необхідно: – вибрати місце для встановлення генератора за умови, щоб відстань від нього до підриваємого заряду не перевищувала 20 м; – відгвинтити гайку (шнур при цьому перерізається); – зняти розрізну шайбу; – закріпити генератор; – рознести пускові пристрої до встановлених зарядів; – вгвинтити у втулки пускових пристроїв запали МД–5М; – вгвинтити пускові пристрої з запалами у запальні отвори зарядів; – відвести на небезпечну відстань особовий склад (біля підривного пристрою залишається старший); – нагвинтити на втулку генератора підривник і привести його до дії; – відійти на небезпечну відстань. Для застосування у каскаді підривні пристрої з’єднуються за допомогою пускових пристроїв. При цьому пусковий пристрій попереднього пускового пристрою нагвинчується на генератор слідуючого пристрою. Підривні пристрої, з’єднані у каскад, приводяться до дії одночасно за допомогою підривника, що нагвинчується на втулку генератора першого підривного пристрою у каскаді. Негайне приведення до дії підривного пристрою може бути здійснено електричним способом. Для приведення до дії підривного пристрою електричним способом (по проводах) необхідно відрізати від генератора проводи одного із пускових пристроїв, з’єднати їх з електровибуховою мережею, а пусковий пристрій нагвинтити на втулку генератора. Приведення до дії підривного пристрою здійснюється підривною машинкою, підключеною до ЕВМ. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ Категорично забороняється: – застосовувати підривні пристрої для підривання об’єктів, розташованих на відстані менше 1000 м. від діючих радіостанцій потужністю більше 50– 100 кВт і менше 10 м від радіостанцій потужністю до 5 кВт; – нагвинчувати підривник на втулку генератора до відходу команди, що встановила заряди у сховище або на безпечну відстань; – замкнути кінці шунта; – направляти пусковий пристрій отвором втулки на людей; – розбирати пусковий пристрій; – нагвинчувати на втулку генератора підривник з незведеним ударником; – зсувати з місця встановлення генератор та пусковий пристрій підривного пристрою, що відмовив; Підривні пристрої, що встановлено з підривником ВЗД–3М, знешкоджувати забороняється. ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕВЕЗЕННЯ На військові склади та бази вибухові пристрої ВУЗ–8 надходять і зберігаються у дерев’яних ящиках розміром 550 х 485 х 245 мм. В ящик укладається 6 вибухових пристроїв, 12 коробок для підривників та запалів. Маса ящика 25 кг. ПІДРИВНІ ПРИСТРОЇ ВУЗ–4 Підривний пристрій ВУЗ–4 призначений для одночасного підривання чотирьох та більше зарядів, установлених з запалом МД–5М у радіусі 20 м на суші або у воді на глибині до 7 м. ТАКТИКО– ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ : Маса – 0,8 кг. Висота – 127–123мм. Ширина – 36,5 мм. Довжина – 145мм. Типи застосовуваних підривників – ВЗД–6ч, ВЗД–ІМ, ВЗД–3М, ВЗД–144, ВЗД–144ч, МУВ–4, Підривні машинки. Кількість одночасно зарядів, що підриваються – 4 шт. Температурний діапазон застосування – – 40о +50оС Стійкість до впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху. УСТРІЙ: Підривний пристрій ВУЗ–4 складається з генератора з основою, чотирьох наколених пристроїв і кожуха. ГЕНЕРАТОР призначений для перетворювання механічної енергії в електричну при спрацюванні вишибного заряду та стисканні п’єзо елементів. ГЕНЕРАТОР СКЛАДАЄТЬСЯ З: – корпуса, всередині якого послідовно складені вісім керамічних п’єзо елементів; – диска; – пружини; – капсуля – спалахувача КВ–ІІ; – вишибного заряду. НАКОЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ призначений для приведення в дію нагвинченого на нього запалу. Кожний наколений пристрій складається: – наколений механізм; – з’єднувальна лінія. Наколений механізм складається з втулки, електроспалахувача та ударника. У боковому заглибленні накольного пристрою розташовані деталі захисного пристрою, що складається з конденсатора, двох дроселів. ПРИНЦИП ДІЇ При спрацюванні підривника його ударник наколює капсуль-спалахувач. Промінь вогню передається до вишибного заряду, гази що утворюються тиснуть на п’єзо елементи, на яких виникає напруга. Імпульс струму послідовно проходить через усі з’єднання лінії, дроселі фільтрів і мостика електрозапалювачів, викликаючи спрацювання останніх. При спрацюванні ЕЗ ударник після зрізання його фланцю переміщується і наколює запал МД–5М. ЗАСТОСУВАННЯ ВУЗ–4 застосовується одиночно або у каскаді аналогічно як ВУЗ–8. Наявність поміхозахистного фільтру у ВУЗ–4 надає можливість застосовувати його для підривання опор антен діючих радіостанцій потужністю до 100кВт, опор високовольтних ліній електропередач і контактної мережі електрифікованих залізниць з перемінним та постійним струмом. Заходи безпеки при роботі з ВУЗ–4 аналогічні заходам безпеки при роботі з ВУЗ–8. 4. ЗАСТОСУВАННЯ ДЕТОНУЮЧОГО ШНУРА ПРИ ЕЛЕКТРИЧНОМУ СПОСОБІ ПІДРИВАННЯ ДШ застосовується для дублювання ЕВМ при встановленні зарядів у важкодоступних місцях. Приблизна схема дублювання ЕВМ мережею ДШ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ ПІДГОТОВКУ Викладач нагадує тему, мету заняття та основні положення матеріалу. Відповідає на запитання і нагадує, що відмінне знання засобів та приладів електричного способу підривання є важливим фактором у забезпеченні успіху вибуху. Під час самостійної підготовки накреслити зростки проводів. Вивчити рекомендовану літературу. Старший викладач кафедри інженерних загороджень підполковник Савіцький А.О.

Інші Інші

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись